Педагогічна ідея

Сучасні форми візуалізаії на уроках географії для розвитку ключових та предметних компетентностей 

Освітній процес в сучасних умовах передбачає переосмислення традиційних методів, прийомів та  технологій роботи. Тому що в закладах освіти формується нове покоління, яке готове експериментувати, творчо підходити до процесу навчання та використовувати інформаційно-комунікаційні та інші технології.

Сучасні здобувачі освіти мають багато характеристик, які безумовно впливають на їх успішність. Перед нами нове покоління дітей, які використовують Інтернет на новому рівні: як життєвий простір і це стало для них неодмінною характеристикою їх  життя. Крім того, варто зазначити, що сучасному суспільстві, насиченому потоком інформації, кліпове мислення стає ключовим чинником для успішного функціонування. Воно допомагає адаптуватися до стрімкого темпу життя та ефективно вирішувати завдання в умовах інформаційного перенасичення. Мета нового покоління – отримати інформацію, яка має очевидну практичну користь.

В освітньому процесі потрібно реалізовувати важливу ​​методичну задачу - впровадження компетентнісного підходу в практику та підготовку учнів до використання набутих знань, умінь і навичок у реальному житті для розв’язання практичних задач і життєвих ситуацій. Цілі та виклики сучасної освіти змінюються, фокус зміщується з «набуття знань» на формування «умінь». Все розвивається по спіралі, вдосконалюючи та модернізуючи «старі методи, які працюють», включаючи візуалізацію.

На сьогодні актуальними формами візуалізації на уроках географії є форми, пов’язані з комп’ютерними технологіями: анімації, інфографіка, ментальні карти, скрайбінг тощо

Різноманітні форми візуалізації можна використовувати на всіх етапах навчання: при поясненні нового матеріалу, при повторенні, при закріпленні, при контролі й систематизації, при узагальненні, а також під час виконання домашніх завдань та самостійних робіт. У власній педагогічній діяльності досить часто використовую під час оформлення та представлення результатів дослідницьких робіт.

Використовуючи засоби візуалізації на уроках географії, паралельно в якості педагогічних технологій використовую: 

• проектний метод, який наголошує на практичному використанні знань, розвитку комунікативних та творчих навичок, а також стимулює самостійність учнів.

• технологія критичного мислення, яка передбачає формування навичок роботи з інформацією, дозволяє збирати та аналізувати великі обсяги інформації, виділяти ключові аспекти сприяє розвитку аналітичних навичок

Під час використання методу візуалізації в освітньому процесі слід дотримуватися певних вимог, а саме:

• Різноманітність. Систематичне використання однотипних форм викличуть в учнів нудьгу через передбачуваність, тому важливо прагнути урізноманітнення: схеми, інфографіки колажі, інформаційні плакати, фішбоуни, хмари слів, інтелект-карти, скрайбінг, інтерактивні плакати і презентації та ін.

• Естетична привабливість і емоційність. Візуалізаційні матеріали мають сприйматись оком учня як щось приємне, таке, що зацікавлює. Саме тому варто приділяти увагу естетичному оформленню візуальної продукції. Великою перевагою сучасних сервісів є те, що вони пропонують великий вибір шаблонів для оформлення робіт.

• Доступність для розуміння, відповідність віковим особливостям. Наприклад, учні середніх класів не сприйматимуть складні розгалужені схеми і графіки. Водночас є доречними для учнів 9-11 класів.

Під час виконання домашніх завдань доцільною формою візуалізаціїї вважаю використання інфографіки. По суті це візуальне представлення знань, яке містить максимально стислий текст та графічні зображення з якоїсь теми, тобто найголовніші і найцікавіші дані. Досить часто при підготовці презентацій та повідомлень учні зловживають великими обсягами інформації копіюючи її з мережі не аналізуючи. Тому використання інфографіки мотивує учнів критично опрацьовувати великі тексти та виділяти ключові моменти.

