Основи композиції вишивки 

Композиція вишивки — творче поєднання різних елементів візерунка вишивки в єдине ціле та гармонійне розташування їх на виробі.
Композиції вишивки властива орнаментальність, ритмічність, симетричність, рівновага, пропорційність.

Композиція - процес створення художнього твору, складання його частин в єдине ціле. Характер композиції залежить від ідейного задуму художника. Постійне спостереження довкілля живить творче представлення майстра, збуджує прагнення відтворити її засобами мистецтва, зокрема - вишивки.

Вишивка дозволяє специфічними засобами, в опосередкованій умовній формі, обумовленій традиціями народної творчості, відтворити навколишній світ. Однією палітрою фарб можна передати різні почуття: радість і печаль, очікування і надії. Повторення елементів і творче застосування їх в певній композиції, вдалий підбір кольорів малюнка створюють своєрідний ритм в орнаменті, допомагають художникові досягти кінцевої мети - передати загальне враження, відтворити настрій. Художник намагається внести в кожну свою роботу щось нове, оригінальне.

      Типовою рисою орнаменту вишивок є стилізоване трактування. Українським вишивкам присуши як геометричні, так і рослинні форми орнаменту. Геометричний орнамент складається з різноманітних простих елементів, що є засобом не лише декоративно-естетичної, але і символічної мови. Геометричним малюнкам властиві стрункість, чіткість. Вишиваючи геометричний орнамент, необхідно стежити за його симетрією.

Комір, манжети чоловічої і жіночої сорочок слід починати вишивати з середини рапорту і середини коміра, щоб на кінцях коміра малюнок був симетричним.

   На рушниках, скатертинах, доріжках і інших речах орнаментальну смугу слід починати вишивати з середини рапорту і середини розташування малюнка.  Рослинні орнаменти захоплюють надзвичайною різноманітністю візерунків і плавністю ліній. Улюбленим мотивом рослинної орнаментики українських вишивок є хвиляста гілка, навколо якої розташовуються стилізовані качки, павичі, півні, голуби та ін.

Походження вишивки можна визначити по композиційних розташуваннях малюнків і характері орнаментики, техніці виконання і колористиці.      Вишивка може бути одноколірною і багатоколірною. У багатоколірних українських вишивках завжди переважає один який-небудь колір або два кольори, які визначають загальну барвистість і стають основними. Інші кольори тільки доповнюють колірну гамму, пожвавлюють, підкреслюють і виділяють основний тон. Багатоколірні вишивки вражають цілою симфонією барвистих поєднань, пройнятих радісним сприйняттям життя.

      У народній вишивці спостерігається певний зв'язок техніки вишивання і кольору. За певними швами закріпилися і певні кольори. Мережка, вирізування і виколювання є переважно білими подільські вишивки качалочками - завжди поліхромні рушниковий шов виконується майже завжди червоним кольором. Вишивки червоними нитками притягають чіткістю і гармонійним ритмічним поєднанням білого фону з червоними нитками орнаменту.

Вишивки червоними нитками притягають чіткістю і гармонійним ритмічним поєднанням білого фону з червоними нитками орнаменту. Вишиваючи білими нитками, можна добитися великого ефекту, широко використовуючи гру світла і тіні на поверхні орнаменту, що утворилася завдяки різному напряму швів. Переходи одного кольору в іншу бувають іноді контрастними, а іноді дуже ніжними, коли межа між ними пом'якшується тим, що нитки одного кольору заходять між нитками іншого кольору. Різноманітні композиції вишивок і типові орнаменти приведені в додатку "Візерунки вишивок".