Вітаю вас на моїй сторінці! Мене звати Олена Василівна Полянська. Як спеціаліст з корекції мовлення, я допомагаю дітям подолати різноманітні мовленнєві труднощі. Тут ви дізнаєтесь про особливості розвитку мови у дошкільному віці, отримаєте практичні рекомендації для батьків, а також зможете слідкувати за новинами та подіями з логопедичного життя нашого садочка. Разом ми зробимо все можливе, щоб мова вашої дитини була чистою і красивою!
Для чистої звуковимови потрібні сильні, пружні й рухливі органи мови – язик, губи, м’яке піднебіння. Усі мовні органи складаються з м’язів. Якщо можна тренувати м’язи рук, ніг, спини й т. д., значить, можна тренувати і м’язи язика і губ. Для цього існує спеціальна гімнастика, яка називається артикуляційною. Артикуляційна гімнастика допоможе зміцнити м’язи органів мовлення і підготує базу для чистої звуковимови. При підборі вправ необхідно дотримуватися певну послідовність – йти від простих вправ до більш складним. Спочатку вправи виконуються в повільному темпі обов’язково перед дзеркалом. На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб воно було виконане якісно. Потім кількість повторень збільшують, доводячи до 10-15 разів. Коли дитина навчиться правильно виконувати рухи, дзеркало можна прибрати. Дорослий повинен показати дитині, як правильно виконувати всі вправи. Для цього необхідно самим навчитися виконувати гімнастику артикуляції.Не дивуйтеся, якщо деякі вправи не будуть виходити з першого разу навіть у вас, адже для їх виконання необхідний певний навик. Проводити гімнастику артикуляції треба щодня, а краще два рази на день – вранці і в другій половині дня після прогулянки. Будьте терплячі, спокійні й ласкаві. Якщо у дитини не виходить якийсь рух, можна використовувати механічну допомогу. Ручкою чайної ложечки або просто чистим (!) Пальцем допоможіть підняти дитині мову вгору. Для того, щоб дитина знайшла правильне положення язика, наприклад облизати верхню губу, намастіть губу варенням, шоколадом або медом залежно від того, що любить дитина. Заняття повинні проходити в ігровій формі, адже це основна діяльність дітей. Можна залучити улюблену іграшку:
«Давай покажемо зайчику, як правильно виконувати гімнастику для язичка»
Відомий педагог Василь Олександрович Сухомлинський сказав про те, що розум дитини знаходиться на кінчиках пальців. І це виявилися не просто красиві слова. Вчені дослідили, що тренування пальців рук не випадково впливає на формування мовленнєвих функцій. Їх дослідження засвідчують, що мовленнєві області формуються під впливом імпульсів, які надходять від пальців рук. Простіше кажучи, пальці допомагають дитині швидше навчитися розмовляти.
Про вплив мануальних або ручних дій на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери в Китаї. Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.
Японські лікарі створили методику оздоровчого впливу на руки. Вони стверджували, що пальці мають велику, кількість рецепторів, які надсилають імпульси до центральної нервової системи людини. На кистях рук є багато акупунктурних точок, масажуючи які, можна позитивно впливати на внутрішні органи, що рефлекторно з ними поєднані.
Праці видатного вченого Бехтерева В.М. довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить здатні розвивати мову дитини.
Займатися розвитком дрібної моторики дуже важливо – для розвитку мовлення дитини, для координації рухів, для підготовки руки до письма. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить здатні розвивати мову дитини. Завдяки вправам з дрібної моторики дитина отримує різноманітні сенсорні враження, у неї розвивається уважність і здатність зосереджуватися. Такі вправи формують добрі взаємини між дорослим і дитиною.
Пальчикова гімнастика
Пальчикова гімнастика розвиває у дитини слухову зосередженість, підвищує мовленнєву активність, викликає позитивні емоції, а також дає змогу інсценізувати невеличкі фольклорні твори без використання спеціального дидактичного наочного матеріалу. У розділі “Пальчикова гімнастика” до кожного руху мається маленький віршик. Це корисно і для розвитку дрібної моторики, і для розвитку мовлення, і для розвитку уявлення. А після того, як казочка розказана, можна намалювати тематичну картинку, виліпити персонажів казочки з пластиліну, зробити намисто для головного героя або допомогти йому пришити ґудзик.
Ліхтарики
Початкове положення: Розташувати долоні перед собою, випрямити їх та розсунути пальці. Стискати та розтискати пальці на двох руках одночасно, супроводжуючи рухи відповідними фразами.
Ліхтарики засвітилися!
(випрямити пальці)
Ліхтарики потухли!
(стиснути пальці)
Вправу виконувати декілька разів.
Квасимо капусту
Руками імітуємо відповідні рухи:
- Ми капусту шаткували!
(двічі) – прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.
- Солі в неї ми поклали!
(двічі) – пальці зібрані “щіпкою”, “солимо капусту”.
- Ми капусту м’яли, дерли!
(двічі) – енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.
- Смачну моркву туди терли!
(двічі) – пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.
Миємо руки
“Миємо руки”: ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки.
Узяли духмяне мило,
Добре руки з ним помили.
“Струшуємо водичку з рук”: пальці стиснути в кулачок, потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку.
Полетіли від води
Бризки з рук туди-сюди.
“Витираємо руки”: енергійні рухи імітують почергове витирання кожної руки рушником.
Рушничок я свій беру,
Швидко ручки обітру.
Напечемо млинців
По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею.
На сметані, на яйці
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх
Гаряченьких та смачних.
Місимо тісто
Руками імітуємо вимішування тіста.
Тісто узяли у мами,
Його жужмили і м’яли,
Пирогів напечемо
Із сметаною з’їмо!
На перші рядки дуже енергійно стискаємо та розжимаємо руки в кулачки (одночасно і по черзі). Потім руками виконуємо рухи, наче ліпимо пироги.
Прапорці
Вихідна позиція:
Розташувати долоні перед собою.
Одночасно опускати та підіймати долоні,
супроводжуючи рухи віршами.
Якщо дитина легко виконує ці вправи,
запропонуйте їй опускати та підіймати
долоні, не згинаючи пальців.
Я тримаю у руці
Кольорові прапорці.
Кульбабки
Вихідна позиція.
Пальці обох рук зібрані пучкою і стикаються кінчиками.
“Надуваємо кульку”: придати пальцям таке положення, яке буває, коли руки тримають м’ячик або кульку.
“Кулька лопнула”: пальці повертаються у вихідну позицію.
Пружну кульку я надую,
Мотузочок зав’яжу.
Ну а потім її здую,
Всім цей фокус покажу.
Їжачок
Вихідна позиція.
Поставити долоні під кутом одна до однієї. Розташувати пальці однієї руки між пальцями іншої. Ворушити прямими пальчиками.
Як ти носиш, їжачок,
Так багато колючок?
Човен
Вихідна позиція.
Обидві долоні поставлені на ребро і з’єднані “ківшиком”, великі пальці притиснуті до долонь.
По річці плине човен,
Він дітлахами повен.
Пароплав
Вихідна позиція.
Обидві долоні з’єднані “ківшиком”, усі пальці, крім великих спрямовані у бік “від себе”, а великі пальці підняті уверх та з’єднані – це “труба”.
Пароплав пливе по річці,
Дим з труби, немов із пічки.
Річка та рибка
Річка – хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.
Рибка. Вихідна позиція: випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік “від себе”. Повертати зімкнуті долоні управо та уліво, імітуючи рухи риби хвостом.
Хвостиком б’є наша рибка маленька,
В річці живе ця манюня гарненька.
