Найменування програм та навчально-методичних посібників
Базовий компонент дошкільної освіти (Міністерство освіти і науки молоді та спорту України № від 22.01.2021р. )
Комплексна програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» Білан О.І. (Протокол №6 від 03.12.2021 зареєстр. у каталозі за №1.0025-2021 )
Програма з національно – патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина» (Протокол №3 від 21.06.2022 зареєстр. у Каталозі за № 1.0009-2022. )
Керуючись основними положеннями Державної національної програми"Освіта. Україна XXI століття" і Закону України "Про дошкільну освіту","Про освіту", "Про мови ", "Про захист дитинства ", Базовим компонентом дошкільної освіти, накресленим річним планом на 2023/2024 навчальний рік, колектив ДНЗ протягом року намагався працювати творчо та відповідально. В дошкільному закладі проводилася планомірна, цілеспрямована, систематична робота з метою всебічного розвитку дошкільників на засадах особистісно-орієнтованого підходу, їх життєвої компетентності та індивідуальних здібностей, формування у дошкільників знань, умінь, навичок відповідно до їх вікових особливостей та оновленого Базового компонента дошкільної освіти.
Аналіз планування роботи за минулий навчальний рік показав, що такі його принципи, як актуальність, конкретність, динамічність дотримуються. Головні річні завдання знайшли своє відображення у всіх складових річного плану. Покращилося дотримання принципів перспективності та безперервності планування, конкретності планування, що позитивно вплинуло на цілісність системи внутрішнього контролю.
Під час проведення різних видів контролю освітнього процесу було проаналізовано планування роботи вихователів. Перспективне та календарне планування в цілому відповідає вимогам щодо його складання. Проте поряд з цим у плануванні є недоліки:
не приділяється достатньо уваги використанню новітніх оздоровчих технологій на заняттях і в повсякденному житті;
недостатньо планується рухливих ігор в роботі з дітьми;
не завжди відстежується система у плануванні ігрових технологій, їх різноманітність, використання ігрових засобів в процесі навчальної діяльності дітей;
Виконуючи завдання намічені у річному плані, педагогічний колектив закладу намагався створити найсприятливіші умови для успішного розвитку, навчання та виховання дітей. Спрямовував зусилля, аби створити таке розвивальне середовище, у якому кожна дитина не тільки отримує знання від дорослого, а може активно рухатися та розвивати свої здібності, діяти самостійно, шукати відповіді на запитання і ставити нові, почуватися захищеною, упевненою у власних силах. На заняття виносився лише основоположний зміст програми, який знаходив подальше своє відображення в пошуково-дослідницькій діяльності, іграх, цільових прогулянках.
Оцінюючи якість педагогічної праці у цьому навчальному році враховували перш за все вихованість дітей, їх комунікабельність, загальний розвиток, вміння застосувати набуті знання на практиці, емоційний фон в групі.
Аналіз організації та результатів роботи з дітьми ООП
В закладі працює одна інклюзивна група: «Папужка».
До складу інклюзивних груп входило 5 дітей з ООП. Загальною метою є забезпечення умов для спільного виховання і вчання дітей з різними психофізичними особливостями розвитку. Головними завданнями інклюзивних груп в нашому закладі є:
- створення комфортного простору для всіх дітей;
- створення інклюзивного розвивального середовища, яке сприяє гармонійному розвитку особистості особливої дитини;
- формування толерантного товариства дітей, батьків, персоналу дошкільного навчального закладу;
- створення у навчальному закладі педагогічної системи, центрованої на потребах дитини та сім’ї.
Принципи організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в групах з інклюзивною формою навчання:
- індивідуалізації та диференціації;
- єдності сенсорного (безпосередній чуттєвий досвід дитини як основа розвитку), мовленнєвого (формування різних видів мовленнєвої компетенції), лінгвістичного (засвоєння мовних засобів), комунікативного (включення дітей у різні форми спілкування) розвитку;
- підтримки самостійної активності дитини;
- міждисциплінарного підходу (освіта дитини з психофізичним рушенням вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу до визначення впровадження методів і засобів її виховання, навчання і розвитку);
- варіативності в організації процесів навчання і виховання;
- активного включення в освітній процес всіх його учасників: дітей, батьків і фахівців;
- партнерської взаємодії з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами.
