"Що таке сирена, що взяти в укриття". Українські програмісти створили ролик для найменших дітей про безпеку під  час війни.

Українська IT-компанія FIlancy Marketing на своєму каналі в YouTube презентувала мультфільм для дітей про те, навіщо потрібна сирена і як діяти під час обстрілів.

"У цей час важливо зберегти найцінніше – наших дітей. Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Безпека під час війни починається з обізнаності. Команда психологів та відеоредакторів розробила відеоролик, який розповідає найменшим, що таке сирена, як знайти безпечне місце в будівлі під час обстрілів, що взяти із собою в укриття, – анонсували ролик його творці. – Подібні анімації мали величезний успіх у дітей різного віку в Ізраїлі за часів останніх воєн".

Як заспокоїти та підтримати дитину в укритті: поради батькам

Сотні дітей нині вимушені жити у підвалах та бомбосховищах. Фонд Юнісеф дає поради батькам, як заспокоїти та підтримати дитину в укритті. 

Проговоріть із дитиною план дій: 

Складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині інструкцію щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.

Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті: що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти краще сприймають, якщо це буде візуалізовано).

Слідкуйте за самопочуттям

Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо, щоб дитина проговорювала, ставила запитання, проявляла свої емоції.

Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути її до вербальної комунікації та активної діяльності.

Для цього поставте 3 питання і чекайте відповіді: Тебе звати Наталя, так? Ти зараз стоїш, так? Ти одягнений в червону кофтину, так?

Обговорюйте емоції

Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, фрази «не переживай» чи «тобі не варто злитись» не заспокоять дитину. Краще скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.

У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: «все буде добре», «нічого не станеться», натомість скажіть: «що б не сталось, головне – ми разом».

Тактильний контакт

Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись.

Дотримуйтесь режиму дня

У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики проговорюйте та відтворюйте послідовність дня.

Піклуйтесь про себе 

Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій.

Бережіть дитину від стресу

Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте дитині лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.

Відволікайте дитину

Розважити дитину допоможуть казки або аудіокниги. Матеріали можна зберегти собі на телефон і користуватися без Інтернету, наприклад, на сайті Yakaboo, в Телеграм-каналах "Аудіоказки" і "Павлуша і Ява".

як батькам розважити дітей в укритті:

Список безкоштовних дитячих ресурсів.

Трагічні події війни особливо чутливі для дітей, яким доводиться чути тривожні сирени та бачити тривожних батьків, ховатися у тьмяних холодних бомбосховищах, лишаючи свої домівки та улюблені речі. Центр протидії дезінформації при РНБО України поділився безплатними ресурсами для дітей, за допомогою яких батьки зможуть відволікти малечу від тривожних думок в укриттях. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мамо, я бачу війну": проєкт для допомоги українським дітям, які постраждали від воєнних дій

► Видавництво книжок "Ранок" вирішило безплатно викладати дитячі книги в електронному форматі. Для того, аби завантажити, перейдіть за посиланням: https://bit.ly/35pwNKw  

► Telegram-канал "Павлуша і Ява" завантажує дитячі аудіоказки: https://t.me/pavlushaiyava

► Telegram-канал з аудіоказками українською для тих, хто у бомбосховищах: https://t.me/kazky_ukr. Автор проєкту Віктор Дяченко.

► Книгарня Yakaboo надала безплатний доступ до книжок в мобільному додатку. Переходьте за посиланням: https://bit.ly/3CcZG92

► MEGOGO відкрили безплатний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок. Посилання: https://bit.ly/35KLwjg

► Нова Українська Школа організувала серію пізнавальних онлайн-зустрічей із вчителями. Для приєднання, перейдіть за посиланням: https://bit.ly/3sDR87P

Нехай усі дітки, не дивлячись ні на що, будуть щасливими!

Безкоштовні мультики, книги, аудіоказки: чим  зайняти дітей в укритті?

Перебування у бомбосховищах під час війни – це великий стрес не лише для дітей, а і для батьків. 

У Верховній Раді опублікували перелік сервісів, які допоможуть відволікти дітей в укритті, навіть якщо не буде інтернету.

Книги онлайн

• Видавництво Ранок безкоштовно надає дитячі книги в електронному форматі.

• Yakaboo відкрили безкоштовний доступ до аудіо- та електронних книжок у мобільному додатку.

Аудіоказки і мультики

• У Telegram-каналі Павлуша і Ява можна завантажити аудіоказки, які можна завантажити і слухати без зв’язку.

• "Аудіоказки" – це ще один Telegram-канал з аудіоказками українською, які також будуть доступні без інтернету.

• MEGOGO відкрили безкоштовний доступ до мультиків, фільмів та аудіоказок.

