Поради керівника гуртка зображувальної діяльності

У розвитку художньо-творчих здібностей дошкільників важливе значення відводиться педагогам та батькам. Батьки часто недооцінюють роль малювання в дошкільному віці. Їм здається, що діти не так відтворюють оточуючий світ, що оці забави, оці «клякси-маляки» самі по собі не несуть розвиваючого ефекту для дитини. Такий підхід до дитячої творчості далекий від істини. Тому завдання педагогів – донести до батьків істину, що навчити дитину зображувати – це значить зробити універсальну корисну справу для своєї дитини.

Розвиваються рухи, дитина вчиться активно показувати в своїх перших дитячих роботах своє відношення до предметів і явищ, свій настрій. По добору фарб психологи визначають душевну рівновагу дошкільника. Наприклад, якщо дитина малює з перевагою чорних, сірих, коричневих фарб – це означає, що дитині сумно, вона у розладі з самим собою чи близькими. Або навпаки, свою радість дошкільник, як правило, зображує з допомогою жовтої, оранжевої, червоної фарб.

Для розвитку творчої особистості дитини необхідно створити певні умови. Вже з двох років у дитини повинен бути куточок творчості, який допоміг би їй, якомога раніше взяти в руки олівці і фарби.

Дослідження, які проводились, показали, що більшість сімей захоплюються фломастерами та олівцями. Рідше дають пластилін. І зовсім рідкісне явище – дитина малює фарбами в умовах сім’ї. фломастери – це добре, але в поєднанні з іншими зображувальними засобами.

Що ж порекомендувати батькам в куточку творчості для дітей з 3 до 7 років?

1. Мольберт або просто столик, можна з відкидною дощечкою.

2. Акварельні фарби, гуаш, олівці, фломастери, крейда, воскові свічі, вату, пензлики різних розмірів, кусочки поролону, дитячі ножиці з тупими кінцями, тканина, природний матеріал, бархатний папір, копіювальний папір, залишки шерстяних ниток, клей, папір білий, кольоровий.

А тепер потрібно навчити дітей правильно і розумно користуватися всім цим матеріалом.

ТВВЗ (теорія вирішення винахідницьких завдань) пропонує більш різноманітні і прості способи навчання дітей зображувати, творити.

Які ж методичні прийоми ТВВЗ? Це:

- кляксографія,

- малювання удвох на довгій смужці паперу,

- малювання з секретом у три пари рук,

- малювання самого себе, або малювання з натури улюблених іграшок,

- крапковий малюнок,

- поролоновий малюнок,

- малювання крейдою,

- загадковий малюнок,

- малювання через копіювальний папір,

- метод пальцевого живопису,

- метод монотипії,

- малювання по мокрому паперу,

- колаж (аплікація + малювання),

- об’ємна аплікація, ліплення,

- витинанки,

- малювання з допомогою відкриток.

Образотворча діяльність дошкільників – це художня діяльність, що сприяє формуванню здібностей і творчому відтворенню враження від навколишньої дійсності в графічній і пластичній формі.

Залежно від матеріалу і прийомів роботи з ними, образотворча діяльність поділяється на такі види: малювання, аплікація, ліплення. До видів художньої діяльності належать також конструювання.

Залежно від змісту зображення, малювання, аплікації, ліплення бувають предметними, сюжетними і декоративними. Конструювання поділяються на конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу, залишкового матеріалу.

У предметній образотворчій діяльності діти передають основну форму образу, його будову, пропорційне співвідношення частин, найяскравіші й найхарактерніші ознаки.

Сюжетна образотворча діяльність передбачає зображення кількох предметів, пов’язаних між собою за змістом. Декоративна діяльність – це створення візерунків, декоративних пластин, птахів, тварин.

Для того, щоб образотворча діяльність була засобом всебічного розвитку дітей, їхніх творчих здібностей, необхідно навчити малюків способам і прийомам передачі вражень від навколишнього, озброїти їх зображувальними, технічними та композиційними вміннями в конкретному виді образотворчої діяльності.

Зображувальні вміння дозволяють дітям передавати форму предметів та об’єктів, зображувати явища. Технічні вміння – це вибір необхідних прийомів роботи з матеріалом, способи користування зображувальними інструментами, вибір та утворення нових кольорів та відтінків. Композиційні вміння – це вміння розміщувати предмети чи групи предметів на площині, в просторі, передавати взаємозв’язок між ними.

У визначені змісту малюнків простежується два основних напрями:

1. Спільна діяльність дитини і дорослого (дитина домальовує малюнок розпочатий дорослим). Це може бути зображення ігрових дій: «Погодуємо пташку» — дорслий малює пташку, діти домальовують зернятка, траву; «Прикрасимо віночок стрічками» — діти домальовують стрічки; зображення природних явищ: «Іде дощ» — дорслий, намалювавши хмари, пропонує дітям намалювати дощ; «Засяяло сонечко» — діти домальовують промені; домальовування частини предмета, без якої він не існує або не може функціонувати: лопата без ручки, рукавичка без пальчика; прикрашання опредмечених форм ритмічно розташованими декоративними елементами: фартушок, сукня.

2. Створення образів предметів, в основі яких міститься форма, наближена до геометричної: круг, прямокутник, трикутник, трапеція (дах будинку, човен).

