7 клас історія
Шановні учні. Вітаю вас в 2023-2024 навчальному році.
1.Підручник з всесвітньої історії можна скачати тут portfel.info/pidruchnyky/7-klas/vsesvitnja-istorija-07/shhupak-2020-rik/
2.Підручник з історії України можна скачати тут portfel.info/pidruchnyky/7-klas/istorija-ukrajini-07/vlasov-2015-rik/
1.1 Атлас з всесвітньої історії можна скачати тут znayshov.com/Books/Details/vsesvitnia_istoriia/7klas/atlas_7_vses_istor_koshova/1645
1.2 Контурну карту з всесвітньої історії можна скачати тут znayshov.com/Books/Details/vsesvitnia_istoriia/7klas/kontur_kart_7_vses_istor_koshova/1644
2.1 Атлас з історії України можна скачати тут znayshov.com/Books/Details/istoriia_ukrainy/7klas/atlas_istor_ukr_7_isaiev/1642
2.2 Контурну карту з історії України можна скачати тут znayshov.com/Books/Details/istoriia_ukrainy/7klas/kont_kart_istor_ukr_7_isaiev/1643
Постійне посилання на відеоконференції тут https://meet.google.com/xss-bcod-rio
13-17.05
Господарство українських земель у XIV—XV ст. Українське суспільство. Магдебурзьке право.
Прочитайте параграф
Перегляньте відеоурок тут
За результатом перегляду складіть запитання до параграфу
06.05-10.05
Українські землі у складі Великого князівства Литовського середина XIV—XV ст.
Прочитайте параграф 18
Перегляньте відеоурок тут
Заповніть у робочому зошиті таблицю на стор 148 підручника ( завдання 2)
22-26 квітня
Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда II
Прочитайте параграф 32
перегляньте відеоурок тут
Визначте наслідки утворення Османської імперії для Європи, для українських теренів, для Московського князівства та для підкорених народів. 2. Обговоріть результати роботи з укладання синхронізованої хронологічної таблиці (завдання практичної роботи на с. 133). Назвіть спільні епізоди історії українських земель з історією вивчених держав.
8-12 квітня
Практична робота: Польське королівство. Велике князівство Литовське
Прочитайте параграф 28
Перегляньте відео тут
На 15 хвилині відео є тести.
Пройдіть і запишіть відповіді в зошиті
1-5 квітня
Архітектура і мистецтво доби Середньовіччя
Прочитайте параграфи 25-26
Перегляньте відеоурок тут
Складіть повідомлення про одну з пам'яток мистецтва параграфу 26.
План як складати пам'ятку
Як скласти план повідомлення?
Основні правила складання плану
План складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями або у змішаному вигляді.
Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.
Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.
Сформулюйте пункти плану.
Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом
4-8 березня
Всесвітня історія
Християнська церква у XI—XV ст. Єретики і боротьба з ними
Прочитайте параграф 23
Перегляньте відеоурок тут
Виконайте творчий проєкт (історичний портрет, сторінка в соціальних мережах) «Тома Аквінський». Скористайтеся додатковою літературою з мережі інтернет
26-29 лютого
Складіть повідомлення про пам'ятку культури Галицько - Волинської держави.( параграф 17)
Виберіть з матеріалу параграфу одну з пам'яток культури цієї доби. ( Літопис, собор, церква тощо)
Підготуйте повідомлення за планом.
Довідка про те як складати повідомлення знаходиться на стор 5 підручника.
19-23 лютого
Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького
Прочитайте параграф 16
Перегляньте відеоурок тут
Дайте відповідь на запитання в робочому зошиті ( письмово)
Дайте відповіді на запитання.
♦ Які особливості визначали політичне життя в Галицько-Волинській державі за наступників Данила Галицького?
♦ До якихзаходів вдавалися нащадки Данила Романовича, щоб зберегти або відродити могутність Галицько-Волинської держави?
♦ За яких обставин князювати на Волині став Любарт Гедимінович? Яку реальну владу він мав?
♦ Хто такий Дмитро Дедько?
♦ Чим завершилася боротьба за землі Галицько-Волинської держави в 40-80-хрокахXIVст. між Польщею, Угорщиною та Литвою?
