Тема 1. Розмітка, рубка, правка.

Перенесення кресленика деталі на заготовку із збереженням її точних розмірів називають операцією розмічання.

Так само, як при роботі з деревними матеріалами весь процес розмічання повинен починатися з вибору рівної сторони заготовки; якщо такої немає, то проводять базову лінію.

– Базовою лінією розмітки називають пряму, яка при подальшому розмічанні являтиме собою одну зі сторін (бажано довшу) майбутньої деталі, від якої надалі будуть відкладатися всі розміри та кутові величини.

Для розмічання тонколистового металу застосовують слюсарну (сталеву) масштабну лінійку.

– Слюсарна

лінійка – найпростіший вимірювальний інструмент, що застосовується для грубих вимірювань лінійних розмірів деталі.

Точність лінійки становить 0,25-0,5 мм. Зручніше користуватися лінійкою, що має шкалу з обох боків). Слюсарна лінійка не має нульової поділки. Під час розмічання її край повинен збігатися з початком відліку (точкою, лінією, краєм заготовки тощо, .

 Слюсарна лінійка

 Визначення розміру деталі за допомогою масштабної лінійки

– Слюсарний кутник – слюсарний інструмент, що використовується для площинної розмітки, перевірки внутрішніх і зовнішніх кутів у 90° (мал. 64).

– Рисувалка – розмічальний інструмент, виготовлений із сталевого дроту, що має загострений та загартований кінець.

Інший кінець, як правило, зігнутий у вигляді кільця, що робить інструмент безпечнішим та зручним у зберіганні. Бувають також комбіновані рисувалку.

Слюсарні кутники

Рисувалки:  пряма;  комбінована з відігнутим кінцем

Розмічальний слюсарний циркуль

Розмічальний циркуль

У разі потреби, для проведення діаметрів і дуг певних радіусів, можна використовувати слюсарний розмічальний циркуль , або звичайний розмічальний циркуль в обох ніжках такого циркуля встановлено сталеві голки).

Оскільки при встановленні на непідготовлену металеву поверхню ніжка циркуля може ковзати, заготовку слід підготувати для використання розмічального циркуля. Підготовка полягає у виконанні заглиблення (керну) в поверхні тонколистового металу в тому місці, де за результатами розмічання має знаходитися центр кола або дуги заданого радіуса. Таке заглиблення виконують за допомогою слюсарного інструмента, який має назву кернер.

Кернер – ручний слюсарний інструмент у вигляді загостреного сталевого стрижня, яким розмічають заготовки.

Розмічання виконують по попередньо проведених рисувалкою лініях розмітки перед подальшими розмічальними операціями (проведенням кіл та дуг заданих радіусів), або наносячи заглиблення (керни) перед подальшою слюсарною обробкою.

Керни призначені для того, щоб лінії розмітки були виразно помітні при подальшому обробленні, а також для уникнення ковзання свердла по поверхні матеріалу на початку свердління отвору. Це допомагає домогтися більшої точності розташування отворів при свердлінні. Керніння проводиться ударами молотка по ударній частині кернера.

. Рисувалку нахиляють у бік від лінійки на кут, що відповідає куту загострення робочої частини інструмента

Для заощадження матеріалу базову лінію проводять уздовж найбільш рівної сторони заготовки, відступаючи на якомога меншу відстань від її краю. Таким чином ви заощадите матеріал заготовки. Проводячи заміри від базової лінії, визначають, яку кількість деталей можна отримати із заготовки, відкладають розміри і проводять лінії розмічання. Спочатку проводять горизонтальні лінії, а потім – вертикальні, після цього – похилі. Прямі риски наносять рисувалкою, яка має бути нахилена в бік від лінійки . Потрібно рівномірно натискати на рисувалку і проводити чіткі риски. Якщо виріб із білої жерсті або оцинкованого заліза буде використовуватися в атмосферних умовах, то розмічання бажано виконувати кольоровим маркером з тонким стрижнем, тому що рисувалка може пошкодити захисне покриття.

У разі розмічання за шаблоном потрібно щільно притискати його до заготовки, щоб він не змістився. Від точності виконаного розмічання залежить якість майбутньої деталі та кількість відходів. На прикладі корпусу господарського совка (мал. 70), можна побачити, який вигляд має готовий виріб (а), його кресленик (в) та розмічена заготовка (б). Виконуючи розмічання, на заготовку переносять усі лінії кресленика, окрім виносних, розмірних ліній та написів і цифр над ними. Таким чином, після виконання розмітки, розгортка виробу буде являти собою контур деталі та лінії згину для надання їй об’ємної форми.

