ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для нас умовах. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для вчителів. У непрості часи війни діти так само переживають стрес і тривогу. Їх відчуття підсилені тим, що вони не завжди розуміють, що відбувається.

Тому у нинішніх умовах ми повинні перемістити фокус уваги з академічних успіхів на підтримку і нормалізацію психічного стану учнів. Зараз це нормально. Ми всі можемо і повинні долучитись до цього в рамках викладання свого предмету.

• Демонстрація власного спокою та врівноваженості – це найбільш простий спосіб допомогти заспокоїтись нашим дітям.

• Дайте учням можливість висловитись: розповісти про свій настрій, розказати про свої справи. Коли людина називає (проговорює) свої емоції, у неї змінюється активність у відділах головного мозку і таким чином знижується тривожність.

• Дозвольте учням говорити про свій сум чи злість, але обов’язково спрямуйте їх увагу на маленькі перемоги, сильні сторони, гарні новини. У кожному дні можна знайти щось позитивне! Допоможіть учням побачити це, навчіть їх помічати це. У вашому арсеналі повинно бути багато тем для розмов, які зможуть переключити емоції дітей.

• Якщо вам відомо, що в одного з учнів відбулась жахлива травмуюча подія, не розпитуйте про це детально. Повторення деталей може викликати повторну травматизацію психіки. Також пам’ятайте, що якщо хтось ділиться страшними подіями в групі – це може сприяти травматизації інших слухачів. Якщо у дитини є потреба поділитись, за можливості, краще запропонувати їй поспілкуватись після уроку індивідуально, або спрямувати цю роботу на психолога.

Нинішня ситуація могла позначитись на поведінці учнів, на їх здатності засвоювати матеріал. Стрес міг вплинути на увагу, пам’ять, на здатність зосереджуватись. Дорослим треба взяти до уваги, що крім описаного, один з механізмів захисту психіки – це регрес. Тобто деякі діти можуть демонструвати поведінку, яка притаманна меншим за віком учням. До цього потрібно поставитись терпимо та з розумінням. Не можна докоряти дітям.

Не зайвим буде нагадати вчителям про турботу про себе. Пам’ятайте: для того, щоб надавати допомогу іншим, необхідно відновлювати свій власний ресурс, задовольняти свої базові потреби. Подбайте про безпечне місце для себе, де ви зможете проводити уроки. Обговоріть з рідними порядок дій у разі, якщо оголошено тривогу під час того, як ви проводите урок. Розробіть свій алгоритм дій.

Поради вчителю як діяти під час онлайн-уроків, якщо вмикається сигнал «Повітряна тривога»

Демонструйте впевненість у своїх діях. Спокійно повідомте учням про сигнал.

Акцентуйте увагу учнів фразою «Ви йдете в безпечне місце, яке встановлене за правилами вашої сім’ї».

Зверніться до учнів «Натисніть кнопку «вийти з конференції» та на кнопку «виключення комп’ютера».

Повідомте «Після сигналу «Відбій тривоги» доєднайтесь до занять за розкладом».

Дочекайтесь, щоб усі учні, які є слухачами, вийшли з онлайн-зв’язку.

Намагайтесь зберігати спокій, будьте переконливими.

І наостанок.

Донесіть до учнів думку про те, що щодня, не зважаючи на хочу/не хочу, можу/не можу, ми всі маємо виконати декілька задач: соціальну, фізичну і когнітивну.

Ми повинні підтримувати спілкування з родичами та знайомими, задати хоч одне питання «як ти там?», бо єдність та підтримка важливі для всіх.

Нам потрібен рух, особливо у стресі – це стабілізує, приводить до тями і надає сил для подальших дій. Хоча б три присідання або ходьба колами, будь-який активний і хоча б відносно інтенсивний рух.

А ще нам потрібні наш мозок і здатність вчитись, запам’ятовувати і аналізувати. Тож вкрай важливо задіяти цю функцію. Щодня хоча б щось одне вивчити і запам’ятати: іноземне слово, інструкцію з надання медичної допомоги чи іншу корисну інформацію. Важливо не просто подивитись, а саме вивчити!

Порадьте дітям поспати, відпочити, але не дозволяйте лежати весь день в куточку, дивлячись у стінку чи у телефон. Настоюйте на тому, що дитина повинна зробить хоча б одну маленьку дію!

Намагайтесь жартувати з учнями, посміхатись до них, викликати посмішку у відповідь. Гумор має терапевтичну дію. В нагоді стануть смішні історії, питання на кмітливість.

Дотримання цих простих правил та порад допоможе зберегти нормальний емоційний стан наших дітей. А академічні знання ми обов’язково надолужимо після стабілізації ситуації.

