Розмови з дітьми про страх — дуже важливі для їхнього емоційного розвитку. Ось кілька порад у вигляді простих картинок, які можна показати дітям або роздрукувати для розмов у класі чи вдома.
Що таке страх? – Дитина в темній кімнаті, з ліхтариком, а з’являється сонечко та мама поруч.
Це нормально — боятись – Малюк зі страхом перед відповіддю в класі, а вчитель підтримує.
Говори про свій страх – Дитина розповідає батькам про страшний сон.
Малюй свій страх – Дитина малює чудовисько, а потім — перетворює його на клоуна.
Дихай глибоко – Дитина вчиться дихати "як на хвильках" — глибокий вдих-видих.
Ти не сам(а) – Дитина обіймає іграшку або тримає за руку дорослого.
🧠 1. Говори — і страх меншає.
Дитина, яка говорить про страх, вчиться його контролювати.
🧸 2. Не смійся — слухай.
Не знецінюй страхи. Вони реальні для дитини.
🛡️ 3. Ти — безпечне місце.
Скажи: "Я з тобою. Разом ми впораємось."
👀 4. Назви страх — знешкодь його.
Допоможи дитині дати ім’я страху: “Ти боїшся темряви? Це нормально.”
🎨 5. Малюй страхи разом.
Малювання допомагає вивести емоції назовні.
📖 6. Казки — як терапія.
Читай історії, де герої долають страхи. Це додає сміливості.
🕰️ 7. Не поспішай!
Дайте час — дитина росте, і зростає її сила долати страхи.
Запрошуємо Вас подивитись відео на тему: "Як підтримувати дітей під час війни?"
ДИТЯЧІ ІСТЕРИКИ: ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ
Істеричні реакції – часте явище, особливо у віці від 1 до 4 років. Це частина нормального розвитку, оскільки дитина тільки вчиться виражати свої емоції та потреби.
Причини істерик:
Фізичний дискомфорт. Дитина може бути втомленою, голодною, їй може бути жарко, холодно або незручно.
Емоційний стрес. Фрустрація, розчарування через нездатність висловити свої бажання або потреби.
Пошук уваги. Бажання привернути увагу батьків або інших людей.
Імітація. Діти часто копіюють поведінку оточення. Наприклад, це можуть бути інші діти у садочку або на майданчику.
Важливо враховувати вікові особливості:
У 1-2 роки діти ще не вміють повноцінно говорити, тому вдаються до істерик, щоб показати свої емоції.
У 3-4 роки діти у такий спосіб починають тестувати межі та виявляють бажання контролювати ситуацію.
Як правильно діяти:
Зберігайте спокій. Не варто відповідати на істерику своєю істерикою. Інакше дитина не побачить у вас надійного дорослого, з якого можна брати приклад.
Не ігноруйте дитину. Ігнорування лише викличе відчуття покинутості та безнадії.
Спілкування на рівні очей. Присідайте, щоб ви були на одному рівні з дитиною, це допомагає їй відчути, що її слухають.
Відволікання. Іноді зміна уваги на іншу діяльність може припинити істерику. Але не зловживайте цим методом, інакше дитина може перестати вам довіряти. Вчіться вирішувати непорозуміння різними способами.
Послідовність у вихованні. Важливо встановлювати чіткі межі та дотримуватися їх. Не змінюйте своїх рішень під тиском істерики, інакше дитина сприйме таку поведінку за дієвий спосіб впливу й досягнення бажаного.
Важливо розуміти, що істерика – це не завжди маніпуляція, а часто спосіб виразити почуття та емоції.
Якщо ви занадто часто помічаєте таку поведінку у своєї дитини, то краще звернутися до спеціаліста.
Психологи "Равлику" спеціалізуються на роботі з дітками, вони зможуть знайти причину істерик і розв'язати проблему.
0506114324.
#Равлик #дитячийпсихолог #дитячийпсихологполтава #дитячийпсихологонлайн
УВАГА! Батьки,інформація для вас