Естетичність мовлення — це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання естетичних потенцій мови. 

Прочитайте текст та його аналіз. На чому робить акцент дослідник при аналізі тексту публіцистичного тексту?
ПЕРШИЙ РАТУШЕВИЙ ГОДИННИК
За часів правління намісника угорського короля Людовика
Володислава Опольського у 1372–1378 роках львівська Ратуша вже
була осередком міського управління з радою й лавничим судом
на чолі з війтом.
Про цю Ратушу не залишилося жодної писемної згадки. Однак
можна припустити, що будівля була дерев’яною і, можливо, її збудували теслі з Силезії і Моравії, про яких хроніст Бартоломей Зіморович згадує як про запрошених до міста Володиславом Опольським.
Велика пожежа 1381 року вщент знищила першу львівську
ратушу, а разом із нею згоріли всі тогочасні міські документи.
Найстаріша міська книга 1382 року свідчить про те, що Ратушу
вже відбудували, і ця готична будівля існувала до 1490 року, коли
її ґрунтовно перебудували.
Тогочасні рахункові книги дають скупі відомості про Ратушу,
зокрема про те, що 1387 року було видано указ, згідно з яким ніде
в місті не можна було продавати вино, окрім пивниць Ратуші. Ці
пивниці здавалися в оренду купцям, і місто мало від цього значні
прибутки.
Урок № 96 183
1404 року на вежі Ратуші встановили годинник, що свідчило
про багатство міста. Годинник накручували слюсарі й пушкарі Йоганн Гутіяр, Петро Шеффеляр і Лаврентій Гелленбазен. І вже від
цього року Львів мав свого штатного зегермайстра, який отримував
із міської скарбниці гривню річної плати.
Годинникар мав повне забезпечення від міста як у грошах, так
і в житлі. Його помешкання було біля Ратуші в одній із ринкових
кам’яниць, що мала назву Зегермайстрівська. Окрім тижневої
оплати, майстер отримував ще й на оливу для змащення годинника
(З газети).
АНАЛІЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ
Це текст публіцистичного стилю, підстилю таких засобів масової інформації, як преса. Сфера застосування — культурно-освітня
діяльність. Призначення — інформування читача про цікаві історичні факти. Основні ознаки: вплив на читача, його зацікавлення
донесенням маловідомої для загалу інформації; доступність мови
й формулювань; логічність доказів і полемічність викладу; документованість (поєднання точних найменувань, дат, подій, назв
місцевості, споруд); викладення наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю.
Текст належить до жанру хроніки, очевидно, узятої зі старих газет чи документів. Він не має автора й поданий у рубриці «Хроніки
Ратуші», що засвідчує оперування цифровим матеріалом (перелік
дат) і ономастичним: назвами місцевості (Силезія, Моравія), іменами, прізвищами (король Людовик Володислав Опольський, хроніст
Бартоломій Зіморович, пушкар Йоган Гутіяр), назви споруд (Ратуша, Зегермайстрівська (кам’яниця) тощо).
Ці назви чітко окреслюють простір — широкий: Австро-Угорщина, Силезія, Моравія, Галичина, Львів. І вузький: центральна
частина міста — ратуша. Змалювання цього простору відсутнє.
Воно лише назване, але попри те містить ще й «пікантні подробиці»
(за якими так полюють «акули пера») — у підвалах Ратуші були
пивниці, де продавали вино (більше цього ніде робити було не можна). Окреслено час — XIV ст.— період правління короля Людовика
Опольського.
Серед мовних ознак — синтез елементів наукового й офіційно-ділового стилів. Лексика насичена термінами: історичними (намісник
короля, писемна згадка, хроніст), економічними (рахункові книги,
здавати в оренду, міська скарбниця, тижнева оплата, гроші), суспільно-політичними (осередок міського управління, лавничий суд,
міські документи, рада).

Уживаються застарілі слова: війт, загермайстер, пушкарі, пивниці, купці.
На морфологічному рівні виявлено слова різних частин мови,
зокрема іменники: конкретні (король, будівля, тесля, місто, документ, годинник, олива), абстрактні (осередок, управління, суд, згадка, плата), власні (Львів, Людовик, Ратуша, Силезія, Моравія, Йоганн Гутіяр), загальні (часи, правління, рада, суд, війт, місто, гроші, життя), на позначення істот (король, годинникар, тесля, війт,
майстер, купці), на позначення неістот (житло, гроші, оплата, рада,
рік, місто, вино), множинні (гроші), такі, що мають тільки форму
однини (оплата, багатство, оренда), відприкметникові (запрошені).
Переважають відносні прикметники: угорський, львівський,
дерев’яна, міські, тогочасні, річна, ринкові, тижнева; серед якісних
лише: скупі, значні, повне.
Дієслова використано дійсного способу, у формах теперішнього
й минулого часу: була, залишалася, здобували, згадує, знищила,
видано, свідчило. Дієслова майбутнього, умовного і наказового способів відсутні, що цілком відповідає темі публікації.
Серед займенників переважають вказівні (те, ця, ці, цього),
присвійні (свого, його), спорадично виявлено відносні та означальні
(яких; жодної).
Прислівники подано спорадично: вщент, вже.
На синтаксичному рівні використано різні структури речень:
прості («Про цю Ратушу не залишилося жодної писемної згадки»),
складносурядні («Велика пожежа 1381 року вщент знищила першу львівську Ратушу, а разом із нею згоріли всі тогочасні міські
документи»), складнопідрядні («1404 року на вежі Ратуші встановили годинник, що свідчило про багатство міста»), складні
синтаксичні конструкції («Тогочасні рахункові книги дають скупі
відомості про Ратушу, зокрема про те, що 1387 року було видано
указ, згідно з яким ніде в місті не можна було продавати вино,
окрім пивниць Ратуші»).
Отже, використано палітру найрізноманітніших конструкцій.
Текст читається легко, швидко, привертає до себе увагу заголовком, що зацікавлює читача, закликає перечитати інформацію.
У тексті — комбінацій цифр і слів, поєднання різних знакових систем, що, з одного боку, спрощує виклад, робить його компактним,
зоросприйнятним, з іншого — економить газетну площу. Вміщений
біля тексту малюнок львівської Ратуші також слугує рекламним
сигналом, указуючи одразу, про яку саме Ратушу йдеться.
І хоч автор не названий, однак зрозуміло, що текст написаний
людиною, добре обізнаною з історією Львова. Подано лише факти
без жодних коментарів. Відсутня емоційна лексики, художні засоби, але динаміка тексту, цікавість до нього, легкість у читанні
не зникає (І. Кочан).

Домашнє завдання :Зробіть аналіз публіцистичної статті

мета: Узагальнити знання про текст, вчитися редагувати тексти, розвивати та вдосконалювати мовлення,поглибити знання про Сонячну систему, виховувати інтерес до пізнання. 

Текст – це висловлювання, в якому речення . . . . Те, про що говориться у тексті – це . . . , а головна думка тексту –це . . . . Заголовок виражає або . . . , або . . . тексту . 

До тексту можна придумати заголовок та скласти план Сонце і космічні тіла утворюють Сонячну систему. Чотири найближчі до Сонця планети – Меркурій, Венера, Земля і Марс – називаються внутрішніми. Усі вони тверді. Інші п’ять планет називаються зовнішніми. Це 4 газові гіганти – Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, а також маленька тверда планета з каміння і криги – Плутон. 

Текст -опис Чи бачили ви, як рано вранці сходить сонце у лісі? Яка це краса! Ніби хто розмалював лісову галявину різнобарвним пензликом. Найближча до Землі зірка – Сонце. Це зоря середньої величини. Температура на його поверхні сягає 6 тисяч градусів, а в глибині – до 15 мільйонів градусів. 

Чи послідовно викладено зміст ? Чи правильно дібрано заголовки ? ЧОМУ ЗЕМЛЯ УНІКАЛЬНА? До 16 століття вважалося, що Сонце й інші планети обертаються навколо Землі. Його книга була заборонена церквою. У 1543 році Микола Коперник довів, що Земля обертається навколо своєї осі і разом з іншими планетами обертається навколо Сонця. ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ На відміну від інших восьми планет Сонячної системи,на Землі є вода, а атмосфера містить кисень. Саме завдяки цьому на Землі існує життя. 

Текст - міркування Твердження+для того,+пояснення+висновок . щоб (доведення) (може і . , щоб , не бути) ,тому що . , адже . ,бо якщо . тоді , коли 

Мовленнєві стилі художній науковий діловий розмовний Повсякденні бесіди, розмови вдома, на роботі, в транспорті, по телефону Наукові статті у журналах, словниках, довідниках, підручниках, енциклопедіях Ділові папери: оголошення, довідки, інструкції пам’ятки, правила Художні твори: казки, вірші, оповідання, байки, пісні, легенди тощо 

Редагування тексту Редагувати текст – перевіряти та виправляти текст при підготовці його до друку. Редактор – це той, хто редагує текст, тобто опрацьовує, виправляє, готує до друку літературну працю. 

Пам’ятка редактору Чи відповідає зміст тексту заголовку ? Чи немає у тексті зайвих речень ? Чи правильно побудовано текст ? Чи немає повторень ? Чи цікаво і зрозуміло викладено зміст тексту ? 

Домашня робота: створіть пам'ятку для редагування тексту

Орієнтований план лінгвістичного аналізу тексту

        І. Сформулюйте тему та основну думку тексту.

1.   Визначте його стиль, тип мовлення.

2. Схарактеризуйте будову.

3.                    Із скількох ССЦ побудовано текст?

4.                     Визначте засоби міжфразного зв'язку.

5. Охарактеризуйте розподіл речень на дане і нове в ССЦ.

6.                     Які мовні засоби використано для досягнення виразності висловлюваної думки?

Схарактеризуйте мовні особливості стилю тексту:

а) лексичні;

б) морфологічні;

в) синтаксичні.

7.                 Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які ство­рюють характерні особливості тексту.

1. Виконайте лінгвістичний аналіз тексту.

Текст 1

Іван Огієнко в книзі «Українська література» сказав так: «Наша мова вкраїнська, чарівна наша мова, всім світом вже признана за одну з найзвучніших, наймелодійніших мов. Серед слов'янських мов наша мова найбагатша на лексику, найвираз­ніша. Синоніміка нашої мови найбагатша, і ми маємо деколи на один вираз десятки слів, от, скажімо, на вираз говорити ми має­мо: говорити, казати, балакати, мовити, гомоніти, гутарити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетали, жебоніти, верзти, плести, ґерґотати, бормотати — і кожне слово має свій власний відтінок. Наша мова донесла чис­тою силу старовини і тому без знання нашої мови нема знання мов слов'янських.

Культура кожного народу закодована в його мові. Без знан­ня державної мови неможливо нині стати повноцінним грома­дянином, патріотом України, високоінтелігентною людиною. Ми навіть не усвідомлюємо, що подальше відродження україн­ської мови залежить від того, чи зможемо ми усвідомити свою самоцінність, досягти належного рівня національної свідомості, наскільки Україні вдасться стати європейською державою. В народі кажуть, що саме в молитві закодовано розуміння будь-якого явища.

(Із журналу)

1. Вивчити запропонований матеріал.

Листи, які ми надсилаємо електронною поштою, менш офіційні ніж звичайні. Проте слід дотримуватися певних норм та пам’ятати, що йдеться про ділове спілкування.

