Завдання на 26.05.2020
Літературні стилі https://www.youtube.com/watch?v=xEivuuGdGn8
Літературні організації https://www.youtube.com/watch?v=dP4BErytQps&t=30s
Факти з біографії письменників https://www.youtube.com/watch?v=5u1a9MfVgsU&t=56s
Завдання на 20.05.2020
Аналіз твору " Модри камень"
https://www. .com/watch?v=aD6ENgTBKZs
Короткий зміст та аналіз твору "Меланхолійний вальс" https://www.youtube.com/watch?v=pSe8Ibypt4s
Прослухати зміст твору " Майстер корабля" (1 частина) https://www.youtube.com/watch?v=cOOj3xNCVgQ
Прослухати зміст твору " Майстер корабля" (2 частина)
https://www.youtube.com/watch?v=oPszvZSLvio
Д/З.Виконати тести до 22.05.2020 до 19.00 https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8168398
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7703078
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5749374
Завдання на 19.05.2020
Виконують контрольну роботу ті, що не зробили.
Тести https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2811302
ВСІМ ПОДАЮ
Ідейно - художній аналіз "Пісня про рушник".
Запам"ятати. У А.Малишка образ вишитого рушника, а в Д. Павличка образ вишитої сорочки.
Автор – Андрій Малишко Рік написання:1959.
Тема «Пісня про рушник»: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини. Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка навчила його добру, красі, любові до людей. Її образ зливається в поезії Андрія Малишка з іншим найдорожчим образом — рідної Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує матір. «Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато найкращих поетичних творів… Ця данина подяки й любові народного поета священній пам’яті Матері. Та з-поміж цих скарбів виділяється «Пісня про рушник», сповнена чаруючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові. «Пісня про рушник» — це пісня про матір. Образ матері — один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передала своєму синові «песен дивный дар»,— говорив М. Рильський.
Ідея «Пісня про рушник»: уславлення шанобливого ставлення до матері-святині.
Основна думка «Пісня про рушник» : материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов. Жанр «Пісня про рушник» : пісня (ліричний вірш)
Напрям: модернізм (умовно). Течія: неоромантизм.
Рід: лірика. Тематичний різновид: інтимна лірика з елементами філософської.
Система віршування: силабо-тонічна.
Віршовий розмір «Пісня про рушник»: 4-стопний анапест
Строфа: чотиривірш (катрен) із двовіршем (рефреном, приспівом). Кількість строф: 3.
Римування «Пісня про рушник»: перехресне (абаб).
Художні засоби «Пісня про рушник» Звертання: «Рідна мати моя». Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав». Повтори: «І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала». «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші блакитні твої». «І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов». Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й розлука, і вірна любов». Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».
Композиція «Пісня про рушник» Пісня невелика за розміром. І слів про матір, власне, сказано зовсім небагато. Але образ її — виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям. «Пісня про рушник» сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботи, вірну любов і ласку. Твір складається з шести куплетів, з яких три — по 4 рядки, а решта — по 2. Всі вони перемежовуються. Як у пісенному жанрі, спочатку співається куплет пісні (4 рядки), а потім приспів (2 рядки), і так тричі.
Історія написання «Пісні про рушник» Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена тридцятьма п’ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).
Написана пісня у 1959 року до кінофільму «Літа молоді». Композитор П. Майборода написав музику до вірша поета. Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.
Ідейно-художній аналіз «Пісня про рушник» Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Так А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості. Проте головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої для кожної людини — образ матері. Її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо матір уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль. Світлому, радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й сонячний, прекрасний пейзаж. Через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров — усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу — створюють відповідний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство, його шляхи, його долю і, звичайно, про його матір.
Популярність твору, його зв’язок з народною творчістю. «Пісня про рушник» у народі популярна, оскільки вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
Завдання на 13.05.2020
Тема. Контрольна робота.
Виконати тести https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=429611
Завдання на 12.05.2020
Запам"ятати
Кульмінація 1 — суд і вирок. Зав 'язка — спогади Марусі про стосунки з Грицем. Розвиток дії — Маруся йде на прощу. Кульмінація 2 — облога Полтави. Розв’язка — зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.
Виконати тести https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=310441
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=842105
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=268650
Завдання на 06.05.2020
Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=pHsVgYZ_QzE
Виконат
и тести до 11.00 https://www.youtube.com/watch?v=pHsVgYZ_QzE
Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=FYBOYdRzRr4
Виконати тести https://onlinetestpad.com/ua/test/77449-pmirnij-kh%D1%96ba-revut-voli-yak-yasla-povn%D1%96
Виконати тести до 12.00 https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=958054
Д/З. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=f6CbWQxRs7g&vl=ru
Виконати тести
1. https://onlinetestpad.com/ua/test/78215-%D1%96karpenko-karij-martin-borulya
Тест 2
Твір «Мартин Боруля» належить до одного літературного роду з твором
(Кількість балів 1.00)
А «Чорна рада»
Б «Кавказ»
В «Дума про Марусю Богуславку»
Г «Катерина»
Д «Наталка Полтавка»
Прототипом Мартина Борулі у світовій літературі став
(Кількість балів 1.00)
А Сізіф
Б Журден
В Гамлет
Г Прометей
Д Дон Кіхот
Слова «Чую, як легше мені робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала» у творі «Мартин Боруля» належать до
(Кількість балів 1.00)
А розвитку дії
Б кульмінації
В розв’язки
Г зав’язки
Д епілогу
Твір «Мартин Боруля» належить до одного літературного стилю (напряму) з твором
(Кількість балів 1.00)
А «Кайдашева сім’я»
Б «Енеїда»
В «Бджола і Шершень»
Г «Наталка Полтавка»
Д «Повість минулих літ»
Розташуйте події п’єси «Мартин Боруля» за послідовністю
(Кількість балів 4.00)
1 Приїзд Націєвського до Мартина Борулі
2 Мартин Боруля спалює папери про дворянство
3 Микола Гуляницький сватається до Марисі
4 В Омелька викрадають коней
Визначте, яким персонажам належать запропоновані репліки.
