Тема: Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. 

1.     Визначте умови, за яких розвивалася українська культура в період незалежності. Згрупуйте їх за позитивними і негативними чинниками, що спостерігалися в ній у цей час.

УМОВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

У розвитку національної культури останнього десятиліття відбулися суттєві зрушення. Було ліквідовано всі перепони на шляху розвитку національної культури: скасовано будь-які цензурні заборони, звільнено від ідеологічних штампів, розкріпачено суспільну свідомість. Але незважаючи на складність нових умов існування, українська культура продовжує неухильно розвиватися і має низку вагомих здобутків та результатів.

ГОЛОВНІ КУЛЬТУРНІ ПОДІЇ УКРАЇНИ У 2015-МУ 

ТОП-10 найважливіших культурних подій України, що відбулися протягом року, що минає. Серед них - здобутки українських режисерів, письменників, перекладачів. Не обійшлося і без втрат. 2015 рік забрав із життя одного із найкультовіших українських музикантів - Кузьму Скрябіна.

1. Український фільм "Зима у Вогні" увійшов до короткого списку премії "Оскар".

Стрічка про Революцію Гідності увійшла до короткого списку у категорії документальних фільмів. Картина режисера Євгена Афінеєвського відображає 93 дні протестів на Майдані, до неї увійшли інтерв'ю з активістами і записи з місця подій. Світова прем'єра фільму відбулася у вересні цього року на Венеційському кінофестивалі. Раніше кінострічка "Зима у вогні" здобула перше місце на міжнародному кінофестивалі в Торонто. Президент України Петро Порошенко нагородив режисера Афінеєвського Хрестом Івана Мазепи.

2. Американські кінокритики назвали український фільм "Плем'я" найпотужнішою кінострічкою року за впливом на глядачів.

Крім того, кінокритики США вважають українську стрічку одним із головних мистецьких явищ літнього кіносезону, і називають її обов’язковою до перегляду. Фільм "Плем’я" отримав безліч міжнародних нагород. Зокрема, на Каннському кінофестивалі 2014 року картина здобула три нагороди "Тижня критики" з чотирьох можливих. Фільм став єдиним, який за 53-річну історію "Тижня критики", отримав таку кількість відзнак. Також кінострічка очолила рейтинг 10 найкращих фільмів 2015 року за версією впливового американського видання про кіно The Hollywood Reporter. Фільм "Плем'я" видання називає "приголомшливим дослідженням деградації суспільства". Автор рейтингу Тод МакКарті радить глядачам запам’ятати прізвище Слабошпицького, навіть якщо вони "не можуть його вимовити". Президент Порошенко присудив творцям фільму "Плем'я" державну премію імені Олександра Довженка.

3. Львів отримав титул "Місто літератури ЮНЕСКО".

Статус міста літератури означатиме інтеграцію у світовий книжковий контекст та популяризацію українських культурних набутків у світі. У квітні минулого року Львівська міська рада та Інститут міста спільно із діячами культури та громадськістю підготували заявку на участь міста в конкурсі від ЮНЕСКО. Щоб отримати можливість взяти участь у конкурсі, заявку міста-претендента повинні підтримати міста, які вже отримали титул "Місто літератури ЮНЕСКО". Подання Львова схвалили Дублін, Единбург, Норвіч, Мельбурн та Краків. Місто літератури ЮНЕСКО – це частина мережі Креативних міст (Creative Cities Network), яка почала працювати у 2004 році. В рамках цієї мережі щороку визначаються також міста кіно, музики, дизайну, гастрономії та інші.

4. У Вінниці пройшов перший Міжнародний фестиваль оповідання "Intermezzo".

"Intermezzo Short Story Festival" проходив у Вінниці 22-24 травня і був присвячений постаті видатного українського письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського та 150-й річниці від Дня його народження. Учасниками фестивалю стали понад 50 українських та європейських митців, зокрема, боснійський і хорватський письменник Міленко Єрґович, польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі, польська перекладачка і культурний менеджер Юстина Чеховська, українські письменники Оксана Забужко, Софія Андрухович, Лариса Денисенко, Ірина Цілик, Василь Махно та ін. Фестиваль оповідання "Intermezzо" планується як щорічний.

5. Український письменник Сергій Жадан отримав польську літературну премію Angelus.

