Музей

КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Засновники музею:

Григоренко Володимир Павлович та Кулик Любов Іванівна

       Офіційне відкриття музею відбулося 09.05.1980 року з нагоди 35-річчя Перемоги Радянського народу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. /Наказ по школі № 19 від 08.05.1980 року/. Право відкрити музей було надано полковнику у відставці Орлову Михайлу Яковичу, брату Орлова Олександра Яковича, що загинув в роки війни при звільненні с.Артільне.

 Витоки створення музею починаються з 1960 року, коли вчителем історії, Кулик Любов Іванівною, були зроблені перші записи про історію села Артільне і вміщувалися на сторінках одного альбому. Збір матеріалів та експонатів продовжувався і з переходом в приміщення новозбудованої школи у 1974 році під музей було виділено окрему маленьку кімнату площею 12 м2.

 Збором матеріалів та експонатів займалася учнівська група “Пошук” та педагогічний колектив. Зібраний матеріал не зміг вміститися у виділеному приміщенні, і у 1980 році було здійснено першу реконструкцію. Відтоді музейні експонати розмістили у двох кімнатах з площею 41 м2.  Першими екскурсоводами музею стали учні: Теплінський Віталій, Зінченко Ірина, Колісник Світлана, Півень Людмила, Шатайло Олександр.

Музей почав працювати як центр патріотичного виховання підростаючого покоління та організації туристсько-краєзнавчої роботи, що охопила всі напрями виховної роботи в рамках Всесоюзної туристсько-краєзнавчої експедиції піонерів і школярів “МОЯ БАТЬКІВЩИНА ”

     22.01.1980 року Лозівщина приймала учасників Всесоюзного семінару-наради з туристсько-краєзнавчої роботи. До її складу входили представники всіх 15 республік Радянського Союзу. Побували вони і в Артільській восьмирічній школі. Ознайомилися з роботою школи по напрямкам експедиції, відвідали краєзнавчий музей. Гості залишили школу приємно враженими і повезли з собою теплу згадку. Побувавши в шкільному музеї, поет Лозівщини Микола Іванович Ноженко свої враження виразив у поетичній формі:

КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЮ АРТІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

Музей в Артільному в селі,

Ввібрав він труд І славу,

Тут всі дорослі І малі,

Гордяться ним по праву.

Прийдіть в Старий чи Новий рік

Як сніг на землю ляже

Любов Іванівна Кулик

Вам геть усе розкаже.

Вона не кандидат наук,

Не Бог, щоб ви збагнули,

А візьме паличку до рук

І оживе минуле.

Й яка вона,старовина,

Велика чи маленька,-

Про все узнаєте сповна,

А як Кулик чого не зна-

Біжіть до Григоренка.

Усе, що є і що було,

І те ,що буде навіть,

Своє тут місце віднайшло,

Щоб рідний край прославить,

То ж кажемо не жартома:

Ніде поки в околі

Таких музеїв ще нема,

Як у Артільській школі.

        1981 рік.

       Займаючись пошуковою роботою, юним слідопитам вдалося розшукати учасників бойових подій 1943 року на території Артільної сільської ради льотчика Яковлєва О.М. та ад”ют анта командуючого 25 танковим корпусом Домарацького П.О. Їх шляхи перетнулися на нашій землі після незавершеної військової операції “ЗІРКАВ день 37 річниці Перемоги відбулася зустріч побратимів через 39 років на Артільській землі-09.05.1982 року.

У 1983 році шкільний музей був учасником республіканського огляду-конкурсу шкільних краєзнавчих музеїв, представляла його в піонерському таборі “Молода гвардія” м. Одеса ,учениця 6-го класу Ткаченко Оксана.  

    В боях за визволення населених пунктів Артільної сільської ради загинуло 97 воїнів, що знайшли притулок в братській могилі. В результаті пошукової роботи вдалося встановити 34 прізвища. Щорічно учні школи, жителі села та гості віддають дань пам”яті загиблим воїнам.

    У 1985 році на основі зібраних матеріалів було видано “КНИГУ ПАМ”ЯТІ” воїнів Радянської Армії, жителів населених пунктів Артільної сільської ради, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років

Книга пам”яті

З сел місцевої ради пішло на фронти Великої Вітчизняної війни 265 воїнів, не повернулося до отчого дому 183. Їх імена навічно викарбовані у Книзі пам”яті.

У 1985 році було проведено чергову реконструкцію музею. Загальна площа його склала 55 м2, і, згідно з вимогами, музей став мати чотири відділи: етнографії, історичного минулого та сучасності, періоду Великої Вітчизняної війни, природи рідного краю.

Останню реконструкцію проведено у 1991 році.

17 травня 1988 року на Харківщині проводилися Шевченківські дні. В школі і музеї побувала делегація ,що перебувала в Лозівському районі. Серед них:

Іва Ніколова /Болгарія/- поетеса;

(Із запису у книзі відгуків:...Музей-один из замечательних памятников национального прошлого, которое залог будущего. С восхищением и уважением к организаторам !...)

Оксана Похльовська/м.Київ/-поетеса, дочка Ліни Костенко;

(Із запису у книзі відгуків:...Спасибі вам, вихованці школи і вчителі, за збережену вами історію. Люблячи історію, шануючи своє минуле, ви тим самим гарантуєте майбутнє. Хай назавжди будуть відкриті ваші душі великому космосу національної і світової культури.)

Тетяна Шамрай/м.Харків/-поетес

(Із запису у книзі відгуків:...Просто велике спасибі за те, що ви є!)

