Мета: повторити відомості про гумор,  ознайомити учнів із біографією В. Чемериса, із змістом повісті, розкрити ідейно-тематичне навантаження твору, удосконалювати вміння працювати з текстом; розвивати читацькі навички школярів, їх мислення, увагу, спостережливість, уміння робити коментар прочитаного або почутого, виховувати  життєлюбство, оптимізм у будь-яких ситуаціях, підготовки їх до реалій життя. 

За однією легендо Любов і Щастя уклали союз ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя іде Любов, разом з нею йде і Щастя. Зараз ми разом з головним героєм будемо крокувати до щастя, до кохання і прослідкуємо, які вчинки він робив для досягнення мети ( 1 частина тексту)

 Серенада → вірш в газету → приворотне зілля → любовне послання → рандеву → дуель →…

Пояснити значення фразеологізмів, використаних у творі.

 Під лежачий камінь вода не тече,

 в поті чола,

 голова йде обертом,

 передав куті меду,

 вискочив, наче окропом ошпарений,

 гори перевернути,

 тягнути ноги,

 падати духом.

Проблематика:

Дружби (Вітька-Федько)

Кохання (Вітька-Галя)

Зради (Вітька-Петро)

батьки і діти;

культура спілкування;

уміння бачити прекрасне в буденності;

необхідність навчання та розвитку творчих здібностей.

Композиція та сюжет “Вітька + Галя”

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору.

У розділі «Дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. Події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. Автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой Вітька Горобець битиметься на дуелі. З ким? Чому? Навіщо у XX ст. з’ясовувати стосунки в такій застарілій формі? Ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. І поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. І тільки після того, як вони з’ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів».

Композиція:

експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди;

зав’язка — Вігя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях.

розвиток дії— друзі складають, а Вітя виконує серенаду для Галі; хлопці посилають свій «шедевр» — серенаду — до редакції районної газети з проханням надрукувати; хочуть роздобути в бабці зілля, яким причарують дівчину; Вітя йде на перше побачення та здійснює заради коханої «трудові подвиги»; утворюється «любовний трикутник», що наближає розвиток дії до кульмінації;

кульмінація відкриває всі таємниці та відповідає на запитання, які виникли в читача на початку твору, — дуель, арешт Віті, зізнання Петра Білого, що він не кохає Галі;

розв’язка у творі несподівана — Галя при всіх виявляє свої почуття до Віті й робить його щасливим.

«Вітька + Галя…» — це гумористичний твір про пригоди 14-річних друзів Віті Горобця, Федька Котигорошка і Галі Козачок — мешканців села Великі Чаплі. Цей твір автобіографічний, тому що автор розповів про своє перше кохання, а Вітя Горобець – це він, Валентин Чемерис, бо в дитинстві його часто називали «Вально» або «Вітько». Імен друзів письменник теж не змінював: Федько і Галя Козачок реальні особи, з яких він писав своїх героїв.

Домашня робота: смішне й сумне в повісті.

Мета: повторити відомості про гумор,  ознайомити учнів із біографією В. Чемериса, із змістом повісті, розкрити ідейно-тематичне навантаження твору, удосконалювати вміння працювати з текстом; розвивати читацькі навички школярів, їх мислення, увагу, спостережливість, уміння робити коментар прочитаного або почутого, виховувати  життєлюбство, оптимізм у будь-яких ситуаціях, підготовки їх до реалій життя. 

Кохання – це рушій життя на землі, це напруження всіх сил, людських і нелюдських, подолання всіх перешкод. Так було в усі часи, в усіх країнах. Свідчення того, що кохання завжди заполоняло душу людини, є велика кількість художніх творів, які дійшли до нас крізь століття. Про любов написано багато, про неї складають романи,  поеми,  вірші…  Імен поетів, які писали і пишуть на цю тему, дуже багато. Та чи все сказано? Звичайно, ні. У кожної людини своє життя, свій світ зі своїм неповторним коханням.

• А що таке кохання?

(Кохання – це почуття приязності однієї людини до іншої)

2. Робота над змістом твору.

1. Чи уважний ти читач. “Кому належать слова».

• «…Я читав у романах. Перед дуеллю герой мусить усю ніч ходити по хаті і думати про даму свого серця» ( Федько)

• «Вітька? Чого ти ото проти ночі виєш?..» (батько Вітьки)

• «І яка вона трясця виє серед ночі під хатою? А бодай йому позакладало!!» (баба Хівря)

• «Та чи вони сплять там у своїй газеті? Дочекаються, що Галя покохає когось іншого!» (Вітька)

• «А чого це твій орел сьогодні на мокру курку схожий?» (Галя)

• «Стійте! А хіба ви насправді?Хіба це не гра?» (Петро)

• Словникова робота

Сомбреро (ісп. sombrero, від sombra — тінь), іспанський широкополий капелюх; С. з соломи, мачули або пальмового листя поширені в країнах Латинської Америки, зокрема в Мексиці.

 Серенада - любовна пісня, звернена до жінки; зазвичай включає мотив  запрошення на побачення. Походить від «серени» — «вечірньої пісні» провансальських трубадурів. 

 Рандеву -  заздалегідь обумовлене побачення.

Тема твору: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі:дружбу і перше кохання , вірність і перший поцілунок , дуель і перше побачення.

         Ідея: уславлення почуття кохання.

             Проблематика: -  дружба;

                                          -  перше кохання;

                                          -  дитячі проблеми (в дорослому житті)

Домашня робота: ознайомитись із змістом твору за підручником

Мета: Продовжити роботу над повість-казкою «Місце для дракона»; допомогти учням розкрити образи твору, їх значення і роль, ідею повісті-казки та її художні особливості; розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння характеризувати героїв, виділяти і з’ясовувати роль художніх засобів;вчити висловлювати власну думку; виховувати цілеспрямованість, силу волі, працьовитість, гуманізм та вміння прощати. 

На відміну від легенд, повість-казка «Місце для дракона» написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука - вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання чи пригодницько-еротичного роману. Якщо ви ще не знайомі - то перед Вами друг самітника Григорій - поет, мислитель і...дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками - люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? Автор знову непередбачуваний. 

- Що таке алегорія? (Алегорія (гр. allеgoria — інакомовлення) — вид метафори: інакомомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси) Наведіть приклад.

-  Яке значення має  дракон у казках?

-  Назвіть твори, в яких згадується ця тварина.

- Що символізує  дракон як міфологічна істота?

-  Від чого залежить життєвий вибір сучасної людини?

-  Чому кожний із нас є індивідуальністю? Чим це зумовлено?

- Чи завжди просто кожній людині зберігати власну індивідуальність? Відповідь вмотивуйте.

1. Хто головний герой  повісті-казки?

2. Що втілює письменник в алегоричному образі   дракона Грицька, Пустельника, князя?

3. Що допомогає дракону у повсякденному житті?

4. Яким ви бачите люботинське царство та його мешканців?

5.Яким ви уявляєте собі дракона?

6.Яким був дракон у повісті-казці «Місце для дракона»?

7.За яких умов познайомився Пустельник з драконом, які у них склались відносини?

8.Що зробив князь з Грицьком?

Домашня робота: створити порівняльну таблицю

Мета:

• показати результати дбайливого господарювання, відповідального, усвідомленого ставлення до своїх обов’язків на прикладі головного героя роману Олеся Гончара «Берег любові» Сави Чередниченка;

• розвинути вміння аналізувати образ головного героя, порівнювати його із прототипом – земляком, успішним головою колгоспу ім.Леніна села Чулаківки  Садовим Миколою Карповичем;

• формувати ключові компетентності учнів, зокрема підприємницьку, комунікативну;

• виховувати любов до рідної землі, її історії, культури,

Хід уроку

1. Вступна частина

1.1. Повідомте учням мету уроку.

1.2. Запропонуйте висловити свої думки щодо епіграфа уроку:  Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити. Г.Сковорода

Задайте проблемне питання, на яке учні спробують дати відповідь у кінці уроку: чим може прислужитися Батьківщині кожен із нас?  
1.3. Запитайте учнів про зв’язок Олеся Гончара із Херсонщиною. Нагадайте про таке: Твори Олеся Гончара про Херсонщину: роман у новелах “Тронка”, збірка новел “Далекі вогнища, роман “Таврія, оповідання: “Соняшники”, “На косі”,  «Жайворонок”, “Сусіди”, “Зірниці”, повість “Щоб світився вогник, роман “Твоя зоря”, повість “Бригантина, роман“Берег любові”

 1.4 Зверніть увагу учнів, що в автобіографічних нотатках Олесь Гончар не раз зізнавався у своїй щирій любові до Херсонщини, її працьовитих людей.

2. Основна частина

2.1. Запропонуйте виступити учням, які мали завдання на картках,  обговоріть, зробіть висновки.

2.2. Розділіть дітей на три групи, і попросіть, щоб кожна зайняла місце за окремим столом. Нагадайте учням про правила роботи в групах.