Виконуючи розмічання, треба бути особливо уважним під час визначення розмірів, щоб після вирізання та згинання розміри виробу відповідали вказаним на кресленику. Виконуючи повну розгортку, треба враховувати припуск, на шов для з’єднання частин виробу.

.Корпус господарського совка (а), зігнутий із плоскої заготовки-розгортки (б), розміченої за креслеником (в)

Правила безпеки під час роботи з розмічальними інструментами

– Використовуйте всі розмічальні інструменти тільки за їх призначенням.

– Слюсарний та розмічальний циркулі кладіть на верстак із зімкнутими ніжками, вістрями від себе.

– Рисувалку кладіть на верстак вістрям від себе або вішайте за кільце у призначеному для цього місці.

Чи добре засвоїли?

1. За якими графічними документами виконують розмічання?

2. Які інструменти використовують для розмічання металевих заготовок?

3. Чим відрізняється розмічання металевих заготовок від розмічання заготовок із деревини?

4. Чому під час розмічання треба бути особливо уважним?

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА 5

РОЗМІЧАННЯ ВИРОБІВ ІЗ ЖЕРСТІ ЗА КРЕСЛЕНИКОМ

Обладнання та матеріали:

· металева масштабна лінійка, рисувалка, слюсарний кутник, слюсарний циркуль, заготовка із жерсті.

Послідовність виконання роботи

1. Отримайте від учителя заготовку із жерсті у вигляді прямокутника з розмірами, які дозволять виконати на ній розмітку деталі. Уважно огляньте заготовку, щоб переконатися, чи є на ній нерівності, і в разі потреби виконайте її правлення.

2. Виконайте розмічання розгортки господарського совка за креслеником на заготовці в такій послідовності:

А) користуючись слюсарним кутником, провести з одного з кутів заготовки взаємно перпендикулярні базові лінії);

. Послідовність виконання розмічальних операцій для корпуса совка

Б) на довшій з базових ліній, використовуючи точку їх перетину як початок відліку, відкласти розміри в такій послідовності: 185 мм; 220 мм; 240 мм ;

В) з отриманих точок, користуючись слюсарним кутником, провести перпендикуляри до довшої базової лінії ;

Г) на коротшій базовій лінії відкласти розміри в такій послідовності: 15 мм, 165 мм, 180 мм, а на протилежній до неї короткій стороні відкласти відповідно 35 мм, 145 мм, 180 мм, поділки, що відповідають розміру 180 мм, з’єднати між собою;

Г) з точок на коротшій стороні прямокутника, що відстоять від країв заготовки на 35 мм, провести, використовуючи кутник, лінії завдовжки 55 мм (до перетину з лінією, що паралельна короткій стороні і відстоїть від неї на 55 мм;

Д) з отриманих точок перетину провести похилі лінії до засічок на довших сторонах прямокутника на відстані 20 мм від краю заготовки;

Е) за допомогою лінійки знайти центри дуг радіусом 15 мм, відкладаючи ці величини на протилежному боці заготовки;

Є) з отриманих центрів провести дуги радіусом 15 мм, які з’єднають коротку сторону заготовки з довгими сторонами;

Ж) центри проведених дуг з’єднати з точками на протилежній стороні заготовки, що відстоять від її сторін на 35 і 55 мм;

З) виконати контроль розмічальних операцій, перевіривши отримані лінійні розміри та рівнобічність трапеції (її діагоналі мають бути однаковими), що утворилася в результаті операції розмічання.

Якщо ви отримали заготовку значно більшого розміру, виконуючи розмічання, будьте заощадливими у використанні її поверхні. Розмічання також треба починати з проведення взаємоперпендикулярних базових ліній, проведених з одного з кутів заготовки. Покажіть учителю розмічену деталь на заготовці.

Розмічання за кресленням роблять тоді, коли потрібно виготовити одну деталь або невелику кількість деталей. Її виконують геометричною побу­довою після таких робіт:

1) вивчення креслення ви­робу;

2) підготовка заготовки та перевірка її розмірів;

3) очищення заготовки від іржі та бруду;

4) правлення заготовки;

5) вибір розмічальної бази.

Під час розмічання виробу необхідно передбачити припуск, тобто надлишок у розмірі заготовки проти заданого на кресленні. Він призначений для кінцевої обробки заготовки різальним інструментом.

Розмічання виконують різним інструментом. Найчастіше застосовують креслярку (рисувалку), кернер, цир­куль, лінійку, кутник, шаблон.

Креслярка призначена для виконання розміточних ліній за допомогою лінійки, кутника або шаб­лона.  

.

Кернер — інструмент для нанесення заглиблень (кернів) на розміточних лініях. Такі заглиблення слу­гують орієнтиром при подальшій обробці заготовки та для точного свердління отворів. По кернеру злегка вдаряють молотком.