В електронному повідомленні найважливішу інформацію слід викласти на початку. Кожне наступне речення має бути менш навантаженим за змістом.
Отже, електронне повідомлення складається з:
— привітання (звертання);
— речення 1 абзацу 1: що саме вам потрібно;
— абзацу 1: уся інформація стосовно вашого питання;
— абзацу 2: пояснення причин звернення та надання подробиць;
— останнього речення: подяка адресатові та висловлення сподівання на вирішення питання (отримання відповіді). Наприклад:  Дякую… чи  Нам потрібно покращити…;
— блоку підпису.
Відповідаючи на запит про надання інформації, достатньо лише процитувати його та вставити відповіді після кожного запитання, а на початку повідомлення написати вступне речення, яке починається зі слів:
Дивіться нижче…
Нижче подано…
Відповідно до налаштувань електронної пошти текст відповідей може виділятися, наприклад, знаком  або кольором, відповіді пишуться з абзацу.

Електронна пошта — чи не перший крок до спілкування в режимі он-лайн. І хоча її основною цінністю є оперативність, такі повідомлення вимагають не менше уваги ніж листи на паперовому бланку. Головне, щоб адресат відчував, що ваша компанія та її працівники — надійні партнери, з якими приємно працювати.

2. Прочитати статтю в підручнику, с. 264.

Домашнє завдання.

1. Вивчити теоретичний матеріал, поданий на сайті та в підручнику (стор. 264), повторити кличний відмінок іменика.

2. Виконати одне із завдань:

а) написати ділового листа;

б) скласти 6 тестів на тему “Звертання”.

Мета уроку: удосконалювати вміння учнів писати відгук на твір мистецтва, зокрема обирати оптимальну форму, використовувати потрібні мовні засоби, давати обґрунтовану критичну оцінку; розвивати навички усного й писемного мовлення, аналізувати тексти, формувати інформаційну компетенцію; формувати естетичні смаки; сприяти розвитку інтересу до мистецтва, любові до прекрасного. 

За вікном весна, все прокидається від зимового сну, оживає. Мабуть, для кожної людини весняні дні сповнені надій, приємних турбот, очікування чогось нового. А що відбувається зараз у церковному житті? (Ве -

ликий піст). Великий піст – це дні очищення душі, очікування великого свя-

та – Воскресіння Хрестового, свята торжества життя над смертю. Тому сьогоднішня наша робота на уроці буде пов`язана з цією темою.

Завдання1. Прослухайте пісню-притчу (С. Капилова «Леонардо да Вінчі» ). Яка думка прихована у ній? (Життя людини коротке, швидкоплинне, мінли-

ве, сповнене несподіваних перепитій долі, а мистецтво – вічне ).

Учитель. Наш урок ми поділимо на дві частини. Девізом першої стануть слова Гіппократа: «Життя коротке, мистецтво вічне».

Робота в зошитах. Запис теми уроку.

                                               Бесіда:

1.Чим відгук відмінний від рецензії? (Рецензія – це кваліфікований аналіз твору мистецтва, а відгук – це безпосередні глядацькі враження від сприйнятого твору.)

2.Коли виникає потреба складати відгуки? (Відгуки створюють у невимуше- ному усному спілкуванні – під час глядацьких або читацьких конференцій. Але відгук може бути оприлюднений і в засобах масової інформації, тоді йдеться про відповідний жанр публіцистики.)

3.Які особливості відгуку як жанру публіцистики? (Оперативність, актуаль-

ність, лаконічність, підкреслена оцінність.)

4.З якою метою створюють відгуки? (Мета відгуку – висловити власну оцінку твору, передати особливості індивідуального сприйняття.)

5.Чи потрібно мати спеціальну освіту, аби скласти відгук? (Складання відгу-

ку не потребує фахової підготовки, володіння мистецтвознавчою терміноло- гією.)          

6. Що потрібно враховувати, складаючи відгук? (Бути тактовним, толерант- ним, не нав`язливим, свою думку аргументувати.)

7. З яких композиційних частин складається відгук? (Зачин – спонукає озна- йомити з твором і скласти йому оцінку;стислий переказ змісту мистецького твору (або його опис) з елементами оцінки; підсумок – обґрунтована оцінка, особисте ставлення до твору.)  

Учитель. Ми повторили основні особливості відгуку, його композиційні частини,а тепер час помандрувати у мистецьку галерею Леонардо да Вінчі, італійського живописця епохи Відродження.

1. Біографія Леонардо да Вінчі.

2. Екскурсія віртуальною галереєю.

2.Робота над картиною. Дивізом наступної частини нашого уроку будуть слова Т. Шевченка: «Слово мамо. Великеє, Найкраще слово!».             

Учитель. Для кожного з нас найдорожча людина – це мама, яка подарувала нам цей світ. Але є особлива мати, єдина для усіх нас. Мабуть, не знайдеться такої  людини, яка  хоча б раз у житті, у найскладніші його моменти, не звер-

талася до неї. Це – Божа Мати. Кожен висловлює свої почуття до неї по-своє- му. 

А ось інший вид висловити свої почуття – живопис. Розглянемо картину Леонардо да Вінчі «Мадонна Літта», на якій зображена Мадонна (Матір Божа) з Богонемовлям. Вона була написана у 1490 році для герцогів Вісконті, пізніше перейшла у власність родини Літта (звідси назва), у якої була при- дбана російським царем. Імператор Олександр 2 купив її в 1865 році для Ермітажу. Ми звикли бачити на іконах Матір Божу, як Царицю Небесну у славі й святості. Саме такою зображували Мадонну в середньовічній Європі.

Ці традиції збереглися й донині у слов`янських іконописних школах. Але в часи Відродження постає інша Мадонна. Молода, юна жінка, котра щойно відчула радість народження. У неї улюблений художником тип краси: високе, чисте, майже безброве по моді того часу чоло, ледь подовжений ніс, рот з піднятими леонардівською посмішкою куточками губ та рудувате волосся. Це образ ідеально прекрасної жінки. На Мадонні костюм флорентійської дами. Від церковної традиційності в цьому костюмі збереглися кольори: ще в ранніх візантійських іконах Божа Мати зображувалася в пурпурній туніці, синьому плащі-мафорії. Голова її обв`язково була прикрита. Леонардо не порушує цих традицій, але поводиться з ними вільно й безпосередньо.

Висновок. Ми маємо справу з іконою, але не зовсім звичайною, а іконою часів Відродження, де панували свої принципи і закони, за якими художник міг відійти від суворих канонів і максимально наблизити зображуваних   (Божу Матір, Спасителя, святих угодників) до образів людей.

                                       Бесіда за картиною: 

1. Як змальовані постаті? (На жінці сукня із широким вирізом, плащ на кольоровій підкладці, складно скручений прозорий шарф, що прикриває зачіску. Зображена вона таким чином, що вся її фігура чітко вимальовується на темному тлі стіни. Це робить фігуру особливо рельєфною.)

2. Звідки йде освітлення на картині? (Освітлення йде не з вікон, а звідкись попереду й зліва, м`яко моделюючи тіла й обличчя.)

3. Кажуть очі – дзеркало душі. Як зображає їх Леонардо да Вінчі? Що можна сказати про погляд Матері? Сина? (Погляд жінки – замислений, вона дивиться на немовля. Хлопчик дивиться на нас. Його погляд не по-дитячому серйозний.)

4. Які почуття переживає жінка? (Як завжди в Леонардо, всі почуття за- ховані так глибоко, що не заважають ясній гармонійності образу. Вони криються лише в затаєному смутку виразу обличчя та напівпосмішці.)

5. Зверніть увагу на руки матері. Як вона тримає немовля? (Правою ру- кою вона хоче пригорнути сина до себе, лівою ніби комусь передає його. Це свідчить про те, що її син належить усьому світу, він при- йшов врятувати людство.)

6. Що бачимо на задньому плані картини? Чи вдалим є таке тло? (Це улюблена Леонардо форма зображення Мадонни. Крім цього це свідчить про небесну причетність персонажів картини.)

7. Поділіться міркуваннями, чому художник зобразив Мадонну, яка годує немовля? (У православному іконописі теж є подібне зображення Богоматері. Називається ця ікона «Млєкопітатєльніца».)

8. Що ви відчуваєте, коли дивитеся на цю картину?

Учитель. Отже, на картині ми бачимо прекрасну жінку з немовлям. Зобра- ження ґрунтується на традиційному церковному мотиві.

Самостійна робота над вигуком (звучить пісня «Аве Марія»). Складіть і запишіть на чернетці відгук на картину, керуючись поданим орієнтовним планом.

1. Стисле повідомлення про художника.

2. Історія створення картини. Тема.

3. Опис картини.

4. Які кольори використовує художник? Чому?

5. Враження від картини.

Прослуховування та аналіз кількох учнівських відгуків.

 Домашнє завдання.

Завершити написання відгуку.

МЕТА: ознайомити учнiв iз вимогами до виступiв, поглибити знання про ораторське мистецтво, удосконалювати вмiння добирати й систематизувати матерiал вiдповiдно до теми висловлювання, будувати логiчно правильне й композицiйно завершене висловлювання; формувати навики аналiзу виступу; удосконалювати вмiння чiтко, аргументовано висловлювати свої думки, вмiння слухати; розвивати логiчне мислення учнiв, умiння аналiзувати, зiставляти, порiвнювати, узагальнювати матерiал, наводити необхiднi приклади, докази, робити висновки; виховувати культуру мовлення. 

Ораторське мистецтво зароджувалось у Давній Греції. Риторику величали царицею всіх мистецтв. У в одній із легенд розповідається про найвидатнішого афінського оратора Демосфена, який довго тренувався, намагаючись навчитися проголошувати публічні промови. Першу його промову публіка зустріла зі сміхом і знущаннями: Демосфен був малий на зріст, мав слабкий голос, гаркавив, нервово посмикував плечем. Афіняни не дали йому навіть закінчити промову. І Демосфен вирішив подолати недоліки. Аби навчитися голосно говорити, він ходив по берегу моря, заглушаючи своїм голосом шум хвиль, набравши в рот камінчиків, читав напам’ять уривки поетичних творів. Для того, щоб перебороти свою звичку посмикувати лівим плечем, Демосфен ставав під висячий меч.

У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. З того часу колене століття дарувало людству майстрів публічного виступу. Змінювалися часи і народи, та незмінними умовами успіху ораторів залишалася величезна робота над своїм словом, над наданням йому сили, впливовості та значущості, над удосконаленням вміння виступати перед широким загалом.

Справжнє мистецтво красномовства – це вміння сказати все, що потрібно, не більше, але й не менше. Прикрашають мову образні вислови. Вмілий оратор використовує цікаві порівняння, яскраві метафори, епітети. А застосування крилатих виразів, афоризмів, прислів’їв допомагає утримувати увагу слухачів.

Ознакою культури мовлення є плавність. Не повинно бути невиправданого повторення фраз, мовчання. Потрібно пам’ятати про дикцію. Дикція – чітке, вірне вимовляння звуків. Працюючи над мовленням, потрібно розвивати силу і чистоту звука, гнучкість голосу.

Давньогрецькі оратори виділили п’ять етапів підготовки виступу: 1) підбір матеріалу, фактів і аргументів; 2) складання плану; 3) літературна обробка тексту; 4) вивчення тексту для вільного викладення перед слухачами; 5) відпрацювання художнього виконання, виголошення з відповідною інтонацією, мімікою та жестикуляцією.