2.3. Запропонуйте учням вислухати виступи й переглянути презентацію учнів групи краєзнавців, що досліджували питання:  Микола Карпович Садовий  - прототип Сави Чередниченка – головного героя роману Олеся Гончара «Берег любові». Зверніть увагу учнів на літературний термін – «прототип персонажа».

 Запропонуйте записати запитання, на які б учні хотіли отримати відповіді, й передати  тій чи іншій групі.

2.4. Запропонуйте виступити учням групи літературознавців, які повинні розкрити образ головного героя роману Олеся Гончара «Берег любові» Сави Чередниченка.

Після закінчення  обговорення у групах учні дискутують поміж собою, намагаючись дати відповідь на запитання: що допомогло Чередниченкові й Садовому стати успішними, якими рисами повинен володіти справжній керівник?

Попросіть учнів пов’язати події літературного твору із сучасним життям.

Спонукайте до підведення підсумків, оформлення відповіді на проблемне питання, що було поставлене на початку уроку, використовуючи метод «Прес».

Запишіть і найголовніші висновки.

домашнє завдання. Написати міні-твір на тему: «Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити». Г.Сковорода

Мета: пояснити алегоричність образу коня Шептала, допомогти схарактеризувати цей образ, дати йому власну оцінку; розвивати навички ведення толерантної дискусії (про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність (на основі оповідання); поглиблювати вміння виражати особисту позицію щодо проблемного питання, відстоювати її 

Очікувані результати: учні, аналізуючи текст твору, знаходять алегоричні образи, тлумачать їх зміст, вільно оперують термінами «алегорія», «тема», «ідея», «художні образи», «художні засоби». 

Вступне слово вчителя.

Кожен із нас по-своєму неповторний. Адже, як відомо, на світі немає абсолютно однакових людей. І звичайно, цікавіше жити серед неординарних, яскравих особистостей, які не бояться мати власну думку, стиль, відрізнятися від інших. Тому не слід губити кращі риси свого характеру заради того, щоб ніхто не подумав нічого зайвого. Від цього в першу чергу буде гірше нам самим!

Саме такого висновку дійшли ми на попередньому уроці. Вірніше, на цю думку нас наштовхнув письменник. Які прийоми й засоби виразності він використав, аби переконати нас,— тема розмови сьогоднішнього уроку.

Питання учням.

Як ви розумієте поняття «алегорія»? —

Алегоричний зміст твору

Усе оповідання можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, що знищував у людей жагу до вільного життя.

У центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?

Зі слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, який біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, котрого вважали священним. Він уособлював Світанок. Люди вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено їздити верхи, бо це — священний кінь. Досі зберігся звичай переможця: полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. Усім відомий вислів «на білому коні в’їхати» — тобто з’явитися де-небудь як переможець, людина, що досягла тріумфального успіху.

Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує самого себе, письменник використав образ білого коня. Це не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

На такому самому контрасті побудовано й словосполучення «Білий кінь Шептало»: поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належати лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слів «шепіт», «шептати», «притишений», «приглушений».

У творі дуже багато алегоричних образів.

Наприклад:

Батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.

Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.

Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.

Робота з текстом.

Проаналізуйте внутрішнє мовлення Шептала. Знайдіть докази того, що замість засудження поведінки Степана, кінь намагається його виправдати. — («Степанова добрість, Степан ніколи не вб’є його, ніколи не посилає на важку роботу, Степан терпить»,— ці позитивні характеристики ворога є підтвердженням спроб його виправдати. «Степан справді буває дуже злий. Немов щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій службі. Скільки нас на одні плечі...».)

Знайдіть у тексті твору цитати, що свідчать про сліпу відданість коня Степану. — («Білому коневі бувало по-справжньому гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася винувата довірливість до кривдника».)

Зачитайте слова, що свідчать про ознаки духовної деградації коня. —

(«Він не мститиметься Степанові за ті випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б серед коней».)

Знайдіть слова, що натякають на розбіжність між високою самооцінкою героя, гідного поваги, і його низькою соціальною роллю. — («Вони, люди, знають: на Шептала можна покластися. Такий покірний і роботящий, тільки віжок торкнись, уже чує, вже розуміє, підганяти не доводиться».)

Домашня робота: створити сенкан

Завдання:

• продовжити роботу над змістом повісті;

• знати проблематику повісті, чинники, які впливають на формування

особистості;

• удосконалювати вміння характеризувати дії та вчинки героїв твору.

У повісті зображені непрості стосунки з батьками. У підлітковому віці настає момент, коли батьки вже не є беззаперечним авторитетом. Добре, коли дорослі виявлять мудрість і побачать у своїх дітях друзів.

Письменниця не ідеалізує своїх персонажів, а показує їхню боротьбу з власною недосконалістю.

Пригадайте характеристику героїв, опрацювавши діаграму «Проблеми особистості в сучасному світі. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Режим доступу: https://cutt.ly/XtUugdo (Public Diagram)

Або

Перегляньте відеоурок "Максимальне навантаження, або Проблеми особистості в суспільстві». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3v9nu8SuB0w (Автор Борисенко Н.)

Життя звело героїв у лабіринті вчинків, переживань і почуттів під час пошуку свого шляху на порозі дорослішання. 

На формування особистості підлітків впливає не тільки оточення дітей (ровесники, батьки й учителі), а й вулиця.

БЛОК КОНТРОЛЮ

 1. Питання для самоконтролю:

• Визначте проблеми, порушені автором у творі.

• Якою повинна бути високоморальна людина?

• Які чинники впливають на формування особистості?

• До якої межі можна йти на компроміс у стосунках з друзями?

• Хто з героїв найближчий вам по духу?

• Які життєві уроки Ви взяли для себе, прочитавши твір?

 2. Попрацюйте над цитатним диктантом. Поєднайте персонажа із цитатою про нього. Режим доступу: https://learningapps.org/3368079 (Автор Скрипник Л.)

Домашня робота: створити ілюстрацію до твору

Мета: продовжити роботу над змістом повісті;знати проблематику повісті, чинники, які впливають на формування особистості;удосконалювати вміння характеризувати дії та вчинки героїв твору.

Відома літературознавець Тетяна Качак писала: «Шпага Славка Беркути» - зразковий приклад актуальності майстерно написаного художнього тексту. Що робить створений майже півстоліття тому текст цікавим сучасним підліткам? Безперечно, актуальність роману зумовлюють три основні фактори: герої, проблематика й авторський стиль».

Проблематика повісті:

• батьки і діти, дорослішання  дітей;

• самотність  людини;

• відсутність  у дітей повноцінного спілкування  з  дорослими

• добро і зло, жорстокість молоді;

• особистість і колектив, стосунки в  середовищі  дітей;

• відповідальність особистості  за  свої вчинки;

•              призначення  людини  на  Землі.

Можна об’єднати всі проблеми, порушені автором у творі, в одну: проблема особистості в сучасному світі. Ця проблема є морально-етичною.

Перегляньте відеоурок "Максимальне навантаження, або Проблеми особистості в суспільстві». Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=3v9nu8SuB0w 

Розподіліть запропоновані характеристики (позитивні і негативні) головних персонажів відповідно до колонок таблиці.

Юлько Ващук         Славко Беркута

• Розумний

• Любить батька й маму, має  добрі, 

   довірливі стосунки з  ними

• Товариський

• Багато займається

   самореалізацією

• Готовий долати труднощі

• Має багату уяву

• Пишається батьком, але й

   розчаровується в ньому

• Самотній

• Інколи не впевнений у собі

• Слабкодухий

• Підступний

• Не дотримує слова

• Визначте проблеми, порушені автором у творі.

• Якою повинна бути високоморальна людина?

• Які чинники впливають на формування особистості?

• До якої межі можна йти на компроміс у стосунках з друзями?

• Хто з героїв найближчий вам по духу?

• Які життєві уроки Ви взяли для себе, прочитавши твір?

• Домашня робота: прочитати твір на стор. 154 - 162

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Ніни Бічуї; розкрити                основну думку твору, йюго ідейно-художнє багатство;

            розвивати навички виразного читання та аналізу твору; розкрити      роль батьків у вихованні дітей;

           виховувати в учнів чесність, порядність, доброту, повагу і любов до батьків; цінувати родинні стосунки.

• Переглянь відео

• Прочитай вступну статтю на стор. 147

• Родина, образно кажучи, закладає коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.

• Через родину наші діти приходять у суспільство. У сім’ї їм вручають естафету поколінь, котру вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і, тим самим, майбутньому. Жоден навчальний заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера. Діти наслідують дорослих, копіюють їх, орієнтуються на їхню поведінку, як на приклад і праобраз власних дій.

• Тому недарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, від добрих батька й матері піде й добра дитина».

• Про роль родини у вихованні дітей і піде розмова при вивченні твору Ніни Бічуї « Шпага Славка Беркути»

• Повість Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» була надрукована в 1968 р.         Події в ній розгортаються уЛьвові в 60-х роках XX ст. Головними героями твору є учні 7-Б класу Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.

