Поради батькам майбутніх першокласників
1.Влаштуйте прогулянку до школи.
Гуляючи подвір’ям школи,розповідайте цікаві історії,ознайомте дитину з майбутньою класною кімнатою,туалетом. Періодично можна ходити до школи,граючись у різноманітні ігри,щоби дорога до школи викликала лише позитивні емоції.
2.Пограйте з дитиною у гру «Збери правильно портфель».
Потренуйтесь у самостійному одяганні шкільної форми. Рекомендуємо періодично грати з дитиною у школу,щоби дошкільнику не було незвично встати,коли вчитель заходить в клас,відгукуватись на своє прізвище.
3.Встаємо раніше.
Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.
Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію.
4. Не залякуйте дітей школою.
В жодному разі не кажіть дитині фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, коли батьки розповідають дитині хороші цікаві історій з їх шкільного життя .Також можна показати батьківські шкільні фотографії.
Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще хвалити й інші досягнення малюка, наприклад, "сьогодні ти сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.
5.Привчаємо до повного самообслуговування.
Від перших днів навчання,дитині необхідно звикати до нових порядків,знайомитися з новими людьми,опановувати нові вміння. Лише 10-11 річна дитина з легкістю сприйматиме шкільний розпорядок. Адже,поки нервова система сформована недостатньо,дитина виснажується і втомлюється. Дитину можна підготувати до школи,граючись вдома з нею у рольові ігри,які передбачають повне самообслуговування під час одягання,вживання їжі,дотримання гігієнічних навичок.
Позитивне налаштування дитини допоможе перебороти процес адаптації,яка може тривати від 1 до 3 місяців,а подекуди і до півроку.
1. Перш ніж посадити свого малюка за абетку, добре було б самим засвоїти методику викладання читання, прочитати спеціальну навчально-методичну літературу, порадитися з фахівцями з навчання дітей дошкільного віку, навчитися різноманітних ігрових прийомів. Намагайтеся перетворити домашні заняття на цікаві й пізнавальні для дитини. Лише за цих умов педагогічні зусилля батьків будуть ефективними.
2. З навчанням дітей читання не можна поспішати. Навчання читання і письма — дуже складний процес, і для того щоб дитина і справді навчилася читати, а не вгадувати літери, потрібно, аби її мозок був зрілим, а механізми зорової диференціації— гарно розвиненими.
3. Не можна малюка примушувати читати: у цьому випадку процес навчання перетворюється на дресирування, механічне заучування. Через примушування читати у дитини не формуються відчуття, сприйняття, уява. Потрібно прагнути, щоб малюк сам захотів узяти книжку до рук. Дитині має подобатися розучувати літери і звуки.
4. Не можна порівнювати успіхи дитини з успіхами інших дітей, пам'ятаючи про те, що всі діти — різні.
5. Навчання читання і письма має бути одночасним. Коли ж ні, то вчителеві початкових класів, який переучуватиме дитину, доведеться докладати багато зусиль. А переучувати, як відомо, завжди складніше, ніж навчати.
6. Готувати дітей до школи, безумовно, варто. Але готовність до школи не передбачає вміння читати і писати. Перш за все йдеться про фізичну, фізіологічну і психологічну готовність, розвиток мовлення, моторики, зорового сприйняття дитини, формування механізмів організації діяльності, тобто готовність навчатися і здатність витримувати навчальне навантаження.
Консультації для батьків дошкільнят
1. Назви своє повне ім'я. (Прізвище, ім'я, по-батькові )
2. Скільки тобі років? (Мені ... років)
3. Назви дату свого народження. (Я народи(в,ла)ся число, місяць, рік)
4. Назви ім'я та по батькові твоєї мами, тата.
5. Де й ким працюють мама, тато?
6. Чи є в тебе брат або сестра? Скільки їм років? Старші вони від тебе чи молодші?
7. Як називається країна, у якій ти живеш?
8. У якому селі ти живеш?
9. Назви свою домашню адресу.
10. Які ти знаєш міста й країни?
11. Чим відрізняється місто від села?
12. Чи подобається тобі вчитися?
13. Чи хочеш ти ходити до школу? Чому?
14. Чим займаються діти у школі ?
15. Для чого у школі дзвонить дзвіночок ?
16. Що буває дерев'яним, скляним, металевим, пластмасовим?
