Весняне рівнодення – це час, коли природа прокидається від зимового сну, даруючи нам можливість оновлення, відновлення сил і гармонії між внутрішнім та зовнішнім світом.   

Оскільки це велике церковне свято, то на Благовіщення Пресвятої Богородиці добре відвідати літургію в церкві та помолитися. До Діви Марії звертаються з особливими проханнями - просять здоров'я, захисту, допомоги у важких ситуаціях, прощення гріхів, а також дякують за отримані блага. Не має значення, яку молитву читати Богородиці або ж звертатися своїми словами - головне, щоб молитва була щирою.  

Масляна — це язичницьке свято, відоме до прийняття християнства і бере початок у праслов'янські часи. Це свято ще називають Пущення, Сиропус, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Общиця. Воно символізує проводи зими та зустріч весни. 

Коли точно народився Ісус Христос, ніхто не знає. Біблія на це питання відповіді не дає, відсутні згадки і в історичних документах. Однак у ІІІ—ІV століттях богослови дійшли консенсусу, що Різдво необхідно відзначати саме 25 грудня. І до сьогодні це рішення ніхто не ставить під сумнів — католики, православні та протестанти святкують день народження Спасителя 25 грудня. Інша справа, яким календарем при цьому вони користуються. 

Давніша назва дня Святої Трійці — Зелені свята. Це відображало давній культ рослинності, оскільки на Трійцю поширений звичай прикрашати житло зеленню. Традиція має язичницькі корені.

Вважається, що прикрашання будинків зеленими, пряними травами та ароматними квітами захищає від зла і дарує здоров’я та удачу.

Вознесіння Христове — важливий день для всіх віруючих. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого воскресіння з мертвих понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. А після закінчення цього терміну Спаситель зібрав апостолів у передмісті Єрусалима Віфанії на горі Елеон, благословив їх і у плоті вознісся на небо.  

Колись у цей день господарі виводили коней у поле на першу пашу і священики служили посеред села молебні та кропили коней свяченою водою. У цей час в полі вершники їздили верхи - "щоб нечиста сила коней не мучила" 

Наші пращури вірили, що Весняний Юрій має ключі від літа, якими відчиняє двері, впускаючи у світ тепло. Саме після цього розпочинався бурхливий ріст трав та зелені, тому казали "Юрій землю відмикає".  

До цього святого з особливою повагою ставляться воїни, скотарі та хлібороби. 

Поливаний понеділок — другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня. Вважалося, що вода у великодній понеділок стає цілющою та оздоровлює людей. Тому люди обливали (або окроплювали) водою одні одних, а в деяких регіонах і самі себе. Цей день пов’язували передусім з духовним весняним очищенням. 

З давнини для українського народу Великдень залишався головним релігійним святом року. За багато тисячоліть у нас сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавались із покоління в покоління. 

З особливим трепетом до наступу цієї останньої суботи перед Великоднем відносяться люди, які дотримувалися Великого посту. Адже Велика субота є останнім пісним днем, який закінчиться вже після святкового Хресного ходу опівночі.  

Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання. 

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». 

Вважається, що гілки верби, освячені в церкві, наділені великою духовною силою й допомагають позбутися багатьох хвороб. Тому немовлят купали у воді з вербними бруньками, хворі люди використовували вербу для лікування. Вербою били по тілу, примовляючи: «Святий Дух, через вербу входь – хворобу відводь. Верба прийде – хворобу віднесе». 

На Благовіщення дівчата біля  церкви танцюють  перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою. 

Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника, замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення водою, промовляючи: "Теплий Олекса випускає бджіл на весну”. 

В давнину господині пекли на день Сорока святих пиріжки-жайворонки з пісного дріжджового тіста, які мали форму птахів. Пташкам робили з родзинок очі, а в тісто додавали різні горішки. Такою здобою обов'язково пригощають дітей і хрещеників. Також дарували сусідам. 

В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому.  

В нашому народі це свято називається, як свято Трьох Святителів. Три отці – ієрархи-святителі – це провідні вчителі віри, святості й науки Христової Церкви. Вони передали нам чисту віру Нікейського Собору, вони пояснили нам догмати про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію. 

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. 

Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. 

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. 

Історія про Святого Миколая є не тільки важливою, але й цікавою. Адже День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури. Нині традиція святкувати його відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято 19 грудня.  

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити". 

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.