Як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни? 7 порад

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українських сімей змушені покинути домівку, шукаючи більш безпечні місця для себе та своїх дітей.

Вимушений переїзд до іншого міста або ж за кордон – стрес для будь-якої дорослої людини, а для дитини й поготів.

У Центрі протидії дезінформації при Раді нацбезпеки і оборони роз'яснили, як варто поводитися з дітьми у дорозі під час війни.

Як допомогти дитині здолати примусове переміщення?

✅Проговоріть дитині, куди ви їдете і чому це необхідно. Озвучуйте дислокацію під час дороги, адже це допоможе їй відчути, що ситуація під контролем.

✅Перед поїздкою запропонуйте дитині взяти її улюблену іграшку, річ або предмет. Це допоможе їй відчути зв'язок з домом та заспокойте. 

Раніше ми докладно писали, як допомогти дітям подолати тривогу під час війни. 

✅Обов'язково встановіть правила поведінки в дорозі. Поясніть, що на блокпостах потрібно поводитися тихо, не визирати з вікон та в жодному разі не виходити без дозволу з машини чи автобуса (в залежності від того, на чому пересуваєтесь).

✅Будьте уважними до потреб дитини – періодично запитуйте, чи не хоче вона їсти, пити чи в туалет.

✅Навчіть дитину проговорювати свої емоції звуками та через тіло. Наприклад, витягнути руки, стиснути кулаки чи міцно заплющити очі від злості.

✅У дорозі діти втомлюються швидше, ніж дорослі. Допомагайте їм опановувати втому та "перемикатися" на щось хороше. Можете запропонувати пограти в ігри.

✅Не забувайте дбати і про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Важливо пам'ятати, що ви для них – ретранслятор ситуації та ставлення до неї.

Супергерої безпеки

Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що  дорослі, яким вони довіряють, знають усе і завжди зуміють дати відповідь на будь-яке питання. На допомогу батькам прийшла сімейна і дитяча психологиня Світлана Ройз. Вона розробила докладну ілюстровану методичку "Супергерої безпеки" для українських батьків. У ній містяться рекомендації щодо того, як підготувати своїх дітей до можливих надзвичайних ситуацій, як безпечно говорити з дітьми про надзвичайні ситуації, чому про це важливо розмовляти, з чого почати й чим відрізнятиметься розмова залежно від віку.

Авторка методички наголошує: ми говоримо про безпеку не тому, що має статися щось небезпечне, а щоби натренувати "м'язи безпеки". Це треба, щоби відчувати свою силу в будь-якій складній ситуації й почуватися захищеними.

Розмову важливо почати, коли вся сім'я збирається разом. Можна сісти в коло, щоб усі бачили одне одного й були включені в розмову, а увага рівномірно розподілялася між усіма членами сім'ї.

Алгоритм підготовки до розмови:

• Розповідаємо теорію та пояснюємо, навіщо це знати.

• Залучаємо до гри-тренування.

• Закріплюємо знання в тренувальній дії.

• Розмова не має бути довгою. 

Говорити потрібно спокійно та повільно, спостерігаючи за реакцією дітей. Дітей молодшого віку краще обіймати чи тримати за руку. Також треба дати можливість дітям відреагувати на сказане. 

Всі запропоновані теми можна розділити на 3-4 заняття (етапи) "супергероїв безпеки".

• Перший етап. Що таке безпека?

• Другий етап. Як ми можемо подбати про безпеку?

• Третій етап. Закріплюємо знання в дії.

Батьки мають бути готовими до того, щоб терпляче відповідати на одні й ті самі питання. Проговорювати рутинні речі. Давати психологічний, візуальний і тілесний контакти. Нагадувати, хто вони зараз поруч з дитиною, і хто зможе прийти їй на допомогу у надзвичайній ситуації. Зі школярами треба ділитися своїми думками, з підлітками — шукати відповіді разом. І дуже важливо — не перестаратися. Помітити, коли досить. І розбивати інформацію на частини. Наприклад, самій Світлані Ройз для розмови з дитиною 7 років знадобилось 7-8 підходів.

Знайти і завантажити методичку для батьків можна за посиланням.

Як вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни: легко про серйозне

Громадська мережа "Елеос-Україна" у співпраці з Управлінням цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ розробила практичний порадник для школярів "Як вижити під час надзвичайної ситуації та в умовах війни: легко про серйозне". 

Брошура-порадник у легкій для дитячого сприйняття формі дає змогу школярам дістати уявлення про причини виникнення надзвичайних ситуацій, особливості їх перебігу та прояву, а також засвоїти алгоритм дій, які знижують ступінь ризику для життя та здоров'я. На сторінках порадника розповідається, як підготуватись до евакуації, які речі першої необхідності потрібно підготувати на випадок НС, як перетворити підвал на укриття, що робити, коли пролунав сигнал-попередження, та багато іншого.

Одна з упорядниць посібника, програмна директорка ГО "Елеос-Україна" Олена Танасійчук зазначила: на 60 сторінках вони доступно розповіли підліткам не лише про те, як їм діяти у критичних ситуаціях, а й як комунікувати в цей час із родиною, подбати про братів та сестер, про інші важливі моменти. Звісно, ця книжка — не панацея від усіх небезпечних ситуацій, але в ній зібрано життєво необхідні поради для різних випадків — помічні і навіть рятівні.

Електронна версія практичного порадника "Як вижити під час надзвичайної ситуації та під час війни: легко про серйозне" знаходиться у вільному доступі за посиланням.

Складаємо план

Яким би не був розвиток подій, усім нам треба пам'ятати: той, хто підготовлений – не панікує, а допомагає собі й іншим. Від впевнених зважених дій батьків та інших дорослих членів родини залежить психологічна стабільність дітей під час надзвичайної ситуації.

Перш за все, на сімейній нараді треба поговорити з рідними та дітьми про дії кожного у випадку надзвичайної ситуації: 

• що треба зробити в першу чергу; 

• де зібратись усім членам родини у випадку евакуації; 

• хто, де і кого має забирати;

• скільки часу допустимо чекати всіх на збір і куди саме ви поїдете. 

Розкажіть про цей план усім членам родини. Добре було б прописати його і покласти листок у "тривожну валізу".

Крім того, з дітьми також треба проговорити: 

• що робити, коли зникає зв'язок; 

• хто за що відповідає; 

• хто несе воду та їжу;

• де знаходиться "тривожна валіза" або рюкзак  з документами, медикаментами та найнеобхіднішими речами. 

Навіть якщо у вас "тривожна валіза"/рюкзак не зібрані, саме знання, що для них потрібно, вже мобілізує. А ще краще, зважаючи на тяглість війни (в тому числі інформаційної), такі рюкзаки все ж таки підготувати й залишатися з цього приводу спокійним.

Збираємо рюкзак безпеки для дітей

Щоб не посилювати тривогу, Світлана Ройз пропонує замінити назву "тривожний рюкзак" на "рюкзак безпеки". Також треба розповісти дитині, що саме буде у рюкзаку та навіщо:

1. Насамперед запастися життєво необхідними речами.

2. Подумати, які речі необхідно мати з собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи звідти.

3. Повідомити про це членів сім'ї: продемонструвати вміст сумки чи рюкзака безпеки ("тривожної валізи") та вказати місце її зберігання; переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами; призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.

У дитини можна запитати: "А що б ти поклав/-ла насамперед? Що для тебе найважливіше?"

Типовий вміст рюкзака для дитини молодшого віку:

• тепла легка ковдра або дитячий спальник;

• похідні дитячі ложка, миска, чашка;

• засоби гігієни;

• ліки, які дитина приймає на постійній основі;

• маленька неважка іграшка.

• важливо: ніколи не кладіть у рюкзак дитини оригінали документів — вони мають бути в дорослому рюкзаку.

Пам'ятайте: більше двох кілометрів малі діти пішки не пройдуть навіть із таким рюкзачком. Цілком можливий варіант — ви будете нести як рюкзак дитини, так і її саму, якщо вона дуже стомиться чи погано почуватиметься.

Якщо у вас є немовля/та, врахуйте, що в дорослий рюкзак ви окремо маєте покласти і "дитячий модуль": змінний одяг і білизну, підгузки, дитяче харчування, всі інші дитячі ліки.

Що повинно бути в рюкзаці безпеки для дорослого, "Рубрика" розповідала тут. 

Як подолати синдром завмерлого стану та повернутися до життя під час війни:

Зараз багато хто впадає у стан пасивності, очікування, бажання повернутися до минулого життя. Як зняти життя з паузи та пережити тяжкий воєнний час?

  У багатьох українців під час війни рівень стресу досягає максимуму, в результаті люди впадають у стан пасивності, очікування, бажання повернутися до минулого життя. Гормони стресу кортизол і адреналін викликають тахікардію, перенапругу м'язів, а також безліч негативних симптомів.

Причому як психологічних, і фізіологічних. Це призводить до синдрому завмерлого стану: чим він небезпечний і як повернутися до життя?

 Що таке синдром завмерлого стану

Крім синдрому завмерлого стану, зустрічається також синдром холодних кінцівок, тому що йде відтік крові, спрямований до життєво важливих органів.

Комусь це здасться дивним, але під час сильного стресу, який викликає війна, обстріли, небезпека втратити дах над головою та близьких, у людини здебільшого спостерігається два стани – гіперактивність чи гіперпасивність, – каже Альона Щербань.

