Лабораторно-Практична робота. Нарізання зовнішньої та внутрішньої різьби.
Мета: ознайомити з поняттям про метричну різьбу та з прийомами її нарізання вручну різенарізним інструментом; виховувати дбайливе ставлення до інструментів і матеріалів; організувати взаємодопомогу і взаємоконтроль; розвивати технологічне мислення, вміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал.
Профорієнтація: слюсар.
Міжпредметпі зв'язки: фізика, креслення, геометрія.
Об'єкти праці: гайки (шестигранні, баранцеві), болти, гвинти, шпильки, рукоятки до токарних верстатів.
Оснащення: зразки зовнішньої і внутрішньої різьб (болти і гайки М6, М8, М10; гвинти, шпильки), заготовки для виробів, рисувалки, кернери, молотки, свердла (05,0; 06,7; 08,4), набір зенківок, плашки та мітчики (М6, М8, М10), плашкотримачі, воротки, викрутки, напилки, мастильно-охолодна рідина, ганчірки, захисні окуляри, плоскогубці, штангенциркулі, слюсарні кутники, лінійки, інструкційні картки «Нарізування внутрішньої різьби» та «Нарізування зовнішньої різьби», підручник «Трудове навчання» для 7-го кл. (В. М. Мадзігон та ін.), підручник «Креслення» для 7—8 класів (О. Д. Ботвинников та ін.), навчальний кінофільм «Різьба та її застосування» (І частина), кіноустановка «Україна 5», таблиці «Стандартні різьби», «З'єднання шпилькою», «З'єднання гвинтами», «Нарізування зовнішньої різьби», «Нарізування внутрішньої різьби».
Методи: бесіда, пояснення, робота з навчальними посібниками, гра, демонстрація, інструктаж, вправи.
Тип заняття: комбіноване.
Тривалість: 90 хв.
План заняття:
І. Організаційна частина.
ІІ. Повторення матеріалу попереднього заняття.
III.Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
IV.Мотивація навчально-трудової діяльності.
V. Оголошення теми, мети і завдань заняття.
VI.Вивчення нового матеріалу.
VII. Вступний інструктаж.
VIII. Практична робота.
IX. Заключний інструктаж.
X. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційна частина.
1. Привітання, призначення чергових, виконання своїх обов'язків інструментальником, перевірка присутності й підготовленості учнів до заняття.
2. Ознайомлення з організацією навчальної процесу. Повторення знань, здобутих на попередньому занятті, та вивчення нового матеріалу проходитиме у вигляді гри. Клас розподіляю на групи по чотири учні в кожній. Один учень виконуватиме роль секретаря.
3. Ознайомлення з правилами гри. Учні, які знають відповідь на запитання вчителя, піднімають руки. Вчитель запитує одного учня групи. Якщо відповідь правильна, то група отримує кількість балів рівну кількості учнів групи, які підняли руки. Якщо відповідь неправильна, то група отримує мінус один бал. В інтересах групи, щоб всі її члени знали правильну відповідь. Членам групи можна спілкуватися між собою. Результати гри фіксуються на класній дошці. Перемагає та група, яка набере більшу кількість балів.
II. Повторення матеріалу попереднього заняття:
1.У чому суть термічної обробки сталі?
2.Як змінюються властивості сталі залежно від вмісту в ній вуглецю?
3.Для чого застосовують гартування (відпускання, нормалізацію, відпалювання) сталі?
4.Яких правил безпечної праці потрібно дотримуватися під час виконання термічної обробки сталі?
III. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
Прошу учнів збільшити, а потім зменшити зазор між губками слюсарних лещат, обертаючи їх воротки.
Загальна бесіда
1. Чому переміщається рухома щічка слюсарних лещат при
обертанні воротка?
Після правильної відповіді демонструю деталі з різьбою: гвинт, гайку, болт і шпильку.
2.Як називається елемент гвинта у вигляді виступів і впадин, розташованих по гвинтовій лінії?
3.Що вам відомо про різьбу?
4.Кому із вас доводилося нарізати різьбу?
5.Наведіть приклади застосування різьби в навчальній майстерні з обробки металу.
