Зарицька
Світлана Леонідівна

Уміння і бажання навчитися – це той фундамент, який має закласти вчитель початкових класів. Але у школі кожен здобувач освіти пізнає не тільки навколишній світ, а й самого себе. Досвідчені педагоги і психологи, приділяючи достатню увагу кількісному накопиченню знань та умінь школярів, не забувають про якісні зміни, які відбуваються в житті дитини у період навчання в початковій школі. Навчити дитину розуміти себе і своє місце в шкільному житті, допомогти налагодити взаємодію з однолітками і дорослими, затвердити в ній віру в себе і свої можливості – це теж завдання вчителя початкової школи.

Конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя є дорослі, які її виховують і навчають, - такий принцип моєї роботи.

Навчити здобувачів освіти добре читати – одне з головних завдань школи. Ще В.Сухомлинський писав, що “читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе”. Тому пріоритетною метою навчання читання у початковій школі є формування читацької компетентності школяра.

Як свідчить мій власний педагогічний досвід, робота над читанням дає змогу будувати навчання на засадах психологічної й методичної наук. Кожен наступний матеріал вивчаю з учнями на добре засвоєному попередньому, беручи до уваги вікові й індивідуальні властивості розвитку дітей. Досягти результату можна багаторазовими щоденними тренуваннями.

Пригадуєте, як у дитинстві брали участь у шкільних масових контрольних зрізах з «техніки та швидкості читання», що були схожі на екзамени? У новій українській школі технічна сторона читання не є самоціллю. Основний пріоритет — особистісний розвиток учня.

Звісно, першочерговим завданням вчителя є засвоєння учнями навичок виразного й правильного читання.

Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію я намагаюся вирішити такі завдання:

• • навчити розуміти та аналізувати тексти;

  • ознайомити з літературою різних авторів, тем і жанрів;

  • формувати цінності за допомогою художніх образів;

  • навчити висловлюватися за прочитаним текстом;

  • розвивати творчу діяльність у літературній сфері;

  • навчити самостійно шукати потрібну інформацію з різних джерел;

  • розвивати внутрішню потребу в читанні.

Отже, показниками читацької компетентності є:

• • не техніка читання дитини, а її бажання читати у вільний час;

  • не вміння складати літери у слова, а використовувати будь-які тексти для особистісного розвитку.

У своїй роботі використовую, як традиційні (пасивні та активні методи навчання) так і інтерактивні, нестандартні методи. Звичайно, звертаю увагу на нові сучасні методи та технології, серед котрих вагоме місце займають інформаційно-комунікаційні та здоров'язбережувальні технології.

Слід відмітити, що впроваджуючи в практику роботи ІКТ, із власного досвіду пересвідчилась в доцільності використання продуктивних методів навчання, які дають змогу створювати навчальне середовище, яке дає змогу учням формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості.

Ефективність навчально-виховного процесу вбачаю у проведенні нетрадиційних уроків: урок-квест, урок мислення серед природи, інтегровані уроки, урок-подорож, урок-казка, урок-свято, урок-вікторина, урок-гра.

У своїй практиці використовую форми роботи, що сприяють творчому розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови:

• • мовленнєві розминки;

  • фразеологічні хвилинки;

  • рольові ігри;

  • робота з таблицями, картками;

  • вправи “Розшифруй слово, речення”

  • доміно синонімів;

  • вправи на розвиток антиципації;

  • пізнавальні ігри;

  • творча робота над текстом;

  • словесне малювання;

  • зорові і слухові диктанти ;

  • створення сенкану;

  • ведення читацьких щоденників;

  • робота з деформованим текстом;

  • аналіз життєвих ситуацій .

Найбільш уживаними стали:

• • при фронтальній формі роботи такі технології: мікрофон, “мозковий штурм”, “незакінчене речення” асоціативний кущ, інтерактивний метод "вузлики" і ін.;

  • при кооперативній формі: робота в парах (“Обличчя до обличчя”, “Один – удвох – усі разом”), робота в малих групах;

  • інтерактивні ігри: “Рольова гра”, “Обери позицію”.

Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.

Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.