Ці стани спостерігаються навіть у людей, яким раніше були зовсім не властиві. А сьогодні їм може бути притаманний один із станів або метання з одного в інший. "Зависання" в одному з таких станів на довгий час – на тижні, а то й на місяці, небезпечний для вашого майбутнього.

Під час зустрічі зі стресом психіка людини дає тілу команди – бий, біжи, замри, – пояснює Щербань. – Хтось біжить, керуючись страхом, і прагне потрапити в місце, де він вже не зіштовхуватиметься зі стресом. У разі війни – це еміграція за кордон, якнайдалі від України.

Хтось, навпаки, починає активно діяти всередині країни, бере в руки зброю, йде на фронт, вступає в територіальну оборону, стає волонтером. Такі люди звикли будь-якою дією замінювати тривогу.

Але багато хто сидить на місці без можливості бити або бігти – це стан, викликаний командою мозку "замри". І слід зазначити, що це найнебезпечніший стан для психіки.

Чим небезпечно перебувати у синдромі завмирання

Хтось включає модель поведінки "замри". Таким людям доводиться найскладніше – вони не відчувають болю, вони замкнені, іноді агресивні або зовсім не йдуть на контакт із оточуючими. І саме їм потрібна максимальна допомога психолога та самодопомога.

Небезпека в тому, що в такому стані люди перестають щось робити. Їм часто не хочеться жити і розвиватися, вони перестають повноцінно дихати, у них пропадає апетит.

Як упоратися з таким станом? Потрібно спробувати самостійно або за допомогою психолога зрозуміти, що у вас є проблема завмерлого стану.

Ви повинні зрозуміти, що стали схильні до симптому завмирання, – каже психолог, – очікування того, що скоро все продовжиться і життя повернеться в звичне русло, все буде як раніше. Але в нашій ситуації – як раніше вже точно не буде, і коли завершиться війна, ми також не знаємо.

Потрібно прагнути вийти із синдрому завмерлого стояння якомога швидше, оскільки велика ймовірність, що такий стан надалі призведе до посттравматичних тривожних розладів психіки, психосоматичних хвороб та інших розладів.

Як допомогти самому собі та чи потрібен психолог?

Для психолога найскладніша робота – саме з людьми в стані, що завмерли, оскільки вони погано йдуть на контакт. Потрібно поступово відновлювати їхны когнітивні функції – бажання спілкуватися, висловлювати свої емоції, ділитися переживаннями.

Оскільки такі люди схильні до посттравматичного розладу, психологу необхідно з'ясувати, які саме переживання викликають у них найбільший біль, які спогади для них нестерпні.

Досвід допомоги подібним пацієнтам мають ізраїльські психологи, оскільки ця країна вже багато років перебуває у стані війни. Я навчалася у професора, який особисто вісім разів переніс бойові дії, і це найцінніший досвід, – каже Альона Щербань.

У роботі психолога з клієнтами у воєнний час важливо підтримувати людину у стані, коли вона може допомагати собі сама навіть під час нових атак ворога.

Як повернутися до життя під час війни

Щоб повернутись до нормального стану, потрібно починати дбати про себе. Насамперед дайте м'язам навантаження. Пам'ятайте, що фізичні навантаження за часів сильного стресу і напруги обов'язкові.

Вони можуть бути у вигляді зарядки, збирання, клопоту в саду або на городі. Інакше стрес перейде у стан депресії чи паніки. При фізичному навантаженні тіло розслабиться, розум заспокоїться та утримає від панічних атак та істерик.

Не тримайте все у собі – розмовляйте з рідними чи близькими людьми. Промовляння своїх страхів, пережитих жахів війни допомагає вийти із замкнутого стану. У період гострого стресу не час дотримуватися радикальних протоколів харчування.

Збільште вуглеводи в раціоні, у тому числі вечерю, для забезпечення максимально комфортного рівня енергії. Також пам'ятайте, що в цей період порушується система детоксикації, важливо виводити продукти обміну – це вода, вуглекислий газ, амонійні солі та аміак.

Як перестати постійно читати новини та чому це важливо для здоров'я:

Постійно перевіряючи новини та фокусуючись на поганих подіях, ми вганяємо себе у ще більший стрес. Як залишатися в курсі всього з меншою шкодою для здоров'я?

Якщо ми читаємо тільки погані новини про напад Росії на Україну, то приходить зневіра, гноблення, розпач; в результаті ми продовжуємо шукати хороші новини, не відпускаючи телефону. Чому це погано відбивається як на емоційному, так і фізичному здоров'ї.