6.Людям якої професії, на вашу думку, часто доводиться нарізувати різьбу? Що вам відомо про цю професію?
IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
І на виробництві, і в побуті людину оточує велика кількість пристроїв, машин і механізмів, у яких використовуються нарізні з'єднання. В більшості випадків складові нарізного з'єднання можна замінити на такі ж само, тому що вони є взаємозамінними. Але є випадки, коли різьбу необхідно нарізати самому вручну. Тому людині чоловічої статі потрібно вміти нарізати різьбу. Здобуті на сьогоднішньому занятті знання та вміння можуть стати у нагоді у повсякденному житті.
Чи маєте ви бажання навчитися власноруч нарізати різьбу?
V. Повідомлення теми, мети і завдання заняття.
Дату, тему й назву практичної роботи записую на дошці, а учні — в зошитах. Усно повідомляю навчальну мету і завдання заняття:
1. Ознайомитись з поняттям про метричну різьбу та її елементи.
2. Вивчити позначення різьби на кресленнях.
3. Ознайомитися з різенарізним інструментом.
4. Вміти визначати за допомогою довідкових таблиць діаметр стрижня для зовнішньої різьби і діаметр свердла для внутрішньої різьби.
5. Навчитись нарізати зовнішню та внутрішню різьби.
VI. Вивчення нового матеріалу.
1. Самостійне опрацювання § 20 на с. 72—75 підручника «Трудове навчання» для 8-го кл. (В. М. Мадзігон та ін.). У цей час підготовляю кіноустановку до демонстрації навчального кінофільму.
2. Ознайомлення учнів з питаннями (із пунктів 4, 6, 7), на яких потрібно акцентувати увагу під час перегляду навчального кінофільму.
3. Перегляд навчального кінофільму «Різьба та її застосування» (І частина).
4. Попереднє закріплення пройденого матеріалу. Використовуються таблиці «Стандартні різьби», «З'єднання шпилькою», «З'єднання гвинтами», «Нарізування зовнішньої різьби», «Нарізування внутрішньої різьби».
Учні мають відповісти на такі питання:
а) Що таке різьба?
б) Які розрізняють різьби залежно від форми перерізу виступів (профілю)?
в) Який профіль має метрична різьба?
г) Який кут при вершині має трикутний профіль метричної різьби?
г) 3 якими елементами різьби ви ознайомилися?
д) Чим відрізняється ліва різьба від правої?
є) Яким інструментом нарізають зовнішню (внутрішню) різьбу? З якої сталі виготовляють ці інструменти?
є) Що вам відомо про плашку (мітчик)?
ж) Які пристосування використовують для утримування плашки та мітчика при ручному
нарізанні різьби?
з) Як добирають діаметр стрижня (свердла) для нарізування зовнішньої (внутрішньої) різьби?
За допомогою таблиці «Діаметри стрижнів і отворів для нарізування метричної різьби» (с. 74) тренування у визначенні діаметра стрижня для зовнішньої різьби і діаметра свердла для внутрішньої різьби.
5. Самостійне опрацювання пунктів 1 і 2 § 31 на с. 164—166 підручника «Креслення» для 7— 8 класів (О. Д. Ботвинников та ін.). У цей час перемотую плівку та прибираю кіноустановку на своє місце.
6. Поточне закріплення пройденого матеріалу:
а) Як зображують різьбу на кресленнях?
б) Як зображують різьбу на стержні (на вигляді спереду і на вигляді зліва)?
в) Як зображують різьбу в отворі (на вигляді спереду і на вигляді зліва)?
г) Як позначають різьбу на кресленнях?
7. Самостійне ознайомлення з інструкційними картами № 1 «Нарізування внутрішньої різьби» та № 2 «Нарізування зовнішньої різьби».
8. Кінцеве закріплення пройденого матеріалу. Використовую таблиці «Нарізування зовнішньої різьби», «Нарізування внутрішньої різьби». Ставлю питання:
а) Які правила та прийоми нарізання зовнішньої різьби?
б) Які правила та прийоми нарізання внутрішньої різьби?