Жадан став третім українцем, що здобув престижну літературну премію Angelus, якою в Польщі відзначають найкращих авторів Центральної Європи. Оргкомітет відзначив Сергія Жадана за роман "Месопотамія". Умовами премії передбачено, що статуетку ангела авторства Єви Россано і грошову винагороду у 150 тис. злотих (це майже $40 тис.) отримує автор із країн Центральної Європи за прозову книжку, перекладену і видану в Польщі упродовж останнього року.

6. Софія Андрухович стала лауреатом Премії Конрада.

Літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського організовує Польський інститут у Києві. За виданий минулого року роман "Фелікс Австрія" Софія Андрухович отримала дві відзнаки – премію "Книга року BBC" та премію Фонду Лесі та Петра Ковалевих (США). Дві книги авторки - "Жінки їхніх чоловіків" та "Сьомга" - видано польською мовою, а "Фелікс Австрія" готується до друку наступного року в Польщі та Австрії.

7. Львівський перекладач Андрій Павлишин отримав премію польського ПЕН-клубу.

Павлишин став першим за 65 років українцем, що отримав премію польського ПЕН-клубу в галузі перекладу польської літератури на іноземні мови. 1949 року цю премію отримав Максим Рильський - за український переклад "Пана Тадеуша" Адама Міцкевича. Перекладацька премія польського ПЕН-клубу присуджується з 1929 року і вважається однією із найпрестижніших.

9. Американський Vogue назвав українську вишиванку найгарячішим трендом сезону.

За словами автора матеріалу, стильна вишита блуза у Бохо-стилі, що набирає популярності в останні роки, насправді має національність. Мотиви української вишиванки модні критики вже помітили у весняній колекції Valentino. Крім того, популярність нашої вишиванки пояснюють появою нового українського дизайнера - Віти Кін. Майстриня створила цілу колекцію вишиванок для повсякденного гардеробу і швидко завоювала прихильність західних колег. Vogue також звернув увагу на те, що інтерес до української культури - це не просто модне явище. За словами авторів видання, Україна завжди намагалася акцентувати увагу на власній самобутності. Тож тепер, після усіх випробувань, які Україні довелося пережити,  використання українських мотивів в одязі, на думку авторів Vogue, не просто данина моді, а навіть об'єднуюча ідея.

10. На стінах київських будівель почали з’являтися мурали іноземних художників.

Так у червні на стіні однієї з будівель на Подолі з’явився мурал, присвячений проблемам екології. Малюнок створив вуличний художник із Австралії Фінтан Магі. На знак солідарності із українцями він спеціально приїхав до Києва. Настінна картина художника займає усю площу триповерхової будівлі санепідемслужби. Там зображений чоловік, який їде верхи на олені. Незвичайну роботу митець присвятив природі України та збереженню навколишнього середовища. У липні на одному з будинків на вулиці Михайлівській з’явився портрет Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна, який загинув 22 січня під час подій на Грушевського від пострілу снайпера. Виконав графіті художник з Лісабона Vhils, він же Alexandre Farto. Мурал на честь Лесі Українки прикрасив фасад будинку за адресою: вулиця Стрілецька, 28. Виконав графіті австралієць Гвідо Ван Хелтен. Художник приїхав в Україну на запрошення проекту CityArt. У жовтні австралійський художник Гвідо Ван Хелтен створив мурал на стіні 18-поверхового будинку на бульварі Лесі Українки, 36Б. Над малюнком дівчини у вишиванці художник працював упродовж двох тижнів, навіть під час негоди. Мурал, завдовжки 43 метри - найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі. Наприкінці листопада бразильський художник Nunca намалював мурал на вул. Спаській. Автор об'єднав у своїй роботі дві культури: українську і бразильську. Закінчувати свою роботу бразильцеві довелося в умовах снігопаду.

2016 рік

12 найголовніших подій 2016 року, які сколихнули всю УкраїнуНачало формы

Конец формы1. Звісно, однією з найбільш важливих можна назвати перемогу Джамали на Євробаченні у Стокгольмі. Нехай це не політична подія, але, безумовно, вона зачепила кожного українця. По-перше, співачка виступала із піснею про утиски кримських татар – нехай і у 1944 році, але символізм простежується.

2. Не менш важлива подія – е-декларування. Завдяки реалізації цієї реформи українці змогли побачити, якими статками володіє кожен депутат, і зробити для себе висновки. А також це стало додатковою можливістю для ГПУ та НАБУ перевірити, звідки у нардепів з'явилось стільки грошей.