Спочатку діти зображують образи, будова яких схожа на одну геометричну форму, потім предмети, об’єкти, що складаються з двох і більше однакових форм, далі завдання ускладнюється зображенням предметів, в основі яких міститься кілька різних форм. Змістом малюнків можуть бути такі теми: «М’яч», «Акваріум», «Намет», «Лялька-неваляйка» тощо.

Залежно від конкретної теми, діти оволодівають композиційними вміннями: розміщують крапки, мазки, лінії різної конфігурації, образи, схожі на геометричні форми, розміщені в один ряд, в кілька рядів, на всій площині аркуша. При зображенні одного образу вчити дітей розміщувати його в центрі, забезпечуючи композиційну рівновагу, щоб зображення не торкалося жодного з країв аркуша, засвоюють послідовність зображення: спочатку малюють основну частину предмета, від зображення якої більшою мірою залежатиме передача всієї форми образу (спідничка у Неваляйки, тулуб у Сніговика, кузов машини), потім менші за розміром частини, далі – деталі, найхарактерніші ознаки. Вчити дотримуватися пропорційності між частинами, правильно передавати будову, доцільно вибирати масштаб, щоб зображення не було занадто великим, не торкалося країв аркуша, але й не було дужа маленьким, залишаючи на аркуші невиправдано вільне місце.

Допомогти дітям зрозуміти доцільність розміру, форми та розміщення (вертикальне-горизонтальне) аркуша паперу, підготовленого для малювання. Якщо предмет високий, то аркуш треба розмістити вертикально, якщо довгий – горизонтально. Вибір форми аркуша має здійснюватися в контрастному співвідношенні до основної форми створюваного образу, розмір аркуша має бути великим (ні в якому разі не меншим від стандартного А4).

Сюжетний малюнок – це кілька об’єднаних загальним змістом зображень, виділення серед них головного змістового центру, передача взаємодії між ним та іншими зображеннями, передача враження руху, зображення місця і часу дії.

Вчити дітей оволодівати головним засобом сюжетного малюнка – елементарними правилами і прийомами композиції.

На третьому році життя необхідно дати систему орієнтованих завдань, що допоможуть дітям використовувати в своїх малюнках засоби композиційної виразності.

Для оволодіння ритмом, як виразним засобом композиції, запропонувати малюкам завдання, що включають знайомі їм ігрові дії: «Погодуємо пташку», «Іде дощ».

На четвертому році життя доцільно запропонувати дітям завдання, в яких необхідно зобразити кілька однакових форм (багато кульок, м’ячів, прапорців). Наприклад, завдання «Мамина помічниця» (дівчинка випрала і повісила сохнути на мотузку носовичок) сприяє оволодінню ритмічною організацією малюнка – розміщенням зображень в один ряд.

У завданні «Летять, мерехтять повітряні кульки» вчити розміщувати зображення на всьому аркуші, створюючи враження руху ритмом повторів та чергувань (кульки великі й малі, круглі й овальні, рожеві й блакитні).

При виконанні завдання «Загорілись вогники у вікнах будинків» вчити дітей ритмічно розміщувати елементи в кілька рядів.

Вчити поділяти головний змістовний центр сюжетного малюнка ритмічним розміщенням зображень, пов’язаних за змістом з головним персонажем малюнка, зображуючи їх навкруги головного зображення («Осінь» — дерево під дощем).

Необхідно вибрати теми малюнків, які підказували б вибір того чи іншого виразного засобу композиції, наприклад: «Нанижемо намисто», «Квітучі луки», «Зайчики на галявині

Вчити дітей оволодівати різноманітними технічними вміннями: малювати кольоровими олівцями, фломастерами, крейдочкою, гуашевими фарбами, користуватися щетинними та волосяними пензликами, ватними тампонами, загостреними паличками різного розміру, пальчиками.

У процесі зображення вчити малюків використовувати баночки для води за призначенням, користуватися серветками, підставками для пензлика. Знати будову пензлика, тримати його біля наконечника, олівець тримати недалеко від грифеля. Зайву фарбу з кінчика пензля збирати легким дотиком до краю посуду. Промивати пензлик лише перед занурюванням його в фарбу іншого кольору. Воду міняти по мірі її забруднення.

Дати уявлення про зміну насиченості кольору олівця залежно від сили натиску на нього, фломастер залишає рівномірну, яскраву лінію. Обидва інструменти використовуються для штриховки в різних напрямках: зліва-направо, зверху-вниз, під нахилом.

Познайомити дітей з технікою зображення по вологій поверхні аркуша (по-мокрому), з технікою роботи по сухому: ритмічними рухами наносити мазки щетинним пензликом.

Навчати технік, що підвищують виразність малюнків:

- техніки «монотипії» (відбиток), коли дітям пропонується на одну зі сторін складеного напіваркуша нанести кілька великих плям рідко розведеної фарби, а другою половиною притиснути. Потім розгорнувши аркуш, отримаємо химерні візерунки, можна також домалювати зображення;

- пальчикова техніка – коли на кожний пальчик набирається різна фарба.

Вчити дітей малювати крапками, плямами, розводами.

Успішне володіння дітьми технічними вміннями і навичками здійснюється в момент створення образу при виконанні ігрових завдань, в ігрових ситуаціях.

