Базові правила захисту персональних даних
Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини
Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчиняла домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Особа
Покрокові дії
Нормативно-правові акти: – Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – Закон України «Про освіту» – Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» – Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами» – Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»
Керівник закладу освіти
Забезпечує реалізацію в закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом: · проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству; · здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей; · організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми; · визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб.
Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб
· Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
·Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина).
·Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства.
·Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти.
·У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку.
·Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.
Практичний психолог, соціальний педагог
· При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
·Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Може провести первинне опитування дитини. · Не залишає дитину наодинці.
·Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.
·Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).
Класний керівник
· При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Може провести первинне опитування дитини.
·Не залишає дитину наодинці.
· Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
·Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.
Вчитель-предметник
· При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
· Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Не залишає дитину наодинці.
·Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.
Медичний персонал закладу освіти
· При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;
·Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності).
·Може провести первинне опитування дитини.
·Не залишає дитину наодинці.
Обслуговуючий персонал закладу освіти
· При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.
·Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Не залишає дитину наодинці.
Дитина постраждала
· Звертається до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.
·Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб).
Батьки постраждалої дитини
· Забезпечують надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби). · Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.
·Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо).
Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства
· Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.
· Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).
·Не залишають дитину наодинці.
·Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо).
Матеріали використані із сайту Центр прав людини ZMINA
People in need — міжнародна допомога від чеської гуманітарної організації, яка працює цілодобово. За необхідності залучає, зокрема, юридичних фахівців, поліцію. Номер телефону: 0 (800) 210 160.
Безкоштовна “гаряча лінія” київського контактного центру 15-51 підтримує людей, які переживають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). За цим номером дипломовані психологи допоможуть подолати стресові розлади, навчать, як упоратися з наслідками психологічної травми, адаптуватись після вимушеної зміни місця проживання, пережити втрату близької людини або родича, навчать навичкам подолання тривоги та розкажуть, як регулювати психологічний стан в умовах війни. Аби поспілкуватися з професійним психологом потрібно з 08:00 до 20:00 прослухати за номером 15-51 голосове меню та обрати номер “3” для з’єднання з психологом.
Асоціація професійного розвитку психологів та психотерапевтів в Україні надає психосоціальну підтримку, зокрема, може сконтактувати з різними соціальними службами й розрахована на будь-які запити від цивільних, військових та їхніх родичів. +38 (096) 260 15 75 (з 10:00 до 18:00 щоденно).
Благодійний фонд “Голоси дітей” допомагає дітям. Офлайн займаються з дітьми від трьох років, онлайн – зі старшими дітьми. Працюють фахівці з усіма травмами та захворюваннями. +380 (95) 785 60 69.
“Розкажи мені” на основі сучасних протоколів, науково-доведених досліджень створили бот “Друг” – він надає першу психологічну допомогу. Бот радить, як покращити своє самопочуття, з ким варто ділитися думками, пояснює базові психологічні терміни. Також у боті є можливість залишити заявку для отримання допомоги.
Фонд “Запорука” допомагає пережити будь-які травми. Лінію психологічної допомоги створили після початку повномасштабної війни. Консультації можуть бути як онлайн, так і офлайн. 0 800 4000 23 (з України), +38 (050) 493 03 07.
Національна гаряча лінія для дітей та молоді працює для людей будь-якого віку, де кожен може анонімно і конфіденційно отримати підтримку, проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками про порушення прав дитини. 0 800 500 225 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України та з мобільних телефонів усіх українських операторів безплатні) або 116 111 (безплатно з мобільних телефонів усіх українських операторів. Лінія цілодобова.
Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” допомагає людям від одного року життя. Психологи не працюють з психозами й шизофренією. Запис на консультацію у Львові +38 (098) 559 65 21 (з 10:00 до 17:00, субота та неділя вихідні).
Огляд і розбір нормативних документів
Запобігання та протидія домашньому насильству визначено одним із ключових напрямів виховної роботи у закладах освіти у 2023/2024 навчальному році. І це негативне явище дійсно потребує підвищеної уваги освітян, адже через наслідки війни проблема непорозумінь та негараздів в українських сім’ях значно загострилась. Тож аби допомогти педагогам вчасно розпізнати факти домашнього насильства, що сталися з учнями, та розробити систему превентивних заходів, наша команда підготувала огляд наказу МОН від 02.10.2018 №1047, яким затверджено методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами. Види домашнього насильства та ознаки виявлення випадків Ефективність роботи з запобігання та протидії домашнього насильства багато у чому залежить від педагогічних працівників закладу освіти. Адже саме завдяки спостережливості вчителів за поведінкою та настроєм дітей й уважному ставленню до їхніх батьків можна вчасно помітити симптоми неблагополуччя в сім'ях та уникнути негативних наслідків.Тож на які ознаки та фактори слід звертати увагу? У Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено такі види діянь, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання:Психологічне насильствоЦя форма домашнього насильства включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, які викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю.МОН рекомендує педагогам звертати увагу на учнів, які різко змінюють свою поведінку та контрастну, та мають такі ознаки:• замкнутість, тривожність, страх або навпаки демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;• неврівноважена поведінка;• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;• уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);• синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);• уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;• занижене самооцінювання, наявність почуття провини;• швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;• демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;• схильність до «мандрів», бродяжництва;• депресивні розлади;• спроби самогубства;• вживання алкоголю, наркотичних речовин;• наявність стресоподібних розладів психіки, психосоматичних хвороб;• прояви насильства чи жорстокого поводження стосовно тварин чи інших живих істот;• приналежність батьків інших законних представників до деструктивних релігійних сект;• інші прояви поведінки чи емоційних реакцій, що не відповідають віковим нормам розвитку дитини.