Всесвітня мережева павутина
Усі звикли, що Інтернет завжди «під рукою» — допоможе, порадить, нагодує та вдягне, зробить можливим спілкування з рідними, які не поруч. Він захопив більше половини населення планети. Він замінив багатьом користувачам телевізор, книжки та газети. Разом з Інтернетом виникли нові форми спілкування, які так до вподоби нашим підліткам. А як же він виник та кому дякувати за об'єднання всіх континентів в одну мережу?
ПЕРЕДМОВА
Інтернет — це сукупність мереж комп'ютерів усього світу, що засновано на комплекті протоколів. Лишень комп'ютер під'єднують до Інтер- нету, він стає частиною цієї всесвітньої мережі. Наявні декілька слів, якими зараз трендово називають Інтернет різні покоління користувачів: міжмережжя (з англ. inter — між, net — мережа або сітка), тенета, нетрі.
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ
У 1960-х роках науковці Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса, Стенфордського дослідного центру. Університету штату Юта й Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі на замовлення Aгeнтства передових. оборонних дослідницьких проектів США (DARPA) намагалися створити надійні комп’ютерні мережі, які були б стійкими до фізичних чинників (у разі війни).
Так виникла перша комп'ютерна мережа, яка об'єднала між собою комп'ютери вищезазначених освітніх закладів. її назвали ARPANET (з англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень).
Звістка про розробку розлетілася між вченими, й ARPANET почала розростатися, а 1969 року в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса встановили перший сервер для цієї мережі з і2-ма кілобайтами оперативної пам'яті. 1973 року мережа почала підкоряти інші країни — Велику Британію та Норвегію. У цей період її використовували для обміну електронними листами, тому виникли перші списки поштових розсилок.
Але виникла перешкода подальшому об'єднанню комп'ютерів в одну мережу: вони не могли оптимально взаємодіяти, бо працювали за різними технічними стандартами. Тому науковці почали розмірковувати над проблемою і винайшли перші протоколи передавання даних для комп'ютерів у мережі, які здобули статус стандарту в 1982—1983 роках.
1 січня 1983 року мережа ARPANET закріпила за собою протокол TCP/IP, який використовують і нині. Тоді ж ARPANET було названо Інтернетом.
А 1984 року з'явився серйозний конкурент мережі ARRPANET — NSFNet. Його розробили дослідники Національного наукового фонду США задля об'єднання університетських комп'ютерів для співпраці учасників освітнього процесу. Його перевагою була більша пропускна здатність. За рік NFSNet об'єднав між собою близько 10000 комп'ютерів і поступово «перетягнув» найменування «Інтернет» на себе.1988 року винайшли протокол IRC, який зробив можливим спілкування в реальному часі, простіше — чат. А1989 року британський науковець Тім Бернс-Лі запропонував концепцію мереж і протягом двох років після цього розробляв протокол HTTP, мову гіперрозмітки тексту YTML та URL (ідентифікатор).
Програвши в суперництві з NSFNet, ARPANET перестала існувати 1990 року. Далі настала ера Інтернету на базі модема та телефонної лінії. Ін- тернет почав стрімко захоплювати світ, виник перший веббраузер Mosaic, a NSFNet повернулася до досліджень, передоручивши маршрутизацію трафіка постачальникам послуг (мережевим провайдерам).
1995 року павутина стала основним джерелом інформації в Інтернеті. Було сформовано Консорціум Всесвітнього павутиння — міжнародну організацію, яка розробляє та впроваджує технологічні стандарти для Всесвітньої мережі (FITML, XML, CSS, SVG, RSS, WCAG тощо). Саме тоді Всесвітня павутина зробила Інтернет таким,яким знаємо його ми.
Уже 1997 року мережа налічувала близькою мільйонів комп'ютерів, було зареєстровано більше мільйона доменних імен. 1988 року Папа Римський назвав 4 квітня Міжнародним днем Інтернету. В Україні свято відзначають 14 грудня. Прогрес не стоїть на місці: сьогодні доступ до Інтернету дають не лише комп'ютерні мережі, а й спеціальні дроди (оптико-волокно, електропроводи), супутники зв'язку, мережі стільникового зв'язку тощо.