(Кількість балів 4.00)
1 «Столоначальником буду, апотім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на багатій...»
2 «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє; тепер же все навиворіт».
3 «...папаша, мамаша... треба так казать, як дворянські діти кажуть...»
4 «Добре діло це повіреничество, єй-богу! Другого такого прибильного не знайдеш...»
А Степан Боруля
Б Марися Боруля
В Націєвський
Г Трандалєв
Д Мартин Боруля
Завдання на 05.05.2020
Повторення.
https://www.youtube.com/watch?v=C1pfWaazMFE
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=600745
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=184362
Перегляньте фільм "Чорна рада".
Завдання на 29.04.2020
Повторення
Звер
ніть увагу на те, якщо в пісні згадуються Морозенко чи Хмельницький, то це будуть історичні пісні, а якщо хтось інший, то це є соціально-побутові пісні.
Працюйте разом із диктором https://www.youtube.com/watch?v=fgjc-l7NPIM
3.Повторити Г. Сковороду
https://www.youtube.com/watchv=v7yE1zcFL8k 4. Опрацюйте тему "Давня українська література https://www.youtube.com/watch?v=K8m0_KbJyaU
5.Переглянути аплікаційний фільм "Енеїда"https://www.youtube.com/watch?v=yT0W_XryaZ0&t=161s
6.Прослухати переказ твору після перегляду фільму https://www.youtube.com/watch?v=gGEA1lTefpY Завдання на 28.04.2020
Повторення. Працюйте разом із учителем.
https://www.youtube.com/watch?v=pLTA2NQ8nvc
https://www.youtube.com/watch?v=cfFbtb8Xc_0
https://www.youtube.com/watch?v=h9WRq8KEPLs&t=177s
Виконайте тестові завдання. Наприклад, у 34 завданні поданий уривок із пісні, а далі подані відповіді . Ви обираєте правильну відповідь із А, Б, В, Г , Д.
34. Уривок Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, Розпустили сірі воли пасти При зеленій муравині узято з А історичної думи Б народної балади В родинно-побутової пісні Г суспільно-побутової пісні Д календарно-обрядової пісні 11 35. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – це провідна думка твору А «Кайдашева сім’я» Б «Бджола та Шершень» В «Слово про похід Ігорів» Г «Наталка Полтавка» Д «Дума про Марусю Богуславку» 36. Словами «Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже – теє-то як його – полюбив, як тільки ви перейшли жити в нашеє село» освідчується А Василь Марусі Дрот Б Тетерваковський Наталці Терпило В Петро Лесі Черевань Г Чіпка Галі Ґудзь Д Націєвський Марисі Борулі 37. Ідеалізація внутрішньої та зовнішньої краси українців, наскрізне повчання властиві твору А «Всякому місту – звичай і права...» Б «І мертвим, і живим, і ненарожденним...» В «Кайдашева сім’я» Г «Маруся» Д «Мартин Боруля» 38. Словами У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує... починається А ліричний вірш Б соціально-побутова поема В поема-послання Г сатирична поема Д романтична поема 39. Послідовність розгортання подій твору «Чорна рада» є правильною в рядку А Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – Кирило Тур прагне визволити Сомка – вибори гетьмана в Ніжині Б двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – Шрам із сином на хуторі Хмарище – Кирило Тур прагне визволити Сомка – вибори гетьмана в Ніжині В Шрам із сином на хуторі Хмарище – Кирило Тур прагне визволити Сомка – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині Г двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка – Шрам із сином на хуторі Хмарище Д Шрам із сином на хуторі Хмарище – двобій Петра Шраменка й Кирила Тура – вибори гетьмана в Ніжині – Кирило Тур прагне визволити Сомка 40. Приказка «Лайкою та криком згоди не дійдеш» ілюструє проблему твору А «Бджола та Шершень» Б «Наталка Полтавка» В «Тіні забутих предків» Г «Лісова пісня» Д «Кайдашева сім’я» 12 41. Життєпис злочинця, зображений на широкому суспільному тлі, є темою твору, де персонаж А закохується в «польову царівну» Б хоче змінити своє прізвище В убиває брата через землю Г мандрує до пекла в пошуках батька Д рятує дівчину від шибениці 42. «Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі персонаж твору, автор якого А очолював театр у Полтаві Б був учасником Кирило-Мефодіївського братства В був актором театру корифеїв Г писав п’єси для театру «Березіль» Д викладав поетику в Переяславському колегіумі 43. Словами Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізніх Палитиме, заснути я не можу… Іван Франко звертається до А російськомовної інтелігенції Б українського народу В молодого покоління Г січового стрілецтва Д рідної мови 44. Ознаки модернізму притаманні обом творам рядка А «Сontra spem spero!» та «Кавказ» Б «Чорна рада» та «Мартин Боруля» В «Intermezzo» та «Я (Романтика)» Г «Гімн» та «De libertate» Д «Київ – традиція» та «Наталка Полтавка» 45. В уривку «Бог дав йому (Івоніці) двоє дітей. Але що по одній стороні було саме добре, вийшло по другій саме зло. А він їх однаково любив обох, вигодував однаково працею своїх рук» сказано про А Лавріна та Карпа Б Марисю та Степана В Михайла та Саву Г Рину та Мокія Д Наталку та Грицька 46. Слова Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись... говорить А Мавка Лукашу Б Катерина Івану В Уля Мокію Г Дідона Енею Д Оксана Яремі 13 47. Слова «…від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…» адресовані автору рядків А Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди… Б Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?.. В Ходім! Шумлять щасливі води… І грає вітер навкруги… Г Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани… Д Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї… 48. На малюнку зображено персонажів твору А «Лісова пісня» Б «Дитинство» В «Сом» Г «Intermezzo» Д «Залізний острів» 49. В уривку Тріщить, лящить, мов щелепа, корчма, й ліщина галуззю стає сторчма. Це бродить вітер, шуму перший родич… провідним художнім засобом є А антитеза Б тавтологія В анафора Г паралелізм Д алітерація 50. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» – це один з епіграфів твору, де діють А Степан Радченко й Надійка Б Петро Шраменко й Леся В Гриць Бобренко й Маруся Г Михайло Федорчук й Анна Д Григорій Многогрішний і Наталка 51. «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі в маленькій кімнатоньці сміявся й плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного й дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться!» – писав А Юрій Яновський Б Олександр Довженко В Михайло Коцюбинський Г Микола Хвильовий Д Остап Вишня 14 52. Думка Г. Сковороди, що смерті не боїться «той, в кого совість, як чистий кришталь», стосується характеру та життєвої позиції А Івана Шрама та Івана Брюховецького Б Степана Радченка та Грицька Бобренка В Сави Федорчука та Якима Сомка Г Лавріна Запорожця та Чіпки Варениченка Д Григорія Многогрішного та Василя Кравчини 53. Ознаки постмодернізму відчутні в рядках А «СЕРЦЕ, КИНУТЕ В ЮРБУ, ВИБУХАЄ: – БУ!– БА! – БУ! / Небо повне ірами тріпотіло крилами…» Б «В соняшника були руки і ноги, / Було тіло шорстке і зелене. / Він бігав наввипередки з вітром…» В «Любіть Україну всім серцем своїм / і всіми своїми ділами…» Г «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним…» Д «Де голубів вільготні лети / і бризки райдуги в крилі? /Минуле, озовися, де ти? / Забуті радощі, жалі…» У завданнях 54–57 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених цифрами, доберіть один правильний, на Вашу думку, варіант, позначений буквою. Поставте позначки в таблицях відповідей до завдань у бланку А на перетині відповідних рядків (цифри) і колонок (букви). Усі інші види Вашого запису в бланку А комп’ютерна програма реєструватиме як помилки! Будьте особливо уважні під час заповнення бланка А! Не погіршуйте власноручно свого результату неправильною формою запису відповідей Слова А «Так-то так, приятелю мій, я знаю, що ти не бідний, і, може, справді діти наші любляться, та не випада тепер віддать мені Марисю за твого Миколу...» Б «Одна в мене на світі радість, моя Марусенька! Що Божий день молюсь, щоб вона була щаслива…» В «А нащо нам здалася та волость! Одмірмо пополовині город та пополовині садок, та й годі. Хіба таки самі собі не дамо ради?» Г «І що я без землі? Людський попихач... наймит... А без землі – нема волі... Без неї – все пропало... і моя надія пропала...» Д «Їй-богу, бгате, коли б у мене не жінка та не дочка, то кинув би усяку суєту мирськую та й пішов до вас на Запорожжє!..» Персонаж 1 Мартин Боруля 2 Карпо Кайдаш 3 Чіпка Варениченко 4 Наум Дрот 54. Увідповідніть персонажа твору з його словами. 15 55. Увідповідніть твір із рядками, узятими з нього. Уривок твору А Може, квіти зійдуть – і настане Ще й для мене весела весна… Б І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески… В Що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття… Г Остання в світі казка сидить під образáми. Навшпиньки виглядають жоржини через тин… Д Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. Сніги, сніги, сніги... Назва твору 1 «О панно Інно...» 2 «Блакитна Панна» 3 «Як добре те, що смерті не боюсь я…» 4 «Українське альфреско» Ключові слова А епос, село, батьки і діти Б драма, сватання, кохання В ліро-епос, народ, пустеля Г лірика, кохання, весна Д ліро-епос, народ, конфедерати Назва твору 1 «Кайдашева сім’я» 2 «Наталка Полтавка» 3 «Гайдамаки» 4 «Чари ночі» 56. Увідповідніть назву твору з ключовими словами до нього. Висловлювання А «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» Б «Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, Землі, що є дивовижними джерелами поезії та любові…» В «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» Г «Ліричний герой його твору – демократичний інтелігент, який, незважаючи на стан утоми, знов іде до людей, бо його світогляд не дозволяє стояти осторонь громадських проблем…» Д «Уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…»
Завдання на 22.04.2020
Тема. Повторення
https://www.youtube.com/watch?v=32sG61BWCjw
https://www.youtube.com/watch?v=GdwodkMCt2
Виконати тестові завдання
1. Прочитайте рядки.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка: Це із історичної пісні "Зажурилась Україна"
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
Де уривок з
А історичної пісні
Б соціально-побутової пісні
В балади
Г думи
Д календарно-обрядової пісні
2. Прочитайте рядки.
Ой пушу віночок
На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Це уривок із
А веснянки
Б колядки
В щедрівки
Г купальської пісні
Д жниварської пісні
3. До козацьких пісень належить твір
А «Зажурилась Україна»
Б «Чи не той то хміль…»
В «Ой Морозе, Морозенку»
Г «Ой на горі да женці жнуть»
Д «За Сибіром сонце сходить»
4. Дума як фольклорний жанр має такі ознаки:
А виконання речитативом, ліро-епічний твір переважно героїчного змісту
Б виконання під супровід кобзи чи ліри, наявність фантастичних елементів
В ліричний твір, поділ тексту на три частини, наявність казкових елементів
Г розповідь від першої особи, виконання речитативом, епічний твір
Д виконання під час обряду, діалогічна форма, драматизм
5. Незвичайність і загадковість подій, трагічність у розв’язанні конфлікту, похмурий колорит, метаморфози, діалог, фантастичні елементи — це жанрові ознаки
А історичної пісні
Б соціально-побутової пісні
В календарно-обрядової пісні
Г думи
Д балади
6. Водіння «кози» супроводжує календарно-обрядову пісню
А купальську
Б жниварську
В веснянку
Г колядку
Д щедрівку
7. Прочитайте рядки з народної пісні.
