Діагностика

ПЕРЕЛІК ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1 “Анкета інтересів”

2 “Карта інтересів” – модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання).

3 Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Е.А.

4 Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою).

5 Методика “КОС-1”.

6 Методика “КОС-2”.

7 Методика Д.Голланда.

8 “Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир.

9 “Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). 1997

10 Теппінг-тест (“олівцева проба”).

11 Вивчення інтересів та схильностей дітей.

12 Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини.

13 Орієнтаційна анкета Б.Басса.

14 “Професійні переваги”. Федоров В.Д.

15 Анкета для визначення інтересів учнів.

16 Методика “Мотиви вибору професії” Б.Ф.Федоришена.

17 Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов)

18 Агресивність у відносинах (А.Ассингер)

19 Активуюча профорієнтаційна методика (Н.Пряжников)

20 Вивчення професійних намірів старшокласників (Л.М.Фрідман, Т.А.Пушкіна,І.А.Каплунович, 1988)

21 Анкети для батьків

22 ММРІ

ПЕРСПЕКТИВНА МЕТОДИКА «ШКОЛА ЗВІРІВ»

Для багатьох дітей адаптація до школи є складним випробуванням. Дитина стикається з низкою проблем, які не в силах вирішити сама. В результаті у неї можуть виникнути шкільні неврози.

Рання діагностика, корекція і профілактика шкільних неврозів залишаються актуальною і надзвичайно важливою проблемою. При діагностиці цього явища психолог насамперед стикається з різними формами неадекватного психологічного захисту. Оскільки психологічний захист формується на неусвідомленому рівні, то дослідження її механізмів може проводитися за допомогою проективних методик.

Одна з них - «Школа звірів». Вона дає можливість виявити шкільні неврози на початковій стадії розвитку, з'ясувати причини та способи корекції. Невизначеність стимулюючого матеріалу, атмосфера доброзичливості і відсутність оціночних суджень дозволяють дитині розкритися найбільш глибоко. До того ж малювання для молодших школярів звично й цікаво. Аналіз зображеного дає можливість зробити деякі припущення про ті труднощі, які виникли у дітей у процесі навчальної діяльності.

Однак ця методика може застосовуватися не тільки на етапі адаптації до школи, а й у більш старшому віці - при роботі з виявленням труднощів учнів на різних уроках, у навчальній діяльності і в спілкуванні з однокласниками і вчителями. Може проводитися як в груповий, так і в індивідуальній формі.

Устаткування. Папір, кольорові олівці.

Попередня підготовка

Психолог. Зараз ми з вами зробимо надзвичайну подорож у чарівний ліс. Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі. Уявіть, що ми опинилися на сонячній лісовій галявині. Послухайте, як шумлять листя над головою, м'яка трава торкається ваших ніг.

На галявинці ви бачите «Школу звірів». Подивіться навколо.

- Які звірі навчаються в цій школі?

- А який звір у ній вчитель?

- Чим займаються учні?

- А якою твариною ви бачите себе?

- Що ви при цьому відчуваєте?

Проживіть ці почуття в собі. Ви можете знаходитися ще деякий час у цій «Школі звірів», поки я буду рахувати до 10, а потім відкрийте очі.

Інструкція

Психолог. Ви побували в «Школі звірів». А тепер візьміть олівці і папір і спробуйте намалювати те, що бачили.

Діти виконують завдання. Подивіться уважно на свій малюнок і знайдіть ту тварину, якою могли б бути ви. Поруч з нею поставте «х» або букву «я».

Інтерпритація.

1. Положення малюнка на аркуші.

Положення малюнка ближче до верхнього краю аркуша трактується як висока самооцінка, як невдоволення своїм становищем у колективі, недостатність визнання з боку оточуючих.

Положення малюнка в нижній частині - невпевненість у собі, низька самооцінка.

Якщо малюнок розташований на середній лінії, то у дитини все нормі.

2. Контури фігур.

Контури фігур аналізуються за наявності або відсутності виступів (типу щитів, панцирів, голок), промальовуванні і затемненню ліній - все це захист від оточуючих. Агресивна - якщо виконана в гострих кутах; зі страхом чи тривогою - якщо має місце затемнення контурної лінії; з побоюванням, підозрілістю - якщо поставлені щити, заслони.

3. Натиск.

При оцінці ліній необхідно звернути увагу на натиск. Стабільність натиску свідчить про стійкість, слабкий натиск - про прояв тривожності, дуже сильний - про напруженість. Про тривожності може свідчити розірваність ліній, наявність обводів, сліди стирання.

4. Наявність деталей, відповідних органів чуття, - очі, вуха, рот.

Відсутність очей свідчить про неприйняття інформації, зображення вух (тим більше великих і детально промальованих) говорить про зацікавленість в інформації, особливо що стосується думки оточуючих про себе. Відкритий, заштрихований рот - про легкість виникнення страхів. Зуби - ознака вербальної агресії.

5. Аналіз якості та взаємодії персонажів показує особливості комунікативних відносин.

Велика кількість вступаючих у різні відносини одна з одною (грають, зображені у навчальній діяльності і т.д.) і відсутність поділяючих ліній між ними говорить про сприятливі взаємини з однокласниками. В іншому випадку можна говорити про труднощі в побудові контактів з іншими учнями.

6. Характер відносин між твариною-вчителем і твариною, що зображує дитину.

Необхідно прослідкувати, чи немає протиставлення між ними? Як розташовані фігури вчителя і учня по відношенню один до одного?

7. Зображення навчальної діяльності.

