Автори-укладачі: Ганна Скрипка, Світлана Єфіменко, Олександр Колтунов.
Загроза в Інтернеті – це ймовірність завдання збитків, заподіяних здоров’ю людини (фізичному, психічному, соціальному благополуччю) та (або) її майну (матеріальному благополуччю) внаслідок користування Інтернетом.
Розповсюджені загрози в Інтернеті: фейкова інформація, кібергрумінг, сексторшен, секстинг, кібербулінг, інтернет-шахрайство, небезпечний контент, що містить порнографію та пропаганду насилля/екстриму/суїциду/заборонених речовин, інтернет-залежність, гемблінг/лудоманія та ін.
В умовах війни, де активно діє інформаційний фронт, найбільш поширеною загрозою є фейкова інформація (від англ. fake — підробка). Така інформація є досить ефективним способом маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, подання фактів у спотвореному вигляді або ж подання завідомо неправдивої інформації.
Мета поширення фейкової інформації:
формування необхідних маніпулятору думок та суджень, що певним чином задають напрям поведінки людей;
зниження здатності аудиторії критично оцінювати ситуацію;
створення атмосфери, у якій панують страх та пригніченість, з подальшим зловживанням нею для досягнення конкретних злочинних цілей.
Відсутність джерел інформації/анонімні джерела. Фейкове повідомлення запущено під прикриттям «сарафанного радіо», щоб ніхто не замислювався щодо першоджерела поширюваної інформації («достовірна інфа, яку сказали знаючі люди від тещі братового кума»).
Інформація, взята з соцмереж, з облікових записів, які не верифіковані.
Лінк на підозрілі або маловідомі джерела.
Посилання на соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати.
Посилання на представників структур, яких не існує в реальності. Посилання на уявних чи анонімних експертів.
Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати).
Вказано неофіційні канали зв’язку (особисті мобільні телефони, банківські картки).
Вказано суми зібраних коштів без інструменту їх підрахунку (чеків, системи Patreon, краудфайдингових платформ).
До тексту додано скриншот нібито вебсторінки офіційного джерела, а не посилання на джерело (скриншотам вірити не можна!!!).
Відсутні посилання на вебсторінки офіційних джерел інформації, офіційних представників волонтерських спільнот/ОДА/Червоного хреста.
Відверто абсурдна інформація, яка подається як щось сенсаційне.
Фактчекінг - процес перевірки фактів та тверджень, які викликають сумніви, на точність та правдивість
Прийоми фактчекінгу, які слід опанувати кожному
Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією.
Навіть авторитетний сайт інколи може помилятися й загубитися в анонсованих полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах.
Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта - суб’єктивні судження.
Зверніть увагу на те, чи вказано в новині покликання на першоджерело інформації (знайдіть сайт, де вперше її опублікували).
Подивіться, як часто оновлюється сайт і яка організація є його власником/адміністратором, чи є розділи «Про нас» та «Контакти» сайту.
Визначте надійність веб-сайту за доменним іменем (.gov,.edu., .org, .com, .ua …).
Проаналізуйте, чи не є фейки фішкою сайту/групи (як, наприклад, вебсайт UaReview - сайт з жартівливими й неправдивими новинами)
Визначте, чи не була публікація спростована ms.detector.media, Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України, texty.org.ua, voxukraine.org/category/voks-informue, VoxCheck , StopFake.org чи https://gwaramedia.com/).
Перегляньте за допомогою вебархіву, чи раніше ця новина виглядала так само, вставивши посилання на сторінку й виберіть, версію з якого дня ви хочете переглянути.
Якщо сторінку нещодавно видалили, ще є шанс знайти її в архіві Google. Вставте у браузері напис cache: перед покликанням на сторінку й натисніть Enter.
Перевірте першу дату публікації тексту, скопіювавши цитату з тексту і за її допомогою знайшовши в Google першоджерело новини й першу дату публікації.
Перевірте дату першої публікації та оригінал зображення за допомогою інструментів фактчекінгу (Google Images, Tineye, FotoForensics) інструкціями: інструкція 1, інструкція 2.
Перевірте метадані зображення (додаткові дані про камеру, час та місце зйомки тощо) у сервісах Exif Viewer або EXIF data.
