ГУРТОК "Юний стрілець" Планування на ДН.
ГУРТОК "Юний стрілець" Планування на ДН.
16.03 Виконання Вправ ВПС -1, 2 Підручник §2, YouTube Змагання в стрільбі
23.03 Будова гранат Підручник §3
04.04 Виконання Врави №3 (метання на дальність) Підручник § 4, 5
11.04 Виконання Врави №3 (метання на влучність) Підручник § 4,5
18.04 Виконання Врави №3 (метання на дальність) Підручник §4,5
25.04 Організація змагань зі стрільби Підручник § 1,2
04.05 Організація змагань зі стрільби Підручник § 1,2
11.05 Стрілецька зброя www.tneu.edu.ua › opp › wor... Види стрілецької зброї
18.05 Стрілецька зброя Сухопутних військ ЗСУ. www.pinterest.com › pin Оснащення Сухопутних військ України — Вікіпедія (With ...
Дата: 13-15.05 2020 Навчально-польові заняття.
ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА. Тема: Озброєння та бойова техніка військової частини(підрозділу). Ознайомитись з матеріалом викладеним нижче.
Тема: Дії солдата у складі бойових груп, відділення. Опрацювати § 6-13, стор. 37 – 94.
Переглянути :
Основні питання підготовки:
1. Дії солдата в обороні.
Вибір вогневої позиції, її інженерне обладнання та маскування.
Ведення спостереження.
Дії з початком вогневої підготовки, відбиття атаки танків і піхоти.
Способи боротьби з авіацією противника.
Дії під час застосування зброї масового ураження.
2. Дії солдата у наступі.
Висування на рубіж атаки, атака з подоланням мінно - вибухових та інших інженерних перешкод.
Подолання ділянки місцевості з радіоактивним зараженням.
Поняття про дії розвідувального дозору.
Дії дозорних під час огляду місцевості та місцевих предметів, загороджень, мостів, різних перешкод.
Дії в засаді.
Бойові порядки та їх використання під час руху.
ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА:
Тема: Правила стрільби. Загальні поняття про балістику. Опрацювати § 1-2, стор. 7-37.
Частина матеріалу - дивись нижче.
ДОМЕДИЧНА ПІДГОТОВКА. Тема: Домедична підготовка в умовах бойових дій(тактична медицина).
Алгоритм з надання домедичної допомоги у секторі обстрілу.
Переведення пораненого в положення на боці (животі).
Зупинка кровотечі з ран шиї, тулуба, кінцівок.
Зупинка кровотечі з ран верхньої та нижньої кінцівки кінцівок (взаємодопомога).
Зупинка кровотечі за допомогою спеціальних джгутів (самодопомога).
Алгоритм з надання домедичної допомоги у секторі укриття.
Первинний огляд пораненого, визначення ознак життя.
Переведення в стабільне положення.
Накладання пов’язки на грудну клітку, голову, живіт. Накладання джгута на кінцівки.
Зупинка кровотечі з рани тулуба за допомогою гемостатичних засобів (само- та взаємодопомога).
Зупинка кровотечі з рани кінцівки за допомогою спеціальних перев’язувальних пакетів (само-та взаємодопомога).
В ітернеті матеріал викладений у вигляді презентацій
- тактична медицина march
- vseosvita.ua › library › prezen...
Влучність стрільби визначається точністю співпадіння середньої точкипопадань (СТП) з наміченою точкою на цілі (контрольна точка, або нормальнеположення СТП) і величиною розсіювання. Стрільба признається влучною, якщоСТП відхиляється від наміченої точки на цілі не більш ніж на половину тисячної дальності стрільби, а розсіювання не перевищує табличних норм. На влучністьстрільби великий вплив надає вміння того, хто стріляє точно визначати дальності доцілі, враховувати вплив метеорологічних умов, правильно визначати вихідні установки (вибирати приціл і точку прицілювання), швидко і правильновиготовлятися до стрільби, готувати до застосування зброю і боєприпаси. Надійсність вогню із стрілецької зброї впливає стійкість при стрільбі, яка досягаєтьсявисокою витривалістю і натренованістю особового складу. 5.1. Положення для стрільби зі стрілецької зброї При ведені вогню зі стрілецької зброї є основними положеннями для стрільби: лежачи, з коліна та стоячи. Більш ефективний вогонь зі найбільш стійкихположень лежачи та з коліна Положення для стрільби лежачи:а – утримання автомата лівою рукою за цівку; б – утримання автомата лівою рукою за магазин Положення для стрільби: а – з коліна; б - стоячи При веденні вогню лежачи з руки автомат необхідно утримувати лівою рукою за магазин або ложе. Лікті при цьому повинні бути поставлені приблизно наширину плечей, а кут, що утворюється плечем та передпліччям лівої руки, повиненбути близький до прямого. Відхилення зброї від цілі треба усувати зміною положення корпусу, зберігаючи при цьому положення ліктів і прикладку зброї. Так,якщо зброя відхилилася ліворуч або праворуч від цілі, то корпус необхідно
перемістити відповідно ліворуч або праворуч. При відхиленні зброї вгору або внизкорпус подається відповідно вперед або назад. При стрільбі з упору (з окопу) висота упору (глибина окопу) повинна забезпечувати збереження правильного приготування до бою. Високий упор(глибокий окоп) викликає відхилення СТП вгору, а низький упор (дрібний окоп),навпаки, відхилює СТП вниз; влучність стрільби у будьякому випадку погіршується.Якщо упором служить твердий матеріал (дерево, камінь, мерзлий грунт), то пристрільбі зброю потрібно класти на долонь лівої руки, в іншому випадку кулівідхилятимуться вгору. При стрільбі з коліна найбільш доцільно, щоб голень лівої ноги стояла вертикально, стегна правої і лівої ніг складали кут трохи менше прямого, а тулуброзташовувався н п'яті правої ноги. Лікоть правої руки повинен бути піднятий дорівня плеча, а лікоть лівої руки спиратися на м'яку частину коліна. При стрільбі стоячи і на ходу з короткою зупинкою необхідно обернутися впівоберта праворуч по відношенню до цілі, так щоб ноги знаходилися на лініїплечей, а тяжкість тіла рівномірно розподілялась на обидві ноги. Корпус декількаподається вперед. Лікоть лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат(якщо автомат утримується за магазин), а лікоть правої руки припіднятий на висотуплеча. При стрільбі з кулемета з сошок велике значення має положення рук кулеметника. Кистю лівої руки кулемет береться знизу за виступ або в обхват шийкиприкладу і притискається до плеча, а кистю правої руки слід обхватити рукоятку. Влучність стрільби залежить від правильного спуску курка і міцногоутримання автоматичної зброї під час черги. Курок спускається плавно, одночасноіз притаєнням дихання. При утриманні зброї не допускається надмірна напруга або розслаблення м'язів стріляючого. Стрільба