М. Ломоносов, А. Коні порівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю. А давньоримський оратор Цицерон писав: „Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий шабель пошани: одне – це мистецтво гарного полководця, друге – мистецтво гарного оратора“.

Відомим українським оратором був Феофан ІІрокопович. Прославилися красномовством також І. Франко, О. Довженко, О. Гончар. Справжніми володарями слова сьогодні є Д. Павличко, І. Драч, В. Яворівський та ін.

Мистецтво публiчного виступу — складне мистецтво, але ви повиннi оволодiти його основами, тому що у життi кожної людини часто складаються ситуацiї, коли треба виступити, представити і довести свою точку зору. Тому дуже важливо навчитися прийомам, що роблять промову змiстовною, правильною i красивою. Неможливо стати оратором, не виступаючи, не тренуючись постiйно.

Бесiда за питаннями:

1. Як ви вважаєте, що таке риторика: наука чи мистецтво?

2. Пояснiть слова Цицерона „Ораторами стають, поетами народжуються“.

3. Що, на ваш погляд, найбiльш важливе у виступi: змiст чи манера викладення?

4. Що характеризує підготовлений виступ?

Домашня робота: спроба створення непідготовленого виступу за обраною темою

Текст — невід’ємна частина людської діяльності. Ми спілкуємося не окремими звуками чи словами, а текстами. Типологія текстів дуже строката: вони бувають усні і письмові; у формі монологу або діалогу; спонтанні і підготовлені; призначені для однієї людини або для великої аудиторії та ін. 

Текст виступу потребує попередньої підготовки, загальний алгоритм якої такий: Вибір теми → формулювання мети → складання плану → → збирання матеріалу → робота над конспектом → репетиція 

Формулювання мети. Що ви бажаєте: тільки що-небудь пояснити чи просто розповісти? Хочете змінити свою думку або переконати аудиторію що-небудь зробити? Потрібно мати на увазі, що мету виступу треба формулювати не тільки для себе, а й для своїх слухачів. Чітке визначення цільової настанови полегшує сприйняття ораторської промови та налаштовує аудиторію. Мета буває загальна і конкретна: загальна визначає, якої реакції ви хочете добитися, що оратор хоче викликати в слухачів (розважити слухачів, задовольнити цікавість, надихнути, переконати, спонукати до дії); конкретна мета чітко показує, що слухач повинен знати, почувати й робити, вона виражена в самому змісті промови 

Складання плану. Запишіть план на окремому аркуші. З часом якісь підпункти ви, можливо, скасуєте, а натомість уведете інші. З античних часів прийнято схему промови: вступ — основна частина — висновки. Саме цій схемі й має відповідати план 

Збирання матеріалу. Основними джерелами накопичення матеріалу є: 1) особистий досвід; 2) роздуми й спостереження; 3) інтерв’ю та бесіди; 4) читання. Нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для промови можна черпати з: • офіційних документів; • науково-популярної літератури; • довідкової літератури (енциклопедії, довідники з різних галузей знань, словники, бібліографічні покажчики); • художньої літератури; • періодичних видань; • різних інтернет-ресурсів; • результатів соціологічних опитувань 

Робота над конспектом. Для створення конспекту радимо дотримуватися таких правил: • користуйтеся повними реченнями; • використовуйте загальноприйнятий спосіб визначень, записуйте їх у вигляді пунктів і підпунктів — кожне визначення (положення) з нового рядка; • уникайте складних суджень; • користуйтеся твердженнями. 

Репетиція. Зробіть розмітку тексту знаками партитури: підкресліть слова, на які падає логічний наголос (риска); позначте тривалі паузи для створення інтриги або зацікавлення матеріалом (//); поставте стрілки, що передають підвищення тону ( ) або його зниження ( ); візьміть у лапки слова, які треба вимовити з іронією, якщо є така потреба. 

Домашнє завдання:1. Підготуйте текст виступу на одну з поданих тем. Потренуйтеся виступати з цим текстом. 1. Молодіжний сленг у піснях сучасних виконавців. 2. Риторика в Києво-Могилянській академії. 3. Сім чудес України. 

Мета : повторити матеріал про стилі мовлення, їх основні стильові ознаки ;   формувати вміння  розпізнавати тексти різних стилів мовлення ;  ознайомити з основними стильовими ознаками    публіцистичного стилю ;    удосконалювати вміння аналізувати тексти різних стилів мовлення, зокрема публіцистичного, розвивати комунікативні вміння ; виховувати почуття національної           самосвідомості. 

Одним з найбільш широковживаних стилів мовлення є публіцистичний . Адже він забезпечує потреби суспільства, пов’язані з політикою, адміністративною та господарською діяльністю, відзначається пропагандистським характером. Цей стиль акумулює в собі логічність, точність, експресивність, емоційність, переконливість, хоча виник і сформувався відносно пізно. 

Визначити стиль текстів.

1.Мак дикий –однорічна рослина 20-25 см заввишки, з молочним соком. Листки роздільні. Квіти великі –з, 5 -5 см у діаметрі. Чашолистиків 2, вони зелені, рано опадають. Пелюсток 4, яскраво-червоні. Плід-куляста коробочка. Цвіте в травні –липні. Росте на полях, схилах, уздовж доріг по всій Україні, але найчастіше в західних лісостепових і степових районах та в Криму ( З довідника).

2.На кожному крилі городу росли кущі барвінку. Коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав, зацвітав так. Наче небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю, зацвітав так немов дитячі очі землі дивилися на тебе довірливо ( За Є. Гуцалом ).

3.Стаття 14.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

4.Царю небесний, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас … ( Великий Молитовник ).

5.Люба донечко, я отримав листа… Ти питаєш, що найголовніше у нашій

праці ? З чого все починається і навколо чого все обертається ?  Важко відповісти на твоє запитання… Сказати, що найголовніше в нашій… важкій справі нелегко уже тому, що невичерпно складна, безмежно відповідальна людина… Так, думай, донечко , про кожну дитину як про людину _ з листа В. Сухомлинського ).

6.Культура –це не тільки все те, що створено руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови ( За В. Русанівським ).

7. Ми з Левадихою шусть у коноплі та й присіли. А Палажка присурганилась до криниці, глянула на цямрини, заглянула в криницю та й бубонить сама до себе : « Де ж це ділося моє відро ? » Вона туди круть, туди верть, блиснула маленькими чорними очима по коноплях, по бур’янах                                                    (І. Нечуй – Левицький ).

Домашня робота: знати ознаки публіцистичного стилю

Мета: актуалізувати знання учнів про рід і число іменників; удосконалювати вміння визначати рід і число іменників; розвивати мовлення учнів; виховувати пильність у поводженні з вогнем. 

• Перегляньте навчальне відео

Словниковий диктант

Великдень, Великий піст, Різдво, Псалтир, річка Святого Лаврентія, Син Божий, Бог, медаль «За трудову доблесть», острів Нова Земля, не приведи Боже, гори Карпати, планети Земля і Марс, Чумацький Шлях, телевізор «Славутич», поема «Сон», Організація Об'єднаних Націй, фабрика «Сіверянка», Спаський собор, місто Біла Церква, автомобіль «Запорожець», Хмельниччина, античні боги, Коліївщина, байка «Вовк та Ягня».

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша. Іменники, що означають осіб як чоловічого, так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності (інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду. Софія Василівна Ковалевська, перша жінка-професор,— видатний математик XIX століття. Ірина Петрівна — досвідчений лікар. Рід іменників в українській і російській мовах здебільшого збігається. Це пояснюється спільним розвитком обох мов. Проте є іменники, що мають в обох мовах однакове значення, але різний рід (біль, собака, око, Сибір).

3.4. Робота з підручником

а) Вправа 209 (усно).

б) Вправа 211.

Під диктовку записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.

Путь, біль, магістраль, Сибір, полин, степ, дріб, рояль, тюль, шинель, собака, невістка, сирота, жайворонок, голова, академік, фламінго, місіс, озеро Ері, острів Хоккайдо.

1. Як визначити приналежність іменників до одного з трьох родів?

2. Що слід пам'ятати про іменники спільного роду?

3. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.

4. Як визначається рід в незмінюваних іменниках? Пригадайте правила.

Домашня робота: повторити відомості з теми

Мета: Поглибити відомості школярів щодо словотвору іменників; формувати вміння правильно утворювати іменники на позначення назв жителів певного пункту 

• Перегляньте навчальне відео

• Опрацюйте представлений нижче матеріал

• У сучасній українській мові назви осіб за місцем проживання утворюються за допомогою суфіксів -ець, -анин(-чанин), -ук, -ак, -ит, -ич. Найбільш продуктивним є суфікс -ець, що поєднується з основами назв населених пунктів: євпаторієць, херсонець, обухівець, полтавець, чернігівець.

• Вибір одного з названих вище словотвірних суфіксів залежить від фонемного кінця твірної основи конкретного топоніма. Якщо вона закінчується суфіксами -иць, -ець, -ськ, то іменник на позначення назви жителя населеного пункту утворюється за допомогою суфікса -анин: Вінниця — вінничанин, Хомутець — хомутчанин, Луганськ — луганчанин, Донецьк — донеччанин.

• Кінцевий суфікс -івк топоніма передбачає вживання в назвах жителів суфікса -ець: Романівка — романівець, Калинівка — калинівець, Ковалівка — ковалівець, Павлівка — павлівець.

• Якщо в назвах населених пунктів є компоненти -город / -град, -піль / -поль, то похідні іменники утворюються додаванням суфікса -ець: Бориспіль — борисполець, Ямпіль — ямполець, Тернопіль — тернополець, Павлоград — павлоградець, Миргород — миргородець.

• Донедавна словотвірний суфікс -ець уживався в іменниках паралельно із суфіксом -чанин: черкасець — черкащанин, полтавець — полтавчанин, ірпінець — ірпінчанин, дикунець — дикунчанин.

• Останнім часом словники й довідкові видання не подають паралельних назв жителів на -чанин. Проте це не стосується тих іменників — назв жителів, для яких суфікс -анин / -чанин є єдиним словотвірним засобом: Київ — киянин, Львів — львів’янин, Ромни — роменчанин, Харків — харків’янин, Суми — сумчанин.

• Для творення назв осіб жіночого роду найчастіше до іменників чоловічого роду додається суфікс -к(а), при цьому суфікси -ець, -ин зазвичай відпадають: полтавка, ірпінка, черкаска, вінничанка, лучанка.

• Часом між твірною основою і словотвірним суфіксом з’являється інтерфікс: кременчужець — кременчужанка, коломиєць — коломиянка, житомирець — житомирянка.

• Домашня робота: зробити виписки найважливішого матеріалу

Мета уроку:

Навчальна: дати відомості про активну й пасивну лексику, сформувати поняття про застарілі слова та неологізми, пояснити відмінність між архаїзмами та історизмами, витлумачити їхню роль та роль неологізмів у мовленні та особливості їхнього використання,

Розвивальна: формувати вміння визначати застарілі слова в реченнях і текстах, удосконалювати навички користування словниками, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість,

Виховна: культуру усного й писемного мовлення.