Зокрема, 22 листопада ГПУ, завдячуючи електронним деклараціям, змогла виявити 7 депутатів, які суміщають роботу у Верховній Раді з приватним підприємництвом. За це їм загрожує штраф на суму від 300 до 500 мінімумів зарплат (без оподаткування), а також конфіскація нелегально заробленого майна.

3. ProZorro – система електронних державних закупівель. Ця реформа допомогла вивести з тіні корупційні схеми та унеможливити їх. Адже тепер усі закупівлі відбуваються відкрито в режимі онлайн, кожен українець може спостерігати за процесом. Цей проект отримав дві нагороди: міжнародну премію у сфері публічних закупівель Public Sector Procurement Award та премію Open Government Awards.

4. Ціла низка вражаючих перемог українських паралімпійців у Ріо вразила нас у 2016-му. Українська команда змогла зібрати 117 медалей і увійшла у трійку найсильніших національних команд світу. Українські спортсмени вибороли 41 золоту, 37 срібних і 39 бронзових медалей. За всю історію Паралімпійських ігор у Ріо-Де-Жанейро українці ще не мали кращого результату.

Журналісти "24" підготували для вас низку історій наших паралімпійців. Детальніше – читайте у спецпроекті.

5. ID-картки – не менш важлива подія, хоча про неї говорять менше. 14 липня 2016 року Верховна Рада проголосувала за перехід на паспорти нової генерації з біометричними даними особи. А вже з 1 листопада Кабмін дозволив оформлювати їх усім українцям. Тепер ID-картки видають з 14 років, а не з 16, як це було раніше.

6. Сенсацією спортивного світу у 2016 році став Василь Ломаченко. Адже він усього за 7 поєдинків серед професіоналів завоював чемпіонський пояс у двох вагових категоріях одночасно, встановивши абсолютний рекорд. До цього часу рекордсменом вважався японець Наойе Іноуе, який став чемпіоном світу в двох вагових категоріях, досягши цього за результатами восьми боїв.

7. Ще одна не менш важлива подія для українців увійде в силу з 1 січня 2017 року, хоча законодавчу базу підготували 2016. Мова йде про підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень.

8. Безперечно, ще однією подією року можна назвати подвійну перемогу Анни Музичук і Василя Іванчука на чемпіонаті світу зі швидких шахів. До речі, якщо від Музичук очікували таких результатів, то Василь Іванчук став справжньою сенсацією.

9. Вперше за багато років "Укрзалізниця" стала прибутковою організацією. Тільки у першому півріччі 2016 року вона отримала 1,5 млрд гривень чистого прибутку. Таку суму вдалося заробити в першу чергу за рахунок збільшення кількості пасажирів.

10. Масова декомунізація. Саме у 2016 році почали не тільки монументи Леніна зносити, але й перейменовувати вулиці, села, міста і навіть обласні центри. Так, Дніпропетровськ перетворився на Дніпро. Комсомольськ отримав гарну назву Горішні плавні. А Кіровоград став Кропивницьким. Ймовірніше за все, на цьому процес декомунізації не закінчиться.

11. Довгоочікувана зміна генпрокурора Віктора Шокіна для українців також стала важливою подією року. Це сталося 29 березня, після голосування депутатів Верховної Ради. Юрій Луценко заступив на цю посаду 12 травня.

12. Зміна уряду. Неможливо оминути таку подію: 12 квітня Верховна Рада задовільнила заяву Прем'єра Арсенія Яценюка про відставку. А вже за два дні депутати прийняли на посаду Володимира Гройсмана. Місце голови ВРУ, відповідно, зайняв Андрій Парубій. Гройсман сформував власний уряд, в якому з попереднього залишились тільки Арсен Аваков (міністр внутрішніх справ), Павло Петренко (міністр юстиції), Степан Полторак (міністр оборони), Павло Клімкін (міністр закордонних справ), Юрій Стець (міністр інформаційної політики), Ігор Жданов (міністр молоді та спорту) та Геннадій Зубко (міністр регіонального розвитку будівництва і ЖКГ).

