Рекомендації

«Календар турботи про себе» 

На себе ми витрачаємо час за залишковим принципом, бо спочатку навчання, робота, сім’я, хатні справи. Але з часом ми розуміємо, що собі так само необхідно приділяти час і відпочивати. І, якщо ми почнемо з того, що хоча би 2 хвилини будемо перефокусовувати увагу з зовнішнього простору у внутрішній, звертати увагу на те, які сигнали нам подає наше тіло, привчати себе до уважності до себе і своїх потреб – ми виявимо, що в нашому житті набагато більше ресурсу, радості й усвідомленості, ніж нам здавалося. 

Кожна людина володіє життєвими ресурсами, якими може розпоряджатися і забезпечувати певні процеси. Завдяки особистісним ресурсам забезпечуються потреби у виживанні, безпеці, комфорті, соціалізації і самореалізації. 

Іншими словами можна сказати, що зовнішні і внутрішні ресурси людини – це його життєва опора. 

Ресурси поділяють на власні (внутрішні) і соціальні (зовнішні). 

Внутрішні ресурси – це психічно-особистісний потенціал людини, а також навички і характер, які підтримують людей зсередини. 

Зовнішні ресурси – це ті цінності, які виражаються в соціальний статус, зв’язки, матеріальне забезпечення і всьому іншому, що допомагає людині у зовнішньому світі та соціумі. В житті людини дуже важливі внутрішні ресурси, їх слід розвивати, а також використовувати для досягнення успіху.

 До внутрішніх ресурсів людини можна віднести: – здоров’я (фізичне і психологічне); – характер; – інтелектуальні здібності; – навички, уміння, досвід; – позитивне мислення й емоції; – самооцінку та ідентифікацію; – самовладання; – духовність. 

Для досягнення успіху і гармонії зі світом саме ці внутрішні ресурси людини повинні бути розвинені до максимального рівня. 

Люди, які займаються самовдосконаленням, в більшості випадків досягають поставлених цілей. У них є можливість контролювати в першу чергу себе, а вже потім брати під контроль ситуації, що оточують їх. 

Нижче ви знайдете результат співпраці психологині Світлани Ройз з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Смарт освіта» – «Календар турботи про себе». 

Усі завдання підібрані так, щоб активізувати певний канал сприйняття. 

Канали ресурсу, – зір, слух, нюх, стосунки, рух, тілесні відчуття, смак, інтелект (нові знання), інтуїція. Ці 52 прості 2-хвилинні практики допоможуть вам повернути собі контакт з реальністю і відновити свою ресурсність. 

Перейдіть за посиланням: 

https://osvitanova.com.ua/posts/4461-kalendar-turboty-pro-sebe-52-praktykyvidnovlennia-resursnosti 

Вихід із стресових ситуацій. У вмінні керування психологічним станом дуже важливо вміти виходити із стресової ситуації. Такі ситуації дуже часто трапляються в роботі педагога. 

Одну із схем виходу із стресових ситуацій формулює М. С. Корольчук:

1. Негайно вийти із позиції «страуса». Усвідомити реальну ситуацію (визнати для себе, що ви знаходитесь в стресовій ситуації).

2.  Приміряти позитив і негатив на себе. Визначити усі позитивні та негативні особливості ситуації.

3. Скласти особливий план діяльності в стресовій ситуації.

4. Діяти! У разі бездіяльності ситуація візьме вас у полон. Реалізувати свої плани і наміри у відповідності до обставин.

5. Перекласти вантаж психічного тиску ситуації на іншого. Обговорити, проговорити конкретну ситуацію з близькою людиною, врахувати поради і зняти перед цією людиною капелюха, але не голову.

6. Включити психологічний механізм захисту. Якщо неможливо змінити обставини, змінити своє ставлення до них. Обміркувати ситуацію і свідомо або ж інтуїтивно включити свій механізм захисту. 

Потрібно пам’ятати, що небезпечний не стрес, а перехід його в конфлікт. Необхідно зайнятися помірною фізичною працею і тим, що викликає розслаблення. Хобі – теж препарат проти стресу.

З точки зору лікування, найкращими фізичними вправами для корекції стресу є ті, які задовільняють таким трьомь критеріям: перший, самий важливий, з фізіологічної точки зору, полягає в тому, що вправи повинні бути аеробними, тобто такими, під час яких підвищується потреба в кисні. Це вправи на витривалість. Другий критерій – вправи повинні складатися з ритмічних і координовах, а не безладних і некоординованих рухів. Третій критерій, на відміну від двох попередніх, що мають суто фізіологічний характер, міститься в пізнавальній і афективній сферах – фізична вправа мусить бути «неегоцентричною».

Самим поширеним ефективним способом зміцнення здоров’я є оздоровчий біг підтюпцем. Ще давні греки казали: «Хочеш бути сильним – бігай, хочеш бути розумним – бігай». Біг являє собою циклічну форму м’язової роботи, він забезпечує ритмічну діяльність не тільки м’язової, а й серцево-судинної, дихальної, нервової та інших систем організму і вважається майже універсальним засобом підвищення стійкості організму. Він є обов’язковим компонентом оздоровчих заходів і особливо корисний для людей, що займаються розумовою діялністю. Регулярний біг підтюпцем є ефективним засобом лікування і попередження гіпертонії.

Важливим засобом запобігання шкідливих наслідків стресу є повторна чи попередня дія тих самих чи інших стресорів, завдяки чому істостно підвищується стійкість організму до впливу стресорних факторів.

Останнім часом широко вживається, як засіб ефективної боротьби із стресом, масаж, що випередив захоплення аеробікою і бігом підтюпцем. Вживають також дозовану гіпоксію (м’який стрес).

Потрібно активно допомагати організму долати шкідливі наслідки стресової реакції. Активність – єдина можливість покінчити зі стресом: його не пересидіти і не перелижати. Індивідуальні особливості людей відіграють основну роль в попередженні і корекції шкідливих наслідків стресу.

Дуже важливим є питання емоцій людини. Якщо говорити про педагога конкретно, то в його роботі недопустимо повністю піддаватися емоціям чи то негативним, чи то позитивним. Потрібно контролювати і регулювати емоції, незважаючи на ситуацію. Саме це і має особливе місце у формуванні гармонійної особистості.

Джерело: Зязюн І. А., Крамущенко Л. Ф., Кривонос І. Ф.   Педагогічна майстерність / Зязюн І. А. // Підручник. – К.: Вища шк., 2004. – 422 с.