Підлітковий вік психологічно обумовлений віковою кризою, формування новоутворення та фізіологічними змінами. Дитина, яка досить швидко дорослішає іноді не спроможна впоратись зі змінами, які досить швидко відбуваються в її житті.
Коли дитина, самостійно не спроможна впоратись із темпом дорослішання, то в неї виникає ряд труднощів, які з часом можуть сприяти формуванню відхилень від норм поведінки, певні девіації, іншими словами про таких дітей говорять – підліток, якого важко виховувати..
Така дитина потребує потребує особливого ставлення, підвищеної уваги сім'ї, учителя. Вона несприйнятлива до засвоєння позитивного соціального досвіду людства, у неї різке розходження між розумінням суспільних етичних норм й поведінкою людини, вона несприйнятлива до впливу інших людей, до тих чи інших виховних впливів.
Батькам, які помічають за своєю дитиною наступні прояви в поведінці, варто змінити модель спілкування.
Особливості особистості дитини:
– неадекватність самооцінки та рівня домагань;
– невміння спілкуватися; відсутність сенсу та чіткої мети в житті;
– відсутність суб'єкта турбот; відсутність інтелектуальних та естетичних інтересів;
– реакція на пережиту важку ситуацію;
– емоційна недорозвиненість;
– проблеми сфери мотивації та потреб;
– психологічний інфантилізм;
– відсутність дисциплінованості;
– безвідповідальна поведінка.
Якщо ви помічаєте за дитиною такі прояви, тоді скористуйтесь наступними порадами:
Інтерес – проявляйте зацікавленість до вподобань вашої дитини, з'ясуйте, що подобається вашій дитині, створіть умови, щоб розділяти захоплення, або знайдіть, щось, чим ви б могли займатись разом. Можливо, це буде не легко, але не здавайтесь, важливою частиною побудови теплих, відкритих стосунків із підлітком, це частина того, що об'єднає.
Строгість – підлітковий вік, це період бунтарства та протидія правилами. Батькам необхідно створити умови, рівні для всіх членів родини. Кожен має виконувати внутрішньосімейні правила. Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда. Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати свої діїнаперед. Ви не повинні робити це за підлітка; просто спрямуйте його.
Спілкуйтеся щодня - щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці.
Щоденне спілкування покаже вашій дитині, що ви дбаєте про неї. Це дуже важливий фактор, тому що підлітки почуваються комфортніше з батьками, які активно залучені до їхнє життя.
Терпіння- коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку. Загалом, якщо зможете знайти в собі терпіння, то керуватимете ситуацію значно краще.
Упереджувальний підхід - тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому вживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину й тривалість проблем вашого підлітка.
Єдиний фронт - у багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці. Ви маєте завжди демонструвати «єдиний фронт». Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.
Такі поради не виправлять ситуації зразу ж, і ваша дитина не зміниться за один день, але допоможуть вам поступово досягти змін, а отже й покращити стосунки з підлітком.
використано з інтернет ресурсів
Не зважаючи на те, що Україна вже не першу добу живе з сиренами, багато українців вірять фейкам про навчальні сирени в Держспецзв’язку.
Наразі є 2 види сигналів:
— Переривистий «Увага всім». Він означає підготовку до укриття.
— Безперервний. Він означає повітряну тривогу.
В держоргані наголосили, що сьогодні в Україні жодних навчальних сирен бути не може
Альтернативи сигналам сирен: церковні дзвони, Telegram–канали Серед них:
https://t.me/verkhovnaradaukrainy
Також важливо бути підписаним на місцеві Telegram–канали офіційної влади, щоб бути в курсі ситуації в своєму населеному пункті.
Мобільний застосунок
Компанія Ajax Systems, що виробляє системи безпеки, спільно із Мінцифрою запустила застосунок, який буде інформувати про повітряні тривоги. Про це повідомив CEO Ajax Systems Олександр Конотопський.
Застосунок вже доступний у Google Play Market та AppStore.
Легкозаймисті речовини.
Речовини з сильним запахом.
Громіздкі речі
Що потрібно взяти з собою в укриття
Прямуючи до укриття необхідно взяти з собою, документи, гроші, продукти харчування та воду, теплий одяг та взуття, дітям дошкільного віку вкласти в кишеню або пришити до одягу записку, де зазначається прізвище, ім’я та по-батькові дитини та батьків і домашню адресу.