•                  Не все, що читатимете, буде вам зрозумілим із сучасної точки зору. Наприклад, «товариський суд», на якому учні й учителі розбирають поведінку Славка Беркути. Як у краплині роси відображається світ, так через життя шкільного колективу ви побачите певні типові ознаки тогочасного радянського суспільства з його недовірою до людини, безпідставним її засудженням і публічним покаранням. Саме так сталося з головним героєм твору Славком Беркутою, якого звинуватили у вчинках, що він не здійснював.

Тема повісті — зображення становлення характерів підлітків, протистояння підлості й порядності, відповідальність за себе та інших.

Письменниця пропонує поміркувати над дилемою: яким краще бути — талановитим негідником чи не зовсім успішним у навчанні лицарем честі?

Утвердження ідеї про те, що тільки в боротьбі з життєвими труднощами гартується характер справжньої людини, орієнтирами для якої є загальнолюдські цінності Теорія літератури. Психологізм. Запис визначення в зошити.

Проблеми твору:

•    Батьки та діти

•    Колектив і особистість

•    Життєвий вибір

•    Добро і зло

• Домашня робота: читати повість за підручником на стор. 147-154

МЕТА:      познайомся з цікавими сторінками життя видатного українського письменника і кінорежисера;    опрацюй зміст оповідання «Ніч перед боєм»;  розвивай вміння коментувати, аналізувати прочитане, висловлювати власну позицію; виховуй у собі почуття патріотизму, внутрішньої свободи. 

• Переглянь відео

• О. Довженко, великий син свого народу, всебічно обдарований, нескорений, мав непросту долю. Коли почалася Друга світова війна, О. Довженко, хворий і вже не молодий, добровольцем пішов на фронт. Працював кореспондентом, знімав документальні фільми. Але головною зброєю на цей час для нього стало слово. Основна тема його творів цього часу – людина і війна, доля народу у війні. А. Тарковський про нього сказав: «Довженко – єдиний по-справжньому український, народний митець, який розкрив душу своїх земляків і разом з Гоголем і Шевченком спонукав мене полюбити Україну та її народ». 

• Ознайомитися зі статтею на стор.139

• Так, початок Другої світової війни був невдалим для Радянського Союзу, і О. Довженко як митець, «…який розкрив душу своїх земляків…»,  зобразив зневіру, розчарування населення в армії, бійців, які занепали духом. У чому ж тоді постає велич дідів-перевізників Платона Півторака і Савки? Якою була душа в дідів? Яка її ціна? 

• Прослухати аудіооповідання: https://www.youtube.com/watch?v=jROZNBtukug

• Як розумієш слова Петра Колодуба: «Дід-рибалка перевернув мені всю душу»?

• Віднайди у тексті, що говорив про душу бійців дід Платон. Яку поведінку бійців зумовив стан душі? Чи були діди жорстокими і несправедливими стосовно бійців?

• «Душа несерйозна, розбалувана…»

• «Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…»

• «Душа в тебе мала, ̶  сказав Платон. ̶ Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга ̶ як Десна ось, третя ̶ як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке…»

• «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!»

• Віднайди у тексті художні вирази, які свідчать про душевний стан бійців? Що відчували хлопці?

• «Я, діду, ненавиджу фашизм усією душею, ̶ крикнув Троянда і навіть встав від хвилювання».

• «Хіба ви думаєте, що біль і жаль не роздирають наші душі, не печуть нас пекельним вогнем? – простогнав я йому в самі очі»

• Що відчували бійці після того, як почули правду діда Платона?

• «А воїну треба напитися кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті».

•  Домашня робота: поділись, як ти перемагаєш страх

МЕТА УРОКУ охарактеризувати образи головних героїв твору (Остапа, Соломії), дослідити, як випробування гартують характер людини, як відбувається боротьба проти будь-якого насильства над людиною; - розвивати вміння робити власні висновки, аналізувати вчинки героїв, логічне мислення, увагу, пам’ять, формувати кругозір, світогляд школярів; - виховувати волелюбність, мужність, винахідливість, зневажливе ставлення до жорстокості і зла. 

• Перегляньте відео

• оловні герої повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною»: волелюбні, чисті серцем і помислами. На цьому складному шляху до волі гартуються характери героїв, залежно від обставин вони роблять життєво важливий вибір. Придивімось, якими змалював своїх героїв автор, якими вони постали перед нами. Прочитайте акровірш і дайте відповідь, що за слово-відгадка має незбагненну силу, яка керує нашими героями. Коли приходить вірності той час,Обоє все прощатися не хочуть. Хай у житті буває кожен раз,А їх уста нехай завжди шепочуть: Навіки разом, крізь усе життя. Нести крізь біль і радість ніжне почуття,Яке ми називаємо… 

• Якими ж були Остап і Соломія, ці молоді люди, які так віддано і щиро кохали?Остап: а) мужній і бунтар;б) ненавидів панів;в) щирий і добрий;г) рішучій і винахідливий;д) здатний до ризику;е) терпеливий і волелюбний;є) ніжний і чуйний у ставленні до Соломії;ж) вірний у коханні;з) працьовитий, любов до землі;и) оптимістичний, життєлюбний. Соломія: а) мужня і відважна;б) вірна і самовіддана;в) волелюбна і ненавидить гнобителів;г) любов до життя;д) здатна на самопожертву;е) щира і душевна;є) оптимістична та енергійна. 

• Кохання – це  вірність  і  відданість, взаємодопомога  і  взаєморозуміння, саме  вони  допомагають  долати  будь - які  перешкоди. Багато  з  цих  рис  притаманні  і  нашим героям. І  зараз  я  пропоную  вам обрати   із  запропонованих  рис  ті, які  притаманні  кожному  з  героїв, а  також  ті, що  є  для них  спільними, та побудувати Діаграму Вена.  Остап Соломія - Сміливість - Рішучість - Патріотизм - Пошана традицій - Повага до діда - Товариськість - Жертовність- Відчайдушність - Відданість - Упевненість - Прагнення до волі- Взаємодопомога - Сила  волі - Оптимізм - Вірне і щире кохання    

• Домашня робота: цитати із пейзажем виписати

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом М. Коцюбинського, з'ясувати пригодницький романтичний сюжет твору, особливості композиції; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, пам'ять, спостережливість; удосконалювати навички аналізу сюжету та композиції повісті, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові до творчості М. Коцюбинського, інтерес до історичного минулого рідного краю. 

• Ознайомитися з біографічною довідкою на стор. 116

• Упродовж десятиліть творчість М. Коцюбинського хвилювала й продовжує хвилювати читачів. У чому ж секрет популярності його творів? По-перше, у тому, що звертався він до своїх читачів зі зрозумілими для всіх проблемами. По-друге, його герої завжди живуть серед нас і часто нас самих хвилює те, що тривожило їхні душі майже сто років тому. По-третє, у тому, що автор мав своєрідний індивідуальний стиль і не боявся звернутися до нових літературних напрямів. 

• М. Коцюбинського називали Великим Сонцепоклонником. Він відомий в українській літературі як письменник – імпресіоніст (що в перекладі з фр. означає “враження”).

• Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія

• Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі  (1876 — 1880).

• Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись.

• У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності.

• У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.

• Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

• У 1891 році склав іспит на право працювати народним учителем.

• 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму.

•  У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців.

• Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта”.

• Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь».

• 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців.

• Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.

• У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти.

• 1911 — «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Михайлу Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський відвідав Італію (острів Капрі) й інші країни Європи.

• Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.

• Прочитати статтю "Від прологу до епілогу" на стор. 117

• Домашня робота: створити конспект

Мета: продовжити ознайомлення учнів з комедією, засобами     використовування доступних восьмикласникам видів дослідницької   діяльності вдосконалювати читацькі вміння, допомагати краще зрозуміти авторський задум, засвоїти ознаки трагікомедії як жанру,  відкрити у творі те, що є актуальним і на сьогодні; виховувати любов до  театру, до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності.  

4. Опрацювання навчального матеріалу. Історія створення трагікомедії «Сто тисяч»

Одного разу, перебуваючи у станиці Костянтинівська, Іван Карпенко-Карий був свідком того, як біля трактиру, в якому, як на біржі, відбувалася купівля-продаж, підписувались векселі, переходили з рук до рук гроші, збиралося багато людей, які розповідали про те, як бага­того землевласника обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці.

— Ото робота! Сто тисяч! — захоплювався меткий купчик, що не раз підсідав за стіл до Івана Карповича, запрошуючи його до себе в прикажчики.

«Ці люди напрошуються дійовими особами комедії, яку варто назвати вагомим словом “Гроші”, — ділився він думками з дружиною Софією Віталіївною.— Всюди гроші, гроші, гроші… Увірвалася у життя хлібороба хвороблива жадоба грошей, спотворюючи побут і людські взаємини. Треба писати комедію на цю тему, картати ненажер, моральних виродків. Без сатири не може бути прогресу!»

У 1889 році  на хуторі Надія Іван Карпенко-Карий написав п’єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч».

Через рік п’єса була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук) у п’єсі виконував сам автор.

5. Робота над змістом першої дії трагікомедії «Сто тисяч»

6. Які часи, на вашу думку, описані у творі?