На початку навчального року всі працівники дошкільного закладу були ознайомлені з нормативними документами, щорегулюють законодавство в галузі інклюзивної освіти. Педагогами ЗДО інклюзивних груп було вивчено витяги ІРЦ про комплексні прсхолого - педагогічну оцінку розвитку дитини.
За результатами діагностування дітей інклюзивних групи були розробленні та затвердженні індивідуальноі програми розвитку та індивідуального плану розвитку.
Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України Від 28 липня 2021 р. № 769, яка набирав чинності з 01.01.2022р. педагогам, які працюють з дітьми ООП був запропанован алгоритм дій при запровадженні рівнів підтримки дітей з ООП в освітньому процесі. Для визначення рівней підтримки відповідно до ступенів прояву труднощів під час освітнього процесу.
складались доповіді особливостей розвитку дитини за напрямами (фізичний, мовленнєвий, когнітивний, емоційно - вольовий та освітній) на основі яких були складені протоколи де визначались категорія освітніх труднощів та рівнь підтримки в освітньому процесі.
Для кращої підтримки дітей з ООП в освітньому процессі необхідна постійна взаємодія та постійні зустрічі корекційних педагогів з батьками дітей з ООП, бесіди, консультації, інформаційну підтримку, складання індивідуальної програми розвитку з урахуванням запитів сім’ї, залучення батьків до корекційно - розвивальної роботи, організацію зустрічей з фахівцями тощо)
Аналіз результатів корекційній роботі.
Динаміка мовленнєвого розвитку дітей спеціалізованих груп у 2023/2024н.р
Загальна кількість складає 35 дітей з них:
ПОЗИТИВНУ динаміку показали 30 дитини , що складає 86%;
НЕДОСТАТНЮ динаміку розвитку показали 2 дитини, що складає 6%;
ХВИЛЕПОДІБНУ динаміку розвитку показали 3 дитини, що складає 8%.
Багато уваги приділяється на виправлення руху артикуляційних органів, вчителі – логопеди готовили артикуляційний уклад до постановки звуків, визначалиє послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень, постійно працюють над розвитком правильного мовного дихання дітей, відбивають артикуляційний уклад певного звука, використовують відпрацьовані раніше рухи органів мовлення, ставлять звук (різними прийомами та методами), закріплюють поставлений звук у складах, автоматизують поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові, проводили диференціацію звуків, відпрацьовували граматичні форми.
Динаміка пізнавального розвитку дітей спеціалізованих груп у 2023/2024н.р
Загальна кількість складає 16 дітей з них:
ПОЗИТИВНУ динаміку показали 13 дітей, що складає 81%;
НЕДОСТАТНЮ динаміку розвитку показали 2 дитини, що складає 13%;
МІНІМАЛЬНУ динаміку розвитку показали 1 дитина , що складає 6%.
Вчителя - дефектологи протягом року здійснвали навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають порушення у розумовому розвитку; забезпечували умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяли їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації. Корекційний педагог розробляли оптимальну педагогічну стратегію, проектували шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини, обирли ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного, корекційно-реабілітаційного процесу.
Результатів діагностики готовності дітей вступу до школи (психологічна) групи: спеціалізованих та інклюзивної
Загальна кількість обстежених - 18 особи:
Високий рівень готовності до шкільного навчання виявлено у 5 дітей, що складає 28% від загальної кількості обстежених.
Достатній рівень готовності до шкільного навчання виявлено у 11 дітей, що складає 61% від загальної кількості обстежених.
Низький рівень готовності до шкільного навчання виявлено у 2 дітей, що складає 11 % від загальної кількості обстежених.