Рисунок, який на сьогодні представляє собою повноцінний самостійний вид образотворчого мистецтва, маючи велику історії розвитку і трансформації, набув достатньо високої значимості у сфері сучасного образотворчого мистецтва. Розширилося коло технічних можливостей, тем і поглядів на технологічну, концептуальну і композиційну структуру рисунку як такого. 

В навчально-творчому процесі рисунок має велике значення як фундаментальна дисципліна, що лежить в основі та впливає на профілюючі дисципліни «Композиція» і «Живопис». 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення об’єктів предметного середовища і постаті людини та методи їх зображення за допомогою графічних засобів.

Освітній компонент "Рисунок"  розрахований на 4 курси навчання. 

1 курс: рисунок гіпсових геометричних тіл, орнаментів і архітектурних фрагментів, натюрмортів з предметів побуту, інтер'єру.

2 курс: рисунок частин обличчя, черепу людни, екорше (анатомічна голова), гіпсових античних і римських голів, портрету натурника.

3 курс: рисунок скелету людини, анатомічної постаті (екорше) та її частин (тулуб, кінцівки), напівпостаті натурника.

4 курс: рисунок постаті натурника у різних позах (контрапост, складний зворот тощо).

Міждисциплінарні зв’язки: програма «Рисунок» органічно пов'язана зі спеціальними дисциплінами навчального плану: «Живописом», «Основами композиції та професійної майстерності», «Композицією», «Професійною майстерністю», «Історією мистецтва», «Пластичною анатомією», вибірковими компонентами. Спеціальні компетентності, набуті здобувачами освіти також знаходять творче застосування при виконанні навчальних завдань різних дисциплін.