Їжа
Збираючи їжу із собою до укриття треба надавати пріорітет калорійній, щоб насичувала надовго без відчуття голоду та була корисною. Водночас це мають бути продукти тривалого зберігання, яким не потрібен холодильник, та якої не потрібно готувати на вогні.
Тварини
Не залишайте, будь ласка, своїх домашніх улюбленців на призволяще. Вони потребують турботи своїх хазяїв. Сьогодні в укриття пускають разом з тваринами.
Аптечка
А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.
Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою.
Лікарі радять взяти до аптечки вітаміни групи В та будь-яке заспокійливе, щоб підтримати нервову систему. Це потрібно зробити, зважаючи власні особливості і протипоказники.
Укриття
Правило "двох стін": від небезпеки вас має відділяти щонайменше 2 стіни. Бо одна ймовірно, зруйнується від удару, а друга вбереже від уламків стіни, скла тощо. Тому ховатися безпечно у місці, яке розташоване за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це тамбур, коридор та передпокій. Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі нема місця лишайтеся біля опорних стін – вони витримають.
Правило 2 виходів. Вам треба знати, що з укриття є щонайменше 2 виходи. Тому підвал чи гараж з одним виходом – це пастка. Його може завалити уламками будинку або під час пожежі вихід буде заблоковано. Проте сучасні підземні паркінги та підвали у більшості будинків спроєктовані безпечно. Крім кількох виходів вони оснащені датчиками диму та передбачені системи пожежогасіння.
Поради психологів:
Якщо ви зараз перебуваєте у збудженому стані, не реагуєте, коли до вас звертаються, це означає, що ви піддалися паніці або підвищеній тривозі. Рекомендація:
Дихайте
Зробіть декілька глибоких вдихів;
спробуйте дихати "на чотири" в розміреному темпі: 1-2-3-4 — вдих; 1-2-3-4 — видих. Або на 1-2-3-4 — вдих, на 1-2-3-4 — затримайте дихання, на 1-2-3-4 — видих і на 1-2-3-4 — затримайте дихання. Таких циклів має бути вісім.( Може меньше)
Одночасно з цими вправами пийте воду маленькими ковточками. Випийте до 300 мл води.
Не сидіть
Відтисніться від стіни або підлоги;
ходіть кімнатою, рухайтеся;
робіть фізичні вправи.
Змістіть увагу
Назвіть чотири властивості будь-якого предмета;
скажіть прості фрази — "мене звати…", "мені стільки-то років", "я перебуваю в кімнаті", "стіни такого кольору", "сьогодні… число", "ось шафа, вона біла…", "оце диван — він м’який";
називайте будь-що, що бачите перед собою, аби повернутися в ситуацію "тут і тепер".
Проведіть тактильні вправи
Спробуйте масажувати пальці: натискати на нігтьову пластину кожного пальця, ніби розгладжуєте її. Коли сильніше натиснете, відчуєте неприємні відчуття і тоді повернетеся до реальності;
обійміть самі себе руками та спробуйте зробити масаж (правою рукою масажуйте ліве передпліччя до шиї й назад, теж саме — з лівою рукою);
масажуйте ноги, щоб відчувати: "я тут є, тут є моє тіло, я його торкаюся";
покладіть руку собі на живіт (біля сонячного сплетіння), іншу — на груди й спробуйте відчути, як рухається ваш живіт, коли ви дихаєте;
складіть руки навхрест (праву руку — на ліве плече, ліву — на праве) і постукуйте себе по плечах. Дайте собі зрозуміти, що ви є, що ви живі, що ви — тут.
"Це – найкращі вправи, щоб відчути себе і зупинити паніку".
Що робити, коли панікує хтось інший
Найперше треба уникати фраз на зразок "заспокойся", "візьми себе в руки", "ти мене чуєш?". Це не працює;
якщо це — близька вам людина, підійдіть і притуліть її до себе;
якщо людина незнайома, то не варто цього робити. Але треба підійти, щоб людина подивилася вам у вічі, і сказати, хто ви, що ви допомагаєте, що ви знаєте, що треба робити. Запропонуйте вправи, описані вище;
але спочатку дайте склянку води, з'ясуйте, яка у людини зараз є потреба. Може їй потрібно лягти, можливо, щось інакше.
"Правило одне – налаштувати контакт, з’ясувати потребу або допомогти зараз і вже вправами на самоопанування, які приведуть людину до стабільного психологічного стану. Можете казати: "Разом дихаємо, ідемо пити воду".