У п’єсі “Сто тисяч” відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року, яка скасувала кріпацтво,  почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, колишніх кріпаків, а з другого – сільських багатіїв, які й стали об’єктом зображення у творі. До речі, махінації шахраїв з фальшивими грошима у той час дійсно були,  про них навіть було  повідомлення у газеті “Елисаветградский весник”.

• Хто є головним героєм твору?

• Чи випадково, на вашу думку, автор обрав для нього таке ім’я та прізвище?

• Прочитайте перший монолог Герасима Калитки. Що ми можемо з нього дізнатися про героя?

• Яка проблема постала перед Герасимом Калиткою?

• Чому земля так важлива для нього?

• Як він взагалі ставиться до грошей?

• А що можна сказати про його оточення?

• Що нам відомо про склад його родини? Друзів?

• Що просить кум Савка у Герасима та як той реагує на прохання?

• Що вирішує зробити Герасим, коли залишає собі фальшиві купюри?

• Чому він сам боїться поміняти ці гроші?

• Хто своєю появою перериває думки Калитки?

• Як він ставиться до Копача?

Домашня робота: дати усні відповіді на запитання на стор. 96 (1-10)

Мета:  ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом І. Карпенка-Карого; з’ясувати особливості створення і функціонування театру «корифеїв»; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до письменницької та театральної діяльності митця, засудження бездуховності як прояву зла у житті людини. 

- Що таке театр? З якою метою його відвідують люди? Чим цей вид мистецтва відрізняється від інших?

- Які видатні українські драматурги вам відомі?

- Яким повинен бути справжній актор?

- Чому театр — це дзеркало життя? Наведіть переконливі приклади.

- Порівняйте театр минулого і теперішнього. Що їх єднає і водночас розмежовує?

- Висловіть свої враження від щойно переглянутих театральних вистав.

-  Ознайомитися зі вступною статтею про театр на стор. 87

- Ознайомитися з біографічною статтею на стор. 88

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич Іван) – український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.

Роки життя – 1845-1907

Народився 29 вересня 1845 в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда (Херсонщина). У сім’ї управителя поміщицького маєтку Карпа Тобілевича. З цієї творчої родини походили – Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.

Навчався Бобринському повітовому училищі, яке в 1859 році закінчив на “відмінно”. Іван Тобілевич отримав посаду писарчука в 14 років, а згодом його підвищили до канцелярського служителя в Бобринецькому повітовому суді, ще пізніше – до столоначальника у кримінальній частині.

Протягом 23 років був чиновником і довгий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий 1883 за постачання паспортами революціонерів.

З 1860-их років приймав активну участь у театральному житті. Він був членом  різних театральних груп, на основі яких і утворився театр корифеїв. Саме Карпенко-Карий був одним із його засновників.

- Прочитати статтю про театр корифеїв на стор. 89

Домашнє завдання: підготувати до твору малюнки: «Якими я уявляю героїв п’єси»; прочитати твір «Сто тисяч»

Мета: ознайомитися з творчістю української письменниці Галини Кирпи; розвивати вміння аналізувати художній твір та його прихований зміст; навички критичного мислення; поглибити знання з теорії літератури; розвивати зв`язне мовлення учнів, самостійність та навички колективної роботи; виховувати вміння виразно й усвідомлено читати поезію; формувати активну життєву позицію; виховувати загальнолюдські моральні цінності. 

• Прочитати вступну статтю на стор. 85

• Ознайомитися з текстами віршів на стор. 86

•  Яке враження справила на вас поезія Галини Кирпи?

• Хто такі «ангели»? Що ви про них знаєте?

Я́нгол (а́нгел, а́нгол) — в християнській, мусульманській і іудейській релігіях надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха. Біблія називає янголів службовими духами.

У християнстві вважається, що кожна людина має свого янгола-охоронця. Існування янголів було підтверджено папою Римським Іоанном Павлом ІІ в 1986 році.

Їх називають синами неба або синами Бога. Деякі богослови й конфесії уважають, що вони здатні схрещуватися з людьми, породжуючи велетнів.

У християнстві існує подання про янголів-охоронців, що посилають до людини після таїнства хрещення. Зображують янголів зазвичай у вигляді юнака з крилами; у кожної людини є свій ангел-охоронець; коли дитина всміхається уві сні, це означає, що на неї дивиться ангел; між ангелом-охоронцем і дияволом-спокусником завжди ворожнеча.

•                Що символізує янгол у творі? ( Символізує не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе в своєму серці часточку добра)

•             На які роздуми надихає нас вірш? ( Запрошує замислитися про існування речей, які, хоч і не мають матеріального виміру, однак суттєво впливають на наші вчинки. Вірш викликає роздуми про вічне та виводить уяву читача за межі буденності, навіює світлий, мрійливий душевний стан)

•             Розгляньте строфічну будову поезії. В чому її особливість? (Авторка використала верлібр (вільний вірш), але з досить чіткою строфічною будовою. Цікаво, що кожна строфа має однаковий початок (анафора) і після цього дається характеристика незримому супутникові, далі висловлюються відчуття героїні («не бачу», «не чую», «не знаю»). І, нарешті, завершують кожну строфу однакові словосполучення «на моєму плечі»)

• Що позначає алегоричний образ Лева? (Лев є символом сили, свободи, гідності, благородства. Нам важко уявити його лякливим і зовсім неприродньо виглядає Лев у клітці)

•           Розкрийте значення образу зоопарку ( Місце, де тварин тримають в неволі)

•           Що авторка має на увазі, коли говорить про Лев`ячу Державу? (Казкова Лев'яча Держава є алегоричним означенням бажаного суспільства вільних людей)

•           Як у поезії пов`язуються дитинство й віра в ідеали? (Зберігаючи в своїй душі дитячу віру в казку, лірична героїня закликає вберегти Лева від зоопарку і зробити все, щоб його нащадки не знали про неволю)

• Домашня робота: виразне читання вірша

1. Укажіть рядок, який розкриває головну думку вірша В. Сосюри «Любіть Україну»

а) «Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води...»;

б) «Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі...»;

в) «Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну...»;

г) «Всім серцем любіть Україну свою -

І вічні ми будемо з нею!»

2. Які почуття описує В.Сосюра у вірші «Васильки»

А. Суму         Б. Щастя        В. Любові     Г. Ненависті

3. За який патріотичний вірш кого було звинувачено в націоналізмі ?

 А „Васильки” В.Сосюра;                     Б „Наша мова” В.Голобородько;

 В „Любіть Україну” В.Сосюра;          Г „Теплі слова” В.Голобородько.

4. Волосся в дощу (В. Голобородько « З ДИТИНСТВА: ДОЩ»)

а) сріблясте;  б) покуйовджене;    в) зелене;        г) кучеряве

5. Які образи використовує В. Підпалий у вірші «Зимовий етюд», щоб зобразити зимовий вечір

А. туман, іній, холодна льодинка, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір

Б. сніжинка, іній, місяць, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір

В. лижі, санки, снігова баба, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір

Г. завірюха, льодинка, туман, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір

6. Хто сховався « між між трав зелених, як грудочки…»  у вірші Володимира Підпалого «Бачиш, між між трав зелених, як грудочки, ... Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти.

А. камінчики    Б. пташенята     В. мурашки   Г. коники

7.Анафора використана у творах:

А «Любіть Україну» В.Сосюри           Б «Васильки»В.Сосюри

В «Зимовий етюд» В.Підпалого          Г «Наша мова» В.Голобородька

8.Установіть відповідність

1          2          3            4

Назва твору

А)   «Наша мова»В. Голобородько

2)       «Васильки» В. Сосюра

3)     «Любіть Україну» В. Сосюра

4)     «З дитинства: дощ» В. Голобородько

Ідея твору

1. Утвердження любові до життя, рідного дому, батьків, рідного краю; радості життя в єднанні з природою

2. Возвеличення кохання — смисл життя кожної людини

3. Уславлення ролі мови, її значимості у житті нашого народу; гордості українців за свою мову

4. Возвеличення любові українців до рідного краю, заклик любити рідну землю

5. Возвеличення материнської любові

 9. Установіть відповідність.

Уривок

1  «Вечір, мов казка, над Україною, казка, як вечір, аж синьо в очах...»

2  «І синіє щастя у душі моїй»

3  «Любіть Україну!..»

Художній засіб 

А Метафора 

Б Порівняння 

В Анафора 

Г Риторичне звертання

10.Встановіть відповідність

1. «Наша мова»                                                         А інтимна лірика

2. «Любіть Україну!»                                               Б пейзажна

3. «Васильки»                                                           В громадянська(патріотична)

4. «Зимовий етюд»                                                   Г філософсько- патріотична

5. «Теплі слова»

11-12. Написати есе за поетичними рядками В.Сосюри.

Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, світло-русяве волосся, що спадає на плечі з-під капелюха, довгі пальці музиканта Це — Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю, упорядник, автор і перекладач декількох десятків книжок для дітей, засновник і директор видавництва дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». 

