Embedded Files
З метою виховання та розвитку високої професійної культури майбутніх психологів, що має велике значення у подальшій професійній діяльності, на кафедрі психології створено психологічний кіноклуб.
Для забезпечення функціонування кіноклубу створена фільмотека, до якої входять художні та документальні фільми, змістом яких є:
- становлення психології, психотерапії та суміжних галузей; долі та професійному становленні конкретних історичних персонажів;
- робота психолога та психотерапевта: техніки, моделі поведінки, приклади успішної та неуспішної професіональної допомоги, помилки психологів, їх невдачі;
- можливість проаналізувати та осмислити з точки зору філософії та теорії основних терапевтичних модальностей особистісні та міжособистісні проблеми, психологічні кризи людей (в тому числі осіб з особливими потребами та осіб з нервово-психічними і соматичними захворюваннями), у подоланні яких може бути надана психологічна допомога;
- проблеми самоідентификації, психосексуального розвитку;
- зразки психопатології персонажів, які можуть служити ілюстраціями до курсу патопсихології або психіатрії та інше.
У процесі викладання дисципліни «Психологія мистецтва» використовується аудіовізуальний метод навчання (діалогово-комунікаційна технологія) – демонстрація художнього фільму «Долорес Клейборн» (США, режисер:Тейлор Хэкфорд, 1995 рік). Перегляд та обговорення вказаного твору кіномистецтва надає можливість проаналізувати та осмислити з точки зору теорії архетипів К.Г. Юнга (аналітична теорія) особистісні та міжособистісні проблеми, психологічні кризи людей, у подоланні яких може бути надана психологічна допомога.
Демонстрація художнього фільму «Денна красуня» (Франція, режисер Луіс Бунюель, 1967 рік). Перегляд та обговорення зразків психопатології персонажів слугують ілюстраціями до курсу «Психологія сексуальності» та надають можливість проаналізувати та осмислити з точки зору психології проблеми самоідентификації та психосексуального розвитку.
Також у рамках роботи кіноклубу здійснюється використання виховного потенціалу кіномистецтва з метою патріотичного виховання студентів, а саме:
активного вивчення майбутніми психологами національно-культурної спадщини українського народу;
створення умов для успішної соціалізації студентів, саморозвитку кожного з них як особистості, індивідуальності, як суб’єкта патріотичної поведінки і діяльності у процесі навчання;
формування громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині.
«Людина з кіноапаратом», 1929
Цей німий фільм про день із життя великого міста – одна з найвизначніших стрічок світового кінематографа. Режисер Дзиґа Вертов і його брат оператор Михайло Кауфман відмовилися від сценарію, написів і дали повну волю своїм експериментам у способі зйомки та монтажу, щоб досягти «чистої передачі життя».
На екрані вулиці, контори, люди, машини, транспорт – усе те, що задавало рух тодішніх великих міст – Києва, Харкова, Одеси. Тому для студентів картина може бути цінною як відеодокумент тієї епохи. Адже завжди краще побачити на власні очі, ніж читати довгі описи в підручниках.
«Ті́ні забу́тих пре́дків» (в міжнародному прокаті «Диќі ко́ні вогню́» (англ. Wild Horses of Fire))
Український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.
Фільм видався дебютним для Івана Миколайчука, що згодом стане відомим актором і режисером, а також одним із символів українського кінематографа.
«Білий птах з чорною ознакою», 1970 р.
Режисер: Юрій Іллєнко
Кінострічка розповідає трагічну історію сім’ї Дзвонарів. Події фільму відбуваються з 1937 по 1947 рік на Буковині (тепер – Чернівецька область Західної України), в українському селищі на річці Черемош, прикордонному з Румунією.
У цьому селі живе сім’я Леся Дзвонаря (Олександр Плотников): Лесь, його дружина Катерина (Наталія Наум), перший син Петро (Іван Миколайчук), другий син Орест (Богдан Ступка), третій син Георгій (Михайло Іллєнко) та четвертий Богдан (Юрій Миколайчук).
У 1940 році територія переходить до СРСР. Початок війни розділяє братів, вони опиняються по різні боки барикад: Петро служить у Червоній Армії, а Орест прилучився до УПА-ОУН(б). Георгій залишився осторонь. Він закохується в місцеву чаклунку, яку незабаром вбиває румунський офіцер. Георгій біжить шукати правду, іде на війну. Наймолодшого брата – Богдана – бере в працівники місцей священик.
«Пропала грамота», 1972 р. Режисер: Борис Івченко
Це екранізація за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. Героїчна комедія розповідає про повний пригод шлях козаків Василя та Андрія (які мали вільний дух) з гетьманською грамотою до цариці у Петербург, а після цього про їхнє щасливе повернення в рідну Диканьку. Одну з головних ролей у цій кінострічці виконав легендарний актор Іван Миколайчук.
Фільм був знятий у період, коли в Українській РСР проводилася відверта русифікаційна політика. Від творців кіно вимагалося відходити від усього, що пов’язано з національною самобутністю українців. Через це фільм критикували за замилування козацькою минувшиною і спотворення характерів дійових осіб. Влада розуміючи, що кінофільм має велике значення для піднесення національного духу українців, відправила його на десять років на сумнозвісну полицю. Але фільм знайшов шлях до свого глядача.
