Батуринські статті 1663 р. - українсько-російський договір, укладений гетьманом Лівобережної України І. Брюховецьким з урядом Росії в 1663 р.
Батуринські статті підтверджували Березневі статті 1654 р., але мали додаткові пункти: гетьманська адміністрація зобов'язувалася забезпечувати провіантом російські війська в Україні, повернути російським поміщикам кріпаків-втікачів; українським купцям заборонялося ввозити і продавати в Росії горілку і тютюн. У 1665 р. Батуринські статті були замінені Московськими статтями 1665 р.
Бахчисарайський мирний договір - договір, підписаний у 1681 р. Туреччиною, Росією, Кримським ханством.
Договір укладався на 20 років. Відповідно до договору кордон Лівобережної України встановлювався по Дніпру, включаючи Київ, Васильків, Трипілля. Лівобережна Україна входила до складу Росії. На Запорізьку Січ поширювалася влада Росії. Козаки і місцеве населення одержали право судноплавства по Дніпру, його притоках і Чорному морю. Туреччина приєднувала північну Київщину, Брацлавщину, Поділля. Татари одержали право кочувати і полювати в степу на обох берегах Дніпра.
Березневі статті - документ, в якому було юридично закріплене рішення Переяславської ради і визначене автономне положення України в складі Російської держави.
Березневі статті були підготовлені українським посольством і схвалені царем і боярами в березні 1654 р. Березневі статті (інші назви - «Статті Богдана Хмельницького», «Статті Війська Запорізького») складалися з 11 пунктів (спочатку - з 23 пунктів). В них передбачалося таке: порядок сплати податків у царську скарбницю; дарування козацькій старшині млинів; розміри витрат скарбниці на козацьку артилерію; право Війська Запорізького мати дипломатичні відносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі; підтвердження права Київського митрополита на маєтки; відправлення російських військ під Смоленськ і на польський кордон; розміри плати козацькій старшині і рядовим козакам; наказ донським козакам не порушувати миру з Кримським ханством доти, доки воно буде союзником Війська Запорізького; забезпечення порохом і провіантом козацьких гарнізонів у фортеці Кодак і Запорізькій Січі. Окремо після всіх статей визначалася чисельність козацького війська - 60 тисяч чоловік.
«Березневі статті» разом з Жалуваними грамотами 1654 р. розглядається договір України з Росією. Цей договір діяв до 1659 р.
Білоцерківський мирний договір - договір, підписаний у 1651 р. гетьманом Б. Хмельницьким і польським королем в ході Національно-визвольної війни українського народу (1648 - 1657 pp.).
Згідно з цим договором влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство. Реєстр скорочувався до 20 тисяч козаків. Український гетьман позбавлявся політичної самостійності, потрапляв під контроль польського уряду. Польській шляхті поверталися землі, відібрані в ході Національно-визвольної війни, і кріпаки. Білоцерківський договір не приніс миру, тому що не був визнаний більшістю повстанців. У 1652 р. договір був анульований Б. Хмельницьким. Національно-визвольна війна українського народу тривала.
Брестська (Берестейська) унія - угода, прийнята в 1596 р. на церковному соборі (зборах) у м. Брест, де були присутні представники вищого духівництва як католицької, так і православної церкви, а також священики і миряни.
Згідно з Брестською унією католицька і православна церква об'єднувалися в уніатську церкву. Главою об'єднаної церкви став Папа Римський. Православні обряди зберігалися. Богослужіння в православних церквах було дозволено здійснювати слов'янською мовою. Частина духівництва і мирян не підтримала Брестську унію.
Брестський мирний договір між РСФРР і Четверним союзом - сепаратний мирний договір, підписаний 3 березня 1918 р. делегацією РСФРР з Четверним союзом.
Відповідно до цього договору від РСФРР відторгалася значна територія (близько 1 млн км2, включаючи УНР, частину території РСФРР, Литви, Латвії та ін.); РСФРР зобов'язалася визнати мирний договір Української Центральної Ради з Німеччиною та її союзниками, вивести свої війська з Латвії, Естонії, Фінляндії, України, укласти мирний договір з УНР, визначити кордон між УНР і РСФРР та ін.
Брестський мирний договір був порушений Німеччиною та її союзниками у серпні 1918 р. 13 листопада 1918 p. РНК РСФРР анулював Брестський мирний договір у зв'язку з тим, що в Німеччині відбулася революція, яка повалила монархію.
Брестський мирний договір між УНР і державами Четверного союзу - мирний договір, підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 р. делегацією Української Центральної Ради з Німеччиною та її союзниками.
Відповідно до цього договору встановлювався кордон УНР та Австро-Угорщини вздовж лінії Хотин - Гусятин - Збараж - Броди - Сокаль; держави Четверного союзу гарантували ЦР у разі потреби надання воєнної допомоги; Австро-Угорщина зобов'язалася надати західноукраїнським землям автономію, виділивши їх у коронний край.
Четверний союз порушив договір з УНР у квітні 1918 р.
Бухарестський мирний договір - договір, укладений у 1812 р. між Росією і Туреччиною.
Відповідно до договору Росії відійшли військові фортеці на Чорному морі, Бессарабія, частина Північної Буковини.
Бучацький мирний договір - договір, підписаний у 1672 р. Туреччиною і Річчю Посполитою.
Згідно з цим договором Туреччині відійшло Поділля. Правобережна Україна на чолі з гетьманом Дорошенком визнала свою залежність від турецького султана. Річ Посполита зобов'язалася сплачувати Туреччині викуп і щорічну данину. Польський сейм не затвердив Бучацький мирний договір. Польсько-турецька війна тривала до 1676 р.