У разі відсутності зображення навчальної діяльності можна припустити, що школа захоплює дитину поза-навчальними сторонами. Якщо ж немає учнів, вчителів, навчальної або ігрової діяльності, малюнок не зображує школу звірів або людей, то можна зробити припущення, що у дитини не сформувалася позиція учня, він не усвідомлює своїх завдань як школяра.

8. Колірна гама.

Яскраві, життєрадісні тони говорять про благополучний емоційний стан дитини в школі. Похмурі тони можуть свідчити про неблагополуччя і пригнічений стан.

Найбільш типові малюнки

На першому малюнку відсутні негативні асоціації, пов'язані зі школою, його розміщення і використання кольорової гами також говорить про прийняття дитиною школи.

На другому малюнку негативних асоціацій немає, колірна гамма яскрава. Однак відділення учнів лініями один від одного може свідчити про труднощі у взаєминах з однолітками. Дуже висока оцінка вчителя. Дитина зацікавлена у спілкуванні, але один заєць не має рота, що побічно може підтвердити труднощі в налагодженні контактів.

Третій малюнок не закінчений. Звірі не розмальовані. Немає чіткої відмінності між вчителем і учнями. Можливо, що вчителя взагалі немає. Практично всі звірі стиралися гумкою і малювалися знову. Достатньо сильний натиск олівця. Лист пом'ятий. Можна припустити наявність у дитини тривожності, можливо пов'язаної зі школою. У цьому випадку необхідна додаткова робота з дитиною для прояснення ситуації.

Четвертий малюнок показує присутність внутрішньої агресії, так як у звірів вуха і грива мають гострі кути. Крім того, можна говорити про тривожності (стирання). Ймовірно, школа приваблює дитину поза-навчальними сторонами. Можливо, дитину турбують головні болі.

П'ятий малюнок свідчить про наявність негативних асоціацій (учитель - крокодил, дитина - заєць). Відчуття агресії в класі (зуби, кігті у вчителя, голки і зуби в учнів). Чітке відокремлення себе від учителя та інших учнів. Аналіз малюнка показав, що дитина відчуває себе в класі незатишно. Можливо, існують труднощі і в спілкуванні з однокласниками.

Проведені згодом спостереження, бесіди, анкетування на ступінь адаптації до школи повністю підтвердили дані методики «Школи звірів». На їх основі були розроблені і проведені тренінгові заняття, адаптаційний курс для першокласників.

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОВІДНОЇ МОДАЛЬНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ

Інструкція. Відповідайте ца запитання «так» або «ні».

1. Люблю спостерігати за хмарами та зірками.

2. Часто наспівую собі.

3. Не визнаю моду, яка є незручною.

4. Дуже люблю лежати у ванні.

5. В автомобілі для мене важливий колір. '

6. Я впізнаю за кроками того, хто входить до кімнати.

7. Мене розважають діалекти нашої мови.

8. Багато часу приділяю своїй зовнішності.

9. Люблю масаж.

10. Коли є вільний час, люблю роздивлятися людей.

11. Погано почуваюся зранку, доки не розімнуся.

12. Коли бачу одяг у вітрині, знаю, в чому мені буде добре.

13. Коли чую стару мелодію, згадую минуле.

14. Часто читаю, коли їм.

15. Дуже часто розмовляю по телефону.

16. Я схильний до повноти.

17. Я краще послухаю, як хтось читає, ніж читатиму сам.

18. Після поганого дня мій організм напружений.

19. Охоче і багато фотографую.

20. Довго пам’ятаю те, що сказали приятелі та знайомі.

21. Мені не шкода грошей на квіти, тому що вони прикрашають життя.

22. Увечері люблю ходити в душ.

23. Намагаюся записувати свої особисті справи.

24. Часто розмовляю сам із собою.

25. Після тривалої поїздки на машині довго приходжу до тями.

26. Тембр голосу дуже багато говорить Мені про людину.

27. Дуже часто оцінюю людей за манерою вдягатися.

28. Люблю потягуватися, розправляти кінцівки, розминатися.

29. Дуже тверда або дуже м’яка постіль — мука для мене.

30. Мені нелегко знайти зручні черевики.

31. Дуже люблю переглядати фільми.

32. Впізнаю колись побачені обличчя через роки.

33. Люблю ходити під дощем, коли краплі стукають по парасольці.

34. Вмію слухати те, що мені говорять.

35. Люблю танцювати, займатися спортом, гімнастикою.

36. Коли близько тікає будильник, не можу заснути.

37. У мене непоганий магнітофон.

38. Коли я чую музику, відбиваю такт ногою.

39. Люблю роздивлятися пам’ятки архітектури.

40. Не терплю безладу.

41. Не люблю синтетичних тканин.

42. Вважаю, що атмосфера в кімнаті залежить від освітлення.

43. Часто ходжу на концерти.

44. Потиск руки багато що говорить про людину.

45. Охоче відвідую галереї і виставки.

46. Серйозна дискусія — захоплива справа.

47. Дотиком можна сказати не менше, ніж словами.

48. Коли шумно, я не можу зосередитися.

Обробка результатів. Нарахуйте собі 1 бал за відповідь «так».

Тип А (бачити): 1; 5; 8; 10; 12; 14; 19; 21; 23; 27; 31; 32; 39; 40; 42; 45.

Тип Б (відчувати): 3; 4; 9; 11; 16; 18; 22; 25; 28; 29; ЗО; 35; 38; 41; 44; 47.

Тип В (слухати): 2; 6; 7; 13; 15; 17; 20; 24; 26; 33; 34; 36; 37; 43; 46; 48.

Тип А. Часто вживає слова і фрази, пов’язані із зором, образами та уявою, наприклад: «Не бачив цього», «Це, звичайно, все прояснює», «Помітив одну особливість» тощо. Малюнки, образні описи, фотографії говорять типу А більше, ніж слова. Такі люди миттєво схоплюють те, що можна побачити: кольори, форми лінії, гармонію і безлад.