В процесі ліплення ознайомити дітей з пластиліновими властивостями глини, формувати зображувальні вміння, вчити прийомів ліплення правильних геометричних форм: циліндричної, круглої, дископодібної, форми кільця. Малюки оволодівають прийомами розкочування – для утворення форми видовженого циліндра, скочування – для отримання круглої форми, прийомами сплющення форми диска.

Успішне оволодіння технікою ліплення здійснюється при виконанні робіт за такою тематикою: «Олівці», «Стовпчики для паркану», «Печиво», «Горішки», «Кульки», «Бублики» при умові багаторазового повторення дій.

У молодшому дошкільному віці діти також оволодівають конструктивним способом ліплення, створюють образи предметів, об’єктів, що складаються з кількох окремих частин. Вчаться ділити глину на пропорційні частини, знайомляться з прийомами скріплення частин: прикладанням, притискуванням, оволодівають прийомами роботи пальцями: защипуванням, прищипуванням, відтягуванням, вдавленням. Варіантами теж можуть бути такі завдання: зліпити літак, Снігову Бабу, гриб, брязкальце, блюдечко, пташку, вареники.

Створюють діти також і сюжетні роботи, об’єднуючи кілька зображень на підставці, виліпленій з того ж матеріалу.

Навчання завжди пов’язане з помилками. Виправляйте їх спокійно, доброзичливо, щоб не завдати дитині психічної травми. Не забувайте хвалити малюків за найменші успіхи й досягнення. Неодмінно закінчуйте заняття на позитивних емоціях. Найголовніше – зацікавити дітей і підтримати в них бажання пізнавати нове.

Пам’ятайте, що далеко не всі мають у майбутньому стати художниками, але кожна дитина може навчитися помічати навколо себе красу, шанувати її та вміти відтворювати у своїй душі, своїй творчості.

Тому розгляд дитячих малюнків обов’язково супроводжує милування. Поряд з Вами діти навчаться вірити у свій хист створювати красу, пізнають щастя натхнення і будуть здатні співрадіти творчості інших дітей.

Батькам про малювання: не бійтеся експериментувати!

ДИТЯЧА ОБРАЗОТВОРЧІСТЬ НЕРІДКО ВРАЖАЄ ДОРОСЛИХ СВОЄЮ БЕЗПОСЕРЕДНІСТЮ, ОРИГІНАЛЬНІСТЮ, БУЙСТВОМ ФАНТАЗІЇ...

Всі діти люблять малювати, незалежно від того, скільки їм років. Якщо вчасно зайнятися вихованням дитини, дати йому можливість відкрити величезний світ, то малюк буде краще сприймати все, що навколо нього відбувається, навчиться думати, приймати рішення.

З допомогою мистецтва розвивається мислення і сприйняття дітей.

Малювання – всебічний розвиток дитини, його тактильних відчуттів, моторики рук, відчуття форми, кольору. З допомогою цього простого заняття малюк передає свій внутрішній світ, але вибираючи техніку малювання, слід враховувати вік та інтереси дитини, щоб заняття було для нього цікавим і пізнавальним.

Знаходячи цікаві і захоплюючі техніки малювання для себе і дітей, батьки зможуть не турбуватися про те, чим займаються їхні малята, адже цікаві захоплення дадуть їм можливість проявити себе і створити унікальні і красиві речі, використовуючи не тільки традиційні матеріали, але й інші, більш цікаві для них.

Нетрадиційні техніки малювання дуже популярні в усьому світі, тому що з їх допомогою можна розкрити таланти дітей і зробити їх дозвілля більш цікавим і захоплюючим. Вони допомагають дітям відчути себе вільними, творчими особистостями, побачити і передати на папері те, що звичайними способами робити набагато важче.

Малюючи, дитина відображає і впорядковує свої знання про світ.

Дуже цікаво дивитися, як звичайна долоня перетворюється на красиву пташку, або букет квітів, як за допомогою зубочистки, створюється унікальна картина, яка займе своє почесне місце на холодильнику або стіні.

Не слід обмежувати дітей олівцями, фломастерами, пензлем, слід дати можливість дитині проявити свій талант за допомогою інших засобів, які малюк вирішить використовувати, наприклад:

-долоньок;

-пальчиків;

-ватяних паличок;

-зубочисток;

-поролону;

-набризка;

-малювання нитками;

-кляксами та іншими.

Яку техніку вибрати для дитини?

Для дітей дошкільного віку дуже цікава буде пальчикова техніка малювання, адже тримати нормально олівці і кисть потрібно ще навчитися, а ось вмочивши палець у різні фарби можна створити справжню картину – квіточки, гілочки, дерева, хмари, сонечко. Абсолютно все можна намалювати маленькими пальчиками, а якщо вмочити всю долоню, то вийдуть різні звірятка, кущики, яким потрібно буде тільки трошки надати форму і яскравість.

Старші діти можуть малювати іншими техніками, які не менш цікаві. Малювати можна абсолютно всім, що є під рукою – листям з дерева, звичайними целофановими кульками, зубочистками, ватяними паличками, спонжиками. Все, що знайдеться в будинку, можна використовувати в художніх цілях, головне, щоб батьки потім не лаялися.