 Чому погані новини шкодять здоров'ю

У новинах ми намагаємося знайти заспокоєння, звичайно, якісь новини нас заспокоюють, але загалом ми залишається у постійній напрузі, яка відбивається й на нашому тілі. Ми відчуваємо цілий спектр емоцій та тілесних відчуттів. Зрештою мозок постійно отримує сигнал про небезпеку, вганяючи нас у стрес ще більше.

Якщо новини хороші, ми хочемо себе в цьому запевнити ще раз, закріпити цей стан, але ми в стані війни тому одні новини будуть обнадійливі, інші дуже скорботними. На жаль, це реальність. І нам важливо прийняти це.

Такий потік інформації постійно посилатиме в мозок сигнал небезпеки, високої невизначеності в майбутньому, а це негативно впливає на наш емоційний стан та поведінку. Ми хочемо знати, що далі і мати хоч трохи контролю. Але війна щоденно вносить свої корективи.

Як читати новини та не впасти у депресію?

Що ж робити? Нам важливо розуміти наші власні можливості впливу, а решту – відпускати.

• Спробуйте простежити за своїм станом, як ви почуваєтеся, коли більшу частину дня в новинах і не займаєтеся тим, що для вас важливо?

• Щоб бути в курсі подій, але водночас не "залипати" у смартфоні чи ноутбуці весь день, свідомо виділяйте певний час на новини. Наприклад, вранці, в обід та ввечері по 15 хвилин або якусь вибірку новин перевіреними каналами.

• Спрямовуйте свою тривогу в корисне русло, яке підтримає вашу родину, рідних, країну.

Зрозумійте, що кожен з нас зараз виконує свою функцію у війні проти РФ. І для того щоб бути корисним, не обов'язково бути на передовій.

Агресія і війна. Як говорити з дітьми на складні теми? (Поради Психолога Світлани Ройз)

Базова потреба будь-якої людини - потреба в безпеці. Тільки відчуваючи безпеку, дитина дозволяє собі досліджувати світ, віддалятися від батьків, дорослішати. Вибити опору - відчуття безпеки - означає позбавити людину життєвості. Різниця дорослого і дитини - сила і досвід, реакцій, дій. Можливість усвідомленого вибору цих реакцій і дій.

Ми не можемо вплинути на світ - ми можемо вплинути на себе в світі і на те, яку ми формуємо проекцію - у внутрішньому світі у свою дитину. Ми зіткнулися з тим, що в сучасному світі, на жаль, є тільки ілюзія безпеки, але ми можемо стати безпечною опорою в житті дитини. Важливо, щоб у зовнішній нестабільності була хоча б стабільність наша внутрішня.

При будь-яких складних події і темах - дитина намагається на нас покластися. Важливо, щоб ми змогли впоратися і зі своєю тривогою і вмістити в себе напругу дитини. Внутрішні слова і образ: я впораюся, я дорослий, я розміром від землі і до неба і широкий як океан - дуже великий, - можуть стати помічниками. Ми - контейнер для переживань дитини.

Будь-яка дитина будь-якого віку знаходиться в контакті з почуттями дорослого. Навіть якщо ми нічого не говоримо, але переживаємо, дитина «втягується» в нашу воронку. Чим активніше емоції, тим важливіше раціоналізація - пояснення.

Дитині до двох років можна просто говорити (навіть подумки): я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе. Дитину важливо обіймати або хоча б торкатися до тіла, важливо, щоб ніжки дитини і спинка відчували опору. 

Дитині до 10 років можна сказати: «Мама/тато засмутилися, бо дізналися новина. Далеко (важливо дистанціювати дитини від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже зляться, зробили іншим боляче. (Вони надійшли погано, пошкодивши, зруйнувавши, зробивши боляче). Зараз багато людей піклуються і виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих. Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати гарного, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато і мама поруч з тобою. Ми про тебе дбаємо і будемо дбати ». Дуже важливий акцент на тому, що від того, що в світі є група жорстоких людей, сам світ не поганий. І більшості людей можна довіряти.

Звичайно, якщо дитина зовсім не ставить питань, ми обмежуємося короткою фразою. Якщо дитина питання задав - коротко відповідаємо, чекаючи наступного питання. Відповідати на питання дитини обов'язково. Якщо відповіді у нас немає, його важливо разом зі старшою дитиною шукати в інтернеті, у авторитетних знайомих. Говорити можна тільки зі стану свого дорослого стабільності. Дитині будь-якого віку небезпечно дізнаватися про трагедії з телевізійних новин. Кордон між фантазійної (екранної) життям і об'єктивною реальністю розмита. Багато дітей переносять все, що бачать на екрані в свій внутрішній світ. Для них це може бути позамежної навантаженням.

