Новини

Професор Леонід Власик 03.12.2025 року брав участь в онлайн-презентації  «Якість повітря в Україні, погляд з космосу: до та під час повномасштабного вторгнення». Захід  відбувся за фінансування Програми «Transition» та Чеського агентства розвитку в рамках Розвитку Міжнародного Співробітництва Чеської Республіки.

 Програма заходу включала:
1. Інформація про те, чому супутникові дані важливі для екологічного моніторингу в умовах війни. Олексій Ангурець, експерт з екології та сталого розвитку програми «Чисте повітря для України», заступник директора КП «Центр екологічного моніторингу».
2.Ключові висновки дослідження як супутникові дані дозволяють у режимі майже реального часу відстежувати вплив війни на довкілля та порівняльні карти NO₂ до й після початку повномасштабного вторгнення.

20 - 21.11.2025 року професор кафедри гігієни та екології Леонід Власик брав участь в Національній конференції з міжнародною участю “One Health Approach for Global Health Security” в Державному Університеті Медицини та Фармації ім. Ніколає Тестеміцану (Республіка Молдова). Організаторами конференції були Асоціація біобезпеки та біозахисту Республіки Молдова у співпраці з Національним агентством громадського здоров’я, Державним медичним та фармацевтичним університетом «Ніколає Тестеміцану», Відділенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у Республіці Молдова, за технічної підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та фінансової підтримки проекту «Фонд пандемії».

Професор Л.Власик здійснював експертну діяльність  в складі організаційного та наукового комітетів конференції, а також брав участь  у роботі секційного засідання №3 «Noncommunicable diseases: current challenges and prevention strategies ” (модератор секції проф.Власик Л.І) з доповіддю на тему: «Ultrafine particles monitoring in Сhernivtsy: experience and challenges».

Під час робочих зустрічей зі співробітниками кафедри профілактичної медицини та соціальної медицини і менеджменту обговорено шляхи удосконалення наукового підходу до досліджень атмосферного повітря ультрадисперсними частинками та обмін новими методами з власних досліджень, передовими практиками, які впроваджені в Республіці Молдова. Погоджено участь у новому грантовому проекті щодо профілактики хронічних неінфекційних захворювань.

Участь у даному заході сприятиме забезпеченню в Україні комплексного підходу «Єдине здоров’я», ознайомленню з передовими практиками з налагодження співпраці між секторами, обміну інформацією, посилення епіднагляду та розробленню спільних планів реагування а також впровадженню у БДМУ інноваційних технологій вивчення найбільш важливих детермінант здоров'я населення та найкращих практик для уникнення наслідків негативного впливу змін клімату, модифікації освітніх програм.

30 жовтня 2025 року на базі Харківського національного медичного університету відбулась Міжнародна VIII науково - практична конференція «Громадське здоров’я в Україні: проблеми та способи їх вирішення» (Томілінські читання).

Завідувач кафедри гігієни та екології БДМУ, д.мед.н., професор Тарас Кметь презентував доповідь «Досвід БДМУ щодо розроблення проєктів граничних нормативів навантаження працівників сфери охорони здоров'я».

Під час виступу Тарас Кметь представив наукові доробки міждисциплінарної робочої групи науково-педагогічних працівників БДМУ щодо питань нормування праці медичних працівників наступних спеціальностей: інфекціоніст, інфекціоніст дитячий, фтизіатр, фтизіатр дитячий, пульмонолог, пульмонолог дитячий. Проведено аналіз чинних нормативів навантаження вище вказаних спеціальностей, акцентовано увагу на особливостях європейського досвіду щодо організації робочого часу медичних працівників.

Чорнобиль: відлуння болю і надія на відродження

(до 39-ї річниці аварії на ЧАЕС)

26 квітня 1986 року – дата, що назавжди вкарбувалася в пам’ять людства чорним кольором трагедії. Чорнобильська катастрофа стала не лише найбільшою техногенною катастрофою в історії, але й символом безмежної людської втрати, болю та героїзму. Минають роки, але відлуння Чорнобиля досі болить у серцях мільйонів, нагадуючи про крихкість нашого світу та важливість відповідальності за майбутнє.