При відповіді на ці запитання потрібно сказане продемонструвати практично. Учень виконує нарізання різьби та коментує свою роботу. Інші учні стежать за правильністю виконуваних прийомів і коментарів, а за потреби доповнюють, поправляють його відповідь чи дію.
9. Підсумки гри. За результатами гри, зафіксованими на класній дошці, секретар визначає групу-переможницю, а також рейтинг інших груп.
VII. Вступний інструктаж.
1. Інформація про роботу, яку будуть виконувати учні.
Нарізання зовнішньої (на заготовках болтів, гвинтів, шпильок, рукоятках до токарних верстатів) та внутрішньої (в заготовках шестигранних і баранцевих гайок) різьби.
2. Форма організації трудової діяльності. Учні працюватимуть парами.
3. Правила безпечної праці при нарізанні різьби:
а) надійно закріпляти заготовку в лещатах;
б) не залишати мітчик в отворі, а плашку на стрижні при тим
часовому припиненні роботи;
в) бути уважним по закінченні роботи, в момент виходу інструмента з різьби, не допускати його падіння;
г) не можна торкати нарізану різьбу пальцями, щоб не поранити руки об задирки і рвані краї
різьби;
г) очищаючи інструмент від стружки, користуватися щіткою, не змахувати її руками, бо можна поранити руки об різальні кромки мітчика або плашки;
д) стружку з лещат і верстака треба змітати спеціальною щіткою.
Змітати рукою або здувати її забороняється.
4. Коротке повторення правил безпечної праці під час обпилювання металу напилками. Рукоятки напилків мають бути міцно насадженими; забороняється працювати напилками без рукояток або з тріснутими, розколотими рукоятками; ошурки змітати лише спеціальною щіткою.
5. Коротке повторення правил безпечної праці під час роботи на свердлильному верстаті. Працювати у фартуху або в халаті; під час свердління користуватися захисними окулярами; не класти на стіл верстата інструмент і зайві предмети; оброблювана деталь має бути міцно закріплена в машинних або ручних лещатах; не можна допускати утворення довгих закручених стружок (щоб запобігти цьому, треба періодично виводити свердло з отвору і чистити його); установлювати і знімати різальний інструмент та проводити інші операції, пов'язані з дотиканням до рухомих частин, можна тільки після повної зупинки верстата.
6. Організація робочих місць. Наголошую про вимоги до організації робочих місць на слюсарних верстаках і біля свердлильного верстата.
VIII. Практична робота.
Учні отримують заготовки,
інструменти і пристосування, оглядають робочі місця. Вони працюють попарно, допомагаючи один одному. Розмічають центри отворів, підбирають свердла відповідних діаметрів і свердлять отвори на свердлильних верстатах. Зенківками знімають фаски в отворах. Використовуючи штангенциркулі, підбирають стрижні відповідних діаметрів і за потреби напилками знімають на них фаски. Нарізають внутрішню та зовнішню різьби. При необхідності використовують інструкційні карти «Нарізування внутрішньої різьби», і «Нарізування зовнішньої різьби». Визначають якість виконаної роботи (своєї і напарника), проводять аналіз допущених відхилень.
Обходжу робочі місця з метою проведення поточних інструктажів. Допомагаю визначати якість виконаної роботи, проводити аналіз допущених відхилень, за необхідності призначаю учнів-консультантів.
Контролюю організацію робочих місць, дотримання учнями правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог, виробничої і технологічної дисципліни. Збираю дані для заключного інструктажу.
IX. Заключний інструктаж.
1. Підбиття підсумків:
Чи досягли очікуваних результатів? Які труднощі у вас виникли під час нарізання різьби? Які шляхи подолання цих труднощів ви відшукали?
Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де і за яких умов це можна зробити?
2.Аналіз типових помилок, загальна оцінка виконаних робіт.
3.Акцентування уваги на кращих роботах.
4.Подяка класові і окрема подяка найбільш сумлінним учням.
5.Мотивація і виставлення оцінок.
Одну оцінку виставляю учневі на основі результатів гри, а другу за практичну роботу.
X. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому.