Навчання відбувається за програмою:

«Авторська навчальна програма за методикою асоціативних символів» для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (від 5 до 10 років)

закладів дошкільної та загальної середньої освіти

(Гунько С. В., Бацмай С. А, Гусак Л. Є., Занюк Н. П., Стадник Н. Р., Крутова О. І.)

Схвалено для використання в освітньому процесі

(Протокол №8 засідання експертної комісії з іноземних мов від 06. 07. 2023)

НАКАЗ МОН №256 від 24.07.2020 "Про завершення дослідно-експериментальної роботи за темою «Розвиток асоціативного мислення на початковому етапі навчання іноземної мови» "

mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/661/68e/050/66168e0504c2e303600552.pdf 

"Як вчити англійську, щоб був результат?"

1. Повторення кілька разів до повного запам'ятовування.

2. Вчити слова словосполученнями, щоб розуміти їх в контексті.

3. Написати слова на маленьких картках (з одного боку англійський варіант, а з іншого український), носити їх завжди з собою, час від часу продивлятись. Відкладайте, ті, які вже вивчили, записуйте нові.

4. Написати слова на великих аркушах паперу, рoзвісити у себе вдома. Коли будете на них натикатись, то мимоволі будете їх запам'ятовувати.

5. Створювати асоціативні кущі слів.

6. Вивчити правила словотворення.

Взагалі, цей процес індивідуальний. Все залежить від вашої пам'яті, мотивації та бажання. Шукайте свій шлях, і він обов'язково принесе вам задоволення.

Англійський для дітей

English for Baby

Багато батьків розуміють необхідність вивчення англійської мови дітьми в ранньому віці (до 7 років). І незважаючи на те, що англійська для малят стає все більш необхідним, приступити до занять батьки іноді ніяк не наважуються - не знають як. Отже, сьогодні ми розглянемо деякі підходи і способи вивчення англійської мови дітьми і Ви дізнаєтеся, як навчити дитину англійської.

1.The English Channel "Baby TV". www.babytv.com
Чудовий дитячий канал англійською, який, як магніт, притягує дітей незалежно від віку. Не знаючи і не розуміючи, про що говорять герої англійських передач, діти сидять перед екраном, повністю поглинені тим, що відбувається, пасивно вбираючи короткі англійські фрази, слова, питання. Безумовно, батькам потрібно бути поруч, адже основний тягар ляже на них: коротко коментувати що відбувається, записувати корисні фрази в блокнот, з тим, щоб потім відпрацювати їх з дитиною в схожих ситуаціях. Англійська мова героїв досить зрозуміла, хоч і без субтитрів. "Emma's Theatre", "Charlie and the numbers" і багато-багато інших програм - таких цікавих і таких захоплюючих!
2.Вірші, пісні та книги англійською для дітей (і не тільки) у відео форматі заспокоять самого примхливу дитини.

http://www.oxfordowl.co.uk/

3.Мультфільми англійською.

http://www.english-cartoons.com/
Можна починати дивитися в будь-якому віці. Наприклад, серії про Muzzy, Pippi Longstocking, Peppa Pig і багато інших. Ваша дитина сам Вам підкаже, що їй більше подобається. Повертайтеся до цих серій знову і знову - і не помітите самі, як почнете співати англійські пісеньки з мультфільмів і цитувати героїв!

"МАЛЮК ГОВОРИТЬ АНГЛІЙСЬКОЮ. ЩО ВАРТО ВРАХОВУВАТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ДИТСАДКУ"

Іноземна мова дедалі наполегливіше входить у наше життя, інтегруючи українське суспільство зі світовим культурним простором. А тому знання іноземних мов стає потребою часу, необхідним компонентом освіченості сучасної людини. Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти навчання дошкільників іноземної мови не є обов'язковим компонентом дошкільної освіти, але передбачене як варіативна частина змісту освітньої роботи з дітьми.

Основне завдання вихователя на першому етапі вивчення іноземної мови — це сформувати у дітей стійкий інтерес до англійської мови як засобу комунікації між собою та з дорослими.

Запорукою успішного вивчення дошкільниками іноземної мови є врахування анатомо­фізіологічних і психічних особливостей дітей. Без цього неможливо правильно визначити, коли починати вчитися, які форми, методи, прийоми й засоби навчання обрати.