Сидить білка
Сидить білка, вчить потішки,
Продає вона горішки:
Лисичці-сестричці,
Горобцеві, синичці,
Ведмедикові товстоп’ятому,
Зайченяті вусатому.
(за допомогою лівої руки загинають по черзі пальці правої руки, починаючи з великого пальця)
«Дружба»
Дружать в нашій групі дівчата і хлопчики
(пальці рук з'єднуються в "замок").
Ми з тобою подружимо маленькі пальчики
(ритмічне торкання однойменних пальців обох рук).
Раз, два, три, чотири, п'ять
(почергове торкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),
Починай знов рахувати.
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Ми закінчили рахувати.
(руки вниз, струсити кистями).
Дерева
Вихідна позиція.
Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.
Вітер залетів у гай.
Ти дерева не гойдай,
(Качати руками з боку у бік)
Дуже гілки не клони,
Щоб не тріснули вони!
(Качати руками униз – уверх,
не згибаючи пальців)
Птах п’є воду
Вихідна позиція.
Пальці зложити пучкою – це “дзьоб”. Не відриваючи лікоть від столу, “дзьобом” торкнутися столу.
Далі – імітувати рухи птаха:
узяти “воду”, підняти “голову”,
поклацати “дзьобом”.
Птах дістався до криниці,
Хоче випити водиці.
Птах летить
Вихідна позиція.
Руки розташувати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести – це “голова” птаха. Решта пальців – “крила”. Помахати ними.
В небі пташечка летіла,
На галявину присіла.
(Помахати “крилами”)
Посиділа, відпочила,
Й до гніздечка полетіла.
(Притиснути долоні до себе)
Квітка
Вихідна позиція.
Долоні підняті угору, пальці створюють “пуп’янок”, основи кистей притиснуті одна до другої.
Квітка “розпускається”: розводимо одночасно пальці рук у боки, а потім зводимо пальці разом.
Вранці сонечко зійшло, розпустилась квітка.
А увечері закриє пелюсточки швидко.
Донечка
При виконанні вправи руки розташовані на столі.
Почергова зміна положень на рахунок “раз – два”.
“Раз”: ліва рука – кулачок, права рука – долонька.
“Два”: ліва рука – долонька, права рука – кулачок.
Повторити декілька разів.
Кулачок, долонька є у мами донька,
Ось долонька, кулачок,
Ходить донька у садок.
Стілець
Вихідна позиція. Ліву долоню поставити вертикально,
пальці уверх – це “спинка” стільця. До неї приставити
правої руки – це “сидіння”.
Нумо, дітки, молодці, посідаймо на стільці.
Небагато треба вміння –
Зробим спинку і сидіння.
Стіл
Вихідна позиція. Ліву руку стиснути у кулак – це “ніжка” столу. Зверху накрити “ніжку” випрямленою долонею правої руки – це кришка “столу”.
Кулачок це буде ніжка,
А долонька буде кришка.
Поміняли ручки враз,
Буде інший стіл у нас.
Ворота
Вихідна позиція.
Долоні поставити на ребро,
пальцями один до одного – “ворота зачинені”.
Пальці випрямлені та напружені.
Ми ворота зачинили,
В дім нікого не пустили.
Ворота відчиняються та зачиняються.
Вихідна позиція: дивися пункт .
Потім розвернути долоні паралельно
одна до однієї, пальці спрямовані від себе.
Повернутися у вихідну позицію.
А коли відчиним їх,
Друзів впустимо своїх.
Замок
Вихідна позиція.
Долоні притиснуті одна до одної. Пальці переплести.
Далі рухами імітувати слова віршика:
Замок на двері тут висить.
(Швидко з’єднувати пальці в замок та роз’єднувати).
Хто б зміг його нам відчинить?
- Потягнули!
(Пальці зчеплені, потягнули пальці, не розчіплюючи їх).
- Покрутили!
(Посовати зчепленими пальцями від себе до себе).
- Постукали!
(Пальці залишаються у замку, постукати основами долоней одна об одну).
- Й відчинили!
(Розчепити пальці).
Зайчик
Вихідна позиція. Вказівний та середній пальці витягнути уверх, мізинець та безіменний притиснути до долоні великим пальцем. Утримувати пальці в такому положенні на рахунок до 5-10.
Вправу виконувати спочатку кожною рукою
по черзі, потім – обома руками одночасно.
На зеленому лужку,
Плигав зайчик в кожушку.
Раптом дощ пішов з дощем,
Заховався під кущем.
Зайцю барабан дали,
Він застукав: “Раз-два-три”!
Коза
Вихідна позиція.
Вказівний палець та мізинець випрямити. Середній та безіменний – притиснути великим пальцем до долоні. Спочатку вправу виконувати кожною рукою по черзі.
На галявині в лісу.
Дід Трохим пасе козу.
Потім можна виконувати вправу обома руками,
імітуючи козла та козу.
Йде коза у хлів мерщій,
А козел – назустріч їй.
Місток
Великий та вказівний пальці лівої руки випрямити, розташувати паралельно один до одного та з’єднати з великим та вказівним пальцями правої руки. Решту пальців (середній, безіменний та мізинець) випрямити, притиснути один до одного та утримувати в такому положенні.
З дідом ми через ставок
Зробимо для всіх місток.
Кожен хай сміливо йде,
В воду він не упаде!
Равлик
Вихідна позиція.
Вказівний, середній та безіменний пальці притиснуті до долоні. Великий палець та мізинець випрямляються, а потім ховаються. Виконувати вправу спочатку однією рукою по черзі, потім
обома руками одночасно.
Можна зобразити,
як равлик повзе по столу.
Равлик повагом повзе,
Хатку на собі везе.
Бджілка
Вихідна позиція.
Випрямити вказівний палець, решту пальців прижати до долоні великим пальцем.
Крутити великим пальцем.
Бджілка, бджілка, покружляй,
З квіток меду позбирай!
Жабка
Вказівний палець та мізинець підняти угору
та тримати напівзігнутими.
Середній та безіменний притиснути
до долоні великим пальцем.
Скаче жабка у траві
І скрекоче: “Ква-кве-кві!”
Ножиці
Вихідна позиція.
Великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиців. Долонь розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.
Швачка в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папір
Ріжу, ріжу до сих пір.
Каблучка
З’єднати великий та вказівний пальці разом у кільце. Решту пальців випрямити, підняти уверх, та притиснути один до одного. Утримувати у такому положенні до рахунку 5 – 10. Виконувати вправу кожною рукою по черзі, потім обома руками одночасно.
Подивись на мою ручку
І побачиш там каблучку.
Окуляри
Вихідна позиція.
Зробити обома руками кільця.
Піднести до очей, імітуючи окуляри.
Краще бачити хотів (хотіла),
Окуляри я надів (наділа).
Дружні пальчики
Вихідна позиція. Пальці однієї руки випрямити, притиснути один до одного та утримувати напружені пальці до рахунку 10. Виконувати спочатку кожною рукою по черзі, а потім обома руками одночасно. Після вправи – стряхнути кисті рук.
Пальчики живуть в сім’ї,
це помічники мої.
Вихідна позиція.
Усі п’ять пальців витягнуті та
розведені в боки – пальчики “посварилися”.
Потім усі пальці притиснуті один
до одного – “помирилися”. Чергувати ці дві позиції,
супроводжуючи словами:
Посварились, – та одразу
Помирилися і разом!
Пальчики вітаються
Зустрілись пальчики:
великий, вказівний, середній,
безіменний і мізинець.
Вони театр всі створили
І всі до праці приступили.
