Булінг (від англійського bullying) – тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет. 

Година спілкування «  Не будь булером, будь другом!»

    На сьогодні у світі  критичною залишається  проблема насильства  і, зокрема, булінгу – цькування та проявів агресії до особистості  з метою її приниження. Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини – все це може стати причинами цькування .

 "Булінг"... Що це? З ким це може статися? Хто може стати булером? Яка відповідальність? Ці та інші питання піднімалися під час години спілкування «  Не будь булером, будь другом!», проведеної для учнів 8 класу ( учителем зарубіжної літератури Мартиненко Т.В.) Розмова була змістовною, учні дізналися як протидіяти насильству, як відрізнити види булінгу, до кого необхідно звертатися у таких випадках тощо.

Ми закликаємо не бути байдужими до цієї проблеми, адже навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід на все життя.

Булінг, як його розпізнати

     З метою розпізнавання ситуації булінгу в освітньому середовищі, сьогодні, 10 листопада, в 11 класі класним керівником Іващенко А.О. було проведено урок протидії поширення булінгу серед учасників освітнього процесу. Під час зустрічі здобувачам освіти було продемонструвано відео-презентацію «Булінг, як його розпізнати». Також в процесі обговорення цієї теми розібрано декілька прийомів правильного реагування на прояви булера.

Ні булінгу та насильству!

Людська душа – надзвичайно ніжна і крихка. Її дуже легко поранити, залишивши сліди, які не загояться ніколи. Такі сліди залишають образи та знущання, особливо, якщо таке ставлення довготривале або навіть постійне. Це надзвичайно проблемне явище, що має всім вже відому сучасну назву «булінг», увірвалося в наше суспільство. Але ми знаємо як з ним боротись! Цій темі було присвячено виховний захід «Ні булінгу та насильству!», який 07 листопада  провела педагог-організатор Ярівського ліцею Луговська Юліана Вікторівна зі здобувачами освіти 7 класу. Ми знаємо, що здорове суспільство будується на взаємоповазі і дуже стараємось зробити цей світ добрішим!

Інформація про булінг 

https://rakhnivka-himnaziia.com/informatsiia-pro-bulinh/ 

https://www.agrolitsej147.com.ua/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%81/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F/%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%96-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%83  

https://mokrec.jimdofree.com/%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3/ 

 Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей та дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

2022-2023 навчальний рік 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за підтримки уряду Німеччини проводить інформаційну кампанію метою якої є пояснення дітям та дорослим що таке булінг, його основні причини та наслідки, а також можливі дії з метою відвернення/зупинення булінгу та створення безпечного середовища, в якому школярі можуть жити, вчитися, грати та розвиватися.

Основа кампанії — заклик до дітей: викресли булінг і обери гідне та цікаве заняття, яке допоможе реалізувати свій потенціал і здобути повагу друзів. http://stopbullying.com.ua/about 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

Про БУЛІНГ дітям https://www.youtube.com/watch?v=0cqH1JnANQg 

Інформаційні матеріали

щодо організації виховного процесу в закладах освіти

у 2022/2023 навчальному році

Протидія булінгу

Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX у закладах освіти виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина тощо. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601 

Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі і толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.

Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-

Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» внесено зміни до Закону України «Про освіту» щодо визначення поняття булінгу (цькування), його типових ознак.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за № 111/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінку (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування), процедури застосування заходів виховного впливу запроваджено у закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

Наголошуємо, що згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

Згідно із Законом України від 15.07.2021 № 1658-IX визначено зміст поняття безпечне освітнє середовище, як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

До програм  підвищення фахового рівня педагогічних працівників мають бути включені навчальні модулі з питань компетентнісного навчання і створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища. Зокрема: курс «Безпечна і дружня до дитини школа» (http://scfs.multycourse.com.ua/ua/), навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» (https://is.gd/d6ZHyj), тренінг «Вчимося жити разом» (https://is.gd/vKHYI3), модуль «Методика компетентісного навчання за інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (https://is.gd/Poqn6X), онлайн-курси «Основи здоров’язбережної компетентності» (http://multycourse.com.ua/ua), « «Освіта на основі життєвих навичок» (http://dlse.multycourse.com.ua/ua/), освітня програма «Базові навички медіатора/медіаторки в закладах освіти. Створення та координація діяльності служби порозуміння з числа учнів та учениць для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» (http://bit.ly/36hJTFt).

