2025

   Серед багатьох всесвітньо відомих жіночих образів вердієвських опер особливо виділяється образ Леонори з опери «Сила долі», як образ надзвичайного драматичного накалу. Докладному вивченню образу Леонори та її найвідомішої арії «Расе, расе mio Dio» в контексті вокально-виконавських завдань присвячена дана робота, актуальність якої у світі є очевидною з декількох причин: по-перше, вона допомагає вивчити широкий контекст, пов'язаний з постановками, забуттям та відродженням «Сили долі», з її драматургією, з її головними персонажами, з її музичним тематизмом та специфікою провідних тем; по-друге, робота відкриває можливість висвітлення вагомих складових вокально-технічного виконання партії Леонори, особливо при порівнянні виконавських інтерпретацій цієї партії зірками світової оперної сцени; по-третє, залучення яскравого українського контенту створює великий позитивний вплив та надихає наступне покоління молодих оперних співачок на значні творчі перемоги. Метою дослідження є вивчення особливостей образу Леонори в опері Джузеппе Верді «Сила долі» та його музично-сценічного втілення з акцентуацією на останній її арії «Pace, pace mio Dio». Об'єктом дослідження є опера Джузеппе Верді «Сила долі», а предметом – образ Леонори та його музично-сценічне рішення, порівняння інтерпретацій цієї арії чотирма співачками світового рівня: Ренатою Тебальді, Леонтиною Прайс, Гізелою Циполою та Людмилою Монастирською. 

   Богдана Фроляк є знаною сучасною українською композиторкою. Її твори різних жанрів камерно-інструментальні, хорові, камерно-вокальні, оркестрові виконуються в Україні та за кордоном у різноманітних творчих проєктах і програмах міжнародних фестивалів. Але не весь жанровий обсяг творчого доробку Богдани Фроляк потрапив до кола музикознавчої уваги, і загалом сучасними українськими дослідниками поки що не запропоновано осмислення творчої постаті композиторки, її творчого портрету. Твори для симфонічного оркестру Б. Фроляк є недослідженими. Звернення до трьох із них – одночастинних програмних творів – зумовлює актуальність магістерського дослідження та є першим кроком до детального вивчення симфонічних творів Богдани Фроляк. Об'єкт дослідження – одночастинні програмні твори для симфонічного оркестру Богдани Фроляк: «Пісні зірок», «Шлях», «Нехай буде світло». Предмет дослідження – композиційно-драматургічні особливості одночастинних симфонічних творів «Пісні зірок», «Шлях» та «Нехай буде світло» Богдани Фроляк. Мета дослідження – простежити втілення композиторського задуму і дослідити композиційно-драматургічні особливості у симфонічних творах Богдани Фроляк «Пісні зірок», «Шлях» та «Нехай буде світло».

   Майкл Джексон та його творчість – справжній феномен в музичній культурі.  Проте, на даний момент в українському науковому просторі вагомих глибоких наукових розробок, присвячених творчості М. Джексона, налічується досить мало, що обумовлює актуальність даної роботи. Вона також підсилюється активним інтересом українських виконавців до творчості цього музиканта, зокрема, зверненням до одного з світових хитів «We are the world», його інтерпретацією в нових соціокультурних умовах. Об'єктом дослідження роботи є життєтворчість Майкла Джексона в аспекті його зростання як музиканта та руху до створення своїх легендарних музичних композицій, їх впливу на творчість сучасних музикантів. Предметом дослідження стала одна з найвідоміших пісень «We are the world» М. Джексона в її оригінальному варіанті та його українській версії «Настане час» Lida Lee. Мета роботи полягає у висвітленні особливостей творів Майкла Джексона, їх великого художнього потенціалу і здатності актуалізації в сучасній (зокрема, українській) музичній практиці (на прикладі композиції «Настане час» Lida Lee). Порівняльний аналіз пісні М. Джексона «We are the world» та української версії «Настане час» Lida Lee роботі здійснено вперше. Це обумовлює наукову новизну дослідження. 

   Тема та сфера дослідження є актуальними, адже сформульовані аспекти надають можливість глибше пізнати сучасну музичну культуру України та магістральні стильові тенденції, що визрівають у ній, а також – більш ґрунтовно зазначити місце топових опусів вітчизняної композиторської школи у світовому музично-історичному процесі сучасності. Музика балету “Дзеркало” В. Польової ще детально не аналізувалася у вітчизняному та зарубіжному музикознавчому просторі саме як зразок виявлення техніки мінімалізму, форматування контурів «нової простоти» музичного висловлювання як імпульсів метамодернізму. Мета дослідження полягає в аналізі семантичного простору балету “Дзеркало” Вікторії Польової, що тлумачиться як невід’ємна частина сучасних стильових процесів української та світової музичної культури. Об'єктом дослідження є сучасне музичне мистецтво, предметом – музика балету В. Польової “Дзеркало” у семантичних координатах авторського змісту. 

