Батьківський всеобуч

  https://psycholbox.blogspot.com/2020/05/6.html


6 ПІДКАЗОК, ЯК ВІДНОВИТИ ПСИХОЛОГІЧНИЙ РЕСУРС ДИТИНИ В ДОМАШНІХ УМОВАХ

За матеріалами інтернет видання "Дитячий психолог"


Психологічно комфортне на 100 % життя для кожної людини це міф. Нажаль. Усі ми знаємо, що протягом життя, взаємодії з оточення можуть виникати різні ситуації, які можуть спричинити психологічну травматизацію.


В дорослому віці нам легше витримувати подібні ситуації, а от дітям складніше.


Великою мірою ступінь впливовості травматичної ситуації на психічних розвиток дитини залежить від наявного внутрішнього ресурсу, який допомагає не «розсипатись», «зберегти» ще не до кінця сформовану особистість. Чим більше ресурсу, тим легше, з найменшими втратами дитина впорається з психотравмуючою ситуацією.


Психологічно компетентні батьки самі, в домашніх умовах можуть забезпечити дитині психологічний ресурс або відновлення його після травмуючих подій! 

 Шість підказок

1. Похвала. Під час травматизації самооцінка дитини може знижуватись. Описова похвала дозволить підтримати її на нормальному рівні. Знаходьте ситуації, за які дитину реально можна похвалити, описуйте їх, звертайте увагу малечі на речі чи дії, які в неї гарно виходять.


2. Стабільність. Батьки можуть забезпечити дитині стабільне середовище. Варто організувати простір довкола дитини так, щоб він був звичним, малечі легко було б в ньому орієнтуватись. Цьому сприяє дотримання сімейних традицій (вечеря разом, казка перед сном, настільні ігри).


3. Передбачуваність. Дитина повинна знати що буде зараз, через годину, завтра. Перед тим як йти кудись (чи ви готуєтесь до зустрічі гостей) попередьте малечу, розкажіть «хто», «куди», «навіщо».


4. Чуттєвість. Говоріть більше про почуття дитини і розказуйте про свої. Не блокуйте прояв так званих «негативних» (злість, гнів, страх і т. д.) Таким чином ви розвиваєте емоційну сферу дитини і допомагаєте проявитись по чуттям, які за певної причини залишились не проявленими.Можна порадити книгу Ґжеґожа Касдепке «Велика книга почуттів». 


5. Сумісна творчість. Пригадайте який вид творчості вашій дитині подобається найбільше – ліплення, малювання, аплікації чи можливо щось більш вишукане – створення прикрас чи вишивання? І займіться цим з малечею. При цьому не критикуйте і намагайтесь не оцінювати результат творчої діяльності. Улюблений вид діяльності розслабляє і заспокоює. А коли поряд ще й рідна людина – взагалі має великий терапевтичний ефект.


6. Мінімум новинок. Певний період часу, по можливості, не відвідуйте нових місць та не займайтесь новими видами діяльності. Для пізнання нового витрачається велика кількість енергій, а для дитини під час травми потрібно її якщо не накопичувати, то хоча б зберігати.


ПІДЛІТКОВИЙ ВІК: (13-16 РОКІВ)

 

Особливості розвитку підлітків:

Кризовий період. Психічний розвиток підлітків характеризується тим, що фактично весь цей період супроводжується кризою. Її передумовою є руйнування старої структури особистості, внутрішнього світу, системи переживань дитини, що були сформовані до цього віку.

Основними причинами кризи є:

01 Дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу в підлітків прагнень до нових форм взаємин із батьками та вчителями;

02 У поведінці з’являється пряме відображення статевого дозрівання.

Суть кризи полягає у глибокій якісній зміні всього процесу психічного розвитку дитини, її внутрішнього світу. Яскравим проявом кризи є негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючих, він схильний до сварок, порушень дисципліни, у нього часто виникає внутрішнє занепокоєння, невдоволення, прагне самотності та самоізоляції.

Особистісний розвиток. Бурхливий розвиток та криза підліткового віку зумовлюють появу психологічних новоутворень, центральним з яких є самосвідомість. Іншим новоутворенням є відчуття дорослості. Це проявляється в приналежності до світу дорослих – постійному намаганні зайняти місце дорослого в системі реальних стосунків між людьми.

Дорослість підлітків є суб’єктивною, проявляється вона у новому ставленні до навчання, у романтичних стосунках з однолітками іншої статі, у зовнішньому вигляді й манері одягатися. Якщо говорити про поведінку, то самоствердження підлітка можуть бути різноманітними – найпростіша полягає у зовнішньому наслідуванні дорослих, їхніх особливостей поведінки.

Також велике значення у розвитку

Підлітковий вік (13-16 років): Особливості розвитку підлітків: самосвідомості підлітка має формування власного образу фізичного Я – уявлення про свій тілесний образ, порівняння та оцінювання себе з точки зору еталона «мужності.

Психологічні особливості спілкування і взаємин підлітків з дорослими характеризуються такими проявами:

підлітки не погоджуються на нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їх уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги, довіри, самостійності, обмежують права дорослих і розширюють свої. Часто це призводить до невиконання розпоряджень дорослих, нехтування обов’язками, протесту;

конфліктність виникає за умови, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджають корективи стосунків з дорослими;

характер спілкування підлітків з дорослими істотно впливає на особливості самооцінки підлітків, їм потрібна довіра.

Сексуальна поведінка. На цій стадії також виникає тілесний компонент любові як гармонійний і природний перехід до майбутньої статевої близькості: еротичні фантазії, бажання доторкнутися до того, кого любиш, поцілувати й обійняти.

Еротичний потяг виявляється по-різному, але кілька із перелічених нижче ознак можуть бути наявні:

інтерес до еротичних журналів і відеопродукції;

ведення особистого щоденника;

бажання писати вірші; довгі розмови по телефону;

прохання погуляти довше, відпустити на вечірку, дискотеку;

нічні полюції і ранкові ерекції у хлопчиків;

мастурбація;

еротичні розмови з нецензурними виразами у середовищі однолітків;

прагнення усамітнитися з об’єктом закоханості.

Сексуальна поведінка виявляється у дотиках, обіймах, поцілунках. Далі у підлітків виникає потреба у вивченні фізіології статевого акту і безпечного сексу.

Чому важливо говорити про Інтернет безпеку у контексті розвитку дитини цього віку?

Вивчаючи свою сексуальність, прийняття себе іншими підлітки можуть вдаватись до секстингу – обміну інтимними фото чи відео. Також це вважається безпечнішим, ніж сексуальні стосунки, але при цьому може трактуватись як високий рівень прояву довіри. Але є випадки, коли дітей змушують надсилати такі матеріали знайомі та незнайомі люди. Або може виникнути ситуація вимагання злочинцями таких матеріалів.

Поруч з цим є велика загроза, що такі матеріали потраплять до третіх осіб, наприклад, якщо акаунт взламають чи гаджет вкрадуть, та можуть бути поширені в мережі без згоди підлітка.

Підлітки намагаються знайти відповіді на свої питання щодо сексуальних стосунків – найчастіше шукають інформацію в Інтернеті, питають у “старших друзів” в мережі чи дивляться порнографію.

Це також може бути про ризик отримання неправдивої інформації та сприйняття її як істини – молоді люди віком від 11 до 16 років, а саме 53% хлопців та 39% дівчат, вбачають у такого роду контенті реальну «картинку» сексуальних відносин.

Поради батькам щодо безпечного Інтернету:

Цікавтесь тим, як підліток проводить час онлайн.

Допоможіть сину чи доньці критично оцінювати те, що він чи вона бачить в мережі, а також перевіряти надійність ресурсів.

 

Встановіть разом приватні налаштування у соціальних мережах, які використовує підліток.

Розмовляйте про ризики в Інтернеті. Почати таку бесіду можна через прохання допомогти вам на якомусь онлайн ресурсі чи спільному вирішенні кросворду, який знайдете в додатках.

Нагадуйте підлітку про те, щоб перед поширенням будь-якого матеріалу варто уявити, що все, що підліток хоче написати або надіслати, висить на великому білборді перед школою, який бачать усі. Якщо син чи донька не хоче, аби будь-хто міг це побачити, тоді не варто публікувати такі матеріали чи навіть надсилати його в особисті повідомлення.

Якщо син чи донька прийшли до вас розповісти про щось неприємне, що з ними трапилось в мережі, то вислухайте його чи її без осуду.

Нагадуйте щодо збалансованого часу – зміну онлайн активностей на офлайн.

Використовуйте ТОП-правил щодо безпечного Інтернету для підлітків, які розміщені у додатках.