12-16 лютого
Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
Прочитайте параграф 14
Перегляньте відеоурок тут
Запитання для самоперевірки на стор 114 підручника
5-9 лютого
Практична робота: Русь-Україна від Ярославичів до політичного роздроблення.
Виконайте практичну роботу за посиланням тут
В кінці роботи пишемо висновок
30.01-03.02
Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст
Прочитайте параграф 11 ( стор 90-94)
Перегляньте відеоурок тут
Виберіть з переліку підручника культурну пам'ятку ( церкву, собор, монастир, картину, фреску і так далі)
Уважно прочитай про неї в підручнику
Знайди додаткову інформацію в мережі інтернет
Підготуй коротку розповідь( усно)
22-26 січня
Правління Володимира Мономаха та його синів
Прочитайте параграф 10
Перегляньте відеоурок тут
Дайте відповідь на запитання №5 на стор 85 підручника( письмово в зошиті)
15-19 січня
Урок узагальнення з теми:
Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.
Повторіть параграфи 5-8
Підготуйтесь до тематичної роботи
8-12 Січня
2 семестр
Урок 2
Практичне заняття № 3
Уявна подорож Києвом часів Ярослава Мудрого
Виконайте практичну роботу за посиланням тут
( стор 15-19)
Якщо є паперова контурна карта можете виконати завдання в ній.
В кінці роботи пишемо висновок.
Урок 1
Культура Русі-України наприкінці Х ст. – у першій половині ХІ ст.
Прочитайте параграф 8
Перегляньте відеоурок тут
Заповніть таблицю на стор 69 підручника.
Запитання для самоперевірки на стор. 69 підручника.
18-22 грудня
Прочитайте параграф 7
Перегляньте відеоурок тут
Дайте відповіді на запитання на стор 63 підручника( усно)
11-15 грудня
( Історія України)
Київська держава за часів Володимира Великого
Прочитайте параграф 5
Перегляньте відеоурок тут
Прочитайте документ на стор 45 підручника та дайте відповіді на запитання( письмово в зошиті) 1-3 запитання.
4-8 грудня
Італійські торговельні республіки. Реконкіста та утворення Королівства Іспанія.
Прочитайте параграф 20
Перегляньте відеоурок тут
Вивчіть основні поняття теми
Запишіть в робочий зошит основні дати і навпроти дати назву події
Запитання для самоперевірки вивченого матеріалу на стор 100 підручника.
27-30 листопада
Англія в XI – XV ст. “Велика хартія вольностей”. Війна троянд.
Прочитайте параграф 14
Перегляньте презентацію тут
Виконайте письмово ( 1-3 завдання на стор 88 підручника)
Урок 2
Практична робота. Священна Римська імперія.
Прочитайте паргараф 19
Додаткові матеріали до уроку.
Утворення Римської Священної імперії.
За Верденською угодою “землі східних франків” отримав Людвіг Німецький. Саме на цих землях згодом постало Німецьке королівство.
919 р. — утворення Німецького королівства. Але на той час ті землі мало нагадували державу. На них існували п’ять герцогств, володарі яких майже не підкорялися королям із династії Каролінгів. Знатні роди постійно боролися за владу. Це протистояння феодалів, герцогів і королів часто мало збройний характер і тому дістало назву міжусобних війн.
Разом із міжусобними війнами землі Східного Франкського королівства потерпали від нападів чужоземців. Східнофранкські королі та місцеві герцоги зуміли захистити свої землі від вікінгів. Одначе наприкінці X ст. з’явився новий небезпечний ворог, який прийшов зі сходу, — угорці, або мадяри. Вони розпочали спустошувати німецькі землі, що спонукало герцогів до об’єднання в єдине королівство.
У 919 р. місцева знать проголосила королем Східного Франкського королівства саксонського герцога Генріха Птахолова.
Генріх I посилив владу і поклав край постійним чварам і суперечкам німецької знаті. Для боротьби проти угорців і захисту населення він наказав будувати невеликі фортеці — бурги. Як і в інших країнах тогочасної Європи, у Німеччині було створено численну важку кінноту — рицарів.
