Права та обов'язки
Основні положення щодо ведення військового обліку визначаються законами № 3543 та № 2232. Згідно з частиною п’ятою ст. 34 Закону № 2232 підприємства, установи і організації усіх форм власності (далі — підприємства) зобов’язані вести військовий облік військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Статтею. 21 Закону № 3543 передбачено обов’язки підприємств щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Окрім того, Закон № 2232 містить окрему главу VI «Військовий облік громадян України», яка визначає загальні положення щодо ведення військового обліку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 33 та ст. 34 Закону № 2232 залежно від обсягу та деталізації існують три види військового обліку:
персонально-якісний,
персонально-первинний,
персональний.
Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону № 2232 військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний:
на загальному військовому обліку перебувають працівники, які не заброньовані за підприємствами на період мобілізації та на воєнний час;
на спеціальному військовому обліку перебувають заброньовані працівники.
Основним нормативним документом, що деталізує питання ведення військового обліку є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487). Він як раз і встановлює правила ведення військового обліку.
В обов»язок підприємства вести персональний військовий облік входить:
облік працівників, які є військовозобов’язаними, резервістами чи призовниками; подання звітності до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП);
забезпечення оповіщення відповідних працівників та їх вчасного прибуття до ТЦК та СП;
сприяння ТЦК та СП у їхній роботі тощо.
ВИМОГИ:
Призовники — це особи, приписані до призовних дільниць, придатні для строковї служби за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку (ч. 9 ст. 1, ч. 1 ст. 15 Закону № 2232).
Військовозобов’язані — це особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232).
Резервісти — це особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування в мирний час та в особливий період (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232).