Варто знати, що мовленнєвий апарат дошкіль­ників відрізняється особливою гнучкістю, тому діти легко наслідують звуки і звукосполучення рідної та нерідної мови. Правильна вимова в подальшому закріплюється та зберігається на все життя. Малюки вкрай чутливі до вимови, тому особливо сприйнятливі до фонетики й інтонації мовлення. Почуті мовленнєві зразки зберігаються в їхній пам'яті у вигляді звукових комплексів, які діти потім пригадують у певних ситуаціях. При цьому іншомовні мовленнєві зразки сприйма­ються дошкільниками відокремлено від звукових комплексів рідної мови. Діти не плутають і не змішують рідну мову з іншою і завжди усвідом­люють, якою мовою розмовляють. У більш пізньому (шкільному) віці вони певною мірою втрачають здатність легко й точно відтворювати звуки іноземної мови. Навіть потрапивши в іно­земне середовище й досконало оволодівши чужою мовою в лексичному та граматичному відношенні, діти зберігають у вимові акцент рідної мови.

Зарано для граматики

Малюки оволодівають іноземною мовою прак­тично на основі імітації, вправлянь у певних ігро­вих, побутових ситуаціях, не знаючи при цьому ніяких граматичних правил. Тому на початковому етапі навчання доцільно користуватися так зва­ним «наслідувальним» або «усним» методом, що й базується на природному дарі людини — імітації.

Опора саме на принцип усної основи продик­тована низкою міркувань. У процесі навчання діти дошкільного віку не вивчають складові частини невідомої мови, а відразу опановують її як засіб спілкування, засвоюючи як окремі слова, так і цілі звороти, висловлювання, особ­ливості вимови тощо. Мова в цьому процесі є водночас предметом і засобом навчання. Такий усний «вступний курс» створює підґрунтя для по­дальшого навчання читання та письма як самос­тійних видів мовленнєвої діяльності у школі.

Коли краще починати?

Помічено, що більшість дошкільників по­чинають вивчення іноземної мови з радістю, охоче, проте досить швидко (через кілька занять) у більшості цей інтерес слабшає, згасає. Чому? Частіше за все, через несформованість у дітей мотивації до такого навчання. Вона має базу­ватися на розумінні значення знання іноземної мови для подальшого дорослого життя. Про це дитині слід донести в доступній формі, так, щоб сказане дорослим потрапило у значущу для неї сферу інтересів.

Усіх батьків хвилює питання про вибір опти­мального часу початку навчання дошкільників іноземної мови. Універсальної поради тут немає. Та все ж існує низка чинників, що зумовлюють цей вибір.

Чинники, що впливають на готовність дитини вивчати іноземну мову

1. Середовище, у якому виховується малюк:

— сім'я (повна чи неповна);

— наявність у сім’ї дітей, які вже вивчають іноземну мову;

— мовна ситуація в сім’ї (якою мовою розмовляють у родині, чи володіє хтось із членів сім’ї іноземною мовою);

— дошкільний або позашкільний навчальний заклад, залучення гувернерів до родинного виховання.

2. Індивідуальні особливості розвитку дитини (наявність чи відсутність відхилень, затримок або випереджень вікової норми).

3. Функціонування цієї мови в суспільстві (наскільки вона популярна, поширена)

Ураховуючи все це, навчання можна починати в різний час.

• З народження.

Хтось із батьків, рідних, няня (гувернантка) має бути носієм другої мови або досконало знати її. Слід діяти за принципом «одна особа — одна мова» і постійно спілкуватися з малюком цією мовою, не переходячи на іншу.

• 3 молодшого дошкільного віку (від 3—5 років).

Дитина з-річного віку вже говорить рідною мовою, має певне коло уявлень про себе й навколишній світ, на які можна спиратися під час вивчення іноземної мови. Вона також здатна адекватно сприймати спілкування з носієм іншої мови чи педагогом (вихователем, учителем, гувернером тощо) в родині, у дошкільному чи позашкільному закладі, вчиться відповідати дорослому іноземною мовою. Малюка можна залучати до спільних дій разом із дорослим, прак­тикувати пантоміми, говоріння хором. Основу роботи складають прості мовленнєві ігри й ігрові вправи на основі побутового спілкування, рухових і сенсорних завдань.

4-річний дошкільник починає впевненіше діяти в уявних ситуаціях спілкування іноземною мовою, використовувати засвоєні слова, обмінюватися простими репліками. Він краще сприймає пояс­нення дорослих щодо створюваної мовленнєвої ситуації, виконує складніші ігрові дії в рухливих, дидактичних і творчих іграх. Цей вік характери­зується першими проявами дитячого інтересу до соціокультурного аспекту навчання іноземної мови, зокрема: до свят, деяких звичаїв і традицій, казкового фольклору іншого народу, національ­ного одягу, тощо.