Розглянемо найбільш доступні, не вимагають великих витрат і зусиль, але в той же час оригінальні та цікаві техніки малювання, з якими впорається будь-який батько і початківці маленькі художники.

Малювання пальцем або ватною паличкою – малювання ліній, точок, фігур за допомогою пальчика або ватної палички, який умочили у фарбу.

Малювання долонькою – створення малюнка за допомогою відбитків долонь, на які нанесена фарба. З допомогою цієї техніки можна створити різні зображення рибок, пташок, метеликів, сонечко, восьминіжок, а домальовуючи пензликом, пальчиками або іншими пристосуваннями деталі, ви отримаєте справжні шедеври!

Малювання методом тичкування засноване на створенні зображень за допомогою напівсухої жорсткої кисті, також для цієї мети підходять старі використані фломастери, кінчик яких розрізається на декілька частин, і таким чином виходить інструмент, з допомогою якого можна робити гарні відбитки – тички і створювати з них лінії, візерунки і будь-які зображення.

Дітям дуже подобається малювати за допомогою печаток, виготовлених з підручного або природного матеріалу. Для цієї мети відмінно підходять старі пробки, листочки, шматочки овочів (наприклад, печатки з картоплі) та іншої викидний матеріал.

Цікавий спосіб малювання – тампонування: за допомогою шматочка поролонової губки і фарби зафарбовується силует будь-якого трафарету, і виходять красиві і акуратні малюнки, з цією технікою успішно справляються навіть початківці художники самого маленького віку.

Різноманіття технік нетрадиційного малювання — монотипія, кляксография, набризк, малювання кольоровими ниточками, малювання по крупі і багато інші способи створення оригінальних і неповторних малюнків, захоплять не тільки малюка, але і будь-якого дорослого.

Як використовувати нетрадиційну техніку малювання?

Малювати підручними засобами не так складно, як здається на перший погляд. Для того, щоб малювати за допомогою плям, потрібно тільки мати трубочку, фарби й аркуш паперу. Щоб намалювати таким способом, потрібно просто поставити на папері пляму і дути на неї з допомогою трубочки. З плями можна створити сонечко, хмаринки, дерева, все що хочеться і що підкаже фантазія.

Будьте сміливіше, експериментуйте з матеріалами і техніками — та малювання нетрадиційними способами допоможе у розвитку не тільки ваших дітей, але і зміцнить взаєморозуміння між вами і дитиною, об'єднає сім'ю загальним цікавою справою і створить неповторну атмосферу творчості у вашому домі!

Поради для батьків

Вчимо дітей любити малювати

Уявлення про те, що тільки дай дитині в руки воскову крейду, і він буде малювати все і всюди, стосується далеко не всім дітям. Багато малюки по своїй волі ніколи не підійдуть до олівців і фарб, хоча малювати вміють і роблять це далеко не погано.

Малювання - не лише важливий для дитинства вид діяльності, це ще й "лікування" душі від негативних переживань, і творче самовираження, і необхідне для естетичного розвитку заняття.

Що ви можете зробити, якщо ваша дитина не любить малювати?

1. Налаштуйтеся на успіх. Настрій і підготовка до малювання роблять успіх усього заняття. Виділіть дитині місце, в якому він може помалювати в будь-який момент, і забезпечте його якісним матеріалом, який приємно брати в руки (на жаль, величезні дешеві "валізи" з тьмяними фарбами, дротяної пензликом і ламаються олівцями зовсім не сприяють любові до малювання).

2. Дайте дитині поштовх. Покласти на столик аркуш паперу з маркерами зовсім не означає запросити малювати. Запропонуйте тему, з якої ви сьогодні почнете малювати (це зовсім не те ж саме, що розповісти, ЯК малювати). Запропонуйте дитині дзеркало, щоб намалювати автопортрет. Зробіть штампики з гумкою або запропонуйте ватні кульки для абстрактних композицій. Запропонуйте намалювати улюблену тему: космічна подорож, черв'ячків або динозаврів.

3. Користуйтеся словами... як можна менше. Як би не хотілося коментувати роботу навіть позитивними словами "о, як гарно виходить!", краще підкресліть те, що бачите: "ти стараєшся, у тебе рівні кола". А ще краще поспостерігайте, чи потрібні дитині взагалі коментарі.

4. Не розпускайте руки. Не дозволяйте собі поправляти лінії або кольору, які вибрав дитина. Допоможіть маленькій дитині сфокусуватися не на вас, а на своїй роботі. Говорите про колір, про текстурі малюнка, про сюжет - але не про те, що щось не так. Якщо дитина попросив допомоги в малюнку, поясніть йому, як вести ту чи іншу лінію на іншому аркуші паперу.

Успіхів у малюванні!

Яка ваша дитина "за кольором?"

Ви звертали увагу на колір, яким ваш малюк найбільше любить малювати? Діти часто прив'язуються до певного кольору, і це перевага стосується всього: від улюблених ласощів до іграшки.

Психологи вважають, що вибір кольору відображає особливості особистості.

Якщо ви хочете дізнатися точне значення улюбленого дитячого кольору, слід пройти з дитиною відповідний тест. Цим займаються психологи - хромотерапевти.

Одним з найбільш популярних колірних тестів є тест доктора Макса Люшера, який розробив наипростейших методику визначення психологічного стану людини за кольорами, які дитина обирає як улюблені.

Отже, що можуть сказати колірні переваги про вашу дитину?

Синій - дитина спокійна і врівноважена. Йому не нудно одному, адже він любить поміркувати. Дружбі він віддається повністю, тому що вважає за краще віддавати, а не отримувати. Однак слід враховувати одне «але». Часом діти вибирають синій не тому, що спокійні, а тому що хочуть заспокоїтися. Якщо малюк кидається на все блакитне і синє - у нього вже дорослий світогляд, він цінує рівновагу в житті.

Блакитний - це колір, який часто «нав'язують» хлопчикам. Тому дитина може вибирати його за звичкою. Любов до синіх відтінків відображає умиротворений характер. Як правило, такі діти рідко вередують, люблять споглядати і захоплюються спокійними іграми, наприклад, конструктором. Малюк, який тягнеться за темними відтінками синього, можливо, страждає меланхолією. Він замислений, сумний. Може, цей вибір був пов'язаний з враженням від сумної казки, яку дитина прочитала.

Зелений - дитина незалежна, наполеглива, вперта. Зелений для нього - колір спокою і безпеки, до яких він прагне. Також все залежить від відтінку. Зелений колір досить складний.

Якщо дитина любить салатовий відтінок, це говорить про спокій та оптимізм. Такі діти наділені глибоким інтелектом, у них розвинена фантазія та аналітичний розум.

Але якщо дитя віддає перевагу темно-зелений колір, насторожитеся: як правило, його люблять замкнуті діти, які відчувають себе незрозумілими у своєму середовищі. Темно-зелений зазвичай люблять діти, які недостатньо відчувають захист і опіку батьків. Вони бояться змін, домінування над власною особистістю.

У цілому любов до всіх відтінків зеленого означає ідеалізм, шляхетність і честолюбство, аж до руйнівної самокритичності і боязнь зробити помилку. До речі, багато психологів впевнені: зелений колір відбиває бажання їсти солодке!

Червоний – малюк ексцентричний, агресивний, активний. Любителі червоного дуже експресивні. Прихильність до цього кольору вказує на незалежний характер, лідерство, прагнення до популярності і похвали. Такі діти дуже енергійні, рухливі, цілеспрямовані. Вони легко навчаються, швидко починають читати і писати.

Однак багато дітей, які обожнюють бордові або червоні відтінки, бувають неврівноваженими. Зверніть увагу на малюка, який раптово полюбив темні відтінки червоного. Гамма від бордо до коричневого в його малюнках часто означає, що дитині необхідний відпочинок, спокій.

Жовтий - малюк - допитливий оптиміст. Малюк, який обожнює жовтий колір, налаштований на величезні життєві перемоги. Такий колір в дитинстві вибирають лідери, майбутні бізнесмени, політики - впливові люди. Любитель жовтого розумний, у нього багата уява. Часто такі діти люблять фантазувати, грати в стратегічні ігри на самоті. Вони слухняні, але занадто мрійливі. Іноді їхня фантазія відводить їх далеко, і вони не можуть перемкнутися на дійсність. Але в майбутньому любителів жовтого чекають приголомшливі перемоги, серйозна кар'єра і, можливо, влада.

Жовтий - один з оптимальних дитячих виборів, свідчить про сприятливу атмосфері будинку і в школі. Деякі діти просто не виносять цю фарбу - часто це вказує на дискомфортні ситуації в сім'ї.

Рожевий - багато дівчат люблять рожевий. Це говорить про жіночність,емоційність. Дівчата вибирають рожевий, тому що цей колір асоціюється у них з ляльковими нарядами, квітами, дитячою косметикою. Рожевий експлуатують виробники дівочих іграшок, тому прихильність дівчаток до нього зрозуміла.

Але якщо хлопчик обожнює рожевий колір, насторожитеся: такий вибір зазвичай показує на слабкість, невизначеність, пошук, замкнутість.

Нерідко рожевий люблять хлопчики, які відчувають себе не прийнятими та не зрозумілими в своєму оточенні. Однак у деяких випадках хлопчики вибирають рожевий через асоціації з солодощами або від підвищеної емоційності.

Крім того, рожевий колір заспокоює дітей.

Фіолетовий – малюк любить фантазувати, він емоційний, але в той же час дуже чутливий і вразливий. А в тих випадках, коли дитя вибирає одяг виключно у фіолетових тонах, будь упевнена: росте майбутній актор!

Діти, який люблять фіолетовий, часто захоплюються малюванням, ліпленням з пластиліну. Вони обожнюють розігрувати спектаклі з друзями, із задоволенням беруть участь у новорічних постановках в дитячому саду. А ще маленькі любителі фіолетового нерідко потайливі і хитрі. Така дитина вміє перевтілюватися в слухняного ангела, пустувати.

Помаранчевий - цей колір воліють природжені оптимісти. Такі діти відкриті, веселі й говіркі. Маленький любитель помаранчевого має широке коло товаришів, з легкістю йде на контакт з дорослими, викликає в оточуючих захват своєю сміливою безпосередністю. В окремих випадках любов до помаранчевого кольору обумовлена нервозністю. Такі діти вразливі, і сама незначна дрібниця може викликати у них істерику. Крім того, любитель помаранчевого, як правило, має безліч різноманітних захоплень - малювання, спорт, стратегічні ігри і так далі. Але список його інтересів швидко змінюється, до кожного хобі він відноситься поверхово. До речі, любов до світлих відтінків помаранчевого вказує на міцне здоров'я і відмінну фізичну форму.

Білий - цей колір люблять спостерігаючі і в той же час сором'язливі малюки. Такі діти мають розвиненим емоційним інтелектом - вони чуттєво аналізують все, що відбувається навколо. Нерідко любителі білого вже мають свою точку зору, свою дитячу систему цінностей, яка не схожа на ту, що їм нав'язують дорослі.

Улюблений білий колір у дитини часто свідчить про природжений талант до філософських роздумів. Такі діти мають багатий внутрішній світ, вони духовно розвинені, але значно більш замкнуті, ніж однолітки.

До речі, нелюбов до білого, різке відторгнення білого кольору може послужити сигналом того, що дитина психологічно втрачає зв'язок з матір'ю, в чомусь її звинувачує, їхні стосунки не візьмеш.

Коричневий - дитина часто відчуває негативні емоції. Він повільний і фізично не розвинений.

Чорний - дитина пригнічений, чорний колір він використовує як протест проти дискомфорту, який відчуває. Йому необхідна зміна атмосфери.

Сірий - все одно що відсутність кольору. Малюк байдужий до навколишнього, він прагне не помічати того, що йому не подобається і що її турбує.

Такі нескладні ключі вам знадобляться для розшифровки малюнка маленького чоловічка. Малювання не тільки допоможе вам зробити психологічний портрет дитини, а й зміцнить його пальчики, навчить координації, тонким рухам, і пізніше йому легше буде оволодіти письмом

Що говорять кольори на малюнках вашої дитини?

Діти наділені уявою, і їхні малюнки можуть бути дуже сміливими з точки зору вибору кольорів. Переважання ж одного з них може оповідати не тільки про особливості характеру чада, його темпераменту, а й про те, чого він потребує, чого боїться і про що мріє. Дуже часто діти не можуть розповісти про те, що їх хвилює, однак уважні батьки здатні помітити недобре, всього лише розглядаючи дитячі малюнки.

Жовтий. Його вибирають мрійники, фантазери, жартівники, діти, які можуть прекрасно зайняти сам себе, годинами граючи на самоті. Батьки дивуються: у сина багато дорогих розвиваючих іграшок, а малюк захоплено грає камінчиками або гілочками, принесеними з прогулянки, або простими кубинка замість навороченной залізниці. Ці діти - творчі натури, оптимісти, але мало привчені до порядку й не здатні приймати рішення.

Червоний колір вибирають активні непосиди, досить неслухняні, але відкриті всьому новому. З цими малюками не оберешся клопоту: вони багато бігають, пустують, забирають іграшки або ламають їх, ігнорують заборони. У той же час для них дуже важлива похвала. Головне завдання батьків - спрямувати їхню енергію у творче русло, привчити до посидючості, тоді їм буде під силу будь-яка мета. Заспокоїти їх можна, додавши в їх життя трохи синього, наприклад, пофарбувавши стіни дитячої в блакитний відтінок.

Помаранчеве сонце, помаранчеве небо, помаранчева мама - це не дуже добра ознака. Малюк темпераментний, проте його порушення не знаходить виходу. Потрібно придумати, як уникнути нервового зриву і істерики. Може, дитину потрібно відвести в спортивну секцію або покликати в гості інших дітей і запросити клоуна?

Зелений найчастіше фігурує в малюнках дітей, яким бракує материнської любові. Кроха відчуває себе покинутим, нікому не потрібним, йому не вистачає творчості та інтересу до життя. Такі діти зазвичай закриті, зайво консервативні, дуже бояться будь-яких, навіть найдрібніших змін в розпорядку дня або інтер'єрі дитячої кімнати. «Зелені» малюнки дитини фактично ставлять мати перед дилемою - робота, що забирає всі сили, або малюк, терміново вимагає уваги і захисту.

Синій -вибирають дітлахи повільні, спокійні, грунтовні. Вони люблять робити все не поспішаючи, розмірковуючи, а на будь-яке своє «чому» чекають грунтовного і докладної відповіді. Рано вчаться читати і роблять це з задоволенням, охоче діляться своїми іграшками з іншими дітьми. Але якщо синіми малюнки стали раптово, можливо, дитині не вистачає спокою. Про особливий напрузі свідчить поєднання синього і зеленого. Діти, які малюють тільки цими квітами, швидше за все, замучені батьківськими заборонами й обмеженнями, які бояться порушити. Необхідно надати дитині більше свободи, заохочувати ініціативу і хоча б тимчасово змінити батіг на пряник.

Фіолетовий - Складний колір, отриманий з «протилежних» синього і червоного свідчить і про складний характер дитини. Ці натури артистичні, але дуже чутливі. Їх абсолютно не можна лаяти, бо будь-яке батьківське невдоволення сильно ранить.