Саме з її допомогою 955 р. син Генріха I Оттон I (936 – 973 рр.) завдав такої нищівної поразки угорцям у вирішальній битві на річці Лех у Баварії, що вони назавжди припинили напади.
Оттон мріяв відновити імперію Карла Великого, але йому бракувало імператорського титулу. У цей час, вигнани 18-річний Папа Римський Іоанн ХІІ з Риму ломбардцями, попросив допомогу в німецького короля.
Італійський похід короля увінчався успіхом, і оскільки Іоанна ХІІ було повернуто на папський престол. Вдячний Папа Римський коронував імператорською короною Оттона І у 962 році. Пізніше у 1157 році нова імперія була названа Священною Римською імперією німецької нації. Німецькі імператори не мали повного контролю над
Північною і Середньою Італією. Кожний новий імператор був змушений
добиватися корони і влади над Італією за допомогою нових загарбницьких
походів. Витрати, пов’язані з війнами, щоразу лягали важким тягарем на плечі селян. Для історії Європи важливим було те, що боротьба пап з імператорами поклала початок розподілу влади на духовну та світську, що є підвалиною демократії.
2.Прочитати самостійно ст 98. П.2. (Підручник Всесвітня історія, авт. Пометун О.І.. підр.для 7 кл., 2020.)
3. Робота з картою. За допомогою карти історичного атласа «Німеччина та Італія в ХІ–ХV ст.» дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.
Покажіть кордони Священної Римської імперії в ХІ ст.
Назвіть держави, з якими межувала Священна Римська імперія.
Показати володіння Папи Римського.
Італійські походи німецьких імператорів
У 1138 р. в Німеччині утвердилася династія Штауфенів (Гогенштауфенів).
Найбільшої могутності ця династія досягла, коли монархом став Фридрих І Барбаросса (1152–1190).
У 1154 р. Фридрих здійснив свій перший похід в Італію, щоб здобути
імператорську корону. Тут він придушив виступи проти духівництва і влади папи, які очолював чернець Арнольд. Як подяку за допомогу папа проголосив Фридриха імператором. Проте насильство і грабежі німецьких рицарів викликали в Римі таке обурення, що Фридрих поспішив повернутися до Німеччини.
1158 р. – ІІ похід Ф. Барбароссса.
Проти Фридриха згуртувалися і виступили його непримиренний ворог папа Александр III і міста Північної Італії та Сицилійського королівства, якими правили тоді нормани. Фридриху доводилось організовувати нові й нові походи.
У 1176 р. під Міланом відбулася одна з найбільш знаменитих битв Середньовіччя. Військо Барбаросси було вщент розгромлене, а він ледве непотрапив у полон.
У 1177 р., через 100 років після подій у Каноссі, імператору знову довелося принижуватися перед папою Александром III. Фридрих, поцілувавши черевик папи, на площі у Венеції привселюдно заявив про своє каяття і підписав перемир’я на шість років, а пізніше – мир. Ця битва «поховала» плани імператора підкорити Італію.
В ХІІІ ст. Німеччина остаточно розпалася на окремі князівства. До рук князів перейшли основні функції державної влади. Посада імператора
залишилась лише шляхетним обов’язком. Саме діяльність Фрідріх ІІ закріпила роздробленість у Німеччині.
Які ж причини територіальної роздробленості? Ст. 100 – прочитати самостійно.
5. «Золота булла».
Захоплення нових земель на східному кордоні, війни в Італії призвели до послаблення влади імператора та посилення німецьких князів. У ХІІІ ст. Священну Римську імперію охопила криза. В імперії починається період міжцарів’я + роздробленість країни. Цим скористалися князі, які збільшували свої володіння і зміцнювали владу.
У 1356 р. Священну Римську імперію очолив імператор Карл ІV
Люксембург (1355–1378). Новий імператор видав «Золоту буллу» (1356), що
закріпила політичну роздробленість Німеччини і надала право обирати
імператора з числа семи курфюрстів. Віднині князі видавали закони, збирали
податки, карбували монету, будували міста, утримували військо і вели війни
поміж собою.
Робота з поняттями:
Курфюрсти – титул князів у Священній Римській імперії, за якими закріплено право обирати імператора.
