Embedded Files
Психологія – це любов на все життя. Починаючи своє навчання на психолого-педагогічному факультеті я навіть не уявляла, що буду настільки пишатись і захоплюватись своєю професією.
Моє знайомство з майбутньою спеціальністю почалося у 2000 році, коли я вступила до Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Мені пощастило, адже я потрапила в останній набір на групу із трьома спеціальностями: Психологія, іноземна мова та зарубіжна література. Таке цікаве поєднання допомагало міксувати знання із різних наукових напрямків. Через знайомство із світовою літературою ми дізнавалися про психологічний портрет персонажа й причини його вчинків. Вивчення іноземної мови дозволяло читати англомовні статті із психології. Шкода, що такого влучного поєднання спеціальностей вже немає!!!
Навчання в університеті дало мені базові знання і навички роботи практичного психолога. Проте я розуміла, що це лише початок мого професійного шляху.
2007 рік – початок мого навчання на курсах консультування в галузі Позитивної психотерапії. Це дало мені розуміння того, що я хочу займатися саме консультуванням, а не лишитись у царині академічної психології. Тому я продовжила здобувати професійну освіту і вступила на курс навчання психотерапії. Навчання в університеті та на додаткових курсах відкрило переді мною багато можливостей реалізації.
Я вирішила спробувати себе в медичній галузі. З 2009 року я почала працювати практичним психологом в Полтавській обласній дитячій лікарні. Це був справжній виклик для мене, як для новачка. В моїй компетенції було не тільки обстеження рівня психологічного розвитку дітей, а і корекція розвиткових порушень. Тут на допомогу прийшли знання з дефектології і клінічної та патопсихології. В своїй роботі мені довелося зустрітися з такими складними діагнозами, як аутизм, множинні вади розвитку, дитячий церебральній параліч. Я бачила, що малюкам з такими складнощами потрібна особлива допомога.
Тому в 2016 році я пішла у навчальний проєкт з нейродіагностики та нейрокорекції. Цю освіту я здобувала у Київському центрі психологічної допомоги «Рівновага». І знову відгукнулися знання, отримані ще в педагогічному університеті.
Адже на курсі ми вивчали науковий підхід О. Р. Лурії, засновника нейропсихології. Отримані знання я одразу намагалась застосовувати в своїй професійній діяльності.
А трохи згодом мене запросили читати лекції з нейропсихології в Полтавській академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського. Моя професійна діяльність ніколи не обмежувалась виконанням тільки своїх посадових обов’язків. Працювати з дітьми було дуже цікаво, але через їхні складнощі у розвитку, їм завжди не вистачало спілкування та розваг. Тому разом з колегами дитячого реабілітаційного центру, ми часто організовували дитячі та сімейні заходи, на яких збиралися не лише наші пацієнти, а і дітки з усієї області. В такій невимушеній атмосфері діти гралися і спілкувалися між собою без жодних перешкод. Одного разу нам згодились допомогти актори Полтавського обласного театру ляльок і ми виступали на одній сцені.
Крім того, мене почали запрошувати на медичні та психологічні конференції. Там мені вдалося побувати і в ролі слухача, і в ролі спікера. Виступаючи перед великим натовпом поважних професорів та іноземних лікарів, я відчула на собі, що таке страх публічного виступу. Але і тут допомогли знання із психології, отримані в університеті. Зокрема, я згадувала техніки, які нам пропонувала Губіна Тетяна Іванівна. Ці психологічні техніки допомагали заспокоюватися та концентруватися на своїх сильних рисах. Згодом мій страх перед виступом значно зменшився і я стала впевненою у собі доповідачкою.
Накопичений за роки професійної діяльності досвід дозволив мені самостійно розробляти програми тренінгів та майстер-класів. Я обрала кілька тем: саморозвиток, подолання конфліктів, лідерство, публічні виступи, емоційна рівновага та протистояння стресам. У тренінгах я часто поєднувала інформацію з різних напрямків психології. Це дало змогу презентувати новий погляд на загально відомі явища. Ці психологічні курси стали цікавими не лише для практикуючих психологів, а і для студентів, а також приватних підприємців, педагогів, блогерів, лікарів. Проведення тренінгів та постійна практична робота допомогли мені зрозуміти, що я вийшла на новий щабель.
У 2022-му році я оформила власну приватну справу і тепер не лише працюю в сфері психологічного консультування, а і взаємодію з цілими компаніями, навчаю персонал технікам подолання стресу та емоційного вигорання. І мені здається, що на своєму професійному шляху я матиму ще багато чого цікавого. Адже психологія – любов на все життя.
Report abuse