З'єднати пальці обох рук "будиночком". Кінчики пальців по черзі ляскають один по одному, вітаються великою з великим, потім вказівний з вказівним і так далі.
Дні тижня
У понеділок я прала, (кулачки тремо один до одного)
Підлогу у вівторок підмітала. (Кисті розслаблених рук вниз і робимо імітуючі рухи по столу)
У середу я пекла калач, (печемо “пиріжки”)
Весь четвер шукала м’яч, (праву руку підносимо до лоба і робимо “козирок”)
Чашки в п’ятницю помила, (пальці лівої руки напівзігнуті, долоня стоїть на ребрі, а вказівним пальцем правої руки водимо по колу всередині лівої руки)
А в суботу торт купила. (Долоньки розкриті і з’єднані разом по стороні мізинців)
Всіх подружок в неділю
Покликала на день народження. (Махаємо долоньками до себе)
Горох
П’ять маленьких горошин
Замкнені в стручку. (Переплітаючи пальці, стискаємо руки разом)
Ось виросла одна,
І тісно їй вже. (Випрямляє великі пальці)
Але ось росте друга,
І третя, а потім
Четверта, п’ята … (випрямляє пальці по черзі)
Сказав стручок: “Бом!”. (Ляскаємо)
Зима
Раз, два, три, чотири, п’ять, (загинаємо пальчики по одному)
Ми у двір пішли гуляти.
Бабу снігову ліпили, (імітуємо ліплення грудок),
Пташок крихтами годували, (“кришимо хлібець” всіма пальчиками)
З гірки ми потім каталися, (ведемо долонькою правої руки по долоні лівої руки)
А ще в снігу валялися. (Кладемо долоньки на стіл то однією, то іншою стороною)
Всі в снігу додому прийшли, (обтрушувався долоньки)
З’їли суп і спати лягли. (Виробляємо рух уявної ложкою, кладемо руки під щоку)
Зайчик
Зайчик по лісі скакав, (пальчики “скачуть” по столу)
Зайчик корм собі шукав. (Пальчиками обох рук по черзі перебираємо по столу)
Раптом у зайчика на маківці
Піднялися, як стрілки, вушка. (Зображуємо вушка ручками)
Шорох тихий лунає:
Хтось по лісу крадеться. (Пальчики повільно йдуть по столу)
Заєць плутає сліди,
Тікає від біди. (Пальчики швидко-швидко бігають по колу на столі)
Апельсин
Ми ділили апельсин! (Руки зчеплені в замок, погойдуємо)
Багато нас, (пальці розчепірювати)
А він один. (Показуємо тільки один палець)
Ця часточка для їжака, (пальці складені в кулачок, відгинаємо по одному пальчику)
Ця часточка для стрижа, (відгинаємо наступний пальчик)
Це часточка для качат, (відгинаємо наступний пальчик)
Це часточка для кошенят, (відгинаємо наступний пальчик)
Ця часточка для бобра, (відгинаємо наступний пальчик)
А для вовка шкірка! (Долоні вниз, пальчики розчепірені)
Він сердитий на нас, біда! (Погрозити пальцем)
Розбігайтеся хто куди! (Зімітувати біг пальцями по столу)
Равлик
Тицяє ріжками равлик – (великий палець правої руки притримує середній і безіменний; вказівний і мізинець – прямі)
Замкнена в саду хвіртка. (Тицяє “ріжками” в долоню лівої руки)
Відчини скоріше хвіртку, (ліва рука “відкриває” хвіртку),
Пропусти додому равлика (права рука “проповзає”).
Моя родина
Підняти руку долонею до себе і відповідно з текстом вірша у певній послідовності пригинати пальці, починаючи з безіменного, потім мізинець, вказівний палець, середній і великий.
Знаю я, що в мене - дружна сім'я:
Це - мама,
Це - я,
Це - бабуся моя,
Це - тато,
Це - дід.
І в нас розладу немає.
Гроза
Краплі перший впали,
(Злегка постукати двома пальцями кожної руки по столу)
Павуків перелякали.
(Внутрішня сторона долоні опущена вниз, пальці злегка зігнути і, перебираючи ними, показати, як розбігаються павуки)
Дощик застукав сильніше,
(Постукати по столу всіма пальцями обох рук)
Пташки зникли серед гілок.
(Схрестивши руки, долоні з'єднати тильною стороною; махати пальцями, стислими разом).
Дощ полив як з відра,
(Сильніше постукати по столу всіма пальцями обох рук)
Розбіглася дітвора.
(Вказівний і середній пальці обох рук бігають по столу, зображуючи чоловічків; інші пальці притиснуті до долоні).
В небі блискавка блискає,
(Намалюйте пальцем у повітрі блискавку)
Грім все небо крає.
(Барабанити кулаками, а потім поплескати в долоні)
А потім з хмари сонце.
(Підняти обидві руки вгору з розімкненими пальцями)
Знову подивиться нам у віконце!
Черепашка
Рука стиснута в кулак. Великий палець зверху.
Моя черепашка в коробці живе,
Рука лежить на іншій долоні (або на долоні партнера по грі).
Купається в ванні,
Хвилеподібні рух кулаком в повітрі.
За статтю повзе.
"Черепашка" повзе по іншій руці (своєї або партнера по грі).
Її на долоньці я буду носити,
Руки повертаються у вихідне положення.
Вона не захоче мене вкусити
Негативний жест головою.
Горщик
Під кришкою –
Зімкнути пальці, долоня повернути вниз.
Маленький горщик,
Притиснути до долоні кулак іншої руки. Великий палець всередині.
Відкрили кришку -
Повертаємо "кришку" долонею вгору.
Мишка - скік!
Різко піднімаємо великий палець.
Веселка
Гляньте: веселка над нами,
Намалювати рукою над головою півколо (махове рух).
Над деревами,
Руки підняти вгору, пальці розімкнуті.
Будинками,
Руки складені над головою дахом.
І над морем, над хвилею,
Намалювати хвилю рукою.
І трошки наді мною.
Доторкнутися до голови.
Павучок
Руки схрещені. Пальці кожної руки «біжать» по передпліччю, потім по — плечу іншої руки.
Павучок із малюками (Кисті вільно опущені, виконуємо рух «дощик».)
Повзав довгими гілками.
З неба дощ рясний полив,
Павучків на землю змив.
(Плескіт долонями по столі / колінам.)
Вийшло сонечко на небо —
(Долоні бічними сторонами притиснутий одна до одної, пальці розчепірені, качаємо руками — сонечко світить.)
Павучкам додому треба!
(Дії аналогічні первісним.)
Павучата-малюки
Знов зібрались на гілки.
«Павучки» повзають по голові.
Причини виникнення мовленнєвих порушень
Мовлення є засобом і формою спілкування, а також знаряддям мислення і засобом організації та регулювання психічних процесів людини
Л.Виготський писав, що мовлення стає універсальним засобом впливу на світ. А сучасна психологія розглядає мовлення як засіб спілкування, тобто як складну та специфічно організовану форму свідомої діяльності, у якій беруть участь два суб’єкти – той, хто формує висловлювання, і той, хто його сприймає
Дитина засвоює усне мовлення лише шляхом наслідування. Від батьків вимагається дотримуватися певних правил
Правила мовленнєвої поведінки :
1. мовлення дорослих повинно бути чітким, плавним, емоційно виразним, помірним за темпом;
2. не можна собі дозволяти говорити з дітьми їх лепетною мовою або навмисно спотворювати власну вимову;
3.мовлення оточуючих дитину дорослих не повинно перевантажуватись словами, які важко вимовити;
4. не потрібно оперувати незрозумілими словами й складними лексико-граматичними зворотами, фрази за конструкцією повинні бути простими;
5. при спілкуванні з дитиною слід ставити лише конкретні запитання, не квапити її з відповіддю;
6. дитину не можна карати за помилки у мовленні.