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
В уривку використано
А персоніфікацію
Б паралелізм
В анафору
Г метонімію
Д оксиморон
8. Величають піснями господарів, а за це в жартівливій формі просять винагороду в
А колядках
Б веснянках
В русальних піснях
Г купальських піснях
Д жниварських піснях
9. Марусі Чурай приписують авторство народної пісні
А «Чи не той то хміль…»
Б «Зажурилась Україна»
В «Засвіт встали козаченьки»
Г «Ой Морозе, Морозенку»
Д «Ой весна, весна — днем красна»
10. До найдавніших фольклорних творів належать
А історичні пісні
Б соціально-побутові пісні
В календарно-обрядові пісні
Г балади
Д думи
11. Установіть відповідність.
Художній засіб
Приклад
1 паралелізм
А Нехай тебе турки уб’ють.
Нехай тебе огні спалять,
Нехай тебе звірі з’їдять,
Нехай тебе води втоплять.
2 метонімія
Б Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька — козак зажурився
3 анафора
В Зібрав собі славних хлопців,
— Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
4 риторичне запитання
Г Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити,
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Д Мені з жінкою не возиться;
А тютюн да люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
12. Установіть відповідність.
Назва твору
Мотив
1 «Ой на горі да женці жнуть»
А уславлення людей праці
2 «Зажурилась Україна»
Б захист оборонцями рідної сторони
3 «Чи не тон то хміль…»
В перемога козаків над польською шляхтою
4 «Ой там у полі криниченька…»
Г сум за померлим чумаком
Д спустошення України турецько-татарськими нападниками
1 А;
2 Г;
3 Г;
4 А;
5 Д;
6 Д;
7 Б;
8 А;
9 В;
10 В;
11 1) Б, 2) Г, 3) А 4) В;
12 1) Б, 2) Д, 3) В, 4) Г.
Тестові завдання
1. Укажіть вид народних пісень, що не є календарно-обрядовими.
А Козацькі;
Б жниварські;
В купальські;
Г русальні.
2. Укажіть вид народних пісень, що не є соціально-побутовими.
А Козацькі;
В рекрутські;
В обжинкові;
Г наймитські.
3. Перед походом син просить свою матусеньку:
А не згадувати про нього лихим словом;
Б молитися Богу;
В прийняти Марусеньку як рідну дитину;
Г набрати йому рідної землі в хустинку;
Д благословити на швидке повернення.
4. Що згадуватимуть люди про Морозенка?
А Доброту й щирість; і Б безстрашність у бою;
В відповідальність за доручену справу;
Г думи та пісні на його честь;
Д прагнення допомогти бідним.
5. Яка з наведених ознак не є ознакою народної балади?
А Напружений сюжет;
Б наявність ліричної оцінки;
В використання діалогів, повторів, недомовленості;
Г відсутність оповідача;
Д жанр; віршований ліро-епічний твір.
6. Укажіть ознаку, яка відрізняє думу від пісні.
А Використання епітетів;
Б розгорнутий сюжет;
В психологічний паралелізм;
Г оптимістичний фінал;
Д одна з тем - прославляння героїв національно-визвольної боротьби.
7. Укажіть назву початкової частини народної думи.
А Зав’язка;
Б славослів’я;
В зачин (заспів, заплачка);
Г пролог;
Д експозиція.
8. Укажіть, яке з наведених висловлювань не входить до кола тем історичних пісень.
А Розповідь про мужність козацького війська в битві з татарською ордою;
Б боротьба українського народу проти турецько-татарських завойовників;
В боротьба сил природи в час переходу зими у весну;
Г боротьба проти соціального й національного гніту;
Д розповідь про рух опришків на західноукраїнських землях.
9. Чому Маруся Богуславка не втекла з невільниками?
А Боялася поговору односельчан;
Б боялася, що не приймуть батьки;
В вже потурчилась, побусурменилась;
Г дуже кохала чоловіка турка;
Д не могла залишити сина.
10. Укажіть художньо-виражальний засіб, використаний у рядках твору „Чи не той то хміль“.
Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
А Порівняння;
Б метафора;
В антитеза;
Г гіпербола;
Д алегорія.
11. Установіть відповідність між видом календарно-обрядових пісень і часом їх виконакння.
1 Святвечір
2 Щедрий вечір (Новоліття)
3 під час Зелених свят
4 ранньою весною, коли прилітають з вирію птахи
5 під час збирання врожаю
А гаївки
Б жниварські
В щедрівки
Г русальні
Д колядки
12. Установіть відповідність між засобами поетичного синтаксису, використаними в уривках народних пісень, та їхніми назвами.
1. „А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче...“
2. „Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою... “
3. „Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний... “
4. „Засідаєм при дорозі Ждать подорожнього... “
5. „Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі... “
А анафора
Б антитеза
В тавтологія
Г безсполучниковість
Д риторичне звертання
Запам"ятати жанри творів.