17. Що буває м'яким, твердим, сипучим, гладеньким, рідким, гострим?
18. Які ти знаєш ріки?
Окрім цього ваша дитина має знати про наступне:
1. рослини і тварин;
2. властивості предметів і явищ;
3. початкові знання в області географії та астрономії;
4. уява про час;
5. назви професій;
6. пори року.
Без здатності до самостійного мислення навряд чи можливий інтелектуальний розвиток дитини.
Тому вона мусить мати навички логічного мислення відповідно до свого віку.
Йдучи до школи дитина повинна уміти :
1. міркувати;
2. виділяти головне;
3. аналізувати різні факти і точки зору;
4. зіставляти і порівнювати їх;
5. ставити питання і намагатися самостійно шукати відповіді на них;
6. порівнювати "більше", "менше" чи "дорівнює";
7. називати різницю двох фігур різної форми;
8. порівнювати за величиною 7 – 10 предметів однакової форми;
9. визначати числові закономірності;
10. сортувати та розподіляти предмети у запропонованому ряду слів, чисел, предметів ...;
11. визначати зайвий предмет серед групи;
12. класифікувати предмети по одній чи більше ознакам (одяг, взуття, посуд і т.п. );
13. може розділити складні фігури на декілька більш простих.
Успіхи дитини дуже залежать від її пам'яті. Пам'ять маленької дитини образна та мимовільна, тобто вона запам'ятовує те, що було цікаве.
Слухаючи пояснення, дитина повинна уявляти ситуації, з якими вона не зустрічалася у своєму житті, представляти образи, що не існують у дійсності.
Дитина, що вступає до школи має:
1. запам'ятовувати 7 з 10-ти слів на слух;
2. запам'ятовувати 5 чисел підряд;
3. запам'ятовувати 6-8 картинок протягом 1-2 хв.;
4. уміти розказати на пам'ять декілька віршів;
5. уміти переказувати казки та розповіді;
6. уміти порівнювати два зображення по пам'яті;
7. домальовувати незакінчене зображення, доповнивши його деталями;
8. самостійно скласти не велику казку чи історію на задану тему.
4. ФІЗИЧНА та ФІЗІОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА
Розвиваючи малюка, потрібно пам'ятати про те, які важливі для нього заняття спортом.
Чи може це зробити ваша дитина?
1. Може дотягнутися рукою до верхньої частини протилежного вуха через маківку;
2. Втратила 1-2 молочні зуби;
3. Гарно виражена арка стопи;
4. Вміє зав’язувати шнурки, защіпати блискавку і ґудзики;
5. Має бути розвинена тонка моторика руки (різноманітні рухи, у яких беруть участь дрібні м'язи кісти руки.) Вміє різати ножицями, грає в пальчикові ігри, добре справляється з пластиліном, під час рукостискання відводить великий палець долоні.
6. Знає про користь фізичних вправ, рухливих ігор, загартовувальних процедур, правильного харчування;
7. Усвідомлює основні гігієнічні вимоги щодо здорового та безпечного відпочинку (правила поведінки на воді, у лісі, полі, на льоду);
8. Легко виконує основні рухи; ходить широким кроком з вільними рухами рук, бігає легко, ритмічно, під час ходьби та бігу зберігає указаний темп, уміє швидко його змінювати;
9. Зберігає рівновагу на місці, у русі, долаючи різноманітні перешкоди;
10. Відштовхується обома ногами у стрибках з місця та однією — з розбігу, стрибає в різному темпі через коротку та довгу скакалку;
11. Влучно метає, кидає предмети в ціль;
12. Впевнено лазить різними способами по гімнастичній стінці, жердині (канату), лазить по шесту довільним способом;
13. Уміє кататися на велосипеді, санках, ковзанах;
14. Уміє грати в ігри спортивного характеру: (бадмінтон, городки, настільний теніс, баскетбол, хокей та футбол).
Що дає мистецтво дітям? Виховуються інтерес і любов до прекрасного, розвиваються естетичні почуття. Мистецтво розкриває багатство і різноманітність кольорів навколишнього світу, форм рухів, з його допомогою діти знайомляться з новими для них предметами і явищами життя, переймаються новими ідеями.
