Готуємо дітей до навчання у школі
Найвідповідальніший і найбільш хвилюючий етап у житті дитини 6 - 7 років - перехід із закладу дошкільної освіти до початкової школи. Зазвичай цей період пов'язаний не лише з набуттям дитиною нового статусу, відкриттям у собі нових можливостей, а й з труднощами, які викликають у неї при входженні у нове соціальне середовище, зміною провідного виду діяльності. Дуже часто виявляється, що значна частина новоприбулих першокласників не готова до шкільного навчання як фізично, так і психологічно.
Розглядаючи проблему підготовки дітей до школи, не можна обійти такий її аспект, як готовність до шкільного навчання. Йдеться про готовність дітей не до навчання взагалі, а до навчання у школі з усім комплексом її навчальних і позанавчальних навантажень.
Не можна говорити про ефективну, повноцінну підготовку дитини до навчання у школі, якщо не враховувати її психологічний аспект, тобто стан внутрішньої готовності дитини до переходу в нову соціальну позицію «школяр», у новий соціальний освітній простір «Школа».
Готовність – це усвідомлений стан організму до сприйняття нової діяльності, нової інформації, який запобігає виникненню кризових явищ. Академік, доктор педагогічних наук Алла Богуш наголошує: через те, що діти приходять до школи з різним ступенем психологічної готовності до навчання і з різним рівнем педагогічної підготовки, а також через недиференційований підхід до дітей та уніфікацію їх до загальної категорії «учень», «першокласник», гальмується їхня адаптація до нових шкільних умов діяльності, а це веде до нервових зривів і кризових явищ.
Психологічна готовність дітей до школи передбачає формування у них певного ставлення до шкільного навчання як серйозної і соціально – значущої діяльності, тобто відповідну мотивацію навчання, або мотиваційну готовність, а також забезпечення рівня інтелектуального та емоційно-вольового розвитку дитини.
Науковцями встановлено, що загальна готовність дитини до систематичного шкільного навчання – багатокомпонентне утворення, яке потребує комплексного дослідження й оцінювання рівня фізичного, психічного, розумового й соціального розвитку дитини, необхідного для успішного опанування навчальним матеріалом.
Найкраще готова до школи та дитина, яка вміє гратися. Основні якості дитячої гри - це свобода дій, емоційна насиченість, творча активність, ініціативність та винахідливість. А ще, готова до шкільного навчання дитина вміє спілкуватися з людьми - дітьми та дорослими, вона доброзичлива і чуйна, вміє домовлятися і залагоджувати конфліктні ситуації, поступатися, впевнена у тому, що її люблять не за якісь певні якості, досягнення та вміння, а "просто так".
Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. важливу роль тут відіграє інформація про школу і спосіб її подачі батьками та вихователем закладу дошкільної освіти.
Необхідно, щоб кожна дитина не лише зрозуміла запропоновану інформацію, а й змогла відчути, "прожити" її. Тож для цього використовують сюжетно-рольові ігри, розповіді дорослих про своє навчання та улюблених учителів, організовують екскурсії до школи, спілкування з молодшими школярами, читання та аналізування дитячої художньої літератури про шкільне життя, вчать прислів'я і приказки, у яких йдеться про особливе значення книги, навчання, праці тощо.
На етапі підготовки до школи, та впродовж усього періоду дошкільного дитинства, пріоритетним є загальний розвиток дитини. Тож дорослі насамперед повинні опікуватися тим, щоб у дітей були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для того, щоб опанувати принципово нову для них діяльність - учбову.
Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з найближчим оточенням, був доброзичливим з дітьми та дорослими. Також до вступу до школи дитина повинна вміти керувати своїм тілом, вправно рухатися та орієнтуватись у просторі. У неї має бути гарно розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи руки та ока.
Щоб стати успішним, майбутньому першокласнику мають бути притаманні такі якості:
прагнення до спілкування з однолітками;
бажання вчитися;
міцне здоров'я;
позитивний емоційний настрій;
грамотне мовлення, зв'язний виклад своїх думок;
прагнення до співпраці з дорослими;
розвинена довільність поведінки;
допитливість і прагнення до відкриттів;
сформована координація рухів і графічні навички.
Рекомендації батькам майбутніх першокласників
Поважайте дитину як особистість.
Зберігайте доброзичливу емоційну атмосферу в сім'ї.
Розвивайте і підтримуйте у дитини інтерес до навчання. Привчайте її дотримуватися правил здорового способу життя, розвивайте необхідні для цього навички.
Зосереджуйте увагу дитини на її успіхах ("Ти зможеш, ти здатний"), не акцентуйте увагу на невдачах у навчанні.
Не вимагайте від першокласника лише високих результатів і оцінок. Пояснюйте, як важливо отримувати нові знання і розвивати свої здібності.
Не карайте дитину обмеженням її рухової активності, не забороняйте гуляти разом з іншими дітьми на свіжому повітрі. Суворо дотримуйтеся режиму дня.
Перенесіть перегляд телепередач та комп'ютерні ігри на вихідні, щоб обмежити час перебування дитини у статичній позі.
Влаштовуйте у вихідні дні сімейні прогулянки на природі, за можливості, відвідуйте басейн.
Проводьте фізкультхвилинки, стежте за поставою дитини під час виконання домашнього завдання.
Виконуйте з дитиною комплекс вправ для зміцнення м'язів спини, плечового поясу і живота. Під час "пальчикової" гімнастики співайте разом з дитиною пісеньки, щоб поліпшити вентиляцію легень та підтримати гарний настрій. Проводьте релаксаційну гімнастику, використовуючи аудіозаписи звуків моря, лісу тощо.
Стежте, щоб після школи дитина обов'язково гуляла на свіжому повітрі не менше години.
Вкладайте дитину спати не пізніше 21:00.