Чорнобильська катастрофа стала суворим уроком для всього людства. Вона показала, наскільки небезпечною може бути ядерна енергія, якщо не дотримуватися правил безпеки та не враховувати можливі наслідки. Ця трагедія змусила переглянути підходи до використання атомної енергії та посилити контроль за ядерними об’єктами.

Проте, Чорнобиль – це не лише трагедія, але й символ надії на відродження. З роками природа почала повертати собі покинуті землі. У зоні відчуження з’явилися рідкісні види тварин і рослин, які пристосувалися до життя в умовах підвищеної радіації. Чорнобиль стає унікальним заповідником, де можна спостерігати за тим, як природа відновлюється після катастрофи.

Сьогодні Чорнобильська зона поступово відкривається для туристів і науковців. Люди приїжджають сюди, щоб побачити на власні очі наслідки катастрофи, вшанувати пам’ять загиблих та дізнатися більше про історію цього місця. Чорнобиль стає місцем пам’яті, яке нагадує про важливість миру, безпеки та відповідальності за майбутнє.

Україна докладає значних зусиль для подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Важливими аспектами профілактиктичих заходів є:

·  медичний моніторинг: регулярні медичні обстеження населення, яке проживає на забруднених територіях, для виявлення та лікування захворювань, пов’язаних з впливом іонізуючого випромінювання;

·       інформування населення: надання достовірної інформації про ризики, пов’язані з радіацією, та способи захисту від неї;

·       забезпечення безпечними продуктами харчування: контроль за вмістом радіонуклідів у продуктах харчування;

·       реабілітаційні програми: надання психологічної та соціальної підтримки постраждалим від катастрофи;

·       наукові дослідження: проведення досліджень з метою вивчення віддалених наслідків радіаційного впливу та розробки ефективних методів лікування та профілактики;

·    міжнародна співпраця: обмін досвідом та технологіями з іншими країнами, які мають досвід подолання наслідків ядерних катастроф;

·       посилення ядерної безпеки: впровадження найсучасніших технологій та стандартів безпеки на всіх атомних електростанціях.

Особливу увагу слід приділяти радіопротекторному харчуванню. Це система харчування, спрямована на зменшення негативного впливу радіації на організм. Вона включає в себе:

·       вживання продуктів, багатих на антиоксиданти: вітаміни C, E, бета-каротин, селен, цинк, які допомагають нейтралізувати вільні радикали, що утворюються в організмі під впливом радіації. До таких продуктів належать цитрусові, ягоди, овочі (особливо морква, буряк, капуста), горіхи, насіння.

·       включення в раціон продуктів, що сприяють виведенню радіонуклідів: пектини (фрукти та ягоди), клітковина (цільнозернові продукти, овочі, фрукти), лігнани (насіння льону та мелений сезам), альгінати (морські водорості).

·       вживання продуктів, що підтримують імунну систему: кисломолочні продукти, часник, цибуля, мед.

·       обмеження вживання продуктів, які можуть погіршити стан здоров’я: жирна, смажена, копчена їжа, алкоголь, газовані напої.

·       забезпечення достатнього споживання рідини: вода, чай, компоти, соки, які допомагають виводити токсини з організму.

Чорнобильська трагедія об’єднала українців у прагненні до кращого майбутнього, де не буде місця подібним катастрофам.

Ми повинні пам’ятати про Чорнобиль, щоб ніколи не допустити повторення подібного лиха. Нехай Чорнобиль стане символом нашої відповідальності за майбутнє, символом надії на відродження та символом вічної пам’яті про тих, хто віддав своє життя заради нас. Пам’ятаючи про минуле, ми будуємо безпечне майбутнє.

Інформацію підготувала доцент кафедри гігієни та екології Грачова Т.І.

25-26 вересня 2024 р. завідувач кафедри гігієни та екології, професор Власик Л.І. та доцент кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я БДМУ Власик Л.Й. взяли участь у шостому науковому симпозіумі з міжнародною участю «Громадське здоров’я в соціальному і освітньому просторі – виклики в умовах надзвичайних ситуацій та перспективи розвитку», організованому Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського МОЗ України спільно з Акконським Гуманітарним Університетом Берліну та Центром громадського здоров’я МОЗ України.