На сайті МОН під рубрикою «Антибулінг» розміщений банк методик (інструментарію)(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu).

Наголошуємо, що на доступному місці у закладі освіти варто  розмістити контактну інформацію про керівників та педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов’язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини; номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Для використання в профілактичній роботі в закладах освіти на сайті МОН розміщений  у  вільному доступі банк педагогічних технологій у рубриці

 «Корисні посилання щодо теми антибулінгу».

З метою профілактики булінгу (цькування) у закладах освіти  рекомендуємо:

впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Режим доступу  

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/1-komplekt-programmediatsiya.pdf

використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»;

Режим доступу:

https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/.

розвивати медіацію-однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти».

 проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.

Запобігання домашньому насильству

Поруч із булінгом (цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство.

Верховна Рада України 20 червня 2022 року ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульську конвенцію).

Документ розроблено на виконання заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з метою запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Конвенція є першим міжнародним законодавчим актом, що передбачає захист прав жінок. Метою документу є захистити жінок від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Україна приєдналася до конвенції у 2011 році. 

Ратифікація Стамбульської конвенції запроваджує важливі механізми запобігання і протидії насильству: зобов’язання допомоги, створення притулків, організація гарячих ліній, надання компенсацій постраждалим, криміналізація видів насильства тощо.

З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року   № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text ) Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).

Із інформацією щодо захисту прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права можна знайти за посиланням:  https://minjust.gov.ua/m/str_19188

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ

«Інститут модернізації змісту освіти».

Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view

Запобігання та протидія торгівлі людьми

З початку 2022 року в Україні Національна поліція зафіксувала 77 випадків торгівлі людьми. Серед них було 26 фактів сексуальної експлуатації та 28 — трудової експлуатації.

Українські правоохоронці борються з двома видами торгівлі людьми. Перший починається і закінчується на території нашої країни. Серед таких випадків найбільш розповсюджені трудова та сексуальна експлуатація. 

Другим видом є торгівля людьми, яка починається на території України з вербування, однак сам злочин відбувається на території іншої держави.

https://www.youtube.com/watch?v=5aXrSiUqRoc

В Україні є Telegram-бот «Залишайся в безпеці», у якому можна дізнатися, як не стати жертвою торгівлі людьми, безпечно працевлаштуватися в Україні та за кордоном, розпізнати потенційних зловмисників, а також до кого звернутися за допомогою.

Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.

Головні завдання навчально-виховних заходів із вищезазначених негативних явищ – підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.

Міністерство освіти і науки України вважає за доцільне:

педагогічним працівникам закладів освіти пройти он-лайн курси підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні http://stoptrafficking.org

продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);

впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-10 класів

«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi

впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 – 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»;

проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми;18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини;

розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами;

налагодити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми;

поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578 з питань протидії торгівлі людьми;1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» створено електронний банк курсів (спецкурсів), які впроваджуються у вищих навчальних закладах та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність. Захист прав людини»:  https://imzo.gov.ua/protidiya-torgivli-lyudmi/navchalni-programi/

Порядок реагуванняна доведені випадки булінгу (цькування)

Порядок реагування

на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. При встановленні факту або підозри на наявність булінгу, здобувачі освіти,  батьки, педагоги звертаються до директора із написаною заявою.

2. Керівник закладу скликає Комісію, до складу якої входять педагогічні працівники, у тому числі психолог, соціальний педагог, учитель правознавства.

3. Комісія впродовж 10 днів проводить внутрішнє розслідування про факти або підозри на наявність булінгу із запрошенням для розгляду батьків постраждалого та булера,  та інших зацікавлених осіб.

4. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти повідомляє  Куп’янський відділ поліції ГУНП України в Харківській області, службу у справах дітей Куп’янської міської ради Харківської області  та відділ освіти Куп’янської міської ради.

5. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

6. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до Куп’янського відділу поліції ГУНП України в Харківській області.

7. Здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги.

Інструкція для дорослих

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для  дорослих, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

Що таке булінг та які його причини

Булінг (цькування) – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним чи психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується в загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

«Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно», - зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це уваги.

