Пам’ятки-поради учням та батькам учнів

Пам’ятки-поради учням - До складання ДПА

1. Підготуйте своє робоче місце вдома: приберіть з робочого столу все зайве, зручно розмістіть потрібні програми, навчальні посібники, зошити, папір, ручки, олівці тощо.

2. Складіть план підготовки до державної підсумкової атестації на кожний день, чітко визначте обсяг матеріалу, який ви вивчатимете (розділ, тема тощо).

3. Під час підготовки до ДПА з будь-якого предмета структуруйте матеріал за допомогою планів, схем. Робіть це у письмовому вигляді. Адже досить часто буває так: вам здається, що ви все знаєте, пам’ятаєте, а коли починаєте відповідати – ваша відповідь виходить уривчастою, фрагментарною.

4. Перегляньте спочатку весь матеріал і раціонально сплануйте його вивчення: наприклад, якщо потрібно вивчити 100 питань за чотири дні, то у перші два дні вивчіть 70% усього обсягу, третього дня – решту питань, четвертого – повторіть вивчене. При цьому складні питання чергуйте з простішими.

5. Розпочніть заняття з найважчого матеріалу, який знаєте найгірше. Якщо не можете щось згадати, запишіть на аркуші запитання, які ви можете поставити учителю під час консультації.

6. Намагайтеся зрозуміти матеріал, що вивчаєте, а не механічно його запам’ятовувати.

7. Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед ДПА, робіть це заздалегідь.

8. Пам’ятайте, що інформація, одержана на консультації перед ДПА, буде корисною для вас.

9. Не забудьте під час консультації поставити педагогу ті запитання, які вас найбільше хвилюють.

10. Робіть шпаргалки за бажанням, це сприяє закріпленню знань, однак пам’ятайте, що користуватися ними під час ДПА не можна.

11. Проговоріть з батьками плани своїх відповідей на запитання.

12. Повторіть плани відповідей на запитання напередодні ДПА, акцентуйте увагу на найважчих.

13. Не забудьте прийти на консультацію.

14. Відпочиньте за два-три дні до ДПА.

15. Ляжте раніше спати напередодні ДПА, а ранок у жодному разі не починайте «зубрінням».

16. Чергуйте заняття і відпочинок під час усього періоду підготовки до ДПА.

17. Не думайте про те, що не впораєтесь із завданнями, навпаки подумки уявляйте собі картину успіху.

18. Прийдіть на ДПА завчасно.

Пам’ятки-поради учням під час складання ДПА (усної ДПА)

1. Візьміть білет, назвіть його номер.

2. Сядьте на місце, заспокойтеся.

3. Прочитайте завдання.

4. Зосередьтесь і спробуйте зрозуміти зміст завдань.

5. Складіть детальний план відповіді, запишіть важливі визначення, формули, схеми.

6. Готуючи конспект відповіді, не намагайтеся записати все слово в слово. Відшліфуйте і зафіксуйте першу фразу своєї відповіді, яка має бути змістовною і стилістично бездоганною.

7. Пам’ятайте, що таблиці, плакати тощо, що є у вашому розпорядженні під час ДПА, – це ваші помічники, тому що у них міститься значна частина інформації, необхідної для відповіді.

8. Починайте відповідь з оголошення її плану. У цьому випадку екзаменатор з перших хвилин оцінить не тільки коло питань, що ви будете розглядати, а й вашу здатність логічно мислити та грамотно будувати відповідь.

9. Висловлюйтеся логічно.

10. Супроводжуйте відповідь узагальненнями, викладом закономірностей.

11. Тримайтеся впевнено, відповідайте чітко, але не голосно.

12. Намагайтеся, щоб ваша відповідь на кожне запитання тривала не більше 5-7 хвилин.

13. Не виправдовуйтеся, якщо ви допустили у відповіді неточність. Проаналізуйте свою помилку, спробуйте показати екзаменаторам, що ця помилка випадкова і надалі ви її не допустите. Будьте спокійними. У такій ситуації лише ясність і чіткість вашого мислення допоможуть спростувати негативний ефект помилки.

14. Не хвилюйтеся, якщо не знаєте, як відповідати на запитання, спробуйте зібратися з думками. Згадайте все, що стосується даної теми.

15. Не говоріть відразу, що ви не можете відповісти на запитання, це відчуття може бути помилковим.

