Моніторинг якості освіти

СХВАЛЕНО

рішення педагогічної ради

 Звірівського ЗДО «Сонечко»

від _18.09.2020______________№___01__

Введено в дію:

наказ завідувача  від  05.10.2020  №_06_____

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення та моніторингу якості освіти

в Звірівському закладі дошкільної освіти «Сонечко» 

 1.          Загальні положення

1.1.         Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Звірівському ЗДО «Сонеко»розроблено відповідно до вимог  Закону України  «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.09.2018, Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу.

1.2.         Основні поняття, що застосовуються та їх визначення (згідно  із Законом України «Про дошкільну освіту»)

-        дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій (додаток 1);

-        метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;

-        освітня діяльність - діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;

-        якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;

-        якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

1.3.         Основними документами, які визначають критерії якості дошкільної  освіти, є Державний стандарт дошкільної освіти – Базовий компонент дошкільної освіти, освітня програма розвитку «Дитина», що розкриває зміст його реалізації в кожному віковому  періоді розвитку дошкільника, парціальні програми для реалізації змісту варіативної складової Базового компонента.

1.4.         Систему забезпечення якості дошкільної освіти (систему внутрішнього забезпечення якості) Звірівського закладу дошкільної освіти «Сонечко»(далі – Систему) розроблено  згідно з принципами:

-        відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти;

-        автономії дошкільного навчального закладу, який несе відповідальність за забезпечення якості освітньої діяльності та якості дошкільної освіти;

-        системного підходу, який передбачає управління якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

-        здійснення моніторингу якості дошкільної освіти;

-        залучення всіх учасників освітнього діяльності до процесу забезпечення якості.

1.5.         Мета внутрішньої системи якості освіти закладу складається в об'єднанні й інтеграції організаційних, методичних,  кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.

1.6.         Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають розробку та дотримання в закладі вимог до визначення якісних результатів із наступних напрямків:

-        збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

-        формування внутрішньої культури особистості в контексті рідної культури, мови, поваги до традицій і звичаїв народу, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

-        формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

-        виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

1.7.         Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

-        здобувачі освіти та їх батьки;

-        педагогічний персонал закладу дошкільної освіти;

-        засновник –  _________________________________________;

-        відділ освіти,культури,молоді та спорту Підгайцівської сільської ради

-        громадськість.

1.8.         Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

-         відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

-        відповідність узагальнених показників результату освітньої  роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового  компонента  дошкільної  освіти.

-        ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників.

-         якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

-         показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

  2.          Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Звірівському закладі дошкільної освіти «Сонечко»

2.1.         Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: «Освітнє середовище закладу дошкільної», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників», «Управлінські процеси закладу освіти».

2.2.         Напрям 1. Освітнє середовище  закладу дошкільної освіти   

2.2.1.   Освітнє середовище закладу дошкільної освіти сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей. Сучасне освітнє середовище  - комплекс психолого- педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію комфортної життєдіяльності дитини. Освітній простір садка є сукупністю локальних освітніх середовищ, які перебувають у взаємодії одне з одним.

 1)   Вимога 1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

-        Приміщення і територія закладу дошкільної освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

-         Заклад дошкільної освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

-        Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

-        Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

-        У закладі дошкільної освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти.

-        У закладі дошкільної освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

-         У закладі дошкільної освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

 2)       Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

-        Заклад дошкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

-        Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

-         Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

 3)       Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

-        Приміщення та територія закладу дошкільної освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

-        У закладі дошкільної освіти ознайомлюються з методиками та технологіями роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

-        Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

-        Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

2.3.         Напрям 2. Система оцінювання здобувачів освіти

     1)       Вимога 1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

-        Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень;

-         Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання;

-         Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.

     2)       Вимога 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

-        У закладі дошкільної освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.

-        У закладі дошкільної освіти впроваджується система формувального оцінювання.

     3)       Вимога 3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само оцінювання.

