Варшавська угода 1920 р. - таємний документ, укладений дипломатичною місією УНР (за дорученням С. Петлюри) з урядом Польщі у квітні 1920 р.
Варшавська угода складалася з трьох конвенцій - загальної, торгово-економічної, воєнної. Відповідно до Варшавської угоди Польща визнавала УНР і владу Директорії. УНР потрапляла в залежність від Польщі (вводила спільну з Польщею валюту, передавала збройні сили Петлюри у підпорядкування польському командуванню, зберігала права польських землевласників на землю, погоджувалася на підпорядкування залізниць польському управлінню). УНР визнала кордон з Польщею вздовж річок Збруч і Горинь, що означало включення до складу Польщі Холмщини, Підляшшя, Посяння, Лемківщини, Західної Волині, Галичини, Полісся (а отже, ліквідацію ЗУНР). Варшавська угода була осуджена найближчими прибічниками С. Петлюри - В. Винниченком, М. Грушевським та ін. С. Петлюрі не вдалося реалізувати її цілком.
У жовтні 1920 р. Польща порушила Варшавську угоду, визнавши УСРР, і вона стала недійсною.
«Вічний мир» - мирний договір, укладений між Росією і Польщею в 1686 р.
Згідно з договором Росія і Польща укладали мир. У складі Росії залишалася Лівобережна Україна, Київ з прилеглими територіями, Запоріжжя, Сіверська земля з Черніговом і Стародубом, м. Смоленськ з околицями. У складі Польщі - Правобережна Україна і Східна Галичина. Росія зобов'язалася разом з Польщею протистояти загарбанням Туреччини і Кримського ханства в Європі, не підписувати сепаратний мир з турецьким султаном. Польський сейм ратифікував «Вічний мир» тільки в 1710 р.
Вестфальський мир - мирний договір 1648 року, який завершив Тридцятилітню війну.