13 урок. Цивільні правовідносини та їх регулювання

Цивільні правовідносини та їх регулювання

Важко знайти людину, яка б щодня не користувалася своїм май­ном - своєю власністю, не відвідувала магазин, не використовува­ла б послуги транспорту чи їдальні. В усіх цих випадках людина має справу з нормами цивільного права.

Цивільне право - це галузь права, яка регулює майнові й осо­бисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників цих відносин.

Цивільне право регулює надзвичайно широке коло правовідно­син. До нього належить чимало різноманітних правових інститутів: інститут права власності, інститут спадщини, цивільно-правової відповідальності тощо. Головним джерелом цивільного права є Ци­вільний кодекс України.

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов´язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд та у своїх інтересах.

Право володіння - це юридично забезпечена можливість фак­тичного панування над річчю (майном).

Право користування - це юридично забезпечена можливість власника здобувати корисні властивості з речі (майна), що належать йому, для задоволення особистих немайнових та май­нових потреб.

Право розпорядження - це юридично забезпечена можливість власника визначати фактичну або юридичну долю речі (май­на).

Потрібно знати, що:

• стати власником можна в будь-якому віці;

• законодавство встановлює вікові обмеження для розпоряджен­ня людиною своїм майном;

• майном дитини віком до 14 років розпоряджаються батьки в її інтересах;

• дитина віком від 14 до 18 років набуває права самостійно розпоряджатися своєю стипендією, зарплатою, гонораром, влас­ним банківським рахунком...;

• дитина віком від 14 до 18 років може розпоряджатися своїми речами (майном) за згодою батьків;

• розпоряджатися своїм майном повністю, без будь-яких обме­жень, можна лише після досягнення повноліття (18 років).

Запам'ятайте, що:

• стати власником речі (майна) людина може, набувши права власності через укладення цивільних договорів, приватиза­цію, спадкування за законом або за заповітом;

• реалізація права власності означає здійснення власником пра­вових можливостей щодо володіння, користування, розпоря­дження належним йому майном;

• здійснення права власності означає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не супер­ечать закону;

• якщо майно належить особі, то майно є власністю особи, а особа є власником майна, а отже, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Цивільно-правові угоди

Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільний кодекс України передбачає понад 90 видів догово­рів, серед яких типовими є: договір купівлі-продажу, договір дарування, договір позики, договір майнового найму (оренди).

Цивільно-правовими є договори, у яких йдеться про певні матеріальні питання – власність, спадкування, а також деякі інші немайнові питання.

Істотними умовами договору є:

• предмет договору (конкретна річ, робота, послуга);

• строк договору (час для здійснення сторонами договору ци­вільних прав та обов'язків);

• ціна договору (вартість договору).

• У разі досягнення домовленості між сторонами договір набуває чинності з моменту його укладення і є обов'язкові для сторін.

Слід знати, що:

• малолітні особи (до 14 років) можуть вчиняти лише дрібні побутові дії (угоди), предмет яких має невисоку ціну чи вартість;

• неповнолітні особи (від 14 до 18 років) укладають договори, але за згодою батьків або осіб, що їх замінюють (усиновлювач чи піклувальники);

• повнолітні особи (з 18 років) мають право на укладення усіх видів договорів.

Договори за формою бувають:

• усні;

• письмові;

• із вимогою нотаріального посвідчення;

• із вимогою державної реєстрації;

• конклюдентні чи мовчазні (договір, для якого законом не вста­новлена певна форма, може укладатися шляхом здійснення дій за відсутності заперечення, тобто мовчання).

Контрольні запитання:

1. У чому полягає важливість для людини бути власником?

2. Чи можуть малолітні, неповнолітні, повнолітні розпоряджатися належним їм майном?

3. Чи має право малолітня особа без згоди батьків:

а) придбати підручник;

б) придбати комп´ютер;

в) дати однокласнику почитати книжку з домашньої бібліотеки;

г) дати другу диск з фільмом;

д) на певний час віддати другу планшет;

е) отримати у спадок квартиру;

ж) здати в оренду отриману в спадок квартиру?

4. Дайте визначення права власності.

5. У чому полягають особливості права власності неповнолітніх?

6. Які договори є цивільно-правовими?

7. Що називається договором?

8. Охарактеризуйте цивільний договір.

9. Назвіть види цивільних договорів.

10. У якому випадку договір позики між фізичними особами може укладатися усно?

11. Які зобов´язання бере на себе позичальник за кредитним договором?

12. Що повинен зробити з річчю користувач після закінчення строку договору позики?

13. На яких умовах за договором дарування одна сторона передає майно у власність іншій стороні?