-        Заклад дошкільної освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

-         Заклад дошкільної освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

2.4.         Напрям 3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

 1)       Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

-        Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність;

-        Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

-        Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);

-         Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);

-        Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

-         Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

 2)   Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників:

-        Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

-        Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

 3)   Вимога 3.  Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти:

-        Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства;

-        Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок;

-        Педагогічні працівники у закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

 4)       Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

-        Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності;

-         Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

2.5.         Напрям 4. Управлінські процеси закладу освіти

1)       Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

-        У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

-         У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

-         У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

-         Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

2)       Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

-        Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

-         Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

3)       Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

-        Керівник закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

-         Керівництво закладу дошкільної освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

-         Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4)       Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

-        У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процес.

-         Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

-         Керівництво закладу дошкільної освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

-         Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

-         Режим роботи закладу дошкільної освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

-         У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5)       Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

-        Заклад дошкільної освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

-         Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

     3.          Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

1) Самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти.

2) Моніторинг  якості  дошкільної освіти.

3.1 Моніторинг  в  закладі дошкільної освіти   здійснюють:

-        директор закладу дошкільної освіти;

-        органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти; 

-        органи самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівнками  та   батьками. 

3.2  Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації

-        Опитування

-        Вивчення документації

-        Моніторинг

-        Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність

3.3 Критерії моніторингу:

-        об’єктивність;

-        систематичність;

-        відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

-        надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

-        гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

3.4 Очікувані результати:

-        отримання результатів стану освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;

-         покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

3.5 Підсумки моніторингу:

-        підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

-        за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

-        дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань педагогів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

Моніторинг якості освіти за 2020/21 навчальний рік

На сьогодні одним із основних напрямів державної освітянської політики в Україні визнано модернізацію системи дошкільної освіти з урахуванням принципів демократизації, гуманізації, індивідуалізації педагогічного процесу В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено своєчасне становлення і повноцінний розвиток життєвої компетентної творчої особистості з раннього дитинства. З огляду на це, пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти. Він скеровує педагогів на цілісний підхід до формування дитячої особистості, підготовку її до органічного, безболісного входження до соціуму, природного і предметного довкілля через освоєння основних видів життєдіяльності, а також у напрямку забезпечення реальної наступності та безперервності між дошкільною та початковою ланками, інтеграції родинного і суспільного виховання. Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина», затверджену наказом МОН України від 09.11.2015 року, Базовим компонентом дошкільної освіти України, Програмою розвитку ЗДО на 2017-2020рр., а також на виконання листа Міністерства освіти і науки України від 02.07.2019 №1/9-419 «Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019- 2020 н.р.», зважаючи на аналіз освітньої роботи в 2019-2020 н.р., враховуючи досягнення і перспективи розвитку ЗДО, педагогічний колектив разом із батьками та громадськістю працював над реалізацією таких пріоритетних завдань:

 · Формування здоров’язберігаючого та здоров’яформуючого середовища, екологічної культури учасників освітнього процесу

 · Cенсорний розвиток дошкільників як базової компетентності гармонійнорозвинутого майбутнього школяра

 · Виховання основ мовленнєвої культури як одного із важливого компоненту соціалізації дитини

 · Створення особистісно орієнтованого освітнього середовища, в якому концептуальний розвиток педагога стане основою педагогіки партнерства на засадах дитиноцентризму.

 Змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів), розвитку (саморозвитку), набуття нею знань, умінь і навичок. Базовий компонент побудовано за освітніми лініями, що характеризують специфіку дошкільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і виховання, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали. Неодмінною умовою життєдіяльності є забезпечення гармонії між фізичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та інтелектуальним розвитком. Із метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній Базового 2 компоненту вихователям було запропоновано оцінити досягнення дітей дошкільного віку за картою компетентностей. «Особистість дитини» Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють: ü сутність і специфіку фізичного становлення особистості; ü вікову динаміку; ü завдання розвитку; ü особливості організації життєдіяльності дитини. Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини

Рухову підготовленість дошкільників оцінювали , зіставляючи їх індивідуальні якісні і кількісні показники у виконанні основних рухів із середніми віковими нормами, рекомендованими Освітню програму «Дитина». Для всебічної оцінки рухової підготовленості педагоги враховували якість виконання рухових дій, зіставляючи їх з критеріями щодо техніки основних рухів у різних вікових групах.