За останніми даними, кількість активних інтернет-користувачів — 4 мільярди, з них понад З мільярди регулярно «відвідують» соцмережі. В Україні станом на 2018 рік мешкає 25,6 мільйонів інтернет-користувачів, що становить 58% від усього населення нашої країни, а соцмережі вподобали із мільйонів із них.
Сьогодні користувач — майже кожен. Для спілкування з іншими та обміну інформацією ми маємо знати й особливості термінології. Умовно такий словник можна поділити на з розділи: словник користувача, словник юзера — специфічні сленгові слова та словник форм інтернет-насилля.
Валентина СЛІПЧЕНКО
(джерело: https://school-library3.blogspot.com/p/blog-page_5.html )
СЛОВНИК КОРИСТУВАЧА
Акаунт — обліковий запис, що містить інформацію, яку користувач повідомляє про себе певній комп'ютерній системі.
Бібліоблогосфера — сукупність бібліотечних блогів мережі.
Блог — це вебсайт, на якому регулярно виникають нові повідомлення, розташовані в зворотно-хронологічному порядку. Більшість блогів — це вебсайти, на яких основна частина — текст. Проте блог може бути й у вигляді зображень, звуків або відео без жодного написаного слова. Розрізняють блоги приватні й відкриті для читання, крім того, читачі можуть коментувати записи. Жанр блогу розвивають у двох напрямах: щоденники й тематичні блоги. Блог — важливий інструмент для розміщення новин, формування спільнот, підтримки зворотного зв'язку з користувачами ресурсу. Блогери — автори блогів.
Блогосфера — сукупність усіх блогів мережі.
Вебсервіс — це програмна система, ідентифікована рядком URL, загальнодоступні інтерфейси якого визначені мовою HTML.
Вебсерфінг — «подорож» Інтернетом.
Гіпермедіа — це гіпертекст, частини якого (графіка, звук, відео, текст і посилання) використані для того, щоб створити основу нелінійного середовища інформації. Гіпермедіа співвіднесено з визначенням мультимедіа, що застосовують для опису неінтерактивних послідовних даних. Всесвітня мережа — класичний приклад гіпермедіа, де інтерактивні одиниці співіснують із мультимедіа.
Гіпертекст (анг. Hypertext) — це текст для перегляду на комп'ютері, що містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до повязаних документів безпосередньо з вихід- ного (первинного) тексту, активізувавши покликання.
Дезінформатор — особа, яка вводить інших в оману, поширюючи недостовірну інформацію; той, хто навмисно або випадково повідомляє спотворену або свідомо помилкову інформацію.
Електронна пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмінюватися даними будь-якого змісту (текстовими документами, аудіо- й відеофайлами, архівами, програмами)
Інтернет-чат — віртуальний ресурс, у якому можна поспілкуватися з іншими користувачами в режимі реального часу.
Контент (англ. content — вміст) — будь-яке змістово-значуще наповнення інформаційного ресурсу (наприклад, вебсайту): тексти, графіка, мультимедіа; уся інформація, що користувач може завантажити на диск комп'ютера з дотриманням відповідних норм, здебільшого лише для особистого користування.
Медіавірус (англ. media virus) — термін, запропонований американським І фахівцем у галузі засобів масової інформації Дугласом Рашкофом для позначення медіаподій, що прямо чи опосередковано спричинюють зміни в житті суспільства.
Смайлик (від англ. smile — усмішка) — зображення, складене з розділових знаків, букв і цифр, що застосовують для передавання емоцій користувача під час спілкування в Інтернеті.
Нік (від англ. nick, nickname — прізвисько) — здебільшого вигадане ім'я, яким називає себе користувач інтернету на різноманітних чатах, форумах, месенджерах тощо.
Офтопік — повідомлення, що не відповідає темі поточного обговорення чи поштової розсилки.
Провайдер (англ. provide - надавати) — компанія, що надає послуги доступу до Інтернету.
Сайт - це сторінка в Інтернеті, що містить будь-яку інформацію.