• - Характерною особливістю словникового складу мови є його безперервний розвиток. Частина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. Це основний словниковий фонд мови. Разом із тим склад деякої частини лексики у процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають загальновживаними, інші  застарілими. Є слова, що досить швидко долають шлях від неологізмів до застарілих 

- У постійній кількісній і якісній зміні (в утворенні нових і виході з ужитку або переосмисленні застарілих слів і відновленні їх функціонування в мові) виділяють активний і пасивний запаси слів

  До активного запасу належать слова, які повсякденно і широко вживаються. Такі слова становлять ядро словникового запасу мови. Їм не властивий відтінок новизни або застарілості.   Активна лексика охоплює як споконвічно українські слова, так і численні групи запозичень. Вона об’єднує також спеціальні терміни, що вживаються в середовищі людей певних професій, спеціальностей

• Переглянути навчальне відео

• Записати речення, визначити в них власне українські та запозичені (іншомовного  походження) слова. Витлумачити лексичні значення цих слів, за потреби скориставшись словником.

•     1. В хвилини тихого світання усі дерева п'ють росу (Л.Дмитерко). 2. Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка). 3. А день – як вестерн. Не стиха й на мить розгнуздана пташина канонада. (Є.Гуцало). 4. На вулиці біганина, шум. (А.Головко). 5. В туфельках моделі секонд-хенд дівчинка іде  на уїк-енд. (За  Н.Гуменюк).

• Переписати, вставляючи пропущені літери. Визначити іншомовні слова та він них утворені (похідні). Пояснити лексичне значення кожного такого слова, за потреби звернувшись до словника іншомовних слів.

1. Оф..си аж тріщать від найсучаснішої техніки: телефонів, факсів, комп’ютерів, пр…нтерів, сканерів, ксероксів,  мон..торів. (О.Сенчик). 2. Людина сама собі створює безліч проблем:  заборон, пер..шкод, бар’єрів, ф..льтрів і шлагбаумів. (О.Сенчик). 3. Боятися треба хіба що духовної г..под..намії і екологічного забруднення душі. (Я.Климентовська).

*Визначити орфограми в іншомовних словах та словах, від них утворених.

* Пояснити вживання розділових знаків.

• Виписати слова іншомовного походження та похідні (утворені) від них. Пояснити лексичне значення виписаних слів, визначити в них орфограми, обґрунтувати  написання слів.

• Хто свого часу творив імідж, скажімо, Лесі Українці? Та ніхто. Донедавна й понять таких не було – імідж, рейтинг. Вона сама собі творила популярність. Титанічною працею творила, потужним талантом своїм. “Публіка” ж,  очевидно,  мала право на вибір “свого” взірця. (З газети).

• Розподільний диктант.

Диктовані парами застарілі слова та їхні відповідники в сучасній мові записати в дві колонки так, щоб спочатку йшло літературне слово (нормативне), потім  його застарілий синонім. Є застарілі слова історизмами чи архаїзмами?

 Бій – баталія, військо – дружина, комонний – кінний, вікторія – перемога, перекладач – толмач, ректи – говорити, підліток – отрок, красило – барвник, перукар – кауфер,  кольдкрем – мазь.

• Домашня робота: знати, що таке мовна норма

• Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою і рекомендований до вжитку як обов’язковий. 

Мета: поглибити знання учнів про багатозначні та однозначні слова, розширити відомості   про основні типи переносних значень; розвивати образне мислення учнів, уяву; виховувати любов до рідного слова

• Перегляньте навчальне відео

• Попрацюйте над запропонованим матеріалом

• - Яких слів більше – однозначних чи багатозначних? Наведіть приклади однозначних слів.

• - Доберіть синоніми до слів «однозначність» і «багатозначність» (моносемія і полісемія).

• - Чому шахову фігуру та спортивний снаряд називають конем?

• - Яка різниця між прямим та переносним значенням? Свою відповідь ілюструйте прикладами.

• - У яких стилях слова в переносному значенні вживаються частіше, у яких – рідко? Чому?

• - Як ми на уроках літератури називаємо прикметники, вжиті в переносному значенні? (епітети)

• - Які ще тропи творять шляхом перенесення властивостей одного предмета на інший (метафора, метонімія, синекдоха). Наведіть приклади.

• Довідка:

• Метафора – троп, побудований на вживанні слів у переносному значенні на основі подібності за кольором, формою, призначенням. (Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків. (М.Коцюбинський). На землю швидко напинається пітьма. (У.Самчук).

• Метонімія – це троп, побудований на перенесенні значення за суміжністю, тобто на основі тісного внутрішнього чи зовнішнього зв’язку між зіставлюваними поняттями. Зв’язок цей може бути між автором та його твором (читати Шевченка); між дією й знаряддям дії (все пішло під ніж); між посудиною і вмістом (хоч відро випий); між предметом і матеріалом (ходити в золоті й діамантах); між місцевістю й людьми, які в ній перебувають (місто спить).

• Синекдоха – троп, побудований на кількісній заміні: однина вживається замість множини, частина замість цілого, видова назва замість родової (І на оновленій землі Врага не буде, супостата. А буде сині буде мати,І будуть люде на землі.(Т.Шевченко).

• ІІІ. Виконання практичних завдань

• 1.  Розподільна робота

• Поділіть подані слова на дві групи: 1) однозначні; 2) багатозначні.

• Ясен, лисячий, оксамитовий, червоний, вузький, трійка,м’який, чорний,  чистий, блакитний, широкий, здоровий, солодкий, вовчий, шовковий, залізний, круглий, аспірин, Дрогобич, Карпати, година, заєць, гніздо, ручка, ніжка, спинка, вуш­ко,  лист, стіл, хек, буква, алфавіт, пенал, цезій, зуб, шапка,  сосна, вишня, абсолютизм, сирота, термін, клен, префікс, суфікс, олівець, лис, фонологія, золото, морфема, цунамі, чапля, муха, судак, дев’ятий, меблі, щиглик, бузок, стіна, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, крило, рукав, змія, хвощ, бігти, волейбольний, їсти, гризти, атестувати, клеїти, зняти, читати, шлях, п'ять, дятел, жоржина, голова.

• · Які слова переважають серед однозначних? 

• · До 3 прикметників (на вибір)  доберіть такі іменники, які б розкривали багатозначність цих слів.

• 2.  Творче конструювання

• За поданими лексичними значеннями відгадайте слова. складіть із ними  словосполучення, проілюструвавши всі відтінки значень. Визначте, у яких випадках слова вжиті  в прямому значенні, в яких – у переносному.

• Наприклад:

• Такий, що має велику вагу; той, що завдає фізичних або душевних страждань; такий, що відбувається, проходить із найбільшим ступенем вияву (про горе, температуру тощо); малорухливий, неповороткий, повільний; складний, пов’язаний із великою затратою фізичних або розумових сил; такий, що відбувається з великим напруженням, складний – важкий.

• Важка сумка – важка втрата – важка хвороба – важка хода – важка задача – важкі бої.

• 1)  Такий, що має колір сажі, вугілля; непроглядний, густий, темний; пов’язаний з труднощами, незгодами; властивий злісній, підступній людині (темний).

• 2)  Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця; не розвіюватися, триматися в повітрі; бути в стані бездіяльності, не діяти, не працювати; не розходитися, заповнюючи який-небудь простір; триматися певний час (стояти).

• 3)  Переміщатися зверху вниз під дією власної ваги; втрачатися, зменшуватися (про віру, надію тощо); зменшуватися кількісно (про обсяги) (падати).

• 4)  З’являтися на світ під час пологів; з’являтися, виникати, створюватися (народитися).

• 5)  Такий, що значний за розміром, величиною; значний, важливий своїм значенням; дорослий; значний за часом; такий, що вимагає тривалого виконання (великий).

• 6)  Одиниця виміру плоского круга, що дорівнює 1/90 частині прямого кута; одиниця виміру температури; одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола; умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях; ступінь або міра чого-небудь (градус).

• 7)  Такий, що має гострий кінець, здатний колоти чи різати; такий, що дуже впливає на органи чуття (про смак, запах тощо); надзвичайно сильний щодо міри свого вияву; розвинутий, витончений (про смак, зір тощо) (гострий).

• 3.  Спостереження над мовою

• Визначте типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) в поданих словосполученнях. З’ясуйте їх стильове забарвлення. З виділеними словосполученнями складіть речення.

• Ходити в золоті,  гусениця трактора, випити каву,  стріла крана, легкий сніданок, твердий характер, під’їхала п’ятірка,  вивчити Лесю Українку, гостра зацікавленість, мати руку в районі, думка летить, підписати папір; підпис під документом; протерлися лікті, переговори Києва з Москвою, читати Франка, цукровий завод, чорне золото, біле золото, золоті руки, таблетки від голови, твердий погляд,  собача кропива,  скажений огірок, залізна воля,  збирати засідання, ноги моєї тут не буде, вершина трикутника, вершина слави, горить обличчя, голодний рік,  начальство гнівається, напав на села половецький хан, Мереживо березових віток, краплина люті, спалах любові, невмите небо, зерна правди, навшпиньки піді­йшов вечір, Україна пробуджується, ліс мовчить, сердиться Дніпро, гострити слово.

• 4.  Робота з текстом

• Прочитайте текст. З’ясуйте значення та стилістичну роль слів, ужитих у переносному значенні. Якими частинами мови вони виражені? Який тип перенесення покладено в їх основі?

• По вичахлому північному небу, гнані верховим вітром, мчали довгі, схожі на химерні рибини, хмари, й кругла діжа місяця то ховалася за них, то знову викочувалася на небесну оболонь. На краю села на пласкому горбі, над схованою в очеретах та пожухлих осоках річечкою стояла стара, перекрита свіжою соломою хата з новеньким дерев’яним півнем на димарі. На тину під хатою поблискували лисини горшків, посеред двору, важко вронивши на землю голоблі, дрімав віз, на польовому озерці перегукувалося перше перелітне птаство. Терпко пахло грушами, повіви вітру доносили з лугу прогіркло-медовий запах пізнього дрібноцвіту, але всі ті запахи перебивав неприємний, кислий запах вимочених конопель, які сохли під клунею. У лозовій кошарі біля неї ремиґала пара гнідих волів. На яблуні за хатою проспівав північ молодий півник, за ним повторив інший, теж молодий, теж тріскучий, і, немовби сердячись на таку митецьку недосконалість, у хліві вивів своє високе, чисте, дзвінке крещендо старий досвідчений півнячий дискант. Із-за хмари викотився місяць, зеленаво-блідий, вияснений до блиску, на якому брат виважував на вилах брата в даремний пострах усім іншим братам, і освітив сонне село, палаючу хату на горбі (Ю. Мушкетик).

• · З’ясуйте лексичне значення виділених слів, поясніть їх правопис.

• Домашня робота: виконати тематичні тести ЗНО 

Мета дидактична: узагальнити й систематизувати знання учнів про особливості публіцистичного стилю мовлення, удосконалювати вміння й навички учнів письмово докладно переказувати текст, за складеним планом, доповнюючи його своїми міркуваннями. Мета розвиваюча: розвивати логічне мислення, пам'ять, удосконалювати культуру писемного мовлення. Мета виховна: виховувати в учнів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу моральні якості, відповідальність, пошану до українських традицій, великого Кобзаря. 

• Який вид роботи називають переказом? Назвіть види переказів. ( Переказ – вид роботи з розвитку мовлення,що передбачає відтворення змісту сприйнятого на слух, або прочитаного тексту. Перекази бувають навчальні, контрольні, усні, письмові, докладні, стислі, вибіркові, творчі).

• Чим докладний переказ тексту відрізняється від стислого?