Тип Б. Тут частіше можна почути інші слова і фрази, наприклад: «Не можу цього зрозуміти», «Атмосфера в класі нестерпна», «Її слова глибоко мене вразили». Почуття і враження людей цього типу стосуються дотиків, інтуїції, емоцій. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

Тип В. «Не знаю, що й сказати», «Ця почута новина...», «Не терплю голосних мелодій» — ось характерні вислови для людей цього типу. Величезне значення для них має все акустичне: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

Розбіжність типів у спілкуванні може породжувати конфлікти й непорозуміння.

ПАМ’ЯТЬ

Дослідження переважаючого типу запам’ятовування

Така діагностика має на меті виявлення переважаючого типу пам’яті за допомогою різних способів подання словесного і несловесного матеріалу. У першій серії зачитують слова для запам’ятовування (слухове сприйняття), у другій показують по черзі зображення (зорове сприйняття), у третій використовують пари слів, пов’язані логічним зв’язком (логічна пам’ять), у четвертій — пари слів, не пов’язані безпосереднім зв’язком (механічна пам’ять).

Щоб не було перевантаження під час визначення типу пам’яті, для кожної серії достатньо підготувати набір із 10 слів (за Т. Пашуковою).

Слухова

Експериментатор читає вголос рядок із 10 слів. По закінченні учні беруть ручки і намагаються відтворити на папері всі слова, які запам’ятали (можна в довільному порядку). Наприкінці рахують кількість правильно названих слів.

Слова для прикладу: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, горобець.

Зорова

Дослідник показує дітям по черзі 10 картинок. Учні стараються запам’ятати зображені на них предмети. По закінченні записують назви усіх зображень, які запам’ятали. Наприкінці перевіряють кількість правильних відповідей.

Логічна

Зачитуються пари логічно поєднаних слів. Потім дослідник читає слова з лівої частини рядка, а школярі у цей час записують слова з правої. Після цього перевіряють: учитель знову читає пари слів, а учні позначають правильно записані слова і підраховують їхню кількість.

Пари слів для прикладу:

Баян — грати Лампа — світло Олівець — папір Літак — крило Соловейко —співати

Механічна

Аналогічну роботу проводять Із парами слів, не пов'язаних логічно:

Стілець — склянка Скрипка — вогнище Цвях — відро Дах — чайник Вогонь — ґанок Лінійка — туфліСокира — килим Поїзд — осінь

Книжка - м'яч Графин — годинник.

Переважаючий тип пам’яті при різних типах подання матеріалу визначають шляхом порівняння кількості правильно відтворених слів у кожній із чотирьох серій. Нормальним обсягом безпосередньої пам’яті вважається запам’ятовування 5—9 слів. Провідний тип пам’яті пов’язаний із відповідною репрезентативною системою уявлень особистості. Її виявлення допоможе зробити багатопланові рекомендації досліджуваному, особливо щодо запам’ятовування ним найбільш цінної інформації, підготовки до уроків, іспитів тощо.

Пам’ять піддається корекції і тренуванню. Відомі випадки, коли видатні люди, працюючи над собою, вважали обов’язковим вивчення одного вірша на день. Для такого тренування учням підійде запам’ятовування логічно пов’язаних і не пов’язаних текстів, віршів, зображень, фотографій з іменами та прізвищами, номерів телефонів, дат народження тощо. Можна рекомендувати батькам заняття з дітьми з розвитку пам’яті і перевірку їхньої результативності.

Для чого вчителю знати типологію видів пам’яті та її особливості в кожного учня? Чи сприяють такі знання підвищенню ефективності навчального процесу? Адже важко уявити, щоб учитель диференціював свої дидактичні впливи з урахуванням типу пам’яті того чи іншого учня.

Однак це можливо. Візьмімо такий приклад. Ви закінчили пояснювати новий матеріал і приступаєте до закріплення шляхом фронтального опитування, причому його об’єктом може стати будь-який уЧень. Чи можна вимагати бажаної відповіді від того, у кого зоровий тип пам’яті? Хоч як він напружуватиме свою волю, належним чином повторити почуте навряд чи зможе. Такому учневі потрібно під час викладу матеріалу дозволити користуватися книжкою. Готуючи домашнє завдання, йому доцільно самостійно складати графіки, схеми, малюнки. Школярам зі слуховим типом пам’яті можна порадити читати підручник уголос, переказувати один одному.

Докладні поради щодо профілактики забування та умов успішної репродукції можна знайти в посібнику Ю. Гільбуха «Темперамент і пізнавальні здібності школяра», М. та 6. Еренберг «Розвиток можливостей інтелекту».

МЕТОДИКА «ВИЯВЛЕННЯ СУТТЄВИХ ОЗНАК»

(дослідження операції класифікації)

Інструкція. Вам пропонуються ряди слів, у кожному з яких перед дужками стоїть одне слово, а в дужках — п’ять на вибір. З них слів потрібно вибрати лише два, які перебувають у найбільш тісному зв’язку з першим словом. Наприклад, перед дужками стоїть слово «сад», а в дужках «рослини, садівник, собака, паркан, земля». Сад може існувати без собаки, паркану і навіть садівника, але без землі й рослин його бути не може. Отже, необхідно вибрати саме ці два слова: «земля» і «рослини».

Бланк

1. Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля).

2. Річка (берег, риба, риболов, багнюка, вода).

3. Місто (автомобіль, будівлі, натовп, вулиця, велосипед).

4. Сарай (сіно, кінь, дах, худоба, стіни).

5. Куб(кути,креслення, сторона, камінь, дерево).