«Слово про похід Ігорів»
Героїчна поема
«Повість минулих літ»
Літопис
«De libertate»
Патріотична лірика
«Всякому місту – звичай і права»
Громадянська лірика
«Бджола та Шершень»
Байка
«Енеїда»
Бурлескно-травестійна поема
«Наталка Полтавка»
П’єса
«Катерина»
Поема
«Кавказ»
Поема
«Сон»(«У всякого своя доля»)
Поема
«І мертвим, і живим…»
Послання
«Заповіт»
Вірш
«Чорна рада»
Історичний роман
«Кайдашева сім’я»
Повість
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Роман
«Мартин Боруля»
Комедія
«Чого являєшся мені у сні?»
Вірш, Інтимна лірика
«Захар Беркут»
Історична повість
«Мойсей»
Поема
«Тіні забутих предків»
Повість
«Intermezzo»
Новела
«Камінний хрест»
Психологічна новел
Valse Mélancolique
Психологічна новела
«Contra spem spero!»
Інтимна лірика
«Лісова пісня»
Драма – феєрія
«Блакитна панна»
Пейзажна лірика
«Чари ночі»
Романс, інтимна лірика
«О слово рідне! Орле скутий!»
Патріотична лірика
«Пам’яті тридцяти»
Вірш-реквієм, поетична епітафія
«О панно Інно»
Інтимна лірика
«Ви знаєте, як липа шелестить..?»
Інтимна лірика
«У теплі дні збирання винограду…”
Сонет
«Я(Романтика)»
Новела
«Любіть Україну»
Патріотична лірика
«Місто»
Інтелектуальний роман Урбаністичний роман
«Майстер корабля»
Автобіографічний роман
«Моя автобіографія»
Усмішка
«Сом»
Усмішка
«Мина Мазайло»
Політична комедія
«Різдво»
Філософська лірика
«Зачарована Десна»
Кіноповість
«Пісня про рушник»
Особиста лірика
«Ти знаєш, що ти – людина?»
Філософська поезія-звертання
«Задивляюсь у твої зіниці…»
Патріотична лірика
«Лебеді материнства»
Ліричний вірш (колискова пісня)
«Наша мова»
Патріотична і філософська лірика
«Модри Камень»
Психологічна новел
«Господи, гніву пречистого»
Медитація (віршова молитва)
«Три зозулі з поклоном»
Новела
«Балада про соняшник»
Модерна балада
«Два кольори»
Інтимна лірика
«Страшні слова, коли вони мовчать»
Філософська лірика
«Маруся Чурай»
Роман у віршах
«Тигролови»
Роман
«Стилет чи стилос?»
Філософська та громадянська лірика
Завдання на 21.04.2020
відеоурок та законспектуйте за вчителем, обов"язково завдання такі будуть на ЗНО https://www.youtube.com/watch?v=dP4BErytQps
Після кожного уроку я даватиму вам завдання на повторення.
Повторення про роди в літературі . Зробіть так, як пропонує вчитель https://www.youtube.com/watch?v=y6iOPqnEciY
Завдання на 01.04.2020
Тема уроку . Василь Голобородько "Наша мова "
1.Ознайомитись із творчістю поета.
2.Прочитати поезію.
.3.Зробити художній аналіз тексту (самостійно, а потім порівняти з поданим аналізом твору,)
Аналіз «Наша мова» Голобородько «Наша мова» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури «Наша мова»: лірика (філософська, патріотична). Тема «Наша мова»: мотив мови як генетичного коду нації; висловлення почуття любові, пошани до рідної мови, яка проспівана у Пісні, записана у Літописі. Ідея «Наша мова»: уславлення ролі мови, її значущості в житті нашого народу; гордості українців за свою мову. Художньо-стильові особливості «Наша мова»: вільний вірш, верлібр (вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими, є необов’язковою однакова кількість наголосів у рядках, одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі ознаки наближають вірш до прози). Він не обмежений римами та не обтяжений складними художніми засобами: тавтологія: «кожне слово нашої мови»; «тож»; епітет: «пісенні слова»; алітерація: повтор приголосних «с», «н» — «проспіване у Пісні». Відмовившись від розділових знаків, поет побудував строфи на анафорі й художньому перенесенні. Вірш «НАША МОВА» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за будовою — складається лише із двох строф, не має багато художніх засобів, поет нічого не нав’язує, не повчає, не застерігає. Автор увесь час ніби повертається до спокійної, чимсь перерваної розмови. Проте твір образний, місткий, з багатоплановим підтекстом, викликає чимало асоціацій. У першій строфі розкривається милозвучність, пісенність української мови, а також її древність. Адже коли не було ще письма, українська мова побутувала в живому спілкуванні, в усній народній творчості, зокрема в піснях. А українські пісні сповнені драматизму, ліризму, душевності. Такими словами розмовляють українці зі своїми побратимами. Мова в усіх її проявах — усна і писемна — уособлює красу, духовність, історію. Мова обслуговує усі сфери життя людини. Цікавою є антитеза «побратими — вороги». Здатність українського народу до побратимства— шляхетна риса, потрібна і сучасним, і майбутнім поколінням. Стародавні пам’ятки української писемної мови — літописи. У них змальовані визначні події, оповідається історія українського народу. Саме тому, напевне, українці мовчать до ворогів словами, записаними в літописі. Вони ще зі сторінок літописів знають, хто їхні вороги і чого вони варті. Отож воліють мовчати. Мовчання іноді промовистіше за слово. Поет вірить, що таке мовчання є, але колись народ скаже своє слово В. Голобородько виходить за рамки проблеми «мова в житті людини», розширюючи її до глобального узагальнення :мова — людина — нація.
Ключові слова: верлібр, розмова душі, строфи побудовані на анафорі та художньому перенесенні, у творі нема розділових знаків.
Домашнє завдання: 1) вивчити поезію ( вона виноситься на ЗНО)
2)уміти робити ідейно- художній аналіз.