Беріть людину за руку, ходіть разом;
якщо це — дитина, то найкраще — гратися з нею. До прикладу, разом задувати свічечку (видих), а потім нюхати квіточку (вдих). Так у дитини нормалізується дихання, і це допоможе трохи заспокоїтися;
у жодному разі не кричіть.
"Людина, яка панікує і тривожиться, занурюється в себе і є відокремлена від усього. "Пробиватися" до неї треба дуже обережно".
З іншого боку, інколи різкіший тон може також стабілізувати психічний стан людини. Достатньо наказово сказати (але не кричати): "Роби це, тому що я знаю, що я кажу", "Я знаю, що тобі (або нам) це допоможе". Коли ви себе "приєднуєте" до людини, показуєте, що ви разом – це те, що може зламати бар’єр;
найважливіше – озвучуйте ті почуття, які ви зараз маєте. Кажіть: "Я дуже боюся", "Я тривожуся", "Мені страшно". Коли ви це озвучуєте і дозволяєте озвучувати іншим, рівень цього почуття знижується.
Є люди, які свідомо не виїжджають зі свого дому у безпечне місце. Вони не хочуть їхати в безпеку, розуміючи, що там буде дискомфортно.
Які емоції під час війни є нормальними, а які ні?
Будь-яка психотравматична подія викликає стрес. Людина починає підлаштовуватися під нові умови і приблизно за місяць звикає. Адаптація є нормальною для будь-якої людини. Якщо відбувається дезадаптація, тобто людина не може прийняти ситуацію, що склалася, вона потребує кваліфікованої психіатричної допомоги. У стані сильного стресу будь-які емоції є нормальними, незвичною є їхня відсутність. Головне — навчитися спрямовувати емоції, адже часом буває забагато злості від того, що людина хоче вбити ворога. Втім, замість того, щоб брати зброю і йти воювати, вона починає злитись і дратувати людей, які знаходяться поруч. Це не допомагає.
Іноді трапляється емоційне загострення. Наприклад, людина може перебувати у постійному страху. Є люди, які свідомо не хочуть виїздити зі свого дому у безпечне місце і жаліються, що їм дуже страшно. Вони не хочуть їхати в безпеку, розуміючи, що там буде дискомфортно. Тобто їм комфортно, але небезпечно, а треба змінити на "безпечно і може бути дискомфортно". Дуже важливо, аби цивільні свідомо переходили в безпеку. Героїчно сидіти у Києві з постійним відчуттям страху — неефективно. Коли людині страшно, у неї замість ділянки мозку, яка задіяна в критичному мисленні, працює лімбічна система, що відповідає за емоції. Якщо людина змусить себе переїхати у безпечне місце, вона зможе знову підключити раціональний мозок і бути більш ефективною. Емоції мають змінювати одна іншу — це нормально. Людина не може постійно радіти чи сумувати. Під час війни коливання настрою загострюються: людина вже не радіє — у неї ейфорія, вона не сумує — сприймає новину з жахом. Втім, це теж нормально. Важливо виганяти всі ці емоції: хочеться поплакати — плачте, хочеться посумувати — посумуйте. Емоції послідовно змінюватимуть одна одну, їх важливо проживати і відпускати, аби залишатися в ресурсі.
Чи можливо собі допомогти у стані стресу до моменту перетину "червоної лінії"? Для цього людині треба переміститися в стан "тут і зараз", адже мозок намагається охопити велику кількість інформації. Наприклад, людина сидить у бомбосховищі й уявляє, як батальйон чеченців йде її вбивати. Насправді так не є, але мозок створює подібні зображення, підвищуючи рівень стресу. Щоб цього не відбувалося, необхідно намагатися перебувати у стані "тут і зараз". Подивіться, де ви є, коли ви є, що відбувається навколо, опишіть п’ять предметів, щось помацайте. Важливо тактильно відчути, де ви є, і усвідомити, що ви можете робити, аби покращити ситуацію.
Після війни життя буде кращим. Головне — не нити, не скиглити і не сіяти зраду. Єдиний, хто може вам завадити жити краще, — ви самі, коли свідомо відмовляєтесь від радісного життя. Українці люблять страждати, а давайте свідомо радіти. Росіяни цього точно не переживуть.