на ходу ведеться навскид або з прикладом, прижатим до боку. 5.2. Стрільба по нерухомим цілям та цілям, що з'являються із стрілецької зброї Прийоми і правила стрільби по нерухомим цілям, та тим що, з'являються, восновному однакові. Але стрільба по цілям, що з'являються, має свої особливості іпотребує більш ретельної підготовки навчаємого. Прицілювання повинно завждибути точним, а спуск курка плавним. Приціл і точка прицілювання обираються виходячі з дальності стрільби ірозміра цілі, з таким рахунком, щоб СТП була як можна ближче до центру цілі. При стрільбі по цілях невеликого розміру на дальності до 400 м вогонь ведеться з прицілом 4 або П, за точку прицілювання береться середина серединанижнього обріза цілі. При стільбі по крупних цілях і по цілях на дальностях понад400 м вогонь ведеться з прицілом, що відповідає визначеної дальності стрільби, а за точку прицілювання береться центр цілі. Завжди при стрільбі необхідно враховувати поправки на вплив зовнішніх умов. Вогонь ведеться одиночними пострілами або чергами залежно відхарактеру цілі. 5.3. Стрільба по що рухаються цілях зі стрілецької зброї Швидкості руху цілей на полі бою можуть бути різними: піхоти від 1,5 до Зм/с (510 км/год); автомобілів, бронетранспортерів і танків від 3 до 10 м/с (1040 км/год); переправних засобів на водяній перешкоді до 3 м/с; вертолетів від 0 до50 м/с, швидкопід’ємність у землі до 10 м/с. Напрямок руху цілі визначається курсовим кутом цілі (кут між напрямоком
руху цілі і напрямком на стріляючого). Розрізняють наступні напрямоки руху цілі Напрямок руху цілі відносно стріляючого: афронтальний; бфланговий; вкосий фланговий (кут 60120°), фронтальний (кут 030°), косий (кут 3060°). Якщопри стрільбі по цілі, що рухається під гострим кутом до площини стрільби, ствол зброї направити в центр цілі і зробити постріл, то за час польоту кулі цільпереміститься вперед і убік і куля пройде позаду цілі. Таким чином, основною особливістю стрільби по рухомим цілям єнеобхідність визначення дальності до цілі і врахування випередження, тобтонеобхідність визначення тії точки, в якій по розрахунках куля повинна зустрітися зрухомою ціллю. Величина випередження по боковому напрямку (Уб) і величинавипередження по дальності (Уд) залежать від швидкості руху цілі (Vц), польотногочасу кулі (tп) і коефіцієнта курсового кута цілі (К) (табл. 10). Величина поправки розраховується по формулі У=Vц tп К. Таблиця 10. Значення коефіцієнта курсового кута (К) Курсовий кут, град Величина К Курсовий кут, град Величина К 0(180) 10(170) 15(165) 25(155) 0 0,2 0,3 0,4 30(150) 45(135) 60(120) 90 0,5 0,7 0,9 1 Випередження по боковому напрямку буде найбільшим, а по дальностінайменшим при фланговому руху цілі. Приклад.На відстані 600 м від ручного кулемета спостерігається піхотапротивника що рухається під кутом 90°. Визначити величину Уб і Уд. Рішення: 1. З основної таблиці (додаток 3 Керівництва по 5,45 мм автоматуі ручному кулемету Калашникова) знаходимо tп= 0,93 с. 2. Vц=3 м/с (ціль, що біжить).3. По табл. 10 знаходимо К= 1.4. Уб=3х 0,93X1=3 м.Уд=0, тому що дальність до цілі практично не змінюється. При стрільбі зі стрілецької зброї бокове випередження враховується винесенням точки прицілювання в бік руху цілей або установкою цілика (боковогобарабанчика). Для визначення випередження у фігурах цілі необхідно величину
випередження в метрах поділити на ширину (довжину) цілі; відлік випередження уфігурах робиться від середини цілі. При стрільбі з кулемета (снайперської гвинтівки) випередження може бути вирахуване в тисячних і взяте в поділках цілика (шкали бокових поправок). Ведення вогню при цьому полегшується тим, що точка прицілюваннявибирається на самій цілі. Для розрахунку випередження в тисячних требавеличину лінійного випередження помножити на 1000 і розділити на відстань до цілі(по формулі тисячній). Наприклад, при стрільбі з ручного кулемета на дальність 600 м по фігурі,що біжить, (Vц=3 м/с, К=1) лінійне випередження складає 3 м або (3X1000) : 600=5 тисячних (005), тобто три поділки цілика. Якщо ціль рухається праворуч, ціликвстановлюється праворуч на три поділки, тобто при прицілюванні ствол будевинесений вперед по руху цілі; якщо ціль рухається ліворуч, цілик переводитьсяліворуч. З перевіреною на практиці точністю при стрільбі із стрілецької зброї по фігурах, що рухаються, (Vц=3 м/с) на дальності до 600 м при фланговому русі цілі(K=1) можна користуватись правилом «випередження дорівнює прицілу» (уфігурах цілі). Якщо ціль (мотоцикліст, бронетранспортер і т. і.) переміщається ізшвидкістю 20 км/год (6 м/с), то випередження при фланговому русі береться удвічібільше. При косому русі цілі бокове випередження буде тим менше, чим меншекурсовий кут цілі. У бойовій обстановці той, хто стріляє не може точно визначити курсовий кут цілі. Тому при косому русі цілі випередження необхідно брати в два рази менше, ніж при фланговому. При стрільбі по що рухаються цілях при боковому вітрі необхідно розрахувати випередження на рух цілі, визначити поправку на вітер і сумарнупоправку напрямку. Для визначення сумарної поправки напрямку при стрільбі ізстрілецької зброї необхідно: ● якщо вітер дує назустріч руху цілі скласти випередження і поправку навітер. Точка прицілювання в цьому випадку виноситься в ту сторону, кудирухається ціль; ● якщо вітер попутний руху цілі взяти різницю між випередженням іпоправкою на вітер. Точка прицілювання виноситься у бік, звідки дує вітер,якщо поправка на вітер більше величини випередження, або у бік руху цілі, якщо величина випередження більше поправки на вітер. Вогонь по що рухаються цілях ведеться способом супроводження абоспособом очікування цілі (вогневого нападу). Спосіб супроводження цілі полягає у тому, що стрілець (навідник), узявшинеобхідне випередження, переміщає ствол зброї (лінію прицілювання) увідповідності швидкості руху цілі і відкриває вогонь при найсприятливішомуположенні зброї по відношенню до цілі. Вогонь ведеться короткими чергами. При діях в обороні і засідці вогонь ведеться способом очікування цілі. На шляху передбачуваного руху цілі обирають декілька рубежів або місцевихпредметів і визначають по ним вихідні установки приціл і точку прицілювання зурахуванням поправки на боковий вітер. Вогонь по цілі відкривають в момент їїпідходу до наміченого рубежу.
