ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом директора ЗДО «Барвінок»
Мошурів Тальнівської міської ради
від «__01_» вересня 2026 року № 25
Директор __________О.О. Нишпора
ПОЛОЖЕННЯ
про запобігання та протидію булінгу (цькуванню), насильству та жорстокому поводженню з дітьми
у закладі дошкільної освіти «Барвінок» с. Мошурів Тальнівської міської ради
1. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає основні засади діяльності закладу дошкільної освіти «Барвінок» с. Мошурів Тальнівської міської ради (далі — заклад) щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню), насильству та жорстокому поводженню з дітьми, а також порядок взаємодії учасників освітнього процесу у разі виявлення відповідних випадків.
1.2. Положення розроблено відповідно до законодавства України у сфері освіти, охорони дитинства, запобігання та протидії насильству, зокрема Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», а також нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України.
1.3. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу: вихованців, педагогічних працівників, інших працівників закладу, батьків або законних представників дітей.
1.4. Основними принципами діяльності закладу є:
дотримання прав і найкращих інтересів дитини;
повага до гідності та особистості кожної дитини;
недопущення будь-яких форм насильства, дискримінації та приниження;
конфіденційність інформації про дитину;
своєчасність реагування на випадки булінгу та насильства;
невідкладне забезпечення безпеки дитини;
взаємодія закладу з батьками, відповідними службами та органами.
2. Мета та завдання Положення
2.1. Метою Положення є створення в закладі безпечного, здорового та психологічно комфортного освітнього середовища, у якому забезпечуються права, свободи та законні інтереси кожної дитини.
2.2. Основними завданнями Положення є:
формування нетерпимого ставлення до булінгу, насильства та жорстокого поводження з дітьми;
запобігання виникненню конфліктних ситуацій;
виявлення та своєчасне припинення випадків булінгу й насильства;
забезпечення захисту дітей від фізичного, психологічного, сексуального та інших форм насильства;
організація допомоги постраждалим дітям;
проведення профілактичної та просвітницької роботи;
підвищення обізнаності працівників і батьків щодо запобігання насильству;
забезпечення взаємодії з відповідними органами та службами.
3. Основні поняття
3.1. Булінг (цькування) — діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та/або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
3.2. Насильство — будь-які дії або бездіяльність, що завдають або можуть завдати шкоди фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному благополуччю дитини.
3.3. Жорстоке поводження з дитиною — будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального чи іншого насильства, недбалого ставлення, приниження, експлуатації або інших дій, що порушують права та гідність дитини.
3.4. Постраждала дитина — дитина, яка зазнала булінгу, насильства або жорстокого поводження.
3.5. Кривдник — особа, яка вчинила булінг, насильство або жорстоке поводження з дитиною.
3.6. Спостерігач — учасник освітнього процесу, якому відомо або який безпосередньо спостерігав за випадком булінгу, насильства чи жорстокого поводження.
4. Запобігання булінгу, насильству та жорстокому поводженню
4.1. Заклад забезпечує:
безпечні умови перебування дітей;
належний нагляд за вихованцями;
поважне ставлення до кожної дитини;
недопущення фізичних покарань, приниження, залякування та образ;
створення умов для вільного висловлення дитиною своїх почуттів і потреб;
формування навичок безпечної поведінки;
розвиток дружніх, доброзичливих і толерантних взаємин;
своєчасне реагування на ознаки тривожності, страху, замкненості чи агресивної поведінки.
4.2. Педагогічні працівники зобов’язані:
дотримуватися педагогічної етики;
поважати гідність кожної дитини;
не допускати образливих висловлювань, погроз, приниження та фізичного впливу;
не залишати дітей без належного нагляду;
повідомляти керівника про виявлені ознаки насильства або булінгу;
сприяти формуванню позитивного психологічного клімату в групі;
забезпечувати індивідуальний підхід до дітей з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей.
4.3. Батьки або законні представники дітей зобов’язані:
поважати права та гідність дитини;
не допускати жорстокого поводження з дітьми;
співпрацювати із закладом у питаннях виховання та безпеки дітей;
повідомляти заклад про обставини, які можуть впливати на безпеку дитини;
сприяти формуванню у дітей навичок мирного розв’язання конфліктів.