6. Ділення (клас, чисельник, олівець, знаменник, папір).

7. Перстень (діаметр, алмаз, проба, окружність, золото).

8. Читання (очі, книжка, текст, окуляри, слово).

9. Газета (правда, подія, кросворд, папір, редактор).

10. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

11. Війна (літак, гармати, битва, рушниці, солдати).

12. Книжка (малюнки, розповідь, папір, заголовок, текст).

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

14. Землетрус (пожежа, смерть, хитання ґрунту, шум, повінь).

15. Бібліотека (столи, книжки, читальний зал, гардероб, читачі).

16. Ліс (ґрунт, гриби, мисливець, дерева, вовк).

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, термометр, пацієнти).

19. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

20. Патріотизм (місто, друзі, батьківщина, сім’я, людина).

Відповіді

1. Рослини, земля. 6. Чисельник, знаменник. 11. Битва, солдати.

2. Берег, вода. 7. Діаметр, окружність. 12. Папір, текст.

3. Будівлі, вулиця. 8. Очі, текст.

4. Дах, стіни. 9. Папір, редактор.

5. Кути, сторона. 10.Гравці, правила.

ДВОР

(діагностика вад особистісного розвитку)

Тривожність

1. Мені важко зосередитися на чомусь одному.

2. Я не можу довго працювати, не втомлюючись.

3. Я хвилююся з будь-якого приводу.

4. Під час виконання завдання я дуже напружений, скутий.

5. Я часто думаю про можливі неприємності.

6. Я лякливий, багато що викликає в мене страх.

7. Я не люблю чекати.

8. Я не люблю починати нову справу.

9. Я сплю неспокійно, погано засинаю.

10. Я не впевнений у своїх силах, боюся труднощів.

Імпульсивність

11. Я завжди швидко знаходжу відповідь на запитання (можливо, і неправильну, але дуже швидко).

12. У мене часто змінюється настрій.

13. Мені часто все набридає.

14. Я швидко, не вагаючись приймаю рішення.

15. Я часто відволікаюся на уроці.

16. Коли хтось на мене кричить, я теж кричу у відповідь.

17. Я впевнений, що впораюся з будь - яким завданням.

18. Я люблю діяти, а не розмірковувати.

19. В іграх я не підкоряюся загальним правилам.

20. Я гарячкую під час розмови, часто підвищую голос.

Агресивність

21. Коли хтось мене образить, прагну поквитатися з ним.

Іноді мені приносить задоволення, коли я щось поламаю, поб’ю, розірву.

22. Іноді мені приносить задоволення, коли я щось поламаю, розірву.

Рахуються «+»:

1—3 — низький рівень (відсутність вади);

4—7 — середній рівень;

8—10 високий рівень.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ

Сенс навчання, його значущість для школяра лежать в основі мотиваційної сфери. Від сенсу навчання залежить спрямованість школяра, тобто мотиви навчання.

Мотив навчання — це спрямованість учня на різні аспекти навчальної діяльності. Наприклад, якщо активність школяра орієнтована на роботу із самим об’єктом, що вивчається то найчастіше можна говорити. Про різні види пізнавальних мотивів. Якщо активність учня спрямована на спілкування з людьми, тут має місце соціальний мотив навчання.

Методика вивчення мотивів навчальної діяльності

Інструкція. Вам пропонуються судження, за допомогою яких можна пояснити причини, що спонукають вас навчатися в школі.

Варіанти відповідей:

1. судження цілковито збігається з моєю думкою, саме задля цього я навчаюся

5балів;

2. це має для мене певне значення, хоча й не дуже важливе — 4 бали;

3. не знаю, не думав про це – 3 бали

4. це не має для мене істотного значення – 2 бали

5. це не має для мене жодного значення – 1 бал

Я так навчаюсь тому що…….

1. Хочу розширити свій кругозір, краще орієнтуватися в навколишній дійсності.

2. Як і всі мої ровесники, я нічого іншого робити не вмію.

3. Цікавлюся певною галуззю науки, шлях до опанування якої лежить через школу.

4. Хочу в майбутньому добре заробляти.

5. Хочу пізнати закони розвитку природи і суспільства.

6. Здобувати знання — обов’язок Кожного учня

7. Без навчання у школі неможливо розвинути свої розумові здібності.

8. У школі ми вчимося спілкуватися з іншими людьми.

9. Інакше будуть неприємності у школі й удома.

10. З атестатом про середню освіту легше влаштуватися на роботу.

11. Такий порядок: дорослі працюють, а діти вчаться.

12. Хочу підготуватися до участі в житті нашої країни.

13. У школі закладають основи для подальшого вдосконалення знань.

14. Не хочу бути гіршим від інших.

15. Хочу бути на рівні сучасного науково-технічного прогресу.

16. Цікаво пізнавати нове.

17. Знання дають відчуття впевненості у собі.

18. Середня освіта необхідна для оволодіння обраною професією.

19. Хочу підготуватися до вступу до вищого навчального закладу.

20. Не хочу важко фізично працювати.

21. У шкільні роки розвиваються здібності.

22. Хочу закінчити школу і якомога швидше оволодіти певною професією.

23. Люблю розумову працю.

24. Нашій країні потрібні високоосвічені й усебічно розвинені люди.

25. Здобуті знання допомагають орієнтуватися в багатьох питаннях.

26. У школі закладаються основи для пізнання минулого, теперішнього і майбутнього життя людства.

27. У школі життя цікаве й різноманітне.

28. Примушують батьки.

29. Хочу оволодіти способами самостійної роботи над собою.

30. У мене вироблена звичка сумлінно виконувати свої навчальні обов'язки.