Що ви знаєте про янголів?Які легенди про янголів ви чули? Які повір’я, пов’язані з ними, ви знаєте?Які мистецькі твори, присвячені янголам ви знаєте?  

А́нгел,Я́нгол (рідше а́нгол) — в християнській, мусульманській і юдейській релігіях посередник між Богом і людьми, що виконує волю Бога. У вузькому значенні — духовна істота, створена Богом. 

Янгол-охоронець – це наш власний, персональний бог, який займається тільки нами протягом нашого життя – від колиски і до могили. У кожного янгола-охоронця є тільки одна турбота – це ви. Він вас любить, співчуває вам і, що б не трапилося, щосили намагається допомогти. У когось один янгол-охоронець, у когось їх кілька. Вони завжди перебувають позаду нас. Заведено вважати, що за правим плечем у кожної людини стоїть янгол, а за лівим – диявол, тому, щоб не наврочити собі або іншим, треба плювати винятково за ліве плече. Насправді плювати за себе взагалі не рекомендується, навіть в нечисту силу – краще про всяк випадок! – не псувати з нею стосунки. І вже тим паче це неприпустимо, якщо врахувати, що серед нас є щасливі люди, у яких за двома плечима стоять ангели – вони не заслужили такого ставлення. Янголи-охоронці ніколи не сплять, адже ніхто не знає, коли нам знадобиться їхня допомога. У них завжди гарний настрій, тому що будь-яке сумне створіння – поганий помічник. 

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом.

— Чому І. Малкович свій твір назвав старосвітською баладою?

Яким ви уявляєте ліричного героя поезії?

Поясніть, куди й навіщо він іде. Як ви розумієте рядки:…і жене його у спину сірий маятник життя. 

Знайдіть рядки, що символізують перешкоди на життєвому шляху людини.

 З якою метою автор використовує образ Ірода?

Прокоментуйте останню строфу поезії. З яким проханням людина звертається до янгола? 

Аналіз образів-символів 

Подорожній (хтось) – людина, що шукає себе, своє призначення в світі. 

Ніч - безпросвітність існування людини. 

Вітер - руйнівна стихія, яка стоїть на заваді, знищує зроблене людиною. 

Ірод – зло, небезпека, що йде від людей. 

Маятник життя – швидкоплинність життя, його непостійність. 

Господня свіча – місяць; моральні цінності, що оберігають людину від падіння. 

Янгол – оберіг, охоронець людини від лиха. 

Художні засоби. Порівняння: «йде лелійно, як дитя».

 Епітети: «вуста гарячі», «вітер вировий», «янгол ледь живий», «сірий маятник життя», «Ірод моровий». 

Метафори: «виє Ірод», «вітер віє», «маятник бухка», «не дихає свіча», «вуста дрижать». 

Тема: зображення ліричного героя, якого янгол-охоронець на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості світу;

Головна думка: возвеличення янгола, який є оберегом кожної людини; янгол-охоронець — це те, що повинна мати будь-яка людина; кожна людина повинна зуміти втримати свого янгола – охоронця на плечі.  

Домашня робота: вивчити вірш напам'ять

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю сучасного поета  О. Герасим’юка, здійснити ідейно-художній аналіз його поезії; удосконалювати вміння виразно читати поетичні твори; розвивати пам’ять, увагу, світогляд школярів, уміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття любові до поетичного слова, пошани до творчої спадщини В. Герасим’юка, поваги до звичаїв і традицій рідного народу. 

Епіграф: Василь Герасим’юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягнути шкалу Всесвіту». (І. Дзюба) 

«Поезія — це мистецтво. Таке велике, як музика. В окремих своїх взірцях поезія стає вищого від музики, хоч вищого від музики, здається, немає нічого».

• Як ви розумієте цей вислів?

• – Що ви знаєте про аркан як танець? Що він символізує? 

Одним з древніх символів горянського життя є танець аркан. Він містить у собі елементи язичницького ритуалу. Найімовірніше, тоді це відбувалося під відкритим небом — ближче до Сонця та Богів… Горяни сходилися докупи — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину… Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще… Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу розпастися, “заспокоїтись”. Очевидно, лише самі танцюючі мимовільно відчували, коли наставала мить єднання з Богами. І навіть у сучасному цивілізованому сценічному варіанті аркан вперто зберігає запалюючу силу, гуцульську чоловічу первісну, майже якусь звірину енергетику, злиття танцювальної культури самих гуцулів та сусідів румунів. Хлопці демонстрували свої силу,спритність,дисциплінованість. 

• Що вам відомо про гуцулів?

•  Про яке «древнє» чоловіче коло зазначає поет?

•  Чому танець чоловічий тяжкий? Що він уособлює?

•  Що почуває людина, коли поруч з нею є побратими, однодумці, ті, хто здатен її зрозуміти, підтримати тощо?

•  Яким чином у поезії утворюється заповітніше коло?

•  У чому полягає особливість цього танцю? («…обхопивши руками плечі двох побратимів, / мертво стиснувши долоні інших, / і тоді в заповітному колі / ти протанцюєш під безоднею неба / із криком по-звіриному протяжним»)

•  Чим пояснити думку поета про грішність світу?

•  З якою промовою автор звертається до майбутніх чоловіків?

• Про яких двох розбійників зазначає В. Герасим’юк наприкінці твору?

•  Що свідчить про національний колорит танцю? За яких умов він виконується на Гуцульщині? Для чого автор вкладає філософський смисл у ритуал танцю?

•  З чим асоціюється цей ритуал у свідомості автора поезії?

• Які мотиви є у творі? (Християнські, біблійні — син людський — Син Божий.) У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.

Домашня робота; читати с. 75-77, ідейно-художній аналіз поезії; 

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Володимира Підпалого; вчити аналізувати, виділяти ключові поняття, систематизувати відомості;

розвивати образне та критичне мислення, вміння виразно і вдумливо читати ліричні твори, коментувати основні ідеї, співвідносити їх із власними думками, дискутувати про це.

          сприяти вихованню в учнів гуманізму, патріотизму, дбайливого             ставлення до природи; формувати активну життєву позицію; виховувати вдумливого читача.

Мабуть, не народився поетом », — так скромно оцінював своє обдарування Володимир Олексійович Підпалий. Але коли ви  читатимете його твори, то відкриєте для себе тонкого ніжного лірика, у якого не знайдете жодної фальшивої ноти. Він не любив слави й галасу довкола свого імені, був скромний і чесний, а разом із тим принциповий, коли мова заходила про святі для нього поняття — «Україна», «людина» і «творчість».

       Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка... Полетіла і його душа «в дорогу за ластівками» (так називається одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону — повертається й поет своїми віршами. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, негаласливий. Інтелігентна людина XX століття, сповнена тугою за гармонією в цьому суперечливому світі, В. Підпалий розглядає життя як Всесвіт, у якому живуть душа і дух. Його чиста душа рідше бувала на землі, ніж на небі. У цьому сенс – він один із небагатьох поетів епохи шістдесятників

оезію,з якою ми зараз познайомимось читати швидко не можна. Цей твір вимагає замислюватися над кожним словом й рядком, перечитувати їх по кілька разів, щоб «розкодувати» зашифровані смисли. Ці смисли нашаровуються один на одний, ховаються за символами і незвичайними  художніми образами чи натяками. «Зимовий етюд» ніби спалах-враження про одну миттєвість зими. У поезії відтворено емоційний стан ліричного героя, викликаний пейзажем.

Виразне читання поезії В.Підпалого «Зимовий етюд» 

ЗИМОВИЙ ЕТЮД

     На шибі вікна замерзле відлуння розмаїття думок,

За вікном дерева в своїх снах...

З-під снігу — є легке відчуття їх весняної замріяності,

Вітер вихоплює з гілок звуки —

Він намагається скласти з них зимову сонату.

Вслухаючись,.. можна побачити мерехтіння і переливи їх кольороспалахів. Ця краса наскрізь проймає єство,

Хочеться поділитись,., білокрилі промені-думки линуть до тебе.

• - У творі мене найбільше вразило…

- Які почуття викликав у вас цей твір?

Етюд (фр. etude — вправи, вивчення)-невеликий за обсягом, присвячений конкретній темі настроєвого характеру. 

Соната — інструментальний музичний твір, який складається з трьох-чотирьох різних щодо характеру та темпу частин.

Кольороспалахи (авторський неологізм - «Незвичне, здебільшого експресивно забарвлене слово, утворене на основі наявного в мові слова або словосполучення, іноді з порушенням законів словотворення чи мовної норми, що існує лише в певному контексті, в якому воно виникло»

Володимир Підпалий був людиною із вразливою душею і чистим серцем. «Усе, що в серці виплекав я доброго, належить вам». Слова В. Підпалого, що перегукуються з епіграфом до нашого уроку.   В нього нема жодного вірша, написаного знічев’я чи з принуки. Він знав, що поезія – це самопожертва, знав про що та в ім’я чого повинен писати. Саме тому його нині так читають і люблять. 