. ОСНОВИ БАЛІСТИКИ
Питання для обговорення
1.Внутрішнюбалістику, що займається дослідженням руху снаряда в каналі ствола
2.Зовнішня балістика - рух тіл в повітряному і безповітряному просторі під дією тільки зовнішніх сил.
3.Термінальна балістика вивчає дію снаряду на перешкоду.
Короткі відомості з внутрішньої балістики Внутрішня балістика це наука, яка займається вивченням процесів, яківідбуваються при пострілі, і особливо при русі кулі (снаряду) по каналу ствола. Пострілом називається викидання кулі (гранати) із каналу ствола зброїенергією газів, які утворюються при згорянні порохового заряду. При пострілі зі стрілецької зброї відбуваються такі явища: ● від удару бійка по капсулю патрона, досланого у патронник, вибухаєударний склад капсуля та утворюється форс полум’я, яке через отвіру дні гільзи проникає до порохового заряду та підпалює його; ● при згоранні порохового заряду створюється велика кількість газів,утворюється у каналі ствола великий тиск на дно кулі , на стінкигільзи, а також на стінки ствола; ● в наслідок чого куля починає рух уперед та врізається у нарізи, обертається по них та переміщується по каналу ствола з постійноюшвидкістю, що збільшується, та викидається зі ствола по напрямку осіканалу ствола; ● тиск газів на дно та стінки гільзи викликає рух зброї назад;● від тиску газів на стінки гільзи і ствола проходить їх розтягнення(деформування) і гільза щільно притискається до патроннику, тимсамим не дає прориватися пороховим газам у сторону затвору;● разом із цим при пострілі відбувається коливальний рух ствола тайого нагрів;● розпечені гази та частинки пороху, що не згоріли, витікаючи зі стволуза кулею при зустрічі с повітрям породжують полум'я та ударну хвилю.Постріл складний термо та газодинамічний процес, під час якого дужешвидко майже миттєво, здійснюється перетворення пороху у теплову, а потім умеханічну енергію порохових газів, які приводять у рух кулю та зброю. Постріл із зброї характеризується :● тривалістю пострілу (r=0,001 0,005с);● тиском порохових газів (Р=4500.105н/м2);● температурою газів (Т=35002000);● початковою швидкістю кулі (V = 700,1000 м/с);Ро тиск форсування; Рм найбільший (максимальний) тиск; Ркі Vк тискгазів та швидкість кулі у момент кінця горіння пороху; Рді Vд тиск газів та швидкість
кулі у момент вильоту її з каналу ствола; Vм найбільша (максимальна) швидкістькулі; Pатм, який дорівнює атмосферному; 0,I, II, III періоди пострілу. мал.1 Постріл та його періодиПри пострілі розрізняють чотири послідовних періоди (мал.1) Попередній періодпродовжується від початку горіння порохового зарядудо початку руху кулі (снаряду). Під час цього періоду у каналі ствола утворюється тиск газів (тиск форсування), який необхідний для того, щоби зсунути кулю з місця і подолати опір її оболонки врізанню у нарізи. Він досягає 250500 кг/см2. Перший (основний) періодпродовжується від початку руху кулі домоменту повного згорання порохового заряду. У началі періоду за кульний об’ємчерез малу швидкість кулі збільшується повільніше, ніж відбувається приток газів,тому тиск різко збільшується і досягає найбільшого значення Рм, коли куляпроходить у стволі шлях Lм=410 клб. Другий періодпродовжується від моменту повного згорання пороховогозаряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Стиснуті і нагріті гази продовжуютьздійснювати тиск на кулю. Дульний тиск складає Рд≈1/3 Рм у знарядь та Рд1/5Рм устрілецької зброї. У короткоствольної зброї (наприклад, у пістолетів) другий періодпрактично відсутній, через те, що куля вилітає зі зброї раніше, ніж згорає пороховийзаряд. Третій період(період післядії порохових газів) продовжується від моментувильоту кулі з каналу ствола до моменту закінчення дії порохових газів на кулю. Напротязі цього періоду порохові гази, які рухаються зі швидкістю 12002000 м/с,продовжують впливати на кулю та надають їй додаткову швидкість. Найбільшої(максимальної) швидкості куля досягає у кінці третього періоду на відстані декількохдесятків сантиметрів для стрілецької зброї та 510 м для гармат. Початкова швидкість кулі_ швидкість руху кулі у дульного зрізі ствола.За початкову швидкість приймається умовна швидкість, котра трохи більша дульної та менше максимальної. Величина початкової швидкості кулі вказується у таблицях стрільби та в бойових характеристиках зброї. При збільшенні початкової швидкостікулі, збільшується дальність польоту кулі, дальність прямого пострілу, вбивча та пробивна дія кулі, а також зменшується дія зовнішніх умов на політ кулі. Віддачею зброї(мал..2) називається рух зброї (ствола) назад під часпострілу. Кутом вильоту кулі називається кут між напрямком осі каналу ствола допострілу та її напрямком у момент вильоту кулі (снаряду).
6,28R/ 6000 = 1/ 955R, або приблизно 1/1000R Відносна помилка, яка виходить при округленні, рівна 4,5% або приблизно5%, тобто тисячна на 5% менше поділки кутоміра. У практиці цією помилкою нехтують. Кут в одну тисячну відповідає дуга, що дорівнює на відстані 1000 м 1 м (1000 м : 1000), 500 м 0,5 м (500 м : 1000) і т.д. Мал. 3 Тисячна Таблиця 7. Запис і вимова тисячної Кут (поділка кутоміра) Запис Вимова 1 10 73 100 106 173 215 1740 3000 001 010 073 100 106 173 215 1740 3000 Нуль нуль один Нуль десять Нуль сімдесят три Один нуль Один нуль шість Один сімдесят три Два п’ятнадцять Сімнадцять сорок Тридцять нуль Між довжиною дугиВ, на яку спирається центральний кутУ, і радіусом цієїдугиДіснує наступна залежність:Д У=В1000. (деД дальність до цілі,Укутовийрозмір, В лінійний розмір (цілі, предмету, 1000 постійна велічина) Виходячи з цього можна вивести формули для вирішення трьох типівзадач: визначення дальності, лінійного розміру (цілі, предмету) та їх кутовогорозміру за формулами Д= В 1000/У, В= ДУ/1000, У= В 1000/Д Приклад 1. Визначити дальність до цілі, якщо вона розташована білятелеграфного стовба висотою 6 м, а стовб спостерігається під кутом 003. Рішення. Д= (6X1000): 3=2000 м. Приклад 2. Визначити довжину траншеї, якщо вона спостерігається підкутом 010, а дальність до неї 3100 м. Рішення: В= (3100X10) : 1000=31 м. Приклад 3. Визначити поправку на перевищення цілі, якщо цільрозташована вище вогневої позиції на 10 м, а дальність до цілі 5000 м. Рішення: У= (10X1000) : 5000=2 (двом поділкам кутоміра або 002).
