Чим корисне читання під час війни?

Зараз не всі можуть і хочуть повернутися до звичної рутини, зокрема до читання. Але  є й ті, для кого книжки стають розрадою та допомогою у складні часи.

Звісно, ви не повинні змушувати себе читати. Але якщо вас зупиняє лиш те, що це зараз не на часі — наступні аргументи можуть переконати вас у зворотному. 

Кожного року 22 квітня відзначається Міжнародний день Землі – свято природи, яке нагадує про важливість збереження нашої планети та її ресурсів, це прекрасний час згадати, як важлива наша планета та наша роль у її збереженні.

Бібліотека — ідеальне місце, щоб надихнути людей на дії та розділити знання про екологічну свідомість.

Пропонуємо ознайомитися з книгами, які допоможуть дізнатися більше про екологію та способи збереження навколишнього середовища:

• Лолл Кірбі «Розумне споживання. Я можу врятувати планету»;

• Ірина Білик «Розумне споживання. Куди подіти сміття?»;

• Ґей Браун «Жити із "зеленим серцем". Подбай про себе і                 планету»;

• Беа Джонсон «Дім — нуль відходів (інтегральна обкладинка)»;

• Джером Мартін, Дарран Стоббарт, Еліс Джеймс «100 фактів           про планету Земля»;

• д’Анна Джузеппе «10 ідей для порятунку природи»;

• Софія Россі «Ловець пластику та інші професії майбутнього».

Нехай цей день буде нагадуванням про важливість піклування про нашу планету та її майбутнє.

Давайте разом робити нашу планету краще!

До Дня довкілля, яке відзначається в Україні щорічно в третю суботу квітня, бібліотекарі Кропивницького інженерного фахового коледжу провели слайд-бесіду «Бережи природу для людського роду!» для студентів групи С22.

В бібліотеці нашого коледжу на протязі 2023-2024 навчального року проводився збір використаних елементів живлення.

За цей період силами студентів та працівників коледжу було зібрано 56 кг використаних батарейок.

Олександр Потебня

(1835-1891)

Юрій Горліс-Горський/Юрій Городянин-Лісовський

 (1898-1946)

 Український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник

Учасник Першої світової війни. В роки Національної революції був хорунжим Богданівського полку Запорізької дивізії, до якого вступив у віці 20 років. Обравши псевдо «Залізняк», Юрій став осавулом 1-го куреня полку гайдамаків і одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки. Згодом став зв'язковим уряду УНР та почав підпільну роботу – під псевдонімом «Горський» – спочатку у Києві, а потім на Поділлі.

У жовтні 1932 році видавництво «Літопис Червоної Калини» надрукувало статтю Горліс-Горського «Холодний Яр». 

Першою книжкою, яку вдалося видати вже наступного, 1933 року, була «Ave dictator!». У 1934 році видано повість «Отаман Хмара».

Тоді ж Горліс-Горський оголосив, що припиняє журнальну публікацію твору «Холодний Яр говорить». Наприкінці року накладом сотника Івана Зуба вийшло перше книжкове видання, вже під назвою "Холодний Яр".» - твір виняткової сили, прочитавши який, людина навряд чи зможе залишитися тією самою. Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. Книга розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!»
Події відбуваються на теренах сучасних Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей, у Києві, Полтаві й на території тодішньої Польщі.

Восени 1935 року виходять спогади Горліса-Горського «Червоний чортополох (Червона армія в світлі дійсності)». 1937 року побачила світ друга частина «Холодного Яру» у «Дешевій книжці». Вона мала у Галичині величезний успіх, особливо серед молоді.

 В 1939 році Юрій зі зброєю в руках разом з товаришами, колишніми вояками Армії УНР пішов на «голос Карпатської України». У січні 1940 року в Фінляндії створив загін із полонених українців для боротьби з Червоною армією у радянсько-фінській війні. Подорож до Суомі він відобразив у двох статтях «Фінляндія» та «Подорожні зиґзаґи».

Пізніше Юрій розгорнув активну політичну діяльність. Разом з Іваном Багряним, Борисом Левицьким, Романом Паладійчуком та іншими він заснував Українську революційно-демократичну партію (УРДП) та часопис «Українські вісті».

docs.google.com/document/d/1b1_LySG0UD6u6hOpIteq35sFKvKGeLCa/edit?usp=sharing&ouid=114498678331068997282&rtpof=true&sd=true