Домашня робота: доведіть, що "Зимовий етюд" - вільний вірш

Мета: ▪ зацікавити учнів життєвим та творчим шляхом Володимира Сосюри;

            ▪ навчити  школярів робити порівняльний аналіз поезії з творами подібними за тематикою та проводити аналогію  із реальним життям; ▪ допомогти учням з’ясувати ідейно-художній зміст поезії;

            ▪ розвивати пам’ять учнів,  навички виразного читання, логічного мислення, удосконалювати висловлювання власної думки з приводу прочитаного;

            ▪ формувати комунікативну компетентність учнів;

            ▪ виховувати почуття патріотизму до рідного краю.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним теплом згадує те місце де вона народилася, де пройшли її дитячі роки. Рідна домівка є родинним вогнищем, маленькою батьківщиною кожного з нас. Саме тут формується               велике «Я», з якого починається людина і вся наша неповторна Україна. 

Безліч творів В.Сосюра присвятив патріотичній темі .

Вірш «Любіть Україну!» був написаний у 1944 році, після звільнення української землі від фашистських загарбників. Саме біль за понівечений Київ поет виливу рядкахданої поезії, яка увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», а збірка  була удостоєна Державної премії першого ступеня. На жаль, поета було звинувачено в націоналізмі, адже поезія «Любіть Україну» - насправді патріотичний вияв душі митця.

Вірш був заборонений для читачів, В.Сосюру перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна.

В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підірвала його здоров’я, але своїх  переконань він не змінив.

Вікторина для найуважніших.

1) Назвіть стихії, що згадуються у поезії «Любіть Україну!». ( Вогонь, повітря, земля, вода, сонце, вітер, трави, води)

2) Який птах згадується у вірші? (Соловей – мова солов’їна)

3) Які твори фольклору згадано? (Пісні, думи)

4) Які кольори згадує поет? (Пурпуровий, багряний, зелений, голубий)

5) Назвіть антоніми, що є у вірші. (У сні – наяву, в радості мить – в годину негоди, серцем – ділами)

6) Яка ріка згадується в поезії? (Дніпро)

Словникова робота.

 Під час читання ви зустріли такі слова, давайте з’ясуємо їхнє значення.

Купина - у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно – червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

Домашня робота: вивчити напам’ять вірш «Любіть Україну!». 

Мета уроку:

 Дидактична:

• з’ясувати основні проблеми, що звучать у творі;

•  показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові;

• розкрити високі моральні риси народного співця.

Розвивальна:

• розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку;

• розвивати акторські здібності учнів;

• розвивати навички роботи із літературним матеріалом;

•  роботи співпраці у групі;

• розвивати пам’ять, увагу, зв’язне мовлення.

Виховна:

• опираючись на аргументи: виховувати чесність, незламність; сприяти формуванню ідеалів справедливості.

У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема «Давня казка».

«Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році.

Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії, його творів у суспільному житті не була для неї сторонньою. Своє місце як митець письменниця бачила лише серед найпередовіших, революційних представників суспільства - серед робітників. Тому головний герой цієї поеми - поет.

Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі «Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше - в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії».

У час творення цієї поеми одні письменники реакційного напряму заявляли, що мистецтво потрібно лише для розваги, інші - що історію вершать царі, королі, володарі трудящих, що гнобительський лад - непорушний, вічний. Поемою «Давня казка» Леся Українка давала гостру відсіч носіям цих теорій

Поема – ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

- Що таке казка?

Казка - розповідний народно - поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Тематично казки поділяються на три групи: героїко-фантастичні, соціально-побутові та казки про тварин.

Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з жит­тям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною».

            Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед на­    

       роду, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз   

       приходила молодь слухати пісні. Зв'язок з народом надавав поетові сили і 

       натхнення для творчості.

 Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір'я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів:

                                         Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо:

Не поет, хто забуває

 Про страшні народні рани,

 Щоб собі на вільні руки

  Золоті надіть кайдани!

Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею. Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поета-співця соціальної війни між класами, а не народами.

В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсяк­денному житті в боротьбі проти визискувачів.

Домашня робота: вивчити напам'ять уривок

Мета: продовжити знайомити школярів із поетичною творчістю Лесі Українки, зосереджуючи увагу на поезії «Давня весна»; з’ясувати його ідейно-художню цінність; формувати естетичні смаки, здатність бачити красу природи, людини; удосконалювати вміння сприймати текст на слух, виразно читати художні твори, за допомогою художньої деталі акцентувати увагу на головному, аналізувати поетичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, творчу уяву, вміння відчувати настрій поезії; на прикладі життя та творчості Лесі Українки виховувати в учнів працелюбність, віру в себе та власні сили, прагнення до гармонії з собою та світом, любов до природи й мистецтва. 

Із давніх-давен люди прагнули краси в усьому, що оточувало їх. Мабуть, це і є смислом життя людини – шукати гармонію, особливо з природою – цим джерелом краси, натхнення. Поринаючи у світ природи, ми відчуваємо себе невід’ємною частинкою її. Природа і мистецтво – два складники одного цілого.

Отже, сьогодні ми продовжимо знайомитись із поетичною творчістю Лесі Українки. Темою нашого уроку є гармонійне єднання людини з природою. Ми отримаємо естетичну насолоду від поезії «Давня весна», удосконалюючи вміння виразно читати, аналізувати. Бажаю вам гармонійного злиття зі світом поезії, зі світом природи; віри в себе та власні сили. 

Ця поезія була написана 1894 року, але це були спогади про весну давню. У квітні 1892 року поетеса писала М.Павликові: «…Весна тепер справжня настала, і навіть тут у нас було нібито гаряче, а мені се найкраще. Я вже давно не бачила справжньої весни, і мені здається, що так багато зозуль, як сей рік, ще ніколи не було. Через те я, хоч і не часто, приходжу в оптимістичний настрій, і тоді мені своє і чуже життя кращим здається, а дуже нелогічно, бо що спільного між оптимізмом і зозулями?». Вірш входить до циклу «Мелодії». Цикл же входить до збірки «Думи і мрії», що вийшла друком 1899 року. 

Тема: відтворення впливу приходу…(весни на хворобливий стан поетеси).

Мета: возвеличення краси…(весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою самотність, хворобу).

Домашнє завдання: навчитися виразно читати, аналізувати вірш Лесі українки «Давня весна»

Мета:  поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати її програмовий твір; сформувати сталий інтерес до особи письменниці і її творчої спадщини;

- розвивати такі почуття як доброта, ніжність, благородство;

- розвивати творчі здібності учнів, удосконалювати вміння виділяти основні мотиви у поезіях письменниці,навички виразного читання поетичних творів;

-розвивати вміння доводити власні думки, спостереження, наводячи при цьому переконливі аргументи, власні твердження;

- виховувати почуття пошани, любові до письменниці, її таланту; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, зацікавленість до предмету української літератури.

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Ці слова Лесі Українки можна вважати девізом всього її життя. В цьому ви переконаєтесь протягом уроку, вивчаючи факти з життя і творчості письменниці.

1.Складання схеми за біографією письменниці (група «Біографи»)

1. Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) (25.02.1871 – 01.08. 1913) - поетеса, перекладачка, громадська діячка. Народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім’я Косачів, — це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси.

2. Мати Лесі Українки — Ольга Петрівна Косач, відома на той час українська письменниця Олена Пчілка — мала вели­чезний вплив на доньку, сама вибрала їй високо зобов'язуючий псевдонім — Українка.

3. Батько — Петро Антонович Косач — був людиною передових поглядів, за що ще в студентські роки його виключили з Петербурзького університету.

4. Писати дівчина почала ще й не досягнувши десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані промовистим псевдонімом Леся Українка, почали з’являтися в пресі регулярно.

5. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві. Серед людей, з якими Леся Українка постійно спілкується, — Микола Лисенко, Михайло Старицький, інші видатні представники української інтелігенції. Добрі взаємини склалися і підтримувалися з Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським.

6. У 1899 році поетеса вперше зустрічається з Ольгою Кобилянською, дружба з якою матиме благотворний вплив на творчість обох письменниць.

7. Починаючи з 1903 року, коли здоров’я Лесі Українки погіршилося, вона майже постійно живе в Грузії. Саме хвороба була причиною того, що поетесі доводилося постійно їздити з надією віднайти те чудодійне місце чи ліки, які позбавили б її від щоденних фізичних тортур. Лікувалася вона в Болгарії, Італії, Єгипті.

8. І серпня 1913 року в невеличкому грузинському містечку Сурамі відходила у вічність Леся Українка - великий поет України і жінка з трагічною долею.

2. Складання ланцюжка «Життєдіяльність Лесі Українки»

( група «Літературознавці»)

Леся Українка →  письменниця → фольклорист → музикант(фортепіано)→ мовознавець(вивчила понад десять мов) → здібності у малюванні → авторка навчальної літератури (написала підручник «Стародавня історія східних народів») → перекладач → керівник гуртка «Плеяда» → автор публіцистичних праць → драматург → агітатор (за боротьбу проти капіталізму)

2.Історія Написання поезії 

1881 року Леся в Луцьку пішла на річку подивитися як святять воду, і в неї дуже померзли ноги. Скоро  тому і від того, як тоді думали, вона заслабла: у неї  так сильно почала боліти права нога, що вона, незважаючи на те, що й тоді вже була дуже терпляча, аж плакала від болю… Од тої пори треба датувати початок Лесиній, як вона сама жартуючи називала (мала настільки сильну волю, що могла жартувати і з таких речей), «тридцятилітній війні» з туберкульозом, бо то був не гострий ревматизм, а початок туберкульозу кістки в нозі, що на деякий час пригас, а потім розгорівся знову.