• Що треба пам’ятати при роботі з текстом? (Усі компоненти – зміст, структура, мовне оформлення – тісно пов’язані й залежать від мети тексту, комунікативного завдання).

• За якими ознаками визначають стилі мовлення? (Сфера використання, основне призначення, жанри, основні ознаки, мовні ознаки).

• За визначеними ознаками назвіть особливості публіцистичного стилю мовлення.

ПОЕЗІЯ  і ПРОЗА ПРОФЕСІЙ

Редакція журналу щодня одержує чимало листів. Ці листи щирі й відверті. Відчувається, що їх авторам хочеться висповідатися, спитати поради. Адже розповісти про себе все, навіть найінтимніше, найзавітніше незнайомій людині легше, ніж найближчому другові.

Ці два листи прийшли одночасно. Обидва від дівчат-ровесниць. Одна дівчина, закінчивши школу, пішла працювати до канцелярії, її пригнічує одноманітність хай і нескладної, але такої буденної праці. Вона заздрить тим, хто завжди в дорозі, хто ночує в наметах, бачить над собою не стелю, а зоряне небо.

Інша дівчина стала геодезистом. Тижні, а то й місяці вона проводить у полі, тому так сумує за гамірливим містом, так заздрить своїм ровесницям, які можуть хоч щовечора відвідувати якщо не музеї й театри, то принаймні дискотеки. Професію свою вона ненавидить. «Мені здається, я сіла не в свій потяг. Треба б пересісти, але як же непросто це тепер зробити»,— пише вона.

Справді, тепер це непросто. Як і непросто, врешті, вибрати той самий «свій» потяг вчасно і правильно.

Які неправдиві,— просто-таки бутафорські уявлення має наша молодь про різні професії! Лікар — це для неї обличчя у марлевій пов'язці, яскрава лампа над хірургічним столом. Родичі очікують біля дверей операційної, уже з квітами, бо наперед переконані, що операція пройде блискуче. Сталевар — це для молодих твердий погляд, рішучий вираз мужнього обличчя, яскраве полум'я мартену... Геолог — це рюкзак, едельвейси, водоспади, ризиковані, проте завжди вдалі переправи через бурхливі гірські річки, гітара біля мальовничого багаття...

Як же легко зобразити зовнішні атрибути професій! І як нелегко розкрити істинну суть фаху! Тут уже треба збагнути прозу щоденної копіткої праці людей, бо ж без прози не існує поезії.

Життя геолога — це місяці, якщо не роки обробки зібраних матеріалів. Це бездоріжжя, побутова невлаштованість, часто бездомність і безсімейність. Крім краси гірських ущелин та екзотики дрімучих хащів, це люті комарі й набридлива мушва, це безкінечна втома.

Життя лікаря-хірурга — це безперервне фізичне й душевне напруження, це гоєння людських ран і виразок. Це будні прийому стражденних і, буває, роздратованих хворих, це виснажливі нічні чергування.  Нерідко — це й найтяжчий моральний обов'язок сказати рідним, що врятувати хворого попри всі зусилля не вдалося...

Життя вчителя — це не лише оберемки квітів у день екзаменів. Це стопи зошитів, які доводиться перевіряти до глибокої ночі, це шум у класі, штовханина на перервах, це сорок учнів із різними, такими непростими характерами... І то в кожному класі по сорок, а скільки усього? А протягом життя?

Тож придивляйтеся до людей, до їхньої праці, до прози й поезії професій, які вас зацікавили! Щоб не довелося потім пересідати в інший потяг                                             (Із журналу;  410 слів).

4. Бесіда над змістом прочитаного

• Визначте основну думку, тип і стиль мовлення прослуханого тексту?

• Через що може з'явитися незадоволення обраною професію?

• Чому непросто обрати «свій потяг»?

• Чому в молоді часто викривлені уявлення про різні професії?

• Які професії згадуються в тексті? Що відомо про зовнішні атрибути і суть кожної з них?

• Як ви розумієте вислови: «Фахівці, як і професії, бувають різні», «Без прози не існує поезії»?

Домашня робота: стисло переказати текст

Мета заняття:   
          Дидактична -    повторити та систематизувати знання учнів про вживання апострофа та м'якого знака, удосконалювати їх правописні вміння та навички; Навчити практично використовувати вивчені правила

         Виховна -    виховувати культуру спілкування; повагу до українського слова й України загалом; інтерес до літератури; прагнення до самовдосконалення.
        Розвиваюча -    розвивати пам'ять, логічне мислення, уміння працювати з таблицями, виділяти головне; виховувати пошану до художнього слова.

• Переглянути навчальне відео

• Повторити правила за слайдами

• Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м’який знак; 2) у які не треба вставляти м’який знак.

• Кавказ.ь.кий, тюр..ма, астрахан..ський, різ.ь.бяр, арал.ь.ський, камін..чик, ремін..чик, щіл.ь.ний, емул.ь.сія, мален.ь.кий, електропаял.ь.ник, астрахан..ці, щонаймен..ший, нян.ь.чити, економіч..ний, шахтарс.ь.кий, емал.ь.ований.

•   Замість крапок поставити, де потрібно, апостроф. Слова з апострофом та бе апострофа записати у два стовпчики.

•              ВАРІАНТ № 1                                                   ВАРІАНТ № 2
  Присв..ята, торф..яний, розв..язати,                       Дзв..якнути, розп..ятий,
  моркв..яний, комп..ютер, роз..орати,                     медв..яний, арф..яр, п..юре,
  двох..ярусний, жаб..ячий, б..юджет,                      риб..ячий, ін..єкція, Лук..ян,
  В..ячеслав, Св..ятослав, Григор..єв,                        пів..ялинки, В..яземський,
  м..юхик-хол.                                                              Рум..янцев, ф..юзеляж.

• Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила вживання м’якого знака.

• Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол..с..кий, в’юн..кий, держал..це, кружал..це, ціпил..но, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац.., Хар..ків, Мозир.., шир..ма, сімдесят.., сім..сот, с..огодні, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кавказ..кий, бас..ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, син..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові, вір..те, удар..мо, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, шіст..ома, с..ома, віс..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, сваш..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гір..ку, гал..ці, Гал..ці, пол..ку (танок), пол..ку (військова одиниця), тіл..ки, (з) тол..ку, міл..ка (риба), міл..кий.

• Домашня робота: виконати тематичні тести ЗНО 

Мета: вчити учнів новим поняттям «асиміляція», «дисиміляція», «метатеза»; розвивати вміння правильно відслідковувати мовленнєві фонетичні процеси подовження та спрощення; виховувати старанність, бажання дізнатися більше про історичний розвиток рідної мови 

• Переглянути навчальне відео

Учені-мовознавці, аналізуючи взаємодію звуків у мовному потоці, виявили, що на якість їх постійно впливає артикуляція сусідніх звуків. Внаслідок цього відбуваються комбінаторні зміни звуків. Одні з них пристосовуються до інших, деякі уподібнюються, коли поряд стоять звуки однієї групи. Уподібнення називається латинським терміном — асиміляція.

Уподібнення (латинський термін — асиміляція) — це зміни голосних або приголосних під впливом попереднього звука на наступний чи наступного на попередній. Наприклад: у слові [проз'ба] (просьба) глухий [с'] перед дзвінким [б] одзвінчується, перетворюючись на дзвінкий [з']; у слові [н'іхт'і] (нігті) дзвінкий [г] перед глухим [т] оглушується, переходячи в [х]; у слові [куз'н'а] (кузня) твердий [з] перед м’яким [н'] пом’якшується. Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією — розподібнення, коли при взаємодії звуків однієї групи один із них втрачає яку-небудь спільну ознаку. Наприклад, слово кращий утворилося так: [красший] - [крашший] - [крашчий].

Протилежним за наслідком є фонетичне явище, яке називається дисиміляцією, коли при взаємодії однакових звуків один із них втрачає які-небудь спільні ознаки.

Асиміляція в сучасній українській мові буває:

а) за дзвінкістю і глухістю приголосних;

б) за місцем і способом творення;

в) за м’якістю і твердістю вимови.

Асиміляція в групах приголосних за дзвінкістю і глухістю, тобто за участю голосу в їх творенні, полягає в тому, що дзвінкі приголосні перед глухими, уподібнюючись їм, втрачають голос і вимовляються як глухі, а глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Найважливіші наслідки такої асиміляції:

а) префікс (і прийменник) з у позиції перед кореневим глухим приголосним звичайно асимілюється з цим приголосним і змінюється на с: зписати — списати, з хати — с хати.

б) глухі приголосні майже послідовно асимілюються наступними шумними дзвінкими: боротьба, молотьба, просьба, вокзал (вимовляється бород'ба, молод'ба, проз'ба, воґзал).

Асиміляція в групах приголосних за місцем і способом творення дає такі найголовніші наслідки:

а) зубні приголосні перед шиплячими змінюються на шиплячі:

с + ш — шш: принісши — принішши; з + ш — жш — шш:без шуму — беижшуму — беишшуму; з + ж — жж: зжити —жжити тощо.

б) шиплячі перед зубними змінюються на зубні: ш + с' — с'с': купаjешся — купаjес'с'а; ч + с — ц'с': не мучс'а — не муц'с'а.

в) проривний т перед ч і ш змінюється на шиплячий: т + ч — чч: закві'тчати — закві'ччати.

г) проривний т перед ц змінюється на ц: коритце — корицце.

Наслідком асиміляції є пом’якшення д, т, з, дз, с, ц, н, л у позиції перед іншим наступним пом’якшеним приголосним:д'н'і, ц'в'ах.

Дисиміляція, або розподібнення, спостерігається в фонетичній

системі української мови значно рідше, ніж асиміляція. Найголовніші наслідки її такі:

1) зміна приголосних кт на хт: къто — кто — хто. Приголосні к і т проривні. Внаслідок розподібнення звук к змінився на фрикативний х, отже, спільна ознака в творенні цих звуків зникла.

2) зміна чн на шн, що характерна для ряду давніх слів української мови: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, сердешний. Розподібнившись із наступним н, звук ч втратив у цьому звукосполученні елемент проривності.

1. Виконання вправ

Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Визначте асиміляцію звуків

• за дзвінкістю-глухістю (косьба, молотьба, просьба, анекдот, з саду, кігті, з поля, з коня, безхмарний, вокзал)

• за місцем і способом творення (журишся, Вітчизна, піщаний, Донеччина, здається)

Домашня робота: вивчити мовне явище - метатеза (зміна у слові менш зручних поєднань звуків більш зручними. Так наприклад, слово бондар історично звучало як боднар (від слова бодна, тобто діжка). Тільки вимовити боднар і справді нелегко, тому що б, д належать до шумних, н, р – до сонорних. Такі комбінації звуків у словах, як правило, не приживаються. Тому д та н історично помінялись місцями задля милозвучності). 

З лінгвістикою тексту пов'язане вчення про дискурс (франц. dіsсоиrsе – мовлення). До 80-х років XX ст. термі­ни "дискурс" і "текст"уживалися як синонімічні. Це по­яснюється браком у певних європейських мовах слова, відповідного франко-англійському "дискурс", тому його замінили найменуванням "текст". 

• Ознайомитись із навчальним відео

Розрізнення понять "текст" і "дискурс" відповідає по­ложенням Ф. де Соссюра про мову і мовлення (лінгвістики мови і лінгвістики мовлення), означає відмінність тексту і дискурсу, однак не протиставляє їх, а підкреслює їхню єд­ність. 

