8 Українська література

  1. Зробити вибірковий конспект біографії автора:

2. Записати в зошити визначення :

Фантастична повість.

Фантастика відрізняється від казкового вимислу тим, що в центрі уваги опиняється приховане, те, що важко піддається поясненню, але потенційно можливе явище чи подія. Властиве цьому жанру узагальнення дозволяє розвивати актуальні для конкретного історичного часу теми: стан духовного світу сучасних людей, прогрес і його наслідки для людства, проблеми адаптації особистості в соціумі, майбутнє планети в умовах активного втручання людини в закони природи. У сюжеті фантастичної повісті часто використовуються парадоксальні гіпотези і версії, що представляють надприродне як реальність. Звідси багатоплановість сюжетних ліній, зсув часу, перенесення дії в простір, що відкривається за межами земних вимірів. Зміст фантастичної повісті є не просто захоплюючим оповіданням про незвідане, а спробою визначити місце людини у світі, про який він знає ще менше, ніж про себе самому.



3. Прочитати "Хто зважиться - вогняним наречеться"

Наступні завдання:

  1. Переписати визначення понять:

Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей

Іронія – приховане кепкування, уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму

Сатира – різке осміювання, критика всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється у перебільшено смішному вигляді

Сарказм – глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про що він говорить. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії

Ґротеск – художній засіб, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, переплетінні реального з фантастичним

Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ.

Читаємо біографію та твори :

На печі

Самійленко Володимир

(Українська патріотична дума)


Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,

Але завше я був патріотом, —

За Вкраїну мою, чи то вдень, чи вночі,

Моє серце сповнялось клопотом.


Бо та піч — не чужа, українська то піч,

І думки надиха мені рідні;

То мій Луг дорогий. Запорозька то Січ,

Тільки в форми прибрались вигідні.


Наші предки колись задля краю свого

Труд важкий підіймали на плечі;

Я ж умію тепер боронити його

І служити, не злазячи з печі.


Еволюція значна зайшла від часів,

Як батьки боронились війною, —

Замість куль і шабель у нових діячів

Стало слово гаряче за зброю.


Може, зброя така оборонить наш край,

Але з нею прекепська робота:

Ще підслухає слово якесь поліцай

І в холодну завдасть патріота.


Та мене почуття обов'язків своїх

Потягає служити народу;

Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх,

Я знайшов собі добру методу.


Так нехай же працюють словами й пером

Ті, що мають дві шкури в запасі...

І, розваживши так, я віддався цілком

Праці тій, що єдина на часі.


На таємних думках та на мріях палких

Я роботу народну обмежу;

Та зате ж для добра земляків дорогих

Я без мрій і хвилини не влежу.


І у мріях скликаю численні полки

З тих, що стати за край свій охочі,

Слово ж маю на те, щоб ховати думки,

Якщо зраджують їх мої очі.


До письменства я кличу, — звичайно, в думках,

Щоб світило над нашою ніччю,

Хоч, на жаль, мати книжку народну в руках

Я признав небезпечною річчю.


О країно моя! я зв'язав свій язик,

Щоб кохати безпечно ідею;

Але в грудях не можу я здержати крик

У годину твого ювілею.


"Ще стоїть Україна! Не вмерла вона

І вмирати не має охоти.

Кожна піч українська — фортеця міцна,

Там на чатах лежать патріоти".


Слава ж нам! бо коли б дух народу погас,

Не стерпівши свого лихоліття,

То по йому хоч зо два примірники з нас

Дочекають нового століття.


Слава нам! хоч би вмерла Вкраїна колись,

Її слід буде легко шукати:

А щоб краще навік ті сліди збереглись,

Буде зроблено з нас препарати.


28 жовтня 1898 р.


Сміливий чоловік

Самійленко Володимир

Я дуже сміливий: я не боюсь нікого

Слабого;

За правду битися готов я до загину

З-за тину.

Недавно я почав писать у всі газети

Памфлети.

Я лаю сміло в них, не жалуючи шкури,

Турнюри.

Я сміло всім кажу, що нам пора усім старатись

Навчатись.

Що навіть темному народу просвітиться

Годиться.

Оце я помістив новий трактат чималий

В журналі.

Там я доказую, що ми живем неладно —

Докладно.

Що вже нездатний той, що нам дійшовсь

у спадок,

Порядок.

Я так сказав: "Тепер потрібне нам, панове,

Щось нове..."

В трактаті тім я говорив хоча не ясно,

Та красно,

І сміливо я підписав під оним

Псевдонім.


14 листопада 1886


Діяч

Самійленко Володимир

Я працюю ввесь вік для народу

(Якщо маю вигоду).

Полягти я для його готовий

(На перині пуховій).

Я — підпора громадського ладу

(Поки маю я владу).

Людям силу даю тільки певним

(Небожатам і кревним).

Всіх караю лихих і нечистих

(Ворогів особистих).

Я митець на закони державні

(Переписую давні).

Для проектів меткі в мене руки

(Без помоги науки).

На війні ж я сміліший за Ґонту

(Тільки б далі від фронту...).


Невдячний кінь

Самійленко Володимир

Хто в воза Коней запряга,

То гречно їх не просить.

Та добрий пан сказав, що вже

Того порядку досить.


І, загнуздавши раз коня,

Він став питати в його:

— Чи вас у корінь запрягти,

Чи з боку — і з якого?


Коштовні віжки почепить

Чи з простої сириці?

У голу руку взять батіг

Чи брати й рукавиці?


Та, мабуть, Кінь невдячний був,

А то й дурненький, може,

Бо на ласкаві ці слова

Він одповів негоже:


— Язик ваш любо так бринить,

Як добрії цимбали,

Але було б мене спитать,

Як ще не загнуздали.


Я знаю — віжки всі цупкі,

Чи з шовку, чи з ременю.

Батіг усякий дошкуля,

Як вам попався в жменю.


Та й ще скажу: як чортвіть-що

Я тут возити маю,

То краще б я не запрягавсь

Ні в корінь, ані скраю.



До 24 квітня:

1) Прочитати біогрфію Остапа Вишні



2) Переписати визначення:

У́смішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

Прочитати статтю:

3. Прочитати усмішки ( "Сом", "Відкриття охоти", "Як варити суп з дикої качки?", "Бекас",

скласти по 3 запитання до кожного твору.

До 22 травня!!!

1) Олег Чорногуз , знайомство з біографією.

2) Читаємо "Як поводитися в кіно", "Як вибрати ім*я".

3) Письмо проаналізувати "веселі поради" від Чорногуза. Як ви хї зрозуміли? Сподобалися вони вам, чи ні.

4) Скласти 12 запитань та 12 відповідей про життя і творчість В. Чемерис, О. Чорногуза.

До 29 травня!

Виконати контрольну роботу та надіслати мені (І варіант)