Як відрізнити булінг та сварку між дітьми

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Як зрозуміти, що вашу дитину піддають цькуванню

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому, не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не в банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати.

Якщо вашу дитину піддають цькуванню, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого в тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» і «піклуванням» про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі  кліше, як «хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе», «дівчинка не повинна сама захищатись» та ін. Це тільки погіршить ситуацію.

Що робити, якщо ви стали свідком цькування

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це тому, що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщувати свій біль через знущання й приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається або батьків дитини.

Як допомогти дитині, яка цькує інших

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди бере участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це». Уважно вислухайте й зосередьтесь на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші прояви агресивної поведінки – просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жарти.

Спокійно поясніть, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І що далі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись – дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило, відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся з дитячим психоневрологом.

Інструкція для дітей

Центр інформації про права людини на основі матеріалів ЮНІСЕФ підготував інструкцію для дітей, аби правильно та своєчасно реагувати на прояви цькування.

Що таке булінг та які його причини

Булінг (цькування) – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним чи психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується в загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

«Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно», - зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це уваги.

Як відрізнити булінг та сварку між дітьми

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

Що робити, якщо ти став жертвою булінгу

Перше й найголовніше правило – не тримати у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютне не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе в тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятися від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились із словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у свої силах та зрозуміти, як діяти.

Що робити, якщо ти став свідком цькування

Якщо цькують твого дуга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо друг чи подруга поділились з тобою, що вони потрапили в ситуацію булінгу, обов’язково поговори з ними про це – вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує  та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Що робити, якщо інших цькуєш ти

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдавати шкоди іншій людині.

Акція "16 днів проти насильства"

З метою створення безпечного освітнього середовища у школі, запобігання вчинення дітьми злочинів, правопорушень, проявів булінгу в освітньому просторі, формування позитивних соціальних установок, попередження вживання алкогольних, наркотичних речовин, тютюнових виробів учні 5 класу разом із класним керівником Руднєвою В.Ю переглянули відеоролик "Ми проти насильства"  та долучилися до акції «16 днів проти насильства» .

Всеукраїнський тиждень протидії булінгу

З 27 вересня по 01 жовтня у Ярівській ЗОШ І - ІІІ ст  проводиться  Всеукраїнський тиждень протидії булінгу. Протягом якого  відбувалися просвітницькі заходи, спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про шкільний булінг та запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування). Учні отримали інформацію про види булінгу, міри покарання, навчилися  відрізняти булінг від звичайного конфлікту.

   З учнями початкових класів проведено інформаційне заняття  «Моя перша подорож  безпечним онлайн - простором», а з учнями старших класів – інформаційну годину «Кібербулінг та засоби його подолання». Наша школа долучилася до  Всеукраїнського тижня протидії булінгу, спрямованого на захист прав дитини. Кожен повинен почувати себе захищеним. Треба поважати свої права, права іншого і вчитися співіснувати разом.Бути гарною людиною – це добра звичка. І прищеплювати її треба змалечку.

Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту

Ключові компетентності (соціальні й громадянські), відповідно до концепції Нової української школи, мають формуватись безпосередньо в школі, серед яких виокремлюються: комунікація з іншими особами під час роботи на результат; здатність конструктивно вирішувати ситуації, що мають конфліктне підґрунтя, а також досягати компромісів.

Варто підкреслити, що Законом України «Про освіту» одним із пріоритетів державної політики в галузі освіти є формування соціальних та громадянських компетентностей, поряд із повагою до прав і свобод людини, а також нетерпимістю до приниження її честі й гідності, фізичного або психічного насильства, до дискримінації за будь-якими ознаками.

Згідно із чинним законодавством нашої держави освітній процес має бути організований в умовах безпечного освітнього середовища, де всі учасники освітнього процесу стануть захищеними від будь-яких проявів фізичного, морального, психологічного насильства, в якому не буде місця заподіянню шкоди через експлуатацію, дискримінацію, а також приниження та цькування (булінг).

Створення безпечного освітнього середовища – запорука протидії булінгу

Саме цій проблемі приділяється велика увага Державною службою якості освіти України та її територіальними органами під час вивчення освітньої діяльності та управлінських процесів в закладах освіти, акцентуючи на формуванні спільного розуміння у стейкхолдерів якості освіти та освітнього середовища, безпечного і комфортного, дружнього до дитини.