 Аналіз результатів , наведених у діаграмах, засвідчує, діти мають достатній фізичний розвиток. Зокрема, 34% дошкільників виконують норми , рекомендовані програмою, 64% дошкільників мають високі показники виконання основних рухів, 2 %- початкові. Рівень виконання вправ відповідає нормі. Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я.

«Дитина в соціумі» Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» - розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

З огляду на результати спостереження за дошкільниками можна зазначити, що 84% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку. Такий же відсоток дітей , а саме 84%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування. Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням. Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням. Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 84% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 85% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено: ü 82% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі; ü 68% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи стосунки з однолітками на принципі толерантності. ü 71% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей, орієнтуючись на моральні стандарти, при цьому 6% дітей не мають сформованих зазначених здібностей.

 «Гра дитини» Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об'єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень. Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу. Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками. Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі. Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в життєвому просторі. Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже 74% дошкільників виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі. Високий відсоток (87%) дітей сприймають іграшки як образ предмету реального світу, хоча 12% дошкільнят лише частково дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок .

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності - навчальної, трудової та спілкування.

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямована на: 1. інтеграцію змісту дошкільної освіти; 2. формування у дітей: - пошуково-дослідницьких умінь; - елементарних математичних уявлень; - компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. В результаті діагностування було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на достатньому рівні.

 Серед дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в цілому по групах. У 13% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності. Особливі труднощі викликає робота з формування економічної компетентності дошкільників.

«Мовлення дитини» Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей. Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.

В результаті дослідження виявлено, що майже 69% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 6% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 12% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів. У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%). Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника. Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково - 31%. Розширення лексичного запасу слів дошкільників відбувається за рахунок усіх частин мови. 61% дітей вживають слова різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні слова, фразеологічні звороти.. На жаль, 30% дошкільнят не володіють достатнім рівнем фонетичної компетентності. Тому вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

«Дитина у природному довкіллі» З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу підкреслимо важливість базових компетенцій щодо розвитку способів пізнання та відображення дитиною світу. Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі». Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи.

Згідно з результатами спостереження, більша половина дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі. В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 75% дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.

Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» на достатньому рівні.

«Дитина у світі культури» Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури. Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення. Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного віку.

 За результатами тестування, 76% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньотворчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами кожної вікової групи. Пізнавальний інтерес до мистецтва, за результатами тестування, виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, зазначено як одне з домінуючих компетентностей (73%). Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості. В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини (57%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (36%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури. Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні 11 відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність. На наш погляд, низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання. Ключовим етапом діагностики стало виявлення найбільш сформованих компетентностей відповідно до Базового компоненту. Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку показав, що найменші показники належать таким освітнім лініям, як «Мовлення дитини», «Дитина у світі культури». та «Дитина в сенсорнопізнавальному просторі», «Особистість дитини» Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, найбільш сформованою є лінії: «Гра дитини», «Дитина в соціумі». Висновки та рекомендації: Узагальнюючи результати моніторингу вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки: 1. Всім педагогам постійно дотримуватись вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Продовжити в наступному 2021-2022 н.р. розглядати питання:

 · Формування основ здорового способу життя в контексті вимог Базового компонента дошкільної освіти

· Розвиток критичного мислення дошкільників як базової компетентності гармонійно-розвинутої особистості

 · Виховання основ екологічнодоцільної поведінки дошкільників в соціоприродному середовищі через пошуково-дослідницьку діяльність

 · Підвищення інформаційно-комунікативної компетентності педагогів як необхідна умова успішності професійної діяльності

Результати моніторингу якості освіти 2022/23 навчального року

      У період з 08.05.2023 р. по 19.05.2023 р. у ЗДО всі педагоги, залучені до освітнього процесу, проводили вхідний моніторинг рівня досягнень та засвоєння програмних вимог станом на початок 2022/2023 навчального року.