Звісно, важливих подій в Україні було набагато більше. Серед них і люстрація суддів, і збільшення видатків на українську армію, і створення сервісних центрів нового зразка, так само як і створення центрів МВС, зниження акцизу на ввезення вживаних авто з-за кордону. А ще влітку цього року в Україні вперше провели операцію з імплантації штучного серця — тішимось, що наша медицина не стоїть на місці.

2017 рік

1. Українка Каско підкорила світ надзвичайними за формою десертами.

Автор приголомшливих робіт – архітекторка та, одночасно, талановитий кулінар.

Роботи 27-річної українки Дінари Каско є справжнім витвором кулінарного мистецтва. Її тістечка виглядають як справжні шедеври архітектурного мистецтва. А все тому, що дівчина – архітектор за освітою та кондитер за видом діяльності і покликанням.

Світлини зі своїми роботами дівчина виставляє у соцмережах, аби їх виглядом могли насолодитися усі охочі. Наразі Дінара має 95 тисяч підписників у мережі Instagram, які захоплено коментують побачене.

9. Орландо Блум несподівано відвідав Слов'янськ. 

10. У США створили комікс про українську жінку-снайпера. 

Комікс про героїню оборони Одеси у 1941 році Людмилу Павліченко оприлюднений у соцмережах. На сторінці видавництва Postize у Facebook був опублікований комікс від групи митців з сайту Rejected Princesses про героїчну українку Людмилу Павличенко – найрезультативнішу жінку-снайпера у світовій історії. У коментарі до своєї роботи автори написали: "У Другій світовій війні нацисти на Східному фронті навчилися боятись однієї жінки більше за всіх інших. Їй було 25 років. Вона вивчала історію у Київському університеті. Її звали Людмила Павличенко. Але звали її "пані смерть". І вона була найсмертоноснішою жінкою-снайпером, яка будь-коли існувала". За три дні публікація на сторінці Postize здобула 18 тис лайків, а поширили її майже 50 тисяч користувачів.

Нагадаємо, Людмила Павличенко – українська радянська снайперка часів Другої світової війни, уродженка Білої Церкви, яка стала найуспішнішою жінкою-снайпером в історії. Вона особисто застрелила щонайменше 309 військовослужбовців противника у боях у Молдові та під час оборони Одеси і Севастополя.

позитив:

перемога України на «Євробаченні». Пісня Джамали слугувала пізнанню світом трагедії кримськотатарського народу як у XX ст., так і зараз у зв’язку із тимчасовою окупацією Криму Росією;

введення електронних декларацій. Це прорив – нехай і з помилками, болючий, але він відбувся. Через три-чотири роки ми оцінимо, наскільки це був серйозний крок;

збереження політичної єдності Заходу щодо тиску на Росію, продовження економічних та персональних санкцій;

незламність кримських татар перед тиском російських окупантів.

Негатив:

відсутність як усередині України, так і на міжнародному рівні будь-яких помітних зрушень для початку деокупації Криму;

насильницьке викрадення члена виконавчої ради Весвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова, чия доля нам невідома й досі;

подальше збереження Путіна та його оточення на чолі Росії. Це не дає нам поки що обґрунтованих надій на скоріше закінчення війни і повернення наших територій. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/publications/golovni-podiji-2016-roku-ukrajinska-versiya-390814.html

2017 рік

Прощання видатного українського письменника Олександра Олеся та його дружини, де започатковано “Алею почесних перепоховань”.

Україна головувала в Раді Безпеки ООН.

гурт Torvald переміг у фіналі національного відбору пісенного конкурсу Євробачення 2017 та отримав право представляти Україну.

• 14 березня в Україні вперше відзначили День українського добровольця.

 25-та церемонія вручення нагород театральної премії “Київська пектораль”.

• 31 березня новітній український транспортний літак Ан-132, побудований за півтора року без єдиної російської запчастини, вперше піднявся в повітря на київському аеродромі на Святошино. В його створенні взяли участь Канада, США, Велика Британія, Німеччина, Франція і Саудівська Аравія. Він зможе піднімати в небо до 9 т вантажу. Розмах крил майже 30 м.

До Києва приїхали лідери Євросоюзу – глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і президент Європейської Ради Дональд Туск. Приїхали, щоб взяти участь у саміті Україна – ЄС, як зауважив Петро Порошенко, – першому після революції в Україні і підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. На порядку денному учасників заходу – до болю очікувані питання: відносини України та ЄС, безвізовий режим, санкції проти РФ, допомога ЄС Києву і реформи.