Під час міжсекторального онлайн-діалогу «Освітнє середовище – вільне від будь-яких форм насильства», організованого управлінням Державної служби якості освіти у Донецькій області (далі – управління Служби) навколо проблеми створення безпечного і комфортного середовища об’єдналися як управлінці (працівники Державної служби якості освіти України, управління Служби, представники Департаменту освіти і науки та служби у справах дітей Донецької облдержадміністрації, керівники органів управління освітою та закладів освіти), так і представники Національної поліції України, практичні психологи та соціальні педагоги, представники громадськості.

Безпека освітнього середовища: результати інституційних аудитів ДСЯО

Аналізуючи результати проведених інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти України у 2020 році, Валентина Бобир, начальник відділу початкової освіти управління роботи із закладами середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, зупинилася на оцінюванні напряму «Освітнє середовище закладу освіти». Виявляється, що із 48 перевірених закладів освіти – 94% додержуються вимоги чинного законодавства щодо створення комфортних та безпечних умов навчання та праці. Поряд з тим, в 6 % шкіл це питання вимагає покращення.

«Як зробити освітній простір школи безпечним та дружнім до дитини? Відповідь на це питання доволі проста. Слід зробити це потребою, а не просто вимогою законодавства, яку потрібно дотримуватися. Адже цілі досягаються тоді, коли стають необхідністю», – зазначила Валентина Бобир.

А як же почувають себе наші учні в закладі освіти?

Серед опитаних більше 5 тисяч здобувачів освіти 75 % зазначили, що їм комфортно в школі і класі. П’ята частина респондентів відповіла, що до них було проявлено поодинокі випадки агресії або кепкування. Досить часто відчувають агресію та кепкування щодо себе 3% учнів, яким психологічно некомфортно в школі. Навіть є 1 % школярів, які постійно відчувають цькування і не хочуть відвідувати школу, а це – 51 дитина.

На думку пані Валентини, ці факти змушують нас, дорослих, замислитися, об’єднатися і створити середовище, яке безпечне і дружнє для дітей  і дорослих.

Щоб дати об’єктивну оцінку стану освітнього середовища, необхідно вже сьогодні провести самооцінювання, залучивши до нього батьків, працівників закладу освіти та його засновника.

Міжінституційна співпраця та протидія булінгу

Велику роль у створенні безпечного середовища має відігравати співпраця школи з іншими інституціями: територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей, громадськістю, які проводять просвітницьку діяльність з усіма учасниками освітнього процесу. Окрім зазначених структур, важливим вектором співпраці є взаємодія із батьківською спільнотою.

Співпраця з поліцією та юридичними університетами системи МВС України

Цю ідею підтримала інспектор відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області, майор поліції Віра Рагімова, яка повідомила про підготовку до реалізації на території Донеччини проєкту «Поліцейський – учасник освітнього процесу», мета якого – участь поліцейського у шкільному житті. В умовах децентралізації працівники поліції закріпляються зараз за кожною громадою, реалізуючи програму профілактики правопорушень серед дітей та підлітків. Позитивним є факт зменшення дитячої злочинності впродовж останніх двох років на 1 %.

Але проблема булінгу в дитячому середовищі існує, і про це не треба замовчувати. Протягом 2020 року представниками ювенальної превенції було складено 8 протоколів, де булерами виступали особи віком до 18 років.

Пані Віра надала роз’яснення щодо відповідальності булерів та їх батьків, а також адміністрації школи відповідно до чинного законодавства.

Катерина Шнейдер, начальник відділу соціально-гуманітарної роботи та моніторингу Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, капітан поліції, відмітила, що до профілактичної роботи щодо протидії булінгу залучаються курсанти Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, які вже сьогодні готують себе до практичної діяльності та реагування на конкретні випадки булінгу.

Під час живого, відкритого діалогу освітяни отримали відповіді на наступні питання:

• Як виробити антибулінгову політику в закладі освіти?

• Як розробити дієві правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу?

• Як створити ефективну систему протидії насильству та булінгу в закладі освіти?