Перевірте точну дату публікації відео в YouTube за допомогою Verify та YouTube Data Viewer. Ці ж сайти дозволяють перевірити, чи схожі відео не публікувалися раніше. Вставте покликання, натисніть на кадри з відео, і Google знайде схожі. Не забувайте про можливість звуження пошуку до певної дати чи періоду (так само як із зображеннями). Також читайте коментарі під відео – можливо, хтось уже зробив роботу за вас і спростував цей фейк.
Перевірте місце зйомки відео/фото завдяки сервісам Google Maps та Google Street View. Шукайте на відео та фотографіях деталі, що можуть бути характерні для конкретного місця: написи, вивіски, назви вулиць, станції метро, будинки, церкви тощо. За допомогою мап і сервісу Google Street View спробуйте знайти ці місця й переконайтеся, чи вони виглядають так само. Для перегляду місць використовуйте сайт Wikimapia. Цей ресурс публікує не тільки власні детальні супутникові знімки й карти, а ще й позичає їх у Google, Yahoo та інших. У правому верхньому куті можна легко перемикати з однієї карти на іншу та порівнювати, як це місце виглядає на різних ресурсах. Мапи та супутникові знімки показують місцевість лише згори. За допомогою Google Street View можна віртуально побувати на цих вулицях і детальніше вивчити місцевість.
Використовуйте також інструмент перевірки фактів http://factcheckeu.org/ та додаткові 13 онлайн-інструментів для перевірки контенту.
Якщо хтось із користувачів у мережі просить надати приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває), інформацію про ситуацію в місті, про родичів-військових, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти тощо — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.
Якщо хтось із користувачів у мережі просить дитину надати допомогу (дорослі люди мають просити дорослих про допомогу, а не дітей!) чи виконати якісь дії, які можуть нашкодити дитині, її рідним, військовим, населеному пункту й країні в цілому, в обмін на гроші, подарунок, пропуск на наступний рівень в онлайн-грі — такі дії в жодному разі не можна чинити. Натомість слід зробити скриншот таких прохань / пропозицій / шантажу, заблокувати «онлайн-друга» й повідомити про все дорослим, яким дитина довіряє.
Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них і заблокувати їх, а також розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє. Важливо ділитись з дорослими про те, що трапляється в мережі, особливо тоді, коли це викликає в дитини неприємні передчуття чи вона не може одразу визначити, як вчинити.
Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина, та ще й відмічати їх геолокацію. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців, зокрема дітей, для визначення місця розташування військових та подальшого нападу. Також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примусу щодо отримання інформації про розміщення техніки в місті.
Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по населеному пункту.
Не розміщувати в соцмережах та месенджерах світлини/відео родичів чи знайомих військових дитини, за допомогою яких їх можна ідентифікувати.
Слід мінімізувати ризик кібератаки на пристрої, якими користується дитина (налаштувати приватності в соцмережі, встановити двофакторну аутентифікацію, не переходити за покликанням на незахищені електронні адреси, не відкривати файли з небезпечним розширенням, вимкнути автоматичне підключення до Wi-Fi тощо).
Варто навести лад у підписках, видалити непотріб з власної стрічки новин і вводити в пошукову стрічку нові цікаві, змістовні, розвиваючі, освітні запити, щоб розширити світогляд та не потрапити в пастку деструктивних «інформаційних бульбашок».
Вербування підлітків ворогом для скоєння диверсій: кіберполіція попереджає про небезпеку в інтернеті
Кіберполіція України інформує про небезпеку вербування російськими спецслужбами для вчинення диверсій, зокрема - підпалів автомобілів українських військовослужбовців.
Поліцейські разом з колегами з інших правоохоронних органів встановлюють виконавців і замовників таких злочинів. Так, у червні поліцейські спільно з СБУ викрили схему російських спецслужб з вербування підлітків для вчинення диверсій. Юнаків віком від 13 до 18 років, яких росія втягнула в злочинну діяльність, затримано. Тепер їм загрожує покарання до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
На Миколаївщині затримали двох підлітків 16 та 17 років, які, спокусившись на «легкий заробіток» в інтернеті, облили легкозаймистою рідиною і підпалили дві автівки військовослужбовців на Одещині. Замовник цих підпалів перебуває за кордоном. За рішенням суду хлопцям обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ще одним прикладом є затримання чотирьох мешканців Дніпропетровщини віком від 17 до 21 року, які підпалили військовий мікроавтобус у Дніпрі. Вони також діяли за завданням спецслужб рф, спокусившись на грошову винагороду.