Візуалізація у формі інфографіки може бути доречною при вивченні розташування країн, клімату, природних ресурсів при розробленні різноманітних пам’яток та порад, що дозволяє реалізувати практичну спрямованість предмету. Наприклад: «Правила поведінки під час землетрусу», «Як боротися з яроутворенням?» «Правила поведінки під час сильного вітру», «Правила поведінки під час грози»,  «Як можна використовувати енергію сонця й вітру», «Практичні поради щодо економії води в родині», «Правила будівництва в районах з високою сейсмічною активністю» та ін.

Існує багато онлайн-сервісів, які дозволяють створювати інфографіку без необхідності використання спеціального програмного забезпечення. Ось кілька популярних сервісів, які я використовую та рекомендую учням: Canva, Piktochart, Visme.

Ментальні карти (інтелект-карти, карти пам’яті, карти знань) є доречними для використання у школах, особливо при організації онлайн навчання на етапі узагальнення знань, коли учні мають змогу разом або в групі працювати з ментальною картою зі спільним доступом. Під час такої організації діяльності здобувачі знань генерують ідеї, взаємодіють в групі, структурують та опрацьовують матеріал.  Використання Mind Maps дозволяє розглядати будь-яку тему або навчальне питання з предметів шкільного курсу. Ментальні карти використовую для ілюстрації причинно-наслідкових зв’язків: вплив кліматотвірних чинників на клімат певної території, взаємозв’язок тектонічної будови, рельєфу та корисних копалин, причини міграції населення, діяльність людини та екологічні проблеми, глобальна торгівля та розвиток транспорту та ін. Сервіси, які я використовую для створення ментальних карт: MindMeister, Coggle, FreeMind 

Потужним інструментом для візуалізації в освітньому процесі є використання технології скрайбінг (скетчнотинг або візуальне записування). Він є інструментом для зацікавлення та мотивації учнів, дозволяє ілюструвати абстрактні або складні концепції за допомогою зображень і діаграм. Це полегшує розуміння та запам'ятовування матеріалу. В 9-11 класах скрайбінг можна включити в процес проєктної роботи, де учні створюють власні візуальні матеріали. За допомогою даного способу для здобувачів знань були створені різноманітні відеоролики, наприклад: «Правила роботи з контурною картою», «Вимоги до презентації або як не потрібно її робити», «Чому змінюється атмосферний тиск?», «Як утворюється вітер» «Життя та робота річки» та ін.

Веб-сервіси, які я використовую для створення скрайбінг-презентацій: PowToon, VideoScribe, Animatron 

Інтерактивні карти, додатки доповненої реальності, симулятори допомагають досягти високого ступеня наочності навчального матеріалу, ілюструвати взаємозв’язки компонентів різних курсів, а також  інтерактивність роблять ці інструменти незамінними помічниками вчителя.

Додатки доповненої реальності це доповнення фізичного світу за допомогою цифрових даних, яке забезпечується комп’ютерними пристроями (смартфонами, планшетами або ж окулярами AR) в режимі реального часу. Наприклад: AR Geography, LandscapAR, CleverBooks Geography та ін.

Симулятори - жанр комп'ютерних ігор, у межах яких можна проводити експерименти та моделювати різноманітні ситуації. Вони дозволяють змоделювати у віртуальному середовищі реальну ситуацію відповідно до навчальної мети під час вивчення певної теми. Наприклад: SciJinks, Tectonic-explorer, Сimss та ін

Інтерактивні карти – це електронні карти, які працюють у режимі двосторонньої діалогової взаємодії людини (користувача) і комп’ютера та являють собою візуальну інформаційну систему. Наприклад: Thetruesize, Volcanodiscovery,  Windy MapMaker,  NASA Earth Observatory, Earth та ін.

Використання різноманітних форм візуалізації на уроках географії розвиває такі ключові компетентності: 

• загальнокультурні (уміння аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури; орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності); 

• інформаційно-комунікаційні (уміння самостійно шукати, добирати, аналізувати, перетворювати (трансформувати), зберігати й відтворювати інформацію); 

• комунікативні (навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями); 

• міжпредметні (уміння учня застосовувати знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей); 

• проектно-технологічні (уміння застосовувати знання, навички й особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності); 

• соціальні (уміння продуктивно співпрацювати з партнерами у групі й команді, виконувати різні ролі й функції в колективі).