• У старшому дошкільному віці (з—уроків).

Розвиток фізіологічних і психічних процесів старшого дошкільника досягає того рівня, який за­безпечує передумови для системного іншомовного навчання. 5—б-річна дитина здатна успішно ово­лодівати іноземною мовою, не втрачаючи інтересу до її ви вчення, на основі свідомого й мотивованого навчання. Вона вже спроможна ставитися до іноземної мови як до предмета вивчення, порівнюючи її з рідною мовою, запитуючи про неї в дорослого, комбінуючи знайомі елементи, індивідуалізуючи власні репліки тощо.

Відповідно до Освітньої програми "Дитина" вивчення англійської мови в дошкільному закладі відбувається протягом 2-ох років: розпочинаєть­ся у віці 4-5-ти і продовжується до 6-7-ми.

Цілі та шляхи їх досягнення

Головна мета програми навчання дошкіль­ників іноземної мови — сприяти своєчасному, повноцінному розвитку дитячої особистості та збалансовувати досягнення освітніх (насампе­ред розвивальних і виховних)та практичних цілей в інтересах її індивідуального розвитку. Практична мета — формувати навички активного мовлення й вільного спілкування іноземною мовою.

Крім цього, програма навчання дошкільників іноземної мови має:

—відповідати віковим можливостям, інтере­сам і потребам дітей цього віку;

— забезпечувати наступність між дошкільною та шкільною ланками іншомовної освіти, а тому враховувати вимоги програми для 2-го класу загальноосвітньої школи чи першого класу спе­ціалізованої школи.

Іншими словами, не дублювати й не випере­джати школярів за всіма розділами, а готувати базу для успішного сприйняття іноземної мови в подальшому здебільшого на рівні аудіювання — слухання, розуміння, елементарного говоріння з адекватним відтворенням звуків, інтонацій нової мови, використанням найуживаніших слів, мовленнєвих конструкцій, простих граматичних форм у межах життєвого досвіду дитини.

Для реалізації системного підходу до на­вчання дошкільників іноземної мови важливо забезпечити комплексне розв'язання завдань загального розвитку дітей та формування в них основ комунікативної іншомовної компетенції.

Фахівці визначають такі складники комунікативної іншомовної компетенції:

— мовленнєва компетенція, яка передбачає формування в дітей умінь адекватно користува­тися мовою в конкретних ситуаціях, добираючи відповідні зразки мовлення, лексичні одиниці й оволодіваючи мовленнєвими функціями вітання, прощання, знайомства, прохання, подяки, виконання дій, повідомлення тощо;

— мовна компетенція, яка поєднує основи лексичної, граматичної, фонетичної компетен­ції, що формуються в інтегрованому процесі засвоєння дошкільниками мовленнєвих зразків і не потребують окремого опрацювання тем із фонетики, лексики, граматики;

— соціокультурна компетенція (країнознавча, лінгвокраїнознавча), яка формується шляхом ознайомлення з нормами поведінки, звичаями, святами, національним одягом, народними іграми, дитячими пісеньками, віршиками, лічилками, іншими фольклорними формами тих країн, чия мова вивчається. До основ соціокультурної компетенції діти в дошкільному закладі залучаються опосередковано.

Навчання іноземної мови в дошкільному закладі є системою спеціально організованої педагогом діяльності дітей, що спирається на інтерес та активність дошкільників, сприяє розвитку їхньої особистості, реалізації індиві­дуального досвіду й вияву якостей, необхідних для успішного засвоєння мінімізованого обсягу знань та вмінь. Організація життєдіяльності дітей багато в чому визначається тим, хто проводить навчання іноземної мови в дошкільному закладі. Це може бути вихователь певної групи із правом навчання іноземної мови. Він працює з дітьми постійно й сам обирає зручний для цієї роботи час — заняття з підгрупами у першу чи другу половину дня. Вихователь добирає ігри, розваги, спілкування іноземною мовою під час спосте­режень, праці, побутових процесів тощо. Якщо таке навчання здійснює спеціально запрошений педагог, то необхідно скласти окремий графік занять з урахуванням кількості укомплектованих підгруп дітей.