31. Здобуті у школі знання, вміння, навички стануть у пригоді в житті.

32. Не хочу завдавати прикрощів батькам, які прагнуть дати мені хорошу освіту.

33. Хочу бути корисним для своєї країни.

34. Не хочу пасти задніх, бути серед не встигаючих.

35. Вчитися потрібно, бо інакше нецікаво буде жити.

36. Хочу бути освіченою і культурною людиною.

37. Навчання розвиває і загартовує волю.

38. Гадаю, що якісна освіта дасть мені певні переваги в житті над тими, хто її не має.

39. Хочу бути повноцінним громадянином суспільства.

40. Хочу бути забезпеченим.

41. Ціную друзів, з яким навчаюся.

42. Хочу, щоб батьки не дорікали мені.

43. Прагну здобути знання та вміння, щоб служити своєму народу.

44. У школі під час спілкування з ровесниками і вчителями перевіряється правильність поглядів і вчинків.

45. Хочу мати в майбутньому спокійну і фізично неважку роботу.

46. У школі ми багато вчимося один в одного.

47. Хочу підготуватися до майбутньої трудової діяльності.

48. Навчання у школі сприяє виробленню власних поглядів на навколишній світ.

49. Навчання в моїй школі забезпечує певні переваги над ровесниками з інших шкіл.

50. Середня освіта — добра основа для будь-якої професії.

51. Не хочу, щоб мене вважали невігласом.

52. Вчитися примушують дорослі.

53. У шкільні роки знаходиш справжніх друзів.

54. Середня освіта допомагає знайти бажане місце в суспільстві.

55. Хороша освіта — основа подальшого самостійного життя.

56. Хочу багато знати і вміти.

Обробка результатів. Слід провести кількісну обробку даних за визначеними балами.

Підрахунок здійснюється за судженнями-показниками відповідних груп-мотивів:

1. Соціально-ціннісні: 6, 12, 15, 24, 33, 39, 43

2. Навчально-пізнавальні: 1, 3, 5,16, 23, 26, ЗО.

3. Професійно-ціннісні: 18,19,22,31,47, 50, 55

4. Позиційні (намагання посісти вище місце): 13, 14, 34, 35, 36, 51, 54.

5. Комунікативні: 8, 25, 27, 41, 44, 46, 53

6. Самовиховання: 7, 17, 21, 29, 37, 48, 56

7. Ситуаційні (навчання для когось): 2, 9,11,28, 32,42,52.

8. Утилітарні (вузькоегоїстичні): 4, 10, 20, 38, 40, 45, 49.

Підраховується сумарна кількість балів за кожним мотивом.

Максимальна кількість балів одного мотиву — 35.

Структуру навчальної мотивації кожного учня можна визначити співвідношенням мотивів, які її утворюють. Мотиви, які за своїми кількісними показниками посіли перші чотири місця, можна вважати провідними для кожного учня.

Особливості, що сприяють становленню мотивації у підлітковому віці:

• потреба в дорослості — небажання вважати себе дитиною, прагнення зайняти нову життєву позицію по відношенню до світу, до іншої людини, до самого себе;

• загальна активність підлітка, його готовність включатися у різні види діяльності з дорослими і ровесниками;

• прагнення підлітка до самостійності;

• прагнення розширити коло інтересів (світогляд);

• зростання визначеності й стійкості інтересів;

• розвиток на цій основі спеціальних здібностей (музичних, технічних тощо).

У підлітковому віці однією з причин послаблення інтересу до навчання можуть бути недостатня сформованість навчально-пізнавального інтересу, неврахування вчителем повною мірою соціальних мотивів підлітків, коли їм не розкривається зв’язок навчання із соціально значущими видами діяльності: працею, самоосвітою.

Резервами становлення мотивації є стійкий інтерес до виявлення узагальнених закономірностей у навчальному предметі та способів здобуття знань, до колективних форм роботи у соціально значущих видах діяльності (праця, самоосвіта, спілкування).

ТЕМПЕРАМЕНТ

Темперамент характеризує психічну індивідуальність людини з погляду динаміки нервово-психічних процесів і станів, їхньої інтенсивності, швидкості, ритму. Він є вродженою властивістю.

Виокремлюють чотири типи темпераменту.

Сангвінік — людина з підвищеною реактивністю, жива, збуджено відгукується на все, що привертає її увагу, має виразну міміку і жестикуляцію. Властиві гнучкість розуму, швидкі рухи, швидкий темп мовлення, швидке включення в нову роботу і низька втомлюваність.

Холерик — нестриманий, гарячкуватий, збудливий. Малочутливий, реактивність переважає над активністю, наполегливий, можливі труднощі з переключенням уваги.

Флегматик — людина з низькою чутливістю та емоційністю, має бідну міміку, рухи невиразні й спокійні, важко звикає до нового і повільно перебудовує свої звички.

Меланхолік — людина з високою, хворобливою чутливістю, незначний привід може викликати у неї сльози, надміру образлива. Міміка невиразна, голос тихий. Цьому типу властиві легке відволікання і нестійкість уваги, уповільнений темп нервових процесів.

Розумова активність більшою мірою притаманна сангвінічному і холеричному темпераментам.

підлітковому віці серед холериків зустрічаються діти, які вирізняються глибиною думки, допитливістю, великою працездатністю. Однак ці позитивні якості поєднуються із завищеною самооцінкою і недооцінкою оточення.

Сангвінічний темперамент характеризується високою працездатністю. Швидко входить у роботу, легко переключається на іншу, швидко виконує розумові дії. Але деяким сангвінікам властиві поверховість, недостатня посидючість, занижена вимогливість до себе.