Сервер (англ. server) - 1) програмне забезпечення, що приймає запити від комп'ютерів-користувачів; 2) комп'ютер чи спеціальне комп'ютерне обладнання, призначене для виконання певних сервісних функцій.
Скріншот — зображення, отримане з екрана монітора комп'ютера.
Сленг — діалект, жаргон, набір фраз і висловів, що мають вузьке застосування, та не завжди граматично правильні слова з погляду норм літературної мови.
Спам — небажані поштові повідомлення, зазвичай рекламного характеру, що надходять електронною поштою від невідомих людей або організацій бе згоди отримувача. Така кореспонденція неприємна тим, що займає оплачуваний час, місце в поштовій скриньці й увагу користувача. Через спам-листи може надходити із запізненням актуальна кореспонденція, унаслідок чого за розсилку спаму в деяких країнах світу передбачено правову відповідальність. Характерні ознаки спаму такі: наявність у темі листа спонукальних пропозицій («Прочитай, це обов'язково!», «Відкрий мене!» тощо), рекламних кліше («Унікальна пропозиція», «Кращий цього сезону», «Лише для Вас» тощо), відсутність виразної інформації у графі «Ім'я відправника» («Я», «yjuhdfe», «менеджер» тощо).
Тред (англ. thread — нитка) — на форумах, у блогах, списках розсипки, конференціях послідовність відповідей на повідомлення, тобто «нитка обговорення»
Хакер — особа, яка зламує інформаційну мережу чи систему організації або використовує її, не маючи на це дозволу. Примітка: термін «хакер» має також інше значення — так інколи називають досвідчених комп'ютерних користувачів.
Хостинг (англ. hosting) — послуга з надання дискового простору для фізичного розміщення інформації на сервері, що постійно розміщено в Інтернеті.
Чат — засіб для спілкування користувачів Інтернету в режимі реального часу, у якому вони можуть писати повідомлення, що миттєво, одне за одним будуть відображені на екрані.
СЛОВНИК ЮЗЕРА
Аватар (аватарка) — це зображення, тобто «обличчя користувача у віртуальному світі». Аватар розташовують поряд із ніком. Зображення на аватар користувач добирає сам. За бажанням можна бути на вигляд інопланетянином, квіткою, зеленим бегемотом, який сміється, тощо. Аватари користувачі добирають не лише за принципом «подобається — не подобається». Частіше добирають аватарки, що відображають характер людини, її світогляд. Аватари можна змінювати залежно від настрою, адже це не заборонено.
Анонімус — так називають більшість відвідувачів іміджбордів, які вільно висловлюють власні найсміливіші думки.
Бан — використовують у вебсрорумах, чатах або онлайн-іграх. Вилучення користувача зі списку учасників. «Забанити, накласти бан» — заборонити користувачеві що-небудь робити (писати нові повідомлення, переглядати їх, повністю позбавити доступу).
Вебсерфер — особа, яка здійснює «подорож» інтернетом
Геймер — людина, яка грає в комп'ютерні відеоігри.
Емотикон (емоджі) — емоційна гонка або, як її часто називають у просто річчі, смайли, смайлики (від англ. smile — усмішка:)).
Інтернет-мем (англ. Internet meme) — назва явища спонтанного поширення будь-якої інформації чи фрази, часто безглуздої, що випадково набула популярності в інтернет-середовищі завдяки поширенню всіма можливими способами (електронною поштою, на форумах, у блогах тощо).
Капча — комп’ютерний тест, що дає змогу визначити, хто користувач системи — робот або людина.
Нетизянин, нетизяни (англ. netizen) — активний користувач Інтернету; громадянин Інтернету.
Нубар або нуб (англ. noob) — сленгова форма від newbie — новачок, «чайник» (інколи — той, хто не піддається навчанню).
«Під катом» — блог-вислів, що означає перенесення продовження публікації на іншу сторінку. Здебільшого великі публікації в блозі розподіляють на дві частини — анотацію та повний текст публікації.
Троль — особа, яка займається тролінгом.
Флуд — повідомлення у форумах і чатах, що займають великі обсяги й не містять корисної інформації.