Йдучи у 1-й клас ваша дитина має уміти:
· малювання: діти емоційно сприймають твори образотворчого мистецтва, помічають виразність образу і створюють образи та предмети з характерними ознаками в лініях, кольорах; самостійно малюють дрібні деталі, доповнюють зображення;
створюють візерунки за мотивами українських вишиванок, кераміки, прикрашають ритмічно вирізані з паперу предмети побуту (одяг, посуд, іграшки) візерунком;
промивають пензель, користуються серветками, не змішують фарб;
· ліплення: ліплять з декількох шматочків, з цілого шматка; переходять від обробки глини долонями до обробки пальцями;
· аплікація: володіють технічними навичками та уміння¬ми вирізувати, викладати й акуратно наклеювати;
складають візерунки з рослинних елементів і геометричних форм на смужці, квадраті, прямокутнику, крузі та на опредмечених площинних предметах;
виявляють інтерес, самостійність і творчість у роботі.
Соціально-психологічна готовність дитини до школи, це готовність до нового етапу розвитку.
Тому при вступі в 1-й клас дитина повинна :
·
· Знати правила спілкування;
Наприклад: Знати коли звертатися на «ТИ» а коли на «ВИ», уміти вітатися та прощатися, вміти виражати свої думки і почуття.
· Уміти вступати в спілкування з дорослими, з учителями і з однолітками.
Правильно сприймати ситуації уроку, правильно сприймати справжній сенс дій учителя, його професійну роль.
Повинні бути розвинені такі якості особистості, які допомогли б спілкуватися і взаємодіяти з однолітками, поступатися в одних обставинах і не поступатися в інших. Кожна дитина повинна вміти бути членом дитячого суспільства і спільно діяти з іншими дітьми.
· Мати адекватну самооцінку.
В тому, як дитина починає оцінювати свої досягнення і невдачі, орієнтуючись на те, як оцінюють його поведінку інші, виявляється зростання його самосвідомості. Це є одним з показників психологічної готовності школяра до навчання. На основі правильної самооцінки виробляється адекватна реакція на осуд і схвалення.
· Вміти правильно оцінювати свою поведінку.
Виконувати правила шкільного режиму, своєчасно приходити на заняття, виконувати навчальні завдання в школі і вдома.
· Вміти управляти своєю поведінкою без агресивності
· Мати уявлення про навчальну діяльність.
Важливо мати позитивне ставлення до школи для формування інтересу до неї. Екскурсії до школи, зустрічі з учителями допомагають створювати у дитини позитивну установку на навчання в школі.
· Вміти швидко освоюватися в новій обстановці.
· Відчувати шанобливе ставлення рідних до її нової ролі учня.
Рідні повинні ставитися до майбутнього школяру, його вченню, як до важливої змістовної діяльності, набагато більш значимою, ніж гра дошкільника. Вчення для дитини стає основним видом його діяльності.
· Має приваблювати школа своєю головною діяльністю - навчанням;
наприклад, бажання писати, читати, рахувати, розв'язувати задачі; вчитися, щоб бути, як тато.
Правила для батьків
1.Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка,налаштуйте себе на те,що дитині тут буде добре,її буде доглянуто,оточено увагою.
2.Уникайте негативних розмов у сім’ї про дитячий садок у присутності дитини.
3.Навчайте дитину їсти неперетерті страви,пити з чашки,тримати ложку.
4.Відучіть дитину від підгузків.Виховуйте в неї потребу проситися до туалету.
5.Учіть дитину впізнавати свої речі:білизну,одяг,взуття,носовичок.
6.Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.
7.Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.
8.Тримайте в індивідуальній шафці дитини змінне взуття,носовичок та 2-3 комплекти змінної білизни.
9.Якщо дитина була відсутня в садочку три і більше дні поспіль,приводьте дитину до садочка лише з медичною довідкою про стан здоров’я дитини.
10.Не давайте дитині у садок солодощів,сірників,камінців,запальничок,
несправних мобільних телефонів і інших небезпечних речей.
11.Не одягайте на дитину золоті прикраси.Не залишайте в шафках для одягу цінні речі.За зникнення золотих та цінних речей працівники садочка відповідальності не несуть.
Ще кілька коротких правил
1.Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час ,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її саму.
10.Не домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання . Примус у сім’ї порушує особистість дитини .
11.Визнайте право дитини на помилку .
12.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так , як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини ,і тоді ви краще зрозумієте , як її виховувати .