Визначення дальностей. Для призначення вихідних настанов для стрільби необхідно визначити дальність до цілі. Виходячи з дальності призначається приціл, розраховуються всіпоправки на вплив зовнішніх факторів (вітер, температура, атмосферний тиск та
інш.) та призначається точка прицілювання. Існують декілька способів визначення дальності: окомірним; по відрізкахмісцевості; по ступеню видимості і явній величині цілей (предметів); по кутовій ілінійній величині предмету (цілі); вночі порівнянням дальності польоту ракет, траскуль при стрільбі з певним прицілом, з дальністю до цілі; за часом (Т, с) між спалахом і звуком посрілу по формулі Д=340Т, де 340швидкість розповсюдженнязвуку м/с; по далекомірним шкалам прицілів (приладів); по кроючій величині мушки іпрорізу прицілу; безпосередньо виміром (кроками, по спідометру машини і ін.), задопомогою спеціалізованих далекоміров. Щоб швидко і точно визначати дальність,треба запам'ятати величини і розміри основних місцевих предметів . Кутова величина вимірюється за допомогою бінокля, сітки прицілу аболінійки Необхідно запам'ятати, що кутова величина предмету, віддаленого від окаспостерігача на вільно витягнуту руку вперед (точніше на 50 см), буде: великого пальця (товщина 25 мм) 050; вказівного пальця (20 мм) 0-40; мізинця (15 мм) 0-30; олівця (круглого) 0-16; сірникової коробки: по довжині 100; по ширині 0--75; по висоті 030. За допомогою далекомірної шкали прицілу (мал.4), дальність до цілі визначається накладенням дальномірної шкали на ціль, так щоб ціль знаходиласьміж суцільною горизонтальною лінією і одним з верхніх горизонтальних штрихів. Цифра над цим штрихом означає дальність до цілі при висоті цілі 2,7 м. Якщовисота цілі менше (більше) 2,7 м, необхідно з дальності, визначеної за шкалою,відняти або надати поправку. На всіх дальностях понад 800 м поправкаприймається рівної 200 м, якщо висота цілі відрізняється від 2,7 м не більш ніж на0,5 м, і 300 м, якщо вона відрізняється від 2,7 м більш ні на 0,5 м. .
Визначення відстані до цілі за допомогою далекомірної шкали оптичного прицілу
Приклад 1. Танк висотою 3 м поміщається між суцільною лінієюдалекомірної шкали і горизонтальним штрихом верхньої пунктирної лінії з цифрою14. Різниця у висоті 0,3 м (3 2,7), т.ч. не більше 0,5 м. Отже, поправка дорівнює 200 м. Дальність до цілі буде 1600 м (1400+200).
Приклад 2. БТР висотою 2 м поміщається між суцільною лінієюдалекомірної шкали і горизонтальним штрихом верхньої пунктирної лінії з цифрою10 Різниця у висоті 0,7 м (2,7 2), т.ч. більше 0,5 м. Отже, поправка дорівнює 300 м. Дальність до цілі буде 700 м Траєкторія. Форми траєкторії і їх практичне значення Траєкторія балістична крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі упольоті. мал. 5 Траєкторія та її елементи Точка вильоту центр дульного зрізу ствола. Горизонт зброї горизонтальна площина, яка проходить через точкувильоту. Лінія підвищення це пряма , котра є продовженням осі каналу стволанаведеної зброї.
Кут підвищення кут між лінією підвищення та горизонтом зброї. Лінія кидання пряма лінія, котра являється продовженням осі каналу ствола у момент вильоту кулі. Кут вильоту кут між лінією підвищення та лінією кидання. Точка падіння точка перетину траєкторії з горизонтом зброї. Кут падіння кут між дотичною до траєкторії у точці падіння з горизонтом зброї. Вершина траєкторії найвища точка траєкторії. Висота траєкторії найкоротша відстань від вершини траєкторії догоризонту зброї. Точка прицілювання це точка на цілі або поза нею, у котру наведеназброя. Лінія прицілювання пряма лінія, яка проходить від ока стрілка, крізь середину прорізу прицілу та вершину мушки у точку прицілювання. Кут прицілювання кут укладений між лінією підвищення та лінією прицілювання. Кут місця цілі кут, заключний між лінією прицілювання та горизонтом зброї. Прицільна дальність (Дп) відстань від точки вильоту до перетинутраєкторії з лінією прицілювання. Перевищення траєкторії над лінією прицілювання найкоротша відстаньвід любої точки траєкторії до лінії прицілювання. Точка зустрічі точка перетину траєкторії з поверхнею землі (ціль). Кут зустрічі кут, заключний між дотичною до траєкторії та дотичною до поверхні цілі в точки зустрічі (. Від 0 до 90 градусів). Повна горизонтальна дальність (х) відстань від точки вильоту до точкипадіння. Висхідна(та що восходить) гілка частина траєкторії від точки вильоту довершини траєкторії. Спадна (нисходящая) гілка частина траєкторії від вершини траєкторії доточки падіння. Форма траєкторії залежить від кута підвищення. Зі збільшенням кутапідвищення висота траєкторії та повна горизонтальна дальність зростає але допевного значення. При подальшому збільшені кута підвищення висота траєкторіїпродовжує збільшуватись а повна горизонтальна дальність починає зменшуватись Кут найбільшої дальності, настільні, навесні та спряжені траєкторії мал. 6 Форми траєкторії Кутом найбільшої дальності називається, кут підвищення, при якому повнагоризонтальна дальність польоту кулі (гранати) стає найбільшою. Настільна траєкторія це траєкторія, яка утворюється при кутахпідвищення, менших кута найбільшої дальності. Навісна траєкторія це траєкторія, яка утворюється при кутах підвищення,
більших кута найбільшої дальності. Спряжена траєкторія це траєкторія, яка має однакову горизонтальнудальність при різних кутах підвищення. При стрільбі зі стрілецької зброї та гранатометів використовуються лише настільні траєкторії. Чім більш настільна траєкторія, тим на більшої відстані цільможе бути уражена з однією установкою прицілу. Настильність траєкторії впливає на величину дальності прямого пострілу,прикритого, мертвого та простору, що вражається. Прямий постріл Прямий постріл це постріл при якому висота траєкторії непіднімається над лінією прицілювання вище цілі на всій своїй довжині. В межах дальності прямого пострілу в напружений момент бою стрільба може вестись без зміни установки прицілу (вестися з постійним прицілом), прицьому точка прицілювання по висоті, як правило, вибирається по нижньому краюцілі. Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі та настильностітраєкторії. Чим вище ціль та чим найстильніше траєкторія, тим більше дальністьпрямого пострілу, та тим самим на більшій відстані ціль може бути уражена з однієїустановки прицілу.