Поради для батьків:
- Інформуйте про небезпеку вербування та наслідки скоєння злочинів;
- Слідкуйте за онлайн-активністю у мережі та колом інтернет-знайомств;
- Контролюйте дотримання комендантської години;
- При отриманні інформації про вербування – повідомте поліцію за номером 102 або заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Поради для підлітків:
- Будьте обачними з незнайомцями в інтернеті, не діліться з ними особистою інформацією;
- Розповідайте дорослим про нові онлайн-знайомства;
- Уникайте відвідування інтернет-ресурсів із сумнівним вмістом;
- Передусім використовуйте офіційні ресурси для отримання та перевірки інформації;
- При отриманні пропозицій скоєння диверсій за гроші – повідомте поліцію за номером 102 або заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції.
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Вказані злочини можуть бути кваліфіковані відповідно до низки статей Кримінального кодексу України, за які передбачені суворі покарання — до довічного позбавленні волі, зокрема, за статтями:
- ст. 111 (Державна зрада), карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;
- ст. 113 (Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану), карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна), карається до десяти років позбавлення волі;
та інші.
Нагадуємо, що згідно ч. 3 ст. 111 ККУ, громадяни України, які на виконання злочинного завдання іноземної держави не вчинили ніяких дій і добровільно повідомили органам державної влади України про свій зв’язок з ними та про отримане завдання, звільняються від кримінальної відповідальності.
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК
вебсайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);
вебсайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);
вебсайт Буквоїд;
вебсайт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ);
вебсайт Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (м. Київ);
вебсайт Бібліотеки в мережі Internet;
вебсайт Бібліотеки Конгресу США;
вебсайт Національної бібліотеки Франції;
вебсайт Британської бібліотеки.
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ
вебсайт Музейний простір України;
вебсайт Національного музею історії України у Другій світовій війні;
вебсайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
вебсайт Одеського художнього музею;
вебсайт Львівського музею історії релігії;
вебсайт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького;
вебсайт Музею Івана Гончара;
вебсайт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:
Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків
Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник
Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок", розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів"
Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет"
Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України
ВСЕУКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ ПРОТИ КІБЕРБУЛІНГУ DOCUDAYS UA
У межах всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу, за сприяння МОН, було проведено DOCU/ТИЖДЕНЬ проти булінгу для учнів 5–7 та 8–11 класів. Загалом в проєкті взяли участь 81 000 учнів, 1609 вчителів і 320 шкіл.
Всеукраїнська кампанія проти кібербулінгу створила відео "Mr. Nox" і буклет для батьків і дітей, який пояснює, як розпізнати кібербулінг і куди звертатися дітям і батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Docudays UA дає можливість створити кіноклуб на базі закладу освіти. Кіноклуб дасть змогу отримати доступ, зокрема, і до фільмів із теми цькувань, як-от "Булер". Зареєструвати кіноклуб у закладі освіти можна за посиланням.
Відео (Матеріали до обговорення)
Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою
ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "STOP SEXTING"
Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.
Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.
Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.
Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.
Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.
Освітній проєкт #stop_sexтинг за підтримки МОН, Мінцифри та Уповноваженого Президента України з прав дитини створили навчальні матеріали для батьків і педагогів щодо упередження та протидії сексуальному насиллю в Інтернеті:
Довідкові матеріали для проведення заняття "Моя перша подорож безпечним онлайн-простором" для дітей 4-6 років
Урок "Моя суперсила - безпека в Інтернеті" для 1-2 класу
Урок "#Не_ведусь: ми – герої безпеки в Інтернеті" для 3-4 класу
Урок "#не_ведусь" для 5-6 класів
Квест "#не_ведусь" для 7-8 класів
Урок "(Не)дитячі стосунки онлайн" для 7-11 класів
Урок "Інтимні селфі в інтернеті" для 7-11 класів
Квест "#не_ведусь" для 9-11 класів
КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:
що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
як визначити контент, що містить кібербулінг;
що робити, якщо вас кібербулять;
як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
як попередити кібербулінг;
як не бути кібербулером.
Інтернет-безпека — це галузь комп'ютерної безпеки, яка стосується не тільки Інтернету, часто відносять безпеку браузера та Всесвітньої павутини, але також безпека мережі, оскільки вони пов'язані з іншими програмами або операційними системами в цілому.
Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.
Від чого варто захищати дитину
Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.
Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.
Типи загроз
Стосуються особистої безпеки:
Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).
Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).
Стосуються безпеки інших.
Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.
Стосуються загрози витоку персональної інформації:
Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.
Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.
Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу.
Пам'ятка
Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям
Не давайте нікому своїх паролів.
Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
Не діліться своїми фото з незнайомцями.
Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.
2023-2024 навчальний рік
Навчально-методичні ресурси:
Безпека дітей в Інтернеті (вебсайт Міністерства освіти і науки України)
Навчально-методичний посібник “Онлайк”
Навчально-методичний посібник «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість»
ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ/Відео для дітей/Початкова школа/НУШ
Навчальні матеріали проєкту #Stop_SEXтинг
Освітній серіал “Про кібербулінг для підлітків”
Як захистити дітей в інтернеті? підбірка матеріалів для педагогів та батьків ві ЮНІСЕФ та Всеукраїнського громадського центру “Волонтер”:
Як захиститися від кібербулінгу? ;
Як захистити дитину від секстингу?;
Як зробити цифровий світ дружнім до дітей?;
Як захиститися від онлайн-грумінгу?;
Дитина і соціальні мережі: що варто знати батькам, щоб захистити дитину;
Онлайн-курс “Права людини в освітньому просторі”
Відеорозмова з професійними спільнотами “Безпека підлітків у мережі Інтернет”
Курс із мережевого етикету й безпеки
Мікрокурс “Безпека дитини в Інтернеті: від загроз до можливостей” від платформи “Уміти”
Посібник Клан Кліц-Клац. Виховання дітей в цифрову еру
Робочий зошит для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо)
Цифрові інструменти та можливості Google для інформаційної безпеки: відео
Допомагаємо дітям досліджувати Інтернет свідомо. Центр безпеки Google
Посібник з протидії мови ненависті «Закладинки»
Ресурси від організації “Ла-Страда Україна”:
Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»
Безпека дітей в Інтернеті. Ліфлет «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?»
Навчальний анімаційний ролик «Цінуй життя!»
Канал “Права людини та Інтернет”
Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні:
«Захисти свою персональну інформацію»;
«Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу»
Відеоуроки для професіональних спільнот від проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн
Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж
Відеоурок 3 – Секстинг
Відеоурок 4 – Секс-чатинг
Відеоурок 5 – Грумінг
Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти
Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» від проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».
Рекомендації Міжнародного союзу електрозв’язку щодо захисту дітей у цифровому середовищі:
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для батьків та освітян»;
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для індустрій»;
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для органів державної влади».
Урок – гра для 4-го класу «Безпечний Інтернет та правила роботи в ньому»
Міні-книга про права та правила безпеки дітей у цифровому середовищі та робочий зошит від Міжнародного союзу електрозв’язку «У мережі з Санго» ;
«Робочий зошит із безпеки в цифровому середовищі. Виконай завдання разом із Санго».
Вебінари Школи онлайн-безпеки дітей
Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»
Дитяча безпека в Інтернеті: технології та рекомендації на допомогу батькам.
Дія Влог // Безпека дітей в інтернеті
Проєкт Міністерства цифрової трансформації України “Безпека дітей в Інтернеті”. Додаткові матеріали
Освітні матеріали (відеоуроки), розроблені Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти і науки України спільно з Громадською організацією «МІНЗМІН»:
Що мені робити, коли інші люди публікують фотографії моєї дитини в Інтернеті без моєї згоди?
В якому віці діти повинні розпочинати знайомство з Інтернетом?
Чи потрібно використовувати батьківський контроль для своїх дітей в Інтернеті?
Чи справді незнайомці та педофіли є найбільшою загрозою для дітей в Інтернеті?
Як я можу перевірити, на що моя дитина підписалася в Інтернеті?
Що робити, якщо я підозрюю, що пристрій моєї дитини зламали?
Відеопоради про приватність та безпеку у соціальних мережах:
Як налаштувати приватність розповідей в Instagram та приховати свій мережевий статус?
Як налаштувати реакції на публікації та приховати мій мережевий статус?
Соціальні відео:
Online сексуальне насильство над дітьми (коротка версія)
Online сексуальне насильство над дітьми (кібер грумінг)
Соціальна реклама про захищеність дітей в Інтернеті