І давайте змінимо риторику: на нас не напали, вони зайшли на нашу територію. Росіяни мали місяць пекла в Україні і їхнє пекло продовжується. Змінюймо риторику із жертви на мисливця: "Я мисливець, я на своїй землі, я впевнений в цьому". У нас жінка з банкою огірків може збити ворожий безпілотник. Воно наче й огірки, а БПЛА їх бояться.
Ілона Свєженцева
·23 квітня інтернет видання
У сучасному світі через шалений темп життя чимало людей зустрічаються із різними психологічними проблемами. Щоденні негаразди, постійний стрес, турботи і виклики негативно впливають на ментальне здоров’я. А самостійно допомогти собі, відновити внутрішні ресурси й віднайти гармонію вдається далеко не всім. Тому на допомогу приходять лікарі душ — психологи й психотерапевти.
Лялькотерапія
Два видатних дитячих психолога В. Медведєва і Т. Шишова розробили унікальний метод впливу на дитячу психіку допомогою лялькових вистав. Цей метод добре допомагає у вирішенні конфліктів та терапії фобій.
Але слід пам'ятати,що під час війни слід працювати з лялькотерапією обережно.
Є 3 ОСНОВНІ ФОРМИ СПІЛКУВАННЯ, що провокують нерозуміння і вимушений захист 1. Слова, які сприймаються як ВИМОГА. 2. Слова, які сприймаються як ДІАГНОЗ, ОСУД. 3. Слова, які НЕ ЗАЛИШАЮТЬ ВИБОРУ .
Характерним є повторюваність таких основних моментів: •Початок конфлікту.
Власне конфлікт починається з певних дій, які спрямовані проти іншої сторони. Дії такі: • аналіз аргументів своїх і суперника, • пошук союзників конфлікту, • «розвідка боєм», тощо.
•Кульмінація конфлікту.
• Відбувається демонстрація своїх аргументів і критикуються аргументи супротивника. • Використовується метод провокації, щоб виправдати свої дії в очах «громадської» думки, або для того, щоб підштовхнути супротивника до помилкових дій.
•Вирішення конфлікту.
Має три вірогідні варіанти: • поступки однієї із сторін, що закінчується підкоренням однієї зі сторін або її знищенням; • компроміс як результат рівності конфліктуючих сил; • учасники конфлікту самі стають жертвами третьої сторони, яка раніше не приймала участі в конфлікті.
МЕТОДИКА ВИРІШЕННЯ
Виявити і усвідомити справжню причину конфлікту. Відмовитися від принципу “перемога за будь-яку ціну”. Знайти декілька можливих варіантів вирішення конфлікту. Оцінити варіанти і вибрати кращий. Переконати іншу сторону конфлікту у тому, що даний варіант є найоптимальніший Усвідомлювати й оберігати цінність взаємовідносин.
Трикутник Карпмана — це найпоширеніша модель взаємин між людьми. Вперше описав її класик транзаційного аналізу псіхіатр Стівен Карпман в 1968 році.
Психіатр Стівен Карпман назвав цю схему драматичним трикутником. В одному кутку перевернутої фігури він помістив Агресора, в іншому Рятувальника, а внизу – Жертву. Карпман — учень Еріка Берна, творця транзакційного аналізу — стверджував, що всі ми схильні несвідомо входити в певну, закріплену в дитинстві роль, і кожна з них має свій власний сценарій реагування, інтерпретації та вирішення конфліктів. Однак, ми не призначені на "улюблені" ролі на постійно — зміна ролей може відбутися в лічені секунди! У трикутнику можуть крутитися і двоє, і три, і цілі групи людей. Але ролей уньому завжди три: жертва, контролер-диктатор, рятівник. Учасники трикутника періодично змінюються ролями, але всі вони є маніпуляторами і здорово псують собі та близьким життя.
використана література:
1. Комунікації в публічному управлінні: аспекти організаційної культури та ділового спілкування : навч. посіб. / уклад.: Гошовська В. А. та ін. — Київ : К.І.С., 2016. — 130 с. — (Серія «Бібліотечка лідера місцевого самоврядування»). • 2. Розбудова миру.Профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект. – [Навч.-метод. посібник] / – К.: ФОП Стеценко В.В. – 2016. – 192 с. • 3. Берн Е. Ігри, в які грають люди. Люди, грають в ігри: пер. с англ. / Берн Э. – М. : Прогресс, 1998. – 400 с. • 4. Джелалі В. О. логія вирішення конфліктів / Джелалі В. О. – ХарківКиїв, 2006. – 320 с.