Прикритий, мертвий та вражаємий простір Прикритий простір це простір за укриттям, який не пробивається кулею,
від його гребеня до точки зустрічі. Мертвий (що не уражається) простір це частина прикритого простору,на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії. Вражаємий простір (глибина вражаємого простору) це відстань намісцевості, протягом якого низходяща ветвь траєкторії не перевищує висоти цілі. Прикритий та мертвий простір необхідно вміло вимовляти для захисту відвогню противника.
Вплив умов стрільби на політ кулі (снаряда) Табличні дані траєкторії польоту кулі (снаряда) відповідають нормальнимумовам стрільби. За нормальні метеорологічні умови прийнято: атмосферний тиск750 мм ртутного стовба, температура повітря плюс 15° С, вітер відсутній, відносна вологість 50%. Всяка зміна умов викликає зміни траєкторії порівнянню з табличнимиданими. Особливо великий вплив на політ кулі здійснює вітер і температура повітря. Боковий вітер відхилює кулю (снаряд) вбік. Вітер зліва відхилює кулюправоруч, вітер справа ліворуч. При підвищенні температури густина повітрязменшується, внаслідок цього збільшується дальність польоту кулі (снаряда).Навпаки, зі зниженням температури дальність польоту кулі зменшується. Під час стрільби при боковому вітрі необхідно виносити точку прицілювання в ту сторону, звідки дує вітер, при пониженні температури приціл необхідно збільшувати, а при підвищенні зменшувати.
Для визначення поправки на боковий вітер, що дує зі швидкістю 4 м/с, при стрільбі зі стрілецької зброї можна користуватись таким мнемонічним правилом: “Вітер кулю так відносить, як від прицілу два відкинути”, це правилодійсне при веденні вогню зі зброї під патрон калібру 7,62 мм зразка 1943 року(автомат АМК, кулемет РПК).
При стрільбі зі зброї під патрон калібру 5,45 мм (автомат АК74, кулемет РПК 74), 7,62 мм ,(кулемет ПК, ПКТ, снайперська гвинтівка СВД) правило слідуюче“Вітер кулю так відносить, як від прицілу два відкинути таподілити на два” При користуванні цим правилом необхідно враховувати те, щопоправка розраховується в фігурах цілі, ширина якої дорівнює 0,5 метра тобто церостова фігура мішень N 8 Так, поправка у фігурах цілі при стрільбі на дальностях 300 700 м розраховується за формулою: (Пр - 2) : 2.
Наприклад: вогонь ведеться з АК74,дальність до цілі 600 м; поправка складатиме: (6 - 2) : 2=2 фігури; поправка у тисячних при стрільбі на дальностях від 300 до 1000 м розраховується за формулою: Пр : 3. Наприклад: вогонь ведеться з РПК74,дальність стрільби 800 м; поправка складатиме 8:3—3 тисячних (0-03). При вітрі, що має швидкість більше або менше 4 м/с, поправка збільшується або зменшується в два рази. При вітрі, що дує під гострим кутом донапрямку стрільби, береться половина поправки.
Озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ
1. Тема : Озброєння та бойова техніка підрозділів Сухопутних військ. “ Захист Вітчизни ” Розділ 3
2. ОЗБРОЄННЯ і ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА механізованих(танкових) підрозділів
3. БМП-1БМП-1 бойова вага - 13 т; екіпаж - 3 чол.; десант - 8 чол.; озброєння: - гармата -73 мм; - кулемет ПКТ -7,62 мм; - ПУ ПТКР -9П135М; боєкомплект : - до гармати - 40 постр.; - до кулемета ПКТ - 2000 постр.; - до ПТКР - 4 од.; максимальна швидкість: - по шосе - 65 км/г; - на плаву - 7 км/г; - запас ходу по шосе - 600км.
4. БМП-2БМП-2 Бойова вага – 14 т; - екіпаж – 4 чол.; - десант - 7 чол.; Озброєння: - гармата – 30 мм; - кулемет ПКТ – 7,62 мм; - ПУ ПТКР – 1; Боєкомплект: - до гармати – 500 постр.; - до кулемету – 2000 постр.; - ПТКР – 4 од.; Максимальна швидкість: - по шосе – 65 км/год; - на плаву – 7 км/год.
5. БТР - 80БТР - 80 Бойова вага - 13,6 т; екіпаж - 3 чол.; десант - 7 чол.; озброєння: - кулемет КПВТ - 14,5 мм; - кулемет ПКТ - 7,62 мм; боєкомплект : - до кулемета КПВТ - 500; - до кулемета ПКТ - 2000; потужність двигуна - 260 кс; максимальна швидкість: - по шосе - 80 км/г; - на плаву - 10 км/г; запас ходу: - по шосе - 600км; - на плаву -12 годин.
6. АК МАК М патрон - 7,62мм; вага - 3,6 кг; довжина з багнетом - 1089 мм; початкова швидкість кулі - 715 м/с; темп стрільби - 600 п/хв.; бойова швидкострільність - 40–100 п/хв.; прицільна дальність - 1000 м; дальність прямого пострілу по ростовій фігурі- 525 м; місткість магазину - 30 набоїв; убивча дальність - 1500м.
7. РПК -74РПК -74 патрон - 5.45 х 39; вага кулемета : - без магазину - 4.7 кг; - з магазином на 45 набоїв - 5.46 кг; довжина кулемета - 1060 мм; початкова швидкість кулі - 960 м/с; темп стрільби -600 п/хв.; бойова швидкострільність -150 п/хв.; прицільна дальність -1000 м; дальність прямого пострілу по ростовій фігурі - 640 м; обслуга -1 чол.
8. ПКМС ПКМС калібр -7.62 мм; вага кулемета -15.1 кг; довжина кулемета -1173 мм; довжина ствола - 658 мм; кількість нарізів - 4; початкова швидкість кулі - 825 м/с; темп стрільби - 650 п/хв.; бойова швидкострільність - 250 п/хв.; прицільна дальність - 1500 м; місткість стрічки - 100,200,250 набоїв; обслуга - 2 чоловіка.