За результатами шкільної перевірки стану викладання географії в листопаді 2023 року, якість знань з географії складає 82 %. Здобувачі знань «Козацького ліцею» активні учасники та переможці Всеукраїнської олімпіади на освітній платформі «На урок», Всеукраїнських конкурсів «Я – Людина», «Ми з України».  Учень 11-Б класу Єнальєв Дмитро посів  почесне ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з географії  у 2021/2022 н.р. Вихованці географічного гуртка стали переможцями (І місце) обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Мала річка моєї Батьківщини», Всеукраїнського Інтернет-часопису «Діти-герої» (ІІ місце). Кузін Олександр та Левченко Владислава працювали над науково-дослідницькими проєктами та нагороджені дипломами учасників ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу МАН. Учні «Козацького ліцею» виявляють активну життєву позицію та беруть участь у різноманітних екологічних акція таких як: «Батарейки, здавайтесь!», «Всесвітній день прибирання»,  «Мільйон дерев за 24 години» та ін.

Аналізуючи досвід використання сучасних форм візуалізації в освітньому процесі, можна з упевненістю сказати, що їх застосування дозволяє: 

• забезпечити позитивну мотивацію навчання; 

• проводити уроки на високому естетичному й емоційному рівні (звук, анімація); 

• раціонально організувати навчальний процес, 

• підвищити ефективність уроку;  

• формувати навички справжньої дослідницької діяльності. 

Педагогічна ідея

Впровадження інноваційних технологій

Під час проведення уроків образотворчого мистецтва в 5-7 класах застосовую інформаційно-комунікаційні технології, що дають змогу активно впроваджувати методи інтенсивного навчання, значно підвищувати ефективність уроків та поліпшувати якість знань. У своїй роботі  значну увагу приділяю формуванню у дітей навичок самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці. 

Нова українська школа зараз є значущим життєвим простором дитини де вона не тільки готується до дорослого життя, але  й повністю живе в ньому. Тому  свою діяльність будую так, щоб сприяти становленню особистості та творця свого майбутнього. 

На уроках  створюється атмосфера творчості, де виховується  такі важливі якості як любов до рідного краю, повагу до митців, ініціативність, відповідальність.

Практикую з учнями роботу з певними інструментами, матеріалами, вчу творити та розробляти самостійно ескізи, начерки. На уроках здобувачі освіти не тільки створюють роботи за зразком чи схемою, але самостійно розробляють конструкцію, форму в залежності від визначення, а потім художньо оформлюють її, засвоюючи різні техніки та прийоми. 

 Основним завданням  роботи є підхід до уроку, інтенсифікація колективної та індивідуальної роботи дітей на уроках. Чітко дотримуюсь принципів доступності і перспективності у навчанні, широко застосовую методи активізації навчальної діяльності, розвитку інтересу до знань. Прагну перетворити навчання у творчий процес, при якому формуються розвиваються практичні здібності, самостійність мислення.

Уроки завжди продумаю, зберігаю послідовність, ефективно використовую різноманітні методи та прийоми, що приводять до інтенсивності діяльності дітей, також застосовую міжпредметні зв’язки, які сприяють поглибленню знань не лише образотворчого мистецтва, але й літератури, історії, географії, країнознавства. Наприклад: мапа-пазл 5 клас де учні розфарбовують свій фрагмент карти України (працюють у парах), потім збираємо її як пазл. 

 Активізація пам’яті, мислення, спостережливості, творчості на уроках образотворчого мистецтва сприяє розвитку креативно підходити до виконання роботи і творчо мислити, розвивати фантазію, відпрацьовувати навички, малювати за уявленнями. 

        У роботі використовую різні методи та форми навчання: метод фантазування, метод зразків, метод проєктів, метод «мозкового штурму», дискусії, ділові та рольові ігри, робота в малих групах.

 Спонукаю здобувачів освіти до підвищення їх пізнавального рівня, вдосконаленню вміння застосовувати свої знання при малюванні творчих робіт, формую упевненість, уважливість і необхідність теоретичних знань та вміння застосовувати їх на практиці.

        На мій погляд приділяю увагу таким завдання як: розвиток творчих здібностей, упровадження інформаційних технологій у практику, використання інтерактивних форм роботи, плекання психології успіху, особистісно-орієнтований підхід до організації навчання, створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини.