Основні наукові напрями симпозіуму

1. Громадське здоров’я в Україні в умовах надзвичайних ситуацій – сучасні виклики і перспективи розвитку.

2. Журналу «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України» – 25 років.

3. Наукове підґрунтя для формування стратегічних рішень в галузі громадського здоров’я.

4. Освітня діяльність в сфері громадського здоров’я та підготовка фахівців громадського здоров’я.

5. Менеджмент в системі охорони здоров’я та громадському здоров’ї.

6. Концепція здорового способу життя і промоція здоров’я.

7. Громадське здоров’я на глобальному, національному та регіональному рівні.

8. Економіка здоров’я та принципи сталого розвитку суспільства: чому вигідно інвестувати в здоров’я людини і країни.

9. Безпека пацієнта, діагностичні помилки на різних рівнях надання медичної допомоги.

10. Інфекційні та неінфекційні захворювання та їх вплив на стан здоров’я населення.

11. Міждисциплінарна і міжсекторальна співпраця у галузі громадського здоров’я.

12. Проблеми кадрового забезпечення сфери громадського здоров’я.

13. Правові та етичні засади громадського здоров’я.

У доповіді представників БДМУ на тему: «Четвертинна профілактика в післядипломній освіті», яка викликала велику кількість запитань та жваву дискусію, автори представили розвиток концепції четвертинної профілактики як групи медико-санітарних заходів, які здійснюються для зменшення або попередження наслідків непоказаних або надлишкових медичних втручань. Учасники симпозіуму підтримали пропозицію професора Власика Л.І. щодо підвищення ролі системи громадського здоров’я на рівні громади та суспільства у виробленні політики четвертинної профілактики, включенні її до основних оперативних функцій громадського здоров’я в Законі України «Про систему громадського здоров’я» та науковому обгрунтуванні адекватних критеріїв її оцінки. Схвалено також доцільність включення поняття про четвертинну профілактику та напрямки діяльності щодо її організації й оцінки ефективності у робочі програми післядипломної освіти в рамках БПР із спеціальності «Організація та управління охороною здоров’я».

Інформацію підготували: Проф. Власик Л.І., доц. Власик Л.Й.           

БДМУ учасник грантового проєкту з вивчення детермінант здоров'я під впливом змін клімату

22.09.2023 на базі Державного медико-фармацевтичного університету імені Ніколає Тестеміцану, Республіка Молдова, відбулася перша робоча зустріч в рамках проєкту  "Réseau de recherche international sur les déterminants de la santé dans le contexte du changement climatique - ReSanClim ", Міжнародна дослідницька мережа з вивчення детермінант здоров'я в контексті зміни клімату – ReSanClim з офлайн гібридною формулою в Кишиневі (Республіка Молдова) та онлайн з партнерами та учасниками. Проєкт фінансується Агенством франкомовних університетів Центральної та Східної Європи.

Команда проєкту:

Керівник– Державний університет медицини та фармації «Nicolae Testemitanu», Республіка Молдова.

Партнери: Тбіліський державний університет «Іване Джавахішвілі», Грузія. Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна. Асоціація біобезпеки та біозахисту Республіки Молдова. До складу робочої групи проекту від БДМУ увійшли завідувач кафедри гігієни та екології професор Леонід Власик та доцент кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я Любов Власик.

На засіданні робочої групи партнери представили інформацію про учасників проєкту та обговорили основні завдання та очікувані результати. Доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, фахівець відділу грантової політики Олена Коротун коротко представила наш університет та запевнила у важливості проєкту та розвитку подальшої співпраці. Партнери проєкту та регіональний директор Агенства франкомовних університетів  Центральної та Східної Європи Мохамед  Кетат висловили підтримку БДМУ та Україні в цілому, а також зацікавленість у розширенні співпраці.