Чорний - дуже похмурий колір, і це лякає батьків. Насправді, років до 4-5 діти вибирають його тому, що він найбільш контрастний по відношенню до білому папері, тому боятися його не слід. Про серйозні проблеми перевагу чорного кольору починає говорити набагато пізніше. Але коли це дочка, раніше бачила світ в рожевому кольорі, раптом стала приносити із саду тільки чорно-білі малюнки, варто поцікавитися, чи не змінилася чи є у неї вихователька? Психологи вважають, що чорний можуть вибирати і діти, які хочуть донести щось (не обов'язково неприємне) до дорослих, але не можуть зрозуміти, як це зробити.

Коричневий починає переважати в малюнках, якщо малюкові незатишно або він хворий (можливо, у нього в принципі слабке здоров'я). Цей колір - пошук надійного і безпечного притулку при внутрішніх і зовнішніх проблемах.

Сірий любителі цього кольору - непомітні, потайливі, замкнуті і сором'язливі малюки. Цей колір діточок, оточення яких доросле: малюка захищають від інших дітей, любо самі діти з якихось причин не беруть його в свою «зграю». Сірий може з'явитися і в тому випадку, якщо малеча перевантажений гуртками та секціями: варто подумати, чи так потрібен чаду щоденний англійський в поєднанні з уроками співу та гри на фортепіано.

Лікування кольором або хромотерапія

Природа — дивовижно гармонійна система. Її можливості у разі звернення де неї людини, якщо останній потрібна корегувальна або лікувальна дія, справді безмежні. Лікувати можуть рослини, каміння, вода — все, що нас оточує, і навіть — колір.

Звернення у глибину віків, до народних знань щодо зміцнення соматичного та психічного здоров'я людини, показало, що існує багато методів лікування, які перевірені тисячоліттями. Людство збирало їх і передавало з покоління у покоління. Більшість з них вже забута, але останнім часом практичні поради і конкретні рекомендації багаторічної давнини, підкріплені науковими висновками, відновлюються.

Ми хочемо поділитися досвідом роботи з дивовижною силою кольору у корекції психосоматичного здоров'я дитини.

Усі кольори мають своє випромінювання, у кожного — своя довжина хвилі, яка здатна передавати інформацію. Дією кольору на той чи інший орган можна його лікувати, наповнюючи силою, оздоровлювати. У деяких медичних установах є спеціально пофарбовані у той або інший колір кімнати для лікування. Залежно від захворювання лікарі рекомендують пацієнтам відвідувати ту або іншу кімнату. Вдома або у дитячому садочку підготувати такі кімнати доволі важко, але в цьому немає потреби: цілком можна скористатися кольоровою медитацією.

Кольорова медитація

Варіант 1. Залежно від того, на який орган ви бажаєте вплинути, виберіть аркуш паперу пофарбований у відповідний колір (див. інформацію далі). Розмір пофарбованої площі має бути не менше 20—40 см. Сядьте на відстані 1—1,5 м від аркуша паперу і дивіться на нього упродовж 10—15 хв. Цього часу цілком достатньо, щоб око зафіксувало колір, передало сигнал у мозок, звідти він надійде у центральну нервову систему, а від неї — до органу, на який цей колір справляє найбільш потужну дію.

Варіант 2. Існує ще простіший спосіб. Сядьте, заплющте очі і намагайтесь уявити, що приміщення, в якому ви перебуваєте, пофарбоване у той колір, який вам конче потрібен для лікування. Якщо важко одразу «спіймати» потрібний колір, знайдіть його серед предметів, що оточують вас, зосередьтеся на ньому і заплющте очі. Медитація почалася. Рекомендований час: 10—20 хв.

У лікувальній медитації:

Червоний колір

- справляє стимуляційний вплив на органи кровообігу;

- збільшує вміст гемоглобіну у крові і тим самим перешкоджає виникненню анемії

- підвищує імунітет;

- усуває застійні явища;

- сприяє виділенню тепла;

- регулює діяльність печінки і нирок;

- сприяє м'язовому розслабленню.

Дія на органи: селезінка, підшлункова залоза тонкий кишечник, органи дихання судини

Оранжевий колір

-має зміцнювальний вплив на життєдіяльність організму;

-заряджає енергію селезінку і підшлункову залозу;

-міцнює органи дихання;

-сприяє очищенню судин;

-підвищує апетит і м’язову силу

-покращує настрій, знімає депресію

Дія на органи: селезінка, підшлункова залоза, тонкий кишківник, органи дихання, судини.

Жовтий колір

- стимулює інтелектуальні здібності;

- має очищувальну дію на органи травлення, печінку і шкіру;

- сприяє виділенню жовчі; V --активізує вегетативну нервову систему;

- відновлює запаси мінеральних речовин та знижує кислотність у організмі.

Діє на органи: нерви, мозок, лімфатичну систему, жовчний, шлунок, дванадцятипалу кишку.

Зелений колір

- має освіжаючий і водночас заспокійливий вплив на організм, проявляє антисептичні та протимікробні властивості;

- змінює м'язи та тканини;

- благотворно діє на очі;

- знімає спазм бронхів; |

- є чудовим заспокійливим засобом при хронічних захворюваннях

Дія на органи: нерви, очі, бронхи, м’язи кістки, сухожилля, ферменти та гормони.

Білий колір

- гармонізує усі функції організму;

- підвищує силу, енергію;

- нормалізує діяльність центральної нервової системи.