З дитиною не рекомендується розмовляти дуже гучно. Якщо кричить або підвищує голос дитина, не треба намагатися перекричати її. Краще буде, коли навпаки дорослий почне говорити тихим голосом або пошепки. Для дитини це буде грою, а батьки збережуть собі нерви.
Повсякчас потрібно використовувати природний інтерес дитини до того, що їй говорять.
Прекрасний засіб розвитку мовлення – читання книг дитині. При цьому слід пам’ятати, що книги повинні добиратись відповідно вікові дитини і бути доступними її розумінню. Не рекомендується обмежувати роботу з книгою тільки пасивним слуханням того, що читають. Час від часу корисно зупинятися на обговоренні прочитаного.
Виділяють категорію особливо чутливих, вразливих дітей у яких можуть виникати мовні порушення.
У дошкільників, передусім у дітей з тривожними рисами характеру, легко виникають страхи. Ці страхи можуть виникнути в результаті залякування (поганим дядьком, Бабаєм, обіцянкою, що залишать дитину одну, не будуть любити…) або після читання книжок чи телепередач. Часто діти бояться залишитися у темряві на самоті, пройти по темному коридору, бояться пилососа, собак тощо.
Не слід “привчати” дітей бути хоробрими, наполягати на тому, щоб дитина обов’язково була перед засипанням у темряві (можна ввімкнути нічник, посидіти з нею разом до засинання). При розумному підході батьків страхи проходять. А діти їх не зафіксовують. Але якщо ці страхи не проходять тривалий час, слід звернуться до психолога, психоневролога.
Для частини батьків актуальною стає проблема “мокрої постелі”. Якщо ця проблема не вирішується до 2-3 років, то аж ніяк не можна вирішувати її радикально за допомогою криків, докорів: “Як тобі не соромно! Ти вже такий дорослий!” Таким приниженням ви “прив’яжете” свідомість дитини до вживання їжі, сну і відправленню природних потреб. Таким ставленням ви примусите дитину відчути сильне почуття неповноцінності, відчаю і несправедливості, які можуть перейти на інші навички і зберігатися довгі роки. Ваша суворість може викликати у дитини страх перед виконанням природних потреб і на все життя створити постійно діюче джерело напруги.
Дослідження свідчать, що приблизно кожна десята шестирічна дитина страждає на нічний енурез (хлопчики у 1,5 рази частіше, ніж дівчата). Тому, по - перше, після 4 років треба звертатися до спеціаліста – лікаря-психоневролога; а по - друге, стосовно до цієї проблеми при дітях треба ставитися байдуже, гасити своє роздратування і неспокій. Слід поступово привчати дітей до відправлення своїх потреб завчасно перед виходом із домівки і перед сном. Закріплюйте у свідомості дитини щонайменший успіх. Підтримуйте її віру у власні можливості вирішувати свої проблеми самостійно.
Простудні захворювання призводять до виникнення мовленнєвих вад, оскільки артикуляційний апарат під час і після хвороби ослаблений, губи малорухливі, м’яке піднебіння в’яле і, як наслідок, з’являється нечітка дикція, відсутність або заміна звуків іншими, гаркава вимова звука [р]. Якщо дитина часто хворіє (ніс забитий, з’явилися аденоїди), то переважно дихає ротом. Це призводить до формування неправильного прикусу, що може викликати дефектну звуковимову. Захворювання вуха (запалення) призводять до зниження слуху дитини, це теж негативно впливає на мовлення.
Не є позитивним випадки раннього мовленнєвого розвитку.
Дитину з раннім мовленнєвим розвитком небезпечно “перевантажувати” мовленнєвим спілкуванням: вводити нові слова і мовленнєві звороти в побутове мовлення, заохочувати мовленнєву активність, демонструвати “мовленнєві успіхи” дитини оточуючим тощо.
Навпаки, необхідно максимально зменшити канали інформації, яка надходить. Вибір книг повинен бути обмежений і суворо відповідати вікові дитини. Таким дітям заборонені масові видовища, які можуть спричинити психічне перевантаження. Такі заходи називаються охоронним мовленнєвим режимом.
Зразки мовлення дорослих відіграють особливо важливу роль в організації мовленнєво-рухових автоматизмів у дітей з раннім мовленнєвим розвитком. Мовлення дорослих повинно бути спокійним, неспішним, з чіткою вимовою слів і речень. Для таких дітей корисні ігри з ритмічними рухами, ритмічними промовлянням окремих слів і коротких фраз. Дуже важливо звернути увагу на процес становлення мовленнєвого дихання.
У дітей із сімейною ліворукістю необхідно своєчасно виявити симптоми порушення нормальних відносин між півкулями головного мозку. У дошкільному віці у частини дітей домінантність однієї з рук встановлюється не одразу. Діти можуть однаково вільно використовувати то праву, то ліву руку у своїх діях. У таких випадках радять більше активізувати роботу правої руки
Ліворукі діти емоційно неспокійні, тривожні, мають низький рівень адаптаційних можливостей ЦНС. Тому для них особливо важливі спокійні стосунки між членами сім’ї, їм важко дається зміна умов життя, наприклад, перехід у д/с без періоду адаптації .
Якщо у дитини в сім’ї є хтось з мовленнєвою патологією, то слід обмежувати спілкування з цією людиною.
Проблема двомовності (білінгвізму або полілінгвізму) у сім’ї, де виховується дитина. Нервова система дітей у період розвитку мовлення відчуває значне напруження. Це напруження збільшується у випадку, коли формуються одночасно дві мовні системи. В такій ситуації можливе виникнення мовленнєвої патології. Це може бути, наприклад, заїкання. А в іншому випадку, затримка розвитку кожної з мовних систем, якими дитина оволодіває одночасно (невідповідний віку словниковий запас, затримка у формуванні граматичних структур, використання різних мов при побудові однієї фрази тощо).
Спеціалісти радять спочатку сформувати лексико-граматичну базу однієї мовної системи дитини. Це відбувається у нормі до 4 років. А потім оволодіння іншою мовною системою не призводить до відхилень у мовленнєвому розвитку і мовленнєвої патології.
Міжособистісні стосунки у сім’ї негативно впливають на нервово-психічне, емоційне самопочуття дитини, мовленнєвий розвиок.
1.характерологічні особливості матері, а саме тривожність, інфантильність, імпульсивність, агресивність, емоційна холодність;
2.Неприйняття з боку батька (матері);
3. Неповна сім’я;
4.Конфліктність у відносинах в сім’ї, зміна в структурі сім’ї (смерть, хвороба близьких, розлучення тощо);
5.Виховання у двох домівках;
6.Раптова зміна життєвого стереотипу й типу виховання;
7. Неадекватний тип виховання (“кумир”, гіперопіка, невідповідність у виховних позиціях батьків).
З часом коло психотравмуючих ситуацій значно зростає за рахунок впливу зовнішнього середовища. Це конфліктні стосунки з однолітками і дорослими, непомірні покарання, залякування, відчуття ситуації переляку (несподівана поява страшної тварини, перегляд “страшного” фільму, “страшна казка”), народження другої дитини при відсутності готовності зайняти позицію старшої тощо.
Ставлення батьків до дефекту дитини природно відбивається на ставленні дитини до свого мовлення, тому що батьки є авторитетом. Для того, щоб установки батьків були адекватними, необхідно вести просвітницьку роботу з ними.