Основні характеристики цих двох одиниць можна представити у вигляді опозиційних пар:• текст – одиниця лінгвістичного аналізу, дискурс – комунікативного, їх можна розглядати як відповідники речення і висловлювання; 

• усність – писемність; письмовий текст протистав­ляється усному дискурсу; відповідно текст – це предика­тивна одиниця, а дискурс – це мовленнєва дія, або мов­леннєвий акт. Письмовий текст має певні переваги над дискурсом: сказане усно необхідно запам'ятати, щоб керу­ватися цим або передати іншим. Немає потреби у запа­м'ятовуванні написаного, оскільки текст закріплений на маріальному носії, його можна прочитати у будь-який час;  

час створення – передавання; створення дискурсу збігається з часом його передавання, за умови, що мовлен­ня не передається за допомогою магнітних носіїв або зміст сказаного не надходить через посередника; створення тек­сту переважно не збігається з часом його передавання: текст створюється в один час, а передається та надходить до адресата в інший; 

монологічність – діалогічність; дискурс передбачає часто інтерактивну дію, а текст – монолог; 

обсяг – дискурс передбачає протяжність, а текст може бути дуже коротким (складатися з одного речення); 

Домашня робота: ознайомитись із запропонованим навчальним матеріалом

Зміст ділового спілкування визначається потребами у співробітників державної податкової служби зв’язків з громадськістю і платниками податків, яка передбачає узгодженість дій, розуміння кожним учасником спілкування мети, завдань і специфіки цієї діяльності. Мета такого спілкування – наблизити до себе зацікавлених осіб, схилити до певних вчинків і дій, навіть змінити погляди й думку. Це визначає стратегію ділового спілкування.

З метою формування й підтримки позитивної громадської думки, досягнення бажаної поведінки громадськості використовують різні форми ділового спілкування, найпоширенішими серед яких є брифінги, прес-конференції," круглі столи", інтерв’ю.

Брифінг Брифінг [англ. Briefing, букв. – інструктаж] – це захід, спрямований на негайне повідомлення засобам масової інформації про якусь важливу подію.

Представляє собою коротку інструктивну зустріч керівництва податкового органу із журналістами. Повідомлення на брифінгу мають односторонній інформативний характер з ілюстрацією конкретних фактів. Це та ж прес-конференція, але без коментарів.

Брифінг – спосіб забезпечення ЗМІ відомостями про розвиток подій.

Брифінг проводиться для інформування громадськості про якусь важливу подію, як-то:

• прийняття нового закону,

• введення нового податку,

• зміни у податковому законодавстві тощо.

Цей захід у більшості випадків носить офіційний характер, він обмежений часом та конкретним змістом повідомлення.

Метою проведення брифінгів і прес-конференцій є доведення до громадськості через засоби масової інформації позиції податкового органу з тієї чи іншої проблеми.

Пресконференція Інколи у практичній діяльності органів ДПС може виникнути необхідність з’ясування дискусійних питань або привертанні уваги платників податків, громадськості до якоїсь проблеми. В цьому випадку використовують прес-конференцію із запрошенням представників ЗМІ.

Великий вплив на результати заходу має попередня підготовка. Готується вступне слово, в якому пояснюється основна причина скликання прес-конференції. Поширюється пресреліз, який може містити цитати із виступу відповідальної особи органу ДПС на прес-конференції. Готується пакет для преси з додатковими матеріалами, що стосується теми прес-конференції.

Для того, щоб прес-конференція досягла мети, необхідно при її підготовці і проведенні врахувати декілька обставин:

• 1. Час проведення. Найкраще проводити пресконференцію в середині тижня, тому що понеділок – редакційний день у ЗМІ і можна не досягти бажаної активності представників ЗМІ, а п’ятниця – день перед вихідними, день культурних програм, що також може відобразитися на присутності журналістів. Відомо, що журналісти – професійні "сови" (пізні записи, монтаж), тому доцільно призначати прес-конференцію з 12.00 до 14.00, бо з 15.00 починається здавання матеріалів у редакціях, записи, студійний час.

• 2. У запрошенні обов’язково повинна вказуватися тематика, що дозволить редакціям відправити на пресконференцію компетентних у даному питанні журналістів. Запрошення краще оформляти як іменне і відправляти за 5-7 днів до прес-конференції. За два дні до прес-конференції можна дати наступний анонс про неї. Не пізніше ніж за добу до прес-конференції доцільно обдзвонити ЗМІ хоча б ключові, для з’ясування питань: Чи отримали запрошення? Чи планується присутність? Чи необхідна додаткова інформація? За день до проведення або вранці в день заходу можна зв’язатися з редакціями і студіями за телефоном і нагадати запрошеним про час і місце проведення прес-конференції.

• 3. Прес-конференція повинна мати чіткий сценарій проведення, який складається із двох частин – викладення позиції організаторів із проблеми і відповідей на питання журналістів. Час на проведення кожної частини визначається організаторами (як правило 10 хв. для повідомлення, 20 хв. – для відповідей на запитання).

• 4. Вести пресконференцію може особа, відповідальна за зв’язки із громадськістю або пресою. Ведучий обов’язково представляє журналістам учасників, серед яких бажана присутність особи, уповноваженої приймати остаточні рішення з питань прес-конференції.

• 5. Доцільно провести реєстрацію учасників пресконференції з боку ЗМІ, що дасть змогу аналізувати результати зустрічі за їх публікаціями. Під час реєстрації дуже добре роздавати матеріали, що інформують про факти і пояснюють проблему прес-конференції. Це вбереже від викривлення інформації (не так записали, почули, видалося та ін.).

Для будь-якої пресконференції існують певні правила проведення:

• доповідач чітко зачитує текст короткої заяви, в якій ідеться про причини заходу.

• репортерів запрошують ставити запитання.

• запитання ставляться по черзі, професійні стандарти передбачають, що журналісти будуть притримуватися оголошеної теми.

• перед останнім запитанням хтось із команди організаторів нагадує, що відведені 20 хв. пройшли.

Інтерв’ю – це бесіда у формі запитань і відповідей, діалог між людиною, що володіє інформацією, і журналістом, що бажає цю інформацію отримати. Така бесіда розрахована на обнародування. Вона дає змогу показати погляди особи на якесь важливе питання, подію.

Існують певні особливості й відмінності проведення інтерв’ю для радіо і телебачення та інтерв’ю для друкованих засобів масової інформації.

Підготовка ж змісту інтерв’ю будь-якого виду передбачає:

• аналіз теми, вивчення матеріалів з теми, передбачення найважчих запитань і підготовку найкращих відповідей на них;

• спробу встановити психологічний контакт із представником ЗМІ, можливе запрошення його в ДПА або ДПІ для ознайомлення з обстановкою, в якій проходитиме інтерв’ю;

• визначення позиції особи, що дає інтерв’ю, – слід заздалегідь сформулювати для себе думку, яка має бути доведена до глядачів або слухачів через інтерв’ю, підібрати для її підкріплення матеріали із авторитетних джерел;

• визначити композицію інтерв’ю, тобто формулювання основних відповідей на можливі запитання, орієнтовну сукупність яких теж важливо правильно спрогнозувати;

• знання аудиторії програми або друкованого органу, де буде вміщене інтерв’ю, вміння вибрати жанр і обсяг інтерв’ю;

• стислість відповідей, які мають бути прямими, відповідати темі, чіткими та логічними, такими, що не розпорошують повідомлення;

• щирість, правдивість відповідей. Ніколи не можна приховувати або викривлювати інформацію, бо це викличе недовіру і до особи, що дає інтерв’ю, і до ДПС, яку вона представляє.

Особі, яка дає інтерв’ю перед телекамерою, крім зазначених рекомендацій, слід:

• бути самою собою, триматися вільно, природно. Говорити просто, не стримувати міміку й жести. Бажано уникати важких для вимоги і довгих слів, надто складних речень;

• бути впевненою у собі, адже інтерв’ю беруть тоді, коли хочуть отримати якусь інформацію. Особа, що дає інтерв’ю, більше обізнана з питань, які складають тему інтерв’ю, ніж інтерв’юер-журналіст;

• відповідно одягтися, стиль і колір одягу мають бути стриманими, діловими, щоб зовнішність не відволікала від змісту інтерв’ю.

Особі, яка дає інтерв’ю для друкованих ЗМІ, можна порадити:

• запропонувати репортеру після коротких відповідей на поставлені запитання, додаткову інформацію (цифри, факти, посилання на офіційні джерела – якщо вони є під рукою), що зробить інтерв’ю більш вагомим;

• не використовувати при відповідях на запитання дані або факти, опублікування яких у ЗМІ не бажане.

"Круглий стіл" Однією із форм заходів, спрямованих на виконання програми формування високої податкової культури, є "круглі столи" за участю керівників податкових органів спільно з представниками громадських організацій, адвокатури та господарських судів з питань роз’яснення та застосування норм податкового законодавства, а також доведення до громадськості позиції органів ДПС України.

Тема й питання для обговорення визначаються і оголошуються заздалегідь. Це дає можливість учасникам підготуватися до обговорення, приготувати матеріали для демонстрації, аналітичні дані, фактичні матеріали, що робить засідання цікавим, активним і результативним. Кількість учасників, як правило, коливається від 6 до 10 чоловік.

Засідання проходить у залі засідання або іншому пристосованому приміщенні. Учасники розміщуються за одним столом, поряд з кожним ставиться табличка, де зазначається інформація про особу або організацію, яку вона представляє роботу організує ведучий. Перед початком виступів і обговорення він представляє всіх присутніх, звичайно черговість представлення задається порядком розміщення за столом – наприклад, за часовою стрілкою.

Ведучий знайомить присутніх з порядком обговорення. Оголошує регламент для кожного, хто виступає, – відповідно до важливості його виступу. В процесі обговорення ведучий слідкує за дотриманням регламенту, тактовно пропонує скоротити виступ, якщо необхідно, або навпаки, виділяє додатковий час.

Закінчується обговорення коротким резюме ведучого, прийняттям відповідних програм або ухваленням пропозицій з метою удосконалення діяльності податкових органів.

Коли проводиться такий захід, обов’язково слід передбачити участь у ньому представників ЗМІ. Одним із результатів "круглого столу" можуть бути інформаційні повідомлення про нього у пресі. За його матеріалами можна провести прес-конференцію, запросивши на неї представників місцевих ЗМІ, національних інформаційних агентств і відомчих видань.

Можна підготувати і розіслати прес-реліз, організувати інтерв’ю із найбільш авторитетними учасниками "круглого столу". Тобто, необхідно організувати його всебічне висвітлення у ЗМІ.

Домашня робота: ознайомитись із викладеним матеріалом, знати особливості кожного виду публічної взаємодії

Мета уроку: пояснити особливості діалогу як різновиду прямої мови, вживання розділових знаків у текстах із діалогом; формувати вміння записувати тексти з діалогом, правильно розставляючи розділові знаки, інтонувати такі тексти; виховувати повагу до людської кмітливості, дотепності, мудрості; розвивати логічне й образне мислення, емоційну сферу. 

• Переглянути навчальне відео

• Опрацювати теоретичний матеріал на стор. 224

• 1.Висловлювання співрозмовників у діалозі називаються….(репліка)

• 2.Діалог використовується в …(усній) формі мовлення.