Роль батьківської спільноти у питанні протидії та попередження булінгу

Питання створення безпечного освітнього середовища хвилює не тільки освітян та управлінців, а й представників батьківської спільноти. Прикладом тому є активна діяльність Батьківської ради, створеної при Краматорській міській раді. На її засіданнях порушуються актуальні питання якості освітнього процесу. Ідею розробки правил поведінки для всіх учасників освітнього процесу підтримала радник Краматорського міського голови з питань освіти Світлана Чепелєва. Задля підвищення рівня безпеки учасників освітнього процесу в закладі освіти, взаємоповаги між учасниками освітнього процесу, дотримання етичних норм, дотримання прав і свобод людини Батьківська рада м. Краматорська нещодавно вийшла з пропозицією запровадити у школах проєкт «Правила поведінки, однакові для всіх».

Попередження та протидія булінгу: досвід освітян Донеччини

Ще одним прикладом того, як створити у школі дієву систему протидії насильству і булінгу, є заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 20 військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області. У 2020 році колектив цієї школи став бронзовим призером ХІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» у номінації «Впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти». В конкурсній роботі «Створення освітнього середовища закладу освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації» запропоновано алгоритм діяльності закладу щодо створення системи роботи з використанням медіації – альтернативної форми вирішення конфліктів за участю третьої нейтральної сторони – медіатора, який допомагає сторонам дійти взаємоприйнятного рішення у конфлікті.

Щоб запобігти розповсюдженню конфліктів в учнівському середовищі, уникнути конфліктних ситуацій, які можуть призвести до агресії або насильства, на допомогу має прийти шкільна служба порозуміння. Саме вона сприяє створенню комфортного та безпечного освітнього середовища, набуттю учнями позитивного досвіду вирішення конфлікту мирним шляхом і покращенню атмосфери в колективі, підвищенню культури спілкування.

Таку плідну роботу із впровадження такої системної діяльності, спрямовану на запобігання та протидію насильству в закладах освіти, метою якої є налагодження стосунків та виходу з конфліктної ситуації за допомогою третьої сторони, розпочали психологи Бахмутчини, про що повідомила Вікторія Головко, завідувач Центру методичної та психологічної служби управління освітою Бахмутської міської ради.

В межах повноважень, на виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі на 2021 рік управління Державної служби якості освіти у Донецькій області і надалі продовжуватиме роботу з міжвідомчої взаємодії з питань здорового та безпечного освітнього середовища.

«Якщо ми всі будемо небайдужими, об’єднаємося заради однієї мети, то кожен заклад освіти області стане комфортним і безпечним для всіх учасників освітнього процесу», – резюмувала т. в. о. начальника управління Державної служби якості освіти у Донецькій області Тетяна Ремпель.

Буклет "Зупинемо булінг разом"

Шановні батьки та діти!

Хочемо поділитися з вами матеріалами, які ви можете використати на уроці або виховній годині для дітей 1-4 класів. Ці мультфільми перекладені в межах серії відео для дітей щодо правил захисту себе від насильства і доступною мовою розкажуть дітям про основні правила безпеки. Подивіться їх разом з дітьми та обговоріть. Будемо вдячні за поширення цих мультфільмів серед батьків дітей молодшого шкільного віку. 

Мультфільм "Безпечна поведінка з незнайомцями" 

На прикладі історії Дарини та Сашка діти дізнаються, що робити, якщо незнайомець запрошує до себе, пропонує погратися і здається дуже милим?

Мультфільм "Мій сусід" 

Через історію маленької дівчинки мультфільм розкаже, що робити, коли дорослий - знайомий, друг чи сусід, торкається інтимних частин тіла.

ПЛАН 

заходів  Ярівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради Донецької області щодо попередження проявів булінгу в освітньому  середовищі у 2021 році

Участь у Міжнародній кампанії "16 днів проти насильства"

9 грудня учні 11 класу разом з класним керівником Руднєвою В.Ю провели круглий стіл "16 днів проти насильства" для учнів 10 - 11 класів. Під час якого було обговорено питання  обізнаності учнів з  протидії домашньому насильству та з метою формування нетерпимого ставлення громадян до  будь-яких форм насильства за ознакою статі, запобігання та протидії домашньому насильству.