9. Найменування 9мм. ПМ. Призначення Ур. пр-ка на кор. відстанях. Калібр 9мм. Боєкомплект 24 Дальність пр.. пострілу 50м. Початкова швидкість 315 м/сек. Маса зразка 0,73 кг. Маса патрону 10 г. Маса кулі 6.1 Пробивна дія кулі -- Темп стрільби -- Бойова скорострільність 30 п/хв. Ємкість магазину 8 ПМ
10. Патрон - 5,45 х 39; Вага - 3,6 кг; довжина з багнетом- 1089 мм; початкова швидкість кулі - 900 м/с; темп стрільби - 600 п/хв.; бойова швидкострільність - 40–100 п/хв.; прицільна дальність- 1000 м; дальність прямого пострілу по ростовій фігурі- 625 м; місткість магазину- 30 набоїв. АК-74, АКС
11. СВД СВД патрон - 7.62 х 54; вага : без магазину - 3.7 кг; з магазином - 4.52 кг; довжина - 1370 мм; кількість нарізів - 4; початкова швидкість кулі - 830 м/с; режим вогню-одиночний; темп стрільби -30 п/хв.; прицільна дальність : − оптичний приціл -1300 м; − відкритий приціл -1200 м; дальність прямого пострілу - 640 м; місткість магазину - 10 набоїв.
12. калібр - 40 мм; тип гранати - ПГ-7ВЛ(ВР); вага гранати - 2 (2,2) кг; бронепробивність - до 750 мм; максимальна швидкість гранати - 300 м/с; довжина - 960 мм; бойова швидкострільність - 4−6 п/хв.; прицільна дальність - 500 м; дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м - 330 м; вага гранатомета - 6,3 кг; обслуга - 2 чол. РПГ-7
13. Т-64Б Бойова вага - 42400 кг Екіпаж - 3 чол. Озброєння:гармата з гладким стволом – 1х125 мм кулемет зенітний НСВТ – 1х12,7 мм Потужність двигуна – 700 кс Запас ходу по шосе – 500 км Боєкомплект: до гармати – 36 (з них 4 ПТРК) снарядів до кулемету НСВТ– 300 набоїв до кулемету ПКТ – 2000 набоїв гранат Ф-1 – 10 од. сигнальних ракет – 12 од. димових гранатометів “Туча”– 8 .
14. Т- 84 “Оплот”
15. Т-80 з БОЄКОМПЛЕКТОМ Т- 80
16. Бойова вага : кг 46000 Зарядження гармати автоматичне Екіпаж : чол. 3 Тип дальноміру лазерний Озброєння: 1. гармата з гладким стволом-ПУ 2. зенітний кулемет НСВТ 3. кулемет ПКТ • 1х125мм • 1х12,7мм • 1х7,62мм • Димових гранатометів до системи “Туча”: од. • 8 • Швидкострільність гармати: п/хв • 7-8 • Потужність двигуна: к.с. • 1250 • Дальність стрільби ракетою: м • 100-5000 • Максимальна швидкість: км/год • 70 • Ймовірність ураження ракетою в ціль типу “танк”: 1. з місця 2. з ходу • 0,8 • 0,7 • Запас ходу по шоссе: км • 480 • Боєкомплект : 1. до гармати: постр. 2. до кулемету НСВТ: набоїв • 45(з них 5 ракет) • 450 • 1250 • Глибина водяної перешкоди, що може подолати: м • 5 Тактико-технічні характеристики Т-80
17. Т- 72-120
18. Наймен ування (марка) зразка Призначення Радіус розльот у вбивчих осколкі в, м Маса спорядж еної гранати, кг Час горіння запальн ика, с Дальні сть середн я кидка, м Принале жність Ф-1 ураження живої сили 200 0,60 3,2 - 4,2 35 - 45 бронеоб”є кти, у підрозділ ах РГД - 5 ураження живої сили 25 0,31 3,2 - 4,2 40 - 50 у підрозділ ах РГ - 42 ураження живої сили 25 0,420 3,2 - 4,2 30 - 40 у підрозділ ах РКГ - 3 Е ураження броньованої техніки, - 1,07 - 15 - 20 у підрозділ ах Ручні осколкові гранати
19. •Постріл : ВОГ 17, маса пострілу -0.35 кг, початкова швидкість - 185 м/сек Темпи стрільби : мінімальним – 50-100 пострілів за хвилину; максимальним —350—400 пострілів за хвилину. Подача пострілів при стрільбі виконується з коробки ємкістю 29 постр, споряджених у ланкову стрічку. Безупинне ведення вогню до 300 пострілів. Прицільна дальність стрільби з гранатомета - 1700 м. Радіус суцільної поразки убійними уламками гранати - не менш 7 м. Маса гранатомета із станком і прицілом - 31 кг; гранатомета (без станка) —18 кг; станка —12 кг; прицілу без системи освітлення —1 кг; коробки з пострілами—14,5 кг; (АГС-17) •30-мм автоматичний гранатомет призначений для поразки живої сили і вогневих засобів супротивника, розташованих поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за природними складками місцевості (у лощинах, ярах, на зворотних схилах висот).
20. ПТКР 9К11 «Фагот» Бойова частина кумулятивна Пробивна здатність, мм 550 Дальність стрільби, м максимальна 2500 мінімальна 70 Калібр ракети, мм 120 Середня швидкість ракети, м/сек 180 Призначений для ураження броньованих цілей, а також легких польових споруд та вогневих точок. Комплекс має напівавтоматичну командну систему управління з передачею команд по дротах. Склад комплексу: - пускова установка з підйомним та поворотним механізмами точного наведення, направляючі для установки ракети та апаратура управління. - керована ракета в герметичному транспортно- пусковому контейнері. В ПТРК "Фагот-М" на пускову установку встановлюється тепловізійний прилад спостереження і прицілювання, який працює за власним тепловим випромінюванням об'єкту.
21. Калібр: 73 мм Вага гранатомету: ствола с прицілом- 47,6 кг; треножного станка: 12 кг; колісного станка - 15,9 кг Довжина ствола: 850 мм Довжина пострілу: 670 мм Довжина гранатомету: 2100 мм Початкова швидкість гранати: 435 м/с Бронепробиваймість: пострілу ПГ-9В - 300 мм; пострілу ПГ-9ВС - 400 мм Максимальна дальність стрільби: 1300 м Швидкострільність : 5-6 пострілів/хв. Розрахунок : 4 військовослужбовця. СПГ-9М “КОПЬЕ”
22. Призначений для поразки повітряних цілей, що низько летять, на зустрічних та догонних курсах в умовах природних (фонових) та штучних теплових перешкод. Застосовується проти штурмовиків, тактичних бомбардувальників та вертольотів. Знаходиться на озброєнні підрозділів ППО, Сухопутних військ та як індивідуальний засіб боротьби з повітряним противником. Тип комплексу зенітно-ракетний Дальність ураження, м мінімальна 500 максимальна 5200 Висота ураження, м мінімальна 10 максимальна 3500 Максимальна швидкість цілі, м/сек на зустрічних курсах 360 - 420 на догонних курсах до 320 Імовірність ураження цілі 0,2 - 0,4 Час розгортання у бойовий стан, сек 13 Боєкомплект, ракет 2 ПЗРК “ІГЛА”
23. Підрозділи артилерії:Підрозділи артилерії: призначаються для ураження: ( засобів ядерного і хімічного нападу противника; ( артилерії; ( протитанкових засобів; ( живої сили і вогневих засобів в опорних пунктах і вузлах оборони на передньому краю і в глибині; ( засобів протиповітряної оборони і радіоелектронної боротьби; ( пунктів управління і інших об'єктів.