Для проведення  дослідження використовувався методичний посібник Н. Шаповал В. Левченко  Г. Остапюк «Моніторинг дітей дошкільного віку»/3-те видання. К.: Мандрівець, 2021р.

    Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками педагоги оцінювали досягнення дітей за показниками (критеріями, моделями) всіх семи освітніх ліній: «Гра дитини», «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».

Для різновікової групи ці критерії індивідуальні, добирають їх з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючи з освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти. Таблиці оцінювання скомпоновані відповідно до віку дитини (молодший вік, середній дошкільний вік, старший дошкільний вік). Для стимулювання розвитку дітей і своєчасного виявлення та усунення недоліків в освітньому процесі моніторинг рівня досягнень здійснюється двічі на рік (вересень, травень).

    Під час комплексного оцінювання педагоги враховували три основні принципи: створення умов для розкриття певних знань, максимальна реалізація навичок дитини, спрямованість на підвищення результативності освітнього процесу. Також фахівці дотримувались певного алгоритму:

-   використання діагностичного інструментарію;

-   використання методів і прийомів (методика обстеження), які допомагають виявити фактичний різнобічний рівень розвитку дитини;

-         за результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, низький).

     Для здійснення моніторингу педагоги проводили: спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані), міні-заняття, дидактичні ігри та вправи, розвивальні ігри, бесіди. Також використовували доручення, як один із видів природного експерименту, вивчали продукти праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості).

Впродовж поточного навчального року педагоги запланували проведення освітньої роботи, яка буде спрямована на покращення показника рівня формування компетенцій дітей. 

Для покращення ефективності показників рівня досягнень дітей дошкільного віку педагоги працювали впродовж поточного навчального року спільно з батьками, залучаючи їх до освітнього процесу під час різних режимних моментів.

Таким чином, під час подальших комплексних оцінювань педагоги будуть створювати умови для всебічного формування компетентностей згідно віку

 У період з 08.05.2022 р. по 19.05.2023 р. в ЗДО всі педагоги, залучені до освітнього процесу, проводили підсумковий моніторинг рівня досягнень та засвоєння програмних вимог станом на кінець 2022/2023 навчального року. 

Для проведення цілеспрямованого і повного комплексного оцінювання рівня засвоєння програмового матеріалу згідно державного стандарту, що представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечує освітній результат — компетентність дитини старшого дошкільного віку.

Педагоги дистанційно оцінювали досягнення за ключовими для дошкільної освіти компетентностями дитини (рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча (художньо-продуктивна, музична, театралізована) та інші мають продовження в освітньому процесі початкової школи та протягом життя.

Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освіти на наступних рівнях освіти у початковій та середній школі. Для кожного ці критерії індивідуальні, добирають їх з усіх розділів освітньої програми, узгоджуючи з освітніми напрямами нової редакції Базового компонента дошкільної освіти (2021 р). Таблиці оцінювання скомпоновані відповідно до віку дитини (молодший дошкільний вік, середній дошкільний вік, старший дошкільний вік). 

Отже, в цілому по ЗДО  маємо наступні показники моніторингу рівня освітніх досягнень вихованців.

Висновки

Протягом наступного навчального року педагогам потрібно провести освітню роботу, яка буде спрямована на формування ключових компетентностей дітей.

Особливої уваги потрібно надати корекційно-відновлювальній роботі, де діти мають особливості мовленнєвого розвитку, необхідно продовжувати роботу над формуванням компетентностей освітньої лінії «Мовлення дитини» (фонетичної, елементів грамоти, лексичної, граматичної, діалогічної, монологічної, мовленнєвої та комунікативної) у межах виконання річних задач закладу освіти.

Для покращення ефективності показників рівня досягнень дітей дошкільного віку педагогам  слід працювати  впродовж поточного навчального року спільно з батьками, як учасниками освітнього процесу, залучаючи їх до освітнього процесу під час різних режимних моментів з дотриманням умов  воєнного стану.