Музей набув слави не тільки у Лозівському районі, а й далеко за його межами.

  Найбільший вклад у створення і оформлення музею внесли:

Григоренко В.П.- директор школи;

Кулик Л.І.- незмінний керівник музею;

Батицький С.М.- вчитель трудового навчання;

Величанський М.В.- вчитель математики;

Говтва О.В.- заступник директора з навчально-виховної роботи.

Музею присвоєно звання “КРАЩИЙ ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ”.

На базі музею проводяться зустрічі з визначними людьми, уроки мужності, позакласні заходи, творчі зустрічі між колективами шкіл району, наради керівників закладів освіти Лозівщини, заступників директорів з навчально-виховної роботи, заступників директорів з виховної роботи, керівників краєзнавчих гуртків Харківської області.

В різні роки відвідувачами музею були керівники Лозівського району та Харківської області, керівники обласного управління освіти:

-Чугуй Леонід Федорович, голова Лозівського райвиконкому;

-Хаустов Анатолій Федорович, перший секретар Лозівського горкому КПУ;

-Тягло Володимир Миколайович, голова Лозівського райвиконкому,в подальшому голова Харківської обласної ради,  Надзвичайний і Повноважений посол України в Республіці Киргизії;

-Тураш Михайло Микитович - завідувач Харківським обласним управлінням освіти;

-Сидоренко Олександр Леонідович, начальник Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації;

-Діяк Іван Васильович, народний депутат України (Із запису в книзі відгуків:...Без знання минулого не може бути майбутнього. Прекрасну справу робить школа про минуле свого краю, а також своїх героїв, які захищали і боролись за нашу Батьківщину. Бажаю всім подальших успіхів у вашій творчій роботі. 27.07.2001 року)

Губернатори Харківщини:

-Масельський Олександр Степанович, голова Харківського обласного виконавчого комітету;

-Кушнарьов Євген Петрович, голова Харківської обласної державної адміністрації

(Із запису у книзі відгуків: - Дуже важливо знати історію власної країни. Але не менш важливим є участь у творенні новітньої історії України.

Бажаю юним друзям щасливої долі. 27.07.2001 року.)

-Аваков Арсен Борисович, голова Харківської обласної державної адміністрації.

(Із запису в книзі відгуків: -Пусть всегда сбываются наши лучшие мечты! А мечты всегда возникают на основе уважения к своей истории, к своему народу.

Спасибо школе за этот замечательный музей! Спасибо ученикам, спасибо преподавателям! 13.03.2006 року.)

Голови Лозівської районної державної Адміністрації:

-Будьоний Володимир Іванович;

-Семенов Володимир Андрійович (Із запису в книзі відгуків:...С благодарностью и наилучшими пежеланиями 01.09.1998 року)

-Шевченко Володимир Миколайович (Із запису в книзі відгуків: ...Велика подяка за пам”ять про ветеранів Великої Вітчизняної війни, історію рідного краю

21.02.1996 року.)

-Міщанчук Степан Миколайович (Із запису в книзі відгуків:...Дуже схвильований, це унікально. Не завжди побачиш такий музей, та ще й в селі .І дуже вдячний цій людині Григоренку Володимиру Павловичу за високі людські почуття- такі що зберігають саме цінне – нашу історію і нашу пам”ять. Це потрібно людям!!! Дуже вам вдячний за цей куточок нашої пам”яті. 20.06.2000 року)

-Рева Богдан Костянтинович;

-Зеленський Сергій Володимирович

На сьогоднішній день площа краєзнавчого музею становить 68 кв.м., з них під експозицією 98 кв.м.

Загальна кількість експонатів по книзі фондів 805, з них 413 оригинальних експонатів.

Інвентаризація експонатів проведена в інвентарній книзі.

Представлено експозиції п”яти основних відділів:

-Етнографія Слобожанщини

-Історія виникнення населеного пункту

-Історичний розвиток с.Артільне

-Період Великої Вітчизняної війни

-Природа рідного краю

На матеріалах музею функціонує відділення історії та краєзнавства наукового товариства школярів. Учнями школи були виконані науково-дослідницькі роботи, які представлялись для захисту в Харківському відділенні МАН та на науково-практичних конференціях на таку тематику:

1.Історія села Артільне Лозівського району Харківської області.

2.Історія сільськогосподарського підприємства Артільної сільської ради Лозівського району Харківської області.

3.Голодомор в Україні та в с.Артільному.

4.Односельці-учасники Великої Вітчизняної війни.

5.Велика Вітчизняна війна та її вплив на долі людей.

6.Подвиг воїнів 25 танкового корпусу - лютий 1943 року.

Членами історико-краєзнавчого гуртка підготовлені реферати:

Методичне керівництво музеєм здійснює Харківська обласна станція юних туристів , Харківський державний історичний музей.

Державним музеєм взято на облік 13 оригінальних та унікальних експонатів шкільного історико-краєзнавчого музею.

Керує роботою музею –Рада музею.

Обов”язки керівника музею на громадських засадах виконує Кулик Любов Іванівна, вчитель історії.

При музеї працює історико- краєзнавчий гурток від Лозівського БДЮТ. При музеї діють:

- пошуково - збиральна група

- екскурсійна (лекторська) група

- фондова

Проведення уроку історії

Музею присвоєно найменування „Відмінний шкільний музей” /Наказ по Харківському

облВНО №785 від 07.01.1988 року

Робота шкільного історико-краєзнавчого музею неодноразово висвітлювалась у періодичній пресі.

Всього -20718 відвідувачів.