      Ефективно використовую нестандартні форми проведення уроків, упроваджую передовий педагогічний досвід у освітній процес. Уміло створюю позитивну мотивацію навчання, застосовую інтерактивні, проєктні, інформаційно-комп’ютерні технології, які сприяють активізації пізнавальної діяльності здобувачів  освіти.

Хочу поділитися інноваційними технологіями за допомогою яких відбувається натхненний та захоплюючий навчальний процес.

 Досвід показує, що використання веб-ресурсів має переваги, як підвищення рівня навчальної діяльності здобувачів освіти та їх мотивації до навчання. Я як вчитель намагаюсь всебічно розвивати здобувача освіти шляхом використання різноманітних методів та прийомів, інтерактивних вправ та розвиваючих платформ. 

Педагогічна ідея

Підвищення культури мовлення здобувачів освіти шляхом використання інноваційних технологій, Інтернет-застосунків на уроках словесності 

Актуальність та перспективність досвіду. 

Грамотне мовлення – одна з  ознак освіченої, всебічно розвиненої особистості. Уміння виважено, чітко, логічно й красиво висловлювати свої думки прокладає перед людиною ХХІ століття багато шляхів для реалізації. Формування й удосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь здобувачів освіти – головне завдання вчителя-словесника. 

Сьогодні вчитель має широкий вибір інструментів для формування мовленнєвої компетентності. Інноваційні технології та Інтернет-застосунки стали невід’ємною частиною сучасних уроків. Цифрові засоби дозволяють створювати креативні, візуально довершені дидактичні матеріали, щоб зацікавити здобувачів освіти, спонукати їх стати частиною творчого процесу. Окрім того, інформаційно-комунікаційні технології дають можливість знайти нові підходи для розвитку мовленнєвих здібностей.

На цих аргументах ґрунтується моя педагогічна ідея.

Суть педагогічної ідеї 

Підвищення культури мовлення – нелегка справа. Для розвитку комунікативних здібностей людина має багато читати, дивитися відео на різні теми, систематично застосовувати здобуті знання на практиці. Серйозною проблемою здобувачів освіти є те, що більшість з них не любить читати великі за обсягом твори, не може зосередитися на сприйнятті теоретичного матеріалу, поданого у вигляді суцільного тексту, а замість живого спілкування підлітки часто обмінюються короткими повідомленнями у месенджерах. На мою, думку це пов’язано, зокрема, з трансформацією способу мислення.  

Дослідники все частіше порушують проблему кліпового мислення. Його вважають феноменом сучасності. Можна багато говорити про його недоліки, але побороти це явище не вдасться, адже ми живемо у світі фрагментарної інформації. Треба врахувати цей виклик часу і навчитися працювати в контексті його вимог. Беручи до уваги особливості мислення підлітків, намагаюся оптимізувати матеріал, пропонований для вивчення на уроках словесності. Візуалізація, тезисний виклад теорії та виконання практичних завдань допомагають полегшити опанування навчального матеріалу. Якісне дидактичне наповнення уроків створюю за допомогою різноманітних Інтернет-застосунків. 

Уроки української мови та літератури – простір для фантазії, творчості. Сьогодні учитель має широкий вибір інструментів для реалізації своїх ідей. Я постійно поповнюю методичну скарбничку ресурсами для створення дидактичних матеріалів. Для зручності я систематизувала Інтернет-застосунки відповідно до їхніх можливостей.  

Кожен урок я супроводжую авторською презентацією, створеною у програмі Microsoft PowerPoin. За допомогою цієї офісної програми можна зробити якісні візуально довершені схеми, а також інтерактивні вправи (установлення відповідності, гру «Так / ні», кросворди). Презентації наповнюю текстовими матеріалами відповідно до соціокультурних ліній, визначених програмою. Наприклад, розділ «Складнопідрядне речення» (9 клас) присвятила народним іграшкам, а також українській хустці та вишивці, розділ «Головні члени простого речення» (8 клас) – творчості М. Примачено, К. Білокур. Вивчення мовного компонента планую так, щоб здобувачі освіти мали можливість удосконалювати мовленнєві здібності, виконуючи творчі роботи, а також завдання пошукового характеру. Наприклад, восьмикласникам після синтаксичної роботи над реченнями про Марію Приймаченко пропоную лексичне завдання. 