Якщо підліток став жертвою кібербулінгу, то поговоріть з нею та підтримайте її. Разом зверніться до адміністрації соціальної мережі чи ігрової платформи зі скаргою на користувача-булера. Якщо булер навчається в одній школі з вашою дитиною, то ви маєте право звернутись до директора школи зі скаргою та з заявою до поліції.

На основі джерел:


Особливості психосоціального розвитку учнів основної школи

http://multycourse.com.ua/ua/page/16/60

 

АДАПТАЦІЯ  П'ЯТИКЛАСНИКІВ

 

       П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті  і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

      Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи. У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у  різних кабінетах. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

      Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки  та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя. Саме педагоги, батьки, фахівці психологічної служби  мають допомогти дітям.

Психологічні особливості молодшого підліткового віку.

Набуття почуття дорослості, прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого -  основна характеристика молодшого підлітка.

Пошук власної унікальності, пізнання власного «Я».

Заміна провідного виду діяльності -  навчальної  на спілкування .

Висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач, статусу «гіршого». Успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання.

Фізіологічні особливості пубертатного віку визначають крайню емоційну нестабільність підлітка.

Поява потреби  у гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї.

Підвищена стомлюваність.

Переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому.

Відраза до необґрунтованих заборон.

Вимогливість до відповідності слова і діла.

 

У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими. 

Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит.

 

Ознаки успішної адаптації:

Ø задоволеність дитини процесом навчання;

Ø дитина легко справляється з програмою;

Ø ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

Ø задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителями.

 

Ознаки дезадаптації:

Ø змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.

Ø небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день.

Ø прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми.

Ø небажання виконувати домашні завдання.

Ø негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників.

Ø скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.

Ø неспокійний сон.

Ø труднощі ранкового пробудження, млявість.

Ø постійні скарги на погане самопочуття.

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

https://naurok.com.ua/vihovna-godina-protidiya-bulingu-v-uchnivskomu-kolektivi-126129.html 

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Молодший шкільний вік – 6-10 (7-11) років. Розвиток психіки дітей цього віку здійснюється головним чином на основі провідної діяльності – навчання. Вчення для молодшого школяра виступає як важлива громадська діяльність, яка носить комунікативний характер. У процесі навчальної діяльності молодший школяр не тільки засвоює знання, вміння і навички, а й вчиться ставити перед собою навчальні завдання (мети), знаходити способи засвоєння і застосування знань, контролювати і оцінювати свої дії.

Новотвором молодшого шкільного віку є довільність психічних явищ, внутрішній план дій, рефлексія.

Підлітковий вік від 11-12 до 14-15 років. Перехід від дитинства до дорослості складає головний зміст і специфічну відмінність цього етапу. Підлітковий період вважається «кризовим», така оцінка обумовлена ​​багатьма якісними зрушеннями в розвитку підлітка. Саме в цьому віці відбуваються інтенсивні і кардинальні зміни в організації дитини на шляху до біологічної зрілості і статевого дозрівання.

Анатомо-фізіологічні зрушення в розвитку підлітка породжують психологічні новоутворення: почуття дорослості, розвиток інтересу до протилежної статі, пробудження певних романтичних почуттів. Характерними новоутвореннями підліткового віку є прагнення до самоосвіти та самовиховання, повна визначеність схильностей і професійних інтересів.

Старший шкільний вік – 15-17 років (рання юність). Головне психологічне придбання ранньої юності – це відкриття свого внутрішнього світу, внутрішнє «Я». Головним виміром часу у самосвідомості є майбутнє, до якого він (вона) себе готує. Провідна діяльність в цьому віці – навчально-професійна, в процесі якої формуються такі новоутворення, як світогляд, професійні інтереси, самосвідомість, мрія і ідеали. Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія завершення статевого розвитку.

Юнацький вік від 14 до 18 років. У юнацькому віці відбувається інтенсивний фізіологічний і психічний розвиток. Особливе значення в юнацькому віці набуває моральне виховання, основні види діяльності – вчення і посильна праця, збільшується діапазон соціальних ролей і зобов’язань.


СПОСОБИ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ У ПЕРІОД КОНФЛІКТУ

 (Правила безпеки та можливості отримання допомоги у період конфлікту в Україні : метод. рек. – К. : Агентство «Україна». – 2014. – 48 с.Андрєєнкова В.Л., Войцях Т.В., Ковальчук Л.Г., канд. пед. наук, Лунченко Н.В