Я - педагог-організатор

Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання.

                                                                                                                                                    (І.Кант)

Я за своїми посадовими обов'язками здійснюю зв'язки між педагогічним колективом, дитячими та юнацькими організаціями, беру активну участь у виховному процесі, сприяю змістовній організації відпочинку та дозвіллю школярів.

Виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.

Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На кожному історичному етапі вчителям доводиться розв’язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.

Що робити? Як діяти? Яким насправді має бути вихованець? Ці питання постають нині перед педагогом – організатором. І всі вони потребують негайної відповіді втілення в життя. Отже, у своїй роботі визначила основну мету: „Виховання національної свідомості через систему виховної роботи педагога-організатора”.

Для вирішення мети поставила перед собою завдання виховати особистість, яка б:

- віддано любила свій народ, свою Батьківщину;

- з повагою ставилась до символів нашоїдержави;

- знала і вивчала історіюУкраїни, традиції, звичаї наших народів;

- добре володіла основами наук;

- удосконалювала свою особистість, закріплювала позитивні якості, творила добро заради добра і була безкорисливою;

- з любовю і повагою ставилась до батьків;

- оберігала природу, турбувалась про неї, збагачувала її.

Школа — велика дитяча країна,

В ній відкривається білий наш світ.

Тут пізнає себе кожна дитина,

І відправляється звідси в політ.