Основною формою організації роботи з на­вчання дошкільників іноземної мови є заняття. Тривалість заняття з підгрупою 5-річних дітей — 20—25 хвилин, із 6-річними дітьми — до 30 хви­лин.

Частотність проведений цих занять на тиж­день може бути різною:

—2—3 рази, якщо заняття проводиться у формі гурткової роботи за значної кількості сформованих підгруп дітей;

— 4 рази, якщо кількість підгруп незначна й передбачає роботу з кожною дитиною індивідуа­льно або ж у разі, коли заняття проводить безпо­середньо вихователь із дітьми своєї вікової групи.

Заняття з іноземної мови варто планувати з дотриманням циклічності вивчення розмовних тем, мовного й мовленнєвого матеріалу, в основу якої покладено такі етапи навчання:

1. Уведення нового матеріалу (первинне озна­йомлення).

2. Поглиблене вивчення матеріалу (тренуван­ня у спілкуванні).

3. Закріплення й удосконалення знань та навичок (практика у спілкуванні з використанням уведеного нового матеріалу).

Форма занять — гра

З огляду на це, рекомендується організову­вати заняття з іноземної мови у дошкільному закладі як специфічну цільову ігрову діяльність, до якої слід включати сюжетно-рольові, теа­тралізовані, дидактичні (словесні, настільно-друковані, з іграшками й картинками тощо), рухливі/комп'ютерні, музичні ігри. У цих іграх пропонується дітям для багаторазового повто­рення кілька мовленнєвих зразків. Тому вони за­безпечують варіативно-ситуативне вправляння в слуханні й говорінні. Власне гра тут одночасно є організаційною формою освітньої діяльності, а також методом і засобом розвитку, навчання й виховання дошкільників.

Ігрові завдання необхідно постійно урізно­манітнювати. Так діти зможуть засвоїти більше мовленнєвого матеріалу, краще сформувати міцні первинні навички монологічного й діало­гічного мовлення.

Провідним методом і засобом на заняттях іноземною мовою є дидактичні ігри на основі елементарної лексики дитячого спілкування.

Залежно від мети педагога у навчанні іноземної мови використовуються такі види дидактичних ігор:

— фонетичні (на формування навичок пра­вильної іншомовної звуковимови);

— лексичні й граматичні (на засвоєння базової лексики та граматичних структур, формування навичок їх використання);

— мовленнєві (на формування й розвиток елементарних навичок аудіювання й говоріння);

— комунікативні (на формування навичок спілкування).

Залежно від мети педагога у навчанні іноземної мови використовуються такі види дидактичних ігор:

— фонетичні (на формування навичок пра­вильної іншомовної звуковимови);

—лексичні й граматичні (на засвоєння базової лексики та граматичних структур, формування навичок їх використання);

— мовленнєві (на формування й розвиток елементарних навичок аудіювання й говоріння);

— комунікативні (на формування навичок спілкування).

Ігрова діяльність на заняттях передбачає застосування різноманітних вправ:

— рецептивних (дитина на основі сприймання запропонованої вербальної інформації демон­струє її впізнавання й розуміння);

— репродуктивних, або відтворювальних (дитина повністю чи видозмінено відтворює сприйняті нею звуки, слова, речення, текст);

— продуктивних, або творчих (дитина на основі засвоєних лексико-граматичних структур самостійно будує текст, звертання, прохання, відповідь, опис тощо, залежно від ситуації спіл­кування й теми, що вивчається).

Окрему увагу заслуговують ігри, спрямовані, зокрема, на формування навичок фонематичного слуху. Тобто, тренування дітей у сприйманні звуків на слух, тренування селективного слухан­ня, формування правильної артикуляції звуків англійської мови.

Новий матеріал на заняттях закріплюється шляхом індивідуального й хорового промовлян­ня лексичних одиниць та граматичних конструк­цій. Після цього слід перевірити, як діти засвоїли введений матеріал. Це можна зробити за допомо­гою цікавих ігор та ігрових вправ на впізнавання, показу предметів тощо. Щоб полегшити дітям запам'ятовування цілих фраз, використовуються наочні підказки (предмети, картинки). Залежно від розвитку словесно-логічної та образної пам'яті до таких прийомів наочного підказування можна вдаватися рідше.

Зрештою, педагоги мають право проявляти свою творчу ініціативу у виборі навчальних програм, варіативно розподіляти навчальний матеріал і використовувати різні форми, методи, прийоми та засоби навчання іноземної мови. Тож успіхів вам і натхнення!