«Нескорений», 2000 р. Режисер: Олесь Янчук
1950 рік. З кінцем Другої світової війни ведеться нерівна на теренах Західної України боротьба на два фронти: спочатку проти німецьких військ та диверсійних загонів НКВС СРСР, а потім – самотужки у лютому герці з усією каральною силою СРСР. У Карпатах продовжують збройну боротьбу частини та невеликі боївки Української повстанської армії.
На чолі армії – талановитий командир, славетний генерал-хорунжий Роман Шухевич, знаний серед воїнів УПА як Тарас Чупринка. Саме долю цього командира покладено в гостросюжетну й динамічну основу фільму «Нескорений»: це вдала спроба художніми засобами донести до глядача правду про події воєнного та повоєнного часу на Західній Україні.
«Мамай», 2003 р. Режисер: Олесь Санін
Створений на основі давнього українського і кримсько-татарського фольклору. Це українська версія Ромео і Джульєтти. Козак-утікач закохується в приголомшливо красиву татарську жінку, яка рятує його від неминучої смерті.
Знята без слів, у форматі кіно як чистого мистецтва, стрічка претендувала на «Оскара» від України. Але при цьому не мала навіть обмеженого прокату.
«Чорна рада», 2003 р.
Режисер: Микола Засєєв-Руденко
Історична драма за мотивами роману Пантелеймона Куліша. Спочатку фільм складався з 9 окремих серій, але через кілька років стрічка була змінена, 70% матеріалу вирізали — тривалість оновленого фільму становила 144 хвилини. Головні ролі зіграли зірки українського театру і кіно – Богдан Ступка, Богдан Бенюк та Руслана Писанка.
«Залізна сотня», 2004 р. Режисер: Олесь Янчук
Фільм знятий за мотивами книги Юрія Борця «У вирі боротьби». Події у фільмі «Залізна сотня» відбуваються на теренах Закерзоння; території, на якій споконвічно проживали мільйони українців, на тлі Другої світової війни та післявоєнного часу, зокрема, під час проведення операції «Вісла».
У вирі цих трагічних подій і опинилася сотня бійців Української Повстанської Армії на чолі з Михайлом Дудою-Громенком… Зрозуміло, що сили були нерівні, та міць духу, віра в кінцеву перемогу, рухала незламною «Залізною сотнею», залишки якої у 1947 році здійснили героїчний рейд на Захід, до Баварії, яку тоді контролювала американська військова адміністрація. Герої фільму, побудованого на реальних фактах, молоді українці, які свідомо йшли до лав УПА.
«Той Хто Пройшов Крізь Вогонь», 2012 р.
Режисер: Михайло Іллєнко
Перша стрічка за багато років, презентована як жанрове кіно. За сюжетом, льотчик-українець проходить через війну та сталінські табори, тікає в Америку і там стає вождем індіанського племені. Назва фільму – його індіанське ім`я.
Михайло Іллєнко переконує – це реальна історія, яку він колись давно почув і вирішив екранізувати.
«Поводир», 2014 р. Режисер: Олесь Санін
Оригінальний сценарій мав назву «Кобзарі». В основу покладена чи то легенда, чи то бувальщина про заплановану НКВС акцію: зібрати українських кобзарів на з`їзд і там усіх знищити, що й відбувається в епічному фіналі.
Паралельно чекісти полюють за хлопчиком, котрий повинен передати за кордон записи американського журналіста про Голодомор в Україні.
Фільм знімали протягом десяти років.
«Червоний», 2017 р. Режисер: Заза Буадзе
Це український історичний фільм, однойменна екранізація роману Андрія Кокотюхи. Письменник став також сценаристом стрічки. 1947 року до ГУЛАГу потрапляють двоє українців. Головний герой – воїн УПА Данило Червоний. Інший українець – Віктор Гуров, радянський льотчик з Чернігова, літак якого було збито над позиціями ворога, і його вважають дезертиром, який був у полоні. Гуров вважає Сталіна героєм і вірить у те, що військовий суд помилився. Обидва герої мусять пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай.
Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.
«Кіборги», 2017 р. Режисер: Ахтем Сеїтаблаєв
Україна, 2014 рік. Історія про справжніх героїв своєї країни. Вони тримають Донецький аеропорт імені Сергія Прокоф’єва тоді, коли ворожі сили перевершують їх чисельно в рази. Більше того, вороги вже повідомили про захоплення стратегічного об’єкта. Українці чотири місяці вже утримують об’єкт, і поки в них вірять ті, хто чекає їх вдома, вони будуть стояти до кінця. Стратегічна група вперше прибуває на аеропорт і готова два тижні захищати свою країну саме тут. Це місце зведе разом музиканта, сина багатих людей, простих хлопців, які хочуть тільки одного, – щоб їх країна була надійно захищена, щоб їх мами, дружини, дівчата і сестри були в безпеці.
Report abuse