«Золота булла» – особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою – буллою.
Але для того щоб німецький король став повноправним імператором, якого обрали конфюрсти, папа римський мав увінчати його в Римі імператорською короною.
У роздробленій Німеччині не існувало єдиних для всієї країни армії, уряду, загальної скарбниці, спільних законів. Органом станового представництва був рейхстаг, до нього входили князі, рицарі і представники великих міст. Рейхстаг вирішував лише загально державні питання, не втручаючись у справи князівств.
Заповніть таблицю до практичної роботи на стор 89 підручника
Виконайте вправу «Хмаринка історій»: а) відтворіть закодовані у хмаринці назви та вислови; б) складіть речення або короткі історії з назвами та висловами хмаринки, які розповідали б про Священну Римську імперію.( стор 95 підручника)
20-24 листопада
Урок 1
Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно- рицарські ордени
Прочитайте параграф 16
Перегляньте відеоурок тут
Розгляньте карту хрестових походів на стор 73
Заповніть в робочому зошиті таблицю на стор 72
Запитання для самоперевірки вивченого матеріалу в кінці параграфу
Урок 2
Додаткові матеріали до уроку
Середньовічні держави: від роздробленості до станово- представницьких монархій
Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними. У ІХ-Х ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості — розпаду великих держав на низку дрібних володінь.
Роздробленість держав було спричинено кількома важливими процесами, що відбувалися в країнах Європи.
У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Такий спосіб господарювання надавав феодалам майже повну економічну незалежність, а зв’язки між окремими частинами держави були вкрай слабкими.
Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і практика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель.
- Які кошмари наснилися королю, молодшому синові Вільгельма Завойовника? Про що вони свідчили? Хто зазіхав на владу королів?
СЕРЕДНЬОВІЧНА ХРОНІКА ПРО КОШМАР ГЕНРІХА І АНГЛІЙСЬКОГО
Спершу він побачив натовп озброєних селян, що оточили його ложе. Вони скреготали зубами і, погрожуючи королю, викрикували свої скарги. Потім багато рицарів у латах і шоломах, озброєних списами, дротиками та стрілами, погрожували його вбити. І насамкінець натовп архієпископів, єпископів, абатів обступили його постіль, піднявши на нього свої посохи.
Послаблена королівська влада вже не могла контролювати землі, що належали сеньйорам. Монархи, розплачуючись із феодалами за службу земельними наділами, неминуче створювали умови для появи незалежних великих землевласників, їх замків, васалів і власного війська. Таким чином сеньйорії перетворювалися на маленькі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед рівних».
Між цими «державами» часто спалахували міжусобні війни. Деякі феодали намагалися захопити сусідні землі, зробити їхніх володарів своїми підданими. Король зазвичай не мав сил, аби приборкати своїх непокірних слуг. Найбільше потерпали від таких війн селяни, чиї поля витоптувались, а будинки спалювалися.
Водночас, у результаті процесів роздробленості, які були характерними для багатьох європейських країн, у Європі виникли нові держави й народи з власного культурою та способом життя.
13-17 листопада
Торгівля і гільдії
Прочитайте параграф 13.
Прочитайте додаткові матеріали ( дайте відповідь на запитання)
Матеріали до уроку
Торгівля разом із ремеслом становила економічну основу середньовічних місі Для значної частини їхнього населення вона була основним заняттям.
Протягом XI-XV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня, а також транзитна торгівля, яка зосереджувалася передусім у двох основних європейській регіонах. Одним із них був район Середземномор’я, де перехрещувалися торгов шляхи, що зв’язували Іспанію, Південну й Центральну Францію та Італію між собою, а також із Візантією та країнами Сходу. Пальма першості тут належала купцям Генуї та Венеції, західна Європа постачала в східні країни шерстяні тканини, золото, срібло. Зі Сходу в Європу широким потоком надходили предмети розкоші, вино, прянощі, зерно, цукор.