4.4. У закладі забороняються:
фізичні покарання дітей;
образи, приниження, погрози та залякування;
крики з метою покарання або залякування;
навмисне ігнорування потреб дитини;
будь-які дії, що можуть завдати шкоди фізичному чи психічному здоров’ю дитини;
поширення інформації про дитину, яка може принизити її гідність або завдати шкоди.
5. Виявлення ознак булінгу, насильства та жорстокого поводження
5.1. Працівники закладу повинні звертати увагу на можливі ознаки насильства або булінгу, зокрема:
незвичну поведінку дитини;
страх перед окремими дорослими або дітьми;
часті прояви плачу, тривожності, замкненості;
небажання відвідувати заклад;
тілесні ушкодження без зрозумілого пояснення;
різкі зміни настрою чи поведінки;
порушення сну, апетиту;
прояви агресії або самоагресії;
інші ознаки, які можуть свідчити про небезпеку для дитини.
5.2. У разі виявлення ознак насильства або булінгу працівник закладу зобов’язаний:
негайно забезпечити безпеку дитини;
припинити небезпечні дії, якщо це можливо без ризику для власної безпеки;
повідомити директора закладу;
не залишати дитину без належної уваги та підтримки;
не проводити самостійного розслідування обставин події;
не поширювати інформацію про випадок серед сторонніх осіб.
6. Порядок подання та розгляду повідомлень
6.1. Повідомлення про можливий випадок булінгу, насильства або жорстокого поводження з дитиною може бути подане:
особисто директору закладу;
педагогічному або іншому працівнику закладу;
у письмовій формі;
в електронній формі;
усно з подальшим оформленням відповідної інформації.
6.2. Повідомлення може подати дитина, батьки або законні представники, працівник закладу, інший учасник освітнього процесу або будь-яка особа, якій стало відомо про можливий випадок.
6.3. У повідомленні бажано зазначити:
прізвище, ім’я та по батькові заявника;
контактні дані заявника;
відомості про дитину, яка могла постраждати;
опис обставин події;
дату, час і місце можливого випадку;
відомості про осіб, які можуть бути причетними або свідками.
6.4. Якщо повідомлення подане усно, директор або уповноважена ним особа фіксує його зміст у письмовій формі.
6.5. Директор закладу забезпечує розгляд повідомлення відповідно до вимог законодавства, вживає заходів для захисту дитини та, за необхідності, повідомляє відповідні органи і служби.
6.6. У разі наявності ознак кримінального правопорушення або загрози життю чи здоров’ю дитини інформація невідкладно передається до Національної поліції України та/або інших відповідних органів.
6.7. Розгляд повідомлення здійснюється з дотриманням принципів конфіденційності, об’єктивності, неупередженості та недопущення повторної травматизації дитини.
7. Дії директора закладу
7.1. Директор закладу:
організовує виконання цього Положення;
забезпечує створення безпечного освітнього середовища;
призначає відповідальну особу за організацію роботи щодо запобігання булінгу та насильству;
забезпечує розгляд повідомлень про можливі випадки;
вживає заходів для захисту постраждалої дитини;
організовує взаємодію з батьками або законними представниками;
за потреби залучає психологічну, медичну та іншу допомогу;
повідомляє відповідні органи та служби у випадках, передбачених законодавством;
забезпечує ведення необхідної документації;
контролює виконання заходів профілактики та реагування.
7.2. Директор не допускає:
приховування випадків насильства або булінгу;
звинувачення постраждалої дитини;
розголошення конфіденційної інформації;
тиску на дитину, її батьків або працівників, які повідомили про можливий випадок.
8. Права та обов’язки учасників освітнього процесу
8.1. Вихованці мають право:
на безпечні умови перебування в закладі;
на повагу до своєї гідності;
на захист від насильства, булінгу та жорстокого поводження;
на допомогу та підтримку у разі виникнення небезпечної ситуації;
на висловлення своїх почуттів і потреб у доступній формі.
8.2. Працівники закладу мають право:
на повагу до своєї професійної честі та гідності;
на безпечні умови праці;
на отримання методичної та психологічної підтримки;
на захист від булінгу, насильства та неправомірних дій.
8.3. Працівники закладу зобов’язані:
дотримуватися цього Положення;
невідкладно повідомляти про відомі їм випадки насильства або булінгу;
не допускати дискримінації та приниження;
забезпечувати захист прав та інтересів дітей.