   Актуальність теми роботи зумовлена необхідністю дослідження впливу концертної та гастрольної діяльності хорових колективів на розвиток музичної культури, популяризації української хорової школи за кордоном та підвищення культурної обізнаності суспільства. Дівочий хор «Вогник» у цьому контексті є показовим прикладом творчого колективу, і тому його діяльність вимагає ґрунтовного аналізу. Об'єктом дослідження є дівочий хор як вагомий репрезентант жіночого хорового виконавства в Україні. Предметом – безпосередньо дівочий хор "Вогник" Київського Палацу дітей та юнацтва, його концертна та гастрольна діяльність, репертуар колективу, майстерність інтерпретації художніх керівників від заснування хору до сьогодення. Метою роботи є дослідження репертуару, концертної та гастрольної діяльності дівочого хору «Вогник» як важливого феномена українського хорового мистецтва. Особливу увагу приділено аналізу репертуарної політики колективу, участі у міжнародних конкурсах і фестивалях, а також з'ясуванню впливу виступів хору на формування іміджу української культури.

   Сьогодні натхненні твори видатного тандему широко звучать не тільки у авторських редакціях, а й у численних, подекуди вкрай експериментальних, інтерпретаціях. Цей фактор зумовив актуальність детального розгляду не лише специфіки творчості тандему композитора та поета Джорджа та Айри Гершвінів, але і її подальших художніх інтерпретацій. Об'єктом роботи є твори Джорджа Гершвіна на тексти Айри Гершвіна Summertime», «I got rhythm» та «A foggy day (in London town)» та її художнє переосмислення. Мета науково-дослідної роботи – розкрити суть феномену творчого тандему Джорджа та Айри Гершвінів, дослідивши найбільш відомі авторські композиції; визначити специфіку їх художнього потенціалу, реалізованого у сучасних інтерпретаціях Чарлі Паркера, Майлза Девіса та Даяни Рівз.

  Постать Курта Еллінга та специфіка його творчого методу є маловідомими широкому загалу поціновувачів сучасного музичного мистецтва. Зокрема і тому, що відсутні наукові роботи, присвячені його творчості. Дана науково-дослідна робота спонукатиме дослідників до подальшого висвітлення творчості музиканта та загалом посилить науковий інтерес до його композицій, чим і визначена її актуальність. Метою наукової роботи є характеристика творчої постаті музиканта Курта Еллінга в контексті сучасного естрадно-джазового виконавства. Об'єктом роботи є творчість естрадно-джазового співака Курта Еллінга. Предметом – альбом «Dedicated to you» в контексті стильових та виконавсько-інтерпретаційних новацій сучасної джазової музики.

  Практика доречного і стилістично грамотного використання мелізмів являється своєрідним «лакмусовим папірцем», який визначає рівень технічності та естетичне чуття виконавського стилю вокаліста. Звертання до вокальної мелізматики сучасного естрадного мистецтва як яскравого та багатопланового виконавського феномену видається вкрай актуальним. Метою науково-дослідної роботи є осмислення специфіки вокальної мелізматики у західній поп-музиці ХХІ століття із наголосом на висвітлення історичного контексту та практичного застосування. Об'єктом дослідження являються виконавські стилі провідних західних естрадних співачок та їх комплекси оригінальних вокальних прийомів (Крістіна Агілера, Мерайя Кері та Вітні Г'юстон). Предмет науково-дослідної роботи – виявлення інтерпретаторсько-стильової специфіки вокальної мелізматики в окреслених виконавських манерах.

  В умовах культурної глобалізації та необхідності збереження національної ідентичності особливо важливим є дослідження механізмів інтеграції традиційних елементів у сучасний мистецький простір. Стильовий синтез «Go_A» може стати моделлю для інших проєктів, спрямованих на популяризацію української культури. Отже, дослідження стильового синтезу як складової стилю гурту «Go_A» є актуальним і своєчасним, оскільки воно дозволяє осмислити сучасні процеси в українській музичній культурі, визначити перспективні напрямки розвитку національного мистецтва та розробити практичні рекомендації для інших творчих колективів. Мета дослідження – визначити особливості стильового синтезу як ключової складової музичного стилю гурту «Go_A» через теоретичне осмислення категорії стилю в музиці, аналіз виконавської діяльності колективу та детальне вивчення елементів стильового синтезу в їхніх творах. Об'єктом дослідження є творчість гурту «Go_A» як явище сучасної української музичної культури. Предметом дослідження є стильовий синтез як складова музичного стилю гурту «Go_А». 

  Методика розвитку творчої особистості артиста-вокаліста є важливим напрямом у музичній педагогіці. Нині на ринку естрадної музики панує велика конкуренція, і щоб досягти успіху, артист повинен мати яскраву індивідуальність, самобутній стиль та високий рівень професійної підготовки. Актуальність даного дослідження зумовлена потребою у розробці професійної методики, яка б сприяла формуванню яскравої творчої особистості, здатної не лише демонструвати вокальні навички, а й створювати емоційний контакт із публікою, впливати на неї через глибину виконання. Об'єкт роботи – сфера естрадного виконавства. Предметом роботи – розглянути сутність творчої особистості естрадного виконавця як складний процес формування творчих якостей та ціннісних установок, скоординований специфікою естрадного музичного ринку. Метою дослідження є розробка комплексної методики, яка сприятиме становленню творчої особистості естрадного артиста-вокаліста, забезпечуючи необхідні інструменти для професійного та особистісного зростання, а також для подальшої творчої реалізації.