Батьки — це найближче оточення дитини. Вони теж повинні брати участь у корекційній роботі. Для пропаганди логопедичних знань серед батьків учитель-логопед розробляє папки з інформацією про способи подолання й попередження вад мовлення на кожну вікову групу. Для розвитку фонематичних процесів підбирає вправи-ігри, у які батьки можуть пограти з дітьми по дорозі додому чи в садок.
Отже, якщо ми будемо співпрацювати й надалі, то неодмінно отримаємо позитивний результат. Адже виправити дефекти мовлення дітей можна лише спільними зусиллями логопеда, педагогів і батьків.
Статична вправа виконується по 10-15 с. (утримування артикуляційної пози в одному положенні).
1.«Усмішка» . Рот закритий. Утримувати губи в усмішці. Старатися не показувати зуби.
2.«Хоботок». Губи і зуби зімкнути.Губи з напругою витягнути уперед.
3. «Парканчик». Усміхнутися так, щоб зуби були зімкнені і трохи оголені.
4.«Віконечко». Широко відкрити рот і утримувати в такому положенні.
5.«Лопатка». Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижнюгубу. Слідкувати, щоб язик не тремтів.
6. «Голочка». Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким.
7. «Гірка».Рот відкрити. Губи в усмішці. Кінчиком язика упертися в нижні зуби. Спинка язика вигинається, бокові краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів. Кінчик язика не повинен відриватися від нижніх зубів.
8. «Чашечка». Рот широко відкрити, покласти широкий язик на нижню губу, бокові краї і кінчик язика загнути у формі чашечки. Слідкувати, щоб губи не обтягували зуби, нижня щелепа була нерухомою.
1. «Слухняний язичок». Усміхнутись, відкрити рот, покласти язик на нижню губу. Держати в цьому положенні, вимовляючи звук [і].
2. «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляючи пе-пе-пе, неначе похлопувати його верхньою губою.
3.«Годинник».Висунути вузький язик. Рухати язиком з одного куточка рота в інший. Тягнутися язиком поперемінно праворуч - ліворуч в повільному темпі під лічбу.
4. «Гойдалка».Відкрити рот. Напруженим язиком торкатися почергово до верхніх та нижніх зубів. Нижня щелепа нерухома.
5.«Смачне варення». Висунути широкий язик, облизати верхню губу (зверху вниз) та заховати язик за верхні зуби.
6.«Трубочка». Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку.
7. «Грибок». Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Язик не повинен відриватися від піднебіння.
8. « Гармошка».Положення язика як у вправі «Грибок». Губи в усмішці. Не відриваючи язика від піднебіння відкривати і закривати рот.
9. «Маляр».Відкрити рот. Широким кінчиком язика виконуються рухи по піднебінню вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю. Нижня щелепа не повинна рухатися.
10. «Конячка». Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку.
11. «Сховаємо цукерку».Напружений язик у закритому роті натискуємо то на одну щоку, то на другу.
12. « Чистимо зубки».Посміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика «почистити» нижні зуби і потім верхні, спочатку із боку в бік, потім – знизу вгору.
Про пальчикові ігри можна говорити як про чудову універсальну, дидактичну і розвиваючу методику. Методика і сенс даних ігор полягає втому, що нервові закінчення рук впливають на мозок дитини і мозкова діяльність активізується. Ігри ці дуже емоційні, захоплюючі. Вони сприяють зміцненню м’язів рук та вдосконаленню дрібної моторики, що прискорює розвиток мовлення та інших психічних процесів. Крім того, це простий спосіб весело і цікаво провести час зі своєю дитиною в будь-який момент: в проміжку між домашніми справами, по дорозі в громадському транспорті, укладаючи дитя спати.
Пропонуємо вашій увазі добірку пальчикових ігр та вправ:
Задрімав мізинчик трішки,
Безіменний — стриб у ліжко,
А середній там лежить,
Вказівний давно вже спить.
Вранці вci вони схопились враз —
В дитсадочок бігти час.
(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших — „будимо”. Розкриваємо всі пальці „враз”).
На роботу
Старший встав — не лінувався.
Вказівний за ним піднявся —
Розбудив сусід його.
Той — свого, а той свого.
Встали вчасно вci брати —
На роботу треба йти.
(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci…” широко розставати nальцi).
Наші пальці вже втомились,
всі роботи зупинились (сжимають, розжимають кулачки)
Будем пальці розминати
І птахів імітувати . (руки в замку закриваємо).
Голубята прилітали,
В годівниці поклювали. (пальчиками стукаємо по столу).
А горобчики злітались
І на гілочках гойдались (хитаємо долонями вліво, вправо).
А шуліка прилітав
І птахів всіх розігнав (великі пальці разом, а інші пальці імітують крила).
Веселі малярі
Фарбували малярі
Стіни і внизу, й вгорі,
Фарбували стелю
Малярі веселі.
Синхронні плавні рухи кистей обох рук із положення висячих кулачків до піднятих угору долонь.
Напечемо млинців
На сметані, на яйці
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх
Гаряченьких та смачних.
Варіант 1.
По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею.
Варіант 2.
а) ліва рука торкається столу долонею, права рука – тильною стороною; б) змінюємо позиції. Тепер ліва рука торкається столу тильною стороною, права рука торкається столу долонею.
З бережка на бережок
Побудуємо місток. (ставимо руки на парту ребром).
Раз-цеглинка (поєднуємо мізинці обох рук).
Два-цеглинка (поєднуємо безіменні пальці).
У мене рівненька спинка. (Рівно сідають)
Три, чотири вже поклали (поєднуємо середні і вказівні пальці).
Майже міст побудували.
Ще рядочок додамо (поєднують великі пальці)
І містком побіжимо (Роз’єднують і з’єднують пальці ).
Міст піднявся (з’єднують долоні, але пальці з’єднані ),
Похилився (нахиляємо руки)
Зупинився (повертаємо як було).
Мурашки з мурашника
Весну зустрічали (імітуємо пальцями мурашок, які бігають по столу).
Для гостей великий торт
Разом готували (з’єднуємо пальці правої і лівої руки будиночком).
Тісто файно замісили (імітують заміс тіста).
Кремом рясно намастили (імітують намазування).
В печі довго випікали (труть долоні щоб стали теплими).
Всіх до столу зазивали (махають долонями до себе).
Миємо руки
1. “Миємо руки”: ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки.
Узяли духмяне мило,
Добре руки з ним помили.
2. “Струшуємо водичку з рук”: пальці стиснути в кулачок, потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку.
Полетіли від води
Бризки з рук туди-сюди.
3. “Витираємо руки”: енергійні рухи імітують почергове витирання кожної руки рушником.
Рушничок я свій беру,
Швидко ручки обітру.
Синички
Високо в небі летить синичка, (одну руку підіймаємо вгору)
а ось і друга — її сестричка. (підіймаємо другу руку вгору)
Ліворуч, праворуч, угору! (руки ліворуч, праворуч, угору)
І стрімко-стрімко додолу… (нахиляємося всім тілом додолу)
«Цінь-цвірінь!» — співають сестрички (розгинаємося)
і поспішають до годівнички. (складаємо долоньки на колінах)
Подзьобавши трохи пшениці, (вказівними пальчиками стукаємо по ніжках)
геть полетіли синиці. (ховаємо руки за спину)
Прапорці
Я тримаю у руці
Кольорові прапорці.
Варіант 1.