Виховна година "Я маю право жити без насильства"

З метою висвітлення та залучення до обговорення учнів таких актуальних тем сьогодення як – насилля серед однолітків, буллінг, гендерне насилля, виховувати толерантність та співчуття в рамках проведення Міжнародної кампанії " 16 днів проти насильства" класовод 4 класу Ганжела Л.Б. провела виховну годину: «Я маю право жити без насильства».

Тренінг з протидії булінгу для учнів 5 - 6 класів 

«Булінг в школі. Як його розпізнати?» 

План заходів профілактики та попередження проявів  булігну серед учнів у Ярівській ЗОШ І - ІІІ ст на 2020 - 2021 н. р.

Наказ №1646 від 28.12.2019 року

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

Адміністративна відповідальність 

Порядок подання заяв про випадки насильства, булінгу ( цькування)

Зразок заяви про випадки насильства, булінгу (цькування)

Методичні рекомендації щодо профілактики та виявлення булінгу в закладах загальної середньої освіти. 

Тренінг з дитячої безпеки "Булінг (цькування)"

Не мовчи, і тобі допоможуть

                11 березня в школі пройшла зустріч учнів 9 - 11 класу з представниками Лиманського СТД Шепель С. Ю.  та Патроновою І. В. з питання протидії булінгу. 

"16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЛЯ"

          Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. У Ярівській ЗОШ І – ІІІ ст акція стартувала з 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. 27 листопада для учнів 9 – 11 класів директором школи Кришкевич. В. В, класним керівником 11 класу Мартиненко. Т. В. та класним керівником 10 класу Руднєвою. В. Ю. було проведено тренінгові заняття « 16 днів проти насильства». Основна мета якого є формування нетерпимості до проявів агресії, розвиток співчутливого ставлення до жертв насильства, навичок надання та отримання допомоги. 

План заходів профілактики та попередження проявів  булігну серед учнів у Ярівській ЗОШ І - ІІІ ст на 2019 - 2020 н. р.

Телефони гарячих ліній

 Що таке булінг?

    Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;

в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;

він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;

може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;

він може повторюватися багато разів.

    Яким буває булінг?

    Цькування може мати різні форми:

Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).

Вербальне цькування (обзивання чи глузування).

Булінг стосунків (relational bullying) — явище соціального вигнання — коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.

Кібербулінг (приниження за допомогою Інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

    Кіберагресори створюють публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

    Інтернет додає булінгу таких ознак:

цілодобове втручання в особисте життя (цькування не має часового чи географічного обмеження); необмеженість аудиторії;

блискавичність поширення інформації;

можливість анонімного переслідування.

     Усі форми булінгу — фізичний, вербальний, кібер та стосунків — мають тенденцію виникати одночасно.

     Чому діти булять?

     Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та «крутими».

     Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, в спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе.

    До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.

    Хто стає жертвою булінгу?

    В групі ризику може опинитися будь-яка дитина, яка вирізняється із загального кола своїх однолітків. Дітей можуть цькувати за:

зовнішній вигляд (підґрунтям для глузувань може стати занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, національність, фізичні обмеження);

успішність або неуспішність у навчанні;

матеріальні можливості;

особливості характеру.

    Крім того, жертвою булінгу може стати той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.

    Варто зазначити, що сором’язливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2 рази частіше.

    Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до цькування (зазвичай у школі чи в соціальних мережах).

    До чого призводить булінг?

    Особливість цькування в тому, що він негативно впливає на всіх учасників (жертв, агресорів та спостерігачів) та має деструктивні наслідки в їхньому майбутньому житті:

Жертви втрачають відчуття безпеки, перебувають у стані безпорадності та страху, втрачають повагу до себе та інтерес до навчання. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, може призводити до розладів харчової поведінки (анорексія, булімія) та виникнення суїцидальних думок.

За даними досліджень у Фінляндії, діти, які стали жертвою переслідувань, у 4 рази більш схильні до суїцидальних настроїв, ніж їхні однолітки, які не були об’єктами булінгу.

Агресори частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони, мають досвід вживання алкоголю й наркотичних речовин.

Спостерігачі часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту, схильні до депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

    Дослідники стверджують, що навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід у психіці дитини.

    Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?

    Зверніть увагу на дев’ять найпоширеніших ознак:

    1. В дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

    2. Боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт).

    3. В дитини з’являються зіпсовані речі.

    4. Вона втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися.

