Історія та сьогодення навчального закладу
Історія Коломийського ліцею №8
Влітку 1944 року Міністерство освіти УРСР прислало в Станіславську тепер (тепер Івано-Франківську) область групу працівників Народної освіти для відновлення шкіл області. Обласний відділ Народної освіти направляє ряд учителів у Коломию. Міський відділ Народної освіти доручає організувати в Коломиї російську школу Калиновському Володимиру Михайловичу. Створення середньої російської школи в 1944р. в м. Коломиї було великою проблемою. Українські та польські школи до війни в Коломиї існували. Будівлі, оснащення та деякі меблі збереглися, а російської школи не було і на шляху її організації виникли великі труднощі. Потрібно було знайти будівлю для школи, відремонтувати її, обладнати шкільними меблями, підручниками та посібниками, виявити наявність контингенту учнів для всіх класів, забезпечити школу вчителями, опаленням, освітленням, технічними працівниками. Та завдяки громадськості, в першу чергу Міському партії, міськвиконкому, Міськвно, всі питання організації школи, з російською мовою навчання в місті Коломиї були вирішені позитивно.
Школа почала своє існування. Називалася вона так: «Коломийська російська середня політехнічна школа № 12». В першій книзі наказів і розпоряджень читаємо, що згідно наказу обласного відділу Народної освіти від 21. ІX.1944р. і наказ №1 по російській середній школі №12 від 15.10.1944р. про те, що Калиновський Володимир Михайлович приступає до виконання обов’язків директора російської середньої школи №12. Зі спогадів першого директора школи Калиновського В.М., надісланих до ювілейного комітету з нагоди 40-річчя школи, 1984р. Геннадій Козубов, який у 1944 році навчався у 9-класі згадував, що у класі спочатку навчалося 4 учні: три дівчини і він. Самі розпалювали вогонь у пічках, рубали дрова, але було так холодно взимку, що чорнило в чорнильницях (невиливайках) замерзало, а вони розігрівали його в пічці. Козубов Геннадій Михайлович, випускник 1946р. Доктор біологічних наук, професор, лауреат премії АН СРСР ім.. К. А.Тимирязєва
За допомогою Міськвно було підшукано приміщення по вулиці Коперніка, без вікон і дверей. Облвно прислав учителів: Лихенко, Январьову, Благовіщенського, Грайфа, сестер Сафронових, Козлову, Решетняк, Шопейкіну, Алєксєєву, Словесник, Кабу, Струк пізніше –Барцеву, Тимофєєву, Хаченко, Станько, Тижнову, Гордюніну, Краутгаммера, Сосновську, Охонко, Митерину. Учнів виявилося достатньо для 1-9 класів. Організували батьківський актив школи. Його очолив воєнком міста п. Кирєєв. Шефами школи стали військові частини міста, які забезпечили транспортом, опаленням, ремонтними матеріалами. З учнів старших класів організували рем групу, куди ввійшли: Козубов, Задорожний, Котик, Нехорогнов, Киреєва, Замислов, Гутман, Федоров та ряд інших активістів. Директори інших шкіл виділили меблі та шкільне обладнання для російської школи. За допомогою батьків, шефів, учнів, учителів та громадських організацій, за короткий термін (серпень-вересень 1944 р.) російська середня школа в місті Коломиї була відремонтована, оснащена та готова прийняти учнів. 21 вересня1944 року відбулося відкриття школи. На мітинг з цієї нагоди зібралися батьки учнів, громадськість, шефи. Завміськно оголосила школу відкритою. 12 учителів розпочали навчання 95 учнів.
Зі слів учительки школи Кузьміних Міри Олександрівни, у 1944-1945 рр. навпроти шкільного приміщення (вул. Коперніка, 11) знаходилось два будинки, в яких розташувався військовий штаб. У 1945 році В. Калиновський написав листа Й. В. Сталіну, в якому просив передати ці будинки на баланс школи. Сталін задовільнив це прохання, а Військовий штаб був перенесений туди, де зараз знаходиться Військкомат. Перший випуск учнів 10-х класів був у 1946р. На адресу ювілейного комітету школи 1984р. відгукнулись два випускники 1946р.: вищезгаданий Козубов Г.М., та Косиліна (Лишенко) Нінель Гнатівна, старший науковий співробітник Всесоюзного науково-дослідного інституту фізичної культури (м. Москва).