Інший район торгівлі охоплював Балтійське й Північне моря. У ньому були активно задіяні Північно-Західна Русь, Польща, Східна Прибалтика, Північна Німеччина, скандинавські країни, Фландрія, Брабант, Північні Нідерланди, Північна Франція та Англія. Вони торгували найрізноманітнішими товарами. Із Новгорода, важливого транзитного центру в торгівлі Русі із Західною Європою, надходили хутра, льон, віск, сало. Скандинавські країни постачали деревину, залізо, мідь, рибу. З Англії привозили вовну, із Північної Франції — вина, із Фландрії — різнокольорове сукно, із Північної Німеччини — сіль, зерно тощо.
У торгівлі на Балтійському й Північному морях важливе значення мали міста, об’єднані в союз під назвою Ганза. Його було створено в середині XIII ст. купецтвом німецьких міст. Центром цього союзу стало місто Любек. У різний час до союзу входило від 50-60 до 100 міст. Ганзейські купці займалися переважно посередницькою торгівлею, транспортуючи й збуваючи товари на ринках різних європейських країн. Поступово Ганза утвердила свою монополію (виключне право) в торгівлі між Нідерландами, Англією, скандинавськими країнами й Руссю. Вона дозволяла собі втручатися і в європейську політику, але лише в тому випадку, коли цього вимагала торгівля. Так, 1367 р. пересіклися торгові інтереси Ганзи і данського короля. Данії було оголошено війну. Ганза здобула перемогу й навіть отримала право голосу при обранні нового короля Данії.
В епоху Середньовіччя існували також союзи, що об’єднували переважно купців одного міста. Вони називалися гільдіями. Подібно до законів цеху при вступі в гільдію треба було зробити грошовий внесок і почастувати її членів. Гільдія мала статут, її очолював старшина. До об'єднання купців спонукало намагання утвердити монополію торгівлі у своєму місті тільки за членами гільдії, аби відсторонити конкурентів. Крім того, члени гільдії зобов’язувалися захищати одне одного під час торгових подорожей.
Серйозною перепоною для торгівлі був поганий стан доріг. До того ж кожен феодал і кожна міська комуна збирали мито з купця, який проїжджав через їхню територію. Мито платили також при переїзді через міст, перевантаженні товарів у гавані, продажу їх на ринку тощо. Товари з корабля, викинутого на берег під час шторму, ставали власністю феодала, якому ця земля належала. Інколи доходило до трагічного: феодали навмисно виставляли фальшиві сигнали, аби кораблі розбивалися. Проте кількість купців невпинно зростала.
ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
Я, Ландрік Товстий… якихось купців з Лангра, коли вони йшли через мою землю, захопив [у нолон] і товари від них забрав, але після умовляння єпископа Лангрського і старців клюнійських лише частину [товарів] затримав, решту ж зазначеним купцям повернув… і уклав з ними угоду, щоб надалі платили мені щорічно данину і по землі моїй вільно ходили. А цей гріх породив і інший гріх — з усіх, хто проходить по землі моїй в торгових справах або [просто] на богомілля, почав стягувати побори, що в простонародді називаються митом…
Що надавало право так діяти феодалам?
ВЕКСЕЛЬ — документ, за яким одна особа доручає іншій виплатити певну суму і в певному місті третій особі, вказаній у документі.
ЛОМБАРД - кредитна установа, що надає населенню позики за певний відсоток під заставу цінних речей; приймає, також за плату, на зберігання деякі предмети домашнього вжитку.
МАНУФАКТУРА (з латин, manus — рука і facere — роблю) — виробництво, що характеризується розподілом праці найманих робітників на основі ручної та ремісничої техніки.
у центрах міжнародного торгового обміну виникали ярмарки. У XIII ст. особливо славилися ярмарки Шампані (Східна Франція), що діяли почергово в чотирьох містах цього графства. Сюди з’їжджалися купці з усіх країн. У Німеччині велике значення мали ярмарки у Франкфурті-на-Майні та в Лейпцигу. У XV ст. центром ярмаркової торгівлі у Європі стало місто Брюгге у Фландрії.
Зростання торгівлі гальмував слабкий розвиток грошового господарства, велика кількість різних монетних систем і низька якість монет. У зв’язку з цим велику роль відігравали міняйли, які обмінювали привезені купцями гроші на ті, що були в обігу в конкретній країні. Якщо купець заплатив міняйлі свого рідного міста певну суму грошей, він отримував спеціальний документ, з яким спокійно міг вирушати в подорож. Прибувши до місця призначення, купець показував цей документ агентові міняйла й отримував потрібну суму місцевими грішми. Так з’явився вексель, тобто замінник готівкових грошей.