Пам’ятки-поради учням під час складання ДПА (письмової ДПА)

1. Не сподівайтесь на допомогу екзаменатора, якщо вам не зрозумілий текст завдання. Екзаменатор має право давати пояснення, якщо текст завдання погано надрукований.

2. Почніть розв’язувати найлегше, на вашу думку, завдання. Заплутана умова ще говорить про складність завдання. Зберіться з думками та починайте працювати. У вас все вийде!

3. Не зациклюйтесь на тому завданні, яке не можете розв’язати, спробуйте розв’язати інше. Можливо, успіх розв’язання легшого завдання додасть вам упевненості, і ви зможете впоратись зі складнішим.

4. Будьте уважними, запам’ятайте вказівки учителя щодо підписання роботи, заповнення певних бланків (якщо це необхідно) та виконання завдань.

5. Сконцентруйтеся після організаційних моментів – для вас тепер є лише текст завдань і час для їх виконання.

6. Прочитайте завдання двічі і обов’язково до кінця, зрозумійте, що від вас вимагається.

7. Не поспішайте, оскільки можете неправильно зрозуміти умови завдань.

8. Думайте лише про виконання того завдання, яке виконуєте, а не всіх відразу.

9. Перевірте виконане завдання.

10. Прислухайтеся до своєї інтуїції.

Пам’ятки-поради учням після складання ДПА

1. Зателефонуйте батькам. Пам’ятайте, що вони хвилюються за вас.

2. Проаналізуйте ваші помилки, щоб не припуститися їх у майбутньому.

3. Відпочиньте у цей день, а вже з наступного починайте готуватися до ДПА з іншого навчального предмета.

4. Під час підготовки до ДПА з іншого навчального предмета врахуйте вже набутий вами досвід.

Пам’ятки-поради батькам учнів - До складання ДПА

1. Ознайомтеся з порядком проведення ДПА учнів.

2. Почніть готувати свою дитину до ДПА завчасно, однак не будьте нав’язливими.

3. Поділіться з дитиною своїм досвідом складання іспитів.

4. Пам’ятайте, що дитина може сама вибирати час для підготовки до ДПА.

5. Будьте готові не лише вислухати плани відповідей дитини на запитання ДПА, а й щось підказати їй.

6. Стежте за тим, щоб ваша дитина чергувала заняття та відпочинок (наприклад 40 хв. навчається, 10 хв. – відпочиває).

7. Не забудьте, що дитині напередодні ДПА необхідно відпочити: ввечері після закінчення заняття прогулятися на свіжому повітрі, прийняти душ, раніше лягти спати.

8. Підтримайте дитину. Це додасть впевненості у своїх силах.

Пам’ятки-поради батькам учнів під час складання ДПА

1. Будьте впевнені у знаннях своєї дитини.

2. Не хвилюйтеся, тому що зайве хвилювання заважатиме не лише вам, а й дитині, адже вона відчуватиме ваш неспокій.

3. Не відволікайте дитину телефонними дзвінками, вона сама вам зателефонує!

Пам’ятки-поради батькам учнів після складання ДПА

1. Підтримайте дитину незалежно від результатів ДПА.

2. Порадьте, як раціонально розподілити час, готуючись до ДПА з інших навчальних предметів.

Що робити, якщо…

1. Раптом виявилось, що вам дісталося питання, по якому ви можете сказати дуже мало. Не панікуйте, а відразу починайте записувати все, що будь-коли чули з цього приводу: з телепередачі, або в кінокомедії, або з розмови з батьками чи друзями, або з енциклопедії. У процесі написання в голову можуть прийти будь-які думки, і ви, можливо, згадаєте що-небудь із пройденого в класі або прочитанного.

2. На півслові ви забули, що треба говорити. Передусім не «втрачайте голову». Збережіть спокій, хоча б зовнішній – таке може трапитися з кожним! Повторіть останню фразу спочатку так само, як раніше, а потім, якщо зможете, іншими словами. За цей час згадайте план відповіді: що ви вже розказали, чого ця фраза може стосуватися. Здебільшого це допомагає. Якщо це так – сміливо продовжуйте відповідь. Якщо ні – подивіться в аркуш, який ви написали, готуючись до відповіді, і починайте розповідати про наступний пункт плану (навіть якщо вам тільки здається, що цей пункт наступний). Потім у кінці відповіді завжди можна повернутися до того, що пропустили.