8.4. Батьки або законні представники мають право:
отримувати інформацію про заходи, які здійснює заклад для запобігання насильству;
повідомляти про можливі випадки булінгу або насильства;
отримувати інформацію про результати розгляду повідомлення в межах, дозволених законодавством;
брати участь у профілактичних заходах закладу.
9. Профілактична та просвітницька робота
9.1. Заклад організовує профілактичну роботу відповідно до річного плану роботи.
9.2. Основними напрямами профілактичної роботи є:
формування у дітей навичок безпечної поведінки;
виховання доброзичливості, взаємоповаги та толерантності;
розвиток емоційного інтелекту;
навчання мирного розв’язання конфліктів;
проведення тематичних занять, бесід, ігор та вправ;
консультації для батьків;
підвищення професійної компетентності працівників;
поширення інформаційних матеріалів щодо запобігання насильству.
9.3. Профілактична робота з дітьми проводиться з урахуванням їхнього віку, індивідуальних особливостей та можливостей сприймання інформації.
10. Взаємодія з батьками та відповідними службами
10.1. Заклад співпрацює з батьками або законними представниками дітей з питань:
забезпечення безпеки дітей;
запобігання насильству;
формування позитивних взаємин;
надання допомоги дитині у складних життєвих обставинах.
10.2. У разі необхідності заклад взаємодіє з:
службою у справах дітей;
органами Національної поліції України;
центрами соціальних служб;
закладами охорони здоров’я;
інклюзивно-ресурсним центром;
іншими відповідними органами та установами.
10.3. Взаємодія здійснюється відповідно до законодавства України та з дотриманням прав і законних інтересів дитини.
11. Документування та контроль
11.1. У закладі ведеться документація щодо організації роботи із запобігання та протидії булінгу, насильству та жорстокому поводженню з дітьми.
11.2. До документації можуть належати:
накази директора;
це Положення;
план заходів щодо запобігання булінгу та насильству;
протоколи засідань педагогічної ради;
матеріали профілактичної роботи;
повідомлення про можливі випадки;
документи щодо вжитих заходів реагування.
11.3. Документи, що містять персональні дані дітей, зберігаються з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
11.4. Контроль за виконанням цього Положення здійснює директор закладу.
11.5. Положення переглядається у разі зміни законодавства, організаційних умов діяльності закладу або за потреби.
12. Прикінцеві положення
12.1. Це Положення набирає чинності з дня його затвердження наказом директора закладу.
12.2. Зміни та доповнення до Положення затверджуються наказом директора.
12.3. Працівники закладу ознайомлюються з Положенням під підпис.
12.4. Основні положення документа доводяться до відома батьків або законних представників вихованців.
ЗУПИНЕМО БУЛІНГ РАЗОМ!!!
Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг в ЗДО та як змінюється поведінка дитини Види булінгу в дитсадку
Булінг (від англ. to bull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.
Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: психологічний фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
Хто провокує булінг в дитсадку?
Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
Педагог або помічник вихователя:
– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі
– ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки
– глузує із зовнішнього вигляду дитини
– образливо висловлюється про дитину чи її батьків
– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
Батьки або члени сім’ї:
– б’ють та ображають дитину вдома
– принижують дитину у присутності інших дітей
– проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини
– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).
Усі діти потребують підтримки дорослих— батьків, вихователів та практичного психолога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ ПІД ЧАС БУЛІНГУ В ЗДО
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
Вдома:
– не хоче одягатися вранці
– шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
– не контактує з однолітками у дворі – грає наодинці в парку
В дитячому садку:
– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо
– усамітнюється при будь-якій нагоді
– часто губить свої іграшки або речі
– бруднить чи псує одяг – грає поламаними іграшками
– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі
– не має друзів у групі.
Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу
Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування — це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася — це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били — потрібно негайно діяти.
Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу
Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поговоріть з нею, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні закладу освіти не вдається — повідомте поліцію.
Що робити, якщо ви стали свідком булінгу
1. Втрутитися і припинити цькування — булінг не слід ігнорувати.
2. Зайняти нейтральну позицію в суперечці — обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
3. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
4. Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
5. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування..
Що робити, якщо ваша дитина агресор
1. Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
2. Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
3. Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
4. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
5. Зверніться до практичного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять — агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Гарячі телефони:
– Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
– Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
– Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
– Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
– Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 76;
– Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
– Національна поліція України 102