Завдання на 31.03.2020
Тема. Життя і творчість В.Стуса. Аналіз поезії "Господи, гніву пречистого..."
Ознайомитись із життєвим і творчим шляхом В. Стуса (за підручником самостійно)
Вивчити поезію напам"ять (за бажанням) "Господи, гніву пречистого...."
Аналіз поезії
Детальний Аналіз «Господи, гніву пречистого...» Стус «Господи, гніву пречистого...» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: філософська лірика. Жанр: вірш-медитація (молитва). Мотив: звернення ліричного героя до Бога із проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу. Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не згубити у тяжких випробуваннях самоідентичності, неповторності своєї долі. Віршовий розмір: дактиль. Римування: перехресне. Художньо-стильові особливості: епітети: «гнів пречистий»; «мале людське життя»; риторичне звертання: «Господи...»; метафори: «вірою тугу розвіюю», «надією довжу його в віки». Примітки: В основу вірша «Господи, гніву пречистого...» покладено канон, запропонований християнським богословом VIII ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання погрібного в Бога». Поезія «ГОСПОДИ, ГНІВУ ПРЕЧИСТОГО...» — це стоїчна поезія, що утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові й матері він бачить духовних провідників, що визначають внутрішнє обличчя людини. Адже для двобою з державою смерті потрібна незаплямована душа. Сила народжується у випробуваннях. Ліричний герой протидіє внутрішній слабкості («тузі»), щоб не зрадити духовному покликанню (бути таким, яким «мати родила»), він сприймає трагічні обставини існування («біду») як спосіб формування внутрішньої сили. Бога — як символ людської совісті, віри в добро і справедливість — Стус згадує доволі часто. Поет звертається до нього в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих запові
Запам"ятати ключові слова та речення із біографії поета та з вірша "Господи,...."
(Це розміщено в Телеграмі)
Ліна Костенко. Поезія "Страшні слова, коли вони мовчать"
Опрацювати творчий шлях поетеси.
Прочитати вдумливо вірш, спробувати проаналізувати самостійно .
Вивчити поезію напам"ять.
ІДЕЙНО- ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІ.Ї
Автор – Ліна Костенко Рік написання: 1977. Збірка: «Над берегами вічної ріки». Тема: слово в житті людини, сутність поезії. Ідея — показати силу слова: «Людині бійся душу ошукать». У творі Ліна Костенко говорить про те, що слова, ніби згустки, увібрали в себе радощі й болі людей. Чутлива душа поета не тільки вловлює енергію сказаного, а й дивиться на слова з побожним страхом, адже впевнена, що поетові треба пам’ятати про свою відповідальність за кожен свій рядок і за кожне слово. Вид лірики: філософська. Жанр “Страшні слова, коли вони мовчать”: ліричний вірш. Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм. Провідний мотив твору: роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії. Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією. Перша строфа твору — це одне складнопідрядне речення, у якому кожне підрядне речення посилює звучання головного. Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві. Римування – перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись (абаб): Віршовий розмір – вірш написано п’ятистопним ямбом із пірихієм. Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги. “Страшні слова, коли вони мовчать” художні засоби: епітети: «страшні слова», «безсмертний дотик»; метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мутився, болів» оживлюють, олюднюють слова; анафора: у першій строфі другий і третій рядки починаються словом «коли*, яке підкреслює й пояснює оксиморон «слова мовчать»; антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і різноманітність світу, і його повторюваність, узагальнюючи словами «Усе було», і підводять до висновку: «Поезія — це завжди неповторність». У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення слова в житті суспільства й кожної людини. Поетеса впевнена, що митці, як ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття.
Що не зрозуміло, запитуйте, я буду відповідати.
-------------------------------------------------------------Завдання на 08.04.2020
Тема.Історико--фольклорна основа історичного роману у віршах " Маруся Чурай"
ПРОЧИТАТИ РОМАН У ВІРШАХ " МАРУСЯ ЧУРАЙ"
Подаю критику за романом. Головну думку запишіть у зошит. Запам"ятайте назви розділів роману.
Історично-фольклорна основа твору
Маруся Чурай — напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.
Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні.
Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт встали козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.
Вона була вродливою дівчиною — стрункою, чорнявою, кароокою, з косою до колін. До неї залицялося багато парубків, особливо упадав за нею Іван Іскра (за деякими даними, син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці). Але Чураївна любила іншого — Григорія Бобренка… А втім, усі колізії долі дівчини, які доносять М.Дерегус. до нас народні перекази, докладно змальовано в романі Маруся Чурай Л. Костенко.
Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблювали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж най-панорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вдалося змалювати саме Л. Костенко.
Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста.
Проблематика й композиція
Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко).
За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, працюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.
Серед порушених у творі проблем:
• таїна, сила й незбагненна, часто безжальна логіка любові;
• фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесеного й приземленого в людському житті;
• доля як наслідок вибору між цими цінностями;
• шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зрада як шлях до загибелі;
• творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;
• славна й трагічна боротьба народу за свою державність
Така широка проблематика роману й зумовила необхідність ускладненої, «багатоярусної» композиції. В основі твору — дві наскрізні взаємопов’язані сюжетні лінії: доля Марусі й доля України. Вони прочитуються не лише в конкретно-історичній площині, а й у понадчасовій: Маруся — неповторна, одухотворена, творча особистість, яку намагається поглинути дріб’язковий, егоїстичний, безжальний буденний світ; Україна — сильна й прекрасна країна, яка протягом століть прагне здобути свободу, державність, але цьому заважають інтриги сусідів і підступність своїх перевертнів.
Композиція твору струнка: роман складається з дев’яти розділів, розвиток подій — лінійний, ускладнений ретроспекціями (спогади Марусі). Кожен фрагмент твору стає доповненням великого полотна й водночас не руйнує цілісності.
Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть далі. Тут започатковані головні сюжетні лінії й проблеми, починається досить активне розкриття характерів.
Головне завдання другого розділу «Полтавський полк виходить на зорі» І створенні панорамного образу українського народу, який воює за свою волю. Полтавський полк, що вирушає в похід, — наскрізний образний мотив романі” Третій розділ «Сповідь» подано у формі спогадів (внутрішніх моножііі, потоку почуттів) головної героїні. Тут найповніше розкрито її душу. Зі спогадів Марусі дізнаємося иоо істооію її нещасливого кохання, яку подано на титюкп
Третій розділ «Сповідь» подано у формі спогадів (внутрішніх монологів, потоку почуттів) головної героїні. Тут найповніше розкрито її душу. Зі спогадів Марусі дізнаємося про історію її нещасливого кохання, яку подано на широкому етнографічно-побутовому тлі полтавського життя XVII ст.
Четвертий розділ «Гінець до гетьмана» розширює просторові межі твору. Бачимо вже не тільки Полтаву, а й більшу частину України. Значну увагу авторка приділяє образу Богдана Хмельницького, який постає мудрим, виваженим політичним і військовим діячем — творцем української держави.
У п’ятому розділі «Страта» сюжет максимально драматизовано. Такий хід, здається, доречнішим був би аж перед фіналом твору. Однак авторка знаходить можливості зберігати емоційне, психологічне напруження на всіх етапах оповіді.
Шостий розділ «Проща» знову виводить читача з власне полтавського на всеукраїнський обшир. Мандрівний дяк, з яким подорожує Маруся, робить споглядання рідного краю осмисленим. «Проща» є своєрідним інтелектуальним центром роману, бо тут відбувається осягнення історії України, проблем її існування.
Останні три розділи — «Дідова балка», «Облога Полтави», «Весна, і смерть, і світле воскресіння» — поєднані одним сюжетним стрижнем — облогою Полтави польським військом. Зосередження на цих подіях умотивовує жанрову специфіку роману як історичного. У цих розділах також продовжується й завершується розробка основних характерів.
Художнє втілення основних проблем
Як і більшість творів Л. Костенко, роман побудо вано на різкій антитезі, контрасті високого й низького, матеріального й духовного. Такий визначальний конфлікт «Марусі Чурай».
Для українця того часу основним був осілий, селянський спосіб життя. У цьому сенсі цілком типовий образ — Бобренчиха, яка закопалася в землю, «як кріт». Маруся ж з її духовним буттям, моральним максималізмом — рідкісний виняток у цьому прагматичному, приземленому світі.
Точно каже Грицева мати: Марусине серце «горде і трудне». Трудне — бо не визнає компромісів, відкидає напівпочуття, мучиться самотою, прагнучи справжності й повноти в усьому, у коханні — передусім. Але «нещасливе щастя» Марусі в тому, що її «горде і трудне» серце, не питаючись розуму, вибрало саме Гриця Бобренка. У почутті любові є якась ірраціональна стихія, що самовладно полонить людину.
На відміну від Марусі Гриць — якраз типова, звичайна людина. Його душа розчахнута, роздвоєна між небом і землею, духовним поривом і практичним розрахунком. Більшість людей переживає таку ж роздвоєність, як і Гриць. Тут найголовніше — зробити правильний вибір, щоб не занапастити себе. Гриць робить вибір хибний — слабодухо дозволяє затягнути себе в болото буденщини, а відтак утрачає лицарську гідність, щирість, красу, окриленість душі (козацькі чесноти) — усе те, за що Маруся, напевне, й покохала його. ж
Думаючи у візниці про свою непросту любов, Маруся знаходить вельми точні слова, які пояснюють першопричину їхньої трагедії:
Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі.
Дивовижно перегукуються ці колізії з епохою, у яку авторка створювала роман.
Ліна Костенко підкреслює: Маруся й Гриць представляють дві протилежні життєнастанови, два полярні типи людей. Цільність характеру, краса душі Марусі виростають із гармонійних стосунків її батьків. А роздвоєність Грицевої душі — це, вочевидь, продовження життєвої поразки його батька — запорозького козака Бобренка, що «став домашніх хоругв хорунжим» й опинився під п’ятою своєї вічно незадоволеної дружини. Від життєвого вибору людини залежить і характер її смерті. Марусин батько загинув як хоробрий козак — страшною, мученицькою, але славною смертю, про його героїчну загибель співають кобзарі, а батько Гриця згинув, як і жив (потонув у річці). Та й Гриць прийняв зовсім не козацьку смерть. Отже, людина — єдина потенційно вільна істота на землі, У будь-яку епоху, лри будь-яких обставинах вона може вибирати свій шлях.
Авторка зовсім не приховує складності проблеми: за будь-який вибір доводиться платити. Такі люди, як Гордій Чурай, Маруся, вибирають шлях правди, честі, совісті й тому бідують, а часто й гинуть у неправедному світі, але здобувають славу. Такі ж люди, як Гриць, намагаються поєднати непоєднанне, постійно скочуються до компромісів із сумлінням і зрештою стають на дорогу зради.
Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації, саме завдяки тому, що Маруся — піснярка, поетеса:
Коли в похід виходила батава, —
її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі’, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
Так Л. Костенко показує роль митця в історії, у долі народу, Батьківщини. Завдяки своєму талантові проста дівчина з Полтави стала душею України. Адже пісенним словом виражала сутність свого часу, окрилювала людей.
Не випадково ставленням до пісні персонажі роману виявляють рівень своєї духовності. Так, полтавські міщани здебільшого розмежовують пісню та її творця. Це свідчить, що митець залишається незрозумілим і приреченим на самотність. Натомість на захист Чураївни та пісні як єдиного цілого стають духовні побратими Марусі — Іван Іскра, Лесько Черкес і сам Богдан Хмельницький.