Вихідна позиція: Розташувати долоні перед собою. Одночасно опускати та підіймати долоні, супроводжуючи рухи віршами. Якщо дитина легко виконує ці вправи, запропонуйте їй опускати та підіймати долоні, не згинаючи пальців.
Варіант 2 (ускладнений).
По черзі змінювати положення рук на рахунок: “один-два”. “Один”: ліва рука випрямлена, піднята у гору, права рука – опущена униз. “Два”: ліва рука опущена униз, права піднята у гору.
Донечка
Кулачок, долонька є у мами донька,
Ось долонька, кулачок,
Ходить донька у садок.
При виконанні вправи руки розташовані на столі. Почергова зміна положень: ліва рука – кулачок, права рука – долонька; ліва рука – долонька, права рука – кулачок. Повторити декілька разів.
Зайчик
На зеленому лужку,
Плигав зайчик в кожушку.
Вихідна позиція – вказівний та середній пальці витягнути вверх, мізинець та безіменний притиснути до долоні великим пальцем. Утримувати пальці в такому положенні на рахунок до 5-10. Вправу виконувати спочатку кожною рукою по черзі, потім – обома руками одночасно.
Коза
Вихідна позиція – вказівний палець та мізинець випрямити. Середній та безіменний – притиснути великим пальцем до долоні. Спочатку вправу виконувати кожною рукою по черзі.
На галявині в лісу.
Дід Трохим пасе козу.
Потім можна виконувати вправу обома руками, імітуючи козла та козу.
Йде коза у хлів мерщій,
А козел – назустріч їй.
Равлик
Равлик повагом повзе,
Хатку на собі везе.
Вихідна позиція – вказівний, середній та безіменний пальці притиснуті до долоні. Великий палець та мізинець випрямляються, а потім ховаються. Виконувати вправу спочатку однією рукою по черзі, потім обома руками одночасно. Можна зобразити, як равлик повзе по столу.
Птах п’є воду
Птах дістався до криниці,
Хоче випити водиці.
Вихідна позиція – пальці зложити пучкою – це “дзьоб”. Не відриваючи лікоть від столу, “дзьобом” торкнутися столу. Далі – імітувати рухи птаха: узяти “воду”, підняти “голову”, поклацати “дзьобом”.
Птах летить
В небі пташечка летіла,
На галявину присіла. (Помахати “крилами”)
Посиділа, відпочила,
Й до гніздечка полетіла. (Притиснути долоні до себе)
Вихідна позиція – руки розташувати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести – це “голова” птаха. Решта пальців – “крила”. Помахати ними.
Сова
Що воно за дивна птиця?
Світла денного боїться,
дзьоб гачком, великі очі,
і не спиться їй щоночі.
Руки стиснуті в кулачки, пальці притиснуті, великі пальці, заокруглені вгорі, вказівні разом посунуті вперед.
Папуга
У папуги Гоші,
Було трохи грошей.
Він на них собі купив
Чобітки, пальто і бриль.
Долоня вгору, вказівний палець перекриває великий. Інші пальці підняті вгору й розчепірені.
Велике значення в розвитку дрібної моторики має різноманітна предметна діяльність. Щоб отримати найкращий эфект, необхідно під час занять поєднувати пальчикову гімнастику із такими видами діяльності:
– застібання і розстібання ґудзиків;
– намотування ниток на катушку, клубок;
– різноманітні шнурівки;
– нанизування кілець ;
– сортування різних предметів за певними параметрами;
– ігри з конструктором, мозаїкою;
– ігри із дрібними предметами (кісточки, намистинки, камінчики, скрепки, сірники, дрібні іграшки);
– вирізування кольорових смужок, фігурок по контурам.
– робота з пластиліном (скочування кульок, джгутиків, розплющування кульок, джгутиків у пляцики, самостійна творчість дітей.)
Пропонуючи дитині пальчикову гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати вci рухи заздалегідь i поступово її повторювати. Особливу paдicть приносить дитині ситуація, коли вci члени сім’ї разом відтворюють пальчикову гру.
Що НЕ треба робити:
Казати дитині «Скажи»
Замість цього спробуйте змоделювати вірну відповідь. Вимога «Скажи» зменшує спонтанне спілкування
Постійно запитувати дитину
Забагато запитань – це неприродно. Краще використовувати більше коментування
Змушувати до спілкування
Розмова може бути важкою справою для дитини. Реагуйте на невербальну комунікацію, таку як міміка обличчя, жести, погляд. Відповідайте на ці сигнали, щоб дитина відчувала взаєморозуміння.
Що ТРЕБА робити:
Використовувати моделінг
Моделюючи свою мову ви показуєте дитині як спілкуватись
Розширювати комунікацію
Додайте 1-2 слова до того, що вже може сказати або повторити ваша дитина. Додаючи нові слова та фрази до розмов, ви розширюєте словниковий запас дитини
Робити паузи
Це дає можливість дитині сказати або повторити за вами
Практикувати під час щоденних ситуацій
Використовуйте щоденні ситуації, наприклад, гру одягання чи прибирання, для спілкування та вивчення нових слів та виразів.
Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.
Вчимося говорити правильно
Порушення вимови звука «р» – одна з найпоширеніших вад. Спотворена вимова виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює щілину з м’яким піднебінням, через яку проходить повітря. Вироблення правильної вимови полягає у формуванні правильної артикуляції звука та введенні його в повсякденне мовлення. Постановка звука потребує певної підготовки органів артикуляції дитини до відтворення положень і рухів язика.
Комплекс вправ для вироблення правильної вимови звука «р»:
Вправа 1. Підняти язик на верхню губу, опустити і втягнути на місце.
Вправа 2. Розпластати язик широко «лопаткою» на нижній губі. Для того, щоб язик був широкий і спокійний, треба поплямкати цого губами 5-6 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім подержати широкий язик у спокійному положенні під лічення від 1 до 10.
Вправа 3. Усміхнутися, відкрити рот, покласти широкий язик на верхню губу і здувати ватку з стола, ніби довго вимовляючи звук «ф».
Вправа 4. Відкривши рот, робити рухи широким кінчиком язика по верхній губі вперед – назад із звуками бл-бл-бл («Бовтушка»), не відриваючи язика від губи, ніби погладжуючи верхню губу (повільно, прискорюючи темп і ховаючи язик за верхні зуби).
Вправа 5. Усміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика почистити верхні зуби з внутрішнього боку (нижня щелепа не рухається).
Вправа 6. Усміхнутися, відкрити рот і погладити широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю («Маляр»).
Вправа 7. Широким кінчиком язика постукати за верхніми зубами (ди-ди-ди) повільно, потім швидше або сильно задувати на кінчик язика, піднятий до верхнього піднебіння (губи в посмішці, нижня щелепа нерухома).
Вправа 8. Здування з долоні пелюсток або маленьких клаптиків паперу, вати. Язик піднятий до альвеол («горбиків»), дитина задуває повітря на кінчик язика: р-р-р-р – сильний струмінь повітря.
СЕКРЕТИ СТВОРЕННЯ МОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ВДОМА
Ні для кого не секрет, що розвиток дитини залежить від оточуючого її середовища: чим вона багатша, тим інтенсивнішим є розвиток. Для дітей дошкільного віку розвиваючим середовищем є їх дім, місце, де вони проводить більшу частину часу.
Створення розвиваючого середовища вдома не вимагатиме від вас значних зусиль, але допоможе вам активізувати розвиток мовлення вашої дитини.
