Embedded Files
БЕЗПАЛИЙ Андрій Іванович
БЕЗПАЛИЙ Андрій Іванович народився у с. Велика Комишуваха Барвінківського району Харківської області 01.08.1984 року.
У 1990 році пішов до Великокомишуваської загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2001 році. По виповненню 18 років вступив до лав Збройних Сили України в м. Біла Церква Київської області, де здобув кваліфікацію наводчика БМП та мав посаду молодшого заступника командира.
В колективі користувався повагою, був дуже відповідальним, любив чесність та справедливість.
Останнє місце роботи Андрія – Балаклійський молокозавод Харківської області, де він перебував на посаді оператора холодильних установок.
Дуже любив майструвати. Про таких, як він, кажуть: «мав золоті руки». Мав ще одне захоплення – риболовля.
В Андрія залишилася дружина, Безпала Зоя Миколаївна, та троє дітей шкільного віку – донька Кіра та синочки-двійнята Даніл і Руслан, які навчалися в Петрівському ліцеї Балаклійської міської ради Харківської області. Рятуючи дітей від окупаційного режиму, сім’я змушена була змінити місце проживання – так потрапили в с.Артільне Лозівської міської ради.
Андрій завжди був порядною людиною, справжнім патріотом, відданий військовій присязі на вірність українському народу, який мужньо виконував свій обов’язок перед рідною країною. Саме тому взяв до рук зброю, хоча міг би залишитися вдома, адже мав трьох неповнолітніх дітей,
Солдат БЕЗПАЛИЙ Андрій був навідником 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини А0536. Разом зі своїми побратимами він захищав та чесно виконував завдання, поставлені командуванням, гнав окупантів з рідної та милої серцю України.
23.03.2023 року, у віці 38 років, наш герой загинув поблизу н.п. Авдіївка Донецької області під час артилерійського обстрілу з боку збройних сил рф, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.
Вічна Слава та вічна пам'ять Герою!
28 серпня 2024 рік
Вшанування пам'яті земляка напередодні Дня пам'яті загиблих захисників України
ПОЛІЩУК Андрій Валерійович
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся нашої громади – обірвалося життя ПОЛІЩУКА Андрія Валерійовича, мешканця села Артільне.
Андрій народився 22 червня 1993 року. У 2010 році закінчив школу, а в 2017 – Харківський економіко-правовий університет за спеціальністю «правознавство», отримавши кваліфікацію «бакалавр права». Був дуже добрим та щирим, ввічливим, винахідливим, щедрим, веселим та атристичним.
Андрій був учасником АТО. У 2015 році був ногороджений грамотою за успішне виконання поставлених службових та бойових завдань у складі Сил та засобів Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей на благо нашої Батьківщини – України.
02.11. 2011року відзначений нагрудним знаком начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України В.М. МУЖЕНКО «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
Після повномасштабного вторгнення росії на територію України військовослужбовець був призваний за мобілізацією, прийнятий на військову службу 14 листопада 2024 року до військової частини А0536, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу.
Відгуки побратимів є дуже схвальними, позитивними. Кажуть, «він був класним пацаном, розумним, і взагалі адекватна людина, дуже хотів воювати».
Номер обслуги 1 зенітного ракетного відділення зенітно ракетного взводу 1 стрілецького батальйону військової частини А0536, старший солдат ПОЛІЩУК Андрій Валерійович загинув в бою за Україну, її свободу і незалежність, 08 грудня 2024 року поблизу н.п.Шипилівка Сіверськодонецького району Луганської області, потрапивши під мінометний обстріл, мужньо виконавши військовий обов’язок.
У загиблого залишилася мати, Тищенко Ольга Микитівна, цивільна дружина Ніна, син Дмитро, 03.08.2016 р.н., та донька Поліна, 21.12.2021 р.н.
Нехай душа загиблого Андрія знайде вічний спокій…
Вічна пам’ять і шана Герою!
Page updated
Google Sites
Report abuse