Коли Маруся усвідомила зраду коханого, вона відмовилася жити. Аби заглушити нестерпний душевний біль, дівчина шукала фізичної смерті, натомість смерть знайшла Гриця. Від цього біль переріс усі межі й ніби викинув Марусю в інший світ. Не випадково на суді вона мовчить — її зовсім байдуже суєтне життя, вона-на самоті із собою, зі своїм болем, єдиний порятунок од якого — смерть.
Та не такий фінал судився дівчині, попереду її чекало очищення й воскресіння, Вельми важливий у структурі роману розділ «Проща». Поховавши матір, Маруся йде на прощу до Києво-Печерської лаври. Перед її очима постає виснажена безперервними війнами українська земля, на якій «споконвіку скрізь лилася кров>, Співпереживання людського болю очищає душу від болю особистого, примушує вирватися зі смертного кола мовчання, самоти.
Як наслідок — з’являється життєрадісна яснота й «усміхненість» діда Галерника (розділ «Дідова Балка»). Цьому «самітникові і химернику» будь-яку лиху годину допомагали переживати презирство до смерті й зневага до ворога. Галерник -яскраве уособлення мудрої, життєрадісної, завзятої, невмирущої української душі Тема нездоланності, підготовлена розповіддю про химерного мешканця Дідової Балки, продовжується і в розділі восьмому — «Облога Полтави». Над долею Полтави і над долею Марусі Чурай нависає одне й те ж питання: бути чи не бути? І якщо Марусине життя згасає, то Полтаві, Україні — таки всупереч усьому бути! Адже знову оживає Дідова Балка, увесь сплюндрований край.
В останньому розділі вічний колообіг, нескінченність життя демонструє картина весняного пробудження природи. Маруся відчуває подих цього мінливого й невичерпного, прекрасного й трагічного, неповторного, як пісня, як музика, життя. З її піснями полтавський полк знову вирушає в похід. Триває боротьба за волю України, і пісня Марусі Чурай теж стає часткою цієї боротьби, часткою душі народу.
Домашнє завдання: дочитати обов"язково роман.
Завдання на 14.04.2020
Переглянути відеоурок, щоб краще запам"ятати.
https://www.youtube.com/watch?v=vCHCKcLRONA
Перевірте себе.
ЗАПИТАННЯ №1
Історична подія, яка лягла в основу твору
Перша світова війна
визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького
Революція 1905 року
ЗАПИТАННЯ №2
Фольклорною основою твору стала
пісня “Засвіт встали козаченьки”
пісня “Віють вітри, віють буйні”
балада “Ой не ходи, Грицю...”
ЗАПИТАННЯ №3
Жанр роману “Маруся Чурай”
психологічний роман
історичний роман у віршах
урбаністичний роман
соціально – психологічний роман у віршах
ЗАПИТАННЯ №4
В уста якого героя автор вкладає своє ставлення до українського народу?
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми пишем кров’ю на своїй землі
Іван Іскра
Гриць Бобренко
Мартин Пушкар
мандрівний дяк
ЗАПИТАННЯ №5
Установіть відповідність між характеристикою та образом
1
Гриць
2
Галя
3
Іван
4
Маруся
А
Такі пухкі у неї оченята,
коса білява, куца і товста.
Як реп’яшки зелені оченята
І пишно закопилені уста
Б
На матір схожа, тільки трохи вища
Ті ж самі очі і така ж коса.
- Ну, от скажіте, людоньки, навіщо
такій …. та така краса?
В
Він був інакший. Щирими очима
так дивився приязно на світ.
Це, …..,що, була твоя личина?
Яку ж ти душу приховав під спід?
Г
А слово скаже – з пам’яті не викинеш.
А більш мовчить, не щедрий на слова.
Таке обличчя, зразу і не звикнеш,-
різке, як меч. Тонке, як тятива.
ЗАПИТАННЯ №6
Установіть відповідність між героєм та цитатою
1
Маруся
2
Галя Вишняківна
3
мати Марусі
4
мати Гриця
5
Іван Іскра
6
Гриць Бобренко
А
Вона у нього розум відіймила,
але було це не тепер, колись.
А як вона була йому немила,
то хто ж його присилує:женись!
Б
Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз
Плювати в неї – гріх тяжкий , не можна.
В
Ото за те й судити мене треба
Всі кари світу будуть замалі.
Моя любов чолом сягала неба
А він ходив ногами по землі.
Г
Тобі дано і вірити, й кохати.
А що мені? Які мені куші?
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше жить – на дві душі.
Д
У церкву підем. Піп нас обвінчає.
Весілля справим. Пушкаря позвем.
Як не полюбиш. В мене вистачає
на двох любові. Якось проживем.
Е
Сидиш, мовчиш,ні за холодну воду.
Тече повітка. Хата занехаяна.
Підмокло сіно. Поламався віз.
Все просить рук. Усе кричить хазяїна.
І грошей, грошей треба позаріз.
Пропоную вам перевірити свої знання з літератури. Це корисно.
https://www.youtube.com/watch?v=1eKEtnjDDm4
Д/З. Виконати тестові завдання за 2017 р. Ви повинні знати всі програмові тексти творів.
Завдання на15.04.2020
Якщо не знаєте відповіді на питання, запишіть питання в зошит разом із відповіддю.
Переглянути https://www.youtube.com/watch?v=AeEWgWMFymg
https://www.youtube.com/watch?v=5u1a9MfVgsU
https://www.youtube.com/watch?v=gr2YSI-VfEc
Д/З. Повторити жанри творів, які виносяться на ЗНО.