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ПЕДАГОГА

1. Прийшов у школу - зроби розумне й шляхетне лице.

2. Кожного разу, коли тобі хочеться командувати дітьми, згадай своє дитинство і про всяк випадок з'їж морозиво.

3. Гроші та педагогіка малосумісні.

4. Нехай всі манекенниці світу, побачивши твою усмішку, подадуть у відставку.

5. Не заходь в душу до дітей, якщо тебе про це не просили.

6. Іди на урок з радістю, виходь з уроку з приємною втомою.

7. Жартуй до тих пір, доки не навчишся.

8. Пам'ятай: поганий лікар може забрати життя, поганий учитель - спопелити душу.

9. Приходити на урок слід настільки підготовленим, щоб знати точно: для чого прийшов, куди прийшов, що будеш робити і чи буде від цього добре.

10. Кожного разу, коли хочеться нагрубити кому-небудь, рахуй до мільйона.

11. Намагайся їсти кожен день.

12. Люби свою адміністрацію так само, як і вона тебе, і ти проживеш довге і щасливе педагогічне життя.

13. Ніколи не чекай похвали, а намагайся відразу ж з'ясувати, як з нею йдуть справи.

14. Люби кого-небудь крім школи, і тоді у тебе буде все в порядку.

15. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти артист, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина.

16. Говори батькам завжди найкращу правду, яку ти знаєш.

17. Пишайся своїми помилками, і тоді у тебе їх буде з кожним роком все менше.

18. Вищим проявом педагогічної успішності є усмішка на обличчях дітей.

19. Якщо ти вмієш найзвичайніший факт подати як відкриття та домогтися подиву і захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.

20. Пам'ятай: хороші педагоги живуть довго і майже ніколи не хворіють.

21. Віддай школі все, а вийшовши зі стін школи, почни нове життя.

22. Постарайся завжди бути здоровою, навіть якщо в це хтось не повірить.

23. Одягайся так, щоб ніхто не сказав тобі вслід: "Он вчителька пішла".

24. Не спи на уроці; дурний приклад заразливий.

25. Під час опитування зобрази на обличчі граничний інтерес.

26. Пам'ятай: якщо твій голос стає загрозливо хрипким, значить, ти робиш щось не те.

27. Добре, якщо пізно увечері, коли ти згадаєш своїх учнів, обличчя твоє осяє посмішка.

10 СЕКРЕТІВ УСПІШНОГО ПРОВЕДЕННЯ

БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

Батьківські збори є необхідним атрибутом шкільного життя.

Як зробити їх цікавими і продуктивними?

1. Для проведення батьківських зборів виберіть найбільш сприятливий день і годину і постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні у батьків ваших учнів не було заплановано жодних важливих справ, цікавих телепередач і тому подібне.

2. Визначите одну найбільш важливу проблему, що стосується учнів вашого класу і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.

3. Особливу увагу зверніть на розміщення батьків в класі. Наприклад, можна розставити столи і стільці по кругу, щоб всі учасники батьківських зборів добре бачили і чули один одного.

4. Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому випадку, якщо вони ще недостатньо добре знають один одного.

5. Разом з батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання при обговоренні проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічне; називати один одного на ім'я та по батькові або лише по імені і так далі.

6. Бережіть час людей, запрошених на збори. З цією метою встановіть регламент і стежте за його дотриманням.

7. В ході зборів використовуйте ігри і групові форми організації взаємодії батьків.

8. Зробити спілкування на зборах невимушеним і відвертим може допомогти чашка чаю або кави.

9. При обговоренні проблемних питань спирайтеся на життєвий і педагогічний досвід найбільш авторитетних батьків, на думку членів батьківського комітету і ради школи.

10. Намагайтеся, щоб на зборах були прийняті конкретні рішення.

Ми провели опитування учнів за темою "Які вчителі вам найбільше подобаються?". Були отримані такі результати: "Нам подобаються вчителі:

• котрі розуміють, коли я не розумію;

• усміхаються, коли я старанний;

• все пояснюють зрозуміло;

• котрі розбірливо пишуть на дошці;

• котрі читають оповідання в особах на різні голоси;

• помічають, коли я не підношу руку;

• котрі дозволяють фальшивити в хорі хоча б тому, що мені подобається співати;

• котрі швидше стримуються, ніж виявляють свою владу і становище;

• вислуховують мої проблеми;

• веселяться і плещуть у долоні, коли скінчено гру;

• розповідають усе цікаве й доручають нам самим зробити щось цікаве;

• мені подобаються вчителі, котрі можуть пояснювати знову і знову. І знову..."

Ви почули голоси наших учнів? Гадаю, коментарі тут зайві. Є над чим замислитись...