·        6 квітня Європарламент проголосував за безвізовий режим для України.

Червень

Нарешті сталося! Безвіз для України: безвізовий режим перейшов з категорії далеких перспектив до реальності. 

• 11 червня – безвізовий режим України з ЄС.

              27 червня:

• Державні та великі комерційні установи України зазнали масштабної вірусної атаки.

Липень видався насиченим для України: країну відвідали міжнародні партнери, у тому числі президент Білорусі Олександр Лукашенко, чий візит особливо запам’ятався.

Ратифіковано Угоду про асоціацію з ЄС. Деяких народних депутатів позбавили недоторканності, а пана Саакашвілі – українського громадянства. Ми були свідками вибухів, перестрілок, а також загострення ситуації в зоні проведення АТО.

·        15-16 липня – Національна проща до Зарваниці.

·        22 липня завершився 8-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Гран-прі здобула стрічка “Король бельгійців”.

Петро Порошенко здійснив політ на винищувачі, Україну відвідав голова Пентагону, а також пройшла презентація українського гвинтокрила “Надія”.

• 4 серпня збірна України посіла 1-е загальнокомандне місце на чемпіонаті Європи з кульової стрільби 2017, що завершився в Баку, завоювавши 22 медалі, зокрема 10 золотих, 8 срібних та 4 бронзових.

• 23 серпня в Одесі відкрився Вишиванковий фестиваль.

• 30 серпня на Літній Універсіаді 2017 українські спортсмени завоювали 12 золотих медалей і посіли шосте місце в неофіційному командному заліку.

Вересень

Найголовніше – 20-21 вересня Порошенко зустрівся з Трампом у Нью-Йорку та виступив на Генасамблеї та Радбезі ООН.

·        1 вересня офіційно набула чинності угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

·        5 вересня Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про освіту”, яким визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

·        13 вересня у Львові розпочав роботу традиційний п’ятиденний Форум видавців.

·        26 вересня – у Калинівці, Вінницької області, потужні вибухи на артилерійських складах, три населених пункти евакуйовані.

·        29 вересня в Україні засновано Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

·        30 вересня українська збірна на змаганнях в “Іграх Нескорених” виборола 14 медалей: 8 золотих, 3 срібних та 3 бронзових.

Жовтень

Найголовніше – 11 жовтня Петро Порошенко виступив у ПАРЄ та взяв участь у церемонії відкриття Зірки Небесної сотні у Страсбурзі.

·        3 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон про пенсійну реформу та законопроект, який запускає судову реформу.

·        6 жовтня Верховна Рада Україниухвалила закон про реінтеграцію Донбасу та на рік продовжила дію Закону України про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

·        19 жовтня Верховна Рада України ухвалила медичну реформу.

·        30 жовтня внаслідок обстрілу близ Глевахи на Київщині загинула громадський активіст та військовослужбовець чеченського походження Аміна Окуєва.

Листопад

Найголовніше – В Україні вшанували пам’ять жертв голодоморів та відзначили четверту річницю початку Революції гідності. 24 листопада Порошенко взяв участь у саміті “Східного партнерства”.

Що ж робила Рада? Католицьке Різдво зробила вихідним днем і надала пораненим під час Революції гідності такі ж пільги, як і учасникам бойових дій. Тепер кожна третя пісня на радіоповинна звучати українською.

·        1 листопада в Україні запрацював сервіс безконтактної оплати Android Pay.

·        3 листопада померла найстаріша жителька України Христина Аврамівна Нагорна у віці 117 років.

·        8 листопада ДП “Антонов” провело публічний демонстраційний політ безпілотного комплексу “Горлиця”.

·        11 листопада склали присягу 113 суддів нового Верховного суду України.

Грудень

·        5 грудня Верховна Рада України схвалила приєднання України до Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії.

·        7 грудня Верховна Рада України продовжила мораторій на продаж сільгоспземель до2019 року.

• 70 років з часу проведення польською владою акції “Вісла” – примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті –04.2017);

• 70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції “Захід” –масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

·        31 травня 2017 року помер Предстоятель УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар).

Склали рейтинг найвизначальніших у царині української культури 2017 року.

Його автор - журналістка Лана Самохвалова. Оприлюднило рейтинг видання Укрінформ.