Меланхолік також допитливий, схильний до роздумів, але йому бракує волі й упевненості в собі, стійкості у переборенні труднощів. Можуть спостерігатися втрата логічності думки, замкненість, дратівливість, недоброзичливість. Діти меланхоліки вирізняються порівняно низькою працездатністю, під дією різних подразників (ускладнення навчального завдання, взаємини з ровесниками, вчителями) їхня нервова система швидко виснажується, що призводить до тривожності, пригніченості.

Флегматики мають високу працездатність, наполегливість у досягненні мети, однак їм властиві інертність, повільне включення в роботу, повільна адаптація тощо. У крайніх випадках характеризуються в’ялістю і відвертою лінню.

Діагностика темпераменту

Найпростіша діагностика темпераменту, посильна педагогу, запропонована Є. Жариковим та Є. Крушельницьким. Йдеться про темпераментну структуру, яка включає всі типи. Щоб її визначити, учням пропонується висловити свою згоду^-високі бали незгоду низькі бали)|з наведеними твердженнями. Система оцінок від 1 до 10.)

1. Перед важливою подією я помітно нервую.

2. Я працюю не рівномірно ривками.

3. Я швидко переключаюся з однієї справи на іншу.

4. Якщо потрібно, я вмію спокійно чекати.

5. Мені потрібні співчуття і підтримка, особливо у разі невдач і труднощів.

6. З ровесниками я нестриманий і дратівливий.

7. Я не вагаючись роблю вибір.

8. Я добре володію своїми емоціями.

Підрахуйте частку кожного темпераменту у вас за формулою:

М= 1+5; Х=2+6;

С= 3+7; Ф= 4+8. Ф= 4+8.

ВИЯВЛЕННЯ ТИПУ АКЦЕНТУАЦІЇ

Інструкція. Відповідайте «так» або «ні» на запитання. За кожен збіг із ключем нараховуйте собі один бал. Найбільша кількість балів свідчить про найбільшу вираженість акцентуації.

1. Гіпертимний тип (настрій завжди піднесений, людина має репутацію спритної, рухливої):

• У вас зазвичай хороший настрій? (Так.)

• Ви підприємливі? (Так.)

• Можете бути душею компанії? (Так.)

• До невдач ставитеся з гумором? (Так.) 4-

2. Дистимічний тип (протилежний гіпертимному, похмура, замкнена людина):

• Ваш настрій майже завжди пригнічений? (Так.)

• У розмові ви небагатослівні? (Так.)

• Ви здатні бути грайливо-веселим? (Ні.)

• Вам подобається бути в товаристві? (Ні.)

3. Циклоїдний тип (схильний до зміни настрою, поводиться то як гіпертимік, то як дистимік):

Чи бувають у вас переходи від веселого настрою до сумного? (Так.)

• Чи бувають у вас безпричинні зміни настрою? (Так.)

• Чи стаєте ви веселішим у веселій компанії? (Так.)

• Чи буває так, що звечора ви лягаєте спати з добрим настроєм, а прокидаєтеся з поганим? (Так.)

4. Збудливий тип (гарячкуватий, схильний до невиправдано різких реакцій):

• Чи легко вас розсердити? (Так.)

—- Чи можете ви, розсердившись, пустити в хід кулаки? (Так.)

5. Застрягаючий тип (довго пам’ятає зло і добро):

• Чи довго ви переживаєте з приводу конфліктів, неприємностей? (Так.)

• Чи наполегливі ви у досягненні мети, коли натрапляєте на багато перешкод? (Так.)

• Ви чутливі до образ? (Так.)

• Ви обстоюєте свої інтереси, коли з вами чинять несправедливо? (Так.)

• Ви робите спроби помиритися після сварки? (Так.)

6. Педантичний тип (зануда, схильний до надмірної акуратності, педантизму, сумнівів):

• Коли ви виходите з дому, перевіряєте, чи вимкнуте світло, закритий газ? (Так.)

• Вам траплялося, вийшовши з дому, повертатися і перевіряти, чи чогось не сталося? (Так.)

• Чи дратують вас нерівно розставлені на полиці книжки? (Так.)

• Вам траплялося через помарку переписувати сторінку зошита? (Так.)

7. Тривожний тип (боязливий, насторожений, невпевнений):

• Ви боялися в дитинстві грози чи собак? (Так.)

• Ви були в дитинстві таким самим сміливим, як ваші ровесники? (Ні.)

• Вам неприємно спускатися в темний погріб, заходити в неосвітлену кімнату? (Так.)

• Ви часто бачите страшні сни? (Так.)

8. Емотивний тип (надміру чутливий, слізливий):

• Чи може вас сумний фільм схвилювати до сліз? (Так.)

• Ви переживаєте довгий час чуже горе? (Так.)

9. Демонстративний тип (манірний, егоцентричний):

• Вас люблять усі ваші знайомі? (Так.)

• Вам неважко виступати перед незнайомою аудиторією? (Ні.)

10. Екзальтований тип (схильний до перебільшеного, але щирого виразу почуттів):

• Чи виникало у вас відчуття, що щастя переповнює вас? (Так.)

• Чи може розчарування довести вас до відчаю? (Так.)

Кожному типу властиві свої особливості спілкування. їх наводить у своїй книжці «Бар’єри спілкування, конфлікти, стрес...» лікар-невропатолог Я. Луп’ян.

Гіпертимний тип. Висока контактність, балакучість, жива жестикуляція. Епізодичні конфлікти через несерйозне ставлення до своїх обов’язків. Іноді буває ініціатором конфліктів. Ображається на зауваження оточення. Привабливі риси — енергійність прагнення до діяльності, оптимізм* Відштовхуючі;— легковажність, дратівливість в оточенні близьких людей. Конфліктні ситуації виникають в умовах жорсткої дисципліни, монотонної діяльності у вимушеної самотності. Інтереси: робота, пов’язана з постійним спілкуванням, служба побуту, організаторська діяльність.