Через центральну нервову систему діє на всі органи.

Синій колір

- має позитивний вплив на органи дихання, тому він особливо ефективний при бронхіті, запаленні легенів та астмі;

- зменшує запальні процеси і сліпій кишці (апендицит) та мигдалинах;

- регулює діяльність щитовидної залози;

- сприяє зупинці кровотеч, швидкому рубцюванню та за живленню ран;

- має знеболювальну дію.

Діє на органи: органи дихання, нервову систему, щитовидну залозу, мигдалевидні залози, сліпу кишку

Фіолетовий колір

- знижує температуру, зменшує біль.

Блакитний колір

належить до розряду холодних відтінків і заспокійливо діє на нервову систему, приводить людину у стан внутрішнього спокою.

Дія на органи: нерви, гортань, вуха, ніс.

Кольорова вода — наш лікар

Ще на уроках фізики учитель нам показував, як промінь сонця, переломлюючись через призму скла, перетворюється на сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Виявляється, ці кольори не прості, а лікувальні.

Дуже зручні та ефективні кольорові підстави (це може бути серветка, папір, картон). На підставку ставлять склянку з водою, бажано з тонкого, чистого, прозорого скла з потовщеним дном. Вода добре сприймає і зберігає інформацію, тому достатньо склянку із прозорою водою залишити на 5—10хв. на підставці потрібного кольору, вода «сприйме» і передасть енергію.

«Кольорову» воду слід пити не поспішаючи, маленькими ковтками.

Якщо ви з кимсь посварилися, збуджені (отримали порцію стресу), випийте воду зі склянки, яка 5хв. стояла на зеленій підставці (пригадайте, як зелене листя дерев, трави, кущів заспокоює вас). Після того, як ви трохи заспокоїлися, можна скористатися рожевим кольором (він додасть вам енергії). Отже, ви позбавитеся залишків напруги і ваш настрій покращиться.

Подібним чином працює блакитний (колір неба, води), але він не лише знімає залишки конфлікту, але може й попередити його. Пам'ятайте про це, накриваючи стіл перед. приходом родичів, відвідування яких може закінчитися сваркою: поставте на стіл воду на блакитній серветці.

Трапляється, що після неприємної події або прикрої невдачі ніяк не вдається заспокоїтися: ви мордуєте себе, знову і знову, прокручуючи у пам'яті те, що сталося. Тут вам у пригоді стане лимонний колір. Він також може допомогти у разі втрати близьких, коли нещастя настільки велике, що людина не знає, як жити далі. До того ж, він зміцнює пам'ять.

При щоденній роботі на комп'ютері добре мати поряд із собою стакан води на бірюзовій підставці і частіше робити ковток за ковтком. Бірюзовий колір захищає від радіоактивності, від так званого «електричного туману» і теплового випромінювання комп'ютера.

«Бірюзова» вода чудодійним способом допоможе вам дібрати потрібне слово на іспиті або під час публічних виступів.

Якщо у вашої дитини у школі або інституті буде контрольна робота, запропонуйте їй трохи води, «приправленої» енергією жовтого кольору, який сприяє регенерації (виробленню) блискучих ідей, стимулює духовну діяльність.

Якщо ви страждаєте надмірним апетитом, то про вас попіклується колір індиго.

Щоденно випивайте дві склянки води, що стояли на підставці такого кольору, це поступово зменшить ваш апетит.

Якщо ви перевтомилися, випийте ковток води зі склянки на червоній серветці. Ви одразу відчуєте прилив енергії. Він допоможе вам «омолодитися» і знову відчути повноту життя і бажання працювати.

Кілька ковтків води, зарядженої фіолетовим кольором, допоможуть вам позбутися гнітючих думок, очистять селезінку і зробить гармонійною роботу півкуль головного мозку.

Вплив оранжевого кольору найчастіше стає першим поштовхом до позитивних змін, а також покращує апетит.

Підставки для води мають бути з натуральних матеріалів, а кольори чистими. Синтетичні матеріали протипоказані, бо вони будуть випромінювати коливання іншої частоти хвиль.

Як зробити кольорову природну підставку?

Можна зробити так.

Візьміть зелену (темнішу) траву (наприклад, подорожник або кропиву), пропустіть через м'ясорубку, масу відіжміть через марлю — отримаєте трав'яний сік. Змочіть ним білу бавовняну тканину, висушіть. От вам і готова природна зелена підставка.

Оранжевий колір можна отримати з соку моркви або гарбуза.

Лимонний — з цедри лимона. Зазвичай, коли під рукою є лимони, то для підсилення на підставку можна класти по боках склянки 2-3 лимони (або апельсини).

На червоні пелюстки троянд, що осипалися, і тюльпанів ставимо склянку з водою і за 10—15.хв «кольорова» лікувальниця готова. Так лікує жива природа.

Головне правило медицини — заповідь Гіппократа— «не нашкодь». Нове альтернативне лікування не шкідливе (звісно, за умов якісної питної води). Ліквідувати хворобливі переживання, закріпити психічне здоров'я, покращити соціальну адаптацію, розвивати самопізнання і розв'язати конфлікти в умовах колективної творчої діяльності — у ваших руках!

Щиро бажаю, щоб ваше життя засяяло усіма кольорами райдуги!