Із часом у міняйл зібралися чималі суми грошей. Вони починають давати їх у борг за умови повернення в півтора-два рази більше від позиченої суми. Таких міняйл стали називати лихварями. Кредитні та лихварські операції призвели до створення спеціальних банківських контор. Перші такі контори виникли в Ломбардії (Північна Італія). Звідси й походження слова «ломбард». Для полегшення роботи купцям та їхнім торговим агентам усі банківські операції почали задокументовуватися.
Нових форм набуває і виробнича сфера. Це проявлялося в тому, що купець закуповував сировину, роздавав її ремісникам, а потім скуповував уже готові вироби для продажу. Такі ремісники згодом мало чим відрізнялися від найманих робітників. Подібний вид діяльності привів до створення перших підприємств капіталістичного типу, що отримали назву розсіяних мануфактур.
6-10 листопада
Урок 1
Середньовічне місто. Ремесло і цехи
Перегляньте презентацію за посиланням тут
Завдання до параграфу в кінці презентації.
Урок 2
Практичне заняття Замок. Рицарські традиції. Життя селян
Проведення практичного заняття
Замок та його мешканці.
Завдання №1. Прочитайте текст та дайте відповіді на запитання
Починаючи з X ст. складовою частиною середньовічного ландшафту стають замки. Головною причиною зведення цих фортець була постійна загроза мирному існуванню, прагнення захиститися від ворогів. Зазвичай замки будувати на пагорбі або па високому березі річки. Звідти вдавалося здалеку побачити ворога, було легше оборонятися.
До кінця Х ст. замок - це двоповерхова дерев 'яна вежа . Нагорі жив феодал, а внизу - воїни та слуги. На першому поверсі розташовувалися також господарські приміщення, кухня, зброярні та продуктові склади. Замок оточував вал із частоколом і глибокий рів з водою, через який на ланцюгах перекидався міст. Коли його підіймали, доступ до замку ставав неможливим. В одну з веж вели важкі в'їзні ворота міцного дуба, окуті зверху залізом. Позаду воріт, на певній відстані від них. знаходилися підйомні грати. Тільки їх опускали, той, хто встигав прорватися за ворота, потрапляв у пастку.
З ХІ ст. феодали почали будувати кам'яні замки. їх обносили двома, а іноді навіть трьома високими (до 15 м) і товстими (до 5 м) мурами. У мурах робили бійниці - вузькі отвори, через які ворога засипали стрілами, а по кутах ставили вартові вежі.
У центрі, як і раніше, височів донжон - головна башта замку, тепер уже кам'яний. У його підземелля, у темряву і вологість, кидати ув’язнених - непокірних васалів та селян. Донжон не тільки був житлом феодала, а й останньою схованкою у разі падіння зовнішніх укріплень. Ворог міг узяти такий замок лише після облоги, її тривалість залежала від кількості припасів харчів та води, тому кожний замок обов'язково мав свій колодязь. Під час будівництва донжона головною умовою були не розкішні покої, а надійні стіни. Згодом поряд з донжоном виник досить зручний будинок для проживання в мирні часи. Життя за міцними стінами минало усамітнено й розмірено.
Якщо не було війни, сеньйор полював, виконував військові вправи або розважався грою в м'яч, кості та шахи. Пані проводила час за рукоділлям. Тільки на початку літа замок оживав: справляли весілля, влаштовували змагання і бенкети. Уся округа перебувала немов у затінку такого замку. У ньому феодал зосереджував свою владу й військову могутність. Тут стояли його воїни та збиралися васали, щоб виступити на захист володінь свого сеньйора. Усередині замкових мурів переховувались під час ворожих нападів навколишні жителі. За право вважати господаря замку своїм захисником вони сплачувати побори й виконували деякі роботи, наприклад ремонтували укріплення. У своєму замку сеньйор судив васалів і селян. Крім нього, не було для них іншого судді та іншого правителя.