• 3.Існують такі правила спілкування:…(не перебивати співрозмовника, слухати зацікавлено й доброзичливо; дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника, дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу). 

•   Пам’ятка  «Як вести діалог і дотримуватися вимог спілкування»

• 1.Дотримуйтесь теми й мети спілкування.
  2.Під час спілкування не перебивайте співрозмовника.
  3.Будуйте репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловлювати власну думку.
  4.Слухайте зацікавлено й доброзичливо.
  5.Дбайте про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.
  6. Додержуйтесь етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

• Прокоментувати вживання розділових знаків при діалозі у вправі 303

• Оформити правильно діалог у вправі 304

• Домашня робота: усно виконати вправу 305 на стор. 226-227

Мета: формувати ключові та предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань: поглиблювати знайомство учнів з особливостями будови речень з прямою й непрямою мовою, учити правильно інтонувати їх; удосконалювати вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з прямою мовою; сприймати й відтворювати текст, що містить пряму мову; розвивати логічне мислення, пам'ять і увагу; учити самоорганізовуватись до пошукової діяльності, орієнтуватись в інформаційному просторі, формулювати мету власної діяльності та робити висновки; виховувати любов і повагу до мови, ввічливість, повагу до співрозмовників. 

• Перегляньте навчальне відео

У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Існує пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма (непряма мова).

1.      Робота з опорною схемою «Пряма мова»

Розгляньте схему й сформулюйте визначення прямої мови.Схеми розміщено зліва.

• Порівняйте речення. Чим вони відрізняються? Яке з речень точніше передає інформацію?

«От розбійники! – басить дід. – Чайок не можна зобиджати. То ж санітари морські»

(Ю. Збанацький).

Дід сказав дітям, що чайок не можна зобиджати, бо вони є морськими санітарами. Дід переконував дітей в необхідності охороняти чайок як морських санітарів.

Висновок. Непряма мова – це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. Непряма мова не відтворює лексичних, синтаксичних особливостей, емоційного забарвлення чужого висловлювання.

• Перебудуйте подані синтаксичні одиниці спочатку на речення з прямою мовою, а потім на речення з непрямою. Прокоментуйте різницю між ними та їхнім інтонаційним оформленням.

• О земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді! (М. Рильський). Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті (П. Тичина).

• Поясніть розділові знаки.

Довідка. У цілого війська девіз був один: «За волю, за рідну Вкраїну!» (Леся Українка). «Ні, світла не здолає тьма», – сказав давно поет ( Л. Дмитерко). «Мамо, – питаю,

•        то льони цвітуть?» (О. Гончар). «Я б сонце засліпив, – розхвастався Ліхтар, – якби мене хтось підіймав до хмар!» (В. Симоненко). Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде», – промовив сусід (С. Васильченко).«Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом» (А. Головко). «Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман. – Сідайте!» (Б. Лепкий).

• Запишіть речення, розставте розділові знаки. Свій вибір аргументуйте.

А куди ви їдете, люди добрі? осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський). Помилуйте! йому Ягнятко каже На світі я ще й году не прожив (Л. Глібов). Прощавайте, люди добрі! Прощавайте! голосно прощався з козаками бранець Повісять мене вражі ляхи ні за нюх абаки (Я. Качура). Нема Січі; очерети у Дніпра питають Де-то наші діти ділись, де вони гуляють? (Т. Шевченко). Ну що, покатати тебе на літаку? запитав Михайло в брата і, побачивши благальні очі Андріяна, додав Тобі не можна, малий іще (О.Копиленко). Та й дивлюсь нишком, чи не пізнаю його де, коли чую Ой мені лишенько! жахнулася Катря обік мене (Марко Вовчок). Наші діти вчив Макаренко це майбутні творці історії…

• Домашня робота: повторити розділові знаки при прямій мові на стор. 211-227 підручника

Мета: озрізняти прості неускладнені, прості ускладнені, складні речення. Розрізняти ССР, СПР, БСР, доречно використовувати їх у мовленні. Пояснювати розділові знаки у СР. Визначити концепт ЩАСТЯ (що є щастя в нашій свідомості) Поглибити знання про складне речення та його ознаки, будову, інтонаційні особливості, удосконалювати пунктуаційні навички, навички роботи з тестовими завданнями, розвивати зв'язне мовлення, виховувати кращі моральні якості Щастя в усіх його вимірах 

Складносурядне речення – це речення, частини якого поєднані сурядним зв’язком. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. 

Чи, або, то-то. Але, а, та(але), проте, зате. І, й, та(і), ні-ні, ані Розділові Протиставні Єднальні Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності . 

Вправа 1 Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця. Усі співчувають нещастям своїх друзів, і лише небагато радіють їхнім успіхам. Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях. 

Складнопідря́дне ре́чення — складне речення, у якому одна частина за змістом і граматично залежить від іншої та з'єднується з нею за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. 

З підрядною означальною частиною З підрядною з’ясувальною частиною З підрядною обставинною частиною СПР 

Вправа 2 Ми буваємо щасливі, тільки відчуваючи,що нас шанують. Щастя там, де нас люблять і шанують. Мистецтво – це посередник того, що не можна висловити. Потрібно мріяти, щоб майбутнє обернути в сьогодення. А. СПР з підрядною означальною частиною Б. СПР з підрядною з'ясувальною частиною В.СПР з підрядною обставинною частиною мети Г. СПР з підрядною обставинною частиною причини Д. СПР з підрядною обставинною частиною місця 

Складне речення, частини якого поєднані між собою лише за допомогою інтонації — без сполучників і сполучних слів, називається складним безсполучниковим. У складному безсполучниковому реченні немає головного й залежного речень, і все-таки між його частинами можуть бути різні смислові зв'язки. Залежно від цього складні безсполучникові речення поділяють на: речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами: речення з відносно залежними частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу 

Розділові знаки в БСР [ ] , [ ] [ ] ; [ ] [ ] : [ ] [ ] - [ ] 

Вправа 3 Не ганяйся за щастям воно завжди знаходиться в тобі самому. 

Вправа 4 Справжнє щастя неможливо знайти, якщо займатися тільки його пошуками: воно приходить завдяки служінню людям, любові й щастю, яке ми приносимо у світ. 

ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО І. А. Пам'ятай, що полотно майбутнього щастя тчеться кожною миттю радості сьогодення. Б. Альтруїзм – один з перших кроків до власного щастя В. Щастя - рівновага розумних бажань і можливості їхнього задоволення. Г. Мудрець щасливий, маючи небагато 1. Просте 2.Просте, ускладнене відокремленими членами речення 3.Просте, ускладнене однорідними членами речення 4. Складне 

ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО ІІ А. Не багатство робить людину щасливою, а щастя робить людину багатою. Б.Найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей. В. Міцне щастя – доля чесної людини. Г. Щастя – це життя без турбот і печалі, щастя – це стан душі. Д. Розум, безумовно, перша умова для щастя. 1.Просте неускладнене 2. ССР 3. СПР 4. БСР 

ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО ІІІ. А. Жодна людина нещаслива, поки вона вважає себе нещасливою. Б. Люди щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими. В. Щасливий той, хто вважає себе щасливим. Г. Ми стаємо щасливими, тільки відчуваючи, що нас поважають. Д. Я щасливий, бо не хочу думати про нещастя. 1.СПР з підрядною обставинною частиною міри й ступеню 2. СПР з підрядною означальною частиною 3. СПР з підрядною з'ясувальною частиною 4. СПР з підрядною обставинною частиною умови 

Узагальнювальні слова — це слова або цілі словосполучення, що об’єднують в одну групу всі перелічувані однорідні члени речення: А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає: щебече, і свистить, і тьохкає, і торохтить.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире. Наприклад: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.

Запам’ятати правила вживання розділових знаків допоможуть схеми:

О, О, О — УС…

 …УС: О, О, О.

 …УС, як-от: О, О, О.

 УС: О, О, О —…

При однорідних членах речення може бути узагальнювальне слово, яке своїм значенням об'єднує однорідні члени речення. Наприклад: До школи поспішають хлопчики: Іванко, Кирило й Данило. 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО Й ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ВИКОНУЮТЬ ОДНАКОВУ СИНТАКСИЧНУ РОЛЬ 

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ДВОКРАПКА ТИРЕ Якщо узагальнювальне слово стоїть ПЕРЕД однорідними членами речення, то перед ними ставимо ДВОКРАПКУЯкщо узагальнювальне слово стоїть ПІСЛЯ однорідних членів речення, то після ними ставимо ТИРЕ 

НАПРИКЛАД: Дуби, берези, буки - ліс шумить буйними верхами. У материнській пісні є все: злагода, спокій, надія.3. Над яром, над болотами, над лісом - дощило скрізь.4. Трава навесні переливалась зеленим: смарагдовим, малахітовим, салатовим та оливковим. 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Параграф 55 (опрацювати теоретичний матеріал)Вправи 443, 444 (усно)

Переходимо до розгляду простих ускладнених речень. І розпочнемо цю тему найпростішим ускладненням — однорідними членами речення. Про них ви вже маєте знати із попередніх класів, але варто повторити і конкретизувати раніше вивчене. Тож з’ясуймо, якими бувають однорідні члени речення і в чому полягають їх особливості!

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Тобто, однорідні члени — ті, які стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.

Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.

Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “…сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:

а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);

б) за допомогою одиничних сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра.)

в) Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);

г) за допомогою повторюваних сурядних сполучників і… і, та… та, або… або, чи… чи, то… то, ні… ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й1 день, і вишняв цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);
1Треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.

ґ) за допомогою парних сурядних сполучників не тільки… а й; як… так і; хоч… але; якщо не… то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)

Домашня робота: поставити розділові знаки:

1. Час від часу він замовляв для дослідів те чи інше сірку свинець і живицю і крейду бурштин віс селітру.

2. Давно вже від нього ні слуху ні духу.

3.   Учителі-словесники використовують різні технічні засоби а саме кодоскоп програвач магнітофон кінопроектор. 

4. Тут все і повітря і тиша і дерева  сповнене такої сили що й сам мимоволі стаєш сильнішим. 

5. Було  заговорить або засміється  і старому веселіше стане. 

Мета: закріпити знання учнів про словосполучення, речення, синтаксичні зв’язки в них; з’ясувати рівень засвоєння вказаної теми; розвивати логічне мислення, пам’ять, уміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи. 

Виконати тести:

1. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово).

Речення

1Знов (1)зозулі голос чути (2)в лісі , Ластівки (3)гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню (4)соловей за гаєм.

Член речення

А присудок Б підмет В означення Г додаток Д обставина

2. Неправильно побудоване речення

А. Марнування продуктів – ключова проблема промислово розвинених країн.

Б. Втрати відбуваються під час виробництва, переробки та поширення продуктів.

В. Продавці і споживачі викидають придатні до вживання харчі та пакування в смітник.

Г. На одного споживача в Європі та Північній Америці припадає близько 100 кг змарнованої їжі на рік.

Д. Дослідження також критикує рекламні гасла на зразок: "Купи один, отримай другий безкоштовно".

3. Пряму мову в реченні:

Роман повторив мені ще раз: «Ти мусиш зачекати на мене біля офісу, поки я зустрінуся з інвесторами, адже наш перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської»

правильно передано непрямою мовою в рядку

• А Роман повторив мені ще раз, що я мушу зачекати на нього біля офісу, поки він зустрінеться з інвесторами, адже наш перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської.