 І тому, незважаючи ні на що, вона пише, створює шедеври поетичного мистецтва. Один  із них – вірш « Ви щасливі, пречистії зорі», який належить до циклу «Ритми» збірки «Відгуки».

 Зображуючи картину небесної краси, виділяючи на тлі лагідних палкі, огнисті зорі, авторка передає розгортання особистих почуттів. 

Тема: відтворення мрії поетеси -  стати зіркою, зорею.

Ідея: возвеличення прагнення Лесі Українки позбутися туги, жалю.

Основна думка: оптимізм, воля, цілеспрямованість допомагають поетесі долати власну хворобу, життєві труднощі.

Жанр: філософська поезія.

-Як ви розумієте смисл поняття «щастя»? Від чого воно залежить?

-У чому ви вбачаєте своє щастя?

-Чи є воно постійним або миттєвим?

-Що необхідно  зробити для того, щоб відчувати себе щасливим?

-Як Леся Українка у творі висловлює власне бачення щастя?

-Чим пояснити бажання Л.Українки стати зіркою , а значить і щасливою?

Домашня робота: - Якою ви тепер уявляєте Лесю Українку?

-Чи допоміг вашому визначенню твір письменниці, що звучав на уроці? Якщо так, то як саме?

Мета: повідомити обставини створення циклу віршів  «В казематі»; розкрити зміст, тему, основну думку поезії; сприяти розвитку вміння учнів виразно читати й аналізувати поетичні твори; вчити логічно й послідовно викладати свої думки; сприяти формуванню в учнів активної громадянської позиції. 

«Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратись,  як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...». Зверніть увагу, діти, поет невимовно щасливий, радіє, коли отримує  хоч стрічечку, хоч словечко  з рідного краю. Рядки ці свідчать про глибокі патріотичні почуття поета до України, про гіркі роздуми над своєю долею,   про те, що не злоба і ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань.  

Шевченко завжди мріяв жити тут, в Україні І раптом  він  все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!? 

Робота з автопортретом 1847 року. (На автопортреті Т.Шевченка, створеному в кінці червня 1847 року, добре видно, як позначилися на зовнішності моральні і фізичні страждання, що випали на долю поета-художника. А.Лизогоб, отримавши рисунок, був вражений. Менше року пройшло з часу, коли у Седневі на Чернігівщині він гостив молодого, здорового, енергійного  чоловіка, а тепер перед ним постав лисіючий вусатий дядько з виснаженим обличчям.)

V.  Ідейно-художній аналіз поезії   Тараса  Шевченка  “  Мені однаково…”

1. Робота з текстом твору

 Яким настроєм пройнята поезія? ( Пройнята настроєм розпачу і суму.)

Пригадайте,  в  яких життєвих обставинах був  написаний вірш «Мені однаково...».( Під час арешту і перебування в казематі. )

Над чим Тарас  Шевченко розмірковував у творі? (над власною долею, безталанням, та ще більше непокоїть  поета доля України)

Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок: «Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні...» ?  (Власним розпачем та недолею України.)

На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за текстом. ( На дві)

 Як протиставляються дві змістових частини у поезії і як формують вони  головну думку твору? Доведіть це. (Поезія складається з двох смислових частин. У першій наявний  мотив байдужості, невідворотності майбутнього,  а в другій – автор собі суперечить.)

Який мотив звучить у першій частині? (байдужості).                                                                       Що ж байдуже Т.Шевченкові, окрім життя “в Україні”? (Байдуже  - людська пам’ять: “Чи хто згадає, чи забуде // Мене в снігу на чужині…” , Байдуже, що “ … не пом’яне батько з сином, // Не скаже синові: – Молись, // Молися, сину, за Вкраїну // Його замучили колись. – Байдуже, чи буде // Той син молитися,чи ні…”.)

Яка з них важливіша? Чому?   Зачитайте головну частину ( ІІ)                                                                           Слово вчителя:  Слово за словом, рядок за рядком за рахунок градації  (посилення,    зростання) емоцій, нагнітається  напруга, й нарешті читач приходить до найвищої  “точки” – відповіді на питання, а що ж неоднаково поетові? І з’ясовує, що найголовніше сказано в останніх п’яти рядках.)

Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя? (Розпач змінюється впевненістю, вдавана байдужість – наполегливим окликом»)    

  Які образи є у поезії, крім ліричного героя?  (Образи сина та батька.

 Яке покоління постає в образі батька?                                                                                                                      Хто зображений в образі сина? Чи актуально це зараз? (Вони надають виразності і зримості, зокрема картина молитви. Читач уявляє вечір, коли в сімейному колі батько розповідає малому про життя мученика, рівного біблейським, і наказує “молися” сину, щоб  згадувати замученого за Україну.)

 Коментар вчителя:   Слово вчителя:  Що таке молитва?  Чому письменник хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі  і щасливого життя на Україні, і молилась за неї? Бо Молитва - Це також мотив народної моралі українців, зрештою – традиції молитися  за безневинних святих,    це як вінець віри,- просити  захисту у надприродних сил.) Ці глибокі роздуми поета про важливі для нього речі, про власну майбутню долю і про  долю України – є прикладом філософської лірики. Давайте  з’ясуємо, що  таке філософський твір? – попрацюємо з теорією літератури.

2. Робота  в зошитах.

Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані складними роздумами над проблемами буття та осмисленням світу, сенсу людського життя, добра і зла.

3.З’ясуємо  ідейну спрямованість поезії. Дайте відповіді на запитання:

1. Поезія написана після викупу з кріпацтва. Чому ж помирати поет збирається “в неволі”? (Бо він - не кріпак  уже, а Україна   - поневолена і тому болить йому недоля неньки-Батьківщини.  Відкрито пише про гнобителів: “На нашій – не своїй землі…”-  про панство, що  гнітить народ.)(передбачає заслання у Сибір)

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині…

• Чому ліричному герою не хочеться навіть залишати щось після себе? (Самотність автора настільки всеохопна (вона стосується всього світу, всієї землі), що не хочеться навіть залишати щось після себе. Автор відчуває, що через певні обставини від її праці може не залишитися і сліду).

• Україна – наша, славна і земля наша, але водночас вона і не своя.

(«На нашій – не своїй землі…»). Як же можна пояснити цю суперечність? Чи її тут немає?

• Друга частина( прочитайте) У цих рядках Шевченко точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогодні: окраденість у час її оновлення та відродження.

• Хто ті злії люде?

• Чому вони лукаві? У чому це виявляється?Для чого їм присипляти Україну?

• Що саме вони вкрадуть у неї? Про який вогонь ідеться? Чому ці люди спочатку присплять Україну, а потім розбудять її?

3.Знайдіть рядки, що відображають тему поезії, сформулюйте її. (Не однаково мені,    Як Україну злії люде    Присплять, лукаві, і в огні   Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені…) (Ставлення до особистої долі й долі Батьківщини, прояв справжнього патріотизму).

4.  У що вірить поет? Сформулюйте ідею твору.  (віра письменника у неминучість  перемін на краще у долі свого народу, відродження України.)

Як Тарас  Григорович Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй  землі). (епітет і оксюморон). Прокоментуйте рядки з твору Шевченка. 

 Визначте в них  художні засоби.

Знайдіть в тексті рядки – протиставлення.  Зачитайте їх.

«Менi однаково, чи буду Я жить в Украïнi, чи нi.»  та «Як Украïну злiï люде
Присплять… Ох, не однаково менi.»     (Тут в  тексті використовується  антитеза – художнє  протиставлення.)

Звертання: « Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись…»

Епітети:  люди злії, лукавії, Україна славна, окраденая)

Порівняння: «за Вкраïну Його замучили колись»,- приховане порівняння у змісті, мученики- святі, Його - тобто власне Т.Г.Шевченка.

Оксюморон Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.

Метафора:   (злії люди Україну присплять, потім…Окраденую збудять).

Ппомітили ви у поезії народознавчі елементи? Назвіть їх.   Які  вірування згадує  поет в цих рядках твору? Яка  їх  роль у тексті? Зачитайте їх.

«I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру…» (Натяк на обряд поховання, коли небіжчика обов’язково мають оплакати, пом’янути  рідні люди.)

Це є доказом того, що Шевченко добре знав народні звичаї, традиції, обряди, вірування, фольклор та непомітно нанизував їх у зміст своїх творів.

- З’ясувати роль повторів слова : «ОДНАКОВО» Дана поезія – це  глибокі  внутрішні переживання героя. Тут є поєднання особистого і громадянського.