"Цей своєрідний рейтинг – наша спроба виокремити найпомітніші події в культурній, навіть більше – гуманітарній сфері. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, це просто наше бачення. Тож ми залишаємо його відкритим для читачів, які хотіли би доповнити такий рейтинг", - зауважує автор.

Отож найважливішими культурними подіями України року, що минає, Лана Самохвалова вважає:

1. Проведення в Україні Євробачення.

Всі, здається, звикли, що Україна в цьому конкурсі – найуспішніша. Ми двічі посідали там перші місця, двічі – другі, один раз третє, один раз – четверте. Окрім того, що всі відзначали високий рівень підготовки конкурсу. (Зазвичай, проведення найпомітніших подій традиційно стає у нас об'єктом критики).

Наступний плюс – у тому, як оцінили західні критики українську виконавицю ONUKA. Про її "убивчий мікс традиційного фольку, горнів і серйозних техно-Вайб" написав великий британський музичний журнал NME, зазначивши, що "вона перетягнула ковдру на себе – 12 очок від нас". Після цього ONUKA потрапляє в непогані позиції чартів iTunes Великобританії, Франції, Швейцарії, Німеччини, в доволі помітні – ще шести інших країн.

2. 150-річний ювілей Національної опери України.

Окрім цікавих прем'єр та концертів, варто відзначити ще одну майже супровідну подію. Тенор Нацопери Валентин Дитюк цього ж року виграв міжнародний музичний конкурс у Литві, а також завоював і спеціальний приз за дебют у Каунаському державному музичному театрі.

3. Запровадження мовних квот на телебаченні – рішення також історичне. Верховна Рада остаточно ухвалила закон про україномовні квоти на телебаченні в Україні. Чинності закон набув у жовтні, тож перші підсумки зможемо зробити трохи згодом.

4. Приїзд Ніка Вуйчича – людини-легенди, народженої без рук та ніг, чиї лекції збирають багатотисячні стадіони – безумовно, став подією. Його мотиваційні лекції перебувають на межі двох сфер: культури та психології. Але багатотисячне зібрання людей, які прийшли послухати Вуйчича, – точно є свідченням нашої культури.

Партнером приїзду Ніка Вуйчича став проект "Переможці", присвячений ветеранам АТО, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу.

5. Подією року став вихід фільму "Червоний".

Художній фільм із переможним фіналом про повстання в'язнів УПА у таборах ГУЛАГу. Історичний бойовик, що став дуже резонансною подією й викликав захоплення – і публіки, і критики.

6. Вихід на екрани художнього фільму "Кіборги" про захисників Донецького аеропорту. Двогодинна драма точно передає атмосферу війни, образи захисників, містить блискучі діалоги та порівняння.

7. Гучно заявив про себе театр Золоті ворота, вистава якого – "Украдене щастя" – багатьма опитаними критиками визнана однією з кращих у минулому році.

8. Проект Мистецького Арсеналу "Бойчукізм".

Це школа українського реформаторського мистецтва, якому вдалося здивувати Париж (там її назвали "Renovation Byzantine"), що була цілковито винищена комуністами. Її засновник – Михайло Бойчук – мав усі шанси створити новий український стиль (або "великий стиль", бойчукісти також займалися монументальним живописом), який був би справді національним, та глибоко увійти у повсякденний побут людини. Монументальні твори бойчукістів послідовно знищувалися комуністами. Авторам виставкового проекту вдалося зібрати вцілілі фрагменти про українських монументалістів, перші монументальні твори яких з'явилися у 1919 році й навіть хронологічно випередили всесвітньо відомого мораліста Дієго Ріверу. Ця виставка – пам'ять творцям, яким не дали підкорити світ, але які встигли заявити про самодостатність українського мистецтва, адже саме ми були пробатьками муралів.

9. Заборону серіалу "Свати".

Попри скандальність події, відсутність серіалу позитивно відіб'ється на естетичному смаку української аудиторії.

10. Виставка історичного живопису українських гетьманів Наталії Павлусенко.

Портрети українських гетьманів Наталії Павлусенко є в державних та приватних закородонних музеях, приватних колекціях. Відома дослідниця Гетьманщини Тетяна Таїрова-Яковлева колись сказала, що є гетьмани, які посміхаються до неї лише з картин Наталії Павлусенко.

