ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам"яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов"язує з рідною домівкою, місцями , де вона народилася і зросла.
Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів.Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до рідної оселі, міста , в якому народилися, рідної землі, , шанобливому ставленні до культури своєї родини , мови. Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючимсередовищем людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури, збереження природи рідного краю. Виховання емоційно- діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.
Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :
Виховання в дитини любові і почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка, вулиці, міста;
Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;
Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;
Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв,культури рідного народу;
Ознайомлення дітей із символами держави.
Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки,домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя людини», « Без сім"ї немає щастя на землі» саме так говорить народна творчість про родину.
Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми, любов, симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися прорідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.
Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм.Однак для того щоб ціпочуття стали початком любові до Батьківщини , важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки , де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров"я та життя свого ,в першу чергу,та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір"я: висадка дерев, квітів, – прибираємо,прикрашаємо– робимо разом наше місто чистим , гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави , краю.
Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками , прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення доприроди ,до людей ,що оточують ,до рідного міста.
Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнятмають традиції та звичаї сім"ї. Потрібно, щоб діти пам"яталив дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре , коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.( Декупаж на тарілочці «Подарунок бабусі»).
А головне свято деньнародження самої дитини. Як не складно про це говорити , але дитячі свята, дорослі частіше створюють для себе. У дорослих свої інтереси, бесіди і дітям на такому святіне цікаво і сумно: ніхто не пам"ятає про винуватця свята. Його залишають за спільним столом, він стає свідком дорослих розмов, нерідко долучається до них. Щоб звернути увагу на себе, дитина робить не завжди продумані вчинки. Дорослі роблять вигляд , що це весело, чекають від нього нових «подвигів».Дитина звикає бути центром уваги, що виховує в ньому нескромність та розв"язаність і аж ніяк не морально – етичні почуття.
Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей нанеповторну красу навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення саміі вчіть дитину насолоджуватись спільними здобутками. Знайомте дітей з назвами дерев, квітів , трав; розповідайте відомі вам легенди про рослини рідного міста.
По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка, до Батьківщини.
Пам'ятка , для батьків
Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі,а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:
*Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?
*Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей.Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.
*Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.
*Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.
*Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.
*Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.
*Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.
*Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.
*А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.
Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста, району.