Слова, які важливо чути дитині: «Зараз ми в безпеці. Я і багато людей зробимо все, щоб ми були в безпеці. У всіх своя доля і своя життя. Я вірю в твою і нашу щасливу і добру долю. Поганих людей набагато менше, ніж хороших. Давай згадаємо тих, хто тебе любить і тих, хто про тебе піклується ». 

Якщо є можливість дій - подумати, яка допомога і які посильні дії можливі в цій ситуації:

• Грати. Лімбічна система мозку активна при страху і грі. Нехай у дітей там буде гра.

• Обіймати: кожен раз, обіймаючи дитини, ми створюємо навколо нього додаткові кордону безпеки. Збільшити контакт з тілом, тримати свої руки на стопах дитини (робити масаж ніжок) - так ми допомагаємо відчути опору.

• Дозволити, якщо це необхідно, проявити напруга тілесно - побігати, пострибати, покричати.

• Малювати і розмальовувати мандали (малювати в колах), описувати долоньки, стопи, все тіло, розмальовувати розмальовки - з широкими межами - все це допомагає повертати відчуття кордонів.

• Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль - пластилін, глина, хлібний м'якуш, кінетичний пісок, тісто, малювати олійною пастеллю або восковими крейдою.

• Використовувати обривності аплікацію (руками рвати кольоровий папір на дрібні шматочки і з цих шматочків за допомогою клеїть олівця робити колаж).

• Малювати олійною пастеллю на темному папері.

• Робити дихальні вправи (видих довший за вдих) - свисток, флейта, мильні бульбашки, кульки.

• Малювати - майструвати будиночки, робити істот з будиночками на спинках (наприклад, равликів), грати зі сірниковими коробками.

• Фантазувати - малювати, моделювати, створювати уявний чарівний безпечний світ.

• Якщо в даний момент немає можливості трансформувати страх, створити для нього сейф - скриня, папку. Намалювати, покласти в «надійне місце», міцно-міцно закрити. (Це дає тимчасовий перепочинок від страху).

• Створювати образ Зберігача (чогось більшого, ніж просто людина.) Ангела, чарівного-провідника Собаку та інше.

• Говорити про душу.

• Грати з водою. Представляти воду, водне простір, спостерігати, як бурхливі хвилі трансформуються в баранці, малювати водний простір (нехай цей малюнок буде динамічним - починаємо з сильних хвиль, поступово заспокоює, тримати руки під водою, поступово зменшуючи натиск, тарабанити по воді долонями, знижуючи інтенсивність). 

8 способів впоратися з тривогою за 10 хвилин:

 1.Слухайте музику 

Багато досліджень відзначають заспокійливу силу музики. Прослуховування музики розслабляє наш розум.

Зокрема, дослідження свідчать, що ось ця пісня під назвою "Невагома", створена групою Marconi Union, знижає тривожність на 65%.

2.Дайте собі час 

Якщо перед вами виникла ситуація, яка викликає у вас занепокоєння, то візьміть перерву. Наприклад, просто сходіть на коротку прогулянку.Це може допомогти заспокоїти вас – як фізично, так і психічно.

3.Уявіть найгірше 

Що найгірше, що може з вами трапитися? Можливо, це серцевий напад. Тоді спробуйте подумати як вам буде з ним. Важко? Женіть страх!

4.Пийте чай 

Конкретний тип чаю – називається kava tea – може суттєво зменшити рівень тривоги.

Дослідники стверджують, що ця суміш викликає розслаблення. У 2013 році вчені довели, що чашка цього чаю може бути настільки ж ефективною, як медикаментозне лікування, і це без ризику звикання.

5.Подивіться щось смішне 

Гумор викликає сміх, а той у свою чергу вивільняє дофамін у наше тіло і зменшує рівень гормону стресу, який пов'язаний з тривогою. 

6.Візуалізуйте 

Знайдіть хвилинку, щоб уявити собі безпечне місце і себе в ньому.

Якщо це пляж, то пригадайте як гарно ходити по піску, слухати звук хвиль та ніжитися на сонці.

Це безпечне місце викличе у вас позитивні спогади, які теж збільшать рівень дофаміну в крові та заспокоять вас.

 7.Пожуйте гумку 

Жувальна гумка може допомогти полегшити симптоми тривоги. Дослідження 2011 року зафіксувало, що учасники, які жували гумку два рази на день протягом 2-х тижнів вказали, що були менш занепокоєні, ніж ті, хто не жував. 

8.Заохочуйте себе 

Коли вам вдалося пройти повз вашу тривогу і зробити завдання, винагороджуйте себе. Це стимулюватиме вас домогтися успіху в майбутньому. 

Як знайти ресурс під час війни?