  Також програму зручно використовувати для створення слайдів, які демонструють актуальність теми, спонукають здобувачів освіти до пошукової діяльності. Наприклад, урок у п’ятому класі на тему «Буква и / і в словах іншомовного походження» починаю прикладами з життя. Слова «чипси» і «тирамісу» написані по-різному. Говорю, що один з варіантів не правильний. А далі інтригую: про помилку п’ятикласники дізнаються на уроці.

Мультимедійні презентації стали основою для запису відеоуроків з української мови та літератури. Така потреба виникла на початку 2023/24 навчального року. Через часті повітряні тривоги багато уроків довелося викладати в асинхронному режимі. Цьогоріч я працюю в п’ятих класах НУШ. На початок року відеоматеріалів до уроків було мало, тому я почала записувати свої. Відгуки здобувачів освіти та їхніх батьків засвідчили, що відеоуроки полегшили засвоєння навчального матеріалу. 

На різних етапах уроку використовую інтерактивні вправи, створені на платформах LearningApps.org, Wordwall . Наприклад, на етапі вивчення нового матеріалу з теми «Пароніми» у 5 класі пропоную учням інтерактивну вправу «Вибери слово (пароніми)» (потрібно вибрати слово відповідно до змісту речення) на платформі LearningApps.org, а на етапі вивчення нового матеріалу з теми «Лексична помилка» використовую однойменну гру, створену на платформі Wordwall (треба доповнити речення словами, уникаючи лексичних помилок).

Інтерактивну дошку Jamboard використовую не тільки для пояснення нового матеріалу, а й для проєктної діяльності. Наприклад, здобувачі освіти 5 класу працювали над проєктом «Частини тіла людини у фразеологізмах». На фреймах дошки Jamboard п’ятикласники розміщували фразеологізми та їхні значення. Результатом колективної роботи стали мінісловники, якими здобувачі освіти користувалися впродовж вивчення теми. 

Для отримання швидкого зворотного зв’язку, а також створення хмарок слів у синхронному режимі застосовую платформу Mentimeter. Наприклад, після опрацювання народного переказу «Чарівне дзеркало» діти отримали завдання охарактеризувати козаків трьома словами. Уміння добирати влучні слова також є дуже важливим для мовця. 

На уроках української мови та літератури часто застосовую елементи інтегрованого навчання. Наприклад, на уроці української літератури після прочитання переказу «Чарівне дзеркало» п’ятикласникам треба було знайти в ньому застарілі слова та пояснити їхню роль у тексті. На основі твору О.Гавроша «Легенда Мукачівського замку» здобувачі освіти аналізували роль діалектизмів. 

Результативність впровадження педагогічної ідеї простежується в тому, що здобувачі освіти

• критично ставляться до свого та чужого мовлення;

• проявляють творчі здібності під час виконання та захисту проєктних робіт;

• уміють відстоювати свою думку, дискутувати.

Також показниками результативності впровадження педагогічної ідеї є досягнення здобувачів освіти у конкурсах та олімпіадах. Мої учні неодноразово посідали призові місця на олімпіаді з української мови та літератури (районний етап), у конкурсі ім. П. Яцика (районний етап та обласний), у конкурсі ім. Т. Шевченка (районний етап). У 2022/23 навчальному році здобувачі освіти 9 класу під моїм керівництвом писали творчі роботи на конкурс есе «Війна за СВІЙ шлях», посіли 2-ге й 3-тє місця в обласному етапі. Мої учні також беруть участь у конкурсах «Об’єднаймося ж, брати мої» (у 2022/23 н.р. одна здобувачка освіти посіла перше місце в районному етапі та третє – в обласному), «Я – за єдину Україну» (є лауреати районного етапу). 

Висновки. Сучасний світ стрімко змінюється, трансформуючи людське мислення. Але комунікативні навички завжди залишаються актуальними. Здобувачів освіти, які зростають у потоці фрагментарної інформації, потрібно навчити говорити грамотно, логічно, зв’язно. Для реалізації цього завдання є дуже багато інструментів. Учитель має бути гнучким та відкритим до нового, постійно поповнювати методичну скарбничку, уміло поєднувати традиційні та нові методи, залучати здобувачів освіти до творчості.  