1 секрет. Коментування дій (для дітей від 0 до 7 років). Для малюків це віршики та потішки з метою спілкування (купання, одягання, в грі). Для старших дітей слід називати вголос предмет, його ознаки, дії, деталі, способи його застосування. В цей період стрімко росте словник дитини, тому його треба «підживлювати», тобто створювати хороше підгрунття. Багаторазово повторюйте нове слово в різному контексті: «Поставимо вазон на підвіконня, щоб було йому більше сонечка. Вазон треба полити. Він помітно виріс вже. На нашому вазоні скоро з’являться квіточки».
2 секрет. Використовуйте в повсякденному мовленні узагальнюючі слова (для дітей 2-3 до 7 років). Наприклад: постав взуття на місце, давай купимо овочі для борщу, яким транспортом будемо їхати, поскладай одяг.
3 секрет. Нерозуміння мовлення малюка. Якщо мовлення дитини ще не зрозуміле оточуючим, не варто «видавлювати» з дитини слова: «Скажи «яблуко», скажи «вишня». Таким чином дитина відчує, що ви маніпулюєте і буде тільки бунтувати. Ефективніше для порозуміння та мовлення буде, якщо малюк буде показувати предмети, а у відповідь на його жести ви запитуватимете: «Тобі яблуко? Так? Ні? Вишню?»; «Яку казочку тобі прочитати? Про Колобка? Про рукавичку?»
4 секрет. Як ти думаєш? (з 3 років). Саме в цьому віці виникає багато «чому?», «а чого?». Тому на чергове таке «чого?» запитайте дитину «а як ти думаєш?», розмірковуйте разом з малюком вголос, дайте спочатку йому можливість відповісти першому. Відразу конкретну відповідь на питання краще давати вже коли в дитини достатньо добре розвинуте мовлення, вона може зрозуміло для оточуючих сказати свою думку та активно розмовляти.
5 секрет. Точне найменування всіх предметів і їх частин в мовленні дорослих (з 1 року). «Зараз будемо прибирати іграшки. Дай коробку». Якщо дитина робить помилку у виборі названого предмета і дає вам відерце варто запитати: «невже це коробка? В неї можна скласти всі іграшки? Що це? Так, це відеречко. Зможемо ми в нього покласти всі іграшки? Чому? Що треба взяти щоб поскладати всі іграшки?»
6 секрет. Порівняння предметів під час звичайних справ (2-4 роки). При вдяганні на вулицю порівнюємо верхній одяг дорослого та дитини (колір, розмір, застібки, наявність кишень і т.д.).
7 секрет. Розгорнуті відповіді (з 3 років). На більшість запитань не можна давати відповідь одним словом, тим більше у віці, коли мовлення дитини у сензитивному періоді (найпродуктивніший період) розвитку. Тому на такі запитання як «Що ти робив/робила у бабусі?», «Що цікавого там було?», «Що сподобалось?», «З ким ти грався/гралась?» не можна давати відповідь одним-двома словами, треба стимулювати дитину розгорнуто відповідати на запитання, говорити свою думку.
Міфи про мовлення
Міф 1. Дитина, яка не говорить або має складні мовленнєві порушення, переросте, розговориться.
А якщо причиною є кіста в мозку? А якщо причина - порушення м 'язового тонусу? а якщо причина - психологічна травма і як наслідок - мутизм? Ви вірите, що дитина сама "переросте" ці проблеми?
***Я знаю багатьох дітей, які навчаються в школі або закінчили її, але не переросли.
Якщо Вас турбує мовлення дитини - проконсультуйтесь з грамотним логопедом-психіатром-неврологом і будете знати, чи потрібно чекати і спостерігати, чи негайно щось робити
Міф 2. Дитина не говорить через коротку вуздечку.
***Навіть коли вуздечка дуже коротка, це може вплинути на вимову лише деяких звуків, але точно це не буде причиною затримки чи відсутності мовлення
(попробуйте говорити, притиснувши язик до низу і не рухаючи ним)
Міф 3. Дитина лінується говорити.
***Може бути, що в дитини немає мотивації говорити або знижена пізнавальна активність, але це далеко не "лінивість". І з цими причинами потрібно працювати. І є велика ймовірність, що вони є симптомами якихось складніших порушень
Міф 4. Звертатись до логопеда можна з 4-ох років.
***Насправді, логопеди працюють з дітьми від народження. І багато мовленнєвих проблем потребують раннього втручання. Проте, якщо в дитини є порушення лише з вимовою певних звуків, тоді так, їй справді варто відвідувати логопеда після 4-ох, оскільки до цього часу формується правильна вимова звуків (а якщо говорити про звук Р - то можна чекати і до 5,5-6років)
А з якими міфами найчастіше стикаєтесь Ви?
Автор: Диська І.О.
"Буквальне мислення" є діагностичним критерієм аутизму, але багато людей з аутизмом здатні розуміти образні речі. З вашою допомогою люди з аутизмом можуть навчитися розуміти жарти, сарказм та вислови та навіть використовувати їх самим. Ця стаття буде корисною як керівництво для батьків, опікунів та старших братів і сестер. Але деякі поради можуть бути корисними для дітей та дорослих з аутизмом, які навчаються самостійно
Поради
1. Дайте дітям доступ до речей, які спотворюють ідею реальності.
Наприклад, перебільшені мультиплікаційні вигадки. Це допоможе аутисту звикнути до ідеї про те, що нереальні та несподівані речі можуть бути смішними.
Старші діти, підлітки та дорослі, мабуть, вже знають, що люди спотворюють реальність заради сміху. Вони можуть насолоджуватися більш складним гумором, такими як сатири та комедії.
Коли ви читаєте історію разом, акцентуйте на подіях, і запитайте: "Чи не здається тобі це смішним?" Це допоможе людині з РАС дізнатися як про гумор, так і про типову взаємодію з людьми.
2. Використовуйте образне мислення безглуздим способом.
У звичній ситуації (наприклад, за обіднім столом) опишіть нереальну історію. Пограйте з аутистом у гру, щоб він здогадався, чи справжня ця історія.
Дітям подобаються неправдиві історії, наприклад під час дороги Т. Рекс тікав від метеорита, що призвело до зникнення динозаврів. Якщо ви чуєте сміх, це добре.
Говоріть речі, які, очевидно, невірні. Наприклад, смішним голосом скажіть: "Щасливий 69-й день народження!" до своєї 39-річної матері так, щоб ваша сестра (брат) з аутизмом це почула. Після виправлення продовжуйте помилятися. ("Насправді, їй не 69, їй 79!") Це спричинить сміх.
Уникайте жартівливої критики людини з аутизмом, стосовно того, що вони зробили, або що важливо для них. Вони можуть не зрозуміти, що ви шуткуєте, та почуватимуться збентеженими. Це може задіти або засмутити їх.
3. Придбайте книгу ідіом у книжковому магазині.
Словник висловлювань, типу "сьогодні ллє як з відра", можуть допомогти інтерпретувати значення.
Книги ідіом доступні для будь-якого віку. Деякі з них містять в основному фотографії, а інші - текстові.
Глибокі мислителі можуть насолоджуватися книгами, які сповнені ідіом. Це також спрощує розуміння і запам'ятовування.
4. Заохочуйте дітей експериментувати з образним мисленням.
Не дивуйтеся, якщо людина з РАС починає спонтанно використовувати жарти, сарказм та метафори. Покажіть зацікавленість до їхньої дотепності, навіть якщо це вам здається несуттєвим, вони все ще навчаються.
З часом деякі люди з аутизмом освоюють мистецтво гумору. Багато блогерів з аутизмом демонструють вишукане відчуття сарказму та дотепності. Аутистичні люди можуть придумати нові та цікаві способи використання мови.