Із початком повномасштабної війни в Україні буденність багатьох українців дуже змінилася. Зараз звичні дії можуть забирати більше часу та зусиль, ніж раніше. Згідно з дослідженням Gradus Research, гнів, роздратування та образа є найпоширенішими емоціями серед українців з кінця лютого 2022. Як бути в ресурсному стані під час війни? Як допомогти собі та іншим? 

75 % батьків відзначають, що їхні діти демонструють ті чи ті симптоми травматизації психіки. Один з поширених — так звані емоційні гойдалки, коли настрій швидко і без зовнішніх причин коливається від дуже гарного до надзвичайного поганого і навпаки. Також кожна п’ята дитина має порушення сну. Саме тому дорослі мають якомога швидше повертатися до нормального ресурсного стану, щоб бути надійним захистом і тилом для дітей та близьких. 

1️⃣

Турбота про себе

Дуже важливо за можливості достатньо їсти та пити воду, створювати комфортні умови для роботи, оскільки це допомагає задовольняти базові потреби. Це дієвий корисний інструмент для психоемоційної підтримки, особливо в кризових ситуаціях.

2️⃣

Звичні справи

Про що йдеться? Наприклад, якщо ви раніше пили склянку води з лимоном на початку дня і зараз перебуваєте в безпеці, то потрібно відновлювати цю традицію. Якщо раніше ви періодично навчались онлайн, відвідували корисні події, то зараз можете повернутися до цього. Це впливає на відновлення психологічної рівноваги.

3️⃣

Говоримо про переживання

Обговорюйте ваші почуття з тими, з ким вам комфортно: з близькими, друзями, у групах підтримки. Хоча, звісно, є люди, які не хочуть говорити про переживання. У такому разі рекомендую писати все на папері. Якщо ж розумієте, що розмови з друзями, у групах підтримки та прописування емоцій вам не допомагають, обов’язково зверніться до психолога.

4️⃣

Про почуття безпеки

Спробуйте відновити це почуття. Як це зробити під час війни? Наприклад, ви можете створити безпечне та комфортне місце для перебування під час повітряної тривоги або пройти навчання з домедичної допомоги чи самозахисту.

5️⃣

План «що якщо»

Розробіть план на будь-який розвиток подій, що викликає занепокоєння. Для прикладу: що робити в разі повітряної тривоги? Що робити під час обстрілів у місті? Що робити, якщо потрібно буде виїхати з міста, країни?

Розв'язана війна в Україні торкнулася і людей, які опинилися в зоні бойових дій або в окупації, і жителів тилу, і переселенців, і тих, хто виїхав за кордон. Постійні перевтома, тривожність та довгостроковий стрес виснажують організм, шкодять фізичному стану, можуть стати тригером депресії, посттравматичного синдрому та інших порушень психіки, скоротити тривалість життя. 

 Техніки, які дозволяють надати першу психологічну допомогу самому собі:🙂

• Техніка дихання. Це простий, але доволі потужний інструмент подолання стресу, який завжди з нами. Коли ви відчуваєте, що не можете впоратися з емоціями, спробуйте таку вправу: закрийте долонею одну ніздрю і зробіть вдих, а потім закрийте іншу і зробіть видих через неї. Продовжуйте глибоко дихати, вдихаючи і видихаючи, по черзі змінюючи ніздрі роблячи це повільно стільки разів, скільки буде необхідно для того, аби заспокоїтись. Після 10–20 таких дихальних циклів ви відчуєте полегшення.

• Дрібна моторика. Для заспокоєння рекомендують використовувати розмальовки або складання пазлів. Коли ви концентруєтесь на малюнку, то перемикаєте свою увагу, що своєю чергою може принести полегшення.

• Достатній сон. Кожен для себе має виробити режим сну: засинати і прокидатися в один той самий час. Цей режим здатен всебічно підтримати здоровʼя;

• Збалансоване харчування. Варто стежити за тим, щоб вживати достатню кількість вітамінів, білків і вуглеводів, слідкувати за тим, щоб отримувати достатню кількість калорій;
  
  

• Фізична активність. Вона здатна покращити як фізичне, так і ментальне самопочуття. Це може активність у вигляді піших прогулянок, улюблений вид спорту, фітнес, йога, ранкова зарядка;
  
  

• Добрий гумор. Він підтримує стабільний психологічний стан. Саме жарти, гумор і позитивне ставлення до життя допомагають пережити труднощі і проблеми;
  
  

• Приємності. Варто знаходити час на те, що приносить задоволення. Це може бути хоббі, шопінг, спілкування зі своїми друзями, перегляд фільмів. Також слід зосереджуватись на хорошому. Записуйте свої сильні сторони та зосереджуйтесь на них, коли відчуваєте, що вам потрібна підтримка. Якщо ви знаєте, використовуєте і тренуєте свої сильні сторони, ви постійно набуваєте впевненості у своїх силах;