24. САМОХІДНА ГАУБИЦА 2С1 «ГВОЗДИКА»САМОХІДНА ГАУБИЦА 2С1 «ГВОЗДИКА» Калібр – 122 мм Дальність стрільби – 15200 м Початкова швидкість стрільби – 740 м/с Швидкострільність – 4-6 пост/хв. Боєкомплект – 80 снарядів Час переведення у бойовий стан - 1 хв. Обслуга – 4 чол. Вага – 15300 кг Вага снаряду – 21,8 кг Максимальна швидкість – 60 км/год
25. САМОХІДНА ГАУБИЦА 2С3 «АКАЦІЯ»САМОХІДНА ГАУБИЦА 2С3 «АКАЦІЯ» Калібр – 152 мм Дальність стрільби: •максимальна - 17400 м •активно-реактивним снарядом – 20300 м Швидкострільність – 3 постр./хв. Боєкомплект – 60 снарядів Час переведення у бойовий стан – 3,5 хв Обслуга – 4 чол Вага – 27500 кг Вага снаряду – 43,56 кг Максимальна швидкість – 60 км/год.
26. РЕАКТИВНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГОРЕАКТИВНА СИСТЕМА ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ БМ-21 «ГРАД»ВОГНЮ БМ-21 «ГРАД» Час переведення у бойовий стан - 2 хв Обслуга – 6 чол Вага: системи – 13700 кг ракети – 66 кг Максимальна швидкість – 80 км/год Калібр – 122 мм Кількість направляючих - 40од Дальність стрільби: •мінімальна – 1500 м •максимальна – 20700 м Швидкострільність – 1 залп 20 сек Боєкомплект – 120 ракет
27. Протитанкові підрозділи: призначаються: для боротьби з броньованими цілями противника (танками, БМП, БТР, броньованими машинами)
28. ПРОТИТАНКОВИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС ПРОТИТАНКОВИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС 9К113 «КОНКУРС»9К113 «КОНКУРС» Бойова вага – 7200 кг Дальність стрільби: •мінімальна – 75 м •максимальна – 4000м Швідкострільність – 3-4 постр/хв Товщина броні, що може пробити –560мм Боєкомплект – 15 ракет Кількість направляючих – 5 База – БРДМ-2 Максимальна швидкість руху: •по шосе – 95 км/год •на плаву – 10 км/год Запас ходу: •по шосе – 750 км •на плаву – 12 год
29. 100-мм ПРОТИТАНКОВА ГАРМАТ100-мм ПРОТИТАНКОВА ГАРМАТА МТ-12МТ-12 ««РАПІРА»РАПІРА» Вага гармати – 3100 кг Дальність стрільби: •ефективна – 1880 м •максимальна – 8200 м Швидкострільність: – 6 постр./хв Кут пострілу: •горизонтальний - 54 градуси •вертикальний – від -6 до +20 Товщина броні, що може пробити – 500 мм Час необхідний на переведення у бойовий стан – 1 хв Боєкомплект снарядів – 80 од
30. ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКІЗЕНІТНИЙ РАКЕТНО-АРТИЛЕРІЙСЬКІ ПІДРОЗДІЛИПІДРОЗДІЛИ ( підрозділи протиповітряної оборони)( підрозділи протиповітряної оборони) призначаються: ( організації та ведення розвідки повітряного противника і видачі про нього інформації підрозділам бригади; ( відбиття ударів літаків, вертольотів; ( знищення повітряних десантів противника під час прольоту.
31. ЗЕНІТНА ГАРМАТНА САМОХІДНАЗЕНІТНА ГАРМАТНА САМОХІДНА УСТАНОВКА ЗСУ-23-4 «ШИЛКА»УСТАНОВКА ЗСУ-23-4 «ШИЛКА» Дальність ураження: •мінімальна – 10 м •максимальна – 2500 м по наземній цілі – 2000 м Висота ураження: •мінімальна – 10 м •максимальна – 1500м Імовірність ураження – 0,3 Максимальна швидкість цілі, що може обстріляти – 450 м/сек Максимальна швидкість пересування – 50 км/год Запас ходу – 500 км Боєкомплект – 2000 од Час розгортання у бойовий стан - 5хв
32. ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКСЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС 9К 37 «СТРІЛА-10»9К 37 «СТРІЛА-10» Дальність ураження: •мінімальна – 800 м •максимальна – 5000 м Висота ураження: •мінімальна – 250 м •максимальна – 3500 м Імовірність ураження – 0,6 Максимальна швидкість цілі, що може обстріляти – 420 м/сек Максимальна швидкість пересування – 50 км/год Запас ходу – 500 км Час розгортання у бойовий стан – 5 хв Боєкомплект ракет – 4 одиниці
33. ПЕРЕНОСНИЙ ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙПЕРЕНОСНИЙ ЗЕНІТНИЙ РАКЕТНИЙ КОМПЛЕКС «ІГЛА»КОМПЛЕКС «ІГЛА» Дальність ураження: •мінімальна – 300 м •максимальна – 4500 м Висота ураження: •мінімальна – 15 м •максимальна – 3500 м Імовірність ураження – 0,2-0,4 Максимальна швидкість цілі, яку можна обстріляти – 300 м/сек Час розгортання у бойовий стан – 15 сек Боєкомплект ракет -2
34. Інженерні підрозділи: призначаються для забезпечення бойових дій механізованих (танкових) підрозділів.
