У 42 році до н.е. Гай Юлій Цезар провів конфіскацію земель в Італії, щоб роздати ділянки солдатам зі своїх легіонів, які підтримали його в громадянській війні. Під час цих конфіскацій у Вергілія несподівано відібрали маєток у Північній Італії. На щастя, його підтримали друзі-поети – усі вони стали впливовими політиками й змогли повернути втрачене, звернувшись до Октавіана. Обуренням беззаконням, але водночас і радість порятунку стали для Вергілія поштовхом до написання першого великого твору «Буколіки» («Пастуші вірші»). «Буколіки» складаються з 10 еклог – невеликих поем про красу природи
та спокійне життя пастухів і пастушок (буколікос – пастуший) Політичний мотив: конфіскація земель
на користь ветеранів армії ЦезаряВ 4 еклозі мрії про “золотий вік”, коли всі люди будуть рівними, багатими, не буде чвар і воєн Ці зміни настануть з приходом чарівної дитини Сина із сімейства Божого
Можливо, це Цезар – потомок богів, чи Ісус Христос.
Вергілій пише “Георгіки”, описуючи життя бджіл. Повчальна поема (про землеробство) написана на замовлення імператора Августа. 4 книги про красу і корисність сільськогосподарських занять. Поради, як виховати любов до праці. Тема підказана Октавіаном Августом та покровителем мистецтв – Меценатом
Головне гасло “Георгік”: ВСЕ ПЕРЕМАГАЄ ПРАЦЯ.
Після виходу «Буколік» на Вергілія звернув увагу Меценат. Ця поема свідчила, що Вергілій прихильно ставиться до нового правителя – коли в першій еклозі пастух прославляє доброго царя, який повернув йому несправедливо відібрану землю, всі сучасники чудово розуміли, кого поет має на увазі. Август та його оточення потребували відомого поета, який би поставив свій талант на службу державі, і Вергілій став таким поетом. Останні десять років свого життя Вергілій віддав монументальній героїчній поемі «Енеїда». Спочатку Вергілій планував написати героїчну поему про подвиги Августа. Але згодом він залишив цей свій задум і взявся за епопею, яка б прославила увесь римський народ, його легендарних предків, історію та водночас підносила б і заслуги імператора та всього роду Юліїв. ідеальним для такої мети здавалась історія мандрів і воєн троянського героя Енея, що начебто заснував на латинській землі царство, яке стало основою Римської імперії.
Вергілій, створюючи поему, поставив перед собою таку мету: возвеличити Октавіана Августа, возвеличити державу, римський народ, героїчних предків; позмагатися із славнозвісним Гомером.
Історія створення «Енеїди».
Робота над «Енеїдою» зайняла ціле десятиліття (29-19 рр. до н.е.), аж до смерті поета. Працював Вергілій дуже ретельно: спочатку склав план, потім написав епопею прозою, і аж потім розділив на 12 книг, став надавати віршованої форми найкращим її епізодам. Але завершити «Енеїду» він так і не встиг. Незадовго до своєї смерті Вергілій наказав спалити своє творіння, проте Август не міг цього дозволити, адже сам Октавіан запросив у Мецената написання цієї поеми. Після смерті Вергілія «Енеїду» нашвидкуруч дописали інші поети і письменники.
12 пісень «Енеїди» чітко розподіляються на дві частини: перші шість пісень розповідають про тяжкі
поневіряння Енея у пошуках нової батьківщини по дорозі від знищеної Трої до Італії, тому часом їх
називають “латинською Одіссею”. Других шість пісень присвячені війнам італійських племен з троянцями, бої з Латином, і тому їх здавна порівнюють з “Іліадою”.