Експозиція включає не всі роботи Наталії – лише ті, які вдалося зібрати, сім портретів гетьманів. Це Северин Наливайко, Іван Підкова, Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та кошовий отаман Іван Сірко.

10 культурних подій 2017-го року

25.12.2017 09:00

2093

Які з подій року, що минає, гідні скласти своєрідну десятку найпомітніших, найвизначальніших у царині культури?

Цей своєрідний рейтинг – наша спроба виокремити найпомітніші події в культурній, навіть більше – гуманітарній сфері. Ми не претендуємо на істину в останній інстанції, це просто наше бачення. Тож ми залишаємо його відкритим для читачів, які хотіли би доповнити такий рейтинг. 

1. Проведення в Україні Євробачення стало головною подією року. 

Всі, здається, звикли, що Україна в цьому конкурсі – найуспішніша. Ми двічі посідали там перші місця, двічі – другі, один раз третє, один раз – четверте. Окрім того, що всі відзначали високий рівень підготовки конкурсу. (Зазвичай, проведення найпомітніших подій традиційно стає у нас об'єктом критики). 

Наступний плюс – у тому, як оцінили західні критики українську виконавицю ONUKA. Про її  "убивчий мікс традиційного фольку, горнів і серйозних техно-Вайб" написав великий британський музичний журнал NME, зазначивши, що "вона перетягнула ковдру на себе – 12 очок від нас". Після цього ONUKA потрапляє в непогані позиції чартів iTunes Великобританії, Франції, Швейцарії, Німеччини, в доволі помітні – ще шести інших країн.

2. Важливою подією став 150-річний ювілей Національної опери України. Окрім цікавих прем'єр та концертів, варто відзначити ще одну майже супровідну подію.

Тенор Нацопери Валентин Дитюк цього ж року виграв міжнародний музичний конкурс у Литві, а також завоював і спеціальний приз за дебют у Каунаському державному музичному театрі.

3. Запровадження мовних квот на телебаченні – рішення також історичне. Верховна Рада остаточно ухвалила закон про україномовні квоти на телебаченні в Україні. Чинності закон набув у жовтні, тож перші підсумки зможемо зробити трохи згодом.

Приїзд Ніка Вуйчича – людини-легенди, народженої без рук та ніг, чиї лекції збирають багатотисячні стадіони – безумовно, став подією. Його мотиваційні лекції перебувають на межі двох сфер: культури та психології. Але багатотисячне зібрання людей, які прийшли послухати Вуйчича, – точно є свідчення нашої культури. Партнером приїзду Ніка Вуйчича став проект "Переможці", присвячений ветеранам АТО, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу.

5. Безумовною подією року став вихід фільму "Червоний". Художній фільм із переможним фіналом про повстання в'язнів УПА у таборах ГУЛАГу. Історичний бойовик, що став дуже резонансною подією й викликав захоплення – і публіки, і критики. 

6. Такою самою гучною подією був вихід на екрани художнього фільму "Кіборги" про захисників Донецького аеропорту. Двогодинна драма точно передає атмосферу війни, образи захисників, містить блискучі діалоги та порівняння.  

7. Гучно заявив про себе театр Золоті ворота, вистава якого – "Украдене щастя" – багатьма опитаними критиками визнана однією з кращих у минулому році. 

8. Проект Мистецького Арсеналу "Бойчукізм". Ми виділили цю виставку Мистецького арсеналу з кількох міркувань. Це школа українського реформаторського мистецтва, якому вдалося здивувати Париж (там її назвали "Renovation Byzantine"), що була цілковито винищена комуністами. Її засновник – Михайло Бойчук – мав усі шанси створити новий український стиль  (або "великий стиль", бойчукісти також займалися монументальним живописом), який був би справді національним, та глибоко увійти у повсякденний побут людини. Монументальні твори бойчукістів послідовно знищувалися комуністами. Авторам виставкового проекту вдалося зібрати вцілілі фрагменти про українських монументалістів, перші монументальні твори яких з'явилися у 1919 році й навіть хронологічно випередили всесвітньо відомого мораліста Дієго Ріверу.  Ця виставка – пам'ять творцям, яким не дали підкорити світ, але які встигли заявити про самодостатність українського мистецтва, адже саме ми були пробатьками муралів.

9. Подією я вважаю заборону серіалу "Свати". Попри скандальність події, відсутність серіалу позитивно відіб'ється на естетичному смаку української аудиторії. 