1. Що собою представляє замок?
2. Яким чином жителі потрапляли до замку?
3. Що таке донжон?
4. Чим займався сеньйор, коли не велася війна?
Рицарські традиції.
Завдання №2(колективна робота)
Послухайте розповідь вчителя на основі історичного документу та дайте відповіді на запитання
Як жили рицарі.
В XI ст. усіх світських феодалів почали називати рицарями (з нім. - вершник). Це слово стало синонімом знатності й благородства. Рицарями не народжувалися, а ставали. Це нелегке заняття вимагало не лише фізичної сили та особистої хоробрості, а й тривалої військової підготовки. У 6-7 років хлопчиків зі знатних сімей віддавали служити пажами при дворах великих феодалів, де їх навчали володіти зброєю та їздити верхи. Вони засвоювали також правила вишуканої придворної поведінки, училися танцювати та співати.
Значно менше уваги приділялося вмінню читати та писати. Панувала думка, що рицарю це не потрібно. Усі добре знали старе франкське прислів’я: «Хто, жодного разу не скочивши на коня, до І2 років запишається в школі, той не здатен ні до чого більш путнього, ніж стати священиком». Лише наприкінці Середньовіччя частина рицарів почала усвідомлювати важливу роль освіти. Закінчивши навчання, юнак ще декілька років служив зброєносцем у рицаря: усюди супроводжував його і допомагав у битвах. Тільки після цього, у 18-20 років, відбувалося урочисте посвячення в рицарі. До пояса майбутнього рицаря прив'язували меч. вдягали йому шпори й ударяли кулаком по потилиці. Щоб продемонструвати свою спритність, він стрибав на коня і з усього шалу вражав списом опудало. Іноді посвячення проходило на полі бою. Юнака вдаряли плазом меча і казали: «Будь рицарем!». Навіть король мусив пройти обряд посвячення в рицарі. У вільний від війни час улюбленою розвагою рицарів було полювання із соколом і рицарські поєдинки - турніри. І порушення васалом своїх обов'язків, заплутаність відносин між сеньйорами та їхніми численними васалами, прагнення феодалів пограбувати слабшого сусіда-усе це призводило до безперервних війн. Церква намагалася обмежиш їхній розмах. З кінця Х ст. вона постійно закликала до «Божого миру». Упродовж нього, тобто з вечора середи до ранку понеділка, а також у великі свята воювати заборонялося. Пізніше накази про обмеження воєнних дій почати видавати королі. Згодом і феодали зрозуміли, що за будь - якої суперечки краще не знищувати церков, млинів і селянських посівів у володіннях один одного. Поступово складалися «правила війни», які стали частиною своєрідного «кодексу рицарської честі»
Справжній рицар мав бути також куртуазним, тобто вміти поводитися при дворі й віддано служити прекрасній дамі. Куртуазність (від франц.-двір) означала чемність, галантність, щедрість, уміння складати вірші. Насправді далеко не завжди і не всі рицарі дотримувалися цих правил. Будучи воїнами, вони звикали до крові й насильства безжально грабували мирне населення. Але ззовні — намагатися відповідати рицарському ідеалу, особливо при королівському дворі.
… Феодали проводили час у війнах, бенкетах i військових вправах. Улюблені розваги рицарів – полювання i турніри — були пов'язані з військовою справою...
Турнір - це військове змагання рицарів у силі та вправності.
...Буйні, зарозумілі феодали вважали себе людьми «благородними» (тобто з хорошого роду), ставили себе вище від простого народу. Вони чванилися старовинністю своїх родів i кількістю знаменитих предків. Кожний феодал мав свій герб — відмітній знак його роду i девіз — короткий вислів, що пояснював смисл герба. У ті часи вважали, що благородні від народження xopo6pi й великодушні...
… Пізніше феодали виробили особливі правила рицарської честі: рицар повинен шукати подвигів, боротися з ворогами християнської віри, захищати слабких i скривджених. Правила честі діяли лише в стосунках між феодалами. Але й тут вони порушувались. У повсякденному житті, у сім ї багато феодалів були брутальними, жорстокими й зарозумілими.
1. Дайте характеристику лицаря Середньовіччя.