    5. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами (або ж такі ознаки з’являються після спілкування в соціальних мережах).

    6. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття.

    7. Має розлади сну або часті погані сни.

    8. Втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки.

    9. Дитина наносить собі ушкодження.

    Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові грошіна кишенькові витрати, щоб відкупитися від агресора.

    Як запобігати булінгу?

    Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:

    1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля — булінг не можна ігнорувати.

    2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.

    3. Займіть нейтральну позицію — обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.

    4. Поясніть, які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.

    5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей

    6. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.

    У Європі в складних ситуаціях булінгу застосовують механізм шкільної медіації, коли спеціально підготовлений педагог чи психолог, який не має жодного стосунку до конфлікту, модерує зустрічі між дітьми, їхніми батьками та вчителями. Всі отримують право висловитися, поглянути на ситуацію з різних точок зору.

    В Україні поступово теж запроваджують цю практику. В рамках кампанії #CтопБулінгМіністерство юстиції розробило інформаційні матеріали з рекомендаціями для батьків, як діяти, коли їхня дитина постраждала від булінгу або ж сама стала булером.

    Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?

    Діти зазвичай соромляться говорити про те, що стали жертвами булінгу, й схильні звинувачувати себе. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові вислухати й допомогти .

Запитайте, яка допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у випадку цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).

Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте належного її врегулювання.

Підтримайте свою дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

У випадку, якщо вирішити ситуацію на рівні школи не вдається, повідомте поліцію. Захистіть свою дитину від цькування!

    «Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на булінг, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей», — підкреслює Джованна Барберіс, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

    Як допомогти дитині, якщо вона виявилася агресором?

    Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу:

Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями й покараннями.

Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом. Адже агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

    Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це тривалий процес, який потребує витримки й терпіння.

    Як сьогодні в Україні та Європі запобігають булінгу?

    Експерти Українського інституту дослідження екстремізму стверджують, що усунути булінг як явище неможливо. Цькування є наслідком загальної системи нерівності людей — майнової, фізичної, етнічної, інтелектуальної та гендерної.

    Однак профілактичні заходи дозволяють значно зменшити прояви булінгу. Так, у Скандинавії регулярне проведення програм запобігання булінгу показало трикратне зменшення загальної кількості школярів, залучених в ситуацію цькування (хоча й не призвело до повного його зникнення).

    Тому в європейських країнах розробляються цілі системи протидії булінгу. Психологи й соціальні працівники проводять у школах спеціальні тренінги. Вони пояснюють дітям негативні наслідки булінгу, розповідають, як можна захистити жертву. Їх вчать втручатися,а не бути пасивними спостерігачами. Крім того, експерти розігрують різні ситуації, щоб наочно показати, як потрібно зупиняти насильство.

    В підлітків і дорослих є можливість подзвонити на гарячу лінію й отримати підтримку спеціалістів. Україна лише розпочинає створювати систему протидії булінгу.

    Наразі в нашій державі проводиться інформаційна кампанія «Викресли булінг»,організована ЮНІСЕФ за підтримки уряду Німеччини. Ядром кампанії є веб-сайт, на якому школярі та батьки можуть знайти інформацію про булінг, його наслідки та можливі дії для подолання цієї проблеми.

    На державному рівні поряд з просуванням закону про протидію булінгу Міністерство освіти і науки України створило робочу групу, яка має до 1 грудня розробити план протидії булінгу в школах.

    Також в рамках онлайн-курсу «Робота вчителя початкових класів із дітьми з особливими освітніми потребами» відкрито лекцію про запобігання булінгу, що допоможе педагогам ефективно діяти в ситуаціях цькування.

    Насамкінець проанонсуємо, що завтра, 10 жовтня, відбудеться дискусія з директорами шкіл, провідними психологами та представниками Міністерства освіти і науки «Школа без цькування: передумови та шляхи вирішення». Запрошений гість — доктор Гордон Ньюфелд (Канада), розробник системного підходу до роботи з цькуванням і протидії насиллю, який розкриє теоретичні засади й практичні заходи з протидії булінгу.

    Маємо надію, що в Україні також буде вироблено систему протидії цькуванню серед дітей, а спільна робота міністерств, школи та батьків дозволить суттєво зменшити масштаби булінгу. Зупинимо його разом!