• Б Роман повторив мені ще раз, що я мушу зачекати на нього біля офісу, поки він зустрінеться з інвесторами, адже їхній перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської.

• В Роман повторив мені ще раз, що ти мусиш зачекати на мене біля офісу, поки я зустрінуся з інвесторами, адже їхній перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської.

• Г Роман повторив мені ще раз, що ти мусиш зачекати на нього біля офісу, поки він зустрінеться з інвесторами, адже їхній перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської.

• Д Роман повторив мені ще раз, що мусить зачекати на мене біля офісу, поки він зустрінеться з інвесторами, адже наш перекладач занедужав, а більше ніхто з команди не знає італійської.

4. Увідповідніть за подібністю синтаксичного значення підкреслені фрагменти простих і складних речень.

1 Редакторка звикла працювати ДОБРОСОВІСНО.

2 ЗА СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ці бактерії розмножуються швидко.

3 Вони пропускають багато уроків ЧЕРЕЗ ЗАНЯТТЯ спортом.

4 О ШОСТІЙ РАНКУ ми вирушили з бази.

А Ми б не вхопили облизня, якби хоч хтось порадив поспішити.

Б На співбесіду варто одягатися так, як рекомендують базові правила.

В Полиця впала з таким гуркотом, що збіглися всі сусіди.

Г Додому син повертається тоді, коли на вулиці вже зовсім сутеніє.

Д Експерти не рекомендують часто змінювати режим дня, адже це порушує здоровий сон.

5. Складносурядне речення утвориться, якщо до фрагмента «Український біатлоніст здобув ще одну срібну медаль...» додати

А. встановивши особистий рекорд

Б. а його суперник з Німеччини вдруге став переможцем у цій дисципліні

В. у скарбничці української команди це вже шоста нагорода цього року

Г. яку присвятив своїй донечці

Д. і стане найтитулованішим спортсменом у команді 

Мета: удосконалювати вміння відтворювати усне висловлювання художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, аналітико-синтетичне мислення, збагачувати словниковий запас; виховувати духовність, пошану до оберегів роду. 

ХТО НЕ ШАНУЄ СВОЄ МИНУЛЕ, ТОЙ НЕ ГОДЕН СВОГО МАЙБУТНЬОГО 

Напевно, у кожній родині є сімейні реліквії, святині, що передаються з покоління в покоління. Це ніби пам’ять роду. Серед них і «живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога чи святого, якому поклоняються». Назвіть цю реліквію за поданим тлумаченням (ікона). Чи є у вашій родині образи-обереги? Як ви до них ставитеся? (Стратегія «Обмін думками»)

Про що може бути текст, що має назву«Ікона»? (прогнозування змісту тексту за його назвою)

ІКОНА

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України — їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити.

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

— Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? — верес-кнув він.— Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «.під впливом інженери. згідно з якими архітектурний стиль.»

— Хтось узяв рівненьку дощечку,— пояснював Ханенко,— наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано,— хмикнув,— але на продаж не йде. Тобто,— поправився,— на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

— Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

— Давно. З рік тому, у місті.

— Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси,— мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

— Розказуй хоч усьому кутку, хоч на все село кричи,— насмішкувато крикнув йому в спину Антон.— Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

— Діти. мої. мабуть, до ранку не доживу.— з натугою вилітали з побілілих уст слова.— Довго я. ходила. по цій землі. Живіть і ви. довго. Ікону бережіть. І вона. вас. оберігатиме. (362 сл.)(За С. Соловйовим).

Орієнтовні питання бесіди

1. Коли відбуваються події, описувані в тексті, і де?

2. Навіщо Роман узяв ікону зі стола?

3. Чому хлопець не зміг її продати?

4. Кого підозрював Роман у крадіжці справжньої ікони? Чому?

5. На що онук витратив гроші, виручені за продаж украденої у бабусі ікони? Як це його характеризує?

6. Що відчув Антон, коли був викритий у крадіжці ікони? Які слова парубка на це вказують?

7. Як умираюча бабуся ставилася до ікони? Які слова це підтверджують?

8. Якою автор зображує бабусю? З чим порівнює її лице? Про що свідчить опис кімнати бабусі?

9. Які риси вдачі виявили обоє братів через свою готовність продати родинну реліквію. Як автор ставиться до хлопців? А ви?

10. Назва тексту відображає тему чи основну думку?

11. Як ви розумієте значення слова «духовність»?

12. До якого стилю мовлення належить текст?

IV. Складання плану

Орієнтовний план

І. Бабусина ікона за полою.

II. Невдала спроба.

1. У «канадця» Павлуші Ханенка.

2. На сувенір з рідної України не згодиться.

3. Розмова братів.

III. Передсмертне напуття.

Домашня робота: скласти усний переказ тексту

1.Запишіть слова, уставте замість крапок літери з або с. 1) ..кісний; 2) ..чорнілий; 3) ..рібло; 4) ..руб; 5) ..формувати; 6) ..тулити; 7) ..цідити; 8) ..плеснути; 9) ..пітніти; 10) ..сохнути; 11) ..порожніти; 12) ..фабрикувати; 13) ..повідь; 14) ..шерхнути; 15) ..хилити; 16) ..пинити; 17) ..крикнути; 18) ..шити; 19) ..турбований; 20) ..середини; 21) ..тягнення; 22) ..чавити; 23) ..падщина; 24) ..краю

2. Перепишіть. Розставте в реченнях розділові знаки. 1. Вони стоять немов у червні липи забрівши в сивий і густий полин. 2. Потім стомлені й щасливі спали висячи на сливі. 3. І забившися в кутки пряли пряжу павуки. 4. І час невпинний стиснувши остроги над нами чвалить вранці і вночі (З поезії В. Симоненка). 5.Тут в небі тихо. 6. Як сірничок припалений від сонця день спалахнув обвуглився погас. 7. Стогне завія до рання зламавши об ліс крило. 8. Скупе аж біле сонце над полями (З поезії Л. Костенко). 9. Зібравши літніх райдуг оберемок просторив вітер білу хоругов. 10. Не спатимуть лиш сосни на поляні вижалюючись. 11. Лопух зморився і розліг з досади згорнувши руки збувшися бажань… 12. Ліс випустив мене з своїх обіймів степам віддавши лагідно (З поезії В. Стуса). 

3. З поданих пар слів побудуйте словосполучення 1) навчати, музика; 2) дякувати, товариш; 3) взяти, увага; 4) пробачити, подруга; 5) хтось, ми; 6) вміння, оволодіти; 7) сміятися, він; 8) більше, вісім; 9) чотири, клен; 10) опанувати, мова; 11) говорити, українська; 12) перекладати, українська мова. 

На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було спочатку у Бога. Все через нього почало бути, що почало бути. У ньому було життя, і життя було Світлом людей. (Євангеліє від Іоанна) 

Мова- дивовижний засіб, але потрібно мати багато розуму, щоб користуватися нею.
(Гегель Георг Вільгельм Фрідріх, великий німецький філософ, XVIII-XIX ст.ст.) 

Соціально - побутове красномовство- вид красномовства, пов’язаний зі звичаями, з народними традиціями, які складалися впродовж багатьох століть.

Соціально-побутове  красномовство - це влучне, гостре або урочисте   

 слово з приводу якоїсь важливої    події у приватному житті або у   певній  ситуації.

До  соціально - побутового красномовства належать 

ювілейна промова на честь

знаменної дати, ювілею підприємства  чи організації, на честь окремої особи, що має заслуги перед громадськістю

застільна промова (тост) цілковито народний витвір, частина фольклору. Він має бути веселим, пронизаним гумором, максимально індивідуалізованим.

поминальна промова присвячена тому, хто пішов з життя, є не просто вираженням суму, але й стисло характеризує померлого, його діяння, а нерідко містить заклик до живих: продовжувати справу того, хто пішов з життя.

 Як добре на душі,
коли нема боязні
за слово праведне,
що визріло в тобі...     Д. Павличко

Домашня робота: ознайомитись із матеріалом підручника на стор. 92-95, параграф 17

• Переписати, поставити розділові знаки, уставити букви, яких не вистачає:

• Мабу...ь це було най.болючі...е питан...я. Віктор шукав відповіді ...сюди  в книжках газетах журналах але не....знаходив їх.

• Але Віктор не...нав...дів це запитан...я. Він постійно відк...дав його. Поки що все лише думка  намір і не можна говорити про не...об...режність. Н...вже п...чера зал...шилась така...сама... якою вона була зображен...а на карті?

• Віктор зац...пенів біля вікна. Він пі...тягнув туди свого стільця і  спершись ліктями  ...же хтозна...відколи вдивлявся в зорі  не...бачачи їх. Його доймала жорстока гризота. Усе почалося з карти. Глянувши на неї може в тисячний раз хоч це й даремно бо він знав її на...пам'ять з усіма лініями зн...нац...ка відчув що його обсіла сила...с...лен...а запитан...ь. Хіба це не...відчайдушна сміливіс...т... дослідити не....ходжену з давніх....давен печеру й дуже мало...відому в тутешніх краях? Хіба це не...бе...ро...судніс...т...?

Мета: Навчитися сприймати текст публіцистичного стилю, уважно слухати, вміти відтворити прочитане; розвивати память, увагу, логічне мислення; виховувати любов до рідного краю та людей, які внесли неоціненний внесок у культуру і творчість українського народу. 

• Яких талановитих людей України ви знаєте?

• Що означає «талановита людина від Бога»?

• Які стилі мовлення ви знаєте?

• Назвіть ознаки публіцистичного стилю?

Україна… Мій рідний край, моя земля... Країна добрих, щедрих, гостинних і свободолюбивих людей -  талановитих людей... Адже чого тільки наші люди не вміють робити! В чому їх талант?

Я люблю свій народ! У нього прекрасна і чиста душа. Він вміє бачити і творити красу. Це люди з неоціненним даром, винятковими природними якостями, особливими здібностями...

Нашому народові здавна притаманні неаби які кебета.

Як не згадати видатну Катерину Білокур? Своїми творами вона ніби розповідає всьому світові, який талановитий український народ, як розвинуте в ньому від природи естетичне відчуття, яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного.

Маруся Чурай... Хто її не знає? Своїми піснями вона зачарувала увесь світ. Її співанки досі живуть у народі й користуються великою любов'ю і популярністю.

А Марія Приймаченко? Свої неповторні полотна, майстриня увіковічила у культуру нашого народу.

Талановитих людей у нашій країні незлічити! Як не захоплюватися ними?

Кажуть, що кожна людина народжується із зерном в руці, тільки треба знайти своє поле. Я переконаний, що кожен із нас народжується з особливим, притаманним тільки йому обдаруванням, і якщо ви  зумієте реалізувати свої здібності, то відчуєте задоволення від життя і праці, на благо собі і своїй країні!

• Учні добирають назву до тексту.

• Робота над постатями, про яких згадано у переказі.

• Складання плану до тексту.

• Інструктаж до виконання творчого завдання: Дописати переказ, виклавши власне ставлення до людей із творчим даром.

Домашня робота: закінчити роботу

Модерністські напрями і течії в літературі кінця XIX - початку XX століття Модернізм (від фр. Moderne – сучасний) – комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності 

Основні модерністські напрями:

• імпресіонізм

• експресіонізм 

• неоромантизм

• неореалізм

• символізм

• футуризм

• неокласицизм