Створення поганих жартів є частиною життя. Багато нейротипових дітей винаходять жарти, які не мають сенсу. Наприклад: "стукати стукіт". "Хто там?" "Яблуко". "Яке яблуко?" "Яблуко на стелі!" Потрібен час, щоб навчитися побудувати дивовижний та добре продуманий жарт.
ПРИКЛАД ГРИ
Творчим способом навчання ідіом дітей у віці від 9 років, є створення власної версії карткової гри.
Необхідні матеріали: коробки, маркер, список ідіом і їх значень.
Запишіть ідіоми та їх значення на окремих картках.
Створіть ключі відповіді для використання під час гри
Заламінуйте карти і ключі, щоб вони були більш міцними.
Зберігайте всі компоненти в сірому конверті, на якій запишіть правила гри.
Ось кілька фразеологізмів і прислів'їв для використання в грі (їх існує багато) :
бути на сьомому небі – бути щасливим;
смикати за ниточки – керувати кимось/здійснювати контроль;
вовк в овечій шкурі – злий чоловік, який прикидається хорошим;
підставив шию – ризикувати, робити щось небезпечне;
в горі та в радості - завжди, навіть коли відбувається щось погане;
дивиться дарованому коню в зуби - не слід критикувати отриманого подарунка;
потрапити з вогню в полум'я – знайти себе в ще гіршому становищі, ніж досі;
простіше простого – досить легкого;
працювати як мураха – працювати наполегливо і наполегливо;
зробити фальстарт – почати щось зарано;
милити комусь очі – вводити в оману, обманювати;
мати золоті руки – вміти щось добре робити;
поставити все на одну карту – ризикнути всім, навіть якщо шанси на виграш малі.
Правила гри:
Участь можуть брати дві або більше особи
Гравці отримують по п'ять карт.
Гравці по черзі запитують один одного, чи інша особа має картку, значення якої відповідає даній ідіомі.
Якщо гравець має відповідну картку, він повинен віддати її тому хто запитує.
Якщо на ідіому не має картки відповіді, той хто запитує тягне іншу карту, а наступний хід робить інший гравець.
Відповідні картки з відповідями кладуться на стіл.Наприкінці гравці перевіряють відповідність пар.
5. Вічливо дізнайтеся, чи збентежена людина.
Демонстрація терпіння та поваги дасть людині зрозуміти те, що це нормально, - просити роз'яснення та робити помилки. Коли оточення ставиться з розумінням, це дозволяє їм ризикувати та навчитися більше.
6. Не змушуйте до навчання.
Іноді людям потрібно вивчати щось нове поступово, або вони наразі просто не готові. Знання образної мови є корисною навичкою, але не важливою, тому не хвилюйтеся, якщо людина не розуміє сенс багатьох речей. Може ще не час. Просто проводьте разом час та залиште навчання цим навичкам на інший час.
Перший рік життя:
Дитина смокче, ковтає рідку їжу і не проливає (1 міс);
Сміється, виголошує гортанні звуки, коли радіє (4 міс);
Чи може дитина сковтувати слину (5 міс);
Робить звукову відповідь на мовлення дорослого (6 міс);
Може добре облизати ложку і п'є з чашки (7 міс);
Може плюнути з кінчика язика (9 міс);
Імітує звуки оточення (11 міс);
Говорить слова вигуки (12 міс);
Прислухається до тихих звуків (3 міс);
Дивиться на того, хто говорить (4 міс);
Шукає джерело звуку (6 міс);
Заспокоюється, коли з нею розмовляють спокійним тоном (7 міс);
Реагує на строгий тон, слово "Не можна" (10 міс);
Розуміє загальний зміст сказаного (12 міс).
Другий рік життя:
Жує тверду їжу (13 міс);
Виражає свої бажання словами (14 міс);
Може повторювати звуки а, о, у, м, б, п (15 міс);
Може сказати 2 слова з конкретним змістом (16 міс);
Імітує звуки тварин (17 міс);
Повторює слова за дорослим (18 міс);
В мовленні є звуки н, л, д, т, в, ф (20 міс);
Називає трьох людей по імені (22 міс);
Називає 4 предмети (23 міс);
Називає 2 дії (24 міс);
Дивиться на людину, яку називають (13 міс);
Реагує на прохання "йди до мене" (15 міс);
Реагує на слова-підкріплення "Молодець", "Правильно" (16 міс);
Реагує на своє ім'я (18 міс);
Показує названі частини тіла (21 міс);
Розуміє слово "гуляти", ласкаві слова (24 міс).
⠀
Третій рік життя:
Використовує 10 слів (2, 1 рік);
Називає себе по імені (2,2 р);
Говорить слова "там", "іди", "дякую" (2,3р.);
Називає 2 ознаки (2,4 р.);
Говорить смислову фразу з 2 слів (2, 5 р);
Використовує слова "він", "вона", "воно" (2,6 р.);
Використовує слова "ще", "багато", "знову" (2,6 міс.);
Питає "Що це" (2,6 р.);
Говорить фразу з трьох слів (2,9р.);
Розмовляє з іграшками, лялькою (2,10 р.);
Говорить звуки с, ш, ч, ц (3 р.);
Розуміє значення 20 слів (2,1 р);
Показує 4 названих людей (2,3 р);
Розуміє інструкцію "Дай мені ще 1" (2,6 р);
Розуміє складну інструкцію ("Візьми...віднеси...) (2,8 р.);
Показує дії на малюнку (2,10 р);
Розуміє значення "один", "багато" (3 р).
Нижче наведено основні ознаки порушення мовлення у дітей (вікові межі вказані приблизно):
На кінець 1 місяця життя малюк не плаче перед годуванням;
На кінець 4 місяця життя дитина не посміхається, коли з нею розмовляють, відсутнє гуління;
На кінець 5 місяця життя – не прислухається до музики і сторонніх звуків;
На 7 місяці життя– не впізнає голоси близьких людей, не реагує на інтонації;
На кінець 9 місяця – відсутній лепет і дитина не може повторити звукосполучення і склади, наслідуючи інтонацію дорослого;
На кінець 10 місяця малюк не махає головою на знак заперечення чи рукою на знак прощання;
В 1 рік – не говорить ні слова і не виконує прості прохання («дай», «покажи»);
В 1,4 роки – не називає маму «мамою, а тата «татом»;
В 1,9 роки – не говорить 5-6 осмислених слів;
В 2 роки – не показує частини тіла, які дитині називають, не виконує прохання типу «іди в кімнату і принеси м’яч», не впізнає близьких людей на фотографіях;
В 2,5 роки – не знає різниці між поняттями «великий» і «малий»;
В 3 роки – не може переказати короткі віршики і казки, не може визначити який з предметів більший, не називає свого імені;
В 4 роки – не знає назв кольорів, не може розказати жодного віршика.
Батьки часто порівнюють мовлення дитини з рівнем розвитку мовлення її ровесників чи з членами сім’ї, і, безумовно, їх починає турбувати той факт, якщо дитина відстає в мовленнєвому розвитку. Існує думка про те, що «хлопчики починають говорити пізніше», або батьки уповають на те, що «мама (тато) також тільки після 3 років заговорила (заговорив)». Інколи лікарі дійсно радять почекати, але проконсультуватися з логопедом і виконувати його рекомендації варто.
Буває так, що дитина говорить на своїй мові. Без сумніву має місце і «гав-гав» замість «собака» і навіть якесь незрозуміле слово, зовсім не схоже по звучанню до потрібного, але такі слова не повинні складати весь словниковий запас дитини.
Якщо дитину в 3 роки розуміє тільки мама, то це привід для обов’язково звернення до спеціалістів.