Фізичне насильствоЦя форма домашнього насильства включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Ознаками фізичного насильства над дитиною можуть бути:• розповідь дитини, що члени сім’і застосовують до неї або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (інтернатний заклад, лікарня, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку домашніх тварин;• намагання дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова зняти одяг для медичного обстеження або переодягатися в присутності інших дітей; носити одяг, що не відповідає сезону);• зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;• синці на щоках, очах, губах, вухах, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо;• рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;• травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо);• забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);• скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідних і статевих систем;• рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно);• сліди від укусів;• опіки та інші незвичні для віку дитини фізичні (видимі та невидимі) травми.Економічне насильствоЦя форма домашнього насильства включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.Педагогам слід звертати увагу на учнів, які мають такі ознаки:• постійне голодування через нестачу їжі;• вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного працівника);• пропуски занять, часті запізнення до школи;• брудний одяг, одягання не за погодою;• втомлений і хворобливий вигляд;• нестача необхідного медичного лікування, неліковані зуби;• залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння);• залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі зі сторонніми особами;• відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;• антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;• нігті, волосся у дитини нестрижені та брудні;• наявність постійних інфекцій, спричинених браком гігієни;• залучення дитини до трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства);• жебракування, втікання з дому;• відставання дитини в розвитку фізичному, емоційному, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності тощо.Сексуальне насильствоЦя форма домашнього насильства включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно дитини незалежно від її згоди або в її присутності, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи.Ознаками сексуального насильства над дитиною можуть бути:• знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;• захворювання, що передаються статевим шляхом;• синдром «брудного тіла»;• уникнення контактів із ровесниками чи дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім'ї;• дитяча або підліткова проституція;• рання вагітність;• вчинення сексуальних злочинів;• сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;• нерозбірлива або непритаманна віку дитини сексуальна поведінка;• створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;• відмова від гігієнічного догляду за собою;• нашарування великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально приховує тіло;• страх або агресивна реакція щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;• синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, сліди від укусів.Спостереження за батьками учнівАби запобігти домашньому насильству педагогічним працівникам слід звертати увагу та аналізувати поведінку батьків. Зокрема про ймовірність виникнення ризиків для життя, здоров'я та розвитку дитини можна віднести ситуації, коли її законні представники:• не цікавляться освітньою діяльністю учня (не відвідують батьківських зборів, не контактують з вчителями);• під час відвідування закладу освіти перебувають у стані алкогольного сп’яніння або під дією наркотичних речовин; • наявні факти надмірного вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильності до азартних ігор та відвідування ігрових клубів;• систематично проявляють агресивну поведінку до працівників закладу освіти, батьків інших дітей;• ігнорують рекомендації працівників закладу освіти щодо виховання дитини, що призводить або може призвести до затримки її розвитку, погіршення емоційного стану, здоров'я, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків;• не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки;• мають ознаки пригніченого психоемоційного стану, розладів психічного здоров'я, суїцидальної поведінки;• не забезпечують необхідного медичного догляду за дитиною;• жорстоко поводяться з членами сім'ї чи домашніми тваринами;• допускають перебування у помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин;• не забезпечують дитину кишеньковими коштами;• перекладають догляд за молодшими дітьми на інших.Дії педагогічного колективу для профілактики та у разі виявлення ознак домашнього насильстваОрганізація роботи закладу освіти у цьому напрямі здійснюється відповідно до Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 № 658.Система шкільних заходів у сфері запобігання та протидії насильству має включати:1. Призначення уповноваженого працівника закладу освіти для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.2. Проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей. Особливу увагу слід приділяти формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до відповідних кол-центрів.3. Соціально-психологічний супровід постраждалих.4. Розміщення на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті контактної інформації уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися y випадку домашнього насильства, зокрема:• Національна поліція за номером 102;• Урядовий контактний центр 15-47. Тут цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації людям, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства;• національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).5. Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.У разі виявлення ознак чи факторів, що вказують на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення, кожний працівник школи має передати інформацію про такого учня уповноваженій особі закладу освіти (у разі її відсутності - безпосередньо директору школи чи його заступнику). Уповноважена особа має зустрітися з цією дитиною, встановити з нею довірливий контакт і надати емоційну підтримку. Якщо учень підтвердив факт жорстокого поводження чи насильства щодо нього, уповноваженій особі необхідно, дотримуючись принципу конфіденційності, провести таку роботу:• забезпечити надання медичної допомоги (у разі потреби);• з'ясувати терміни подій, які відбулися з дитиною, та за можливості отримати їхній опис; • протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти проінформувати уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (якщо постраждала особа та/або кривдник є неповнолітньою особою);• зафіксувати відповідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (закладу освіти) за формою згідно з додатком 3 до Порядку;• повідомити працівників психологічної служби закладу освіти, які за потреби мають скласти план корекційної роботи, здійснити соціально-педагогічний супровід дитини чи направити її до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо).Домашнє насильство – це вкрай небезпечне явище, яке має тривалі негативні наслідки. Травмування дитячої психіки може призвести до того, що у дорослому житті дитина може стати агресором у вже у своїй родині та вважати цю модель поведінки нормою. Тож на педагогів покладається виконання особливої місії - налагодження комфортної взаємодії з учасниками освітнього процесу та перетворення закладу освіти на острівець стабільності та емоційної безпеки.Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».
Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:
перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
пересуваються в інші міста;
залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.
Ці відео – швидка «психологічна» допомога для дітей. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.