Коли Генрі Форд створив надійні дешеві машини, люди сказали: «Пффф, що не так із конем?» Але Форд ризикнув – і досяг успіху.

Тож, варто втілювати ідеї, випробовувати новинки! А раптом – за ними успіх!

Педагогічна ідея

Мій принцип педагогіки перш за все спрямований на створення комфортних, демократичних та продуктивних відносин між всіма учасниками освітнього середовища – мною, учнями та, що не мало важливо, батьками. 

При цьому, Я як вчитель фізики в своїй роботі керуюся основною педагогічною ідеєю, що проєктна діяльність є найефективнішим засобом розвитку пізнавальної діяльності учнів.

Кожен урок побудований таким чином, щоб учні відчували, що можуть вільно, невимушено висловлювати свої думки, ділитися ідеями або прикладами з життя. При цьому до учнів та їх відповідей не використовується таке поняття як «не має часу Вас слухати», «не по темі уроку» тощо. Основа уроку – це бесіда, в якій я, вчитель, підготував та представив до дискусії навчальний матеріал, а учні з ним знайомляться,  аналізують, та практична діяльність для реалізації отриманих знань на практиці. При цьому учні можуть ставити запитання, доповнювати, висувати своє бачення проблемного питання та можливі варіанти його рішення.

Дуже часто в процесі такої активності не помічаєш як вже й закінчився урок, але готовий, по можливості, виділити час на перерві, щоб відповісти на питання учнів.

Підмічу, що в рамках реформи НУШ та впровадження STEM освіти, педагоги мають право на академічну свободу, що ще більше розкриває можливості взаємодії. Можна врахувати більше факторів при плануванні навчального процесу, проектної та науково-дослідної роботи.

Активно впроваджую, сучасні інформаційно-комунікативні та інтерактивні STEM-технології. Це й онлайн симулятори «PhET», «myphysicslab», «Solar System Scope», більш спеціалізовані програми типу «Fritzing», конструктори для наукової творчості «Знаток», «Engino Stem». Використання даних засобів, особливо в умовах системи дистанційного та змішаного навчання, допомагає виробити уміння, необхідні для практичного використання в сучасному інформаційному світі.

Для мене, як педагога-дослідника, досягнення учнів – відображення моїх досягнень, правильності обраної мною методики.

Так, у 2019-2020 н. р. підготував переможців ІІ (районного) а ІІІ (обласного) етапів учнівських олімпіади з фізики: Семенченко А. – 1 місце (ІІ етап, 11 клас), 2 місце (ІІІ етап, 11 клас), Мальцев О. – 2 місце (ІІ етап, 11 клас), Гугнін В. – 2 місце (ІІ етап, 11 клас); астрономії: Семенченко А. – 1 місце (ІІ етап, 11 клас), 3 місце (ІІІ етап, 11 клас).

У 2021-2022 н. р. учні стали переможцями ІІ (районного) етапу учнівських олімпіади з фізики: Cміюха П. – 2 місце (8 клас), Бичков О. – 3 місце (8 клас), Шаменіна О. – 3 місце (10 клас); ІІ (обласного) та ІІІ (фінального) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України:
Бакута Д. – 1 місце (ΙІ етап, 10 клас) та 2 місце (ΙІІ етап, 10 клас), відділення фізики і астрономії, секція експериментальної фізики; Марченко Є. – 1 місце (ΙІ етап, 9 клас) та 3 місце (ΙІІ етап, 9 клас), відділення технічних наук, секція матеріалознавства.

У 2022-2023 н. р. підготував переможців ІІ (обласного) та ІІІ (фінального) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України: Марченко Є. – 1 місце (ΙІ етап, 10 клас) та 1 місце (ΙІІ етап, 10 клас), відділення технічних наук, секція матеріалознавства; Дончев О. – 1 місце (ΙІ етап, 9 клас), відділення технічних наук, секція екологічнобезпечних технологій та ресурсозбереження.