Дистимічний тип. Низька контактність, Небагатослівність, песимізм. Втомлюється від галасливих компаній, у конфлікти вступає рідко. Цінує друзів і схильний підкорятися їм. Серйозний, добросовісний, справедливий. Водночас йому властиві пасивність, уповільненість мислення, відокремленість від колективу. Конфлікт можливий за необхідності бурхливої діяльності, у разі зміни звичного устрою життя. Підходить робота, яка не вимагає широкого кола спілкування.

Циклоїдний тип. Контактність періодично змінюється — висока у разі доброго настрою і навпаки. У веселій компанії збуджений, у серйозній — мовчазний. У період підйому настрою поводиться як гіпертимік, в період спаду — як дистимік. Інтереси залежать від настрою. Схильний до розчарувань.

Збудливий тип. Низька контактність, у розмові замкнений, але може бути улесливим і послужливим. Схильний до постійних конфліктів, у колективі вживається погано. У спокійному стані добросовісний і акуратний, любить людей і тварин, у збудженому дратівливий аж до рукоприкладства, жорстокий. Віддає перевагу фізичній праці, атлетичному спорту.

Застрягаючий тип. Середня контактність. Схильний до повчань, неконформний. Учасник затяжних конфліктів, де часто виступає активною стороною. Прагне бути першим у будь-якій справі. Вимогливий, цінує справедливість, але чутливий до образ, не гребує помстою, честолюбність поєднується із самонадіяністю. До конфліктів можуть призвести зачеплене самолюбство, несправедлива образа, опір високим вимогам. Підходить робота, що дає відчуття незалежності й можливість проявити себе.

Педантичний тип. Середня контактність, у бесіді набридає нудними подробицями, а також надокучає формальними вимогами і надмірною акуратністю. Добросовісний, надійний у справах і почуттях, але схильний до формалізму, прагне перекласти прийняття рішення на інших. Можливий конфлікт у ситуаціях, де вимагається особиста відповідальність або недооцінюється його заслуга.

Вибирає професію, не пов’язану з великою відповідальністю. Віддає перевагу паперовій роботі і не схильний її міняти.

Тривожний тип. Низька контактність через несміливість, невпевненість у собі. Червоніє від сорому, рідко конфліктує. Дружелюбний, самокритичний, але беззахисність робить його об’єктом жартів. На конфлікт може піти від страху або загрози покарання, постійних насмішок, несправедливих звинувачень. Підходить робота, не пов’язана з широким колом спілкування, ризиком та відповідальністю.

Емотивний тип. Контактність нижча за середню, вузьке коло друзів. Рідко конфліктує, грає при цьому пасивну роль, образи тримає в собі. Альтруїстичний, співчутливий, вміє радіти чужим успіхам. Однак крайня чутливість межує зі слізливістю. Це може провокувати невихованих або дратівливих людей. Конфлікт з близькою людиною або грубе ставлення може призвести до нервового зриву. Сфера інтересів — мистецтво, медицина, біологія.

Демонстративний тип. Легко встановлює контакти, прагне до лідерства, потребує уваги і похвали. При цьому дратує оточуючих високими претензіями. Систематично провокує конфлікти, схильний до інтриг. Неординарний, наполегливий, здатний повести за собою інших. Має акторські здібності. При цьому в ньому уживаються егоїзм, брехливість, хвалькуватість. Не проти ухилятися від роботи. Важко переживає ситуації, коли принижують його гідність, недооцінюють заслуги. Підходять сфера обслуговування, мистецтво, організаторська і керівна робота.

Екзальтований тип. Контактність висока, балакучий і патетичний. Часто сперечається на теми мистецтва, але до конфліктів, де він буває і активною, і пасивною стороною, справа доходить рідко. Прив’язаний і уважний до друзів та рідних. Альтруїзм і співчуття межують із художнім смаком, яскравістю та щирістю почуттів. Водночас надмірна вразливість може штовхати до відчаю і панікерства. Погано переносить невдачі, горе. Схильний до поезії, музики. Віддає перевагу художнім видам спорту, близьким до природи професіям.

Зазвичай за правильної виховної роботи акцентуації характеру з часом згладжуються, компенсуються. Людина і сама є творцем свого характеру, оскільки він складається залежно від переконань, світогляду та звичок моральної поведінки, яку вона демонструє. Самовиховання передбачає, що людина повинна звільнитися від зайвого самолюбства.

ВИЯВЛЕННЯ РІВНЯ КОМУНІКАБУЛЬНОСТІ

Інструкція. На запитання відповідайте «так» або «ні».

1. Ви налаштувалися на ділову зустріч. Чи вибиває вас чекання із колії?

2. Ви відкладаєте візит до лікаря, аж поки не стане зовсім нестерпно?

3. Чи викликає у вас незадоволення доручення виступити з повідомленням перед аудиторією?

4. Ви можете поїхати на екскурсію в місто, де раніше не бували?

5. Чи любите ви ділитися своїми переживаннями?

6. Чи дратує вас прохання іншої людини сказати час, показати дорогу тощо?

7. Чи вірите ви в існування проблеми батьків і дітей, у те, що різним поколінням важко порозумітися?

8. Ви посоромитеся нагадати знайомому, що він вам винен гроші?

9. У кафе вам подали недоброякісну страву. Ви промовчите?

10. Опинившись наодинці з незнайомою людиною, ви не вступите першим у розмову?

11. Вас лякає довга черга, ви волієте в ній не стояти?

