Протидія булінгу

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.

ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:

  • 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;

  • 24% дітей стали жертвами булінгу;

  • 48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;

  • 44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;

  • більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.

У закладі освіти систематично класними керівниками проводяться профілактичні бесіди як із класом, так і з окремими учнями з метою попередження булінгу. Соціальний педагог і психолог також працюють із учнями 1-11 класів, щодо профілактики насильства.

Щорічно адміністрацією ліцею організовуються зустрічі із представниками поліції та соціальних служб, які проводять роз’яснювальну роботу серед учнівського колективу.

Також у закладі освіти діє консультативний пункт «Скринька довіри», де учні можуть анонімно інформувати дирекцію ліцею про випадки прояву булінгу.