3. Ви вже майже скінчили відповідати, і тут, нарешті, згадали, про що хотіли сказати, коли «втратили думку», або те, що забули сказати. Нічого страшного. Закінчіть говорити те, що говорили, а після цього скажіть те, що пропустили. У жодному разі не переривайте відповіді заради того, про що згадали. Краще нехай про це ви скажете в кінці, ніж уся відповідь виявиться нелогічною.

4. Ви обмовилися, і всі почали сміятися. Не переживайте. Це може трапитися з кожним. Обмовляються навіть професіонали – диктори радіо і телебачення. Посмійтеся разом з усіма – і все. Якщо ж цього, окрім вас, ніхто не помітив, продовжуйте говорити далі, мов нічого не сталося.

5. Вам задають додаткове питання. Не лякайтесь. Не кваптеся з відповіддю. Можете сказати, що вам необхідно трохи подумати. Чітко визначте, до чого відносити це питання, якої відповіді воно вимагає. Перш ніж говорити, сформулюйте відповідь у голові. Часу на це вимагається зовсім мало.

6. Ви помилилися. Ну і що? Помилки бувають у всіх. Якщо ви помітили помилку і знаєте, як її виправити, зробіть це. Якщо ж не впевнені в тому, що ваша відповідь правильна, продовжуйте відповідати, мов нічого не сталося. Якщо вам вкажуть на помилку і ви невпевнені твердо у своїй правоті, краще погодьтеся. Не треба боятися помилок! Використовуючи помилки, учні вчаться краще розбиратися в матеріалі, який засвоюють.

На що потрібно звернути увагу при виборі майбутньої професії

Вибір майбутньої професії частенько викликає палкі суперечки батьків і дітей. Адже батьки впевнені, що вони краще знають життя, а діти хочуть обирати самостійно, оскільки це їхнє майбутнє. Хто б не виграв у цій вічній суперечці, результат часто не задовольняє ні дітей, ні батьків…

Варіантів розвитку подій зазвичай два: або батьки все ж примушують вступити на обрану ними спеціальність, і дитина не діє на нецікавих парах, потім довго не може знайти роботу (оскільки не має хисту до отриманої спеціальності), зрештою знаходить щось абсолютно не пов'язане з її спеціальністю і все життя не може пробачити цього батькам. Або батьки виконують примху дитини, і з'являється черговий економіст, якому немає роботи, оскільки попит на цю спеціальність в декілька разів нижчий за пропозицію. І в цьому випадку вона знайде роботу (переважно також не пов'язану зі спеціальністю в дипломі), але тепер будуть незадоволені батьки, на чиї кошти дитина навчалася. Для того, щоб цього не сталось, варто прислухатися до порад фахівців:

1. Краще визначитись з вибором професії заздалегідь. Тим більше варто дізнатися якомога більше про майбутню спеціальність. Адже нерідко абітурієнти, які хочуть стати журналістами, основною причиною свого вибору називають бажання: «щоб по телевізору показували», і зовсім не знають, що робота журналіста складна, емоційно важка, а іноді навіть небезпечна для здоров'я і життя. Абітурієнти, які подають документи на економічні факультети, зазвичай уявляють собі статус і гроші, а не тяжку роботу з цифрами, паперами, звітами. Не полінуйтеся, попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей у навчальних закладах.

2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри, економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.

3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по-іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто, крім звичайного вузівського диплому, має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтесь від «непрестижних» професій, дотримуючись стереотипу про них, як про «чорну» і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й зарплатня у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких «престижних» спеціалістів.

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до центрів зайнятості (до речі, в них щороку проводяться «Дні кар'єри», «Дні відкритих дверей» на яких можна дізнатися все необхідне про навчальні заклади, актуальні професії, вимоги роботодавців тощо). Вони допоможуть вам зрозуміти, чи потрібна на ринку праці ця спеціальність. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку спеціальність обрати, краще зверніться до фахівців центрів зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором майбутньої спеціальності, враховуючи ваші потреби і здібності.

Поради батькам

1. Не намагайтесь нав'язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що ваша дитина повинна втілити в життя вашу мрію. Пам'ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, на які слід зважати. Не варто також змушувати нащадків йти вашими слідами, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.

2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратись, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки - скористайтеся послугами спеціаліста з профорієнтації при центрі зайнятості.

4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком ймовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону, і буде безмежно вам вдячний за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.

5. Пам'ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.