12. Ви боїтеся бути членом комісії з розгляду конфліктних ситуацій?

13. У вас є власні критерії для оцінки і чужих думок ви не сприймаєте?

14. Коли чуєте явно хибну думку під час чужої бесіди, ви промовчите?

15. У вас викликає роздратування прохання про допомогу?

16. Ви охочіше викладаєте думки у письмовій формі?

Ключ

Відповіді «так» — 2 бали, «ні» — 0 балів.

Інтерпретація

ЗО—32 бали. Ви явно некомунікабельні, і це ваша біда, бо ви від цього страждаєте. На вас важко покластися у справі, що вимагає групових зусиль. Намагайтеся більше спілкуватися.

25—29 балів. Ви замкнені, любите самотність, тому маєте мало друзів. Нова робота і нові контакти виводять вас із рівноваги. Ви цим незадоволені, але можете змінити себе.

19—24 бали. Загалом ви комунікабельні і в знайомій обстановці почуваєтеся досить впевнено. Нові проблеми вас не лякають, але з Новими людьми сходитеся обережно, в дискусії прагнете не вступати. У ваших висловах часом багато зайвого сарказму. Це можна виправити.

14—18 балів. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте співбесідника, досить терпеливі у спілкуванні, водночас галасливі компанії вас дратують.

9—13 балів. Ви досить комунікабельні, балакучі, любите висловлювати різні міркування. Ніколи не відмовляєте у проханні, хоч і не завжди його виконуєте. Іноді гарячкуєте, але швидко відходите. Вам не вистачає посидючості й терпіння.

АНКЕТА «ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ»

Проводиться паралельним опитуванням батьків і дітей.

Анкета для батьків

Інструкція. Якщо судження відповідає вашому характеру взаємодії з дітьми, поставте «+», якщо ні, то «—».

1. Я вмію точно передбачити успіхи своєї дитини.

2. Мені важко порозумітися зі своєю дитиною.

3. Мої методи виховання справедливі.

4. Я вміло допомагаю своїй дитині (пояснюю, вимагаю, надихаю).

5. Мені іноді бракує чуйності стосунках з дитиною.

6. Моє слово є законом для моєї дитини.

7. Я завжди ретельно планую роботу з дитиною, намагаюсь виконувати обіцянки, реалізувати плани.

8. Думаю, дитина цілком задоволена стосунками зі мною.

9. Інколи я буваю недостатньо вимогливим до своєї дитини.

10. Я завжди можу дати розумну породу

11. Моя дитина цілковито мені довіряє.

12. Моя думка про дитину є дуже важливою для неї.

1.3. Моя дитина не любить проводити вільний час зі мною, їй нудно.

14. Спільне виконання якоїсь роботи приносить задоволення моїй дитині.

16. Я приділяю мало уваги своїй дитині.

16. Я мало враховую індивідуальні особливості своєї Дитини.

17. Я не завжди відчуваю настрій своєї дитини.

18. Я завжди вислуховую думку своєї дитини.

19. Я гадаю, у моєї дитини немає сумнівів щодо правильності й необхідності впливу на неї.

20. Моя дитина не ділиться своїми потаємними бажаннями і мріями.

21. Я караю свою дитину за найменші провини.

22. Я добре знаю сильні й слабкі сторони своєї дитини.

23. Я гадаю, що моя дитина хотіла б бути схожою на мене.

24. У мене з дитиною суто ділові стосунки.

Анкета для учнів

Інструкція. Якщо судження відповідає вашому характеру відносин з батьками, поставте «+», якщо ні, то «—».

1. Мої батьки вміють точно передбачити успіхи своєї дитини.

2. Мені важко порозумітися зі своїми батьками.

3. Мої батьки є справедливими.

4. Мої батьки вміло допомагають мені (пояснюють, вимагають, надихають).

5. Моїм батькам бракує чуйності у стосунках зі мною.

6. Слово моїх батьків для мене — закон.

7. Мої батьки ретельно планують роботу зі мною, намагаються виконувати свої обіцянки, реалізувати плани.

8. Я цілком задоволений своїми батьками.

9. Мої батьки недостатньо вимогливі до мене.

10. Мої батьки завжди можуть дати розумну пораду.

11. Я цілковито довіряю своїм батькам.

12. Оцінка батьків дуже важлива для мене

13. Я не люблю проводити вільний час зі своїми батьками, мені нудно.

14. Виконання якоїсь роботи разом із батьками приносить неабияке задоволення.

15. Мої батьки приділяють мені мало уваги..

16. Мої батьки не враховують моїх індивідуальних особливостей.

17. Мої батьки погано відчувають мій настрій.

18. Мої батьки завжди вислуховують мою думку.

19. У мене Немає сумнівів щодо правильності й необхідності методів та засобів батьківського впливу на мене.

20. Я не ділитимуся з батьками своїми потаємними бажаннями та мріями.

21. Батьки мене карають за найменші провини.

22. Мої батьки добре знають мої слабкі й сильні сторони.

23. Я хотів би бути схожим на своїх батьків.

24. У мене з батьками суто ділові стосунки.

Ключ

Гностичний рівень (взаємодія у пізнанні нового між батьками та дітьми): 1+, 4+, 7+, 10+,13—, 16-, 19+, 22+.

Емоційний (емоційний контакт у стосунках): 2—, 5—, 8+, 11+, 14+, 17—, 20—, 23+.

Поведінковий (реальна взаємодія у спільній діяльності): 3+, 6+, 9—, 12+, 15—, 18+, 21—,24—.

Кількість збігів:

7. 8 — дуже сприятлива взаємодія; 0 – 1- низька

5—6 — сприятлива;

4 — середня;

3. 2 — нижча за середню;