А слово «ОДНАКОВО» звучить п’ять разів, бо має такі смислові відтінки значень:

1 однаково – спокійно, врівноважено;
2 однаково – байдуже, зневажливо;
3 однаково – висновок, підсумок;
4 однаково - пристрасно, рішуче, з болем; нестримно;
5 однаково – стримане ридання, емоційно;
Слово  вчителя: Отже, слово однаково змінює настрій і зміст поезії – герой , як і поет - переходить від  вдаваної байдужості, пригніченості – до палкого заклику. Бо останній рядок вірша “Ох, не однаково мені”, –це крик згорьованої душі, її стогін і ридання, що рвуться назовні.

5. Вирішення проблемного завдання: який основний мотив  поезії “Мені однаково, чи буду”, його ідейний зміст.

-  у поезії звучать мотиви неволі,

-  є мотиви стійкої громадянської позиції,

-  наявні уболівання ліричного героя  за Україною,

-  наявне  в поезіях дивовижно правдиве передбачення долі України,

-  бачення  можливих нещасть і духовних утрат України,

-  провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за Батьків­щину.

Провідний мотив поезії: Головний  мотив поезії - це заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Шевченко виступає як патріот, його найбільше хвилює не особиста доля, а доля України. Бо якщо порівняти  інтереси свої і народні, то власні доля, особисте щастя, і навіть слава – ніщо. А  любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних - це ідея твору: і життєве кредо Шевченка - любити ближнього, свій народ, Батьківщину. Про що  ж   попереджав Шевченко українців? Сумна доля чекає в’язня, але не це головне, а те, що трагічна доля чекає  на Україну! І як справжній патріот саме через це найбільш карається поет.  Тому у цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації -  і найзлободеннішу проблему  сьогоднішнього дня: окраденість у час оновлення та відродження. Тому з повним правом можна вважати поезію «Мені однаково, чи буду...» зверненням-попередженням сучасному поколінню українців. Останні рядки поезії можна назвати пророчими.

Домашня робота: вивчити напам'ять " Мені однаково" або "Думи мої"

Мета: проаналізувати поезію Т. Г. Шевченка стосовно відображення подій сучасної України; довести необхідність відродження інтересу до поезії Шевченка та переосмислення його творчості з точки зору сучасності.

Актуальність теми: розгляд поезії Шевченка саме в цей час з огляду подій, які переживає Україна.

Тарас Шевченко є символом українського народу, творцем духовної основи  для боротьби проти поневолення російською імперією.

Шевченко, як символ української ідентичності, – погляд у минуле

У 1914 році, напередодні Першої світової війни, українці в Галичині гучно відзначали 100-річний ювілей Тараса Шевченка. Масові акції вважали як презентацію українського національного питання. У російській імперії святкування офіційно заборонили. Усіх, хто підтримував святкування, вважали зрадниками й прихильниками ворожої Австро-Угорщини.

Заборона відзначати ювілей стала початком утвердження культу Тараса Шевченка. За кілька місяців почалася Перша світова війна. Коли до Львова вступило російське військо, українські офіцери й солдати розкупили всі примірники «Кобзаря», які були в книгарнях. Український журналіст Микола Троцький писав:

«Українці, що були примушені проливати свою кров «не за Україну, а за її ката», шукали втіхи й поради в рідних рядках улюбленого національного поета. Твори Шевченка були для них символом єдности українських земель, які російські орди переходили вздовж і впоперек, нищучи огнем і залізом. І в багатьох з них зажевріла чи спалахнула полуміннєм свідомість значіння крівавих років війни для будучої долі України».

Також у колекції Національного музею Тараса Шевченка зберігається «Кобзар», який пройшов усю Другу світову війну.

1. Уривок з поеми «Єретик» дуже точно описує Україну часів януковича. Тут апостольським престолом можна вважати Києво-Печерську лавру, поява якої була передбачена святим апостолом Андрієм Первозванним. У образі ченця вгадується Паша «Мерседес». Також змальовано, як представники режиму януковича нівелювали українську державність та державні символи, одним із яких є Гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля»:

Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить.

І на апостольськім престолі

Чернець годований сидить.

Людською кровію шинкує

І Рай у найми оддає!

Небесний Царю! Суд Твій всує,

І всує царствіє Твоє.

Розбойники, людоїди

Правду побороли,

Осміяли Твою славу,

І силу, і волю.

2.Кінцівка вірша «Мені однаково» описує Революцію Гідності, «Вогнехреще»:

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

На початку комедії «Сон» в образі того, хто неситим оком зазирає за край світу, бачимо нинішнього очільника кремля. Хоча, по правді кажучи, й багатьох колишніх російських правителів:

У всякого своя доля

І свій шлях широкий,

Той мурує, той руйнує,

Той неситим оком

За край світа зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

Домашня робота: знайти вірші Шевченка, покладені на музику в сучасному виконанні

Експрес – опитування

  Т. Г. Шевченко народився (де і коли?)…2. Дитинство поета минуло в селі…3. Брати і сестри Т .Г.  Шевченка…4. Поет залишився круглим сиротою, коли йому було …років. 5. У пана Енгельгардта Тарас служив ..6. Улюблине захоплення Т. Г. Шевченка… 7. Коли і завдяки кому було викуплено письменника з кріпацтва. 8. Перша поетична збірка письменника називалася…. 9. Заарештували поета за.. 10. На засланні  Т. Г. Шевченко перебував ... років. 11. Помер Т. Г. Шевченко (де і коли)…12. Переховання поета відбулося ...?13. Яким твором починається перший «Кобзар» майстра слова?.14. Як називався альбом малюнків,  створений митцем? 15. Скільки часу Т. Г. Шевченко пробув у казематі? 16. Скільки творів містить цикл поезій «У казематі»? 17. Куди відправили письменника на заслання7 18. Де поховали Т. Г. Шевченка?

У Т. Шевченка є два вірші з однаковими назвами «Думи мої, дуи мої..» різних років написання: 1840 і 1847. Перший із них увійшов у знакове для всієї України видання «Кобзар» 1840 року, але водночас цю поезіюТарас Григорович опублікував у так званому чигиринському «Кобзарі» та «Гайдамаках» (184к1). Інша поезія «Думи мої, думи мої…» вже датована 1847 року і має суттєво нове звучання, хоча обидва однойменні вірші виявилися програмними для різних періодів творчості Т. Шевченка. Та якщо в першому молодий Шевченко давав настанови своїм думам» іти в Україну», бо пророчо передбачав, що тільки там вони зможуть знайти «щиру правду, / А ще може й славу», то вірш «Думи мої, думи мої…» 1847 року поповнив собою рукописну «Більшу захалявну книжку» на засланні. У цій поезії  автор виразно декламує творче кредо злісного й незламного поета, який гірко тужить за далекою Україною і спрагло чекає моментів натхнення, коли тільки поетична творчість (думи) здатна його бодай на кілька хвилин поєднати з рідним краєм і народом. 

Діалог із текстом

1. Яким настроєм огорнута ця поезія?

2.  Як поет характеризує корінне населення Оренбуржжя? Чому в його уяві місцеве населення - киргизи – вже голі, босі, але ще бодай на волі моляться своєму Богу?

3. Чи можна в цих словах помітити авторський болючий натяк на жорстоку колоніальну політику Росії стосовно України?

4. Чому поет називає власні вірші « своїми дітками» й плаче разом з ними?

Художній аналіз (паспорт) вірша «Думи мої, думи мої…»

                                                     Паспорт вірша

         1. Жанр твору: вірш.

         2. Рід літератури: лірика.

         3. Вид лірики: філософська.

         4. Тема думи. Звернення Т.Шевченка до своїх дум із сподіванням  і вірою у вільне життя співвітчизника.

        5. Ідея твору. Тільки впевненість у щасливому житті, наполегливість зможе змінити соціальний устрій, засудження слабкості поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

        6. Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього перебування на засланні.

        7. Художні засоби виразності.

 Епітети: «думи мої …єдині», «сизокрилі голуб’ятка» , «Дніпро широкий», «лиха година».

Уособлення: «думи мої… не кидайте  хоч ви мене», «прилітайте».

Порівняння:  «привітаю, як діток».

Повтор: «думи мої, думи мої».

Риторичні звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

Домашня робота: виразне читання вірша "Думи мої..."

Метf^ формування теоретичних знань про феномен усної народної творчості, її специфіку, жанрову систему, історію та поетику різних жанрів фольклору, взаємодію фольклору та літератури; дослідити сучасні проблеми збереження культурних традицій українського народу; навчити аналізувати, збирати й грамотно опрацьовувати фольклорні тексти. 

Дати письмові відповіді на запитання:

1. Що таке фольклор?

2. Назовіть 5 видів фольклу.

3. Що таке пісня?

4. Чим історична пісня відрізняється від календарно-обрядової?

5. Чому пісні Марусі Чурай ми відносимо до народних?

6. Якою людиною треба було бути, щоб народ створив про неї історичну пісню?

7. Чи потрібні думи в сьогоднішньому дні ? Чому так? Чому ні? 

Домашня робота: систематизація знань з теми