2. Складіть оповідання про турнір
3. Дайте відповідь, що таке – рицарство, герб, девіз, правила рицарської честі.
Життя селян.
Завдання №3. Прочитайте текст. Опишіть житло і двір селянина, складіть меню страв селянина.
… Селяни оселялися невеликими сільцями, які мали не більш як 10—15 дворів. У кожному дворі крім житла, були сарай, хлів i пташник.
Селянське житло здебільшого будувалося з дерев'яних жердин, колод або місцевого каменю, було вкрите соломою чи очеретом. Коли розводили вогнище, густий дим наповнював тісне приміщення. Стіни селянського житла завжди були чорні від кіптю. Вузькі віконця без скла пропускали мало світла; у холодну погоду ix затикали ганчірками або жмутами соломи.
Їжу готували в чавунному казанку, який підвішували над вогнем у житлі. Вона була мізерна й одноманітна: варене зерно, каша, боби, piпa, рідше риба й сир. Печений хліб їли рідко, бо важко було розмолоти зерно на борошно. М'ясо з'являлося на столі тільки в свята. Навіть зерна не завжди вистачало до весни.
В одному приміщенні i спали, i готували їжу, i їли. Уся обстановка складалася з грубо збитого стола, кількох лав уздовж стін, скрині для зберігання одягу. Спали на широкому ліжку або на лавах, а то й на соломі, настеленій прямо на земляній чи кам'яній долівці.
Довгими зимовими вечорами селянин при світлі вогнища або олійної чадної лампи простими інструментами майстрував потрібні для ciмi'ї речі; його дружина пряла i ткала, обшивала всю ciм'ю.
IV. Закріплення нових знань
1.Чому в тогочасному суспільстві вміння майбутнього рицаря гарно їздити верхи і володіти зброєю цінувалося більше, ніж вміння читати і писати?
2.Чому замки стали центром влади феодала, що приваблювало до них купців та торговців, як це сприяло появі тут міста
4. У чому сенс життя рицаря? Як приймали до рицарів?
5. Яка головна причина зведення замків ?
6. Порівняйте вигляд замка у X ст. і з XI ст.
7. Які «правила війни» були встановлені рицарями? Для чого вони їх запровадили?
8. Що встановлював «кодекс честі»? Чи завжди рицарі були «куртуазними»?
9. Чим харчувалися селяни?
16-20 жовтня
Повторіть параграфи 1-4.
Підготуйтесь до проведення тестової роботи.
Посилання на тести на нових знаннях
9-13 жовтня
Руські князі середини ІХ-ХІ ст. Правління князів Олега та Ігоря
Прочитайте параграф 3
Перегляньте відеоурок тут
Зверніть увагу на особливості правління князів Діра і Олега.
Розгляньте теорії походження назви Русь. Яка теорія на вашу думку більш правдива. (усно)
2-6 жовтня
Урок 1
Вступ. Мандрівка історією середньовічної України V—XV ст.
Прочитайте уважно вступ до підручника України
Зверніть увагу на те як потрібно працювати з підручником, як скласти повідомлення, портрет історичного діяча та інше.
Зверніть увагу на малюнки символи до параграфів, слова виділені жирним шрифтом
Розгляньте зміст підручника. З яких розділів складається підручник? Які періоди з історії України відображені в цих розділах ( усно)
24-28 вересня
Урок 1 ( асинхронний)
Повторення з теми: ,, Середньовічні держави''
Прочитайте параграф 8
Повторіть параграфи 1-8
Зверніть увагу на основні поняття теми з кожного параграфу.
Підготуйтеся до тестової роботи
Письмові завдання які ви виконували в класі на протязі вивчення теми прикріпіть до дистанційного завдання на нових знаннях.
18-22 Вересня
Візантійська імперія
Прочитайте параграф 5
Перегляньте відеоурок youtu.be/NoTdConzDXc?si=ULDMjjbMiAGQRRKb
Зверніть увагу на те які території відійшли до Візантійської імперії.
Зверніть увагу на заходи Юстініана направлені на зміцнення держави.
Дайте відповідь на запитання ,, Що нового для світу дала Візантійська імперія?''( усно)