Студенти БДМУ вкотре серед переможців ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Гігієна»

 Четвертий рік поспіль НМУ імені О.О. Богомольця на базі кафедри гігієни та екології №1 гостинно приймає у своїх стінах учасників ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Гігієна». Ця подія на тлі нинішньої епідеміологічної ситуації є знаковою для профілактичного напрямку підготовки медичних фахівців нашої держави, адже знання базових засад профілактики є вкрай необхідними для лікарів будь-яких спеціальностей.

В урочистій атмосфері 05 березня 2020 року відбулося відкриття заходу, в якому взяли участь проректор з наукової роботи та інновацій Університету, професор Земсков Сергій Володимирович, завідувач кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії, професор Білецька Елеонора Миколаївна, Директор Інституту гігієни та екології, професор Омельчук Сергій Тихонович, декан медичного факультету №4 і в.о. начальника відділу наукової роботи студентів Ніколаєнко Софія Ігорівна.

Участь ІІ етапі Олімпіади взяли студенти вищих медичних навчальних закладів з різних куточків України - Києва, Буковини, Полтави, Вінниці, Івано-Франківська, Тернополя, Ужгорода, Дніпра, Запоріжжя, Харкова, Одеси (всього -31 студент).

Олімпіада проходила в чотири етапи: письмові відповіді на тести з різних розділів гігієни, вирішення інтегрального завдання, практичної задачі і оцінка практичних вмінь та навичок при роботі з приладами.

Закриття Олімпіади відбулось 06 березня за участі Директора Інституту гігієни та екології, професора Омельчука Сергія Тихоновича, декана медичного факультету №4, професора Пельо Ігоря Михайловича, професора Білецької Елеонори Миколаївни і в.о. начальника відділу наукової роботи студентів Ніколаєнко Софії Ігорівни. Перед урочистою церемонією вручення сертифікатів, грамот і дипломів для студентів професор Вавріневич Олена Петрівна провела майстер-клас з нагальної для України та світу теми «Пестициди: проблеми забруднення об‘єктів довкілля та їх впливу на здоров‘я людини, шляхи попередження негативних наслідків їх застосування». Після виступу співголови журі, професора Омельчука Сергія Тихоновича і поважних професорів відбулось вручення сертифікатів учасникам, які отримали підручники з гігієни та екології за редакцією професора Бардова В.Г. та стислі конспекти з лабораторної діагностики Синево.

В атмосфері здорового конкурентного змагання достойний результат показали студенти Буковинського державного медичного університету: ІІІ місце здобув студент 26 групи 3 курсу (спеціальність «Медицина») Узінський Євгеній Станіславович, 7 місце - студент 30 групи 3 курсу Юхновець Олександр Миколайович.

Вітаємо з перемогою та бажаємо нашим учасникам наснаги і подальших здобутків в галузі гігієнічної науки!

На підставі рецензування поданих на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робітз галузей знань і спеціальностей у 2019/2020 навчальному році (переможців І туру Конкурсу у вищих навчальних закладах), рішенням галузевих конкурсних комісій ІІ туру Конкурсу,до числа переможців ввійшли студенти ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»:

·         за галуззю знань «ЦИВІЛЬНА  БЕЗПЕКА (БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ)», Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 25.03.2020,  https://nupp.edu.ua/page/konkurs-studentskikh-naukovikh-robit-zi-spetsialnosti-yekologiya.html )  -  студент ІV курсу БДМУ Гладій Дмитро Степанович, диплом ІІ ступеня МОН України (науковий керівник – доцент кафедри гігієни та екології,к.т.н., доц. Масікевич А. Ю.);

  за спеціальністю «ЕКОЛОГІЯ» (Національний університет «Полтавська політехніка»,  20.03.2020, https://ldubgd.edu.ua/sites/default/files/reyting_cb_1.pdf ) -студентка ІІ курсу БДМУ  ТюлєнєваВіолланта Олександрівна, диплом ІІІ ступеня МОН України (науковий керівник – професор кафедри гігієни та екології, д.б.н., проф. Масікевич Ю.Г.).

Вітаємо переможців.

Приємно зазначити, що це вже десята (ювілейна) нагорода Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт отримана студентами БДМУ під керівництвом викладачів кафедри гігієни та екології за останні п’ять років.

Інформацію підготував проф. Масікевич Ю.Г.

26.03. 2020 року