10. Культурною подією року я вважаю першу виставку історичного живопису українських гетьманів Наталії Павлусенко. Портрети українських гетьманів Наталії Павлусенко є в державних та приватних закородонних музеях, приватних колекціях. Відома дослідниця Гетьманщини Тетяна Таїрова-Яковлева колись сказала, що є гетьмани, які посміхаються до неї лише з картин Наталії Павлусенко. Експозиція включає не всі роботи Наталії –  лише ті, які вдалося зібрати, сім портретів гетьманів. Це Северин Наливайко, Іван Підкова, Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа та кошовий отаман Іван Сірко.

2018 рік

Отримання томосу та створення Православної Церкви України

Питання церкви ще ніколи не було таким популярним в Україні як цієї осені та зими. Розмови про православ’я, томос, автокефалію лунали звідусіль. Чимало людей вперше почули, наприклад, що в Україні 3 православні церкви, дізнались що таке "томос" або чим відрізняється митрополія від патріархату. Релігійне та світське суспільство жило, очікуючи та обговорюючи дві події – Об’єднавчий Собор та отримання томосу. 

15 грудня, імовірно, стане головним днем цього року –  Україна отримала власну, незалежну від Росії, православну церкву. У цей день в Києві зібрались як прихильники, так і ті, хто був проти української церкви. Зрештою, ні ті, ні інші ніяк не могли вплинути на перебіг Об’єднавчого Собору. Їм залишалося тільки чекати на результати таємного голосування найголовніших людей православної України. 

Ближче до вечора 15 грудня українці отримали Православну Церкву України та її очільника Епіфанія. Він отримав титут митрополита Київського і Всія України. 6 січня митрополит Епіфаній має отримати від Вселенського патріарха Варфоломея  томос – це завершить процес надання автокефалії православній церкві України.

У 2018 році Україна вперше прийняла фінал головного єврокубкового турніру - Ліги чемпіонів. Право на його проведення Київ отримав ще у вересні 2016 року на виконкомі УЄФА. Вирішальним фактором стала наявність в українській столиці стадіону належного рівня - чотиризіркового НСК "Олімпійський", реконструйованого до Євро-2012. На заваді рішенню УЄФА не стало навіть російська агресія на Сході України та застереження про безпеку гостей.

Досягнення української культури

1. З’явилися нові форми засобів інформації та зв’язку, нові форми та жанри мистецтва.

2. Розширюються можливості взаємозбагачення культур на основі загальнолюдських цінностей.

3. Повертаються в Україну твори, книгозібрання, архіви й інші культурні та духовні цінності, які з різних причин було вивезено з України за кордон.

4. Активним у мистецтві є процес пошуку нових форм, різноманітних жанрів та засобів образотворчої діяльності. Для мистецтва характерний модернізм у різних його формах, стилях і напрямах.

Завдання, які постали перед українською культурою:

• втілити в життя концепцію національної школи;

• забезпечити підготовку кадрів національної інтелігенції на світовому рівні;

• розширити мережу національних театрів, мистецьких і культурно-освітніх закладів;

• збільшити періодичні видання й тиражі книжок українською мовою, а також мовами національних меншин, які проживають в Україні;

• необхідно відмовитися від залишкового принципу фінансування культури.

 Бесіда о проблемах розвитку культури

IV. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за допомогою конспекту і додаткових джерел інформації.

Таким чином, розкривши сутність і національні особливості української культури останнього десятиліття окресливши провідні тенденції її розвитку та функціонування, розглянувши роль, значення І суперечності сучасного культурного процесу в Україні, можна констатувати, що його особливістю є те, що українська культура досі переживає період свого нового становлення, національного утверд­ження нових цивілізаційних цінностей, модернізаційного і постмодернізаційного структурування. Суперечливі, іноді навіть протидійні тенденції розвитку української культури на початку нового тисячоліття є характерною ознакою перехідного суспільства.

Безумовно, закріплення позитивних наслідків розвитку української культури залежить від наполегливості й цілеспрямованості всього суспільства і кожного громадянина зокрема. Запорукою успіху в досягненні цієї мети є могутній, унікальний у європейському та світовому вимірах культурний потенціал нації, а також життєдайні процеси демократизації українського суспільства, що є головним чинником культурного процесу, гарантом подальшого розквіту української ку­льтури в часі і просторі XXI ст.