35. Можливості інженерно-саперної роти, щодо виконання завдань (за 10-12 годин) Підготувати та утримувати шляхів руху - до 60 км Влаштувати мостових переходів: - через перешкоди до 18 м. - 1 за 5 хв - через перешкоди до 40 м. - 1 за 40-60 хв Встановити протитанкових мінних полів: - вручну – 0,5-0,6 км - засобами механізації – 3-4 км Встановити протипіхотних мінних полів до 3 км Влаштувати проходів у мінних полях противника - 2 Влаштувати проходів у завалах з темпом 0,3 км/год
36. УРАЛ-4320 -4 одиниці, кероване мінне поле (КМП-2) -3 комплекти, кероване мінне поле (КМП-3) - 3 комплекти Загороджувачі ГМЗ-3 одиниці, УРАЛ-4320-6 одиниць з причепами Механізований міст ТММ-3-1 комплект, мостоукладчик МТУ-20-1 одиниця, інженерна машина розгородження ІМР-1 одиниця, шляхопрокладач БАТ-2-1 одиниця, Установка розмінування УР-77 – 1 одиниця Техніка інженерно – саперної роти
37. Можливості інженерно-технічної роти, щодо виконання завдань (за 10-12 годин) відрити траншей і ходів сполучень - 5-6 км обладнати окопів для техніки - 20-30 шт. обладнати сховищ та бліндажів до 40 шт. обладнати пункт водозабезпечення - 1
38. Техніка інженерно – технічної роти УРАЛ-4320 -2 одиниці, КВС-А-1 комплект, КВС-У-1 комплект, полкова землерийна машина ПЗМ-2-2 одиниці, МДК-3-1 одиниця, екскаватори ЄОВ-4421-1 одиниця ЗІЛ-131-2 одиниці, електростанції ЕСБ-8І-1 комплект, кран автомобільний-2 одиниці, станція фільтрувальна (ВФС-10)- 1комплект, КМТ-7-3 одиниці, КМТ-8-15 одиниць, КрАЗ -255(260)-5 одиниць з причепами
Дата: 06.04.2020р. ПІДГОТОВКА ДО НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВИХ ЗБОРІВ Повторити матеріал: Тактична підготовка, Вогнева підготовка, Домедична підготовка. Переглянути презентацію: Озброєння та військова техніка військової частини
Дата: 16,23,30.03.2020р. Опрацювати: Розділ - Домедична допомога Теми 1,2,3
Тема 1. Базова підтримка життя
Учень (учениця): знає алгоритм дій з постраждалим без свідомості
володіє основними правилами проведення реанімації.
знає порядок проведення реанімації.
володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів
вміє проводити непрямий масаж серця і штучне дихання
знає правила користування автоматичним зовнішнім дефібрилятором.
вміє розмістити постраждалого без свідомості у відновлювальну позицію
Ціннісний компонент дотримується правил безпеки під час реанімаційних заходів.
Зміст навчального матеріалу: Алгоритм дій при раптовій зупинці серця. Основні правила та порядок проведення реанімації. Звільнення дихальних шляхів від сторонніх предметів – западання язика, нижньої щелепи, слизу, води тощо – та відкриття верхніх дихальних шляхів (підняти підборіддя та висунути нижню щелепу) Штучне дихання – його різновиди, методика та техніка проведення штучної вентиляції легенів.
Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцево-судинної системи, методика його виконання.
Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятору. Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками.
Тема 2. Контроль кровотечі Учень (учениця):
знає: види кровотеч; основні принципи невідкладної допомоги
дотримується правил особистої безпеки
знає алгоритм дій при кровотечі
вміє розпізнати кровотечу, що загрожує життю
розуміє важливість негайної реакції на кровотечу, що загрожує життю
знає способи зупинки кровотечі
застосовує прямий тиск на рану
володіє технікою накладання турнікета на верхні та нижні кінцівки.
вміє проводити тампонування рани
володіє методами виносу та переміщення поранених
Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при кровотечах.
Зміст навчального матеріалу: Види кровотеч. Неконтрольована кровотеча найбільш поширена причина серед попереджуваних смертей після травматичного ушкодження. Алгоритм дій при кровотечі. Техніка застосування прямого тиску на рану. Техніка накладання турнікета на верхні та нижні кінцівки. Техніка тампонування рани. Техніка накладання давлячої пов’язки. Техніка виносу поранених.
Тема 3. Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій
Учень (учениця): розуміє особливості та відмінності надання допомоги в цивільних і тактичних умовах.
розрізняє етапи надання допомоги в умовах бойових дій.
дотримується плану дій під час надання допомоги під активним вогнем супротивника.
вміє розпізнати ознаки кровотечі, що загрожує життю.
володіє методами виносу та переміщення поранених та вміє зупинити кровотечу, що загрожує життю, на етапі надання допомоги під активним вогнем противника.
знає алгоритм дій на етапі допомоги в зоні тактичних умов.
володіє технікою зупинки кровотеч, що загрожують життю.
володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів
вміє проводити повний огляд грудної клітки та використовувати оклюзійні наклейки.
вміє розпізнати ознаки напруженого пневмотораксу.
розуміє необхідність виявлення та зупинки інших зовнішніх кровотеч.
вміє розпізнати дві головні ознаки геморагічного шоку в пораненого.
володіє технікою накладання шин та застосування жорсткого щитка при травмі ока.
визначає необхідність прийому набору пігулок для пораненого.
розуміє необхідність заходів з попередження гіпотермії.
вміє розпізнати ознаки черепно-мозкової травми.
розуміє важливість заповнення документації пораненого та підготовки до евакуації.
Зміст навчального матеріалу: Вступ до курсу тактичної медицини. Причини попереджуваних смертей при бойовій травмі. Етапи надання домедичної допомоги
Надання допомоги на етапі під вогнем (CUF, Care Under Fire)
План дій на етапі під вогнем. Техніка виносу пораненого з небезпечної зони
Ознаки життєзагрозливої зовнішньої кровотечі. Застосування турнікетів для кінцівок. Само- і взаємодопомога
Надання домедичної допомоги в зоні тактичних умов (TFC, Tactical Field Care)
Послідовність дій за алгоритмом «MARCH». Загальні причини зміни стану свідомості.
Зупинка кровотеч, що загрожують життю. Принцип тампонування ран. Використання рекомендованих гемостатичних засобів. Використання компресійної пов’язки. Прямий тиск на рану
Відновлення та забезпечення прохідності дихальних шляхів. Виведення нижньої щелепи. Безпечне введення носового (назофарингеального) повітроводу. Визначення показань до проведення екстреного відновлення прохідності дихальних шляхів з допомогою хірургічного втручання (крікотиреотомії)
Проникаючі поранення грудей. Огляд грудної клітки. Використання герметизуючих (оклюзійних) наклейок. Поранення легень. Напружений пневмоторакс
Повний огляд пораненого, зупинка всіх інших видів зовнішніх кровотеч. Тактично значущі ознаки шоку в поранених
Надання домедичної допомоги при переломах, опіках, відмороженнях, проникаючому пораненні ока. Накладання шин. Застосування жорсткого щитка при травмі ока. Загальновійськовий набір пігулок
Попередження гіпотермії та виявлення ознак черепно-мозкової травми
Підготовка до евакуації. Документація.
ВІДЕО: ЮТУБ-Тактична медицина MARCH