• Пробачайте себе за помилки й вчіться на них. Примирення з власною недосконалістю є життєво важливим аспектом співчуття до себе та виховання більш здорових стосунків із самим собою;

• Медитація і молитва. Практика медитації та молитви можуть допомогти вам знизити рівень стресу, адже вони сприятимуть розслабленню, покращенню концентрації та зняттю негативних емоцій. Регулярні  медитації здатні знизити рівень страху, тривожності і депресії;

• Підтримка. Надання емоційної підтримки іншій людині може мати позитивний вплив і на ваш психологічний стан. Коли ми допомагаємо іншим, і бачимо, як наші дії впливають на їхнє життя, це може посилювати наше почуття власної цінності та впевненості.

Психологи також радять підтримувати дружні стосунки і звʼязки з іншими людьми. Контакт з оточуючими – це одна з головних складових нашого благополуччя.

"Гречка" нагадує, що з початком повномасштабної війни для українців створили Хаб стійкості, щоб підтримувати одне одного. Окрім того, у мережу виклали серію посібників "Як ти?" з практичними порадами психологів про те, як розмовляти з близькими, які зараз далеко і з тими, хто пережив чи переживає травматичний досвід і безкоштовний мобільний застосунок психологічної підтримки "База". Контакти для психологічної і юридичної допомоги ветеранам і ветеранкам можна знайти тут.

       Як боротися з перевтомою

В умовах військових дій наше тіло працює на максимальній потужності. Гормони стресу, задача яких мобілізувати тіло в критичній ситуації, також мають свій “термін придатності”. Ви можете спостерігати сильні коливання настрою від тривоги, злості, приливу оптимізму до повного спустошення і виснаження. Важливо усвідомити, що це абсолютно закономірні стани, які з часом змінюють один одного. З кожним із них можна і треба працювати.

                                                           Основні ознаки перевтоми:

• відчуття знесилення, неспроможність виконувати звичайні функції

• неуважність та погіршення концентрації

• погіршення пам’яті

• уповільнення процесів мислення, зменшення глибини та критичності мислення

• зниження цікавості до роботи

• підвищена дратівливість

• нервозність

• порушення сну

• перманентна сонливість

• підвищення тиску та частоти пульсу

• головний біль

• зниження апетиту

• емоційна спустошеність

                                                   Методи боротьби з перевтомою:

Повноцінний сон, який, за даними Міністерства охорони здоров’я, має складати для дорослих – не менше 7 год на добу, для дітей та підлітків – 8-10 годин.

Обмеження інформаційного шуму. Відмовтесь від постійного оновлення стрічки новин, читайте їх за графіком, наприклад, по 15 хвилин вранці, в обід та ввечері. Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації.

1. Регулярне харчування.

2. Регулярне фізичне навантаження. Будь–яка регулярна фізична активність, навіть ходьба на місці чи розтяжка, додасть вам бадьорості. Прогулянка на свіжому повітрі буде кращою за тренування в приміщенні.

3. Наскільки це можливо, підтримуйте звичну рутину, звички, слідкуйте за особистою гігієною.

4. Зміна діяльності. Намагайтеся раціонально розподіляти час роботи й відпочинку, фізичну й розумову працю.

5. Визначення пріоритетів. Усвідомте, що ніхто не в змозі зробити все, то ж визначте 3–5 головних задач для себе не день і дозвольте собі не робити нічого додатково.

6. Доброзичливі взаємини з людьми, які є поруч: сім’я, робочий колектив, волонтерська спільнота чи військові побратими. Зберігайте зв’язок, регулярно дзвоніть або пишіть своїм родичам та близьким.

7. Фізичний контакт. Подихайте разом, потримайте одне одного за руку. Обніміться з близькими.

8. Оптимізм та почуття гумору. Жартуйте, гумор завжди підтримує, навіть за жорстких життєвих обставин.

9. Пам’ятайте, що залишатися живим і здоровим – це вже багато.

10. Не призначайте дат кінця війни. Ми всі хочемо закінчення, але якщо ваші прогнози не справдяться – вам буде дуже складно емоційно, і ви будете почувати безвихідь.То ж налаштуйтесь “грати в довгу”.

11. Згадайте, що є для вас дорогим та важливим, пригадайте, у чому сенс вашого життя.

12. Будуйте плани на майбутнє, визначайте, що найбільш важливе для себе ви зробите, коли настане мир.

13. Професійна допомога. Зверніться за підтримкою до професійних психологів (контакти додаємо нижче). Якщо у вас відсутня можливість звернутись до професіонала – попросіть про допомогу своїх родичів та близьких.